Цивільна оборона

Цивiльна оборона Мiнiстерство освiти i науки України Нацiональний транспортний унiверситет Кафедра екологiї i безпеки життєдiяльностi Контрольна робота з дисциплiни Цивiльна оборона Степаненко В. В. № зал. кн. 31215 Перевiрив: ВикладачХарамда Г. М. Варiант № 15 Київ 2008 План. 3. Особливостi захисту спiвробiтникiв та населення на радиактивно зараженiй мiсцевостi. 1. Визначення режиму радiацiйного захисту для пiдприємства. При застосуваннi противником ядерної зброї або при аварiях на радiацiйно небезпечних об'єктах з викидом радiоактивних речовин, створюється велике радiоактивне зараження мiсцевостi, в результатi чого виникає загроза ураження людей, порушення виробничої дiяльностi об'єктiв суспiльного господарства. Радiоактивне зараження мiсцевостi ускладнює органiзацiю i проведення аварiйно-рятувальних робiт. Без вжиття заходiв захисту неминучий вплив радiацiї на населення, особовий склад формувань, робiтникiв i службовцiв у дозах, якi можуть призвести до їх ураження. пiдпорядковуються режиму радiацiйного захисту. Режими радiацiйного захисту – це порядок дiй людей, застосування засобiв i способiв захисту в зонах радiоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромiнення. Додержання режимiв радiацiйного захисту виключає радiацiйне ураження i опромiнення людей понад встановлених доз опромiнення. Режим радiацiйного захисту (режим роботи) на об’єктi господарської дiяльностi вводиться у разi тривалого перебування людей у зонах радiоактивного зараження для того, щоб забезпечити виробничий процес на об’єктi та життєдiяльнiсть населення, зберiгаючи при цьому працездатнiсть людей. Це досягається регламентацiєю перебування людей у захисних спорудах, у виробничих i житлових будинках та на вiдкритiй мiсцевостi з урахуванням захисних властивостей будинкiв та споруд, а також рiвня радiацiї. Режими захисту (режими роботи) розробляються заздалегiдь (у мирний час) для дискретних значень рiвнiв радiацiї, очiкуваних на об’єктi, на територiї регiону, i є складовою документiв з управлiння виробничим процесом в умовах зараження. ослаблення випромiнювання Косл. ). Типовi режими №№ 1-3 розроблено для населення, що не працює. Типовi режими №№ 4-7 – для захисту працiвникiв та службовцiв на об’єктах господарювання. Типовий режим № 8 – для формувань ЦЗ пiд час проведення аварiйно-рятувальних робiт. 1 етап - визначає час зупинки роботи об'єкту ( термiн безперервного перебування людей в захисних спорудах), 2 етап - визначає тривалiсть роботи об'єкту з використанням для вiдпочинку робiтникiв i службовцiв захисних споруд (працюють в цеху — вiдпочивають у сховищi або ПРУ), Режими радiацiйного захисту розробленi з урахуванням тривалостi роботи кожної змiни 10-12 годин. Режими радiацiйного захисту робiтникiв i службовцiв при вахтовому методi роботи па мiсцевостi, що заражена радiоактивними продуктами вiд ЛЕС, охоплюють два основних етапи: I етап - укриття в загерметизованих примiщеннях на термiн не менше 4 годин; II етап - час роботи об'єкту вахтовим методом. Вахтовий метод роботи - це цiлодобова робота ОГД у 4 змiни. Двi змiни працюють на об'єктi неперервно протягом 3-5 дiб. Кожна змiна працює 6 годин i 6 годин вiдпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Пiсля закiнчення робiт (через 3-5 дiб) цi змiни вибувають на вiдпочинок на позаражену мiсцевiсть. На вахту заступають наступнi двi змiни. Вахти можуть бути складенi по-рiзному залежно вiд рiвня зараженостi мiсцевостi, працею в одну змiну i т. д. (вахта тривалiстю один тиждень тощо). Режими захисту розробленi для умов одно- або двозмiнної роботи об'єкту (пiдприємства) протягом 10-12 год на добу. При розробцi режимiв захисту враховувались дози опромiнювання за час перебування робiтникiв i службовцiв у захисних спорудах, виробничих, житлових i адмiнiстративних будинках, а також при пересуваннi iз мiсць вiдпочинку на робочi мiсця, виходячи з того, що вони не перевищують межi допустимих величин. Режими робiтникiв i службовцiв на CГД вводяться в дiю рiшенням НЦО об'єктiв. На територiї населеного пункту або об'єкту господарювання режим вибирається: - по максимальному рiвню радiацiї; - по найменшому значенню Кпосл. захисної споруди. захисту необхiдно знати: - рiвнi радiацiї на територiї населеного пункту (СГД) на 1 год. пiсля ядерного вибуху (аварiї на радiацiйно небезпечному об'єктi); - коефiцiєнти послаблення ЗС (ПРУ), пiдвали одноповерхових дерев'яних кам'яних i блочних будинкiв, пiдвали багатоповерхових кам'яних i блочних будинкiв, сховища. Режими радiацiйного захисту вибираються у наступнiй послiдовностi: 1) визначити рiвень радiацiї на територiї населеного пункту (СГД) на 1 годину пiсля ядерного вибуху (аварiї на радiацiйне небезпечному об'єктi); 2) вибрати типовий режим радiацiйного захисту. При ядерних вибухах ступiнь радiоактивного зараження, а також форма i розмiр районiв зараження залежать вiд потужностi i виду ядерного вибуху, метеорологiчних умов, рельєфу мiсцевостi, часу, що минув пiсля вибуху, характеру грунту i рослинностi. 2. Розробка заходiв по забезпеченню надiйного захисту спiвробiтникiв пiдприємства та населення у надзвичайних ситуацiях. "Про захист населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру" N 1809-ІІІ вiд 8 червня 2000 року. Захист населення – це створення необхiдних умов для збереження життя i здоров’я людей у надзвичайних ситуацiях. До системи захисту населення i територiй, що проводяться в масштабах держави у разi загрози та виникнення надзвичайних ситуацiй належать: iнформацiя та оповiщення, спостереження i контроль, укриття в захисних спорудах, евакуацiя, iнженерний, медичний, психологiчний, бiологiчний, радiацiйний i хiмiчний захист, iндивiдуальнi засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуацiях. Інформацiя та оповiщення. для лiквiдацiї їх наслiдкiв, забезпечення та використання засобiв колективного i iндивiдуального захисту, вiдшкодування заподiяних збиткiв i втрат внаслiдок надзвичайних ситуацiй, компенсацiю за роботу в зонах надзвичайних ситуацiй, соцiально-психологiчну пiдтримку та медичну допомогу, медико-реабiлiтацiйне вiдновлення в разi отримання важких фiзичних та психологiчних травм. Інформування та оповiщення у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй є основним принципом усiєї системи заходiв захисту i забезпечуються шляхом завчасного створення i пiдтримки у постiйнiй готовностi загальнодержавної та регiональних систем централiзованого оповiщення населення. Органiзацiя своєчасного оповiщення, це - завдання органiв цивiльної оборони. Завивання сирени, переривчастi гудки пiдприємств i сигнали транспортних засобiв означають попереджувальний сигнал «Увага всiм!». За цим сигналом потрiбно увiмкнути радiо, радiотрансляцiйнi i. телевiзiйнi приймачi для прослуховування термiнових повiдомлень. У мирний час передається iнформацiя про аварiї на атомнiй електростанцiї чи на хiмiчно небезпечнiй дiлянцi, повiдомлення про можливий землетрус чи повiнь, штормове попередження. З метою своєчасного захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру, запобiгання i реагування на них вiдповiдними центральними i мiсцевими органами виконавчої влади створена i пiдтримується в постiйнiй готовностi система спостереження i контролю за станом довкiлля i забрудненням харчових продуктiв, продовольчої сировини, фуражу i води радiоактивними i хiмiчними речовинами, мiкроорганiзмами та iншими органiчними агентами. Укриття населення в захисних спорудах – це комплекс заходiв iз завчасним будiвництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних примiщень для захисту населення та пiдтримання їх у готовностi до використання. Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом комплексного освоєння пiдземного простору мiст i населених пунктiв для укриття населення в разi виникнення надзвичайних ситуацiй, обстеження i взяття на облiк пiдземних i наземних будiвель i споруд, що вiдповiдають вимогам захисту, дообладнання пiдвальних та iнших заглиблених примiщень, будiвництва заглиблених споруд, пристосованих для захисту, будiвництва окремих сховищ i протирадiацiйних укриттiв, масового будiвництва в перiод загрози виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру найпростiших сховищ i укриттiв. Захиснi споруди за своїм призначенням подiляються на сховища, протирадiацiйнi укриття i найпростiшi укриття – щiлини. Евакуацiя. В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в мiстах та сiльських населених пунктах, що мають об'єкти пiдвищеної небезпеки, основним засобом захисту населення є евакуацiя i розмiщення його в зонах, якi є безпечними для проживання людей i тварин. Евакуацiя – це упорядковане виведення чи вивезення людей з об’єктiв чи населених пунктiв, перебування в яких стає небезпечним для життя. Основна мета евакуацiї – забезпечення безпеки кожної людини i всiх. Евакуацiї пiдлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофiчного затоплення, можливого небезпечного радiоактивного забруднення, хiмiчного ураження, в районах виникнення стихiйного лиха, аварiй та катастроф. Також евакуацiї пiдлягають цiнностi, документацiя та архiвнi матерiали. Евакуацiйнi заходи передбачають завчасну розробку планiв евакуацiї, пiдготовку зон i районiв розмiщення для нормальної життєдiяльностi евакуйованого населення; пiдготовку всiх видiв транспорту; створення необхiдних структур i органiв управлiння на перiод евакуацiї; проведення комплексу заходiв для охорони громадського порядку i пiдтримання органiзованостi серед населення. ураження; загрози катастрофiчного затоплення мiсцевостi; масових лiсових i торфових пожеж, що загрожують населеним пунктам; катастрофiчних землетрусiв та iнших геофiзичних та гiдро-метеоявищ з тяжкими наслiдками; iз районiв бойових дiй. Евакуйованi постiйно проживають у замiськiй зонi до особливого розпорядження. Пiд час проектування i експлуатацiї споруд та iнших об'єктiв господарювання, наслiдки дiяльностi яких можуть шкiдливо вплинути на безпеку населення та довкiлля, розробляються i здiйснюються заходи iнженерного захисту з метою запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру: - врахування пiд час розроблення генеральних планiв проявiв небезпечних i катастрофiчних явищ; - рацiональне розмiщення об'єктiв пiдвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслiдкiв їхньої дiяльностi у разi виникнення аварiї; - спорудження будинкiв, будiвель i споруд, iнженерних мереж i транспортних комунiкацiй iз заданими рiвнями безпеки та надiйностi; - розроблення i здiйснення заходiв безаварiйного функцiонування об'єктiв пiдвищеної небезпеки; - органiзацiя будiвництва протизсувних, протиповiневих, протиселевих, протилавинних, протиерозiйних та iнших споруд спецiального призначення; - реалiзацiя заходiв санiтарної охорони територiї. Радiацiйний i хiмiчний захист. Радiацiйний та хiмiчний захист передбачає виявлення та оцiнювання радiацiйної та хiмiчної обстановки, органiзацiю та проведення дозиметричного i хiмiчного контролю, розроблення типових режимiв радiацiйного захисту, забезпечення засобами iндивiдуального та колективного захисту, органiзацiю i проведення знезаражування. насамперед особовий склад формувань, якi беруть участь в аварiйно-рятувальних та iнших невiдкладних роботах, а також персонал радiацiйно i хiмiчно небезпечних об'єктiв i населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та бiля них; термiновим впровадженням засобiв, способiв i методiв виявлення та оцiнювання масштабiв i наслiдкiв аварiї на радiацiйно та хiмiчно небезпечних об'єктах; створенням засобiв захисту i приладiв дозиметричного i хiмiчного контролю; пiдготовкою об'єктiв побутового обслуговування i транспортних пiдприємств для проведення санiтарної обробки людей та спецiальної обробки одягу, майна i транспорту; завчасним створенням, пристосуванням та використанням засобiв колективного захисту населення вiд радiацiйного та хiмiчного ураження, органiзацiєю допомоги населенню в придбаннi в особисте використання засобiв iндивiдуального захисту i дозиметрiв. Медичний захист. Для запобiгання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епiдемiчного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру необхiдно проводити такi заходи: планування i використання наявних сил i засобiв закладiв охорони здоров'я незалежно вiд форм власностi й господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуацiї необхiдної кiлькостi лiкувальних закладiв; завчасне застосування профiлактичних медичних препаратiв та санiтарно-епiдемiологiчних заходiв, контроль якостi харчових продуктiв, продовольчої сировини, питної води i джерел водопостачання, стану атмосферного повiтря та опадiв, стану довкiлля, санiтарно-гiгiєнiчної та епiдемiологiчної ситуацiї; завчасне створення i пiдготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санiтарне навчання населення, накопичення медичних засобiв захисту, медичного та спецiального майна i технiки, навчання населення способiв надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкiдливих факторiв навколишнього середовища та наслiдкiв надзвичайних ситуацiй. Бiологiчний захист. i спецiальних протиепiдемiчних та медичних заходiв. Бiологiчний захист передбачає своєчасне використання колективних та iндивiдуальних засобiв захисту, запровадження режимiв карантину та обсервацiї, знезаражування осередку ураження, необхiдне знезаражування людей та тварин, своєчасну локалiзацiю зони бiологiчного ураження, проведення екстреної та специфiчної профiлактики, додержання протиепiдемiчного режиму населенням, пiдприємствами, установами та органiзацiями. Для забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй створена єдина державна система з питань запобiгання i реагування на надзвичайнi ситуацiї техногенного i природного характеру, яка складається iз територiальних i функцiональних пiдсистем. Державними органами управлiння у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй є Кабiнет Мiнiстрiв України, МНС України, iншi спецiально уповноваженi центральнi органи виконавчої влади, мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування. До складу сил та засобiв захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй входять вiдповiднi сили та засоби центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, пiдприємств, установ та органiзацiй, незалежно вiд форм власностi i господарювання, а також добровiльнi рятувальнi формування. Для лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру можуть залучатися частини та пiдроздiли Збройних Сил України. Громадяни України у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру зобов'язанi дотримуватись заходiв безпеки, не допускати порушень виробничої дисциплiни, вимог екологiчної безпеки, вивчати основнi способи захисту населення i територiй вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, надання першої медичної допомоги потерпiлим, дотримуватись вiдповiдних вимог у разi виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру. Фiнансування заходiв щодо попередження i лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй та їх наслiдкiв здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету обласного та мiсцевих бюджетiв, коштiв пiдприємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi i господарювання, а також добровiльних пожертвувань фiзичних i юридичних осiб, iнших не заборонених законодавством джерел. 3. Особливостi захисту спiвробiтникiв та населення на радиактивно зараженiй мiсцевостi. При аварiйному викиданнi в атмосферу радiоактивних речовин можливi такi види радiоактивного впливу на спiвробiтникiв та населення: а) зовнiшнє опромiнення при проходженнi радiоактивної хмари; г) зовнiшнє опромiнення, зумовлене радiоактивним забрудненням поверхнi землi, будiвель, споруд та iн.; д) внутрiшнє опромiнення при використаннi забруднених про­дуктiв харчування i води. Розрахунковi данi та результати прямих вимiрювань рiвня радiацiї i дози опромiнення мають бути основою для вжиття заходiв захисту спiвробiтникiв та населення вiд зовнiшнього i внутрiшнього опромiнення, в тому числi профiлактичне застосування стабiльного йоду. Основою розробки заходiв захисту населення в умовах радiоактивного забруднення при ядернiй аварiї є рекомендацiї Мiжнародного агентства з атомної енергiї (МАГАТЕ) 1988 р., а також норми радiацiйної безпеки України (НРБУ—1997). Враховуючи рiвень радiацiї, а також прогноз можливих аварiйних викидiв радiоактивних речовин та метеорологiчнi данi, приймається рiшення про проведення таких термiнових i невiдкладних заходiв захисту в умовах ранньої фази радiацiйної аварiї: —укриття населення; —евакуацiя у разi загрози здоров'ю; —проведення йодової профiлактики; —тимчасова заборона вживання продуктiв харчування i води iз зони радiоактивного забруднення. —тимчасове вiдселення; —евакуацiя — переселення на постiйне мiсце проживання; —обмеження вживання води i продуктiв харчування забруднених радiоактивними речовинами; —заходи захисту при виробництвi продукцiї тваринництва, рослинництва i лiсогосподарської дiяльностi; —iншi заходи: гiдрологiчнi, протиповiневi, обмеження лiсокористування, полювання, рибної ловлi, перебування у полi при проведеннi сiльськогосподарських робiт. Критерiєм для прийняття рiшення про заходи захисту населення на раннiй i середнiх фазах пiсля аварiї є дози зовнiшнього i внутрiшнього опромiнення з установленими двома рiвнями радiацiйного впливу — нижнiм i верхнiм — згiдно з рекомендацiєю МАГАТЕ i НРБУ—1997. Якщо наявнi заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхiдно проводити його евакуацiю. наявнiсть житлових примiщень та iн. З метою зменшення впливу iонiзуючого опромiнення на людей всi заходи мають бути спрямованi на зменшення потрапляння радiоактивних речовин в органи дихання, травлення i на поверхню тiла. Тому необхiдно: —на пiдставi iнформацiї про радiацiйну обстановку пiдроздiлами радiацiйної розвiдки формувань цивiльного захисту i вiддiлу з питань НС та цивiльного захисту населення нанести данi радiоактивного забруднення господарства (села) на карту-схему; —iнформувати населення про стан радiацiйної обстановки та небезпеку радiацiйного опромiнення; —обмежити перебування людей на вiдкритiй мiсцевостi; розмiстити людей в житлових, виробничих примiщеннях чи захисних спорудах; —провести герметизацiю житлових i виробничих примiщень, дверей, вiкон, димарiв, вентиляцiйних отворiв на час розсiювання радiоактивних речовин у повiтрi й формування радiоактивного забруднення територiї; —провести йодову профiлактику; —захистити органи дихання пiдручними засобами; —використовувати засоби iндивiдуального захисту органiв дихання i шкiри, виходячи з примiщень, пiд час проведення польових робiт, догляду за тваринами й обслуговування технiки; —евакуювати населення; —органiзувати санiтарну обробку населення при забрудненнi шкiри й одягу радiоактивними речовинами вище встановлених норм; —провести дезактивацiю поверхневого забруднення радiоактивними речовинами продуктiв харчування (обмивання, видалення поверхневого шару); —воду використовувати iз захищених джерел водопостачання, на робочих мiсцях запас води має бути по 3 л на людину на час робочої змiни; —продукти використовувати з герметичних складських примiщень, погребiв, iз щiльно закритих дiжок, герметичної скляної i металевої тари; —харчову продукцiю з присадибних дiлянок, з лiсу i рибу використовувати, тiльки попередньо перевiривши на радiоактивне забруднення; —свiжi овочi та фрукти перед вживанням в їжу старанно промити водою, з капусти зняти три-чотири верхнi листки; —бажано перевести населення, насамперед дiтей, на харчування продуктами привезеними з чистих територiй; —перiодично проводити дезактивацiю внутрiшнiх поверхонь житлових i виробничих примiщень, обмiтати стелю i стiни, протирати меблi, —пилососити або вибивати на вулицi килими, дорiжки, матраци, ковдри, верхнiй одяг, проводити вологе прибирання в примiщеннях; —провести дезактивацiю будiвель, присадибних дiлянок, колодязiв, дорiг, залучивши для цього формування цивiльного захисту. В iндивiдуальнiй аптечцi АІ-2 є йодистий калiй — радiозахисний препарат № 2, що знаходиться в пеналi бiлого кольору в гнiздi № 6. Доросле населення має приймати протягом перших 5—7 дiб щоденно по однiй таблетцi (це 0,125 г), а дiти до двох рокiв — по 1/4 таблетки (0,03 г) йодистого калiю. Якщо таблеток йодистого калiю немає, можна вживати три — п'ять крапель 5 %-го розчину йоду на склянку води, дiтям до двох рокiв одну-двi краплi. 100 мг стабiльного йоду захищають протягом 24 год. Лiтература. 1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986. 3. Губський А. І. Цивiльна оборона. - К., 1995. 4. Демiденко Г. П., Захист об'є ктiв народного господарства вiд зброї масового ураження. - К., 1996. 5. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивiльна оборона/ За редакцiєю B. C. Франка. Пiдручник. 2-ге вид., доп. - Львiв: Афiша, 2001. 6. Дiя населення в надзвичайних ситуацiях. РІДЦО i НС. - К., 1997. 8. Попередження надзвичайних ситуацiй / Пiд редакцiєю генерал-лейтенанта В. Ф. Гречанiнова. - К., 1997. 9. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воениздат, 1978. 10. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990. 11. Стеблюк М.І. Цивiльна оборона: Пiдручник. – К.: Знання, 2006. – 487с.