Генетично модифіковані джерела харчових продуктів

Курсова робота На тему : «Генетично модифiкованi джерела харчових продуктiв» Змiст Вступ 1. Загальнi вiдомостi про генну iнженерiю 2. Основнi завдання генної iнженерiї в галузi харчового виробництва 3. Бiобезпечнiсть генетично модифiкованих органiзмiв 4. Харчова токсиколого-гiгiєнiчна оцiнка продукцiї з генетично модифiкованих джерел 5. Ідентифiкацiя продуктiв, отриманих iз ГМД розвитку бiотехнологiї та її перспективи, порiвняннi щонайменше з комп'ютеризацiєю й iнформатизацiєю нашого життя, вражають уяву сучасної людини. Нинi не тiльки вченi й фахiвцi розумiють, що навiть саме iснування людини в нинiшньому столiттi залежить вiд досягнень новiтньої бiотехнологiї. Населення Землi, чисельнiсть якого на початок 2006 року становила 6,5 млрд i, за прогнозами, вже до 2025 року може досягти 8,5-9 млрд, поставить новi проблеми в галузi продовольчого i медичного забезпечення. Традицiйних способiв вирiшення цих проблем буде недостатньо. продуктiв iз заданими властивостями; виробництво харчового i кормового бiлка, медичних препаратiв; створення безвiдходних технологiй i утилiзацiя речовин, шкiдливих для довкiлля; виведення високопродуктивних тварин i мiкроорганiзмiв з новими i посиленими властивостями й ознаками. Навiть дуже багата уява не може передбачити всi можливостi, що будуть реалiзованi людиною з використанням бiотехнологiї. iнформацiю. 1953 року Ф. Крик i Дж. Вотсон визначили, як бiологiчна функцiя ДНК (репродукцiя, копiювання i передача спадкової iнформацiї") обумовлена її структурою. 1972 року П. Берг отримав рекомбiновану (штучно зiбрану) молекулу ДНК. А вже на початку 80-х рокiв у кiлькох лабораторiях США, Європи, колишнього СРСР одночасно створили генетично модифiкованi (трансгеннi) рослини й органiзми. свiту - бiологи, генетики, медики - ще не дiйшли єдиної думки щодо перспектив бурхливого розвитку бiотехнологiї, багато важливих питань залишаються вiдкритими. Найважливiшим складником сучасної бiотехнологiї є генетична, чи генна, iнженерiя. Генна iнженерiя - наука про генетичне конструювання, спрямоване на створення нових форм бiологiчно активних ДНК i генетично нових форм клiтин i цiлих органiзмiв за допомогою штучних прийомiв перенесення генiв (технологiї рекомбiнантних ДНК, генетичної трансформацiї, гiбридизацiї клiтин). Генетично модифiкований органiзм отриманi iз застосуванням методiв генної iнженерiї й мiстять генно- iнженерний матерiал, у тому числi гени, їхнi фрагменти чи комбiнацiї генiв. Для створення генетично модифiкованих органiзмiв розроблено методики, якi дають змогу вирiзати з молекул ДНК необхiднi фрагменти, модифiкувати їх вiдповiдним чином, реконструювати в одне цiле i клонувати - розмножувати у численних копiях. Органiзми, якi пiддавалися генетичнiй трансформацiї, називають трансгенними. Трансгеннi органiзми - тварини, рослини, мiкроорганiзми, вiруси, генетичну програму яких змiнено iз застосуванням методiв генної iнженерiї. з вирiшення проблем здешевлення i збiльшення напрацювання бiлкових продуктiв, необхiдних для лiкування людини. За час, що минув, завдяки геннiй iнженерiї зроблено вагомi фундаментальнi вiдкриття i реалiзовано на практицi надзвичайно смiливi науковi iдеї. забруднення та iн. Генетична модифiкацiя дає змогу отримувати рослини, тварини i мiкроорганiзми (бактерiї) зi специфiчними властивостями точнiше й ефективнiше, нiж це можна зробити традицiйними методами. Крiм того, вона дає змогу переносити гени з одного виду до iншого для отримання певних ознак, що дуже важко або взагалi неможливо досягти способом традицiйної селекцiї. Упродовж багатьох поколiнь, iнодi тисяч рокiв, найголовнiшi у свiтi сiльськогосподарськi культури селекцiонували, схрещували та розводили, намагаючись домогтися вiд них якнайкращого пристосування до умов вирощування i водночас удосконалюючи їхнi смаковi якостi. Так, свiйську худобу розводять, виходячи з того, чи це м'яснi чи молочнi стада. Нинi бiльшiсть особин молочної худоби суттєво вiдрiзняються вiд тих тварин, яких людина приручила вперше. Роками в селекцiї мол очної свiйської худоби основний акцент ставився на збiльшення надоїв молока та полiпшення його якостi. Однак якщо традицiйнi методи включають змiшування тисяч генiв, то генетична модифiкацiя дає змогу додавати один окремий ген чи невелику кiлькiсть генiв до генетичної структури рослини чи тварини, i це зумовлює тi чи iншi змiни. За допомогою генетичної модифiкацiї гени можна "ввiмкнути" чи "вимкнути", змiнюючи у такий спосiб процес розвитку рослини чи тварини. Наприклад, гербiциди використовують для знищення бур'яну на полях, де вирощують сiльськогосподарськi культури, однак вони можуть зашкодити росту культур, якi мають захищати. Використовуючи генетичну модифiкацiю, ген iз певною властивiстю, такою як стiйкiсть до конкретного гербiциду, можна ввести до культурної рослини. У такому разi гербiцид, яким обробляють поля для знищення бур'яну, не перешкоджатиме росту культурних рослин. Генетичну модифiкацiю можна використовувати для зменшення кiлькостi необхiдних пестицидiв - вiдповiднi змiни ДНК рослини збiльшать її опiр певним сiльськогосподарським шкiдникам. Генетичну модифiкацiю використовують для того, щоб змiцнити iмунiтет рослин до вiрусiв або полiпшити їхню поживну цiннiсть. Стосовно тварин, яких вирощують задля м'яса, генетична модифiкацiя може потенцiйно пiдвищити такi показники, як швидкiсть росту та кiнцевий розмiр тварини. За даними Мiжнародної служби з агробiотехнологiї (ISAM), з 1996 року i дотепер площi обробiтку трансгенних рослин у свiтi зросли майже у 25 разiв i становлять понад 40 млн га (табл. 1). Таблиця 1. Площi промислових посiвiв трансгенних культур у деяких країнах свiту (млн га) Країна 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. США 1,5 8,1 20,5 28,7 Аргентина 0,1 1,4 4,3 6,7 Канада 0,1 1,3 2,8 4,0 <0,1 0,1 0,1 0,1 Мексика <0,1 0,1 0,1 0,1 ЮАР - - <0,1 0,1 Францiя Португалiя Румунiя - - <0,1 0,2 Свiтовий ринок продукцiї, виробленої з трансгенних рослин, швидко зрiс у 1995-1999 роках. Упродовж цих п'яти рокiв комерцiйний прибуток вiд оброблення трансгенних культур збiльшився приблизно в 30 разiв (табл. 2). З погляду свiтових перспектив численнi фахiвцi пророкують велике майбуття комерцiйному використанню трансгенних рослин. Передбачається, що в перспективi питома ваш площ вирощування трансгенних культур у свiтовiй структурi посiвiв становитиме за окремими видами вiд 10 до 60%. Крiм того, трансгеннi рослини, стiйкi до шкiдникiв i хвороб, допоможуть зняти гостроту проблеми продовольства i скоротити витрати на хiмiчнi засоби захисту. Таблиця 2. Обсяг продажу трансгенних культур Рiк Обсяг продажу, млн дол. 1995 75 1996 235 1997 670 1998 1500 1999 2100-2300 2000 3000 2005 8000 2010 (прогноз) 25000 2. Основнi завдання генної iнженерiї в галузi харчового виробництва кiлькiсть продовольства, рiзко збiльшити виробництво харчового бiлка, довiвши його кiлькiсть хоча б до 40-50 млн т на рiк. Багато людей у свiтi вмирають вiд дiареї, малярiї, кору, iнших хвороб неалiментарного генезу, проте могли б вижити, якби краще харчувалися. Наслiдком недоїдання вагiтних жiнок - мiльйони смертей серед матерiв i немовлят пiд час пологiв, а також крововиливи i сепсис у пiсляпологовий перiод. Усього пiвстолiття тому Голодомор в Українi штовхав людину до такого антисоцiального явища, як канiбалiзм. на принципово новiй основi врожайностi сiльськогосподарських рослин, передусiм злакових культур як джерела хлiба, а також пiдвищення продуктивностi сiльськогосподарських тварин як джерела м'яса та м'ясопродуктiв. Тому, враховуючи важкий економiчний стан багатьох країн свiту, якщо нинi на одну шальку терезiв покласти голод i всi проблеми людства, пов'язанi з ним, а на другу - використання трансгенних продуктiв, ймовiрно, бiльшiсть вiддасть перевагу останньому, не знаючи всiх вiддалених небезпечних наслiдкiв широкого використання ГМО. Ще одне важливе завдання - удосконалення якiсних характеристик харчової продукцiї. Генна iнженерiя дає змогу реалiзувати Його через: · зменшення накопичення у продуктах шкiдливих речовин; збiльшення накопичення корисних речовин; · полiпшення технологiчних властивостей продовольчої сировини; · корiнної змiни характеристик продукцiї для полiпшення її дiєтичних, смакових i харчових властивостей. Прикладом дослiджень щодо зменшення накопичення токсичних речовин можуть слугувати спроби створення батата, який не накопичує цiаногенних глiкозидiв у корiннi та листках. Ця культура є важливим харчовим продуктом для 400 млн осiб, головним чином у країнах, що розвиваються. Дослiдження щодо створення рису, здатного у збiльшенiй кiлькостi накопичувати ферум, провели японськi вченi. Вони iзолювали ген феритину (бiлка, одна молекула якого накопичує 4500 атомiв феруму) з пiдвищеною активнiстю iз проросткiв сої. Цей ген було iнтродуковано у геном рису. Дослiдження лiнiй трансформованих рослин виявили, що накопичення феритину в їхньому зернi втричi бiльше, нiж у зернi вихiдних лiнiй. Анемiя, зумовлена дефiцитом феруму, - один з найпоширенiших i тяжких наслiдкiв порушення харчування. За даними ЮНІСЕФ, у свiтi 2 млрд людей страждають вiд залiзодефiцитної анемiї, а кiлькiсть людей, якi вiдчувають дефiцит феруму, становить 3,7 млрд, бiльшiсть з яких жiнки. "Золотий рис", фахiвцi дбали про те, щоб вiн мав вищий рiвень бета-каротину. Через недостатнiсть вiтамiну А у свiтi щороку вмирає мiльйон дiтей. А ще 230 млн дiтей, за даними ВООЗ, живуть пiд загрозою клiнiчної чи субклiнiчної недостатностi вiтамiну А - стану, якому здебiльшого можна запобiгти. Збагачення їжi вiтамiном А, за даними ЮНІСЕФ, на 23% знижує дитячу смертнiсть. Створення "Золотого рису" вважають найiдеальнiшим досягненням науковцiв за останнiй час. Для отримання продукцiї з бажаними технологiчними властивостями вже наприкiнцi 80-х рокiв у рiзних галузях харчової промисловостi почали конструювати i використовувати рекомбiнантнi ферменти i харчовi добавки, якi давали б змогу iнтенсифiкувати певнi технологiчнi процеси, отримувати продукти полiпшеної якостi (табл. 3). Таблиця 3. Використання рекомбiнантних ферментiв у харчовiй промисловостi Галузь виробництва Рекомбiнантнi ферменти Переробка крохмалю б-амiлаза, в-амiлаза, глюкоамiлаза, глюкоiзомераза, пуланаза Молочна промисловiсть Ренiн, лактаза, лiпаза Пивоварiння Амiлаза, протеази Виноробство Переробка фруктiв, овочiв Пектинази Особливу увагу придiляють модифiкацiї молока. Беручи до уваги ту обставину, що пiсля питного молока найпоширенiшим молочним продуктом є сир i в країнах ЄС щороку його виготовляють понад 6 тис. т, генно-iнженернi роботи спрямовано в основному на полiпшення такої технологiчної властивостi молока, як сиропридатнiсть (табл. 4). Зi вростанням розумiння важливостi здорового способу життя збiльшився попит на харчовi продукти, якi не мiстять шкiдливих речовин. Приклади конструювання продуктiв "здорового способу життя" (healthy food products) - створення голландськими бiотехнологами цукрового буряка, який продукує фруктан - низькокалорiйний замiнник цукрози, та створення групою вчених на Гаваях безкофеїнової кави. У першому випадку в геном буряка iнтродукували ген єрусалимського артишоку, який кодує фермент, що перетворює сахарозу у фруктан. У такий спосiб 90% накопиченої цукрози в трансгенних рослинах перетворюється на фруктан. У другому випадку було iзольовано ген фермента, який каталiзує критичний перший крок синтезу кофеїну в листках i зернах кави. Через використання агробактерiум-опосередкованої трансформацiї була влаштовано антисмислову версiю цього гена у клiтини культури тканин кави Арабiки. Аналiз трансформованих клiтин виявив, що рiвень кофеїну в них становить усього 2% нормального. Таблиця 4. Напрями модифiкацiї молока Змiни Збiльшення вмiсту б- i в-казеїнiв Пiдвищення щiльностi згустка, термостiйкостi молока, вмiсту кальцiю Збiльшення сайтiв фосфорилювання в казеїнах Збiльшення вмiсту кальцiю Внесення протеолiтичних сайтiв у казеїни Полiпшення процесу дозрiвання сиру Збiльшення концентрацiї к-казеїну Пiдвищення стабiльностi казеїнових комплексiв, зменшення розмiрiв мiцел казеїну Зменшення вмiсту а- лактальбумiну Зменшення вмiсту лактози, зниження ступеня кристалоутворення пiд час заморожування Дослiдження з полiпшення якiсних характеристик рослинницької продукцiї' добре iлюструють можливостi сучасних ДНК-технологiй у вирiшеннi найрiзноманiтнiших завдань. 3. Бiобезпечнiсть генетично модифiкованих органiзмiв Бiологiчна безпечнiсть серед iнших екологiчних безпек дуже специфiчна i ще мало вивчена. Офiцiйно бiологiчне забруднення характеризують як "забруднення способом свiдомого або випадкового вселення нових видiв, якi безперешкодно розмножуються в умовах вiдсутностi в них природних ворогiв i витiсняють мiсцевi види живих органiзмiв". Якiсна вiдмiннiсть цього виду забруднення вiд iнших полягає у здатностi його компонента до розмноження, адаптацiї i передачi спадкової iнформацiї в довкiллi, мобiльностi i агресивностi. Широке впровадження генетично модифiкованих органiзмiв, вплив яких на органiзм людини та iншi бiологiчнi компоненти екосистем ще не вивчено, але вже приносить виробникам цiєї бiопродукцiї шаленi прибутки, в останнi роки викликало не тiльки численнi науковi дискусiї, а й масовi протести i "зелених" органiзацiй, i населення й керiвництва багатьох держав, особливо у Європi, Японiї, Австралiї. Чiтко визначеними ризиками, пов'язаними з ГМО, е алергеннiсть, стiйкiсть до дiї антибiотикiв, токсичнiсть, мутагеннiсть, генетична ерозiя та iн Проблеми забезпечення належного захисту вiд негативного впливу ГМО, а також транскордонного перемiщення стали причиною розроблення Картагенського протоколу про бiобезпеку у рамках Конвенцiї з бiорiзноманiтмостi (1996). Протокол дозволяє iмпорт ГМО за умови доведення їх безпечностi, визнає потенцiйнi ризики та визначає прiоритетнiсть принципу перестороги у дiяльностi, пов'язанiй з ГМО, дає право вiдмовлятися вiд iмпорту трансгенiв тим країнам, якi не хочуть розповсюдження ГМО. Бiльш як 40 країн, у тому числi й Україна, пiдписали Картагенський протокол. Не пiдписали його лише США, як i Конвенцiю про бiобезпеку. соцiологiчного опитування, проведеного Мiжнародною радою з iнформацiї в галузi продовольства в 1999 року, встановлено, що майже 75% американцiв сприймають застосування бiотехнологiї як великий успiх суспiльства, особливо в останнi п'ять рокiв, а 44% європейцiв - як серйозний ризик для здоров'я. Водночас 62% американцiв i лише 22% європейцiв готовi купити генетично модифiкований продукт, який характеризується бiльшою свiжiстю чи полiпшеним смаком. Супротивники технологiї ре-комбiнантної ДНК, яких 30% у Європi i 13% у США, вважають, що ця технологiя є не лише ризиковою, а й морально неприйнятною. Незважаючи на тривале неприйняття європейською спiльнотою генно-iнженерних продуктiв, нинi в Європейському Союзi дозвiл на використання в харчових продуктах отримали продуктовi компоненти iз сортiв генетично модифiкованої сої, кукурудзи та олiйних культур. Серед використовуваних - олiї та сиропи, якi мiстять "ГМ-похiдний" матерiал, а також борошно i крохмаль. Цi компоненти можуть використовуватися у багатьох продуктах перероблення - вiд вегетарiанських гамбургерiв до сухого печива та соусiв, аналогiчно використанню компонентiв, що походять з не-ГМ культур. У будь-якiй новiй галузi науки виникає безлiч питань, що починаються зi слiв "а що, якщо?" Однак iсторiя не раз доводила, що в тому й полягає одне з головних завдань сiльськогосподарської науки, аби забезпечити безпеку продуктiв за їх широкого використання у виробництвi. Для позитивної оцiнки досягнень генної iнженерiї необхiдно, щоб науковi установи активнiше iнформували громадськiсть i населення про аспекти бiотехнологiї, що хвилюють їх, вiдповiдали на запитання, що виникають, i розсiювали сумнiв споживачiв з питань харчової й екологiчної безпеки. Треба наголосити, що конкретних прикладiв серйозної екологiчної небезпеки трансгенних продуктiв наразi не виявлено, проте їхня потенцiйна небезпека не пiддається сумнiву. Прогнози базуються не на практичних даних, а на пiдставi загальнобiологiчних закономiрностей, що виходять iз положень генетики. Вони дають можливiсть виявити ймовiрнi механiзми негативних наслiдкiв розповсюдження генетично модифiкованих рослин i оцiнити потенцiйнi ризики для довкiлля та здоров'я людини. внаслiдок передачi генiв. i реалiзацiєю ГМО теоретично ризик зберiгається i зростає. Нацiональнi закони, якi регулюють генно-iнженерну дiяльнiсть у державах, де проводяться такi дослiдження, мають постiйно вдосконалюватися i взаємоузгоджуватися. Найголовнiшi невирiшенi донинi питання у сферi екологiчної безпеки виробництва i розповсюдження генетично модифiкованої продукцiї: - як саме впливають ГМО на iншi живi органiзми в екосистемах; - чи не призведе поширення ГМО в довкiллi до зменшення природної бiорiзноманiтностi; - чи маємо ми право змiнювати генетичну природу людини; - чи не буде активне фiнансування молекулярної бiотехнологiї' стримувати розвиток iнших важливих технологiй; - чи не зашкодить молекулярна бiотехнологiя розвитку традицiйного сiльського господарства; - чи не шкодять фiнансовi iнтереси об'єктивностi екологiчних оцiнок перспектив ГМО вченими. В Українi в 2001 i 2002 роках для пiдвищення бiологiчної безпеки в державi Верховна Рада двiчi розглядала законопроект "Про державну систему бiобезпеки пiд час здiйснення генетично-iнженерної дiяльностi" та (вiдкоригована назва) "Про державну систему бiобезпеки при створеннi, випробуваннi i практичному використаннi генетично модифiкованих органiзмiв". На жаль, законопроект має багато упущень i серйозних зауважень вчених та екологiчних органiзацiй, оскiльки не створює систему бiобезпеки в Українi, а пiдтримує комерцiйну дiяльнiсть потужних компанiй, якi мають великi прибутки вiд виробництва та поширення трансгенних рослин. Використання технологiї генної iнженерiї в Українi потребує пильнiшої уваги i вiдповiдальної влади, широких консультацiй з незалежними вченими-фахiвцями у галузi екологiї i бiобезпеки та широкої iнформацiї серед населення з урахуванням думки останнього. Встановлена харчова безпека трансгенних рослин є гарантiєю впевненостi споживача в їхнiй нешкiдливостi для здоров'я. У рiзних країнах на нацiональному рiвнi розроблено нормативно-правову i методичну базу для оцiнки харчової безпеки i можливостi реалiзацiї населенню для харчових цiлей продукцiї з генетично модифiкованих джерел. За результатами цiєї оцiнки проводиться їхня реєстрацiя. У таблицi 5 наведено деякi данi про реєстрацiю генно-iнженерних культур у рiзних країнах. Таблиця 5. Данi про реєстрацiю генетично модифiкованих сiльськогосподарських культур у рiзних країнах Продукт Дата реєстрацiї, роки США 1995-1997 Картопля 1995-1997 Соя 1995-1997 Томати 1994-1995 Гарбуз Папайя 1997 Цукровий буряк 1997 Країни Європейського Союзу 1997-1998 Томати 1998 Картопля 1997 Соя 1997 Канада Кукурудза 1996-1997 Томати Картопля 1997 Соя 1997 Японiя Картопля 1996-1997 Кукурудза Соя 1996 Росiя Соя 1999 Приєднавшись 1994 року до Всесвiтньої конвенцiї "Про бiологiчне рiзноманiття", Україна взяла на себе зобов'язання про впровадження до нацiонального законодавства правових документiв з питань бiобезпеки й утворення системи регулювання та застосування бiотехпродукцiї. Розроблено, але ще не затверджено проект Закону "Про бiобезпеку населення України". Запроваджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України "Тимчасовий порядок увезення, державного випробування, реєстрацiї та використання трансгенних сортiв рослин" нинi практично не дiє, оскiльки не вирiшує в повному обсязi проблему безпеки генетично модифiкованих джерел їжi з огляду на здоров'я людини. За таких умов питання про використання цiєї харчової продукцiї в країнi не вирiшується. Незважаючи на те, що пiдходи оцiнки безпеки в рiзних країнах рiзняться за змiстом i обсягом дослiджень, спiльним є розумiння того, що традицiйний критерiй i методи оцiнки безпеки їжi ((наприклад, застосовуванi в разi харчових добавок чи залишкiв пестицидiв) не можуть бути повнiстю застосованi для ГМД. У бiльшостi країн проводять поетапну оцiнку небезпечностi та якостi ГМ-джерел. В основi цього пiдходу лежить принцип композицiйної чи реальної еквiвалентностi, який полягає у порiвняннi ГМО з традицiйним аналогом. За результатами порiвняння продукти подiляють на класи безпеки: Етапи дослiдження харчової безпечностi передбачають вивчення харчових i токсикологiчних характеристик продукцiї. - харчової цiнностi нового продукту; - норми споживання; - бiодоступностi; - надходження окремих иутрiєнтiв (якщо очiкуване надходження нутрiєнта перевищує 15% його добової потреби); - вплив на мiкрофлору кишечника (якщо ГМД мiстить живi органiзми). Токсикологiчна характеристика передбачає визначення таких показникiв: - генотоксичнiсть; - потенцiйна алергеннiсть; - потенцiйна колонiзацiя в шлунково-кишковому каналi (у разi присутностi в генномодифiкованому джерелi мiкроорганiзмiв); i ДНК. До таких продуктiв належать ароматичнi добавки, рафiнованi олiї, модифiкований крохмаль, мальтоiекстрин, сиропи глюкози, декстрози, iзоглюкози та iншi цукри. Серед найближчих сусiдiв України трансгеннi культури зареєстровано в Росiйськiй Федерацiї, де з урахуванням мiжнародного досвiду розроблено i впроваджено особливий порядок оцiнки безпечностi i якостi, а також реєстрацiї харчової продукцiї, отриманої з ГМД. Експертизу харчової продукцiї здiйснюють за трьома напрямами: медико-гене-тична, медико-бiологiчна та технологiчна оцiнка. Всебiчний аналiз даних, отриманих пiд час дослiджень генетично модифiкованої сої лiнiї 40-3-2, стiйкої до глiфосату (Monsanto, США), дав пiдстави рекомендувати її до державної реєстрацiї на територiї Росiйської Федерацiї. Завершено всебiчну гiгiєнiчну експертизу генетично модифiкованої картоплi, стiйкої до колорадського жука, сортiв Рассет Бюрбанк Ньюлiф (Russet Burbank Newleaf) i Суперiор Ньюлiф (Superior Newleaf) для харчової промисловостi i реалiзацiї населенню (Monsanto). Як один з етапiв дослiдження було вивчено композицiйну еквiвалентнiсть генетично модифiкованої картоплi з картоплею, отриманою за традицiйною технологiєю. Хiмiчний аналiз виявив її повну еквiвалентнiсть за вмiстом бiлкiв i вiтамiнiв, амiно-, жирокислотним, вуглеводним i мiнеральним складом. За показниками безпечностi - вмiстом важких металiв, нiтратiв, соланiну та iн, - вiдмiнностей практично немає. мембранних структур клiтин печiнки й активностi ферментних систем, якi беруть участь в адаптацiйних процесах. Пiд час токсикологiчної оцiнки трансгенної картоплi також не встановлено негативних ефектiв. Дослiди на добровольцях виявили добре сприйняття продукту i вiдсутнiсть несприятливого впливу. На пiдставi результатiв проведених дослiджень генетично модифiкована картопля обох сортiв отримала державну реєстрацiю для харчових цiлей на територiї Росiйської Федерацiї. а також продукцiї водного походження. Треба зазначити, що ссавцi самi є своєрiдним iндикатором власної безпечностi. Однак якщо генетичну модифiкацiю тварин було здiйснено для пiдвищення їхньої стiйкостi до бактерiй i вiрусiв, то необхiднi глибокi токсикологiчнi дослiдження для виключення негативного впливу антибiотикiв на органiзм людини. Вiдповiдно до вимог Директиви Європейського Союзу 1139/98/ЄС, з 1 вересня 1998 року харчова продукцiя з ГМО чи та, яка мiстить їх як компонент, має бути зi спецiальними етикетками. У США до цiєї проблеми ставляться iнакше: якщо харчова продукцiя визнана безпечною, спецiального маркування вона не потребує. На неї поширюються тi самi вимоги, що й до всiх харчових продуктiв. Вiдповiдне маркування вимагається лише в тому разi, якщо в продуктi мiститься протеїн чи будь-який iнший компонент, який може бути потенцiйним алергеном. До поширених алергенiв належать молоко, яйця, пшениця, риба, ракоподiбнi, бобовi, горiхи: Так, наприклад, якщо здiйснено перенесення гена протеїну горiха (який сам є алергеном для низки споживачiв) в iнший продукт, виникає питання вже про алергеннiсть цього продукту. У такому разi продукт пiдлягає маркуванню. Якщо ж Адмiнiстрацiя з нагляду за якiстю продовольства та лiкарських препаратiв (FDA) вважає, що продукцiя безпечна для здоров'я, маркування не вимагається. Довiра американцiв до FDA така сама висока, як i до держави. 5. Ідентифiкацiя продуктiв, отриманих iз ГМД Розробленню i використанню методiв iдентифiкацiї присвячено численнi дослiдження. 1998 року в Брюсселi за пiдтримки Мiжнародного iнституту природничих наук вiдбулася конференцiя "Методи детекцiї нової їжi, отриманої i ГМО". У матерiалах цiєї конференцiї наголошено, що нинi iснує два основних методи, якi дають змогу iдентифiкувати наявнiсть навiть слiдiв ГМО. Це iмунологiчний метод - BJSA-тест i метод ПЛР. Перший полягає у виявленнi специфiчних бiлкiв, що експресуються трансгенними рослинами. Одна з хиб цього методу - низька ефективнiсть пiд час оцiнювання продуктiв, що пiддавалися будь-якому обробленню, наприклад, тепловому, у результатi денатурацiї бiлкiв. Проте вiн досить ефективний пiд час аналiзування продуктiв, що не пiддавалися обробленню. Метод ПЛР полягає у виявленнi рекомбiнантної ДНК пiд час використання для створення трансгенних рослин так званих касет експресiї. У разi застосування iншої генетичної конструкцiї цей метод неадекватний. Використана лiтература 1. Глазко В. И., Глазко Г. В. Русско-англо-украинский толковый словарь по прикладной генетике, ДНК-технологии и биоинформатике. - К.: КВІЦ, 2001. - 588 с. 2. Гпазко В. И. Генетически модифицированные организмы: от бактерий до человека. - К.: КВІЦ, 2002. -210 с. 3. Дебати навколо генетично модифiкованих продуктiв харчування /Агентство харчових стандартiв (Англiя). - K.: PA NOVA, 2003. -24c. 4. ДНК-технологии и биоинформатика в решении проблем биотехнологий млекопитающих/В. И. Глазко, Е. В. Шульга, Т. Н. Дымань, Г. В. Глазко - Белая Церковь, 2001. - 488 с. 5. Донченко Л. В., Надыкта В. Д. Безопасность пищевой продукции. - М.: Пищепромиздат, 2001. - 528 с. 6. Елдышев Ю. Н., Конов А. Л. Генетическая инженерия растений//Экология и жизнь. - 2001. -№2. - С. 66-70. 7. Современные подходы к оценке безопасности генетически модифицированных источников пищи. Опыт изучения соевых бобов линии 40-3-2/ГГ. Онищенко, В. А. Тутельян, А. И. Петухов и др.// Вопросы питания. - 1999. - № 5-6. - С. 3-8. 8. Особенности подхода США к вопросам контроля качества продовольствия/ Е. С. Шершнев, М. Л. Мамиконян. В. Г. Ларионов и др. //Пищевая промышленность. - 1998. -№7. - С. 52-55.