Склади рiдких ракетних палив
ЗМІСТ
Вступ
1 Склади рiдких ракетних палив
1. 1 Загальна характеристика ОЗРП Калинiвка
2 Компоненти ракетного палива
2. 1 Фiзичнi та хiмiчнi властивостi компонентiв
2. 3 Заходи першої медичної допомоги
3 Нейтралiзацiя iнфраструктури компонентiв ракетного палива
3. 1 Нейтралiзуючi розчини
3. 2 Нейтралiзацiя трубопроводiв видачi та наливу
3. 3 Нейтралiзацiя резервуарiв
3. 4 Допал промстокiв компонентiв ракетного палива
3. 5 Розрахунок загальної кiлькостi промстокiв
4 Утилiзацiя компонентiв
4. 1 Технологiя утилiзацiї залишкiв гептилу та самiну
4. 2 Технологiя утилiзацiї меланжу
Висновки
Перелiк посилань
ВСТУП
Сьогоднi, в перiод екологiчних катастроф i катаклiзмiв, що поширюються по всьому свiту, в перiод глобального потеплiння i руйнування озонового шару хочу звернути увагу на ще одну, не менш значущу проблему, стосується вона охорони природного фонду та забезпечення здоров’я населення України. Цiєю проблемою є високотоксичнi хiмiчнi речовини, система зберiгання яких перебуває в аварiйному станi. Причиною цiєї аварiйностi є: довготривала експлуатацiя, хiмiчна дiя компонентiв i клiматичнi умови, що сприяють випаровуванню.
Компоненти рiдких ракетних палив, а саме самiн, гептил, меланж є надзвичайно токсичними хiмiчними речовинами, потрапляння яких навiть у невеликих кiлькостях у атмосферу та грунт призводить до серйозних i незворотних наслiдкiв для живих органiзмiв. Всього кiлька вдихiв парiв цих речовин можуть виявитись пагубними для органiзму людини, а довготривале перебування у випарах викликає смерть.
За результатами експертизи iснуючi над складами пари компонентiв ракетного палива мають концентрацiї, якi в сотнi, тисяцi раз перевищують ГДК для населених пунктiв. Ситуацiя зi збереженням компонентiв ракетного палива в Українi з року в рiк стає все небезпечнiшою через корозiю резервуарiв, в яких зберiгаються компоненти рiдкого ракетного палива. Крiм того, 6 складiв, на яких зберiгається понад 16 тисяч тонн ракетного окислювача, розмiщенi по всiй територiї України. Важливо зазначити, що з тими темпами, якими сьогоднi проводиться утилiзацiя, необхiдно буде близько 100 рокiв, при тiй умовi, що резервуари залишаться справними i компоненти не виллються в оточуюче середовище, що практично не можливо.
i дослiдження технологiчних заходiв по зменшеннi негативного впливу, а також визначення основних напрямкiв утилiзацiї iнфраструктури.
Об’єктом вивчення у данiй роботi є об’єкт зберiгання ракетного палива (ОЗРП), розмiщений на територiї складу вiйськової частини А 2783, що розташована на пiвдень вiд станцiї Калинiвка. В данiй роботi буде оцiнено дотримання технологiчних вимог зберiгання та вплив на навколишнє середовище гептилу, самiну та меланжу на ОЗРП «Калинiвка».
1 СКЛАДИ РАКЕТНИХ ПАЛИВ
У 1991 роцi у спадщину вiд Радянського Союзу Збройним Силам України залишилося 16,7 тисяч тонн надлишкових та некондицiйних компонентiв ракетного палива, з яких бiльшiсть складають меланжi (Меланж-20Ф, Меланж-20i, Меланж-20К, Меланж-27i, Меланж-27П).
На сьогоднi 16339,36 тонн меланжiв зберiгаються на 6 складах ракетного палива Збройних Сил України. Зокрема, у Вiнницькiй (1020,521 тонн), Івано-Франкiвськiй (2267,054 тонн), Львiвськiй (3101,128 тонн) - резервуари, в яких зберiгається окисник експлуатуються з 1959-1962 рокiв, Харкiвськiй (5161,412 тонн) – з усiх сторiн склад оточений орними землями, Київськiй (1520,099 тонн) та Одеськiй (3264,096 тонн) областях – резервуари оснащеннi дихалиними клапанами,нейтралiзацiя парiв меланжу не проводиться.
Зберiгання меланжу у вiйськових частинах органiзовано у технiчно справних резервуарах мiсткiстю 17, 20, 33, 40 та 100 м³, якi виготовленi з алюмiнiю або нержавiючої сталi, i на сьогоднi забезпечують надiйне його зберiгання у вiдповiдностi з вимогами нормативних документiв [1].
екологiчного, санiтарно-епiдемiологiчного контролю тощо. На базах та прилеглiй територiї постiйно беруться й аналiзуються проби землi, повiтря, здiйснюється монiторинг стану ґрунтових вод. Перевищення встановлених норм екологiчного стану довкiлля не виявлено. Разом з тим, накопичування на складах Меланжу, що у сучасних Збройних Силах України не використовується, розпочалося ще на початку 60-х рокiв.
Склади ракетного палива були побудованi ще у 50-60-х роках минулого сторiччя, а резервуари, в яких зберiгається компоненти ракетного палива експлуатуються по 16-20 рокiв i практично випрацювали встановленi термiни технiчної придатностi. Товщина стiнок резервуарiв пiд впливом агресивних властивостей компонентiв ракетного палива з кожним роком зменшується i це – реальна загроза руйнування резервуарiв та, як наслiдок аварiйного витоку меланжу з причиненням шкоди здоров’ю населення та навколишньому середовищу [9].
Склади i бази ракетного палива призначенi для прийому, зберiгання та видачi компонентiв ракетного палива i спецiальних технiчних засобiв призначених для роботи з цими компонентами. Об’єм резервуару складає 500 м³.
Склади ракетного палива розташованi поза населеним пунктом, на спецiально вiдведенiй територiї, переважно в низовинi. Неприпустимим є розташування складiв в заболоченiй i затоплюванiй мiсцевостi. Склади повиннi бути розташованi неподалiк залiзничних колiй [1].
1. 1 Загальна характеристика ОЗРП «Калинiвка»
Технiчна територiя складу вiйськової частини А 2783 розташована в 6 км на пiвдень вiд ст.. Калинiвка в районi 203 км залiзничної гiлки Козятин – Вiнниця. Об’єкт зберiгання ракетного палива (ОЗРП) розмiщений на пiвденно-схiднiй територiї складу.
На захiд вiд межi вiйськової частини на вiдстанi 0,5-1 км проходить автодорога Вiнниця – Бердичiв – Житомир з асфальтовим покриттям. Найближчi населенi пункти розташованi на вiдстанi 0,3 км на пiвнiчний схiд – блокпост Сальницький; на вiдстанi 1,65 км на пiвденний захiд – село Дорожне. Територiя об’єкту вкрита лiсом переважно листяних порiд (дуб, береза).
До складу структури ОЗРП «Калинiвка» входить:
1) 2-а резервуарних блоки по 7 заглиблених резервуари Р-50 для зберiгання КРП (11 резервуарiв для зберiгання гептилу i з резервуари для зберiгання самiну);
2) група наземних резервуарiв Р-10 – 6 штук та РН-10 – 1 штука для зберiгання самiну;
3) зачисна група з 2-х поглиблених резервуарiв Р-4;
4) майданчик для виконання зливо-наливних операцiй iз залiзничними цистернами;
2 КОМПОНЕНТИ РАКЕТНОГО ПАЛИВА
2. 1 Фiзичнi та хiмiчнi властивостi компонентiв
рiдкому, нi в газоподiбному станi, однак легко займається на повiтрi (температура спалаху 1°С). Пари гептилу створюють з повiтрям вибухонебезпечнi сумiшi в широких концентрацiйних межах вiд 2 до 99% об’ємних. Пари гептилу самозаймаються з азотно-кислотними окислювачами, перекису йоду. За своїми властивостями гептил наближається до бойових отруйних речовин. На вiдмiну вiд вуглеводного пального, гептил добре розчиняється у водi, не пiднiмається на поверхню, не фiльтрується i не може бути зiбраним з поверхнi. Гептил є вибухопожежонебезпечним, належить до 1 класу небезпечностi. У таблицi 2. 1 наведенi основнi характеристики гептилу.
|
|
Значення
|
|
| Щiльнiсть при 20°С
|
795
|
³
|
| Температура замерзання
|
-58
|
°С
|
|
|
63,1
|
°С
|
| Теплотворнiсть з киснем
|
9200
|
кДж/кг
|
Самiн – сумiш технiчних iзомерних ксилiдинiв, технiчного триетиламiну та дiетиламiну. Самiн належить до 3 класу небезпечностi. Ксилiдин – легкозаймиста рiдина. Важко розчиняється у водi, але добре розчиняється в етанолi, ацетонi, дiетиловому спирту.
На зовнiшнiй вигляд самiн – прозора рiдина вiд жовтуватого до жовтого кольору без механiчних домiшок. У таблицi 2. 2 наведенi основнi характеристики та властивостi самiну.
Таблиця 2. 2 – Основнi характеристики та властивостi самiну
| Показники
|
Норма, %
|
| Масова доля суми iзомерiв
ксилiдину, %, не менше
|
92
|
| Масова доля води, %, не бiльше
|
1,0
|
| Масова доля триетиламiну,
%, не бiльше
|
8,0
|
Ксидiлин – легкозаймиста рiдина. Важко розчиняється у водi, але добре розчиняється в етанолi, ацетонi, дiетиловому спирту.
Меланж – концентрована азотна кислота (рисунок 2. 1) з розчиненим в нiй амiлом (сумiш оксидiв азоту). Завдяки наявностi амiлу досягається концентрацiя в 104%. Кислотний меланж має 2 ступiнь токсичностi. Безбарвна рiдина, що важча за воду i розчиняється в нiй.
призводить до руйнування i зниження мiцностi технiчних засобiв зберiгання, транспортування i перекачки КРП, зменшує термiни їх експлуатацiї. Так, протягом 2006-2008 рокiв, за результатами проведеної ультразвукової дiагностики, виявлено низку резервуарiв з меланжем, у яких товщина стiнок зменшилася в 2-3 рази, до 4-5 мм (паспортна товщина стiнок резервуарiв 12 мм), що викликало необхiднiсть перекачування меланжу у резервнi ємкостi. Кiлькiсть непридатних до використання резервуарiв з кожним роком збiльшується, а отже зростає i ймовiрнiсть руйнування резервуарiв, в яких зберiгається меланж [1].
Продукти корозiї у виглядi твердих домiшкiв забруднюють компоненти ракетного палива. Змiнюється початковий хiмiчний склад компонентiв, що негативно вiдбивається на iнших фiзико-хiмiчних i експлуатацiйних властивостях ракетного палива. Механiчнi домiшки в азото-кислотних окисниках на 80-95% складаються iз продуктiв корозiї, утворюючи на днi резервуару шар, товщиною в кiлька сантиметрiв.
Меланж сам по собi не горюча речовина, але здатен запалювали всi горючi речовини. Його вибухова небезпека полягає в тому, що вiн вибухає при наявностi рослинних масел, спирту, скипидару.
Густина 1,52 г/см³ (при температурi 15ºС), димить на повiтрi. Температура замерзання -41ºС, а температура кипiння +86ºС. Кипiння азотної кислоти супроводжуеться її частковим розкладом по реакцiї:
Пiд вибухонебезпечнiстю компонентiв ракетного палива розумiється здатнiсть їх вибухати пiд впливом рiзноманiтних зовнiшнiх iмпульсiв. Вибуховим перетворенням в широкому значеннi називається процес швидкого фiзичного чи хiмiчного перетворення, що супроводжується переходом потенцiальної енергiї системи в енергiю теплову, яка потiм перетворюється в механiчну роботу руху чи руйнування. Компоненти ракетного палива не являються вибухонебезпечними речовинами. Вони не вибухають пiд впливом удару, в умовах тертя. Однак при змiшуваннi парiв з повiтрям i при контактi ракетних палив з окисником утворюються в певних умовах пожежо- та вибухонебезпечнi речовини.
Для зберiгання КРП використовується резервуари i тара з алюмiнiю, нержавiючої i вуглеводної сталi.
2. 2 Дiя на органiзм людини та довкiлля
захворювань шкiри. В результатi загального ураження вiдбувається порушення нормальної дiяльностi нервової системи, органiв дихання, кровообiгу та iнших внутрiшнiх органiв. Ураження токсичними речовинами подiляють на хронiчнi i гострi.
Токсичнiсть ракетного палива оцiнюється характером їх дiї на живi органiзми i концентрацiями, що викликають болючi змiни в органiзмi при дiї на нього деякий час.
1) речовини, що дiють на поверхню шкiри та iншi зовнiшнi тканини органiзму, викликають хiмiчнi опiки, екземи та iншi змiни;
4) речовини, що змiнюють склад кровi. Так званi отрути кровi;
5) речовини, що порушують обмiн та окислювальнi процеси в органiзмi.
Науковцi та медики все впевненiше говорять, що епiдемiї "безпричинних" хвороб таки мають причину. Одна з них - активiзацiя демонтажу вiйськової технiки, при якому досить часто використовуються старi технологiї знищення токсичних речовин. Насамперед, йдеться про гептил та самiн, якi вражають печiнку, легенi, провокують онкологiчнi патологiї.
Гептил – високотоксична речовина нервово-паралiтичної, канцерогенної та задушливої дiї. Висока сорбцiйна здатнiсть гептилу сприяє його накопиченню в поверхневих шарах стiн та покриттiв з пористою поверхнею, в продуктах харчування. НДМГ сильно адсорбується одягом [1]. Добре розчинний у водi, при попаданнi на грунт гептил з атмосферними опадами легко проходить у водоноснi шари i далi у водойми, далеко вiд мiсця виливу. Велика ймовiрнiсть загибелi живих органiзмiв на всьому шляху пересування гептилу [8].
На органiзм людини гептил дiє наступним чином: подразнює слизову оболонку очей, дихальнi шляхи та легенi, вiдбувається сильне збудження центральної-нервової системи, розлод шлунково-кишкового тракту. Попадання бризок в очi може миттєво викликати бiль, сльозоточивiсть i почервонiння [1]. У таблицi 2. 3 наведенi гiгiєнiчнi нормативи для гептилу.
Таблиця 2. 3 – Гiгiєнiчнi нормативи для гептилу
| Характеристика
|
Значення
|
Одиниця вимiру
|
| ГДК для повiтря робочої зони
|
0,1
|
мг/м³
|
| ГДК для водойм суспiльного користування
|
0,02
|
мг/м³
|
| Клас небезпечностi для повiтря
|
1
|
|
Самiн, як уже вiдомо, складається з сумiшi iзомерiв ксилiдину та триєтиламiну. Ксидiлин у мiкроскопiчних кiлькостях у людини виклиає опiки шкiри та ураження очей, а доза в 10 г є смертельною для людини [3]. У таблицi 2. 4 наведенi гiгiєнiчнi нормативи сумiшi ксилiдинiв, та в таблицi 2. 5 – гiгiєнiчнi нормативи для триетиламiну.
Таблиця 2. 4 – Гiгiєнiчнi нормативи сумiшi ксилiдинiв (всього 6 iзомерiв)
|
|
Значення
|
Одиницi вимiру
|
| ГДК для повiтря
робочої зони
|
3,0
|
мг/м³
|
|
|
0,012
|
мг/м³
|
| ГДК для шкiри
|
0,08
|
мг/см²
|
| Клас небезпечностi для повiтря
|
3
|
|
Таблиця 2. 5 – Гiгiєнiчнi нормативи для триетиламiну
| Характеристика
|
Значення
|
Одиницi вимiру
|
| ГДК для повiтря робочої зони
|
10,0
|
мг/м³
|
| ГДК для повiтря населених мiсць (максимально-разава та середньодобова)
|
0,14
|
мг/м³
|
| ГДК для водойм суспiльного користування
|
2,0
|
мг/л
|
| Клас небезпечностi для води
|
2
|
|
При розлитому окиснику хмара випарiв може досягати великих розмiрiв i розповсюджуватись на значнi вiдстанi, загрожуючи життю людей, тварин та рослин.
Меланж надзвичайно небезпечний при вдиху, при ковтаннi, попаданнi на шкiру та слизистi оболонки. Викликає важкi опiки шкiри. Дере у горлi, важке дихання, сухий кашель, задишка, опiки губ, шкiри пiдборiддя, ротової порожнини, стравоходу, шлунку. Ураження очей та носа. Спостерiгаються рiзкi болi в областi грудної клiтки, шлунку. Болiсна блювотина з кров’ю, охриплiсть голосу, можливi спазми i набряк гортанi та легенiв [7].
При дiї кислоти наступає коагуляцiя бiлкiв у наслiдок iонiзацiї карбоксильних груп, порушення пептидних зв’язкiв в бiлкових молекул i розриву пептидного ланцюга. Змiнюється дисперсна фаза тканинних колоїдiв, бiлки тканинної рiдини переходять в щiльний осад. Певну роль в розвитку необоротних змiн грає дегiдрацiя тканин. Оскiльки розчинення деяких кислот в тканиннiй рiдинi супроводжується видiленням тепла, перегрiв тканин також може бути причиною їх загибелi. При опiках формується коагуляцiйний некроз тканин [3].
При зливi окисника за температури 20ºС в 1 м³ дренажних парiв, що витiсняються з резервуарiв, мiститься близько 3,6 кг оксидiв азоту. Такою кiлькiстю оксидiв можна забруднити до ГДК повiтря об’ємом понад 1,8·10 м³.
Дослiджено, що у випадку втрати щiльностi резервуара, який мiстить 100 кубометрiв окислювача, в радiусi 2 км усе бiологiчне життя буде знищене. Небезпечна зона матиме радiус близько 25 км [5].
2. 3 Заходи першої медичної допомоги
Основна мета першої медичної допомоги – врятування життя ураженого шляхом усунення дiї виражального фактора та найшвидша евакуацiя за межi осередку. Медична допомога має бути надана у максимально стислi строки. Необхiдно виконати наступнi заходи:
1. Усунути дiю хiмiчної речовини – рясно промити дiлянку опiку великою кiлькiстю води, 2%-им розчином соди;
2. при поєднаннi опiку iз загальним отруєнням парами i ураженням органiв дихання необхiдно забезпечити доступ свiжого повiтря, iнгаляцiю кисню;
3. провести знеболення;
4. у разi потрапляння в очi промити струменем води, 2%-им розчином питної соди;
5. одяг з уражених областей не знiмається, а розрiзається i обережно вiддаляють;
6. накласти на рану асептичну пов’язку;
8. напоїти постраждалого мiцним чаєм, забезпечити рясне пиття;
9. надати постраждалому зручного положення, при необхiдностi iммобiлiзувати постраждалi кiнцiвки;
10. провести екстринну профiлактику раневої iнфекцiї;
11. доставити постраждалого до лiкувальної установи [3].
3 НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ ІНФРАСТРУКТУРИ КОМПОНЕНТІВ РАКЕТНОГО ПАЛИВА
Нейтралiзацiя – надзвичайно важливий виробничо-технологiчний процесс, направлений на лiквiдацiю токсичної дiї компонентiв ракетного палива на рiзноманiтнi екологiчнi системи.
Пiд нейтралiзацiєю розумiється обробка технiчних засобiв забезпечення КРП в цiлях знешодження не видалених залишкiв КРП.
Основнi вимоги зводяться до того, щоб пiсля нейтралiзацiї технiчнi засоби та мiсця проливiв були повнiстю безпечними i забезпечували можливiсть проведення ремонтних робiт без застосування засобiв iндивiдуального захисту.
Технологiя робiт з нейтралiзацiї iнфраструктури зберiгання компонентiв ракетного палива, а саме гептилу та самiну (якi представленнi трубопроводами, арматурою та резервуарами) передбачає застосування комплексу технiчних заходiв, якi включають хiмiчну та парову нейтралiзацiю, зачищення ємностей, продування та висушування елементiв iнфрiструктури до безпечного стану [2].
Метод нейтралiзацiї повинен бути таким, щоб його можна було застосовувати в будь-яку погоду, будь-яку пору року та доби. Реагенти, якi використовуються для нейтралiзацiї повиннi бути безпечними в поводженнi, неагресивними, дешевими i мати широку базу виробництва.
Нейтралiзацiя трубопроводiв та резервуарiв здiйснюється силами однiєї бригади, до складу якої входять пiдготовленi фахiвцi. Ця бригада має у своєму розпорядженнi всю необхiдну технiку i обладнання. Технiка i обладнання на етапi нейтралiзацiї та допалу дислокуються на ОЗРП.
Для збору i доставки промстокiв гептилу до установок допалу 11Г427 використовується пересувна технологiчна ємнiсть.
Процес нейтралiзацiї проводиться за замкненим циклом. Зв'язок з атмосферою обладнання, що нейтралiзується, вiдсутнiй. Усi дренажнi гази допалюються в агрегатi 15Г94.
В залежностi вiд процесiв, що протiкають мiж КРП i нейтралiзуючим реагентом, розрiзняють чотири методи нейтралiзацiї:
1)хiмiчний метод нейтралiзацiї – в його основу покладено принцип розкладання КРП твердими чи рiдкими хiмiчними реагентами i їх розчинами з утворенням нових речовин, якi не є токсичними, неагресивнi i не вибухонебезпечнi;
а на другому – хiмiчними реакцiями розкладу компонентiв
4)бiологiчний метод нейтралiзацiї – в основу покладена здатнiсть аеробних мiкроорганiзмiв використовувати в якостi харчового субстрату деякi компоненти ракетного палива.
3. 1 Нейтралiзуючi розчини
Для проведення нейтралiзацiї резервуарiв, трубопроводiв, арматури та iнших елементiв iнфраструктури зберiгання гептилу застосовується хлорний метод знешкодження розчином двiтретiосновної солi гiпохлориду кальцiю (ДТСКГ). Вказаний нейтралiзуючий розчин використовувався при проведеннi нейтралiзацiї на об’єктах ракетних вiйськ вiдповiдно до експлуатацiйної документацiї.
³. у водi розчиняється помiрно, технiчний продукт мiстить до 56% «активного хлору».
ДТСГК зберiгається i транспортується в металевих оцинкованих барабанах мiсткiстю 25-50 л. Розклад ДТСГК з витратами активного хлору вiдбувається пiд дiєю прямих сонячних променiв.
³ води 0,5 кг ДТСГК).
Нейтралiзацiя елементiв iнфраструктури зберiгання самiну проводиться гасом та 0,5% водним розчином миючого препарату МЛ-2. Залишки, що мiстять самiн та не зливаються, розбавляються гасом.
Миючий препарат МЛ-2 – це сумiш, що складається з соди кальцинованої (60%), рiдкого скла (силiкату натрiю) технiчного (31%), сульфоналу НП-1 (3 %), сульфоналу НП-5 (6%). За зовнiшнiм виглядом це сипучий порошок вiд бiлого до свiтло кремового кольору iз слабким запахом мила, добре розчинний у водi.
Нейтралiзацiя поверхонь, забруднених самiном, при обробцi розчином МЛ-2 досягається за рахунок емульгування та змивання продукту сильним струменем розчину. Водний розчин МЛ-2 розчиняє леткий компонент Л самiну i практично не розчиняє мало леткий компонент Т. При обробцi резервуарiв розчином МЛ-2 комконент Л переходить в розчин, а компонент Т виноситься у виглядi емульсiї, яка швидко розшаровується i компонент Т вспливає на поверхню розчину [2].
3. 2 Нейтралiзацiя трубопроводiв видачi та наливу
Для зручностi i безпеки виконання робiт в першу чергу нейтралiзацiї пiдлягають трубопроводи видачi та наливу.
З метою забезпечення виконання робiт у встановленi строки допускається одночасне проведення робiт з нейтралiзацiї гептильних та самiнних трубопроводiв.
1) перевiрка трубопроводiв, що нейтралiзується на герметичнiсть;
2) збiрка схеми прокачування промивної рiдини «по кiльцю»;
3) промивка трубопроводiв водою;
5) промивання трубопроводiв нейтралiзуючим розчином (характерним для гептилу та самiну);
9) просушування трубопроводiв гарячим повiтрям;
10) визначення концентрацiї КРП в трубопроводах.
3. 3 Нейтралiзацiя резервуарiв
Нейтралiзацiя резервуарiв виконується за наступною технологiчною схемою:
2) розкривання ємностей для змiни iснуючої кришки на технологiчну;
3) подача 300-350 л води в резервуар, що нейтралiзується, для пониження концентрацiї гептилу в залишках, якi не зливаються. Пiдготовка 0,05% розчину ДТСГК в агрегатi 8Т311 (для самiну – розчину МЛ-2);
²;
кришок iз змонтованим на них обладнанням: кришки з ММ-4 з люка №1 на люк №2; кришки з приладами з люка №2 на люк №1;
6) знезараження резервуару, другий цикл по аналогiї з першим. Визначення концентрацiї гептилу у розчинi. Доведення при необхiдностi концентрацiї гептилу i активного хлору до допустимих значень. Вiдправка розчину на допал;
7) промивка резервуара водою за допомогою ММ-4 з подачею 1500 л води (даний етап презначений тiльки для резервуарiв зберiгання гептилу). Вiдкачка води здiйснюється у виливний мобiльний резервуар. Визначення концентрацiї гептилу у розчинi;
безпечного зберiгання на ОЗРП;
9) знешкодження резервуару перегрiтою парою в режимi: Тмах=120ºС, Р=0,5-0,6 кгс/см², термiн 4 години. Злив конденсату у зачисний резервуар;
10) промивка внутрiшнiх поверхонь водою, на цю процедуру затрачається 1500 л;
11) вiдкачка промивної води у зливний резервуар;
12) сушка резервуару гарячим повiтрям вiд машинного нагрiвача повiтря типу УМП-350;
13) спалювання знешкоджуючих розчинiв установками допалу 11Г427;
З метою виконання робiт у встановленi термiни одночасно в роботi з нейтралiзацiї можуть бути 2 резервуари [2].
3. 4 Допал промстокiв компонентiв ракетного палива
Для допалу промстокiв компонентiв ракетного палив використовуються установки допалу: 11Г426 - для допалу промстокiв самiну i 11Г427 – для допалу промстокiв гептилу.
Перед початком проведення операцiї з допалу промстокiв компонентiв ракетного палива проводиться збiрка схеми для допалу промстокiв: агрегатiв 11Г427 (11Г426) та пересувної технологiчної ємностi.
Перед видачею промстокiв з пересувної технологiчної ємностi в стацiонарному проводиться визначення концентрацiї компонентiв ракетного палива в промстоках, яка не повинна перевищувати 5%. Якщо концентрацiя вище, розчин розбавляється водою (для простокiв гептилу). Допал промстокiв вiдбувається вiдповiдно до iнструкцiї агрегатiв 11Г426 (11Г427) [2].
Розрахунок загальної кiлькостi промстокiв на ОЗРП Калинiвка, що будуть утворюватись в процесi нейтралiзацiї елементiв iнфраструктури та технiчних засобiв проводиться з урахуванням обмежень, пов’язаних з технiчними характеристиками установок допалу 11Г427.
Режими роботи установок допалу 11Г426 11Г427 виконуються згiдно екологiчних та санiтарно-технiчних вимог. Для установок 11Г427 прийнята гранична концентрацiя гептилу у нейтралiзуючому i водному розчинах 1%.
Згiдно технологiї нейтралiзацiї резервуару Р-50 утворюватимуться промстоки. Що мiстять активний хлор i гептил з концентрацiєю, приблизно рiвною 1%:
- 330 л води, що подається для розбавлення залишкiв гептилу в резервуарi;
- 1500 л води з нейтралiзуючим розчином (1 етап хiмiчної нейтралiзацiї);
- 1500 л води з нейтралiзуючим розчином (2 етап хiмiчної нейтралiзацiї);
1500 л води, що подається на промивання резервуару миючими машинками;
1500 л води, що подається для промивання внутрiшнiх поверхонь пiсля знешкодження резервуару перегрiтою парою [2].
- нейтралiзуючого розчину iз вмiстом гептилу та хлору
330+1500+1500=3330 л;
- водного розчину iз вмiстом виключно гептилу
1500+1500=3000 л;
- пароконденсату до 250 л.
Отже загальна кiлькiсть розчинiв на один резервуар складе:
3330+3000+250+6580 л.
Кiлькiсть промстокiв, що утворюються пiд час нейтралiзацiї 11 резервуарiв Р-50, складе:
Виходячи з iснуючої експлуатацiйної практики кiлькiсть промстокiв, якi будуть утворюватись вiд нейтралiзацiї решти iнфраструктури зберiгання гептила складе близько 5% вiд кiлькостi промстокiв при нейтралiзацiї 11 резервуарiв Р-50:
72380·0,05=3619 л.
72380+3619=75999 л.
Максимальна продуктивнiсть установок 11Г427 по спалюванню промстокiв складає 500 л/год. Час спалювання промстокiв – 6 годин на день. Отже, об’єм протокiв, що спалюватимуться одною установкою за день складе:
500*6=3000 л/день.
Кiлькiсть робочих днiв при щоденнiй роботi однiєї установки 11Г427 по зниженню промстокiв складе:
75999/3000=26 днiв.
Однiєю зi складних i важких проблем, вирiшити яку намагаються окремi регiони, є лiквiдацiя залишкiв колишнього “ракетного щита”. Рiч у тiм, що, погодившись на повну та майже безумовну лiквiдацiю ядерної зброї та супутнього їй ракетного компонента, нашi владцi абсолютно не продумали, як насправдi вiдбуватиметься ця лiквiдацiя. Ядернi компоненти вивезли в Росiю, ракети (точнiше – їх оболонки) демонстративно порiзали або зiрвали. А що робити з рiдкими складниками ракетного палива, зокрема iз сумнозвiсним ракетним окислювачем?
4. 1 Технологiя утилiзацiї залишкiв гептилу та самiну
Лiквiдацiя вiйськової технiки ускладнюється тим, що в нiй є залишки небезпечних для навколишнього середовища ракетних компонентiв палива. Нейтралiзують паливо за технологiями, якi не вiдповiдають сучасним вимогам екобезпеки i є дуже енергоємними [4].
З технiки, що демонтується, паливо виливається в сховище. Перш, нiж страшна зброя стане просто металобрухтом, її ще промивають водою. При цьому 1 лiтр залишкового палива створює близько 50 кубiчних метрiв промивної - "мертвої" води, яка має високий вмiст гептилу. Знищується вона випалюванням. А ця процедура дуже не дешева. Аби знешкодити один кубiчний метр смертоносної водички, витрачається 250-300 кг. палива.
Та навiть велика вартiсть технологiї - не найбiльший головний бiль. Справа в тiм, що спалюють промводи, якi мають компоненти ракетного палива, при температурi 800-1200°С. А при цьому неминуче утворюються рiзноманiтнi полiхлорованi сполуки, об'єднанi однiєю назвою - дiоксини. Вони впливають на людський органiзм значно агресивнiше, анiж гептил i самiну. Смертельна доза iзомерiв дибензо-пара-дiоксина - 0,007 мг/кг. А всього в Українi цього " добра" накопичено, майже 3 тис. тонн [9].
Спростити i здешевити технологiю знищення ракетного палива взялись фахiвцi кафедри охорони працi i безпеки життєдiяльностi Вiнницького нацiонального технiчного унiверситету, якою керував доктор технiчних наук Павло Молчанов. За основу вони взяли, так зване, холодне спалювання на основi каталiтичних методiв.
зовсiм не потребують енерговитрат i дорогого обладнання. До того ж, використовуються вiтчизнянi каталiзатори.
"Спiльне зменшення загрози". Тож, може так статись, що пропозицiя вiнничан так i не знайде свого втiлення на практицi.
4. 2 Технологiя утилiзацiї меланжу
6 складах зберiгається близько 16,5 тисяч тон меланжу, з яких 11,9 тис тон є некондицiйними, тобто не можуть бути використанi за призначенням. Саме це i зумовлює необхiднiсть якнайшвидшої утилiзацiї меланжу.
На сьогоднi основним завданнями з утилiзацiї меланжу, якi стоять перед Мiнiстерством оборони України є:
1)виключення загрози техногенної катастрофи через забезпечення безаварiйного зберiгання меланжу в мiсцях його зберiгання до його утилiзацiї;
2)забезпечення утилiзацiї запасiв компонентiв рiдкого ракетного палива екологiчно безпечним, технiчно прийнятним та економiчно ефективним способом;
4)рекультивацiя мiсць зберiгання компонентiв рiдинного ракетного палива пiсля завершення процесу утилiзацiї та передача земельних дiлянок до територiальних громад.
На безпечне зберiгання меланжу Мiноборони щорiчно витрачає понад 9 млн. грн. Варто додати, що ОБСЄ визначило утилiзувати в Українi у 2009 роцi 3 тисячi тонн небезпечної речовини. враховуючи сьогоднiшнiй стан виконання програми з утилiзацiї компонентiв ракетного палива, через 4-5 рокiв необхiдно буде видiляти кошти з бюджету не на утилiзацiю, а вже на усунення наслiдкiв катастрофи.
Польща є активним партнером України у напрямi утилiзацiї ракетного палива "меланж". Причиною активної участi Польщi в цьому процесi є ще i те, що це паливо зберiгається недалеко вiд меж польської держави
процесу є рiшення польських спецiалiстiв. Їхнiй мобiльний мiнi-завод з утилiзацiї меланжу було презентовано у вереснi 2007 року поблизу мiста Радехiв, що на Львiвщинi. Там, за два кiлометри вiд населеного пункту, знаходиться склад зберiгання компонентiв ракетного палива. Задля екологiчної безпеки регiону поляки змонтували спецiальну установку вартiстю 500 тисяч євро та передали її Українi безкоштовно. За добу потужностi цього мiнi-заводу дозволяють утилiзувати 7-8 тонн меланжу. З того часу за кошти Польщi вдалося утилiзувати на цiй установцi 215 тонн окислювача.
Ця установка є безпечною у зв'язку з тим, що механiзм не вимагає транспортування палива до мiсця утилiзацiї, це знижує фiнансовi витрати, а також зменшує ризик небезпеки для екологiї при процесi утилiзацiї.
Тодi ж було створено українсько-польський консорцiум «Еко Технолоджiс». Проте, проблема недостатнього фiнансування не єдина у цьому питаннi. Крiм того, можна рiшенням Уряду України безкоштовно передати польськiй сторонi окислювач ракетного палива, який польська сторона утилiзуватиме самостiйно. Але при цьому польська сторона отримуватиме продукт переробки меланжу - мiнеральнi добрива.
Нещодавно був проведений "круглий стiл", де визначили за необхiднiсть розробити низку програм, за якими до утилiзацiї меланжу в Українi можна було б залучити зацiкавленi структури європейської спiльноти. Але все ж таки без державної пiдтримки проблему утилiзацiї меланжу в Українi вирiшити не можливо. Тому необхiдно термiнове втручання Уряду України у вирiшення цiєї проблеми, зокрема, видiлення необхiдного фiнансування на рiвнi 60 мiльйонiв доларiв [6].
ВИСНОВКИ
1) Загальнi вiдомостi про склади компонентiв рiдкого ракетного палива, зокрема те, що всi вони (а їх є 6 на територiї України) розмiщеннi неподалiк вiд населених пунктiв. Детально дослiджено ОЗРП «Калинiвка».
2) Вивчено компоненти рiдкого ракетного палива, їх хiмiчнi та фiзичнi властивостi, дiю на органiзм людини та довкiлля, а також перша медична допомога при ураженнi.
Гептил та самiн, якi вражають печiнку, легенi, провокують онкологiчнi патологiї. Головна проблема зберiгання компонентiв полягає у корозiї резервуарiв пiд дiєю концентрованої кислоти. Дослiджено, що у випадку втрати щiльностi резервуара, який мiстить 100 кубометрiв окислювача, в радiусi 2 км усе бiологiчне життя буде знищене.
3) Представлено можливi варiанти нейтралiзацiї iнфраструктури компонентiв, а також проведений розрахунок загальної кiлькостi промстокiв на ОЗРП «Калинiвка», вона складає 75999 л.
4) Представлено можливi варiанти утилiзацiї компонентiв рiдкого ракетного палива, серед яких найоптимальнiшим є польська пропозицiя. Механiзм не вимагає транспортування палива до мiсця утилiзацiї, це знижує фiнансовi витрати, а також зменшує ризик небезпеки для екологiї при процесi утилiзацiї. Продуктом переробки меланжу є мiнеральнi добрива.
"круглий стiл", де визначили за необхiднiсть розробити низку програм, за якими до утилiзацiї меланжу в Українi можна було б залучити зацiкавленi структури європейської спiльноти.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Справочник по ракетному топливу. – М., 1988. – 180 с.
3. К. А. Вандер, В. В. Барбашин, І. О. Толкунов. Медицина надзвичайних ситуацiй. – Харкiв, 2007. – 120 с.
4. В. М. Шумейко. Екологiчна токсикологiя i тероризм. К.: «Екорегiо – ЕТХІ»., 2002, - 140 с.
5. Аварiйнi картки на небезпечнi хiмiчнi речовини. – В.,2007. – 165 с.
6. Програма дiй «Порядок денний на ХХІ». – К.:Інтелсфера, 2000. – 360 с.
7. А. В. Яблоков. Ядовитая приправа. – М.:Мысль, 1900. – 125 с.
8. Ю. А. Злобiн, Н. В. Кочубей. Загальна екологiя. – Суми: Унiверситетська книга, 2005. – 416 с.
9. Ю. И. Губский, В. Б. Долго-Сабуров, В. В. Храпак. Химические катастрофы и экология. — К., 1993.
10. Постанова №172
про затвердження Порядку утилiзацiї компонентiв рiдкого
ракетного палива та iнших токсичних хiмiчних речовин, що зберiгаються у Збройних Силах. – К., 2009. – 5 с.
| 
