Цивільна оборона в сучасних умовах

Цивiльна оборона в сучасних умовах Реферат з циклу “Медицина катастроф" за темою: “Цивiльна оборона в сучасних умовах” План Роль, мiсце i завдання цивiльної оборони в структурi заходiв щодо забезпечення життєдiяльностi населення України Цивiльна оборона в сучасних умовах Сили i засоби цивiльної оборони України, їх характеристика i призначення Цивiльна оборона зарубiжних країн. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi цивiльної оборони Лiтература Роль, мiсце i завдання цивiльної оборони в структурi заходiв щодо забезпечення життєдiяльностi населення України Вiдповiдно до Закону України, прийнятого в лютому 1993 року, i Положення про Цивiльну оборону, Женевської конвенцiї вiд 12 серпня 1949 року i Додаткових Протоколiв вiд 8 червня 1977 року громадяни України мають право на захист свого життя i здоров'я вiд наслiдкiв катастроф, стихiйних лих i можуть вимагати вiд уряду України, iнших органiв державної виконавчої влади гарантiй щодо забезпечення його реалiзацiї. Держава як гарант цього права утворює систему органiв управлiння, сил i заходiв, способiв i дiй, об'єднаних i визначених як Цивiльна оборона України. аналiз i передача у встановленому порядку iнформацiї, пiдготування проектiв i прийняття вiдповiдних невiдкладних рiшень, термiновi дiї з локалiзацiї i лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї; ослаблення й лiквiдацiя наслiдкiв надзвичайної ситуацiї; органiзацiя компенсацiї втрат населенню. Для вирiшення цих завдань створена Постiйна урядова комiсiя з питань техногенно-екологiчної безпеки i надзвичайних ситуацiй. Для оперативного реагування на надзвичайнi ситуацiї або їх загрозу вiдповiдно до наказу Мiнiстерства надзвичайних ситуацiй України дiє оперативна мобiльна група (ОМГ). У 1997 роцi почалася робота над створенням Кризового центру МНС. Кризовий центр забезпечує вирiшення питань реагування на надзвичайнi ситуацiї техногенного, природного й iнших походжень. Вiн є осередком i центральним елементом Урядової iнформацiйно-аналiтичної системи з питань концентрацiї iнформацiї. втручається у вирiшення проблеми, приймає всi ключовi рiшення, спрямованi на зменшення масштабiв лиха, на подолання наслiдкiв НС, насамперед - на порятунок людей, захист навколишнього середовища, зберiгання матерiальних цiнностей. Зараз цiєю системою охоплено три мiнiстерства i вiдомства, якi мають найбiльше вiдношення до техногенної екологiчної безпеки. Пiсля дослiдження системи до неї пiдключаться урядовi пiдроздiли та iншi спецiальнi пiдроздiли. Зрештою iнформацiйно-аналiтична система з питань надзвичайних ситуацiй зросте до масштабiв загальнонацiональної. Кризовий центр забезпечує iнформацiйну пiдтримку прийняття обґрунтованих рiшень членами Постiйної урядової комiсiї з питань техногенно-екологiчної безпеки (ТЕБ) i НС. Інспекцiя цивiльної оборони України. Для вирiшення завдань у галузi запобiгання виникнення надзвичайних ситуацiй створюється Інспекцiя цивiльної оборони України, на яку покладається контроль: за експлуатацiєю дiючих пiдприємств, споруд i потенцiйно небезпечних об'єктiв, включаючи контроль за наявнiстю засобiв колективного й iндивiдуального захисту, майна цивiльної оборони, систем контролю й оповiщення; збереженням, транспортуванням, використанням, знешкодженням i похованням сильнодiючих отруйних, радiоактивних i вибухонебезпечних речовин, а також здiйснення заходiв щодо запобiгання їх аварiйних викидiв; Положення про Інспекцiю цивiльної оборони України затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України. Цивiльна оборона України - державна система органiв управлiння, сил i засобiв, що створюються для органiзацiї i забезпечення захисту населення вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного, природного й вiйськового характерiв. Із вищесказаного випливає, що основне призначення Цивiльної оборони: у мирний час - забезпечення надiйного захисту населення й народного господарства вiд наслiдкiв значних виробничих аварiй, катастроф, стихiйних лих i створення умов для їх швидкої лiквiдацiї; воєнний час - разом iз Збройними силами й iншими формуваннями та при активнiй участi всього населення захистити тил країни вiд впливу сучасних засобiв ураження i забезпечити його стiйку роботу. Органiзацiйна структура ЦО України визначається її призначенням, роллю i мiсцем у загальних оборонних заходах країни, а також системою загальнодержавного устрою, структурою органiв управлiння. Загальне керiвництво ЦО вiдповiдно до принципу її органiзацiї здiйснює Кабiнет Мiнiстрiв України, уряд Криму, центральнi, мiсцевi органи державної виконавчої влади, адмiнiстрацiї пiдприємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi. У мiстах, районах, селищах, селах керiвництво здiйснюють виконкоми вiдповiдних мiсцевих рад. мiсцевих рад. У мiнiстерствах, вiдомствах, на пiдприємствах, в установах, органiзацiях i на об'єктах господарської дiяльностi (ОГД) начальником ЦО є керiвник. Безпосереднє керiвництво виконанням завдань ЦО поклада^ ється на штаби цивiльної оборони, спецiальнi пiдроздiли мiнiс-терстр й iнших центральних органiв державної виконавчої влади, що залучаються для виконання завдань iз захисту населення та надання йому допомоги в надзвичайних ситуацiях, а також спiвробiтникiв ЦО пiдприємств, установ й органiзацiй, чисельний склад яких визначається вiдповiдно до Положення про ЦО України. Для проведення заходiв органи управлiння ЦО на пiдприємствах, установах i в органiзацiях розробляють плани: Для надiйного i стiйкого керування процесами захисту населення в НС i виконання iнших функцiй застосовується державна система пунктiв управлiння (ПУ): на державному рiвнi - захищений ПУ, обладнаний засобами зв'язку, системою життєзабезпечення з цiлодобовим чергуванням, розташований поблизу мiсця дислокацiї адмiнiстрацiї Президента, запасний ПУ в замiськiй зонi (за рахунок держбюджету); рiвнi мiнiстерств та iнших центральних органiв державної влади - запаснi ПУ в замiськiй зонi (за рахунок мiнiстерств, вiдомств); обласному рiвнi й у Республiцi Крим - по два запаснi ПУ: один у мiстi, iнший - у замiськiй зонi. Цi пункти обладнуються засобами зв'язку й оповiщення, системами життєзабезпечення; iнших адмiнiстративних рiвнях ПУ створюються за мiсцем дислокацiї органу, що здiйснює керiвництво ЦО наданому об'єктi, в одному з укриттiв ОГД. При обласних i мiських радах утворенi постiйнi комiсiї з питань техногенно-екологiчної безпеки й надзвичайних ситуацiй, якi очолюють заступники голiв виконкомiв. Рiшення постiйної комiсiї (ПК) є обов'язковими для всiх без винятку пiдприємств, установ i органiв управлiння, розташованих на територiї пiдвiдомчої ради, при якiй створена ПК. Робота постiйної комiсiї органiзується разом з органами МВС, СБУ, вiйськкоматiв й iн. Постiйна комiсiя має право: приймати рiшення щодо проведення екстрених заходiв для захисту населення; залучати до роботи матерiальнi, людськi та iншi ресурси для запобiгання аварiй, катастроф i лiквiдацiї наслiдкiв НС. У разi виникнення НС на ПК покладаються основнi завдання: приведення в готовнiсть пiдпорядкованих органiв управлiння, сил i засобiв ЦО; оцiнка обстановки й прогнозування можливих наслiдкiв НС; прийняття екстрених заходiв для життєзабезпечення населення, зниження екологiчних й матерiальних збиткiв. Цивiльна оборона в сучасних умовах Цивiльна оборона у своїй практичнiй дiяльностi спирається на людськi й матерiальнi ресурси всiєї країни. Вона є не лише частиною системи соцiальних i оборонних заходiв, але й всенародною справою. 1. Завдання цивiльної оборони: 2. Оповiщення населення в ходi лiквiдацiї наслiдкiв НС, постiйне його iнформування про обстановку, що складається. 3. Захист населення вiд наслiдкiв стихiйних лих НС. З метою виконання цього завдання здiйснюється комплекс заходiв, що забезпечують укриття населення в захисних спорудах, його евакуацiю, медичний, радiацiйний захист, а також захист вiд бiологiчних засобiв ураження. Штаби ЦО беруть участь у плануваннi евакозаходiв i всебiчно сприяють пiдготовцi евакоорганiв до їх роботи. 4. Органiзацiя й проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт у зонах надзвичайних ситуацiй та осередках ураження. Це завдання полягає у виконаннi заходiв, передбачених чинним законодавством з питань лiквiдацiї наслiдкiв НС, а також: розвiдуваннi осередкiв ураження й визначеннi меж цих осередкiв; проведеннi робiт, пов'язаних iз пошуком i порятунком людей; евакуацiї населення з осередкiв масових уражень; забезпеченнi громадського порядку в зонах аварiй, катастроф; здiйсненнi заходiв життєзабезпечення населення; здiйсненнi санiтарно-гiгiєнiчних i протиепiдемiчних заходiв тощо. в умовах НС мирного i воєнного часу. Органiзатором дiяльностi цих систем є Мiнiстерство України з питань НС, основними виконавцями - Держкомгiдромет, Мiнiстерство охорони здоров'я й iншi центральнi органи державної виконавчої влади, а також пiдприємства, установи й органiзацiї, що входять у сферу його управлiння. Спецiальнi пiдроздiли названих центральних органiв державної виконавчої влади цiлодобово й у встановленi термiни iнформують штаб ЦО України про стан навколишнього природного середовища, подають вiдомостi щодо прогнозiв на найближчий час. Про загрозливi явища штаб ЦО iнформує негайно. 6. Органiзацiя життєзабезпечення населення пiд час аварiй, катастроф, стихiйних лих i у воєнний час. Завдання передбачає заходи, що здiйснюються центральними й мiсцевими органами державної влади, адмiнiстрацiями областей, мiст, районiв, установ i органiзацiй завчасно, а також у разi виникнення НС з метою створення умов для виживання населення, що може виявитися (виявилося) в осередках ураження. Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мiнiмальних потреб громадян, що постраждали вiд наслiдкiв НС, надання їм побутових послуг i реалiзацiю соцiальних гарантiй на час проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт, є: органiзацiя харчування населення в зонах НС; забезпечення медичного обслуговування i санiтарно-епiдемiчного нагляду в мiсцях тимчасового розселення. пiдготовку за групами: учнi середнiх шкiл - за програмами пiд керiвництвом учителiв; студенти - за спецiальними програмами. Особи, не зайнятi у сферi виробництва й обслуговування, навчаються вмiння застосовувати засоби захисту i дiяти в умовах НС за допомогою пам'яток i засобiв масової iнформацiї, а також пiд час загальнодержавного навчання з ЦО, яке проводиться за рiшенням уряду України. Сили i засоби цивiльної оборони України, їх характеристика i призначення З метою удосконалення системи попередження й лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, рацiонального використання бюджетних коштiв, а також наявних сил i засобiв рiзноманiтних мiнiстерств i вiдомств Указом Президента України за № 1005/96 вiд 28 жовтня 1996 року в Українi створено Мiнiстерство з питань надзвичайних ситуацiй i в справах захисту населення вiд наслiдкiв Чорнобильської катастрофи (МНС України). Цьому Мiнiстерству пiдпорядкована вся система ЦО України, а в разi виникнення НС воно координує дiяльнiсть мiнiстерств й iнших центральних органiв виконавчої влади з вирiшення питань щодо захисту населення i територiй вiд НС i лiквiдацiї їх наслiдкiв. Для цих цiлей МНС України залучає не лише сили i засоби медичної служби ЦО, але й бригади екстреної медичної допомоги, створенi при Мiнiстерствi охорони здоров'я, сили i засоби медичних служб Мiнiстерства оборони, Мiнiстерства внутрiшнiх справ, Прикордонних вiйськ, Мiнiстерства транспорту України й iнших мiнiстерств i вiдомств. Завдання вiйськ цивiльної оборони - захист населення вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, стихiйних лих, вiйськових дiй, проведення рятувальних та iнших невiдкладних заходiв. "Про Цивiльну оборону України" i Статутом вiйськ ЦО МНС, їх ще називають "вiйська не для вiйни". Сьогоднi вiйська ЦО МНС у своєму складi мiстять: окремi механiзованi бригади (3 одиницi); окремi аварiйно-рятувальнi батальйони (3 одиницi); об'єднаний загiн оперативного реагування; районний рятувальний координацiйний центр; частини чи пiдроздiли (3 одиницi). В Українi вiйська ЦО МНС представленi 14 вiйськовими частинами i 2 пiдроздiлами, що розташованi в мiстах: Києвi; Донецьку; Вiнницi; Кiровоградi; Керчi; Переяслав-Хмельницькому; Дрогобичi; Мерефi; Краснознаменцi; Мелiтополi; Верховцевi; Ромнах; Лоскутовцi; Мазанцi, а також: спецiалiзований воєнiзований загiн швидкого реагування (у Днiпропетровську), державне воєнiзоване спецiалiзоване аварiйно-рятувальне пiдприємство (у Запорiжжi), спецiалiзована воєнiзована аварiйно-рятувальна частина (у Полтавi). факультету Подiльської державної аграрно-технiчної академiї. Вiдповiдно до наказу Мiнiстра МНС за № 23 вiд 3 лютого 1997 року в разi виникнення надзвичайних ситуацiй спецiалiзованими формуваннями ЦО, їх завданнями й зонами вiдповiдальностi вважають: спецiальну воєнiзовану аварiйно-рятувальну частину (м. Полтава) - проведення аварiйно-рятувальних робiт з лiквiдацiї нафто - i газогорючих фонтанiв, фонтанiв, що не горять, а також наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного характеру на територiї України; спецiальний воєнiзований загiн швидкого реагування (м. Днiпропетровськ) - проведення аварiйно-рятувальних робiт iз лiквiдацiї великих виробничих аварiй на об'єктах, що виробляють i зберiгають сильнодiючi отруйнi речовини, а також наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного характеру на територiї України; державне воєнiзоване спецiалiзоване аварiйно-рятувальне пiдприємство (м. Запорiжжя) - проведення локалiзацiї i спецiальних робiт на хiмiчно-небезпечних об'єктах, нафтопродуктопроводах i спецiальних робiт у разi надзвичайних ситуацiй природного характеру на територiї Запорiзької областi й iнших регiонiв України; центральний воєнiзований спецiалiзований аварiйно-рятувальний загiн (м. Київ) - проведення аварiйно-рятувальних робiт у разi НС на територiї України. Невоєнiзованi формування ЦО - це основна складова частина всiєї ЦО, вони створюються в разi виникнення НС в областях, районах, а також на пiдприємствах, що продовжують свою роботу пiд час НС. Комплектування невоєнiзованих формувань установлюється законодавчим порядком, з урахуванням завдань штабiв ЦО. Порядок використання особового складу невоєнiзованих формувань, його матерiального i фiнансового забезпечення, а також матерiального стимулювання в мирний час визначають обласнi, Київська i Севастопольська мiськi адмiнiстрацiї. Функцiональнi обов'язки посадових осiб цивiльної оборони викладенi в Положеннi про Цивiльну оборону України i в керiвних документах по ЦО. Медичних працiвникiв понад усе цiкавить у системi ЦО її медична служба. Медична служба цивiльної оборони (МС ЦО) - спецiальна служба в системi охорони здоров'я, призначена для медичного забезпечення населення в зонах стихiйних лих, а також в осередках ураження за умови застосування у воєнний час зброї масового ураження. Пiдроздiли МС ЦО формуються установами Мiнiстерства охорони здоров'я України. В областях - це управлiння охорони здоров'я, у мiських районах - медичнi НДІ, лiкувальнi заклади, СЕС, СП тощо, а в сiльськiй мiсцевостi - ЦРЛ, СЕС. Силами МС ЦО є медичнi формування i медичнi заклади. Формування МС ЦО - рухомi сили служби. Це санiтарнi пости, санiтарнi дружини, загони першої медичної допомоги (ЗМП), рухомi протиепiдемiчнi загони (РПЕЗ), бригади спецiалiзованої медичної допомоги (БСМД), загони спецiалiзованої медичної допомоги (ЗСМД), спецiалiзованi протиепiдемiчнi бригади (СПЕБ), iнфекцiйнi рухомi госпiталi (ІРГ), групи епiдемiологiчної розвiдки (ГЕР). За пiдпорядкованiстю формування МС ЦО пiдроздiляються на об'єктовi (СП, СД) i територiальнi (всi iншi формування МС ЦО). До закладiв МС ЦО належать: головнi лiкарнi, багатопрофiльнi лiкарнi, профiльнi лiкарнi (травматологiчнi, терапевтичнi, iнфекцiйнi тощо). Крiм того, до роботи в системi МС ЦО залучаються СЕС, заклади служби кровi. складах, розосереджених по територiї областi. Усi формування та заклади МС ЦО оснащуються майном i технiкою вiдповiдно до Табеля оснащення. Цивiльна оборона зарубiжних країн. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi цивiльної оборони Законом України передбачене спiвробiтництво з iншими державами у сферi ЦО з питань обмiну досвiдом роботи, лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, створення й оснащення сил ЦО, спiльних дiй у випадку транскордонних НС. Аналiз висновкiв i практичної дiяльностi рiзноманiтних органiв ЦО зарубiжних країн свiдчить про перспективнiсть висновку "щодо подвiйного призначення" ЦО, тобто про захист населення в надзвичайних ситуацiях мирного i воєнного часу. В Українi як незалежнiй сувереннiй державi створена своя система ЦО. Проведено додатковi науковi дослiдження з оцiнки небезпеки для життєдiяльностi населення можливих техногенних i природних катастроф на територiї України й сумiжних з нею держав. захисту населення в НС. 7 липня 1997 року об'єднаний аварiйно-рятувальний загiн Дрогобицької окремої мобiльної механiзованої бригади МНС, фаховi рятувальники з Полтавської спецiалiзованої воєнiзованої частини, шляховики, гiдротехнiки, комунальники й медики з Львiвської областi - усього понад 250 осiб - допомагали Опольскому воєводству (Польща) пiд час боротьби з повiнню (рiвень води досягав 777 см). У Росiї створене Мiнiстерство в справах ЦО, НС i лiквiдацiї наслiдкiв стихiйних лих (3 управлiння, найголовнiше з них нацiлене на забезпечення захисту населення в НС як мирного, так i воєнного часу). Управлiння системного аналiзу призначене для координацiї робiт, створення i розвитку системи попередження i дiї в умовах НС. координацiї дiй територiальних органiв ЦО. Регiональним центрам наданi великi повноваження. У країнах дальнього зарубiжжя ЦО давно склалася, функцiонує й координується Головним комiтетом НАТО по розробцi планiв ЦО в надзвичайних ситуацiях. У його склад входить 8 комiтетiв: планування людських i матерiальних ресурсiв, промислових ресурсiв, постачання ГММ, морських перевезень й iн. 27-30 серпня 1997 року на полiгонi МО Широкий Лан у Миколаївськiй областi вiдбулися спiльнi українсько-американськi навчання "Сi Бриз-97". Органiзацiйна структура ЦО НАТО здебiльшого однакова. Загальне керiвництво дiяльнiстю ЦО виведене на визначенi мiнiстерства. Органiзацiя систем керування ЦО передбачає розподiл територiї країн на округи, пiдокруги, зони i райони ЦО. У США - 10 округiв (вiд 4 до 8 штатiв в одному), Канадi - за кiлькiстю провiнцiй, ФРН - за кiлькiстю земель, Великобританiї - 10 округiв, 17 пiдокругiв, 3 зони i 8 районiв ЦО. Найбiльшi системи ЦО створенi у Фiнляндiї, Швецiї, Норвегiї, Данiї, Ізраїлi. У цих країнах добре налагоджене навчання персоналу i населення, видiляються значнi асигнування й засоби. Усебiчне мiжнародне спiвробiтництво, що намiтилося, виявилося в створеннi багатьох мiжнародних органiв для взаємодiї систем ЦО європейських держав для лiквiдацiї наслiдкiв глобальних надзвичайних ситуацiй. спiвробiтничати як на двостороннiй, так i на регiональнiй основi, прийняла Конвенцiю про скоординовану допомогу в НС. Вирiшуючи проблеми захисту населення України, необхiдно враховувати транскордоннi катастрофи, наслiдки яких поширюються на декiлька держав. Транскордоннi надзвичайнi ситуацiї можуть створювати пiдприємства, АЕС, хiмiчнi та iншi об'єкти, розмiщенi в прикордонних з Україною районах Росiї, Бiлорусi, Молдови, Румунiї, Польщi й iнших державах. У разi можливих там аварiй i катастроф iмовiрнi їх наслiдки й ушкодження територiї України. Пiдготовка сил i засобiв ЦО для дiї пiд час НС - необхiдна умова безпеки населення. Вiдповiдно до закону спiвробiтництво з iншими державами у сферi ЦО здiйснює Президент i Кабiнет Мiнiстрiв України. Прийнято рiшення про участь України в Мiжнароднiй органiзацiї ЦО й в операцiях європейських держав у питаннях надання допомоги в разi стихiйних лих. У сферi розвитку мiжнародного спiвробiтництва Україна вiддає перевагу реалiзацiї заходiв, передбачених програмою "Партнерство заради миру" в розрiзi запобiгання катастроф, зменшення їх наслiдкiв, реагування i створення можливостей для участi в пошуково-рятувальних i гуманiтарних операцiях за межами країни. В Ісландiї представницька група спецiалiстiв МНС України взяла участь у навчаннях, що вiдбулися на вiйськовiй базi НАТО в Кефлавiцi в межах програми "Партнерство заради миру" пiд назвою "Кооперейтив Сейфгард-97". Мета навчань - виробити взаємодiю мiжнародних сил, що залучаються на рiвнi частин i штабiв iз комбiнованим використанням спецтехнiки i засобiв зв'язку пiд час пошуково-рятувальної операцiї разом iз Цивiльною обороною й урядом Ісландiї. У цьому вiдношеннi показовими були мiжнароднi навчання "Сi Бриз-97" на територiї України за участю формувань МНС. Це мiнiстерство одночасно проводило мiжнародний семiнар: "Аеромедична евакуацiя й рятувальнi операцiї в надзвичайних ситуацiях". Цi заходи дуже збагатили нацiональний i мiжнародний досвiд в органiзацiї i проведеннi рятувальних операцiй, переконали нас у слушностi обраної стратегiї у сферi мiжнародного спiвробiтництва. МНС України вважає за доцiльне продовжити взаємодiю в межах "Чотиристороннього комiтету ООН з мiжнародного спiвробiтництва по Чорнобилю". Для iнтеграцiї України в загальноєвропейськi структури особливе значення має спiвробiтництво в межах програм Ради Європи, Європейської Комiсiї, Центральноєвропейської iнiцiативи. Значнi можливостi вiдкриваються перед МНС завдяки пiдписанню Президентом Указу "Про приєднання України до Частково вiдкритої угоди Ради Європи". Невiд'ємною часткою спiвробiтництва з ЧВУ РЄ стало створення пiд егiдою МНС України Європейського центру техногенної безпеки ТЕ8ЕС у Києвi. Виходячи з економiчної доцiльностi, продовжується робота з Мiжнародною радою з надзвичайних ситуацiй СНД, Радою з проблем соцiального захисту СНД. Лiтература 1. Военно-полевая терапия: Учебник. Гембицкий Е. В., Комаров Ф. И 3. Избранные лекции по медицине катастроф. Под ред. Трифонова С. В 4. Избранные лекции по медицине катастроф. Жуков С. В., Королюк Е. Г 5. Записки военно-полевого хирурга. Вишневский А. А