Загальний стан збройних сил провiдних країн свiту та сумiжних держав, напрямки їх реформування та розвитку
На тему: "Загальний стан збройних сил провiдних країн свiту
"
Вступ
Загальний розвиток воєнно-полiтичної обстановки в свiтi та розширення спектру ризикiв i загроз для європейської безпеки визначає прагнення Заходу дiяти в напрямку формування бiльш ефективного механiзму забезпечення колективної безпеки та захисту спiльних iнтересiв з опорою, насамперед, на Пiвнiчноатлантичний альянс та створення воєнного компоненту Європейського союзу. З метою уникнення знаходження в «буфернiй зонi» мiж США/НАТО – на заходi i «Союзом Росiї i Бiлорусi» – на сходi та забезпечення реалiзацiї курсу на iнтеграцiю до європейських i євроатлантичних структур, Українi необхiдно враховувати геостратегiчний баланс сил, який складається на сьогоднi в Європi.
є розширення Пiвнiчноатлантичного альянсу за рахунок країн ЦСЄ, при одночасному реформуваннi його командної структури та практичнiй реалiзацiї концепцiї Мiжнацiональних оперативних сил (МОС); формування оборонно-полiтичного союзу європейських країн у рамках Євросоюзу та регiонального угруповання вiйськ Союзу Росiї i Бiлорусi на Захiдному стратегiчному напрямку; реформування нацiональних збройних сил країн ЦСЄ з метою досягнення сумiсностi з ОЗС НАТО в Європi, а також проведення операцiї Сил стабiлiзацiї в Боснiї i Герцеговинi та миротворчої операцiї в Косово.
1.
Загальний стан ОЗС НАТО, нацiональних збройних сил провiдних країн блоку та ОЗС ЄС, напрямки їх реформування та розвитку
Протягом 1999–2000 рр. керiвництво Пiвнiчноатлантичного союзу в основному завершило перехiд на нову командну структуру ОЗС НАТО в Європi
, створивши новi органи управлiння у Пiвнiчнiй та Пiвденнiй Європi.
Нова вiйськова структура НАТО складається з двох Верховних головних (стратегiчних
) командувань: ВГК ОЗС НАТО в Європi та ВГК ОЗС НАТО на Атлантицi.
До складу ВГК ОЗС НАТО в Європi входять два головних (регiональнихсубрегiональних
) командувань. (Слайд №)
Польща i Чехiя – в зонi вiдповiдальностi ГК ОЗС НАТО у Пiвнiчнiй Європi,
Угорщина – в зонi вiдповiдальностi ГК ОЗС НАТО у Пiвденнiй Європi
) та їх внесок у формування основних компонентiв ОЗС НАТО.
При цьому, пiдроздiли, видiленi зi складу ЗС трьох нових членiв альянсу до сил негайного реагування НАТО,
з 1 сiчня 2001 року будуть офiцiйно переданi до складу мобiльних сил (МС
) НАТО, в результатi чого кiлькiсть бойових батальйонiв, що знаходяться в розпорядженнi командування МС, збiльшиться з 10 до 12.
Остаточний термiн приведення в оперативну готовнiсть формувань, видiлених до складу ОАК СШР НАТО
), – 1 сiчня 2003 року (10 бркбр ЗС Польщi, 4 бр ШР ЗС Чехiї, 25 мбр ЗС Угорщини
). Водночас, найбiльш боєздатнi пiдроздiли планується привести в оперативну готовнiсть до початку 2001 року. В результатi цього, кiлькiсть бойових бригад у складi ОАК СШР НАТО збiльшиться з 30 до 33 одиниць, а кiлькiсть бойових лiтакiв у складi повiтряного компоненту СШР – з 550 до 600 одиниць.
головних оборонних сил НАТО
, до яких вiдноситься решта з’єднань i частин ЗС нових членiв альянсу, найбiльш значна роль у планах НАТО вiдводиться нiмецько-датсько-польському армiйському корпусу «Пiвнiчний Схiд». (Слайд №)
За планами командування НАТО, остаточне приведення нової структури управлiння у повну готовнiсть до застосування планується завершити на початку 2003 року. Тим самим, керiвництво альянсу розраховує завершити створення гнучкої системи управлiння, здатної забезпечити ефективне застосування коалiцiйних ЗС у збройних конфлiктах рiзної iнтенсивностi, включаючи участь у миротворчих операцiях як в зонi вiдповiдальностi НАТО, так i поза її межами.
система управлiння бойовими дiями авiацiї i протиповiтряної оборони (УБДА i ППО) НАТО
, яка є пiдсистемою контролю повiтряного простору i управлiння повiтряним рухом. Концептуальна суть цiєї трансформацiї полягає у переходi вiд системи «NADGE» до системи «ACCS»[1]
, де процеси управлiння дiями авiацiї та засобами ППО технологiчно поєднанi.
Основу нової об’єднаної системи УБДА i ППО НАТО «ACCS» складають
:
11 стацiонарних Об’єднаних центрiв повiтряних операцiй (ОЦПО
), з них чотири – у пiдпорядкуваннi командування ОВПС НАТО у Пiвнiчнiй Європi,
один мобiльний ОЦПО (Рамштейн, ФРН
) для забезпечення можливостi швидкого розгортання системи УБДА i ППО за межами зони вiдповiдальностi НАТО.
Подальший розвиток системи УБДА i ППО НАТО буде здiйснюватись за рахунок розгортання нових ОЦПО на територiї нових країн-членiв НАТО
( /Італiя/
).
Введення системи «ACCS» до експлуатацiї планується закiнчити до 2002 р., а приведення її до повної оперативної готовностi – до середини 2005 р.
Створення у новiй команднiй структурi НАТО об’єднаних командувань (органiв управлiння третього рiвня
) фактично означає втiлення в життя концепцiї Мiжнацiональних оперативних сил (МОС)
, яка надаватиме можливiсть штабам даного рiвня проводити комплексну операцiю з застосуванням рiзних видiв збройних сил.
У загрозливий перiод, на основi штабу об’єднаного командування (ОК
), який фактично є ядром штабу МОС, формуватиметься контингент Мiжнацiональних оперативних сил. Основу контингенту МОС складатимуть сухопутнi вiйська, якi призначенi для передачi в оперативне пiдпорядкування штабу ОК (нацiональнi – вiд ЗС країни, на територiї якої розташовано штаб; багатонацiональнi – зi складу сил реагування НАТО або iнших контингентiв, якi формуватимуться
). До складу контингенту МОС також можуть бути включенi багатонацiональнi авiацiйнi та морськi компоненти, що знаходяться в пiдпорядкуваннi командувача регiональним командуванням та видiлятимуться штабу ОК за розпорядженням командувачiв видами збройних сил.
На стадiї формування знаходяться ядра штабiв МОС, що створюються на основi базових штабiв НАТО (регiональних командувань в Пiвнiчнiй i Пiвденнiй Європi та командування ударним флотом НАТО на Атлантицi /на базi корабля управлiння ВМС США «Маунт Уiтнi»/
).
Імплементацiю Концепцiї МОС (МС 389/1
) передбачається завершити протягом 2004–2005 рр.
В рамках реалiзацiї натовської концепцiї Європейського компоненту безпеки i оборони
(ЄКБО
) продовжується робота з опрацювання сучасного механiзму взаємодiї НАТО i ЗЄС при управлiннi кризовими ситуацiями в Європi. В основу даного механiзму покладено принцип використання сил та засобiв НАТО при проведеннi операцiї пiд егiдою ЗЄС, який виходить зi спiльного усвiдомлення нинiшньої неспроможностi європейцiв самостiйно проводити широкомасштабнi миротворчi операцiї. Враховуючи, що наявний на сьогоднi великий технологiчний розрив мiж США та їх європейськими союзниками зберiгатиметься достатньо тривалий час, очевидно, що даний принцип залишатиметься базовим i пiсля створення в рамках ЄС власної ефективної вiйськової структури.
Спiльної європейської полiтики безпеки i оборони
(СЄПБО
), в рамках якого (в тiснiй координацiї з НАТО
) створюватимуться Європейськi обороннi сили ЄС
.
На пiдставi рiшень Хельсiнкського (червень 2000
р збройних сил Європейського союзу (сил швидкого реагування повиннi бути в готовностi до застосування протягом 60 дiб та мати змогу автономно проводити операцiю протягом одного року, з додатковою можливiстю ротацiї контингенту через рiк.
До кiнця 2000 року в рамках Ради ЄС (на базi вiдповiдних тимчасових органiв, якi вже створенiПостiйний комiтет з питань полiтики та безпеки, Воєнний комiтет, Вiйськовий штаб
).
Водночас, досягнуто домовленостi щодо створення до 2003 року контингенту полiцейських сил для застосування у складi миротворчих мiсiй чисельнiстю 5 тис. осiб, з яких 1 тис. полiцейських має знаходитись у 30-добовiй готовностi до застосування (
).
та прийнято на саммiтi ЄС в груднi ц. р. в Нiццi.
Остаточно, формування європейської оборонної складової планується завершити до 2003 року.
Перехiд на нову командну структуру НАТО та набуття європейцями оборонних можливостей (в рамках ЄС
) сприятиме удосконаленню нацiональних ЗС у напрямку їх мобiльностi, взаємосумiсностi та ефективностi, а також розвитку ЄКБО в рамках НАТО. В цiлому, вiдповiдно до вимог сучасної воєнної стратегiї НАТО, збройнi сили країн-членiв альянсу повиннi бути готовi до проведення одночасно двох широкомасштабних вiйськових операцiй.
Виходячи з цього, основними напрямками реформування збройних сил провiдних країн НАТО є:
– модернiзацiя та удосконалення ядерного компонента збройних сил Великобританiї та Францiї (перегляд iснуючого рiвня стратегiчних ядерних сил та визначення їх мiнiмально необхiдного рiвня для проведення полiтики «ядерного стримування»
);
– структурне реформування сил загального призначення (Францiї, Великобританiї, ФРН, Бельгiї, Данiї
) з метою оптимiзацiї органiзацiйно-штатної структури i кiлькiсних параметрiв ЗС, вдосконалення системи управлiння та зв’язку;
– скорочення загальної чисельностi вiйськ, при прiоритетному розвитку авiацiйних, протиповiтряних i високо мобiльних сухопутних компонентiв ЗС (СНР, СШР, мобiльних сил тощоперш за все, у Великобританiї, Туреччинi, Канадi, Чехiї, Угорщинi, Італiї, Люксембурзi, Нiдерландах i США
);
– поступовий перехiд до професiйної армiї (Францiя, Італiя, ФРН
);
– пiдготовка пiдроздiлiв для проведення миротворчих операцiй;
– послiдовне переозброєння на засоби високоточної зброї;
– комплексний розвиток систем управлiння, сил та засобiв АСУ вiйськами та зброєю, розвiдки та РЕБ;
– вдосконалення форм, сил та засобiв iнформацiйної боротьби;
– створення системи тилового забезпечення на далеких вiдстанях та на тривалий перiод.
Реформування та розвиток ЗС
США
продовжують здiйснюватись згiдно з концепцiєю
(1997–2001 роки). В основному плануючому документi ОКНШ ЗС США – рамковiй концепцiї «Joint Vision 2020»/JV2020
(
), визначенi основнi напрямки будiвництва ЗС США до 2020 року. Концепцiя «Concept for Future Operations»
(«Спiльнi операцiї майбутнього»
), в свою чергу, визначає основнi напрямки трансформацiї ЗС США з метою найбiльш ефективного та комплексного використання ЗС країни на початку ХХІ сторiччя.
i продовжують заявляти про себе як про державу, що має iнтереси в усьому свiтi, якi захищатиме будь-якими засобами, у т. ч. з використанням збройних сил. Нова концепцiя висвiтлює концептуальнi пiдходи до основних напрямкiв будiвництва та застосування збройних сил, вирiшення проблем захисту американських iнтересiв на заморських ТВД.
реформування передбачає: створення високомобiльних з’єднань сухопутних вiйськ здатних до швидкого перекидання у будь-який регiон свiту; забезпечення їх домiнування над противником в усьому спектрi можливих операцiй: вiд миротворчих – до участi у повномасштабних бойових дiях на ТВД. Вiдповiдно до рекомендованого варiанта будiвництва збройних сил армiя США збереже 10 боєготових дивiзiй. Буде прискорена реалiзацiя плану «Армiя-ХХI»
, що внесе революцiйнi змiни в боєздатнiсть вiйськ у результатi впровадження сучасних iнформацiйних технологiй. Для досягнення цiєї мети планується суттєво посилитипотенцiал з’єднань та частин сухопутних вiйськ
Реформування вiйськово-повiтряних сил
здiйснюється вiдповiдно до концепцiї «Глобальне застосування: вигляд ВПС 21 сторiччя», згiдно з якою вiйськово-повiтрянi сили у майбутнiх конфлiктах повиннi вирiшувати задачi: забезпечення переваги над противником у повiтрi та космосi; застосовування проти конкретних цiлей оптимального складу сил. Основна суть реформування – створення 10 експедицiйних повiтряних з’єднань (ЕПЗ), призначених для вирiшення завдань у кризових регiонах за планами як штабу БАК, так i регiональних командувань. Згiдно з новим планом, буде створено географiчний зв’язок мiж окремими оперативними авiацiйними крилами, авiагрупами та ескадрильями, що входять до складу активного компоненту ВПС та резерву. ЕПЗ планується пiдсилити стратегiчними бомбардувальниками (до 100
) дальнього радiусу дiй. Крiм цього, у ВПС США йде об’єднання пiдроздiлiв
винищувальної i бомбардувальної авiацiї з тим, щоб спростити структуру бойового керування. Буде скорочена чисельнiсть пiдроздiлiв, якi задiянi у ППО материкової частини США.
У вiйськово-морських силах
розроблений документ пiд назвою «Вперед… з моря» вiдповiдно до якого визначенi основнi завдання ВМС: контроль морських просторiв i завоювання переваги на морi; забезпечення стратегiчного стримування, стратегiчного перекидання та передової присутностi на морi. Крiм того, головним завданням сил загального призначення ВМС залишається пiдтримка їх у високiй бойовiй готовностi до ведення спiльних з СВ та ВПС операцiй у складi об’єднаних угруповань – експедицiйних сил. Основна увага сучасної концепцiї використання ВМС придiляється їх залученню у прибережних зонах поблизу кризових районiв (
) з головним завданням – забезпечити панування на морi i перевагу у повiтряному просторi над акваторiями в районах конфлiктiв у прибережних водах i у повiтряному просторi над самим узбережжям на глибину дальностi дiї високоточної зброї кораблiв i лiтакiв палубної авiацiї (1200–1800 км вiд берега
).
Водночас, продовжується структурна реорганiзацiя ВМС, яка викликана скороченням бюджету на потреби ВМС. Скорочується кiлькiсть бойових кораблiв за рахунок виведення з бойового складу застарiлих кораблiв. Водночас до бойового складу ВМС включаються новi кораблi рiзних класiв, в основному носiї високоточної зброї, бойовi можливостi яких дозволяють замiнити одним декiлька кораблiв старих типiв.
В найближчому майбутньому зусилля ВМС США будуть спрямованi на продовження передової присутностi експедицiйних сил у передових районах у складi оперативних флотiв (ОФ) з метою контролювання i запобiгання кризам та негайного реагування «усiєю мiццю з моря» у випадку невдачi залякування та початку регiонального конфлiкту.
морської пiхоти
щодо присутностi у передових районах та дiй «проти берега» є унiкальною i буде постiйно зростати. Крiм того, з’явилась тенденцiя щодо використання морської пiхоти в якостi сил швидкого розгортання, особливо пiд час проведення спiльних операцiй i навчально-бойових заходiв з країнами ЦСЄ та АТР. Активно впроваджується нова концепцiя «Корабель-цiль-маневр» (Ship-to-Objective Maneuver), яка передбачає нанесення удару по вiддаленим вiд узбережжя об’єктам противника силами МП без попереднього захоплення берегового плацдарму.
Реформування та розвиток ЗС Великобританiї
здiйснюються згiдно з новою програмою МО Великобританiї «Стратегiчний оборонний перегляд
», програми є розвиток вiйськового спiвробiтництва з країнами ЦСЄ та СНД.
об’єднаних сил швидкого реагування
(ОСШР), якi включатимуть елементи об’єднаних сил швидкого розгортання, а такожз’єднання та частини СВ, ВПС i ВМС, пiдроздiли бойового та матерiально-технiчного забезпечення. Це дозволить Великобританiї брати участь одночасно в двох миротворчих операцiях з контингентами сухопутних вiйськ до 15 тис. чол. в кожному. Для посилення можливостей ОСШР створено: об’єднане авiацiйне крило лiтакiв ВМС та ВПС, об’єднане вертолiтне командування. Термiн оперативної готовностi нового об’єднання ЗС визначено середину 2001 року.
Головною метою реорганiзацiї сухопутних вiйськ
ТВД, здiйснювати оборону країни та самостiйно i ефективно дiяти за межами зони вiдповiдальностi альянсу. При цьому, загальна чисельнiсть СВ буде збiльшена на 3300 чол., в основному, за рахунок розгортання додаткових пiдроздiлiв бойового та матерiально-технiчного забезпечення (зв’язку, iнженерних, тилових тощо).
вiйськово-повiтряних сил
Великобританiї спрямованi, перш за все, на пiдготовку сил до участi в операцiях «проекцiї сили», внаслiдок чого головна увага придiляється збереженню збалансованого складу авiацiї, в тому числi: ударних лiтакiв, лiтакiв ППО, морської авiацiї, ДРЛВ, лiтакiв-заправникiв та вертольотiв пошуку i рятування. Головними напрямками зосередження зусиль з реформування ВПС є вдосконалення системи управлiння i технiчна модернiзацiя. Центральне мiсце в планi посилення ударних можливостей ВПС Великобританiї вiдводиться програмi «Єврофайтер».
Розвиток британських вiйськово-морських сил
та перехiд до проведення операцiй, перш за все, в прибережних районах. На сучасному етапi, основна увага зосереджена на розвитку основної трiади флоту – ударних авiаносних груп, атомних пiдводних човнiв та амфiбiйно-десантних сил, оскiльки з введенням у 1999 роцi до бойового складу ВМС четвертого ПЧАРБ типу «Вейнгард» командування ЗС Великобританiї завершило реалiзацiю програми модернiзацiї стратегiчних сил i протягом принаймнi 10–15 рокiв не планує будiвництва нових аналогiчних систем
.
Реформування та розвиток ЗС ФРН
«Бундесвер – продовження розвитку в ХХІ столiттi: основоположнi засади фундаментального вiдновлення.»
Реформа включає комплекс заходiв з реорганiзацiї Бундесверу протягом наступних 10–15 рокiв. Очiкується, що остаточну програму реформування ЗС ФРН буде затверджено ще до кiнця 2000 року. План реформування, який охоплює питання структури, чисельностi, завдань i озброєння Бундесверу, отримає фiнансове обґрунтування i забезпечення. Пiсля прийняття загального плану реформи буде затверджена (очiкується на початку 2001 р.)«Концепцiя озброєння Бундесверу «Концепцiя нової дислокацiї ЗС ФРН».
Реорганiзацiя збройних сил
передбачає, перш за все, значне їх скорочення – iз сьогоднiшнiх 320 тис. вiйськовослужбовцiв має залишитися 277 тис. осiб.
(у тому числi 150 тис. у пiдроздiлах сил кризового реагування).(тривалiсть строкової служби теж зменшується – з 10 до 9 мiсяцiв).
Значних змiн зазнає
вiдомствами
). З цiєю метою, пропонується:
· розширити повноваження Генерального iнспектора Бундесверу;
· створити Об'єднану службу забезпечення
(Базис збройних сил)
на яку покладаються завдання: планування i управлiння бойовими дiями; органiзацiя пiдтримки бойового застосування збройних сил; органiзацiя об'єднаного тилового забезпечення; ведення розвiдки; топогеодезичне забезпечення; управлiння службою фельд'єгерiв; органiзацiя вiйськової пiдготовки i навчання; автотранспортне забезпечення; органiзацiя захисту вiд зброї масового ураження;
· реорганiзувати Центральне медичне вiдомство Бундесверу;
· удосконалити систему територiальної оборони країни шляхом реорганiзацiї семи iснуючих вiйськових округiв в чотири округи.
.
Скорочення збройних сил особливо позначиться на загальнiй структурi сухопутних сил
(командування сухопутних сил – корпус – дивiзiя – бригада)
змiнюється. Штаби корпусiв будуть звiльненi вiд обов'язкiв адмiнiстративного управлiння.
п'ять важких дивiзiй (танковi або мотопiхотнi);
одну дивiзiю для виконання спецiальних операцiй (складатиметься iз двох повiтрянодесантних бригад i командування спецiальних сил /бригадного рiвня/);
одну дивiзiю для проведення аеромобiльних операцiй;
командування пiдтримки (дивiзiйного рiвня
), до складу якого увiйдуть частини бойового забезпечення: артилерiйськi, iнженернi вiйська, тиловi пiдроздiли);
Розвиток ВПС
полiпшення системи тилового забезпечення ВПС.
Продовжується приведення в оперативну готовнiсть спiльного американо-нiмецько-нiдерландського оперативного з’єднання протиракетної та протиповiтряної оборони, основним призначенням якого є швидке розгортання системи ПРО i ППО у кризових регiонах поза межами зони вiдповiдальностi НАТО.
Розбудова ВМС
здiйснюється вiдповiдно до програми розвитку вiйськово-морських сил «Флот 2005». В ходi другого етапу реорганiзацiї (1995–2005 рр.) продовжується скорочення чисельностi кораблiв (до 93 одиниць), проводиться оптимiзацiя структури вiйськово-морських сил та оснащення їх сучасним озброєнням.
Триває будiвництво чотирьох пiдводних човнiв проекту «212» (введення до бойового складу планується у 2002–2005 рр
.), фрегатiв нового поколiння проекту «124» (введення до бойового складу планується у 2002–2005 рр.
). У 2000–2007 рр. на озброєння ВМС надiйде 5 з 15 корветiв К-130, оснащених найсучаснiшим радiоелектронним обладнанням.
У рамках створення багатонацiональних вiйськових формувань, продовжується формування нiмецько-iталiйської альпiйської бригади, створено спiльний нiмецько-датсько-польский армiйський корпус та нiмецько-американське з’єднання ППО.
Розвиток та реформування ЗС Францiї
продовжує здiйснюватись вiдповiдно до вiйськової реформи країни, яка розрахована на перiод до 2015 року та проводиться у три етапи (перший – 1997–2002 рр., другий – 2002–2008 рр., третiй – 2008–2014 рр.
). Основнi напрямки реформи: модернiзацiя сил ядерного стримування; реформування сил загального призначення; перехiд до професiйної армiї та нової моделi збройних сил; реструктуризацiя оборонної промисловостi; удосконалення системи управлiння територiальною обороною.
Реформування збройних сил Францiї здiйснюється вiдповiдно до Закону про вiйськове програмування збройних сил на перiод 1997–2002 рр. та на подальшу перспективу (перший етап). Основна увага придiлятиметься переведенню нацiональних збройних сил на професiйний принцип комплектування вiйськ. Остаточний перехiд ЗС Францiї на професiйну основу (включаючи нацiональну жандармерiю) передбачається здiйснити до 2002 року.
основну увагу буде придiлено модернiзацiї та удосконаленню засобiв доставки ядерних зарядiв – надводних кораблiв та пiдводних човнiв, а також лiтакiв стратегiчної авiацiї. Програма модернiзацiї морського компонента передбачає будiвництво до 2008 року чотирьох ПЧАРБ нового поколiння типу «Трiомфан», якi будуть оснащенi балiстичними ракетами (БРПЧ) М-45 (на теперiшнiй час на озброєннi ВМС прийнято два пiдводних човни нового поколiння – «Трiомфан» i «Темерер»). Прийняття двох iнших ПЧАРБ заплановано у 2003 та 2008 роках вiдповiдно.
Триває виконання заходiв з прийняття на озброєння ВМС нового АВБА «Шарль де Голь». Першi 10 палубних лiтакiв «Рафаль» (iз 60 запланованих) надiйдуть на озброєння авiаносiя в 2000–2001 рр., останнi 50 – починаючи з 2004 року.
З прийняттям в 2005 роцi на озброєння ВПС нових багатоцiльових лiтакiв «Рафаль», передбачається поетапна замiна лiтакiв «Мiраж 2000 N», якi на теперiшнiй час складають авiацiйний компонент тактичних ядерних сил ЗС Францiї.
Командування сил наземних дiй i Командування тилового забезпечення
); остаточне завершення переходу вiйськ з дивiзiйної на бригадну структуру; реформовано територiальнi командування (
). Водночас, тривають заходи з подальшої професiоналiзацiю та скорочення загальної чисельностi вiйськ (до 2002 року – до 138,5 тис. чол
.), переоснащення сухопутних вiйськ сучасними зразками озброєння та вiйськової технiки.
включає: удосконалення органiзацiйно-штатної структури, системи управлiння ВПС та наземних систем обробки супутникової iнформацiї; розширення можливостей ВПС з використання супутникової розвiдувальної iнформацiї; прийняття на озброєння нових та модернiзацiю iснуючих авiацiйних засобiв.
При цьому, головна увага придiляється виконанню чотирьох основних функцiй: ядерного стримування, попередження, перекиду вiйськ та захисту територiї.
Розвиток та реформування ВМС
вiйськово-морських силпротягом першої половини 2000 року на базi спецiалiзованих командувань /вiйськово-морських дiй, протичовнових дiй та мiнно-тральних сил/ сформовано об’єднане командування надводних сил
), поступового оновлення корабельного складу та оснащення ВМС новими системами озброєння.
Структури забезпечення ВМС мають об’єднатися навколо єдиних ВМБ Брест та Тулон.
Значна увага придiляється введенню до бойового складу ВМС нового АВБА «Шарль де Голь» та пiдготовки до будiвництва другого АВБА (2002–2012 рр.).
Реформування та розвиток
збройних сил Туреччини
здiйснюється в рамках загальнонацiональної Системи планування, розробки програм та формування бюджету.
Основою оборонного планування ЗС Туреччини є «Нацiональна вiйськова стратегiя Туреччини» (НВСТ), яка розробляється Генеральним штабом. В рамках НВСТ i з урахуванням пропозицiй (заявок) командувачiв видами ЗС розробляється «План стратегiчних цiлей» (ПСЦ) – концептуальний документ, який визначає бойовий та чисельний склад, оперативнi та матерiальнi потреби ЗС на 10-ти рiчну та 25–30-ти рiчну перспективи.
для ЗС Туреччини, загальна вартiсть яких складає 67 млрд. дол. США.
- впровадження об’єднаної автоматизованої системи зв’язку ЗС Туреччини ТАФІКС;
- впровадження тактичної системи зв’язку району бойових дiй ТАСМУС;
- створення об’єднаної автоматизованої системи спостереження за надводною обстановкою «Далекий горизонт»;
- придбання 19 розвiдувальних комплексiв на базi безпiлотних лiтальних апаратiв;
- створення супутникової системи розвiдки i спостереження.
Розвиток та реформування сухопутних вiйськ
Основними напрямками розвитку СВ залишатимуться: пiдвищення мобiльностi та вогневої моцi; вдосконалення можливостей з розвiдки, виявлення мiсцеположення та iдентифiкацiї противника в глибинi бойового порядку; пiдвищення живучостi вiйськ на полi бою; полiпшення процедур бойового управлiння i контролю за рахунок автоматизацiї; вдосконалення процесiв оперативного i мобiлiзацiйного розгортання; вдосконалення можливостей з проведення спецiальних (антитерористичних, правоохоронних, розвiдувально-диверсiйних тощо), миротворчих, гуманiтарних операцiй, в тому числi пiд егiдою НАТО, ОБСЄ та ООН.
Розвиток та реформування ВПС
ВПС» i «Десятирiчної програми поставок i закупок».
РЛС виявлення повiтряних цiлей.
Розвиток та реформування ВМС
здiйснюватиметься у напрямку подальшого нарощування їх бойових можливостей за рахунок введення до бойового складу нових та модернiзацiї наявних кораблiв флоту i вертольотiв авiацiї ВМС.
дiй, протимiнної, протичовнової, протиповiтряної оборони (зокрема, iз зональної ППО); забезпечення надiйного контролю надводної та пiдводної обстановки; вдосконалення тактики бойового застосування сил флоту, авiацiї та морської пiхоти; полiпшення матерiально-технiчного забезпечення ВМС.
2. Загальний стан збройних сил сумiжних країн Схiдної Європи, напрямки їх реформування та розвитку
Збройнi сили сумiжних країн (Польщi, Угорщини, Словаччини, Румунiї) знаходяться у станi глибокого реформування, основними напрямками
(вiдповiдно до нацiональних концепцiй i програм розвитку та будiвництва
) є
:
– скорочення їх чисельностi, при одночасному стiйкому збiльшеннi бюджетних асигнувань на потреби оборони;
– розосередження ЗС по всiй територiї країни (перегрупування вiйськ /сил/ у тому числi i на Схiдному напрямку, де ранiше угруповань вiйськ не створювалось);
– перехiд з органiзацiйно-штатних структур «армiя-дивiзiя» на «корпус-бригада» (вiдповiдно до вимог НАТО)
;
– доведення спiввiдношення унтер-офiцерського складу до офiцерського 3:1;
– створення мобiльних компонентiв збройних сил (сил швидкого реагування);
– оснащення з’єднань та частин сучасними видами озброєння та бойової технiки (
);
– приведення у вiдповiднiсть до вимог НАТО законодавчої бази;
– приведення у вiдповiднiсть до вимог НАТО системи управлiння вiйськами.
На сьогоднi, на територiях держав – нових членiв альянсу (Польща, Угорщина)
здiйснюється:
– пiдготовка об'єктiв вiйськової та цивiльної iнфраструктури, визначених для можливого забезпечення прийняття контингенту зi складу ОЗС НАТО;
– розгортання нових високоефективних засобiв контролю за повiтряною обстановкою i управлiння повiтряним рухом (на базi РЛС AN/FPS-117
) та iнтегрування їх в об’єднану систему ППО НАТО в Європi;
територiї України (до рубежу Коростень-Житомир-Вiнниця
).
З метою скорiшої iнтеграцiї нових членiв НАТО до вiйськової структури альянсу, визначено ступiнь їх участi у складi основних компонентiв сил загального призначення ОЗС НАТО, а саме: сил реагування, головних оборонних сил та сил посилення.
Реформування та розвиток ЗС Угорської Республiки
проводиться згiдно з «Програмою стратегiчного реформування Угорської Армiї», яка розрахована на 10 рокiв та складається з трьох етапiв:
2-й етап (2003–2006 pp.) – «Зростання бойових можливостей та рiвня бойової пiдготовки, початок закупiвлi зразкiв нової технiки»;
3-й етап (2006–2010 pp.) – «Технiчна модернiзацiя УА».
планується
: сформувати на базi Головного штабу СВ УА штаб армiйського корпусу; розформувати штаби 2 та 3 механiзованих дивiзiй та лiквiдувати дивiзiйну ланку управлiння; завершити комплектацiю Сил швидкого реагування особовим складом; переформувати артилерiйську бригаду зi складу 3 мд в окрему корпусну бригаду польової артилерiї; сформувати командування сил пiдтримки АК
У Вiйськово-повiтряних силах планується
: перерозподiлити весь льотний склад ВПС з урахуванням вiку та класностi; реформувати 59 авiаполк вiдповiдно до стандартiв НАТО; модернiзувати авiабазу «Кечкемет» в якостi резервного аеродрому НАТО та розмiстити на нiй запасний оперативний центр контролю повiтряного простору; розширити можливостi авiабази «Сольнок» з метою створення центру авiаперевезень; посилити можливостi 12 змiшаного зенiтно-ракетного полку ППО за рахунок введення до його штату одного зрдн «Мiстраль-2»; модернiзувати лiтаки МiГ-29; продовжити iнтеграцiю нацiональної системи ППО до об'єднаної системи ППО НАТО в Європi; закупити та ввести в дiю (до 2005 року) три нових потужних стацiонарних РЛС далекого радiуса дiї; iнтегрувати до складу 64 радiотехнiчного полку ППО новий елемент – оперативний центр ППО.
Реформування та розвиток збройних сил Румунiї
Процес реформування Румунської Армiї (РА)
триває у вiдповiдностi до «Концепцiї реструктуризацiї та модернiзацiї ЗС Румунiї» (FARO 2005/2010)
.
Передбачається, що Румунська Армiя зразка 2005–2010 рр. базуватиметься на таких кiлькiсних показниках: загальна чисельнiсть особового складу – 140 тис. чол. (передбачно, до 2007 р.)(2000 р.)(2007 р.)
.
Сили спостереження та раннього попередження,
Сили реагування в кризових ситуацiях,
Головнi (або територiальнi) сили,
З квiтня 2000 року в Румунiї розпочато практичну реалiзацiю перспективних планiв реформування нацiональних ЗС, вiдповiдно до «Концепцiї реструктуризацiї та модернiзацiї ЗС Румунiї» та «Доктрини оперативного застосування СВ».
:
провести значну реорганiзацiю штабiв видiв ЗС, якi матимуть назву – Головний штаб наземних сил, Головний штаб повiтряних сил, Головний штаб морських сил;
ввести нову оперативно-стратегiчну структуру – оперативне командування, яке матиме територiальну зону вiдповiдальностi;
У наземних силах
передбачається:
розформувати командування трьох армiй та сформувати на їх основi командування двох територiальних армiйських корпусiв (м. Бухарест, м. Клуж-Напока) та об’єднаного оперативного командування (м. Бузеу);
переформувати 10 АК (м. Ясси) 2 А СВ в 10 територiальний армiйський корпус i видiлити його до складу Територiальних сил;
переформувати окремi корпуси в дивiзiї (або бригади) оперативних (або територiальних) сил (6 АК (м. Тиргу-Муреш) 4 А СВ буде переформований у танкову бригаду в складi Сил швидкого реагування)
;
У повiтряних силах
передбачається створення 2 командувань авiацiйних дивiзiй.
У морських силах
передбачається створити об’єднане оперативне командування. Морський флот буде складатись з двох морських флотилiй i Дунайської рiчкової флотилiї.
Реформування та розвиток ЗС РП.
Прийнята урядом Республiки Польща (РП) 4 сiчня 2000 року «Стратегiя безпеки Республiки Польща», передбачає колективний захист Польщi в рамках Альянсу, а також готовнiсть РП пiдтримати дiї НАТО у випадку збройного нападу на територiї країн Пiвнiчноатлантичного союзу.
Одним iз важливих завдань є прискорений розвиток сил швидкого реагування ЗС РП, забезпечення високого рiвня готовностi, мобiльностi та здатностi виконувати завдання поза межами країни.
На основi «Стратегiї безпеки Республiки Польща» розроблена – «Стратегiя оборони», яка включає вiйськову стратегiю та позавiйськовi аспекти нацiональної оборони РП.
«План розвитку ЗС РП на перiод 2001–2006 рокiв» повинен забезпечити мобiльнiсть ЗС РП та їх спроможнiсть до можливих дiй як на власнiй територiї, так i поза межами країни, створення технiчних умов до розгортання на територiї РП сил НАТО, а також переозброєння сучасною бойовою технiкою.
головнi обороннi сили;
сили територiальної оборони.
У сухопутних вiйськах
Поморський ВО (м. Бидгощ)(м. Вроцлав).
На базi частин Кракiвського та Сiлезького ВО сформовано аеромеханiзований корпус (м. Кракiв).
Програмою реформування СВ передбачається:
У вiйськово-повiтряних силах
на базi винищувально-авiацiйних полкiв сформованi бригади тактичної авiацiї. Учбовi авiаполки переформовуються у Центри льотної пiдготовки.
У вiйськово-морських силах
практично завершений процес реорганiзацiї органiзацiйно-штатної структури. Завершена також програма введення в експлуатацiю нової автоматизованої системи управлiння флотом, яка сполучена з автоматизованою системою управлiння збройними силами РП.
Переозброєння ВМС РП новими типами кораблiв є одним з найактуальнiших завдань Командування ВМС РП.
Вiйськово-морськi бази Гдиня i Свиноусьцє, якi до 2007 року повиннi бути готовими до розмiщення та обслуговування до 40 вiйськових кораблiв НАТО рiзних класiв.
Згiдно з рiшенням уряду Польщi, кiлькiсний склад Вiйська Польського до 2003 року становитиме 150 тисяч вiйськовослужбовцiв.
Реформування та розвиток Армiї Словацької Республiки
Прискорення процесу вступу Словацької Республiки (СР) до НАТО є головним прiоритетом воєнно-полiтичного керiвництва країни у пiдготовцi збройних сил.
Концепцiї реформи оборони до 2002 року з перспективою до 2010 року полягає в тому, щоб створити таку модель Армiї Словацької Республiки (АСР), яка б забезпечила перехiд вiд iндивiдуального принципу оборони до колективного. Реформа передбачає пiдвищення рiвня надiйностi системи оборони СР до рiвня країн НАТО та створення такої армiї, яка буде спроможною: самостiйно забезпечити обороноздатнiсть країни на випадок збройного конфлiкту низької або середньої iнтенсивностi; брати активну участь у миротворчих та гуманiтарних операцiях ООН, ОБСЄ; брати участь в операцiях НАТО. В перспективi – зменшення кiлькiсних показникiв армiї СР до 30 тис. вiйськовослужбовцiв, а чисельнiсть озброєння – до 240–250 бойових танкiв, 60–72 бойових лiтакiв, 20 бойових i 15 транспортних вертольотiв.
Протягом 2000 року вiдбувся перехiд на новi структури мiнiстерства оборони i генерального штабу АСР. Створено iнтегроване з генеральним штабом мiнiстерство оборони у м. Братиславi, що дозволяє виключити дублюючi ланки управлiння, збiльшити ефективнiсть керiвництва вiйськами.
З 1 сiчня 2000 року Армiя СР складається iз Наземних(м. Тренчин)
Згiдно з планами другого етапу (до 2002 року) реформування Наземних сил планується:
- завершення формування механiзованих бригад;
- створення мобiлiзацiйних баз (чотири) сил територiальної оборони та бази тилового i технiчного забезпечення;
- вiдпрацювання мобiлiзацiйної документацiї у вiдповiдностi з новими органiзацiйно-штатними структурами;
Таким чином, керiвництво Польщi, Румунiї, Угорщини, Словацької Республiки вживає всi необхiднi заходи з метою створення малочисельних мобiльних збройних сил, якi б вiдповiдали вимогам НАТО та фiнансовим можливостям країни.
Спостерiгається проведення принципових змiн в системi пiдготовки, органiзацiйно-штатнiй структурi та в планах застосування видiв ЗС цих країн.
модернiзацiю та переоснащення вiйськ сучасними зразками озброєння та вiйськової технiки, що має на метi пiдвищення рiвня боєздатностi та оперативностi нацiональних ЗС, а також приведення їх у вiдповiднiсть до вимог та стандартiв НАТО.
3. Загальний стан збройних сил прикордонних країн СНД, напрямки їх реформування та розвитку
i створено регiональне угруповання вiйськ;
i забезпечено щорiчне формування спiльного оборонного замовлення;
i фактично завершено iнветаризацiю об´єктiв вiйськової iнфраструктури в межах загального оборонного простору, вiдбувається практична перевiрка їх готовностi до використання та проходять роботи по вiдновленню та розбудовi необхiдних об´єктiв;
i сформовано систему пiдготовки вiйськовослужбовцiв ЗС РБ у вищих навчальних закладах МО РФ.
i прийняти Воєнну доктрину Союзної держави /термiн – квiтень 2001 року
/;
термiн – до кiнця 2000 року
/;
i прийняти положення стосовно проведення спiльних науково-дослiдних робiт в iнтересах мiнiстерств оборони держав-учасниць /термiн – до кiнця 2000 року
/;
i провести роботи щодо створення автоматизованої системи управлiння формуванням спiльного оборонного замовлення та спiльних програм озброєння, облiком озброєння та вiйськової технiки регiонального угруповання вiйськ, забезпеченням iнформацiйної безпеки програмних продуктiв iноземного виробництва, створенням перспективних i модернiзацiї iснуючих зразкiв ВВТ /термiн – 2000–2003 рр.
/;
Реформування та розвиток ЗС Росiйської Федерацiї
Стратегiї (концепцiї) розвитку Збройних сил Росiйської Федерацiї на перiод до 2015 року,
ухваленого Радою безпеки РФ (юридичне затвердження Стратегiї очiкується до кiнця 2000 року
).
Реформування передбачається здiйснити за три етапи (до 5 рокiв кожен
), для чого заплановано ряд заходiв:
1. Зменшення чисельностi збройних сил з 1200 тис. чол. до 850 тис. чол. за рахунок оптимiзацiї оргштатної структури.
2. Скорочення та реорганiзацiя (в рамках двох етапiв
)
, в тому числi:
i включення РВСП до складу ВПС (на першому етапi /до 2002 року/ до складу ВПС будуть включенi лише Вiйськово-космiчнi сили та вiйська Ракетно-космiчної оборони, в той час як в цiлому РВСП зберiгатимуть свiй статус до 2006 року, пiсля чого це питання буде знову винесено на розгляд
);
i лiквiдацiя (скорочення
) ряду структур управлiння, насамперед, армiйської ланки (зараз до складу РВСП входить чотири армiї, структури управлiння яких передбачається лiквiдувати
).
i зняття з бойового чергування мiжконтинентальних балiстичних ракет – по мiрi вiдпрацювання їх ресурсу, i вiдповiдне реформування частин (з’єднань);
i скорочення ядерних боєголовок на стратегiчних носiях – до 1,5 тис. боєзарядiв згiдно з параметрами перспективного Договору СНО-3.
i подальше розгортання нових мобiльних ракетних комплексiв «Тополь-М», а також продовження ресурсу ракет «Тополь».
3. Реформування сил загального призначення
та реорганiзацiя (перепiдпорядкування
) ряду вiйськових формувань, якi не входять до складу Мiнiстерства оборони
, зокрема:
i збiльшення Сухопутних вiйськ до 22 з’єднань постiйної готовностi та переведення ряду бригад
i зняття (за пропозицiєю керiвництва ВПС РФ – для економiї коштiв
) з бойового чергування частин зенiтно-ракетних вiйськ з передачею функцiй чергових сил авiацiї ППО;
i передача (в перспективi
) у пiдпорядкування ГШ ЗС ряду збройних формувань МВС, МНС та iнших вiдомств.
4. Оптимiзацiя вiйськових витрат
, а також перерозподiл коштiв
як всерединi Мiнiстерства оборони Росiйської Федерацiї, так i мiж МО та iншими силовими вiдомствами, а саме:
i зменшення частки вiйськових витрат у ВВП при збереженнi вiдносних обсягiв фiнансування Збройних сил за рахунок абсолютного зростання валового внутрiшнього продукту;
i змiна пропорцiї у фiнансуваннi МО та iнших силових вiдомств (яка зараз складає 3,5: 1,54: 1
).
Реформування та розвиток ЗС
Республiки Бiлорусь.
На сьогоднiшнiй день, Мiнiстерством оборони Бiлорусi завершено розробку Програми реформування Збройних сил Республiки Бiлорусь на 2001–2005 роки з урахуванням соцiально-полiтичних та вiйськово-технiчних умов, що склалися в Бiлорусi та її ЗС, а також економiчних можливостей держави.
За станом на 1. 11. 2000 року, офiцiйного її затвердження не вiдбулося.
Вiдповiдно до основних завдань Програми заплановано здiйснити наступнi заходи:
У воєнно-полiтичнiй галузi
- протягом 2001 року уточнити концептуальнi положення Воєнної доктрини та теорiї ведення оборонних дiй, завершити розробку Концепцiї територiальної (загальної
) оборони держави (поряд з цим, очiкується затвердження Воєнної доктрини Союзної держави в квiтнi-травнi 2001 року);
(сил)
Союзної держави
);
- поступово здiйснювати реалiзацiю спiльної програми «Основи формування та реалiзацiї спiльного оборонного замовлення держав-учасниць Союзу Бiлорусi i Росiї на 2000–2001рiк» (до кiнця 2001 року);
- розробити та затвердити Програму озброєння Союзної держави на 2001–2005 роки (до кiнця 2000 року);
- завершити створення єдиної системи ППО Союзної держави
У вiйськовiй галузi
мiнiстерств i iнших республiканських органiв виконавчої влади з питань оборони; перейменування Головного штабу в Генеральний штаб; реорганiзацiя Розвiдувального управлiння та служби РЕБ ГШ; скорочення чисельностi центрального апарату Мiнiстерства оборони; створення Управлiння бойової пiдготовки i територiальної оборони; формування Головного оперативного управлiння ГШ) (термiн – 2000–2001 р.);
- створити об’єднане командування ВПС i ППО (до червня 2005 року);
- створити автоматизованi системи управлiння (АСУ(до кiнця 2003 року
), оперативного та тактичного рiвня (до кiнця 2004 року
);
Вдосконалення структури ЗС Бiлорусi
2003–2005 р.);
перевести на єдину органiзацiйно-штатну структуру окремi механiзованi бригади, бази збереження вiйськової технiки, а також провести реформування мобiльних бригад (2001 рiк);
створити в структурi сухопутних вiйськ формування територiальних вiйськ (початок 2005 р
.); оптимiзувати склад та органiзацiйно-штатну структуру ракетних вiйськ та артилерiї (2001–2005 р.),
частин та пiдроздiлiв РЕБ (2000–2001 р
.), частин технiчного забезпечення (2000–2005 р.)
; вивести зi складу ЗС вiйськовi комiсарiати та мiсцевi органи вiйськового управлiння (до кiнця 2005 року
).
Вдосконалення системи мобiлiзацiйного розгортання
; провести приписку мобiлiзацiйних ресурсiв до формувань територiальних вiйськ (до кiнця 2003 року).
Визначити порядок комплектування формувань територiальних вiйськ
); сформувати перспективне (не менш 5 рокiв)для отримання вищої вiйськової освiти);
вдосконалити систему пiдготовки офiцерiв з середньою вiйськовою спецiальною освiтою.
Вдосконалення системи органiзацiї воєнної науки
(як самостiйного суспiльного воєнно-наукового творчого об’єднання /до кiнця 2001 року/);
створити при Мiнiстерствi оборони РБ Центр вiйськової та вiйськово-технiчної iнформацiї
).
У вiйськово-технiчнiй галузi
Планується розробити та затвердити (до кiнця 2000 року
) державну програму озброєння на 2001–2010 роки, а також до кiнця 2002 року розробити концепцiю розвитку озброєння та вiйськової технiки на перiод до 2015 року; провести закупку пiдкомплексiв радiорозвiдки та обробки iнформацiї «Оазiс – Ж, Т», «Дубровник», «Екран» iз складу комплексу регiональної системи радiоконтролю (до кiнця 2002 року
); провести ремонт станцiй радiотехнiчної розвiдки «Кольчуга» на пiдприємствах РФ та освоїти ремонт блокiв станцiї РТР СДР – 2А на пiдприємствах МО РБ (протягом 2001 року
); провести закупку ЗРК С-300 ПС, а також модернiзувати наявнi власнi ЗРК С-300 ПС та «Бук» (2002–2005 роки
За наявними даними, на цей час, вiдбувається уточнення параметрiв «Програми реформування Збройних сил Республiки Бiлорусь на 2001–2005 роки», а також вивчення реального стану Збройних сил країни. При цьому, державним керiвництвом РБ здiйснюється постiйне корегування напрямкiв воєнної реформи в країнi.
Так, 3. 11. 2000 року в ходi iнспекторської перевiрки 34 бази зберiгання озброєння та технiки (БОРИСОВ
), Президент РБ О. Лукашенко заявив про необхiднiсть проведення подальшого реформування Збройних сил РБ, прiоритетними напрямками якого визначенi наступнi:
· удосконалення структури ЗС РБ, оптимiзацiя чисельностi (
). При цьому не виключається об’єднання окремих видiв i родiв вiйськ ЗС РБ;
· змiна якiсного складу озброєння та вiйськової технiки ЗС РБ;
· пiдвищення рiвня соцiального захисту вiйськовослужбовцiв.
угруповання вiйськ Союзу РБ-РФ. На початку грудня ц. р. має бути проведено спецiальне засiдання Ради безпеки РБ стосовно остаточного визначення параметрiв воєнної реформи в країнi.
Реформування та розвиток ЗС
Республiки Молдова
.
На сьогоднiшнiй день проект «Концепцiї воєнної реформи ЗС РМ на перiод з 2000 до 2012 року «знаходиться на розглядi у Парламентi РМ.
Згiдно з проектом реформування ЗС РМ планується проводити в 3 етапи:
1 етап – 2001–2002 роки;
2 етап – 2003–2006 роки;
Одним iз пунктiв другого етапу реформи передбачено «розпочати процес переоснащення ЗС РМ якiсно новими зразками технiки i озброєння». Завершення даного процесу планується на третьому етапi. Цiлком ймовiрно, що Програму переоснащення ЗС РМ буде вiдпрацьовано додатково.
Однак, зважаючи на параметри вiйськового бюджету, передбаченого на 2001 рiк (близько 5,5 млн. дол. США) практична реалiзацiя планiв технiчного переоснащення ЗС РМ найближчим часом малоймовiрна. Таким чином, реальне реформування Збройних сил Республiки Молдова, у зв’язку з вiдсутнiстю системи фiнансування зазначених планiв, найближчим часом не передбачається.
[1]
Air Command and Control System - ACCS (англ.).
| 
