Промислове шпигунство у сучасному суспільстві України

Промислове шпигунство у сучасному суспiльствi України ЗМІСТ ВСТУП 1. Промислове шпигунство – iсторiя виникнення, розвиток у сучасному суспiльствi України 2. Методи, якi використовуються в промисловому шпигунствi 3. Методи, якi використовуються в конкурентнiй розвiдцi ВСТУП i прояви вiдповiдно до еволюцiї способу виробництва i рiвня розвитку науки i технiки. У iсторичному аспектi економiчна розвiдка ледве не старша вiйськовою i полiтичною. Термiн економiчне, промислове, комерцiйне, науково-технiчне шпигунство (розвiдка) - означає активнi дiї, направленi на збiр, розкрадання, накопичення i обробку цiнної iнформацiї, закритої для доступу стороннiх осiб. Для збору розвiдданих використовуються самi рiзнi методи. Багато хто з них не вiдрiзняється особливою поряднiстю, проте всi вони є незмiнно ефективними: все, що можливе; вiдвiдини пiдприємств; - фiнансування контрактiв на виконання науково-дослiдних робiт за рубежем з метою проникнення в деякi лабораторiї; - нескiнченнi безрезультатнi переговори, в процесi яких постiйно запрошується додаткова iнформацiя; - викрадання креслень i технiчної iнформацiї; шпигунство i проста крадiжка. - 1. ПРОМИСЛОВЕ ШПИГУНСТВО – ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ УКРАЇНИ заволодiти новими технологiями i значно зекономити час i грошi. Сучаснi шпигуни у галузi бiзнесу не дуже захоплюються класичними прийомами для збирання iнформацiї про пiдприємство, яке їх цiкавить. В умовах корупцiї легко визначити, наскiльки захищена та чи iнша фiрма. Інодi достатньо одного шумного наїзду представникiв органiв, якi перевiряють з вилученням важливих документiв. Як тiльки таке трапляється, керiвництво компанiї залучає весь свiй захисний потенцiал, зокрема i внутрiшнi резерви та доступний адмiнiстративний ресурс. У такiй ситуацiї шпигунам не складно виявити покровителiв пiдприємства: достатньо вiдстежити, кому телефонують (i що при цьому кажуть) стривоженi керiвники компанiї, i зробити вiдповiднi висновки. У другому турi можуть «накрити» конвертацiйний центр, яким користується фiрма, iнiцiювати новi перевiрки з вилученням усього, що становить хоча б якусь цiннiсть, опечатуванням складiв i залякуванням контрагентiв, аби тi перестали пiдтримувати дiловi вiдносини з даним пiдприємством. Однак силовi методи можуть бути використанi здебiльшого проти тих компанiй, якi ведуть не дуже прозору бухгалтерiю i не мають високих покровителiв, здатних охолодити запал будь-яких перевiряльникiв. Щодо iнших пiдприємств зацiкавленi сторони змушенi застосовувати витонченiшi методи отримання конфiденцiйної iнформацiї. Розвiдники в один голос стверджують, що 70-80% iнформацiї про об’єкт, яка їх цiкавить, можна отримати цiлком законним способом, використовуючи вiдкритi джерела: газети, журнали та Інтернет, а також шляхом придбання i вивчення продукцiї конкурентiв, пiд виглядом переговорiв, за допомогою запитiв i проведення рiзних дослiджень, словом, усього того, що називається дiловим монiторингом (докладнiше про легальнi способи отримання дiлової iнформацiї читайте в наступному номерi Контрактiв). Незважаючи на невичерпний ентузiазм у вивченнi легальних джерел iнформацiї, залишаються запитаними й iншi методи збирання iнформацiї, що потрапляють пiд визначення «промислове шпигунство», за яке передбачено карну вiдповiдальнiсть. Зокрема, тi, що передбачають несанкцiоноване вторгнення в забороненi зони — таємницю переговорiв, листування, а також збирання iнформацiї, яка охороняється законом, аж нiяк не в межах оперативно-розшукової дiяльностi. Найуразливiший канал незаконного вилучення конфiденцiйної iнформацiї — електроннi носiї. На думку експертiв, 90% користувачiв не мають захисту вiд несанкцiонованого доступу в систему. Своєю чергою, 90% тих, хто намагається захиститися вiд вiртуального злому, не можуть визначити, хто, скiльки разiв i з якою метою намагався отримати доступ до їхньої iнформацiї. Здоровий глузд пiдказує, що локалiзувати небезпеку можна шляхом установлення спецiальних захисних екранiв i фiльтрiв на входi в локальну мережу. Найефективнiше (але незручно) взагалi не пiдключати комп’ютери з важливою iнформацiєю нi до локальної, нi до глобальної мережi. Інформацiя, якою володiє персонал компанiї, також стає легкою здобиччю шпигунiв, особливо в тому випадку, якщо компанiя поводиться некоректно щодо працiвникiв та iгнорує заходи кадрової безпеки. Прослуховування телефонiв, переговорiв в офiсi i придбання стенограм телефонних дiалогiв, записаних iз санкцiї силових структур, застосовуються лише у разi гострої потреби з огляду на дорожнечу. Як розповiли фахiвцi у сферi безпеки бiзнесу, дедалi бiльшого поширення дiстають роздрук номерiв абонентiв, що викликаються, i встановлення мiсцезнаходження об’єкта за сигналами його мобiльного телефону. Незважаючи на скромний перелiк основних методiв збирання iнформацiї, протистояти розвiдникам або ж запобiгти розвiдувальнiй операцiї щодо пiдприємства практично неможливо. У тих, хто затiяв збирання комерцiйної iнформацiї, є кiлька беззаперечних переваг перед тими, хто зацiкавлений зберегти свої таємницi. Жертва просто не знає, коли, де i хто починає збирати iнформацiю: розвiдоперацiя починається раптово, ведеться таємно, а пiсля її закiнчення на пiдприємствi зазвичай немає очевидних змiн. Наслiдки витоку iнформацiї стають помiтними тодi, коли щось робити вже запiзно. Одним з результатiв роботи шпигунiв може стати стрiмка втрата позицiй пiдприємства на ринку, — якщо впродовж короткого часу пiдприємство без очевидних причин розгубило налагодженi канали збуту, надiйних постачальникiв i найкращих працiвникiв — найiмовiрнiше, це результат органiзованого витоку iнформацiї до конкурентiв. Щоб цього не трапилося, керiвникам пiдприємств, якi можуть становити iнтерес для конкурентiв, слiд заздалегiдь потурбуватися про збереження iнформацiї. Обрати заходи, оптимальнi за своєю вартiстю та ефективнiстю, можна, лише застосувавши системний пiдхiд до проблеми зберiгання iнформацiї. Наприклад, може допомогти карта ризикiв. Вчасно складена карта ризикiв дає змогу проаналiзувати наявну систему безпеки пiдприємства i виявити її слабкi мiсця. Для проведення аналiзу достатньо уявити i розписати всi можливi шляхи витоку важливої iнформацiї, що зберiгається на пiдприємствi. При цьому важливо, щоб штатнi або запрошенi аналiтики служби безпеки розписали всi можливi, неможливi i навiть фантастичнi сценарiї викрадення даних, що становлять iнтерес. Перелiчивши канали витоку, особистi, виходячи з реальних умов зберiгання даних i покладаючись на власний досвiд, оцiнюють iмовiрнiсть використання кожного зi шляхiв, що розглядаються, у вiдсотках або за п’ятибальною (дванадцятибальною) шкалою. Оцiнивши ймовiрнiсть витоку даних, що охороняються, фахiвцi вибирають як най адекватнiшi заходи протидiї для запобiгання кожнiй з можливих подiй. Запобiжнi заходи обираються вiдповiдно до спiввiдношення їхньої вартостi i спроможностi знизити ефективнiсть роботи шпигунiв. Наприклад, склавши карту, аналiтик доходить висновку, що на пiдприємствi най вiрогiднiший витiк iнформацiї через шпигуна-працiвника. За попереднiми оцiнками така ймовiрнiсть становить 90%. Пiсля вжиття низки заходiв щодо забезпечення кадрової безпеки iмовiрнiсть витоку iнформацiї за допомогою несумлiнних працiвникiв може бути знижено на 30-40%. Можливий ефект зiставляють з вартiстю заходiв i доходять остаточного висновку про доцiльнiсть застосування тих чи iнших заходiв протидiї. У такий самий спосiб оцiнюються вартiсть i ефективнiсть заходiв протидiї розбазарюванню комерцiйної таємницi iншими каналами, пiсля чого експерт складає остаточний перелiк заходiв iз забезпечення безпеки, визначає їхню приблизну вартiсть i приступає до впровадження. Знаючи про iснування системи безпеки на об’єктi, розвiдники передусiм спробують визначити, наскiльки ефективно вона працює. Зазвичай ступiнь захищеностi об’єкта визначається шляхом дослiдження. Наприклад, зловмисники можуть у вихiдний день запустити каменем у скло офiсу i спокiйно стояти осторонь iз секундомiром, роблячи для себе висновки про працездатнiсть сигналiзацiї i про те, як швидко i яка саме охорона приїде за тривогою. «Помилковi» дзвiнки у дверi можуть бути перевiркою пильностi охорони. Сюди також належать усi помилковi спрацьовування будь-яких сигналiзацiй i не дуже наполегливi спроби входу в комп’ютерну мережу. Якщо в офiсi встановлено не надто дороге прослуховування, його наявнiсть може виказати постiйне денне паркування немiсцевого фургона середнiх розмiрiв неподалiк офiсу (у фургонi може розмiщуватися радiолабораторiя). Має насторожити й поява «зайвих» грошей на мобiльному телефонi. Шпигун, намагаючись установити зв’язки за роздруками абонентiв, з якими спiлкувався той чи iнший суб’єкт, нерiдко поповнює невiдомi йому номери, дiзнаючись при цьому прiзвища абонентiв. Пристрої прослуховування, якi найчастiше встановлюють в офiсах, що прослуховуються, залежно вiд джерел електроживлення можуть бути стацiонарними або автономними. Автономнi «жучки» черпають енергiю вiд невеликих батарейок або акумуляторiв, до яких приєднують мiнiатюрнi мiкрофони i передавачi. Цих «комах» зловмисники непомiтно розмiщують у примiщеннi, де вони й працюють, поки вистачає заряду батареї (зазвичай 7-10 дiб). Оскiльки у бiльшостi автономних «жучкiв» слабкi передавачi, в радiусi 50-100 метрiв вiд офiсу, що прослуховується, має стояти машина (найчастiше закритий фургон), у якому потужний приймач вловлює сигнали, якi передають «жучки». Щоб не ставити радiолабораторiю безпосередньо бiля офiсу, що прослуховується, шпигуни можуть додатково встановити бiля цього офiсу портативний ретранслятор, який дає змогу передавати сигнали малопотужних «комах» на значнi вiдстанi. Стацiонарне прослуховування живиться вiд телефонної лiнiї або побутової електромережi напруженням 220 вольт. Вiдповiдно стацiонарнi «жучки» встановлюються в патронах ламп, розетках електроживлення, телефонних апаратах, телевiзорах, системних блоках комп’ютерiв, монiторах тощо. Цей вид «жучкiв» може працювати кiлька рокiв поспiль. Вони мають бiльшi, нiж у автономних, габарити, зате й сигнали передають на великi вiдстанi. Рядовi демаскуючi ознаки погано виконаного пiдключення до телефонної мережi виявляються передусiм у клацаннi i перепадах гучностi, що виникають пiд час розмови в телефонi, який прослуховується. Багато пiдприємств, що забезпечують безпеку бiзнесу за $200-300, беруться перепалити всю прослуховувальну апаратуру за допомогою спецiального генератора iмпульсiв. Якщо ж замовнику хочеться дiзнатися, де встановлено мiкрофони, фахiвцi застосовують генератор частоти, який дає змогу виявити випромiнювання, яке надходить вiд мiкрофонiв пiдслуховувальних пристроїв, пiсля чого спецiальним приладом сканують простiр i виявляють прослуховування. «Жучки» можна знищити, а можна спробувати з’ясувати, хто i з якою метою їх установив. Наприклад, виявивши ретранслятор, його потрiбно акуратно вивести з ладу, але так, щоб втручання не було помiтним пiд час зовнiшнього огляду. Передавання даних припиняється, i зацiкавлена сторона робитиме спроби вiдновити порушений зв’язок. Тим часом фахiвцi служби безпеки пiдприємства, що прослуховується, можуть влаштувати засiдку i поспостерiгати, хто саме прийде його лагодити. «Ретранслятор, який вийшов з ладу, ремонтуватимуть напевно, — переконаний спецiалiст з безпеки бiзнесу Юрiй Єлiсєєв, — оскiльки фабричний прилад коштує понад $2000, а вiдповiдальнiсть за його збереження i працездатнiсть, найiмовiрнiше, несе хтось iз працiвникiв державних спецслужб. Таку технiку кидають напризволяще лише у шпигунських фiльмах». На думку експерта, «ремонтну бригаду», яка з’явиться вiдновлювати втрачений зв’язок, можна розсекретити на мiсцi i влаштувати скандал з викриттям або ж дозволити їм пiти i спробувати вiдстежити справжнього замовника розвiдзаходiв. Існують й iншi методи захисту iнформацiйних систем пiдприємства — парольний доступ до системи та iнформацiї, програмнi й апаратнi рiшення щодо захисту вiд несанкцiонованого доступу, мiжмережеве екранування, захист електронних документiв при передаваннi каналами зв’язку, зокрема й за допомогою шифрування, застосування програм криптографiчного захисту текстiв тощо. Докладно про цi методи ми розповiмо у найближчих номерах. У всiх випадках вторгнення перед початком розроблення насамперед перевiряється начальник служби безпеки пiдприємства-жертви. Перед тим як почати дiяти, шпигуни встановлюють коло його зв’язкiв, оцiнюють його професiоналiзм i скрупульозно вiдстежують усi його переговори. На думку бувалого контррозвiдника, який побажав залишитися невiдомим, найкраще, коли начальник служби безпеки — номiнальна фiгура, зайнята забезпеченням лише охоронних заходiв. А контррозвiдкою мають займатися люди, якi не мають прямого вiдношення до пiдприємства. Прикидаючись непоiнформованим, найлегше розслабити шпигунiв i вчасно вичислити, хто i з якою метою зацiкавився компанiєю. За словами борця зi шпигунством, найгiрше, коли бiзнесмен, отримавши iнформацiю про iнiцiаторiв розроблення, починає з’ясовувати з ними стосунки, демонструючи розвiдникам квалiфiкацiю своїх захисникiв. Наступного разу, коли його розроблятимуть, це буде зроблено так, що виявити шпигунiв буде просто неможливо. Розумний пiдприємець не подасть виду, що розкусив шпигунiв, i використовуватиме цю ситуацiю для дезiнформацiї замовникiв. 2. МЕТОДИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ПРОМИСЛОВОМУ ШПИГУНСТВІ Сукупнiсть методiв, притаманних промисловому шпигунству, можна об'єднати у двi групи: 1. Агентурнi методи. Агентурний метод одержання iнформацiї — основа основ будь-якого виду шпигунства. Тут можливi два напрями дiяльностi: або вербування, або впровадження своєї людини. Обидва способи мають свої переваги. У будь-якiй комерцiйнiй структурi є «другi» або «третi» особи, якi за своїми знаннями й досвiдом наближаються до рiвня вищої ланки i якi здатнi самостiйно вести свою гру. Результатом вербування може бути те, що вигiднi замовлення пiдуть тим особам, якi й органiзували бiзнес-шпигунство на свою користь. Якщо кiнцевою метою промислового шпигунства є знищення фiрми-конкурента, або отримання комерцiйної таємницi, то варiант iз впровадженням має iстотнi переваги, тому що довiра до своєї людини, звичайно ж, бiльша. Об'єктами агентурної розробки можуть бути не тiльки, скажiмо, «другi» або «третi особи» фiрми-конкурента, а й будь-якi спiвробiтники якої-не-будь, навiть нижчої, ланки. Вони цiлком спроможнi здiйснити приховане встановлення вiдповiдної апаратури («жучкiв», «комарiв» тощо). Для цього необхiдно вiд декiлькох секунд до двох-трьох хвилин. А щоби встановити обладнання для перехоплення телефонних повiдомлень, взагалi не потрiбно проникати в офiс, варто лише знайти телефонiста, який погодиться знайти потрiбний телефонний кабель. Такi «закладки» можуть бути встановленi по лiнiї телефонного кабелю на вiдстанi до трьох кiлометрiв вiд офiсу, що значно ускладнює їх виявлення. iснує величезний арсенал рiзноманiтних засобiв: мiкрофони, електроннi стетоскопи, радiо-мiкрофони («радiозакладки»), лазернi мiкрофони, апарати магнiтного запису. Непомiтне пiдкидання радiопередавальних (частiше закамуфльованих) пристроїв — досить поширений спосiб добування iнформацiї. Такi предмети протягом декiлькох годин або декiлькох днiв, поки не «сяде» елемент живлення, «усмоктують» всю озвучену в примiщеннi iнформацiю. А якщо в зловмисникiв є бажання якомога довше «попрацювати» на «ворожiй» територiї, то вони пiдключають «вухо» стацiонарно до електромережi; тодi пiдслуховувальний пристрiй працюватиме доти, доки його не знайдуть. Вибiр «жучкiв» величезний, коштують вони вiд 10–20 дол. до 100–200 дол., є i саморобнi — примiтивнi. До речi, дешевi «жучки» можна використовувати для пiдслуховування розмов на вулицi, розкидаючи «шкiдливих комах» у травi й листi й покриваючи такою «мережею» великi територiї, такi зокрема можна придбати на будь-якому ринку радiотоварiв, щоправда, якщо вас порекомендують авторитетнi особи. За даними фахiвцiв, в Українi найпоширенiшим з усiх технiчних способiв зняття iнформацiї є негласне пiдключення до телефонних лiнiй. Прослуховування телефонiв популярне через простоту й дешевизну. Випадки негласного вiдео спостереження одиничнi. Нинi вiдомо чимало методiв «сканування» телефонних переговорiв — вiд простих, як, наприклад, перехоплення сигналу радiотелефонiв, до таких дорогих i технiчно складних, як високочастотне нав'язування (коли телефонна лiнiя може використовуватися не тiльки як безпосереднє джерело iнформацiї, а й як канал передачi iнформацiї, отриманої з iншого джерела, зокрема, за допомогою акустичного «жучка», а також як джерело живлення для спецiальних пiдслуховувальних пристроїв, що передають iнформацiю по радiоканалах). Пристрої прослуховування, якi найчастiше встановлюють у офiсах якi прослуховуються, залежно вiд джерел електроживлення можуть бути стацiонарними або автономними. Зокрема, автономнi «жучки» черпають енергiю вiд невеликих батарейок або акумуляторiв, до яких приєднують мiнiатюрнi мiкрофони й передавачi. Цих «комах» зловмисники непомiтно «залишають» у примiщеннi, де вони й працюють, поки вистачає заряду батареї (зазвичай 7–10 дiб). Рiк вiд року зростає популярнiсть «мобiльного» шпигунства й захисту вiд нього. За словами продавцiв захисного устаткування, за останнiй рiк значно зрiс попит на блокатори стiльникових телефонiв. Існують зовнiшнi пристрої, при використаннi яких навiть вiдключений мобiльний телефон (якщо з нього не виймуть акумулятор) можуть активувати i «змусити» його передавати розмову власника та й усi розмови в примiщеннi, де перебуває цей телефон. Для протидiї «мобiльному» прослуховуванню фахiвцi розробили рiзноманiтнi шумогенератори для мобiльних телефонiв (найпростiшi з них коштують 250–300 дол.). Причому, якщо такий закордонний пристрiй просто створює шумовi перешкоди в радiодiапазонi роботи мобiльного телефону, то вiтчизнянi пристрої працюють бiльш широко: вони блокують таким чином, що «убивають» тiльки синхроiмпульс зв'язку з базою i нiяк себе не демаскують. Такi пристрої i коштують дорожче — 1,2 тис. доларiв. Інший напрям промислового шпигунства, що набуває популярностi в усьому свiтi, а також i в Українi, — це отримання конфiденцiйної iнформацiї за допомогою Інтернету. В Українi понад 20 пiдприємств мають лiцензiю на розробку й виготовлення пiдслуховувальних закладних пристроїв. Цi пiдприємства, як i пiдприємства, що випускають зброю, перебувають пiд невсипущим державним контролем. Вiдповiдно до Закону України «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть» користуватися технiчними засобами для несанкцiонованого знiмання iнформацiї мають право спiвробiтники вiдомств, що ведуть оперативно-розшукову дiяльнiсть (СБУ, МВС, СЗР, Мiнiстерство оборони, прикордонники). Це основнi методи промислового шпигунства, якi, у свою чергу, подiляються ще на низку способiв добування конфiденцiйної iнформацiї (дезiнформування конкурентiв, шантаж i пiдкуп, використання можливостей правоохоронних та контрольних органiв тощо). 3. МЕТОДИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В КОНКУРЕНТНІЙ РОЗВІДЦІ На противагу промисловому шпигунству, конкурентна розвiдка — постiйний процес збору, нагромадження, структурування, аналiзу даних про внутрiшнє й зовнiшнє середовище компанiї й надання вищому менеджменту компанiї iнформацiї, що дозволяє йому передбачати змiни в обстановцi й приймати своєчаснi оптимальнi рiшення щодо управлiння ризиками, впровадження змiн у компанiї й вiдповiдних заходiв, спрямованих на задоволення майбутнiх запитiв споживачiв i пiдтримку прибутковостi. Важливим є та обставина, що конкурентна розвiдка здiйснює збiр iнформацiї про навколишнє бiзнес-середовище тiльки законними методами. конкурентної боротьби (сiрi методи). - вивчення, аналiз та обробка вiдкритої iнформацiї про конкурента. До другої групи методiв належать такi: - матерiальне заохочення спiвробiтникiв конкурента з метою отримання конфiденцiйної iнформацiї; - «переманювання» спецiалiстiв конкурента i отримання в них вiдомостей, що мають обмежений доступ; - проведення пiдставних переговорiв з метою вивiдування конфiденцiйної iнформацiї; - отримання необхiдної iнформацiї про конкурента через зв'язки в правоохоронних та контролюючих органах. Як вiдомо, що бiльше пiдприємство, то легше зiбрати й проаналiзувати iнформацiю, адже великий бiзнес, зазвичай, є публiчний i завжди намагається заявити про себе й свої дiї сам. Хоча насправдi реальнi показники завжди приховуються, це обумовлено податковою полiтикою. Аналiз вiдповiдної iнформацiї в пресi дає ґрунт для досить точних висновкiв про стратегiю пiдприємства, його плани, виробничi потужностi, величини його оборотiв i прибутку. А також, за наявностi сильного аналiтичного пiдроздiлу, проведення дослiдження аналiтичних статей окремих експертiв (подеколи ще й спiвробiтникiв пiдприємства-конкурента) дає чiтку картину його стратегiї й мети. Наприклад, працiвник КР компанiї Chrysler довiдався, що найкращий фотограф Ford їде в Париж, i сповiстив про це керiвництву своєї компанiї. Представництво Chrysler у Парижi встановило, що об'єкт має намiр зняти нову модель автомобiля-конкурента на тлi Ейфелевої вежi. Виявилося також, що пiсля Парижа фотограф прямує до Гонконга. Пiсля аналiзу зiбраної iнформацiї експерти Chrysler зробили висновок, що Ford найближчим часом планує випуск недорогого малолiтражного автомобiля, призначеного для продажiв у бiльшостi країн свiту. контрагентiв, їхнi можливостi. Для складання цiлiсної картини необхiдно повторне дослiдження iнформацiйного поля по кожному iз суб'єктiв розробки. спiвбесiда при «наймi» на роботу, установлення помилкових партнерських зв'язкiв через дружнi пiдприємства й т. iн. Спiвбесiда при «наймi» на роботу працiвникiв конкурента, установлення помилкових партнерських зв'язкiв через дружнi пiдприємства. Наведемо приклад. Одна iз захiдних компанiй за кiлька мiсяцiв до виходу на український ринок доручила промацати ґрунт саме у цей спосiб. Менеджерiв середньої ланки й «топiв» з органiзацiй-конкурентiв стали запрошувати на бесiду, спокушаючи вигiдним працевлаштуванням. Питання ставилися цiлком «кадровi»: «Якi з ваших проектiв вважаєте найбiльш успiшними? Наскiльки володiєте ситуацiєю на ринку?» Але насправдi це було полювання не за головами, а за їхнiм вмiстом. Слiд зазначити, що звiт вийшов цiлком адекватним i глибоким. Інодi для проведення серiї iнтерв'ю конкурентнi розвiдники на кiлька днiв знiмають шикарний офiс у бiзнесi-центрi й створюють у ньому бутафорську атмосферу респектабельностi, щоб «кандидати» не вiдчули пiдступу. потенцiйний великий проект iз одним з вiдомих вам партнерiв, то чи є це загрозою для вашого бiзнесу? Є. З чого необхiдно почати, щоб знизити загрози? Необхiдно зрозумiти, яким є коло дiлових зв'язкiв згаданого директора; якi психологiчнi риси вiн має; якою є мотивацiя його дiй; яку мету вiн собi ставить. Певна рiч, найбiльш доцiльним методом у цьому випадку буде опитування осiб, якi володiють такою iнформацiєю або є спiвробiтниками його пiдприємства. Вiн дасть безлiч вiдомостей для розумiння його психологiчного портрета й дасть змогу визначити ймовiрне коло його спiлкування. Спiвробiтник — носiй iнформацiї. Правильна робота з ним дозволяє розкривати найнеобхiднiшу iнформацiю про пiдприємство, а фiнансове стимулювання уможливлює створювати систему так званих «кротiв». Але при цьому нiколи не слiд забувати про контр-розвiдувальнi дiї: служби внутрiшньої безпеки пiдприємств теж не даремно «їдять свiй хлiб». Органiзувати таку роботу на пiдприємствi можуть тiльки фахiвцi, якi проходили навчання в спецiальних службах й мали вiдповiдну практику. Пiд час провадження таємної роботи з працiвником пiдприємства конкурента важливо не наштовхнутися на пiдставленого спецiально пiдготовленого для вас працiвника, який замiсть комерцiйної таємницi передаватиме вам справжню «дезу». Трапляються й випадки, коли корисливi працiвники «зливають» iнформацiю не тiльки одному пiдприємству, а декiльком, часом можна натрапити й на «двiйника». Отже, зiставивши результати аналiзу iнформацiї, отриманої щодо пiдприємства, з результатами аналiзу щодо персони, перед вами як керiвником постане досить повна картина, аби скласти власну думку про потенцiйнi загрози для вашого бiзнесу. Загрози будуть оцiненi недостатньо, якщо не виконується фiнансовий монiторинг. Фiнансовий монiторинг дозволяє визначити економiчну потужнiсть загроз. У який же спосiб можливо здiйснювати фiнансовий монiторинг пiдприємств, що потрапили в поле вашої уваги? порядок виторгу й передбачувану рентабельнiсть. Або здiйснивши аналiз дистриб'юторської мережi конкурента й провiвши вiдповiднi заходи щодо розвiдки стосовно пiдприємств-конкурентiв, можна оцiнити економiчну потужнiсть компанiї. Звичайно, фiнансовий монiторинг має виконуватися з одночасним монiторингом iнформацiйного поля, що, у зв'язку з розвитком мережi Інтернет, вмiщує масу кiлькiсної iнформацiї про фiнансовi аспекти дiяльностi пiдприємств. Якщо розвiдувальнi дiї виконуються регулярно, то iнформацiї буде досить для проведення швидкої оцiнки iнвестицiйних проектiв конкурентiв. Завдання ускладнюється, якщо ви намагаєтеся провести оцiнку iнвестицiйного проекту «з нуля». У цьому разi часовi межi для одержання всiєї необхiдної iнформацiї розширюються й доводиться виконати послiдовно всi попереднi дiї: аналiз щодо пiдприємства, щодо персони, фiнансовий монiторинг. Крiм того, сюди додається розвiдка щодо всiх учасникiв проекту й аналiз технiчної сторони проекту (щоб врахувати технiчнi й технологiчнi ризики виконання проекту). належать такi: «Вигiдний клiєнт»; «Неiснуюча вакансiя»; «Засланий козачок»; «Інтернет — друг»; «Колега по роботi (навчанню)»; «Пiрнання у смiттєвий контейнер». Старий, як сама розвiдка, шпигунський трюк — «пiрнання у смiттєвi контейнери» — смiттєлогiя (збiр вмiсту смiттєвих кошикiв) вважається надзвичайно ефективним методом негласного отримання iнформацiї. Зазвичай ми гадаємо, що те, що потрапило до смiттєвого кошика, є знищеним. На жаль, це не так. Смiття не тiльки дає цiнну iнформацiю про дiяльнiсть фiрми, а й конфiденцiйну iнформацiю про звички й уподобання спiвробiтника — «користувача» кошика. Наприклад, у 2002 роцi розгорiвся скандал навколо корпорацiї Oracle, що найняла детективiв, аби тi довели, що Microsoft негласно спонсорує низку громадських органiзацiй з метою впливати через них на громадську думку. Нишпорки попалися, коли запропонували прибиральникам «продати» смiття з їхнього офiсу, що цiкаво, за 1 200 доларiв США. Пiдсумовуючи сказане про методи конкурентної розвiдки, зазначимо, що використання таких методiв потрiбне найперше за таких випадкiв: - появи у вашому бiзнесi проблем зовнiшнього характеру (зриви поставок, компрометуючi факти в пресi, поява проблем з контролюючими органами влади). Пiдводних каменiв у дiловому життi, тобто всього того, що криється за визначенням «комерцiйна таємниця» — чимало. І вчасно їх розпiзнати, обiйти — чи не найважливiше завдання керiвника, котрий намагається забезпечити стабiльнiсть свого бiзнесу. І що бiльших масштабiв набуває дiяльнiсть компанiї, то бiльше загроз приходить ззовнi — шулери, конкуренти, полiтики, власнi працiвники, та навiть пересiчнi громадяни. Ось чому бiльшiсть великих компанiй значну увагу придiляє органiзацiї й утриманню служби конкурентної розвiдки. Чому саме «конкурентнiй розвiдцi»? У чому принципова перевага такої дiяльностi над промисловим шпигунством? Вiдповiдь дуже проста. Основне завдання сучасного бiзнесу, насамперед великого й середнього, полягає в утриманнi своїх позицiй й здобуттi конкурентних переваг на ринку. Використовуючи нелегальнi методи отримання iнформацiї, тобто методи промислового шпигунства, пiдприємство ризикує заплямувати власну репутацiю, а це, зазвичай, ставить пiд удар весь бiзнес. Тому в Європi, в США дедалi бiльшої популярностi набуває дiяльнiсть, яка пiдпадає пiд визначення «конкурентна розвiдка». На противагу поширенiй думцi, спектр завдань конкурентної розвiдки не обмежується захистом важливих об'єктiв, ресурсiв, комунiкацiй та конфiденцiйних даних. Сюди входить: - виявлення загроз полiтичного, фiнансово-економiчного, соцiально-психологiчного характеру в галузi iнтересiв компанiї; - iнформацiйний супровiд власних активних дiй на ринку (публiкацiї, реклама, виставки, дезiнформацiя тощо); - забезпечення координацiї i взаємодiї функцiональних пiдроздiлiв органiзацiї на основi взаємного обмiну iнформацiєю про його оточення. ризикiв вiд рiшень i дiй керiвництва i управлiння цими ризиками. Отже, зазначимо, що служба конкурентної розвiдки зосереджується не тiльки на охоронному, а й на детективному, аналiтичному, дослiдницькому, технiчному, оперативному, розшуковому, контррозвiдувальному напрямах дiяльностi. Адже безпека пiдприємства — це, передусiм, виживання в конкурентнiй боротьбi. У цьому i полягає основна проблема: спiвробiтник конкурентної розвiдки часто змушений балансувати на тонкiй гранi мiж легальним i нелегальним. Йдеться навiть не про промислове шпигунство — вiдверто незаконну дiяльнiсть. Скажiмо, спостереження за пiдозрiлим спiвробiтником теж не вкладається в межi чинного законодавства: адже це зазiхання на конституцiйно гарантованi права i свободи особи. А якщо ця особа продає секрети фiрми конкурентам чи «зливає» iнформацiю кримiналiтетовi? Прийняття закону про детективну дiяльнiсть полегшило б таку роботу. Бо нерiдко трапляється, що конкурентна розвiдка займається незаконною оперативно-розшуковою дiяльнiстю, якою мають право займатися лише спецiальнi пiдроздiли правоохоронних органiв. Отже, становлення конкурентної розвiдки як прiоритетного напряму розвитку бiзнесу є одним з основних на нинiшньому етапi розвитку конкурентного середовища у нашiй державi. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Березин І. Промислове шпигунство, конкурентна розвiдка, бенчмаркинг й етика цивiлiзованого бiзнесу // Практичний Маркетинг. — 2005. — 22 липня. — № 101. 4. Лойко Д., Пириков О., Куделiна А. Промислове шпигунство. Навч. посiбник. Донецьк, 2008.