Рятувальнi роботи
Нацiональний унiверситет харчових технологiй
Кафедра охорони працi та цивiльної оборони
Контрольна робота
Рятувальнi роботи
Виконав:
студент 6 курсу
(з. ф. н.) спецiальнiсть МЗЕД
Меркулов Олександр
Перевiрив:
Викладач
Київ – 2009
Змiст
Теоретичне питання. Поняття про рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи
Розрахункова робота № 1 «Оцiнка радiацiйної обстановки пiсля аварiї на АЕС» (за методичкою № 6058)
Розрахункова робота № 2 «Прогнозування i оцiнка радiацiйної обстановки пiсля аварiї на АЕС з викидом радiонуклiдiв в атмосферу» (за методичкою № 5391)
Теоретичне питання. Поняття про рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи
Органiзацiя лiквiдацiї наслiдкiв НС.
Для лiквiдацiї наслiдкiв аварiй, катастроф, стихiйних лих утворюються Державнi комiсiї з надзвичайних ситуацiй – ДКНС. ДКНС дiють при Кабiнетi Мiнiстрiв країни, в областях, мiстах, регiонах як на постiйнiй основi, так i у випадку виникнення НС. До їх функцiй входить забезпечення постiйної готовностi аварiйно-рятiвних служб, контроль за розробкою та реалiзацiєю заходiв iз попередження можливих аварiй i катастроф. Усi завдання з лiквiдацiї НС виконуються по черзi у максимально короткi строки.
Насамперед вирiшуються завдання щодо термiнового захисту населення, запобiгання розвитку чи зменшення впливу НС i завдання з пiдготовки та виконання рятувальних та iнших невiдкладних робiт.
• сповiщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки;
• локалiзацiя аварiй, зупинка чи змiна технологiчного процесу, попередження й гасiння пожеж;
• приведення в готовнiсть органiв управлiння, сил i засобiв для рятувальних робiт, ведення розвiдки в осередках ураження, оцiнка ситуацiї, що склалася.
Рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи починаються одразу ж у мiру готовностi сил та засобiв для їх проведення, ведуться безперервно з необхiдною замiною рятiвникiв i лiквiдаторiв при дотриманнi технiки безпеки та заходiв перестороги. У районах, що постраждали внаслiдок аварiї, катастрофи чи стихiйного лиха, проводиться вiдновлення зруйнованого житла, спорудження тимчасових будiвель намети, землянки, навiси тощо), вiдновлення енерго- та водозабезпечення, лiнiй зв’язку, об’єктiв комунального обслуговування. Також здiйснюється санiтарне очищення осередку ураження, забезпечення людей продуктами харчування, предметами першої необхiдностi та iн. Одночасно розпочинаються роботи з вiдновлення функцiонування уражених об’єктiв.
Лiквiдацiя наслiдкiв надзвичайних ситуацiй
Внаслiдок НС виникають руйнування будинкiв, споруд, шляхiв сполучення, зараження мiсцевостi радiоактивними та хiмiчними речовинами, затоплення, пожежi тощо. Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, пiдтоплених або палаючих будинках, iнших не передбачуваних ситуацiях. У зв'язку з цим необхiднi заходи з рятування людей, надання їм допомоги, локалiзацiї аварiй та усунення пошкоджень. При вирiшеннi цих проблем виходять з того, що в осередках ураження i районах лиха будуть проводитися не тiльки суто рятувальнi роботи, а й деякi невiдкладнi, не пов'язанi з рятуванням людей.
Рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи (РiНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалiзацiї аварiй та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення вiдновлювальних робiт. При проведеннi РiНР велике значення має дотримання таких умов, як своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РiНР; своєчасне ведення розвiдки; швидкий рух i введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РiНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управлiння силами, що залучаються до проведення РiНР; всебiчне забезпечення їх дiяльностi.
Рятувальнi роботи включають:
* локалiзацiю i гасiння пожеж на маршрутах висування i на дiлянках робiт;
* пошук уражених i витягування їх з пошкоджених та палаючих будинкiв, загазованих, затоплених, задимлених примiщень, iз завалiв;
* розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, якi там знаходяться;
* подання повiтря в заваленi споруди з пошкодженою фiльтровентиляцiйною системою;
* надання першої долiкарської допомоги ураженим та евакуацiя їх до лiкарських установ;
* виведення (вивезення) населення з небезпечних зон у безпечнi райони;
* санiтарну обробку людей, ветеринарну обробку сiльськогосподарських тварин, дезактивацiю та дегазацiю технiки, засобiв захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.
Іншi невiдкладнi роботи включають:
* прокладання колонних шляхiв та влаштування проїздiв (проходiв) у завалах та в зонах ураження;
* ремонт та вiдновлення пошкоджених i зруйнованих лiнiй зв'язку та комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та iнших невiдкладних робiт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;
* пошук, знешкодження та знищення боєприпасiв, що не розiрвалися, та iнших вибухонебезпечних предметiв.
Рятувально-вiдновлювальнi роботи проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.
Розрахункова робота № 1 «Оцiнка радiацiйної обстановки пiсля аварiї на АЕС» (за методичкою № 6058) ВАРІАНТ № 8
Вихiднi данi та значення
Час аварiї, год, хв. = 13
Час доби = День
Хмарнiсть = Суцiльна
Швидкiсть вiтру на висотi 10 м, м/с = 4,8
Напрямок середнього вiтру азимут, град = 210
Час вимiрювання рiвня радiацiї (потужнiсть дози) = 15,5
Час початку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 15,5
Час виконання робiт Т, годин = 2
Установлена доза (задана) радiацiї Д уст, рад = 17
Тип Реактора = ВВЕР - 1000
Частка викиду РР в атмосферу, % = 10
За таблицею 7 визначаємо категорiю (ступiнь) вертикальної стiйкостi атмосфери за:
Хмарнiсть = Суцiльна
Час доби = День
Швидкiсть вiтру на висотi 10 м, м/с = 4,8
Це буде iзотермiя.
За таблицею 8 визначаємо середню швидкiсть вiтру в прошарку поширення радiоактивної хмари при:
Швидкiсть вiтру на висотi 10 м, м/с = 4,8
Вона буде 5 м/с приблизно.
За даними таблицi 2 для :
Тип Реактора = ВВЕР - 1000
Частка викиду РР в атмосферу, % = 10
Швидкiсть вiтру середня, м/с = 5 м/с визначаємо розмiри прогнозованих зон забруднення:
Зона М:
Ширина = 0,78 км
Площа = 1070 кв км
Зона А:
Довжина = 29,5 км
Площа = 26,8 кв км
а) час, що сплинув пiсля аварiї до кiнця роботи:
Т к - час кiнця роботи
Т п - час початку роботи
Т - час роботи
Т к = 15,5 - 13 + 2 = 4,5
б) рiвень радiацiї на одну годину пiсля аварiї за даними таблицi 1:
Д 1 = Д 2,5 / К 2,5
К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин пiсля аварiї за табл 1
Д 2,5 = 45 Вимiряний рiвень радiацiї (потужнiсть дози) на початку роботи До,
Д 1 = 45/0,7= 64,28571 рад/год
в) рiвень радiацiї пiсля закiнчення роботи:
Д 4,5 = Д 1 * К 7,5
К 4,5 = 0,545 для 7,5 годин пiсля аварiї за табл 1
Д 1 = 64,28571 рад/год
Д 4,5 = 64,28571*0,545= 35,03571 рад/год
г) дозу радiацiї, що може отримати особовий склад ЗвКПР i ПХЗ за годин роботи у зонах забруднення:
Д = 1,7 * (Д 4,5 * t 47,5 - Д 2,5 * t 2,5)
t 2,5 = 2,5 години
Д = 1,7*(4,5*35,03571-2,5*45) = 76,77321 рад
Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР i ПХЗ на забрудненiй РР мiсцевостi.
Знаходимо спiввiдношення:
К осл = 1 робота на вiдкритiй мiсцевостi
Д зад = 17 Установлена доза (задана) радiацiї Д уст,
К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин пiсля аварiї за табл 1
Д 2,5 = 45 Вимiряний рiвень радiацiї (потужнiсть дози) на початку роботи До,
За таблицею 9 при:
А = 3,781513
Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР i ПХЗ.
Спiввiдношення:
А =(Д 1 / Д зад) * К осл
За таблицею 9 при:
А = 3,781513
Т = 2 Час виконання робiт Т, годин
К поч = 0,75 години приблизно.
Знаходимо вiдвернуту дозу радiацiї за 15 днiв пiсля аварiї за формулою:
Д вiд = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2,5 * t 2,5)
t 360 = 360 годин
t 2,5 = 2,5 години
Д 2,5 = 45 Вимiряний рiвень радiацiї (потужнiсть дози) на початку роботи До,
Д 360 = Д 1 * К 360
К 360 = 0,09 для 360 годин пiсля аварiї за табл 1
Д 360 = 64,28571*0,09 = 5,785714
Д вiд = 1,7 *(360*5,785714-2,5*45) = 3349,607 рад
Д вiд = 3349,607 рад або 33496,07 мЗв
За даними таблицi 10 визначаємо невiдкладнi контрзаходи. Оскiльки Д вiд = 33496,07 мЗв то необхiдно провести укриття, евакуацiю, йодну профiлактику та обмежити перебування дiтей i дорослих на вiдкритому повiтрi.
Висновки та пропозицiї
Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р i НР у зонi надзвичайно небезпечного зараження. За 2 годин робота ЗвКПР i ПХЗ може отримати дозу опромiнення 76,77321 що перевищує Д зад = 17 рад. Щоб не отримати дозу опромiнення бiльше 17 рад, слiд скоротити час роботи в зонi зараження до Т доп = 0,85 години або виконувати роботу з використанням спецiального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,75 години пiсля аварiї.
Тип СДОР = Амiак рiдкий
Кiлькiсть СДОР, тонн = 50
Швидкiсть вiтру, м/с = 1
Вистота пiддону, м = 0
Час вiд початку аварiї, год = 4
Азимут ОНГ, град = 290
Азимут вiтру, град = 135
Показник та Результат прогнозування
Джерело забруднення = ХНО
Тип СДОР = Амiак рiдкий
Глибина зараження, км = 1,553893
Площа зони зараження, кв км = 3,790897
Площа осередку ураження, кв км = Територiя ОНГ
Тривалiсть уражаючої дiї СДОР, хв. = 58,37143
Втрати вiд СДОР, чол.
ПУНКТ 1. Оскiльки обсяг рiдкого амiаку невiдомий, для розрахункiв беремо його таким, що дорiвнює максимальнiй кiлькостi амiаку у системi, тобто 50 тонн.
Визначимо еквiвалентну кiлькiсть амiаку у первиннiй хмарi за формулою:
Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)
K1 = 0,18 / 0,01 iз додатку 3 для амiаку
K3 = 0,04 iз додатку 3 для амiаку
K5 = 0,23 для iзотермiї, сторiнка 7
K7 = 1,4 / 1 iз додатку 3 для амiаку i температури 40
Q (o) = 50
Швидкiсть вiтру, м/с = 1
Q(e1) = 0,18*0,04*0,23*1,4*50= 0,11592 (тонн)
ПУНКТ 2. Визначимо еквiвалентну кiлькiсть амiаку у вториннiй хмарi за формулою:
Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d
K1 = 0,18 / 0,01 iз додатку 3 для амiаку
K2 = 0,025 iз додатку 3 для амiаку
K3 = 0,04 iз додатку 3 для амiаку
K4 = 1 iз додатку 4, швидкiсть вiтру, м/с = 1
K6 = 3,03 iз додатку 5, час вiд початку аварiї, год = 4
K7 = 1,4 / 1 iз додатку 3 для амiаку i температури 40
h = 0,05 для необвалованого сховища
ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорiвнює
при Швидкiсть вiтру, м/с = 1
Г 1 = 1,449 (кiлометрiв)
ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорiвнює
при Q (e2) = 0,016783 (тонн)
при Швидкiсть вiтру, м/с = 1
0,1 (тонн) - 1,25 (кiлометрiв)
0,016783 (тонн) - х (кiлометрiв)
ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:
Г = Г 2 + 0,5*Г 1
Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 1,449
Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0,209786
Г = 1,553893 (кiлометрiв)
При Швидкiсть вiтру, м/с = 1
Це - граничне значення глибини перенесення повiтря за 4 год при рiзних швидкостях вiтру. Вибираємо найменше помiж табличним 24 км та розрахованим 1,553893 (кiлометрiв)
Мiнiмум (1,553893;24) = 1,553893
ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повiтря до ОНГ:
T надходження = x / V
х = Вiдстань вiд ХНО до ОНГ, км =3
За додатком 6 при iзотермiя
при Швидкiсть вiтру, м/с = 1
V = 6 км/год
T надходження = 3*60/6= 30 (хвилин)
ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хiмiчного ураження:
S = П * Г * Г / n
"Пi", нескiнченний дрiб
П = 3,14
Г = 1,553893 (кiлометрiв)
n при Швидкiсть вiтру, м/с = 1
S = 3,14*1,553893*1,553893/2= 3,790897 (кв км)
ПУНКТ 8. Визначимо тривалiсть уражаючої дiї амiаку. Тривалiсть уражаючої дiї СДОР залежить вiд часу її випаровування iз площi розливу.
T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)
K2 = 0,025 iз додатку 3 для амiаку
K4 = 1 iз додатку 4, швидкiсть вiтру, м/с = 1
Т = (0,05*0,681)/(0,025*1*1,4)= 0,972857 (години)
Т = (0,05*0,681*60)/(0,025*1*1,4)= 58,37143 (хвилин)
Так як повна глибина зони зараження 1,553893 км менша за вiдстань
вiд ХНО до ОНГ 3 км, то ОНГ (об’єкт народного господарства) не попав у зону уражаючої дiї СДОР i вiдповiдно втрат персоналу ОНГ немає.
Список використаної лiтератури
М. М. Яцюк, В. М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.
2) Цивiльна оборона: Методичнi вказiвки до виконання розрахунково-графiчних робiт для студентiв всiх спецiальностей денної форми навчання./ Уклад. М. М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.
| 
