Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів

Визначення можливих вражаючих факторiв ядерних вибухiв ВСТУП Одним з основних завдань Цивiльної оборони є проведення заходiв, що спрямованi на пiдвищення стiйкостi роботи об'єктiв господарчої дiяльностi (ОГД) в умовах НС. Стiйкiсть роботи промислового об'єкта - здатнiсть його в умовах НС виробляти продукцiю в запланованому обсязi та номенклатурi, а у випадку слабких та середнiх руйнувань або порушень зв'язкiв з кооперацiї та поставок - вiдновлювати виробництво в мiнiмальнi термiни. Пiдвищення стiйкостi роботи ОГД у НС досягається передчасним дослiдженням його стiйкостi та проведенням комплексу iнженерно-технiчних, технологiчних та органiзацiйних заходiв, що забезпечують максимальне зниження впливу вражаючих факторiв НС, у тому числi зброї масового ураження (ЗМУ), та створення умов для швидкої лiквiдацiї їх наслiдкiв. Дослiдження стiйкостi роботи ОГД складається з усебiчного вивчення умов, якi можуть виникнути у НС, з визначенням їх впливу на виробничу дiяльнiсть i життєзабезпеченнiсть робiтникiв та службовцiв. Мета дослiдження полягає у виявленнi вразливих мiсць у роботi об'єкта в НС та розробленнi ефективних рекомендацiй, якi спрямованi на пiдвищення його стiйкостi. Дослiдження стiйкостi здiйснюється силами персоналу ОГД iз залученням за необхiднiстю фахiвцiв науково-дослiдних та проектних органiзацiй, що спiвпрацюють з даним пiдприємством. Органiзовує та очолює дослiдження керiвник пiдприємства - начальник ЦО об'єкта. Процес планування та проведення дослiдження подiляється на три етапи: перший - пiдготовчий, другий мiстить оцiнку стiйкостi роботи об'єкта в умовах НС, третiй етап передбачає розробку заходiв, що пiдвищують стiйкiсть об'єкта. На першому етапi розробляються провiднi документи, якi зумовлюють склад учасникiв дослiдження, та органiзується їх пiдготовка. На другому етапi безпосередньо виконуються дослiдження стiйкостi роботи об'єкта в НС. РОЗДІЛ 1 Визначення можливих вражаючих факторiв ядерних вибухiв та їх максимальних значень на територiї СРЗ "Б" (Додаток А). 1) Визначаємо можливу мiнiмальну вiдстань вiд СРЗ до епiцентруповiтряного ядерного вибуху при завдаваннi удару по мiсту (позначено на схемi). За точку прицiлювання при завдаваннi по мiсту одного ядерного удару береться геометричний центр мiста. Мiнiмальна вiдстань вiд СРЗ до епiцентру вибуху: Rmin = Rrвiдх [км], деRr rвiдх Rmin =4,4 - 0,1 = 4,3 км. Існують наступнi види вражаючих факторiв ядерного вибуху: 1)ударна хвиля; 4) радiоактивне зараження мiсцевостi; 5) електромагнiтний iмпульс. повiтряного ядерного вибуху , при нанесеннi удару по мiсту. 1. Визначаємо радiус дiї ударної хвилi ΔРф > 10 кПа). При потужностi боєприпасiв qп = 200 кт радiус дiї ударної хвилi буде дорiвнює 8,2 км. Так як СРЗ знаходиться на вiдстанi Rr = 4,4 км до епiцентру вибуху, то вiн попадає в зону дiї ударної хвилi. ΔРф ) i наслiдки її дiї. По таблицях довiдника визначаємо максимальну величину надлишкового тиску ΔРфп = 200 кт i мiнiмальної вiдстанi до СРЗ 4,4 км. ΔРф = 22 кПа. За отриманим значенням максимальної величини надлишкового тиску визначаємо, у якiй зонi руйнувань вогнища ядерної поразки може виявитися СРЗ i якi руйнування виробничих будинкiв i захисних споруджень можна чекати на об'єктi. СРЗ знаходиться в зонi середнiх руйнувань. На об'єктi (СРЗ) можна чекати наступнi руйнування: - промисловi будинки с важким металевим каркасом - слабкi; - промисловi будинки с легким каркасом - слабкi; - цегельнi - середнi; - дерев’янi - повнi. Висновок : Визначаємо межу стiйкостi до впливу ударної хвилi будинку ТДЦ СРЗ. Основними елементами цеху є: каркасом висотою 25 м, перекриття - залiзобетонне, вiконнi коробки i рами - дерев'янi); 2)у технологiчному устаткуваннi верстати i пiд'ємно-транспортне устаткування: - металообробнi верстати з ЧПУ (важкi): токарськi, фрезерувальнi, сверлильнi, стругальнi i т. д.; - середнi верстати: внутрiшньошлiфувальнi, для шлiфування цилiндрiв; - легкi верстати: токарськi для обточування шийок колiнчастих валiв,шлiфувальнi для їхнього шлiфування i шлiфування кулачкiв розподiлювальних валiв, для розточування корiнних пiдшипникiв у картерi двигуна й iн.; - електрокари; - крани, вантажопiдйомнiстю 50 тонн; 3) комунально-енергетичнi мережi до цеху прокладенi пiд землею, розведення мереж у будинку по стiнах цеху. По таблицях довiдника визначаємо величини надлишкових тискiв у фронтi ударної хвилi, що можуть привести будинок i устаткування ТДЦ до слабких, середнiх, сильних та повних руйнувань. Таблиця 1 Руйнування Слабкi Сильнi Повнi 20…30 30…40 40…50 50…70 Споруди с ЛК 10…20 20… 30…50 50…70 Цеглянi споруди 8…15 15…25 25…35 35…45 6…8 8…12 12…20 20…30 Верстати важкi 25…40 40…60 60…70 - Верстати середнi 15…25 25…35 35…45 - Верстати легкi 6…12 - 15…25 - Крани та кранове обладнання 20…30 30…50 50…70 70 Розподiльчi обладнання та допомiжнi споруди електростанцiй 30…40 40…60 60…80 120 Кабельнi наземнi лiнiї 10…. 30 30…50 50…60 60 Для запобiгання руйнувань будинку i споруджень ТДЦ, промислового устаткування, технiки i транспортних засобiв, у результатi впливу ударної хвилi необхiдно зробити детальне дослiдження стiйкостi СРЗ до дiї ударної хвилi. 2. Визначаємо величину свiтлового iмпульсу i наслiдкiв його впливу . Мiнiмальним розрахунковим свiтловим iмпульсом, який визиває загоряння i пожежi, може бути iмпульс в 100... 150 кДж/м2 , при якому спалахує солома, стружка, обривки газетної бумаги, сухе смiття i т. i. Для нашого випадку таке значення пiдходить, так як вiдомо, що на територiї бiля цеху зберiгається порожня тара, смiття не прибране. Знаючи величину qпr = 4,4 км до епiцентру вибуху, то вiн попадає в зону виникнення пожеж. Максимальна величина свiтлового iмпульсу на територiї СРЗ =640 кДж/м2 . При потужностi вибуху 200 кт та свiтловому iмпульсi 640 кДж/м2 . загоряються всi матерiали, окрiм дошок, пофарбованих в бiлий колiр та червоної черепицi. Визначаємо вплив щiльностi забудови на поширення пожеж на територiї СРЗ. Пiд щiльнiстю забудови (Щ) розумiємо вiдношення сумарної площi, що займають усi будинки (S3 ) до площi територiї об'єкта (SТ ): S3 = 25000 м2 ; SТ = 102100 м2 . Щ = 24,5%; Щ >20%/ 3. При потужностi боєприпасiв qп = 200 кт на вiдстанi Rr =4,4 км вiдепiцентру вибуху доза проникаючої радiацiї дорiвнює 0. Тому на СРЗ, що знаходиться на вiдстанi 4,4 км до епiцентру вибуху, проникаюча радiацiя не робить впливу. 4. мiсцевостi при повiтряному вибуху вiдсутнє. 5. Електромагнiтний iмпульс. Так як СРЗ зв'язаний з мiстом пiдземною кабельною лiнiєю, то в результатi нанесення ядерного удару по мiсту наведенi на кабельних лiнiях напруги будуть впливати на електроустаткування заводу. наземного ядерного удару "Б". 1. Визначимо радiус дiї ΔРф > 10 кПа). При потужностi боєприпасiв qн =300 кт радiус дiї ударної хвилi дорiвнює 7,4 км. Так як СРЗ знаходиться на вiдстанi 109 км до епiцентру вибуху, то вiн не попадає в зону дiї ударної хвилi. 2. Визначаємо величину свiтлового iмпульсу Знаючи величину qн =300 кт, знаходимо радiус зони, в якiй значенняiмпульсу буде дорiвнювати 100 кДж/м2 . Так як радiус складає 7,8 км, а СРЗ знаходиться на вiдстанi 109 км до епiцентру вибуху, то вiн не попадає в зону виникнення пожеж. 3.Доза проникаючої радiацiї н =300 кт на вiдстанi вiд епiцентру вибуху, тому на СРЗ, щознаходиться на вiдстанi 109 км до епiцентру вибуху, проникаюча радiацiя не впливає. 4. Визначаємо масштаби i ступiнь радiоактивного зараження i його можливi наслiдки. По потужностi наземного вибухуqн =300 кт, вiдстанi вiд мiсця вибуху до СРЗ 109 км i швидкостi середнього вiтру Vср = 50 км/годпо таблицi довiдника визначаємо розмiри зон радiоактивного зараження мiсцевостi i наносимо їх на схему розташування мiста, СРЗ i об'єкта "Б". Таблиця 2 А Б В L 240 98 60 B 21 9. 6 6. 2 Отже, СРЗ знаходиться в зонi А. По лiнiйках ГО визначаємо можливу потужнiсть дози (рiвень радiацiї) на територiї СРЗ на 1 годину i на 10 годин пiсля вибуху. Р 1 =96 Р/год. При коефiцiєнтi ослаблення К = 15,85, одержуємо рiвень радiацiї на територiї СРЗ на 10 годину пiсля вибуху Р10 = Р 1 / К = 96/15,85 = 6 Р/год. Визначаємо можливу максимальну дозу опромiнення робочого персоналу при перебуваннi його на вiдкритiй мiсцевостi за час вiд моменту випадання радiоактивних опадiв до повного розпаду радiоактивних речовин. Зв'язок мiж дозою опромiнення людини ( Д∞ ) за час повного розпаду РР i рiвнем радiацiї Рt на час зараження t, визначаємо по формулi: Д∞ =5∙Рt ∙t Д∞ =5∙2,18∙41,24=454,96 Р Доза опромiнення персоналу ОГД за 12 годин (тривалiсть змiни у воєнний час) визначаємо по формулi: Д12 = 0,4∙Д∞ =0,4∙454,96=181,98 Р. Максимальна припустима однократна доза опромiнення у воєнний час для людини 50 Р, у нашому випадку персонал одержить дозу, яка перевищує припустиму. Отже, працюючий персонал отримає радiоактивне зараження,тобто треба провести необхiднi заходи щодо захисту. Визначаємо оптимальний режим роботи СРЗ в умовах радiоактивного зараження мiсцевостi. Режим радiацiйного захисту i виробничої дiяльностi СРЗ (ТДЦ) визначаємо по таблицях "Типових режимiв радiацiйного захисту робiтникiв та службовцiв". При потужностi дози (рiвня радiацiї) Р1осл = 10, режим радiацiйного захисту виробничого персоналу СРЗ (ТДЦ) буде типу 7-Б-4. Таким чином загальна тривалiсть дотримання режиму складає 10 дiб. Послiдовнiсть дотримання режиму захисту: — час роботи об’єкта з використанням для вiдпочинку ПРУ – 1 доба. 5. Так як об'єкт "Б" не зв'язаний з СРЗ електричними лiнiями зв'язку, то електромагнiтний iмпульс не буде впливати на електроустаткування заводу. Визначаємо забезпеченiсть персоналу ТДЦ i членiв родин засобами колективного (ЗКЗ) i iндивiдуального захисту (3І3) в замiськiй зонi: Таким чином, незабезпеченими залишається 848 - 678= 170 чол. Забезпеченiсть персоналу ТДЦ засобами iндивiдуального захисту складає 90%, що вiдповiдає:318-0,9 = 286 чол. Таким чином, незабезпеченими залишається 318-286=32 чол. Таким чином незабезпеченими залишається 530-318 = 212 чол. Оцiнка iнженерного захисту робiтникiв та службовцiв СРЗ 2. 1. Оцiнка забезпеченостi захисту виробничого персоналу СРЗ i ТДЦ по мiсткостi iснуючих сховищ. Визначаємо кiлькiсть робiтникiв та службовцiв у найбiльшiй робочiй змiнi: змiну i 1440 чол. - в IIзмiну. Таким чином, найбiльшою працюючою змiною на заводi буде перша з кiлькiстю працюючих 1575 чол.; Тiльки в ТДЦ буде працювати 316 чол. в І змiну i 318 чол. - в II змiну, тому найбiльшою працюючою змiною в ТДЦ буде друга з кiлькiстю працюючих 318 чол. Визначаємо мiсткiсть iснуючих на СРЗ сховищ. 1) на СРЗ у цiлому побудованi сховища: 1. 1. тi, що стоять окремо вiд будiвель мiсткiстю 480 чол.; 1. 2. вбудованi (пiд будiвлями цехiв) розрахованi на 370 чол.; 1. 3. пiдвальнi примiщення цехiв пристосованi пiд сховища площею 245 м2 (при двох'ярусних нарах норма площi 0,5 м2 /чол., таким чином в них може укритися 490 чол). Одержуємо загальне число тих, хто укрився: 480 + 370 + 490 = 1340 чол. Таким чином тих, що не укрилися залишиться 1575-1340 = 235 чол. 2) пiд будiвлею ТДЦ є пiдвальне примiщення, пристосоване пiд сховище, площею 78 м2 . Таким чином в сховищi укриється 59/0,5=118 чол., а не укриється вiдповiдно 318-118 = 200 чол. Виходячи з вищенаведених даних одержуємо, що не всi працюючi i службовцi як заводу в цiлому, так i окремо ТДЦ зможуть укритися в сховищах. Виникає необхiднiсть побудувати додаткове сховище на 200 чол. (для укриття найбiльшої робочої змiни ТДЦ). 2. 2. Оцiнка своєчасного укриття людей за розташуванням сховищ. Проводимо аналiз розташування сховищ на територiї СРЗ вiдповiдно домiсць роботи виробничого персоналу. Сховища, якi стоять окремо розташованi на вiдстанi 50 м вiд цехiв; сховище №2 знаходиться на вiдстанi 370 м. дана умова виконується. 2. 3. Оцiнка сховищ СРЗ за захисними властивостями. Визначаємо коефiцiєнт захисту вiд дiї проникаючої радiацiї для сховища №2 заводу за залежнiстю: К3 = Кр ∙П 2∙hi / di де Кр – коефiцiєнт умов розташування сховища; hi - товщина захисного прошарку, см; di - товщина ґрунту (бетону), що володiє властивiстю половинного ослаблення радiацiї. За умовами hг = 70см, hБ =40 см., dгр = 14,4 см, dб Вiдповiдно до характеристик захисних споруд проводимо аналiз стiйкостi сховищ до дiї проникної радiацiї i розрахункової стiйкостi сховищ до дiї ударної хвилi ΔРф: - стiйкiсть сховищ до дiї проникної радiацiї. Сховища, що стоять окремо мають коефiцiєнт захисту 3000. Сховище №2 має коефiцiєнт захисту 1024. Вбудованi, пристосованi пiд сховища пiдвальнi примiщення мають коефiцiєнт захисту 3000. - розрахункова стiйкiсть сховищ до дiї ударної хвилi ΔРф. Сховища, що стоять окремо витримують ударну хвилю ΔРф =300 кПа, вбудованi - ΔРф =300 кПа, пристосованi пiд сховища пiдвальнi примiщення цехiв ΔРф =150 кПа, а пристосоване пiд сховище пiдвальне примiщення ТДЦ ΔРф = 250 кПа. Зробимо розрахунок на пiдвищення коефiцiєнта захисту сховища №2 до 2048 шляхом створення додаткового прошарку грунту на перекриттi цього сховища. 211 Б/ dб +hг1/ dг ; hг1 = hг +Δh; 11 = 1+40/10+(70+Δh )/14,4; Δh = 16,4 см. Визначаємо вiдповiднiсть захисних характеристик сховищ ΔРФ i К3 вимогам чинних норм. Вiдповiдно до норм для основного класу сховищ А-4, що будуються в мирний час, ΔРФ = 22 кПа i К3 2. 4. Оцiнка систем життєзабезпечення вбудованого сховвища ТДЦ. . Одним iз чинникiв, що впливають на вибiр режиму вентиляцiї й устаткування системи вентиляцiї в сховищах, є характер пожежi, яка може створитися при НС. Поширення пожежi залежить вiд щiльностi забудови. На основi розрахунку щiльностi забудови СРЗ визначаємо: щiльностi забудови Щ = 24,5% > 20% можливе виникнення суцiльних пожежна всiй територiї СРЗ. 2)необхiдний режим вентиляцiї. Існує 3 режими вентиляцiї: - 1-й режим. Режим чистої вентиляцiї. - П-й режим. Режим фiльтровентиляцiї. - ІП-й режим. Режим iзоляцiї з регенерацiєю внутрiшнього повiтря. У нашому випадку можливе виникнення суцiльних пожеж, що буде супроводжуватися сильною загазованiстю приземного повiтря шкiдливими хiмiчними речовинами i продуктами горiння, тому повинний передбачатися режим регенерацiї внутрiшнього повiтря, тобто ІП-й режим. Проведемо розрахунок необхiдної потреби повiтря для сховища (для другого режиму вентиляцiї - фiльтровентиляцiї). Достатнiсть подачi повiтря в сховище перевiримо для 1-го й Ш-го режимiв вентиляцiї. Розрахунок потреби повiтря за режимом фiльтровентиляцiї для сховища, розташованого в 4-й клiматичнiй зонi, виконується виходячи з необхiдної його кiлькостi: - на тих, що переховуються в сховищi: Qп = 2∙184= 368 м3 /год., де 2 м3 /(год∙чол.) - норма повiтря на одну людину, що переховується в сховищi; N = 200-12-4 = 184 чол. – кiлькiсть людей, якi переховуються в сховищi за винятком тих, що працюють на ЕРВ та в ПУ. - на тих, що працюють на електроручних вентиляторах: Qв =10∙4 = 40 м3 де 10 м3 /(год∙чол.) - норма повiтря на одну людину, що працює на електроручних вентиляторах; 4 чол кiлькiсть людей, якi працюють на електроручних вентиляторах (виходячи з того, що на кожному електроручному вентиляторi працює по 2 чол, а електроручних вентиляторiв у сховище встановлено 2 шт). - на тих, хто працює в пунктi управлiння Qпу = 5• 12 = 60 м3 /год., 3∙чол.) норма повiтря на одного, хто працює в пунктi управлiння; 18 чол. - кiлькiсть людей, якi працюють у пунктi управлiння. Розрахунок потреби повiтря за режимом фiльтровентиляцiї (другим режимом) визначаємо: QІІ =Qп +Qв + Qпу 3 /год. Розрахунок потреби повiтря для І режиму вентиляцiї визначається по формулi: QІ = Nп∙n = 13-200 = 2600м3 /год. де n = 13м3 /(год∙чол) - норма подачi повiтря на одну людину, яка переховується в сховищi, NП = 200 чол. - кiлькiсть тих, що переховуються в сховищi. 3 /ч кожен). ФВК - 1, що не мiстить регенеративної установки. Так як ФВК-1 не забезпечує IIIрежим, то необхiдно встановити регенеративну установку РУ-150/6, фiльтр ФГ-70 й теплообмiнники. У нашому випадку можливе виникнення суцiльних пожеж, що буде супроводжуватися сильною загазованiстю приземного повiтря шкiдливими хiмiчними речовинами i продуктами горiння, тому повинний передбачатися режим регенерацiї внутрiшнього повiтря, тобто Ш-й режим. Таким чином, у сховище варто установити двi регенеративнi установки РУ 150/6. Проводимо аналiз достатностi постачання повiтря на вiдповiдних режимах вентиляцiї устаткуванням, що встановлено у вбудованому сховищi ТДЦ. один комплект ФВК-1, що уже встановлений i включає в себе 2 електроручних вентилятори ЕРВ 600/300, 2 фiльтри проти пилу ПФП-1000, 3 фiльтри-поглиначiФПУ-200; двi регенеративнi установки РУ 150/6, електроручний вентилятор 9РВ-72-2. Система водопостачання. Виходячи з характеристики вбудованого сховища ТДЦ оцiнимо вiдповiднiсть системи вимогам ДБН: м; 3) мається запас води в обсязi 730 л. Таким чином характеристики сховища вiдповiдають нормам ДБН. Визначаємо необхiдну кiлькiсть аварiйного запасу води: Vв = Nп •n•t = 5•200•2 = 2000 л., де n = 5 л/(чол∙добу) - добова норма аварiйного запасу води на одну п = 200 чол. кiлькiсть тих, що переховується в сховищi; i = 2 доби - мiнiмальний термiнжиттєзабезпечення людини сховищем при роботi в автономному режимi. Таким чином в сховищi недостатньо аварiйного запасу води, потрiбно встановити додатковий резервуар на 1270 л, а по всьому iншому сховище вiдповiдає вимогам ДБН. Виходячи з характеристик сховища ТДЦ i СРЗ у цiлому, оцiнимо вiдповiднiсть системи вимогам ДБН: 1) каналiзацiя в сховищi ТДЦ самопливна загальнозаводська, яка складається з 2-х мереж: - господарсько-фекальна; 2) вiдсутня станцiя перекачування стiчних вод, що необхiдна, тому що сховище знаходиться нижче рiвня самопливної каналiзацiї; 3) трубопроводи заглибленi в землю бiльш нiж 1,2 м; 4)аварiйний резервуар для збору стiчних вод вiдсутнiй. Визначаємо необхiдний об'єм аварiйного резервуара: Vрез. = Nп •nст •t= 200∙2∙2 = 800 л., де nст∙добу) - добова норма стокiв на одну людину; Nп =200 чол. - кiлькiсть тих, що переховуються в сховищi, i = 2 доби мiнiмальний термiн життєзабезпечення сховища при роботi його в автономному режимi. Необхiдно встановити станцiю для перекачування стiчних вод, установити аварiйний резервуар для збору стокiв у примiщеннi санвузла, пiдготувати запаснi ємностi для збору нечистот. Виходячи з характеристик ТДЦ i СРЗ у цiлому, оцiнимо вiдповiднiсть системи вимогам ДБН: 1)електроенергiєю сховище ТДЦ забезпечується вiд пiдстанцiї заводської мережi та вiд групової захищеної дизель-електростанцiї (ДЕС); 2)завод забезпечується електроенергiєю вiд декiлькох джерел: вiд ГЕС;у випадку припинення подачi електроенергiї вiд ГЕС, завод забезпечується енергiєю вiд мiський ТЕЦ i пiдприємства електромереж (ПЕС); 3) електросистеми - пiдземнi, заглибленi на глибину 0,7 м, закiльцьованi. 4) пристрою для автоматичного вiдключення електромереж немає; 5) електрозабезпечення сховища ТДЦ можливе вiд групової захищеної дизель-електростанцiї (ДЕС). Виходячи з вище сказаного, в сховище ТДЦ необхiдно встановити пристрiй для автоматичного вiдключення електромережi в цiлому i її окремих дiлянок, також необхiдно встановити мiсцевi засоби освiтлення (акумуляторнi свiтильники i т. д.). Система опалення. Повинна входити до мережi опалювальної системи об'єкта (будiвлi) у виглядi самостiйного вiдгалуження i мати вимикальну арматуру. Сховище забезпечується теплом вiд заводської котельнi, в усiх виробничих будiвлях опалення центральне. Необхiдно встановити пристрiй вiдключення арматури при заповненнi сховища людьми. Система зв'язку. Сховище необхiдно обладнати телефонним зв'язком i гучномовцями, з'єднаними з мiською i об'єктовою радiотрансляцiйними мережами. Так як в сховищi присутнiй пункт управлiння ЦО, то виникає потреба в радiозв'язку. Вибiр типу захисного спорудження по ступенi захисту. Тип захисних споруджень для конкретного об'єкту повинний задовольняти вимогам забезпечення надiйного захисту виробничого персоналу й економiї засобiв. Вибiр типу захисних споруджень для об'єкта зводиться до визначення зони можливих руйнувань, у якiй може виявитися об'єкт. Для цього, використовуючи результати розрахункiв попереднього етапу, за знайденим значенням максимального надлишкового тиску ΔРФ вiд надлишкового тиску будуються сховища чи протирадiацiйнi укриття, а за межами зони дiї ударної хвилi - - тiльки ПРУ. Розмiщення захисних споруджень. Захиснi спорудження на об'єктi необхiдно розмiщати з урахуванням своєчасного укриття людей i мiнiмальної вартостi будiвництва. Досягти цього можливо при виконаннi наступних вимог: - захиснi спорудження варто розташовувати в мiсцях найбiльшого зонi дiї ударної хвилi повинний бути таким, щоб забезпечувалося своєчасне збору для ПРУ, розташовуваних за межами дiї ударної хвилi, повинний забезпечувати укриття людей по сигналу «Радiацiйна небезпека» до пiдходу радiоактивної хмари ядерного вибуху (до початку зараження); споруджень; сховище, що стоїть окремо повинно будуватися тiльки при - ПРУ в межах дiї ударної хвилi варто розмiщати в пiдвальних i цокольних поверхах, а за межами її впливу - - у пiдвалах i пiдпiллях, а також на перших - вбудованi сховища варто розмiщати по можливостi пiд будинками найменшої поверховостi, а тi, що стоять окремо - - на вiдстанi вiд будинкiв i споруджень, рiвнiй їх висотi; - вбудованi сховища i ПРУ потрiбно розмiщати в будинках І i II ступеня вогнестiйкостi з виробництвом категорiй Г й Д по пожежнiй небезпецi; - сховище необхiдно розташовувати не ближче 15 м вiд водопровiдних, теплових i каналiзацiйних магiстралей дiаметром бiльш 200 мм i, крiм того, вони повиннi бути захищенi вiд можливого затоплення ґрунтовими i розташованих на поверхнi чи землi в будинках i спорудженнях. Розрахунок мiсткостi захисних споруджень. Загальна мiсткiсть захисних споруджень повинна вiдповiдати кiлькостi робiтникiв та службовцiв об'єкта, що пiдлягають укриттю i визначається загальною сумою мiсць для сидiння i лежання. Мiсця по окремим сховищам розподiляються з урахуванням розташування робочих дiлянок на територiї об'єкта i кiлькостi тих, що вкриваються в радiусi збору, але, як правило, неменш 150 мiсць для одного сховища. Будувати сховище мiсткiстю менше 150 мiсць економiчно недоцiльно. з мiнiмальною вiдстанню до найближчої будiвлi 30 м. В данному випадку потрiбно укрити 200 чоловiк. В сховищi повинно бути не менше двох входiв, якi розмiщуються в протилежних кiнцях сховища. При мiсткостi сховища в 150 чол. допускається влаштовувати один вхiд при ширинi дверного прорiзу 0,8x1,8 м, при цьому другим входом повинний бути аварiйний (евакуацiйний) вихiд у видi тунеля з внутрiшнiми розмiрами 1,2x2 м. Для даного випадку (сховище на 200 чоловiк) не передбачаються такi примiщення: 1) медичний пункт (влаштовується в сховищах на 900... 1200 чоловiк); 2) тамбур-шлюз (влаштовується при одному iз входiв в сховищах мiсткiстю 300 i бiльше чоловiк). Розрахунок площi основних примiщень. Площа примiщення для тих, що переховуються: Sп =Nп ∙nп +Sсп = 200∙0,5+2 = 102м2 , де Nп =200 чол. - кiлькiсть тих, що переховуються в сховищi; nп =0,5 м /чол.. (при 2-х ярусних лавках-нарах) - норма площi пiдлоги примiщення на одну людину, яка переховується в сховищi; Sсп2 - площа санiтарних постiв (СП). Sп у =Nпу ∙nпу = 12∙2 = 24 м2 , де Nпу =12 чол. - кiлькiсть людей, що працюють у ПУ; nпу =2 м2 /чол. - норма площi пiдлоги примiщення на одну людину, що працює в ПУ. Sосн. пп у = 102+24=126 м2 В примiщеннi для тих, що переховуються необхiдно встановити 2-яруснi лавки-нари, якi забезпечують 80% мiсць для сидiння (200∙0,8=160 мiсць) i 20% мiсць для лежання ( 200∙0,2=40 мiсць). При нормi 0,45x0,45 м на одне мiсце для сидiння в сховищi необходимо встановити 200∙0,2 = 40 2-ярусних лавок-нар довжиною 1,8 м (нижнiй ярус для сидiння на 4 мiсця, верхнiй -одне мiсце для лежання). Розрахунок площi допомiжних примiщень. Площа примiщення для зберiгання продуктiв: Sпр. 2 . Площа всiх iнших допомiжних примiщень: Siн. = 212∙0,15 = 31,8 м2 , 2 . Визначення необхiдної висоти примiщень сховища. Загальна площа сховища = 164,04 м2 Об'єм примiщень сховища = 212∙0,15 = 318 м3 Висота примiщень сховища = 318/164,04 = 1,94 м. Отже приймаємо висоту 2,15 м. по нормам. 2. 6. Схема додаткового сховища приведена в Додатку В. При плануваннi й органiзацiї РВР на ОГД потрiбно визначити види i обсяги робiт, розробити проект вiдновлення зруйнованих елементiв, пiдготувати робочу силу та матерiально-технiчне забезпечення. Роботи виконуються на базi внутрiшнiх можливостей i мiсцевих ресурсiв з урахуванням змушених вiдхилень вiд прийнятих будiвельних, технiчних та iнших норм мирного часу. РВР зводяться до середнього вiдбудовного ремонту й орiєнтовано можуть бути проведенi протягом 1-4 тижнiв. Визначимо обсяг ремонтно-вiдбудовних робiт: W = GF тис. грн.; ∙0,3 = 528 тис. грн.; де G – вiдносна величина збитку в залежностi вiд характеру руйнувань; F – балансова вартiсть основних виробничих фондiв (F = Fб + Fт + Fе , де Fб – виробничi будiвлi; Fт – технологiчне устаткування; Fе – енергетичне устаткування). Кiлькiсть робочої сили, необхiдної для виконання РВР, визначається iз залежностi: R = W/N = G F/N; R = 528/7*12=912 чол. R=3015*0,3=905 чол. де N – норма виробiтку на одного працiвника за рiк, тис. грн.; N = 7000 грн./рiк. Час, необхiдний для виконання РВР, визначаємо наступним чином: T1 =12 R/R11 >T, T1 =12∙912/905 = 12,1 год. 1 – кiлькiсть робочої сили, яка видiляється для виконання РВР; 12 – тривалiсть робочої змiни воєнного часу, год. Q = Wg, Q = 528∙0,65 = 343,2 тис. грн. Рiвень задоволення потреб ОГД у матерiалах, виробах, устаткуваннi визначимо: Q1 = Q2 / Q ∙ 100, Q1 = 1232 / 343,2 ∙ 100 = 358,97 тис. грн. деQ2 – кiлькiсть матерiалiв, що збереглися на ОГД i можуть бути використанi для виконання РВР (за видами робiт), %. Висновок: а для будинкiв та споруд – капiтального ремонту. Для виконання робiт потрiбно за пiдрахунками приблизно 912 чоловiк, а завод може видiлити лише 905 чоловiк. Отже, нам необхiдно зупинити дiяльнiсть допомiжних цехiв. РОЗДІЛ 4. Визначення заходiв щодо пiдвищення стiйкостi турбодизельного цеху СРЗ в особливий перiод На пiдставi виконаних дослiджень та розрахункiв, ретельного вивчення характеристики ТДЦ визначаємо заходи, якi необхiдно провести для пiдвищення стiйкостi його роботи в особливий перiод. Указуємо час проведення заходiв: мирний час, при загрозi нападу агресора, за сигналом "Повiтряна тривога". Перелiк заходiв: 1. Захист робiтникiв та службовцiв i членiв їх сiмей: Час проведення 1. 1. Забезпечення найбiльшої робочої змiни сховищами та персоналу, що обслуговує установки з безперервним технологiчним процесом, iндивiдуальними захисними спорудами на територiї об'єкта (побудувати додаткове сховище, що стоїть окремо на 200 чоловiк). МЧ 1. 2. Планування та пiдготовка евакозаходiв. ЗН 1. 3. Забезпечити ЗКЗ робiтникiв, службовцiв (170 чол.) та 3І3 - 32 чол., членiв їх сiмей (212 чол.). МЧ 1. 4. Навчання застосуванню ЗКЗ та дiям в НС усiх робiтникiв, службовцiв та членiв їх сiмей. МЧ 1. 5. Оповiщення про загрозу i виникнення НС та постiйне iнформування про стан, що складається. ЗН МЧ ЗН ЗН 1. 9. Укриття робiтникiв та службовцiв у сховище. ПТ 1. 10. Розосередження робiтникiв i службовцiв та евакуацiя членiв їх сiмей у замiську зону. ПТ 2. Пiдвищення стiйкостi управлiння виробництвом та ЦО об'єкта: 2. 1. Органiзацiя управлiння виробництвом та ЦО об'єкта з ПУ в сховищi. ПТ 2. 2. Пiдготовка взаємозамiнюваностi керiвного складу. ЗН 2. 3. Обладнання сховища телефонним зв'язком i гучномовцями, з'єднаними з мiською i об'єктовою радiотрансляцiйними мережами, налаштування радiозв'язку (присутнiй пункт управлiння ЦО). МЧ ЗН 2. 5. Розробка всiєї технiчної, виробничої, технологiчної та iншої необхiдної документацiї на мiкрофiльмах i зберiгання її у сейфах на ПУ. ЗН 3. Пiдвищення стiйкостi будiвель та споруд: МЧ МЧ МЧ 3. 4. Закрiплення додатковими вiдтяжками високих споруд (труб, веж, вишок та iн.) МЧ 4. 1. Мiцне закрiплення на фундаментах. МЧ 4. 2. Розмiщення нестiйкого до ударних впливiв цiнного та унiкального обладнання в мiцних, заглиблених або пiдземних спорудах. ЗН 4. 3. Пiдготовка iндивiдуальних захисних пристроїв до використання (розмiщення їх бiля цiнного та унiкального обладнання). ЗН 4. 4. Створення необхiдних запасiв найбiльш уразливих деталей, вузлiв агрегатiв тощо. МЧ 4. 5. Забезпечити обладнання автоматами, що вимикають; контрольними, сигнальними та запобiжними приладами МЧ МЧ 5. Пiдвищення стiйкостi комунально-енергетичних мереж (КЕМ): МЧ 5. 2. Обладнання КЕМ пристроями автоматичного або ручного вимикання будь-якої дiлянки або всiєї мережi цiлком. МЧ 5. 3. Забезпечення автоматичного переходу постачання вiд основного на аварiйне без припинення надання електроенергiї споживачам ЗН 5. 4. Переведення повiтряних лiнiй електропередачi (ЛЕП) на пiдземнi або розмiщення їх поза зоною можливих сильних руйнувань. МЧ 5. 5. Встановлення мiсцевих засобiв освiтлення (акумуляторнi свiтильники i т. д. МЧ 5. 6. Обладнання прихованої прокладки електричних мереж, що проходять по стiнах (перекриттях) будiвель та споруд. МЧ 5. 7. Спорудження на територiї об'єкта водоймищ та резервуарiв з запасом чистої води (у вбудованому сховищi ТДЦ передбачити додатковий резервуар на 1270 л). МЧ 5. 8. Забезпечення можливостi герметизацiї артезiанських свердловин, шахтних колодязiв та резервуарiв з водою. МЧ 5. 9. Забезпечення можливостi передачi води з промислових до комунальних систем iз дотриманням установлених санiтарних норм. МЧ 5. 10. Спорудження в районi розмiщення газорозподiльних станцiй для створення запасiв газу в пiдземних резервуарах газгольдерiв постiйного тиску. МЧ 5. 11. Забезпечення газопостачання об'єкта (мiста) вiд двох незалежних газопроводiв з дублюванням вводiв. МЧ 5. 12. Забезпечення теплопостачання (гаряча вода, пара) не менше нiж вiд двох джерел: зовнiшнього (мiська ТЕЦ) та внутрiшнього (об'єктова котельня МЧ 5. 13. Обладнання вбудованого сховища станцiєю для перекачування стiчних вод, встановлення аварiйного резервуару для збору стокiв у примiщеннi санвузла. МЧ 5. 14. Обладнання виведення для аварiйних скидань неочищених вод у прилеглi до об'єкта яри та iншi природнi й штучнi заглиблення або у зливну мережу (у разi виходу з ладу об'єктових або мiських систем каналiзацiї). МЧ 6. Забезпечення надiйностi матерiально-технiчного постачання: 6. 1. Установлення стiйких зв'язкiв з постачальниками пального, сировини, матерiалiв, комплектуючих виробiв, обладнання, необхiдних для функцiонування ОГД; МЧ 6. 2. Створення гарантiйних (що забезпечують роботу об'єкта причастковому порушеннi постачання) та аварiйних запасiв (що використовуються при повному порушеннi постачання та загрозi зупинки виробництва МЧ 7. Пiдвищення стiйкостi роботи об'єкта в умовах впливу РР, ОР, НХР та БЗ 7. 1. Обладнання в цехах фiльтровентиляцiйної системи. МЧ 7. 2. Встановити додатковий охолоджувач повiтря МЧ 7. 3. Обладнати вбудоване в ТДЦ сховище 1 регенеративною установкою РУ 150/6 та встановити 2 додаткових електроручний вентилятори ЗРВ-72-2. МЧ 7. 4. Своєчасне оповiщення про загрозу впливу РР, ОР, НХР та БЗ. ЗН 7. 5. Виконання заходiв щодо захисту виробничого персоналу. ЗН 7. 6. Створення запасiв дезактивувальних, дегазувальних та дезiнфекцiйних речовин i пiдготовка технiчних засобiв для їх використання. МЧ 8. Виключення або обмеження впливу iнших вражаючих факторiв: 8. 1. Замiна технологiчного процесу з метою виключення виникнення повторних вражаючих факторiв. ЗН 8. 2. Вивезення та зберiгання наднормативних запасiв речовин, що викликають повторнi враження, на безпечнiй вiдстанi вiд об'єкта ЗН 8. 3. Встановлення у вибухонебезпечних примiщеннях пристроїв, що локалiзують дiю вибуху (вiкна, що вiдкриваються самi, повторнi панелi,). ЗН 9. 1. Регулярне очищення територiї вiд предметiв, що легко спалахують, та вiдходiв. МЧ 9. 2. Зруйнування малоцiнних споруд, що легко спалахують(замiна на негорючi). ЗН 9. 3. Зберiгання ПМР та iнших вибухо- i пожежонебезпечних речовин на вiдокремленiй територiї в пiдземних сховищах. МЧ МЧ 9. 5. Обладнання в системi водопостачання пожежних гiдрантiв та розмiщення їх на територiї, що не завалюється. МЧ 9. 6. Змiна дерев'яних конструкцiй будiвель та споруд на тi, що не горять (металевi), або вогнезахисне пофарбування та обмазування при неможливостi швидкої їх замiни. ЗН 10. Свiтломаскування об'єкта у воєнний час: 10. 1. Розробка плану заходiв щодо режимiв часткового та повного затемнення об'єкта. МЧ 10. 2. Органiзацiя постiйного чергування на ЦДП та введення режиму часткового затемнення (зниження загального освiтлювання об'єкта, пiдготовка заходiв щодо маскування виробничого та транспортного свiтла), контроль його ефек­тивностi. ЗН 10. 3. Обладнання та пiдготовка свiтломаскування внутрiшнього освiтлення в будiвлях (штор, щитiв, вiконниць, жалюзi тощо). ЗН 10. 4. Обладнання центрального диспетчерського пункту (ЦДП) та пункту централiзованого вимикання зовнiшнього освiтлення. ЗН 11. Захист суден (кораблiв), що будуються та ремонтуються 11. 1. Забезпечення плавучостi та спуск на воду (вивiд з доку). ЗН 11. 2. Вивiд з територiї об'єкта за межi ЗМР. ЗН ЗН 11. 4. Забезпечування стiйкостi роботи дiлянки добудови та захисту її виробничого персоналу. ЗН