Цивiльна оборона
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
природного i вiйськового характеру.
України, увiвши її в дiю Законом України "Про Цивiльну оборону України" вiд 3 лютого 1993 року з наступними змiнами i доповненнями в Законi України "Про Цивiльну оборону України" вiд 24 березня 1999 року, а також Положенням Кабiнету Мiнiстрiв України "Про Цивiльну оборону України(1994р.)".
Заходи Цивiльної оборони поширюються на всю територiю України, усi шари населення, а розподiл за обсягом i вiдповiдальнiстю за їх виконання здiйснюється за територiально-виробничою ознакою.
В даному роздiлi дипломної роботи розглянуто шляхи i способи пiдвищення стiйкостi роботи об’єктiв.
Пiд сталiстю об’єкта розумiють здатнiсть його будiвель i споруд, комунально-енергетичних мереж, верстатiв та обладнання (тобто всього iнженерно-технiчного комплексу) протистояти впливовi рiзних несприятливих факторiв.
Пiд сталiстю роботи об’єктiв господарювання (ОГ) розумiють його здатнiсть випускати встановленi види продукцiї у необхiдних обсягах i номенклатура в умовах надзвичайних ситуацiй мирного i воєнного часу, а при незначних i середнiх руйнуваннях i при частковому порушеннi зв’язкiв по кооперацiї i поставках вiдновлювати своє виробництво в мiнiмально короткi термiни.
Для об’єктiв галузей, якi не виробляють матерiальних цiнностей (транспорт, зв’язок, торгiвля тощо), сталiсть їх роботи передбачає здатнiсть безперебiйно виконувати свої функцiї.
Пiдвищення стiйкостi об’єкта досягається посиленням найбiльш слабких (вражаючих) елементiв i дiлянок об’єкта. Для цього на кожному ОНГ завчасно на основi дослiджень планують i проводять вiдповiднi органiзацiйнi й iнженерно-технiчнi заходи.
Досягнення науки i технiки дозволяють реалiзувати такi рiшення, при яких пiдприємство буде стiйке до впливу дуже значних надлишкових тискiв, однак це пов’язано з великими витратами засобiв i матерiалiв i може бути виправдано лише при захистi унiкальних, особливо важливих елементiв об’єкта.
Заходи будуть економiчно обґрунтованi, якщо вони максимально згодженi iз завданнями, якi розв’язуються в мирний час для забезпечення безаварiйної роботи, полiпшення умов працi, удосконалення виробничого процесу.
Особливо велике значення має розробка iнженерно-технiчних заходiв при новому будiвництвi, бо у процесi проектування, як вiдзначалося ранiше, у багатьох випадках можна домогтися логiчного поєднання загальних iнженерних рiшень iз захисними ходами ЦО, що знизить витрати на їх реалiзацiю.
На iснуючих об’єктах заходи щодо пiдвищення стiйкостi доцiльно проводити в процесi реконструкцiї чи виконання iнших ремонтно-будiвельних робiт.
- захист робiтникiв та службовцiв у надзвичайних ситуацiях мирного i воєнного часу;
- пiдвищення мiцностi i стiйкостi найважливiших елементiв i удосконалювання технологiчного процесу;
- пiдвищення стiйкостi матерiально-технiчного постачання;
- пiдвищення стiйкостi управлiння об’єктом;
З цiєю метою розробляється план нагромадження i будiвництва необхiдною кiлькостi захисних споруджень; у випадку недостачi сховищ, якi вiдповiдають сучасним вимогам, у ньому передбачаються укриття робiтникiв та службовцiв у швидкостворюванних сховищах.
При проектуваннi i будiвництвi нових цехiв пiдвищення стiйкостi може бути досянуто застосуванням для несучих конструкцiй високомiцних i легких матерiалiв.
При будiвництвi i реконструкцiї промислових споруд необхiдно застосовувати легкi, вогнестiйкi покрiвельнi матерiали, полегшенi мiжповерховi перекриття i сходовi маршi, пiдсилюючи їх крiплення до балок.
Обвалення цих матерiалiв i конструкцiй принесе меншу шкоду устаткуванню, нiж важких залiзобетонних.
Таке устаткування, а також вимiрювальнi та випробувальнi прилади, як правило, розмiщуються у виробничих будинках i тому отримують пошкодження не тiльки вiд впливу ударної хвилi, але й вiд уламкiв елементiв будiвельних конструкцiй, що обрушуються i вторинних вражаючих факторiв; надiйно захистити їх практично неможливо.
Однак пiдвищити стiйкiсть устаткування можна, пiдсилюючи його найбiльш слабкi елементи i створюючи запаси цих елементiв, окремих вузлiв i деталей, матерiалiв та iнструментiв для ремонту i вiдновлення пошкоджень.
Важке устаткування розмiщують, по можливостi, на нижнiх поверхах виробничих будiвель. Машини й агрегати великої цiнностi бажано встановлювати в будiвлях, що мають полегшенi конструкцiї i конструкцiї, що повiльно загоряються, обвалення яких не призведе до руйнування цих пристроїв.
- мiцне закрiплення на фундаментах верстатiв i установок, якi мають велику висоту i малу площу опори;
- використання розтяжок i додаткових опор пiдвищить їх стiйкiсть до перекидання.
Прилади бажано встановлювати на закрiплених пiдставках, тумбах, столах.
iндивiдуальнi енергогасильнi пристрої.
Пiдвищення стiйкостi i технологiчного процесу досягається:
- розробкою способiв продовження виробництва при виходi з ладу окремих верстатiв, лiнiй i навiть окремих цехiв за рахунок переведення виробництва в iншi цехи;
- шляхом змiни зразкiв, устаткування що вийшли з ладу,
- iншими; а також скороченням числа використовуваних типiв верстатiв i приладiв.
На випадок значних руйнувань повинна бути передбачена змiна складних технологiчних процесiв бiльш простими з використанням найбiльш стiйких типiв устаткування i контрольно-вимiрювальних приладiв, якi збереглись. Необхiдно заздалегiдь розробити можливi змiни в технологiї з метою замiни дефiцитних матерiалiв, деталей i сировини на бiльш доступнi.
На всiх об’єктах розробляються способи безаварiйної зупинки виробництва за сигналом "Повiтряна тривога" ("ПТ").
можна, їх переводять на понижений режим роботи; тi, що спостерiгають за безупинною роботою цих елементiв, повиннi бути забезпеченi iндивiдуальними укриттями, спорудженими в безпосереднiй близькостi вiд робочого мiсця.
Пiдвищення стiйкостi системи енергопостачання досягається проведенням як загальномiських, так i об’єктових iнженерно-технiчних заходiв.
Створюються дублюючi джерела електроенергiї, газу, води i пари шляхом прокладання декiлькох електро-, газо-, водо- i паропостачальних комунiкацiй та подальшого їх закiльцювання.
спецiально побудованих мiцних спорудах.
Там, де прокладання комунiкацiй у траншеях чи тунелях неможливе, здiйснюється закрiплення трубопроводiв за естакад, щоб уникнути їх зрушення чи скидання; самi естакади змiцняються установкою розтяжок у мiсцях поворотiв i розгалужень.
Стiйкiсть систем електропостачання об’єкта пiдвищують, пiдключаючи його до декiлькох джерел живлення, вiддалених одне вiд одного на вiдстань, що виключає можливiсть їх одночасного ураження одним ядерним вибухом.
На об’єктах, що мають тепловi електростанцiї, обладнують пристосування для роботи теплоелектроцентралi (ТЕЦ) на рiзних видах палива, уживають заходiв щодо створення запасiв твердого i рiдкого палива, його укриття i посилення конструкцiй сховищ горючих матерiалiв.
У мережах електропостачання проводять заходи щодо переведення повiтряних лiнiй електропередач на пiдземнi.
Для стiйкого i надiйного постачання пiдприємств газом, необхiдно передбачити його подачу в газовi мережi об’єктiв вiд газорегуляторних пунктiв (газороздавальних станцiй), а на випадок виходу з ладу останнiх влаштовувати обвiднi лiнiї – байраси.
При будiвництвi нових чи реконструкцiї старих газових мереж по можливостi повиннi створюватися закiльцьованi системи.
Усi вузли i лiнiї газопостачання бажано розмiщувати пiд землею (заглиблення комунiкацiй значно зменшує iмовiрнiсть їх ураження ударною хвилею ядерного вибуху i iнших засобiв нападу, а крiм того значно знижує можливiсть виникнення вторинних факторiв ураження).
Пiдвищення стiйкостi систем газопостачання досягається захистом джерел тепла i заглибленням комунiкацiй у грунт.
Якщо на об’єктi передбачається будiвництво котельнi, її доцiльно розмiщувати в спецiальнiй будiвлi, яка стоїть окремо. Будинок котельнi повинен мати полегшене перекриття i легке стiнове заповнення.
Заходи по пiдвищенню стiйкостi системи каналiзацiї розроблюють окремо для зливових, промислових i господарських зливiв.
На об’єктi обладнують не менше двох виводiв з пiдключенням до мiських каналiзацiйних колекторiв i додатково обладнують виводи для аварiйних скидань неочищених вод у прилеглi до об’єкта яри та iншi природнi заглиблення.
того ж створюються двi-три групи управлiння (за кiлькiстю змiн), якi, крiм керiвництва виробництвом, повиннi бути готовi будь-якої митi, взяти на себе органiзацiю i керiвництво проведення РІНР.
виробiв та iн.
Пiдвищення сталостi матерiально-технiчного постачання забезпечується створенням запасiв сировини, матерiалiв, комплектуючих виробiв, обладнання, палива.
Розмiри незменьшуваних запасiв визначають для кожного об’єкта залежно вiд можливостi їх накопичення, важливостi подукцiї, яка випускається, визначених термiнiв переходу на виробництво продукцiї в умовах надзвичайних ситуацiй.
Стабiльно працююче пiдприємство повинно бути здатним безперебiйно випускати продукцiю за рахунок наявних запасiв до вiдновлення зв’язку з поставок або до одержання необхiдного вiд нових постачальникiв.
Зменшення ймовiрностi виникнення вторинних факторiв ураження i збиткiв вiд них досягається завчасним плануванням i проведенням вiдповiдних профiлактичних заходiв.
На об’єктах, пов’язаних з випуском чи зберiганням горючих i СДОР, плани таких заходiв розробляються i в мирний час.
У них враховуються характер i масштаби можливих аварiй, визначаються заходи по врятуванню людей i матерiальних цiнностей, шляхи i способи лiквiдацiї наслiдкiв, прядок дiї спецiалiзованих пожежних та рятувальних команд.
На об’єктах, технологiчнi процеси яких пов’язанi iз застосуванням пожежнонебезпечних, вибухонебезпечних i СДОР, визначається необхiдний мiнiмум їх запасiв.
Протипожежнi заходи щодо захисту об’єктiв вiд впливу надзвичайних ситуацiй повиннi бути спрямованi на створення умов, якi забезпечують мiнiмальний ризик виникнення пожеж, що виникають у наслiдок прямої дiї свiтлового випромiнювання, загорянь, якi можуть бути викликанi дiєю ударної хвилi, а також на обмеження розповсюдженню вогню i на створення необхiдним умов для лiквiдацiї пожеж.
Пiд час реконструкцiї старих та лiквiдацiї нових об’єктiв необхiдно передбачити протипожежнi розриви, якi б забезпечували умови для маневру пожежних сил i засобiв у перiод гасiння чи локалiзацiї пожеж, зведення спецiальних протипожежних резервуарiв з водою та штучним водойм.
Для попередження пожеж у будiвлях i спорудах повиннi застосовуватися вогнестiйкi конструкцiї, вогнезахисна обробка горючих елементiв, спецiальнi протипожежнi перешкоди.
У сховищах вибухонебезпечних речовин (стиснутих газiв, легких рiдин, твердих ВР) слiд установлювати пристрої, якi б локалiзували руйнiвний ефект вибуху: викиднi панелi, вiкна i фрамуги, що самi вiдчиняються; рiзного роду клапани-вiдсiкачi.
У примiщеннях де можливе зараження СДОР, установлюють автоматичнi пристрої нейтралiзацiї, якi при певнiй концентрацiї отруйних речовин починають розбризкувати нейтралiзуючу рiдину.
На об’єктi повинен бути забезпечений надiйний захист людей бiльшою за кiлькiстю працюючої змiни вiд усiх видiв надзвичайних ситуацiй. Це досягається укриттям робiтникiв та службовцiв у сховищах; якщо їх не вистачає, будуються бомбосховища iз спрощеним обладнанням.
дiяльностi робочої змiни i керiвництва усiм пiдприємством. З територiї об’єкта вивозять в укриття особливо важливi матерiальнi цiнностi та документацiю.
Вводиться в дiю цiлодобова система управлiння об’єктом i всiма його пiдроздiлами безпосередньо на об’єктi i в замiськiй зонi. Установлюється оперативне чергування. Перевiряється наявнiсть та справнiсть обладнання на пунктах управлiння ЦО об’єкта i розгортаються усi види зв’язку.
У результатi об’єкт може зазнати повних, сильних, середнiх чи слабких руйнувань.
Пiд час повних або сильних руйнувань налагодити заново виробництво в умовах ведення вiйни практично буде неможливо.
При одержанi об’єктом слабких чи середнiх руйнувань вiдновлення виробництва цiлком реальне. Тому плани i пректи, як правило, розробляються у двох варiантх – на випадок одержання об’єктом середнiх i слабких руйнувань.
Для цих умов визначають характер та обсяг першочергових вiдновлювальних робiт.
При визначеннi часу проведення вiдновлювальних робiт необхiдно враховувати можливiсть радiоактивного зараження об’єкта, а у випадку застосування хiмiчної зброї – час дiї ОР.
Таким чином, досвiд показує, що на тих об’єктах, де завчасно проведенi вiдповiднi iнженерно-технiчнi заходи, спрямованi на пiдвищення опiрностi цих об’єктiв до впливу вражаючих факторiв надзвичайних ситуацiй, збитки виявляються значно меншi, а термiни введення в дiю значно коротшi, нiж у решти.
Заходи по забезпеченню сталостi роботи об’єкта передусiм повиннi бути спрямованi на захист робiтникiв i службовцiв.
Основнi вимоги, що визначають сталiсть, шляхи i способи пiдвищення сталостi економiки країни в цiлому i окремих об’єктiв, викладенi в нормах проектування iнженерно-технiчних заходiв Цивiльної оборони (ІТЗ ЦО).
Норми – перелiк обов’язкових вимог, якi ставляться в iнтересах ЦО до проектування i будiвництва мiсць-ОГ – це керiвництво для завчасної пiдготовки в iнженерному вiдношеннi мiст та об’єктiв до захисту вiд зброї масового знищення (ЗМЗ) i вiд негативного впливу СЛАК.
| 
