Нейтронна зброя
– це рiзновид атомної зброї де основним вражальним чинником є проникаюча радiацiя.
За повiдомленнями американської преси, першi розробки нейтронної зброї почалися наприкiнцi 50-х рокiв. Дiяльнiсть над створенням бомби старанно приховувалась протягом 20 рокiв. Роботи велися у Лiверморськiй радiацiйнiй лабораторiї iм. Лоуренса (Калiфорнiя). Навеснi, 1963 року, на полiгонi штату Невада вiдбулися першi випробування цiєї бомби. За результатами випробування була створена перша нейтронна бомба W-63. “Батьком” створення нейтронної бомби був доктор Д. Коен. Вже у 1974 роцi мова йшла про те, щоб устаткувати всю американську армiю нейтронними боєприпасами. У 1975 роцi американцi устаткували 30 боєголовок протиракетної оборони “Стрiнг”, у кiлька кiлотонн кожна (Пн. Дакота), на авiабазi Гранд-Фокс. Американськi вiйськовi фiзики та iнженери наприкiнцi 70-х рокiв розробили тактичну ракету “Ленс” – це мобiльна ракета класу “земля-земля”, яка може забезпечити тактичну ядерну артилеристську пiдтримку, як нерухомих, так i рухомих цiлей. Радiус дiї 130 км. з ймовiрнiстю вiдхилу 400-450 м.
Вражаючими факторами ядерної зброї є загалом: ударна хвиля, свiтлове (теплове) випромiнювання, миттєва проникаюча радiацiя i залишкова радiацiя (радiоактивнi залишки). У ядернiй зброї, дiя якої є результатом дiлення важких ядер, енергiя, що вивiльнюється вибухом, розподiляється по уражаючим факторам так: 45-55% - ударна хвиля, 35% - свiтлове випромiнювання, 5% - проникаюче миттєве опромiнення, 10% - залишкова радiацiя.
Є загальна закономiрнiсть: зi зменшенням потужностi ядерного вибуху iнтенсивнiсть ударної хвилi та свiтлового випромiнювання зменшується дуже швидко з вiддаленням вiд центру вибуху, багато бiльше нiж проникаюча радiацiя. Так iз зменшенням потужностi ядерної бомби у 1000 разiв (з 1Мгт до 1кт) радiус ураження опромiненням зменшується у 25 раз, ударною хвилею – у 10 раз, а радiус ураження проникаючою радiацiєю – всього в 3 рази. Тобто, зi зменшенням потужностi ядерної зброї вiдносно зростає рiвень проникаючої радiацiї у якостi вражаючого фактора.
У разi вибуху нейтронного боєприпаса вiдбувається ядерна реакцiя подiл-синтез
. При цьому ядернi реакцiї подiлу супроводжуються видiленням високих температур, якi є iнiцiаторами видiлення легких ядер. При реакцiї синтезу, яка є основною в цьому видi зброї, вiдбувається взаємодiя iонiв дейтерiю i тритiю i видiляються нейтрони з енергiєю порядку 14 млн. електровольт (Мев). А у результатi реакцiї подiлу енергiя нейтронiв дула б всього лише 2 Мев. Поза тим, при ядерному синтезi виникає у 10 разiв бiльше нейтронiв нiж при подiлi тiєї ж потужностi. Нейтрони синтезу мають бiльшу проникаючу здатнiсть i розповсюджуються на бiльшi вiдстанi нiж нейтрони подiлу. Перерозподiл енергiї мiж уражаючими факторами вiдбувається в залежностi вiд спiввiдношення реакцiї подiл-синтез
. У заряду в 1кт. Ця реакцiя спiввiдноситься у вiдношеннi 50/50, у зарядах 2кт. на синтез знаходиться 70-75%, при таких спiввiдношеннях частина проникаючої миттєвої радiацiї у загальному розподiлi енергiї досягає 30-45%. Це надзвичайно високий показник порiвняно з 5% у ядернiй бомбi (з реакцiєю подiлу).
Практично це є мiнiатюрна ядерна бомба, мета використання якої – знищити все живе за допомогою проникаючої радiацiї, як основного чинника її дiї. Ця зброя є абсолютно антигуманною.
Означення “ядерний боєприпас малої потужностi” не означає, що бомба є малою (це лише суб’єктивна думка). 1кт i справдi є не дуже великим ядерним зарядом, але вiн еквiвалентний 1000 т. тринiтротолуолу. У такому зарядi близько 40% реалiзуються у якостi ударної хвилi. Іншими словами, як 400 т. тринiтротолуолу (TNT), або як 50 фугасних бомб по 5 т. TNT кожна. Тобто, не зважаючи на твердження, що бомба є малопотужною, не можна не враховувати деструктивний чинник її фiзичної дiї на навколишнє середовище.
Так само не можна стверджувати, що бомба є “чистою”, тобто майже не дає залишкової радiацiї. Так, її вiдсоток значно зменшився пiсля видалення урану (U-238). Це зменшило кiлькiсть радiоактивних “уламкiв”. Але нейтронне опромiнення iонiзує метали через який проходить, роблячи їх теж джерелами випромiнювання радiацiї. Було пiдраховано, що люди якi працювали на Хiросiмi пiсля вибуху, у його епiцентрi, отримали близько 130 рад кожний. Тобто всi речi (матерiя) пiсля вибуху бомби стає джерелом випромiнювання радiацiї на деякий час.
Потрiбно вiдмiтити, що порiвняно з гамма випромiнюванням (g органiзму. Так, гостра променева хвороба, що спричинена нейтронним опромiненням, характеризується бiльш тяжкими клiнiчними проявами та протiканням, порiвняно з цiєю ж хворобою, викликаною g
чи рентгенiвським випромiнюванням. Вiдновнi процеси у нейтронно опромiненому органiзмi протiкають повiльнiше i гiрше, а лiкування є малоефективним. Надзвичайно небезпечне нейтронне опромiнення у формуваннi таких патологiй людини, як катаракта (змутнення кришталика в оцi), злоякiсна пухлина та лейкемiя, генетичнi дефекти. За оцiнками учених, випромiнювання нейтронiв у 5-10 раз небезпечнiше за g
- променi
. Особливiсть його дiї у тому, що ураження людини може статися через поколiння, бо будуть народжуватися дiти, спотворенi радiацiєю.
дитини з рiзними спотвореннями та дефектами рухiв. Смертельне опромiнення буде забезпечене на 100% на площi 8 км.2 836 рад при максимально допустимих 400. Тi, хто пiсля вибуху будуть знаходитися в епiцентрi вибуху протягом 2 годин, отримають дозу опромiнення близько 1400рад.
Небезпека цiєї зброї у разi застосування її у вiйськових цiлях у тому, що в основному буде страждати мирне населення. Використання її є антигуманним i неетичним. Має на метi лише полiтичнi цiлi у ходi гонки озброєння.
Нейтронна бомба, насправдi, не просто вбиває людей, вона пiддає їх тортурам i доводить до смертi. Своєю хiмiчною дiєю вона iонiзує рiдину у людському органiзмi (а її там бiльше 85% вiд усiєї маси тiла), порушує внутрiшнiй покрив шлункового тракту, викликає пухлини мозку i руйнуюче дiє на кiстковий мозок. Агонiя, що передує смертi (а вона настає не так вже й скоро – через 48 годин) є одним з найстрашнiших видовищ.
складала б всього 50 га. Для вiдновлення екосистеми цього регiону знадобилось би сотнi рокiв. По спустошувальнiй дiї атомна зброя, а саме нейтронна, за цим критерiєм має бути вiднесена до хiмiчної, що була заборонена до використання Женевським протоколом вiд 1925 р.
З точки зору юриспруденцiї, такий клас зброї знищує усi морської, сухопутної, повiтряної вiйни... Конвенцiя (23 стаття Гаазької конвенцiї) 1948 року про заборону геноциду та принципу Уставу Мiжнародного вiйськового трибуналу, що визнав вiйськовим злочином знищення мирного населення, був би порушений застосуванням цiєї зброї.
Як сказав один фiлософ, ядерна зброя вже не є способом ведення вiйни, це засiб для винищення людства.
|
