Харчування дiтей 2
ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ
. Шкiльнi роки – час бурхливого росту, безупинного фiзичного i розумового розвитку. Швидкий рiст, постiйний рух, напружена розумова дiяльнiсть – все це ставить перед органiзмом пiдвищенi вимоги, спричинюючись до великих витрат енергiї. Для росту i забезпечення нормальної життєдiяльностi органiзму серед iнших факторiв неабияке значення має режим харчування
. Пiд режимом харчування слiд розумiти дотримання помiрностi, рiзноманiтностi їжi, регулярностi прийняття її.
дитина регулярно в тi самi години їсть, то умовнорефлекторне видiлення сокiв у неї починається ще до приймання їжi, що значно активiзує процес травлення. Навпаки, в разi несистематичного приймання їжi кiлькiсть сокiв, що видiляється травними залозами, значно менша: всi умовнi рефлекси на час харчування не виявляються. Інодi дiти, якi зголоднiли, не чекають звичайного обiду або вечерi, а щось на ходу “перехоплюють”. Кiлькiсть їжi, яку вони при цьому з’їдають, виявляється недостатньою для задоволення потреб органiзму. Така шкiдлива звичка порушує нормальний режим харчування, оскiльки це погiршує апетит пiд час наступного прийняття їжi.
Ще однiєю умовою режиму харчування є помiрнiсть його. Надмiр їжi дуже шкiдливий для дитячого органiзму. Переїдання призводить до розвитку рiзних захворювань (наприклад, ожирiння), а також знижує розумову дiяльнiсть дитини. При складаннi рацiонiв харчування слiд враховувати, що їжа має бути достатньою за кiлькiстю, поживною i смачною.
Поживна цiннiсть рiзних харчових продуктiв
. Кожний продукт харчування має особливостi, пов’язанi з його хiмiчним складом. Розрiзняють продукти рослинного i тваринного походження. Рослинна їжа є переважно вуглеводною, тобто має у своєму складi багато вуглеводiв i мало бiлкiв. Тваринна їжа, навпаки, мiстить багато бiлкiв, а вуглеводiв дуже мало або й зовсiм не має їх. Знання властивостей того чи iншого продукту дає змогу якомога рацiональнiше використовувати його.
Найбiльша кiлькiсть бiлкiв мiститься в м’ясi, рибi, яйцях. Для дiтей рекомендуються нежирнi сорти м’яса. Багато бiлка мiстять рiзнi молочнi продукти. Проте i в продуктах рослинного походження також є бiлки. Особливо багато їх у бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця, соя). Вуглеводи людина дiстає, вживаючи хлiб, крупи, картоплю й цукор.
Жири органiзм дiстає з рослинного i вершкового масла, сала. Багато жиру є в м’ясi, сирi, яйцях, сметанi.
Норми харчування витрачає органiзм, тим бiльше їжi потрiбно для покриття енергетичних витрат.
Види енергiї, з якими пов’язана дiяльнiсть органiзму, рiзноманiтнi: електрична, хiмiчна, механiчна, енергiя руху молекул. Загальна енергетична цiннiсть їжi умовно вимiрюється кiлоджоулями.
При складаннi норм харчування для дiтей слiд враховувати таке. Їжа дiтей повинна мати вiдносно бiльшу енергетичну цiннiсть, оскiльки на кожен кiлограм маси тiла дитинi потрiбна бiльша кiлькiсть енергiї, нiж дорослiй людинi. Наприклад, дитинi у вiцi до 1 року на 1 кг маси тiла за добу треба 460,5 кДж; дитинi молодшого шкiльного вiку – 293,1; юнаковi 18 рокiв – 209,3 кДж.
Проте задовольнити потребу органiзму в енергiї – це ще далеко не все. Наприклад, людинi досить з’їсти 1,5 кг бiлого пшеничного хлiба, щоб дiстати 14 235 кДж. Така одноманiтна їжа не може задовольнити потреби органiзму: йому потрiбна рiзноманiтна тваринна й рослинна їжа, якi мiстить у необхiдних кiлькостях бiлки, жири i вуглеводи (таблиця 1).
Таблиця 1
.
| Назва продукту
|
Кiлькiсть харчових продуктiв, г
|
Назва продукту
|
Кiлькiсть харчових продуктiв, г
|
| 6-7 рокiв
|
8-10 рокiв
|
6-7 рокiв
|
8-10 рокiв
|
| Хлiб житнiй
|
40
|
100
|
М’ясо
|
80
|
100
|
| Хлiб пшеничний
|
100
|
150
|
Риба
|
50
|
75
|
| Картопля
|
200
|
300
|
|
500
|
500
|
| Овочi рiзнi
|
175
|
300
|
Олiя
|
10
|
10
|
|
|
215
|
220
|
Масло вершкове
|
30
|
40
|
| Цукор
|
60
|
60
|
Яйця (шт.)
|
1
|
1
|
. Органiзм, що росте, потребує щодня чотириразового харчування. Добовий рацiон слiд розподiлити так: снiданок – 20... 25%, другий снiданок – 10... 15, обiд – 45... 50, вечеря – 20... 25% добової кiлькостi їжi. Визначаючи норми харчування i складаючи рацiон харчування, враховують вiк дитини, масу її тiла, енергетичну цiннiсть продуктiв, їхнi смаковi якостi та iн. Тiльки таке точне врахування складу, якостi i кiлькостi поживних речовин в продуктах харчування забезпечує покриття всiх енергетичних витрат органiзму, що росте.
У невеликих школах при складаннi меню не завжди враховують потрiбну кiлькiсть i якiсть їжi. А втiм учитель, який вiдповiдає за здоров’я дiтей i органiзовує харчування, зобов’язаний знати хоча б орiєнтованi данi про енергетичну цiннiсть окремих страв. Наприклад, повна тарiлка м’ясного супу мiстить 837,4... 1256 кДж, повна тарiлка молочного супу – 1591,0... 1716,6, м’ясна страва з гарнiром – 2093,4... 2512,1, овочевi страви – 837,4... 1674,7, склянка компоту або киселю – 418,7... 628,0 кДж.
бiлкiв, жирiв, вуглеводiв, мiнеральних солей i вiтамiнiв. Чим рiзноманiтнiша їжа за складом, тим краще засвоюється вона органiзмом.
Меню для дiтей треба продумувати заздалегiдь, враховуючи їхнi вiковi особливостi i потреби в харчуваннi. Для збудження апетиту дiти не потребують гострих приправ, таких як гiрчиця, перець. Зате для них треба включати в меню квашену капусту, овочевi слати, вiнегрети i т. iн. Дуже кориснi страви з молока, молочних продуктiв i круп. Обов’язковою умовою повного засвоєння поживних речовин є смаковi якостi їжi. Вживання тих самих страв з дня на день призводить до одноманiтного рацiону харчування, рiзко зменшує апетит i знижує видiлення травних сокiв.
Харчування дiтей влiтку i взимку дещо вiдрiзняється. У зимовий перiод при низьких температурах органiзм дитини витрачає бiльше енергiї. Тому їжа дитини в цей перiод повинна мати бiльшу енергетичну цiннiсть. Влiтку при високiй температурi навколишнього середовища рекомендується їжа, яка мiстить легкозасвоюванi, необхiднi для органiзму поживнi речовини., оскiльки дiяльнiсть травних залоз в дiтей у спеку рiзко знижується, кiлькiсть травних сокiв недостатня. Легкозасвоюваною є, наприклад, молочно-рослинна їжа. Молочна їжа мiстить усi необхiднi для нормального росту i розвитку дiтей поживнi речовини, а в рослиннiй, крiм того, багато вiтамiнiв, мiнеральних солей i клiтковини, яка посилює перистальтику кишок. Зловживання влiтку жирною i м’ясною їжею може призвести до застою її в шлунку, кишках, що викликає бродiння, гниття, а нерiдко й розлади дiяльностi травного каналу.
стiнки шлунка в кров i розносяться по всьому органiзму. Вони пiдходять до залоз шлунка, спричинюючи посилену секрецiю їх.
Друга страва найбiльш поживна. Це варене, смажене й тушковане м’ясо або риба з рiзними гарнiрами. Перетравлювання цiєї їжi потребує великої кiлькостi в травному каналi ферментiв, що розщеплюють бiлки, жири i вуглеводи.
Третя страва – це сирi фрукти, киселi, компоти, соки. Вона корисна тим, що мiстить багато вiтамiнiв.
Органiзацiя харчування в школi
. Про правильну органiзацiю харчування школярiв повиннi дбати не тiльки сiм’я, батьки, а й школа, вчителi. У невеликих школах, де немає шкiльних лiкарiв, за органiзацiю харчування учнiв класу вiдповiдає учитель.
якi вiдповiдають за приготування їжi, повиннi складати меню гарячих снiданкiв на тиждень з урахуванням характеру дiяльностi дiтей, пори року. На гарячий снiданок передбачаються двi, а на обiд (для груп з продовженим днем) – три страви.
. Дiти молодшого шкiльного вiку приходять до школи з рiзним рiвнем гiгiєнiчних знань, умiнь i навичок. Завдання вчителя – закрiпити вже набутi кориснi гiгiєнiчнi навички, розвинути новi. Необхiдною умовою для привчання дiтей молодшого шкiльного вiку до культури поведiнки за столом є приклад учителя. До таких навичок належать обов’язкове миття рук перед їдою, культура поведiнки пiд час їди. Тим часом ще нерiдко буває так, що пiсля дзвiнка з уроку вчитель веде учнiв в їдальню або, якщо дiти снiдають у класi, пропонує пiдготувати парти для прийняття їжi, забуваючи простежити за тим, щоб учнi вимили руки.
носом, витирає губи руками, а руки об одяг, - це справляє погане враження i знижує апетит в iнших дiтей. Знижує апетит i неохайних вигляд їдальнi.
Профiлактика харчових отруєнь
. Харчовi отруєння подiляються на двi групи: небактерiальнi i бактерiальнi. Небактерiальнi отруєння – це хiмiчнi отруєння, що виникають внаслiдок проникнення в органiзм рiзних отруйних речовин. Такi отруєння бувають, наприклад, коли споживають неїстiвнi гриби, ягоди, плоди, а також в разi потрапляння в їжу отрутохiмiкатiв та iнших речовин, якi можуть утворюватися внаслiдок неправильного зберiгання, а iнодi й приготування їжi.
Бактерiальнi отруєння виникають внаслiдок споживання зiпсованих, неякiсних продуктiв, заражених гнильними бактерiями, стафiлококами, якi, розмножуючись у живильному середовищi, видiляють велику кiлькiсть отруйних речовин – токсинiв. Особливо сильну отруту видiляє мiкроб ботулiзму, який мiститься iнодi в зiпсованих консервах. Бактерiальнi отрути утворюються також в разi неправильного зберiгання рибних страв, тортiв, тiстечок тощо. Харчовi отруєння характеризуються такими ознаками: поява загальної слабостi, сухiсть у ротi, нудота, блювання, бiль у животi i пронос, а iнодi i знепритомнення. При ботулiзмi – найнебезпечнiшому бактерiальному харчовому отруєннi – симптоми iншi: головний бiль, розлад зору, втрата мови, а потiм стан непритомностi.
Першi ознаки харчового отруєння з’являються через 5-6 год, а iнодi й ранiше. Що ж до симптомiв ботулiзму, то вони проявляються через добу i бiльше. В дитячих закладах отруєння може мати масовий характер. Такi отруєння звичайно зумовленi тiєю самою причиною i мають загальнi симптоми.
У запобiганнi харчовим отруєнням неабияка роль належить учителевi початкових класiв. Вiн зобов’язаний ознайомити учнiв з причинами отруєнь i добитися того, щоб вони твердо засвоїли правило: не споживати незнайомi рослини i несвiжу їжу.
При перших ознаках отруєння вчитель повинен негайно викликати лiкаря i зумiти подати до його прибуття першу допомогу потерпiлому, передусiм звiльнити його травний канал вiд шкiдливих речовин. Для цього хворiй дитинi можна дати випити кiлька склянок теплої води з содою (0,5 чайної ложки на склянку) або слабкий розчин перманганату калiю. Якщо в дитини блювання вже припинилося, то для пiдтримання сил їй можна дати мiцного чаю або кави.
|
