Значення вiтамiнiв в обмiнi речовин i наслiдки їх вiдсутностi нестачi i надлишку
Реферат з медицини
Значення вiтамiнiв в обмiнi речовин i наслiдки
Вiтамiни не с джерелом енергiї чи будiвельним матерiалом для органiзму, як бiлки, жири, вуглеводи. Значення їх полягає в тому, що вони - складова частина молекул багатьох ферментiв i деяких фiзiологiчне активних речовин. Вiтамiни, як правило, не утворюються в людському органiзмi, тому при їх вiдсутностi в їжi - авiтамiнозi - порушується синтез ферментiв, обмiн речовин i розвиваються тяжкi захворювання. При недостачi вiтамiнiв розвиваються гiповiтамiнози, при надлишку - гiпервiтамiнози. Виняток становить вiтамiн К, який синтезується бактерiями в товстому кишечнику, всмоктується в кров i не потребує введення його в органiзм людини ззовнi.
з висiвок, вiтамiном, бо вона мiстила в своїй молекулi амiногрупу. Ця назва збереглася до цього часу, хоч азот мiститься не в усiх вiтамiнах.
На сьогоднi вiдомо близько 50 вiтамiнiв, їх подiляють на водорозчиннi та жиророзчиннi. Продукти, якi мiстять жиророзчиннi вiтамiни, для кращого їх засвоєння краще вживати з жирами.
До водорозчинних вiтамiнiв вiдносять вiтамiни групи В (вiдомо 15 вiтамiнiв цiєї групи), вiтамiни РР, С, Н (бiотин). До жиророзчинних – А, Д, Е, F. К.
За нормального рацiону i здорового способу життя потреба у вiтамiнах задовольняється, природним шляхом. Проте навiть за цих умов узимку i навеснi доцiльно вживати додатково аскорбiнову кислоту (вiтамiн С). При одноманiтному харчуваннi, збiдненому натуральними рослинними продуктами, вiдбувається порушення обмiну вiтамiнiв.
Дещо вища потреба у вiтамiнах у молодi, а також у осiб, якi працюють у шкiдливих умовах працi, живуть в суворих клiматичних умовах, при захворюваннях. У таких випадках люди потребують додаткового збагачення їжi вiтамiнами.
Авiтамiнози i гiповiтамiнози можуть розвиватися при захворюваннях травного тракту, коли порушене всмоктування вiтамiнiв вiд надмiрного вживання антибiотикiв, чи iнших лiкарських препаратiв, якi вбивають бактерiї кишечника, що синтезують деякi вiтамiни.
Не менш небезпечнi гiпервiтамiнози або вiтамiнотоксикози. Вони розвиваються при перенасиченнi органiзму вiтамiнами i також призводять до порушення обмiну речовин. Гiпервiтамiнози виникають здебiльшого при зловживаннi синтетичними вiтамiнними препаратами. Вживання природних продуктiв харчування вiтамiноток-сикозiв не викликає.
Аскорбiнова кислота (вiтамiн С) не синтезується в органiзмi людини, i потреба в нiй задовольняється тiльки з продуктами харчування. Коли органiзм довгий час не отримує цього вiтамiну, розвивається авiтамiноз - цинга. Виснажене обличчя, набряклi, кровоточивi ясна. На тiлi безлiч червоних плям, синцiв, вiд крововиливiв. Те саме i на внутрiшнiх органах - серцi, печiнцi, легенях, м'язах. Якщо до цього додати ламкiсть кiсток, втрату апетиту знижену опiрнiсть до iнших захворювань, нервово-психiчнi розлади, то можна уявити бiльш-менш повну картину захворювання на цингу. У людей, якi живуть у зонах помiрного, рiзкоконтинентального, арктичного клiмату, гiповiтамiноз спостерiгається у весняний час у зв'язку з нестачею в цей час продуктiв рослинного походження. Слiд нагадати, що нагрiвання їжi призводить до руйнування нього вiтамiну.
Потреба людини в аскорбiновiй кислотi 63-105 мг на добу. Багато його мiститься в перцi, хронi, горобинi, смородинi, суницях, плодах цитрусових, капустi (особливо квашенiй}, плодах шипшини. У картоплi цього вiтамiну не багато, але вона також с джерелом аскорбiнової кислоти, бо споживається у великих кiлькостях.
Вiтамiни групи В.
Вiтамiн В1
(тiамiн) бере участь в обмiнi бiлкiв, жирiв, вуглеводiв. При нестачi вiтамiнiв (гiповiтамiнозi) втрачається апетит, людина швидко стомлюється, стає дратiвливою, у неї порушується дiяльнiсть нервової системи. Найбiльший вмiст вiтамiну В, у чорному хлiбi, вiвсянiй крупi, яєчних жовтках, печiнцi. Добова потреба становить 2-3 мг.
Вiтамiн В2
(рибофлавiн) необхiдний для синтезу ферментi». При нестачi вiтамiну порушується дiяльнiсть нервової системи, уражається рогiвка очей. шкiра, слизовi оболонки порожнини рота. Вiтамiн В7
Вiтамiни В6
(пiридоксин) бере участь в обмiнi бiлкiв шкiри, нервової системи, кровотвореннi. Гiповiтамiноз призводить до захворювання шкiри - дерматитiв. Мiститься в рисових висiвках, зародках пшеницi, нирках. Добова потреба вiтамiну становить 2-4 мг.
Вiтамiн В12
(пангамова кислота) посилює використання клiтинами кисню. У значнiй кiлькостi мiститься у свiжих фруктах i овочах. Використовується для лiкування захворювань серцево-судинної системи. Добова потреба вiтамiну становить 200-300 мг.
Із жиророзчинних вiтамiнiв важливими є вiтамiни А i Д.
Вiтамiн А (ретинол, вiтамiн росту). При авiтамiнозi у дiтей порушується зiр, знижується опiрнiсть органiзму до iнфекцiй, затримується рiст i розвиток органiзму. Зiр страждає внаслiдок так званої курячої слiпоти (пiчної). При цьому вдень людина бачить добре, а в сутiнках, коли людина з нормальним зором бачить добре, хвора майже нiчого не бачить. Буває це тому, що в сiткiвцi ока хворої людини зменшується кiлькiсть родопсину, який сприяє зоровi при слабкому освiтленнi. До складу цiєї речовини входить ретинол. Джерелом ретинолу є тiльки твариннi продукти: особливо риб'ячий жир. вершкове масло, печiнка. Рослиннi продукти мiсять речовини (провiтамiни), iз яких в органiзмi людини синтезується ретинол. Такими с: каротин моркви, шпинату, червоного солодкого перцю, зеленої цибулi, салату.
в нiй солей кальцiю i фосфору. Кiстки викривляються. Запiзнюється i порушується утворення зубiв. Кальцифероли мiстяться в жовтках яєць, вершковому маслi, найбiльше в риб'ячому жирi. Вопи також утворюються в шкiрi пiл впливом ультрафiолетових променiв сонця.
Вiтамiни можуть руйнуватись пiл час кулiнарної обробки продуктiв харчування. Так, пiд час варiння м'яса руйнується 50% вiтамiнiв групи В, у рослинних продуктах 20% вiтамiнiв групи В. Вiтамiн С руйнується па повiтрi, коли овочi i фрукти почищенi. Тому овочi i фрукти потрiбно нарiзати перед варiнням i класти в емальовану посуду з гарячою водою. Кришку каструлi пiд час варiння потрiбно закрити. Добре зберiгаються вiтамiни при низькiй температурi.
|
