Застосування слiв иноземного походження в українськiй дiловiй мовi
Інститут мiжнародних вiдносин
Нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка
РЕФЕРАТ З УКРАІНСЬКОЇ МОВИ
НА ТЕМУ:
СЛІВ-ТЕРМІНІВ ІНШОМОВНОГО
(економiчна лексика; лiтера
Ф
)
Студентки 1курсу
Вiддiлення МЕВ
1 групи
Соловкової Оксани
КИЇВ – 98
ПЛАН
1. Вступне слово.
2. Дев‘ять слiв iншомовного походження.
3. Резюме.
4. Лiтература.
Сучасне суспiльство не може iснувати без мови – найважливiшого засобу спiлкування, засобу вираження думок та передачi досвiду сучасникам i нащадкам. Мова – наше нацiональне багатство, тому на перший план виходить питання культури мови. Серед них головними є питання оволодiння правилами граматики, правопису, вимови й наголошення. Величезне значення має також вивчення й правильне використання мовних засобiв вираження думки залежно вiд мети й змiсту висловлювання.
Культура мови якнайщiльнiше пов‘язана з дотриманням лiтературних норм слововживання – з семантично[1]
точним i стилiстично доречним вибором слова, з граматично й стилiстично правильною сполучнiстю слiв. До порушення норм слововживання може призвести змiшування близьких за формою i сферою вживання, проте рiзних за творенням i змiстом слiв(паронiмiв: дiльниця – дiлянка; громадський – громадянський), уживання в певнiй мовнiй ситуацiї слiв чи словосполучень iншого функцiонального стилю, нерозумiння буквального значення рiдковживаних чи застарiлих слiв, неправильне вживання запозичень, порушення норм сполучностi тощо. Кожна освiчена людина має дотримуватись культури своєї мови, а особливо це стосується спецiалiстiв, якi повиннi не допускати мовних помилок у своїй сферi дiяльностi.
Вивчення економiчних дисциплiн у вищiх (як, зокрема, i в середнiх) навчальних закладах, опанування всiєї суми знань в економiцi передбачає необхiднiсть глибокого засвоєння положень основ економiчної теорiї. У зв‘язку з цим дуже важливо оволодiти широким арсеналом термiнiв i понять економiчної теорiї. Проте потреба в сучаснiй систематизованiй, конкретнiй економiчнiй iнформацiї є актуальною не лише для студентiв, учнiв, викладвчiв, учителiв, спецiфлiстiв-практикiв, а й для кожної людини. Адже, реалiзуючи свiй дiловий, iнтелектуальний потенцiал, хочеться, щоб вiн був адекватно оцiнений, у тому числi й у фiнансовому аспектi. І щоб правильно дiяти, потрiбнi не лише iнтуiцiя, на яку найчастiше доводиться покладатися, а передусiм глибокi економiчнi знання.
ФАКТОРИНГ (англ. Factoring вiд factor – агент, посередник) – купiвля банком у клiєнта права на виплату боргу, один iз видiв банкiвських послуг. В основному банк купує дебiторськi рахунки, пов‘язанi з постачанням товарiв або надання послуг. Клiєнт, що продав дебiторський борг, отримує вiд банку грошi у розмiрi 80-90% суми боргу, решту – 10-20% суми банк тимчасово стягує у виглядi компенсацiї ризику до погашення боргу. Пiсля погашення боргу банк повертає стягнену суму клiєнту. За факторингом операцiї банк бере з клiєнта плату. Завдяки факторингу у кредитно-фiнансовий оборот залучаються вiльнi фiнансовi ресурси, контролюються рахунки постачальника та оплата поставок покупцем.
ФАКТУРА (лат. Factura – обробка, побудова) – товарний документ у виглядi виписуваного продавцем на iм‘я покупця рахунку, що мiстить данi про вид, кiлькiсть та вартiсть проданого товару.
ферма, де виробництво ведеться на власнiй землi силами членiв сiм‘ї, а пiд час сезонних робiт використовують i найманих працiвникiв. Виготовлений продукт також належить фермеру.
ФІНАНСИ (вiд фр. Finance – готiвка, дохiд) – система економiчних вiдносин, якi складаються мiж державою, пiдприємствами i громадянами щодо привласнення частининацiонального доходу через механiзм оподаткування та його розподiлу вiдповiдно до виконуваних державою соцiально-економiчних функцiй. З точки зору речового змiсту фiнанси є сукупнiстю всiх грошових коштiв, їх розподiлу i використання.
ФІРМА (вiд iтал. Firma ) – органiзацiя, яка веде господарську дiяльнiсть. Бiльшiсть фiрм має у своєму складi одне пiдприємство, але значна частина фiрм володiє декiлькома пiдприємствами. Фiрми створюються у всiх галузях економiки i з будь-якою формою власностi. Переважна бiльшiсть фiрм у країнах з соцiальною ринковою економiкою належать до малих та середнiх пiдприємств та органiзацiй. Фiрми, що складаються з багатьох пiдприємств, можуть бути об‘єднаннями “горизонтального”, “вертикального” типу або “конгломератами”. Фiрми з вертикальною комбiнацiєю виробництва включають у свiй склад пiдприємства на рiзних стадiях виробничого процесу. Зразком горизонтального об‘єднання пiдприємств у фiрмi є мережа магазинiв роздрiбної торгiвлi. В конгломерати входять пiдприємства, якi дiють у рiзних галузях та рiзних ринках.
2) грошовi та матерiальнi ресурси, що зосередженнi в єдинiй сукупностi з метою їх використання для певних цiлей (наприклад, пенсiйний фонд);
3) органiзацiї, установи, якi створенi для виявлення сприяння певним видам дiяльностi, соцiальним групам людей (наприклад, благодiйнi, науковi, культурнi фонди).
ФОРВАРД (англ. Forward – вперед) – форма термiнових, швидких розрахункiв, що проводитимуться не бiльш нiж через два робочих дня пiсля складання угоди. Зазвичай форваоднi угоди складаються, здiйснюються банками, торгiвельно-промисловими фiрмами з метою запобiгання рiзноманiтним збиткам вiд коливання, змiни цiн, курсiв валют.
ФРАХТ (нiм. Fracht ) –
1) плата за перевезення вантажу водними шляхами, яка стягується пiсля перевезення;
В своему рефератi я подала декiлька, а саме дев‘ять, слiв iншомовного походження. Вони найуживанiшi в економiчнiй лексицi. Звичайно, це далеко не всi термiни, якi ми можемо знайти в офiцiальному дiловодствi. Разом з тим проведення такої роботи дозволяє вiдкрити для себе те, з чим людина не мала змоги зустрiчатись у повсякденному життi.
1. Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1996 – 496с.
3. Ганич Д. И., Олейник И. С. Русско-украинский и украинско-русский словарь. – 5-е изд., стер. – К.: Рад. Шк., 1991. -560с.
4. Мельничук О. С. Словник iншомовних слiв. - К.:Головна редакцiя української радянської енциклопедiї АН УРСР, 1975.
5. Росiйсько-український словник для дiлових людей / Тараненко О. О., Брицин В. М.; за редакцiєю О. О. Тараненка. – К.: Укр. Письменник, 1992. – 214с.
5. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права. Учебное пособие. – Рук. авт. кол. Панов Н. И.: - Харьков, 1993. - с. 165.
[1]
СЕМАНТИКА (вiд грец. shmanticoz– означальний) – роздiл мовознавства, що вивчає значення слiв та виразiв i змiну цих значень. Інша назва – СЕМАСІОЛОГІЯ.
| 
