МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Реферат
Київ 2008
Вступ
Деякi надзвичайнi ситуацiї за масштабами поширюються на всiй сферi життя, негативно впливають на соцiально-психологiчний стан i економiку нашої країни. У певних регiонах України з високою густотою населення розташованi об’єкти з пiдвищеною небезпекою, а це рiзко посилює небезпеку можливих стихiйних лих, аварiй i катастроф техногенного походження. В наслiдок надзвичайних ситуацiй гинуть люди, завдаються матерiальнi збитки населенню i державi.
1.
Оцiнка обстановки у надзвичайних ситуацiях
Лiквiдацiя наслiдкiв надзвичайних ситуацiй – це проведення комплексу заходiв, якi включають аварiйно-рятувальнi та iншi невiдкладнi роботи, що здiйснюються при виникненнi НС техногенного, природного та вiйськового характеру i спрямованi на припинення дiї небезпечних факторiв, рятування життя та збереження здоров’я людей, а також локалiзацiю НС.
каналiзацiйних i технологiчних мереж з метою створення умов для проведення рятувальних робiт: укрiплення або обвалення пошкоджених i з загрозою обвалу конструкцiй будiвель i споруд на шляхах руху формувань i в мiсцях роботи: ремонт i вiдновлення пошкоджених та зруйнованих лiнiй зв’язку i комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робiт, потреб населення й особового складу формувань, якi працюють у районах стихiйного лиха, аварiї чи осередку ураження, а також для протипожежних заходiв.
Аварiя – небезпечна подiя техногенного характеру, що створює на об’єктi, територiї або акваторiї загрозу для життя i здоров’я людей i призводить до руйнування будiвель, споруд, обладнання i транспортних засобiв, порушення виробничого або транспортного процесу чи задає шкоди довкiллю.
Надзвичайна ситуацiя – порушення нормальних умов життя i дiяльностi людей на об’єктi або територiї, спричинене аварiєю, катастрофою, стихiйним лихом чи iншою небезпечною подiєю, яка призвела (може призвести) до загибелi людей та (або) значних матерiальних втрат.
Класифiкацiя надзвичайних ситуацiй
1. Природнi (стихiйнi):
– тектонiчнi (пiдземнi);
– топологiчнi (надземнi);
– атмосфернi.
2. Бiогеннi:
– iнфекцiйна захворюванiсть людей, сiльськогосподарських тварин;
– масове уражання сiльськогосподарських рослин хворобами чи шкiдниками.
3. Техногеннi:
– викиди РР;
– викиди ОР;
– з пожарами;
– транспортнi аварiї.
Метою класифiкацiї НС є створення ефективного механiзму оцiнки подiї, що стала або може статися у прогнозований термiн, та визначення ступеня реагування на вiдповiдному рiвнi управлiння.
Зростання масштабiв господарської дiяльностi i кiлькостi великих промислових комплексiв, концентрацiя на них агрегатiв та установок великої i надвеликої потужностi, використання у виробництвi потенцiйно небезпечних речовин у великих кiлькостях – все це збiльшує вiрогiднiсть виникнення техногенних аварiй. Надзвичайнi ситуацiї техногенного походження мiстять у собi загрозу для людини, економiки i природного середовища або здатнi створити її внаслiдок ймовiрного вибуху, пожежi, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.
об'єкти, а також гiдродинамiчна небезпечнi об'єкти. У останнi роки значно зросла також небезпека вiд аварiй i катастроф на транспортi.
Надзвичайнi ситуацiї техногенного характеру прийнято класифiкувати за такими основними ознаками:
господарства та населення – персонал пiдприємств та установ, мешканцi житлових будинкiв, пасажири транспортних засобiв тощо).
Аварiї техногенного характеру класифiкуються також з урахуванням критерiїв розмiру заподiяних чи очiкуваних економiчних збиткiв.
Начальником ЦО об'єкту є його керiвник. Вiн несе повну вiдповiдальнiсть за забезпечення захисту виробничого персоналу та населення, постiйну готовнiсть органiв управлiння, сил i засобiв проведення рятувальних та iнших невiдкладних робiт Начальник ЦО об'єкту пiдпорядковується вiдповiдним посадовим особам вiдомств, у вiданнi яких знаходиться об'єкт, а в оперативному вiдношеннi пiдпорядковується вищестоящому начальнику ЦО за мiсцем розташування об'єкту.
Обов'язки начальника ЦО ОНГ
– органiзацiя забезпечення евакуацiї i розосередження робiтникiв i службовцiв та членiв їх сiмей в надзвичайних ситуацiях мирного i воєнного часу;
– забезпечення сховищами працюючої змiни, пiдтримка в станi постiйної готовностi захисних споруд i спецiальних споруд ЦО;
– створення, пiдготовка i пiдтримка в постiйнiй готовностi сил ЦО об'єкту;
– органiзацiя стiйкого управлiння, зв'язку та сповiщення, керiвництво розробкою плану ЦО об'єкту;
– керiвництво навчанням робiгникiв, службовцiв i населення робiтничих поселень заходам захисту вiд стихiйного лиха, аварiй та сучасних засобiв ураження;
– керiвництво РiІНР на об'єктi.
– застуник начальника ЦО об'єкту по евакуацiї та розосередженню робiтникiв та службовцiв;
– заступник по iнженерно-технiчнiй частинi;
До складу штабу входять: начальник штабу, його заступник (помiчники)
– по оперативно-розвiдницькiй частинi, бойовiй пiдготовцi, житловому сектору, а також iншi спецiалiсти на погляд начальника ЦО об'єкту
Для пiдготовки та проведення РiІНР на об'єктах, що мають вiдповiдну базу, створюються служби: оповiщення та зв'язку, протипожежна, аварiйно-технiчна, охорони громадського порядку, медична, матерiально-технiчного забезпечення, транспорту, протирадiацiйного i хiмiчного захисту, сховищ.
В залежностi вiд специфiки об'єкту i наявностi бази можуть створюватись i iншi служби ЦО (захисту продовольства, води i т. д.)
Кiлькiсть служб визначається начальником ЦО об'єкту по узгодженнi зi штабом ЦО району (мiсга).
Служба оповiщення та зв'язку створюється на базi вузлiв (об'єктiв) зв'язку. Вона повинна оповiстити склад керiвництва, робiтникiв та службовцiв i населення робiтничих поселень об'єкту про загрозу стихiйного лиха, катастроф, аварiй i про загрозу нападу ворога, органiзувати зв'язок i пiдтримувати його у станi постiйної готовностi, усунути наслiдки аварiї на спорудах зв'язку ТА в осередках ураження.
Служба охорони громадського порядку створюється на базi пiдроздiлiв вiдомчої охорони На неї покладається забезпечення надiйної охорони об'єкту, громадського порядку при аварiях, катастрофах, стихiйному лiiху та при загрозi нападу противника i в час проведения рятувальних робiт, допомога при своєчасному укриттi працюючих за сигналами ЦО, контролювання режиму свiтломаскування.
та профiлактичних заходiв, надання медичної допомоги потерпiлим та евакуацiя їх у лiкувальнi установи, здiйснення заходiв санiтарної обробки уражених, медичне забезпечення робiтникiв та службовцiв i членiв їх сiмей в мiсцях розосередження.
Служба протирадiацiйного i протихiмiчного захисту органiзується на базi хiмiчних лабораторiй та цехiв На неї покладається розробка i здiйснення заходiв по захисту робiтникiв i службовцiв, джерел водозабезпечення, харчувальних блокiв, складiв продовольства вiд радiоактивних та хiмiчних речовин, органiзацiя та пiдготовка протирадiацiйних, протихiмiчних формувань та установ, контролювання стану iндивiдуальних та колективних. засобiв захисту i спецiальної технiки; органiзацiя радiацiйного i хiмiчного спостереження та здiйснення дозиметричного контролю за опромiненням особистого складу. Проведення заходiв по лiквiдацiї наслiдкiв радiоактивного i хiмiчною зараження.
Служба сховищ та укриттiв органiзується на базi вiддiлу капiтального будiвництва, житлово-комунального вiддiлу, будiвельною цеху. На неї покладається розробка розрахункiв сховищ для робiтникiв, службовцiв i їх сiмей, забезпечення готовностi сховищ та контролювання правильностi їх експлуатацiї, органiзацiя будiвництва сховищ найпростiшого типу; забезпечення своєчасного наповнення сховищ по сигналах Ц0, участь у рятувальних роботах при завалах сховищ.
Аварiйно-технiчна служба створюється на базi виробничо-технiчного вiддiлу або вiддiлу головного механiка. Ця служба розробляє i здiйснює попереджувальнi заходи, що пiдвищують стiйкiсть основних споруд, спецiальних iнженерних мереж та комунiкацiй в надзвичайних ситуацiях, здiйснює роботи по локалiзацiї та лiквiдацiї аварiй в мережах та комунiкацiях об'єкту, в спорудах, розбирає завали i рятує людей.
Служба матерiально-технiчного забезпечення створюється на базi вiддiлу матерiально-технiчного забезпечення об'єкту На неї покладається розробка плану матерiального i технiчного забезпечення, повне та своєчасне ' забезпечення формувань всiма засобами оснащення, органiзацiя ремонту технiки i рiзного майна, пiдвiз його до дiльниць робiт, зберiгання i облiк; забезпечення продовольством, предметами першої необхiдностi робiтникiв та службовцiв на об'єктiв та в мiсцях розосередження.
Транспортна служба органiзується на базi транспортних вiддiлiв, цехiв, гаражiв об'єкту. Вона розробляє i здiйснює заходи по забезпеченнi перевезень, пов'язаних з розосередженням робiтникiв i службовцiв та доставкою їх до мiсця роботи, органiзує пiдвезення сил i засобiв до осередкiв ураження, пристосовує транспорт для перевезення робiтникiв i службовцiв, евакуацiї уражених. Проводить роботу по знезараженню транспорту. Начальника служб призначаються начальники установ, вiддiлiв, лабораторiй, на базi яких розгортається служба.
На невеликих об'єктах служби ЦО не створюються, а їх робота доручається вiддiлам даного об'єкту. Начальниками цивiльної оборони сiльських районiв є голови державної виконавчої влади. При них iснує штаб цивiльної оборони. В сiльських районах утворюються прийомнi евакокомiсiї для прийому i розмiщення евакуйованого населення з мiст i районiв, де сталося стихiйне лихо, аварiя або катастрофа або iншi надзвичайнi ситуацiї. В сiльських районах створюються служби, аналогiчнi мiським районам. Особливiстю мeдичнoї служби є те, що вона приймає i розмiщує евакуйованi лiкарнi i лiкувально-профiлактичнi установи i хворих. Крiм того, в сiльських районах створюються служби захисту тварин i рослин на базi ветеринарних утанов та дослiдних станцiй.
Виробнича аварiя – це раптова зупинка роботи або порушення установленого процесу виробництва на об’єктi, яка призводить до пошкоджень або знищення матерiальних цiнностей, травмування або загибелi людей.
Великi виробничi аварiї i катастрофи можуть призвести до загибелi людей i завдати вiдчутної шкоди народному господарству. Тому забезпечення безаварiйної роботи на пiдприємствi слiд розглядати як важливу державну справу, що вимагає повсякденної уваги мiнiстерств, вiдомств, керiвникiв та iнженерно-технiчного персоналу ОГ. Аварiї можуть вiдбутися на будь-яких промислових пiдприємствах i на транспортi, однак найбiльшу небезпеку становлять об’єкти, якi виробляють чи застосовують у технологiї СДОР, вибухо- i пожежонебезпечнi матерiали й продукти. Небезпечними об’єктами є також склади, бази, залiзничнi станцiї i порти, де зберiгають чи знаходяться запаси цих матерiалiв i продуктiв.
Аварiї можуть вiдбутися в результатi стихiйних лих, допущених прорахункiв у проектуваннi, будiвництвi й устаткуваннi пiдприємств; введення в експлуатацiю промислових об’єктiв з великими недоробками i виступами вiд проектiв; прийняття в експлуатацiю вентиляцiйних систем без випробування їх на ефективнiсть роботи; незабезпечення вибухо- i пожежонебезпечних виробництв необхiдною промисловою вентиляцiєю i захистом вiд пилу; недоробок з технiки безпеки й охорони працi; незадовiльного оснащення контрольно-вимiрювальною, захисною, блокуючою апаратурою i недостатньої герметичностi технологiчного устаткування. Вони можуть бути також наслiдком порушення технологiчних процесiв, несправностi електропроводки i вiдсутностi надiйних систем пожежегасiння.
Кожна конкретна аварiя викликається сукупнiстю ряду причин i несприятливих факторiв. Аналiз показує, що аварiї виникають, головним чином, у результатi слабкої навченостi персоналу, допущеної недбалостi, порушення технологiчного процесу виробництва i правил технiки безпеки. Вивчення причин аварiї i всебiчна оцiнка ступеня небезпеки дозволяють правильно визначити заходи щодо їх попередження, передбачити необхiднi заходи захисту людей i зниження збиткiв.
Основними заходами щодо лiквiдацiї наслiдкiв великих аварiй є: оповiщення про небезпеку робiтникiв та службовцiв, формувань ЦО i населення, що проживає поблизу об’єкта; комплексна розвiдка об’єкта, на якому вiдбулася аварiя; порятунок людей з-пiд завалiв; зi зруйнованих i пошкоджених будинкiв та споруд, надання медичної допомоги постраждалим i евакуацiя їх у лiкуваннi установи; гасiння пожеж; локалiзацiя аварiй на комунально-енергетичнних мережах, якi перешкоджають веденню рятувальних робiт; улаштування проїздiв i проходiв до мiсць аварiї; обвалування нестiйких конструкцiй, розбирання завалiв, демонтаж збереженого устаткування, якому загрожує небезпека; органiзацiя комендантської служби.
Швидке проведення рятувальних робiт i оперативна лiквiдацiя наслiдкiв аварiї вимагають значних сил i засобiв, для цих цiлей залучаються спецiальнi i територiальнi формування загального призначення i служб.
При лiквiдацiї наслiдкiв виробничих аварiй застосовуються iнженерна i iнша спецiальна технiка: крани, бульдозери, екскаватори, компресорнi станцiї, самоскиди. Важкi тягачi з тросами для розтягування i розведення великих залiзобетонних конструкцiй, вертольоти великої вантажопiдйомностi i металорiзнi установки.
Використовуються також засоби малої механiзацiї: домкрати, лебiдки, мотопилки, газорiзи, електронасоси й iн.
Рятувальнi роботи в мiсцях аварiї, як правило, проводяться в умовах загальностi, а при пожежах – задимленостi i високих температур; щоб забезпечити безперервнiсть роботи з наростаючим темпом, сили ЦО подiляються на змiни i видiляють резерви.
У залежностi вiд характеру i масштабу аварiї керiвництво лiквiдацiєю наслiдкiв здiйснює або керiвник даного пiдприємства, який є одночасно i начальником ЦО, або голова спецiально створюваної надзвичайної комiсiї. На кожну дiлянку призначається керiвник з числа вiдповiдальних посадових осiб об’єкта або керiвникiв ЦО i фахiвцiв служб ЦО. Вiн повинен поставити завдання формуванням, вказати термiни i способи їх виконання, визначити порядок матерiального, технiчного й iнших видiв забезпечення, органiзувати роботи, своєчасну змiну, вiдпочинок i харчування особового складу.
рiшення на проведення РІНР передує ретельна перевiрка. Основнi її завдання – виявити обстановку, що склалася, визначити характер руйнувань i обсяг невiдкладних робiт, умови, у яких потрiбно вести цi роботи. У ходi розвiдки визначаються мiсцезнаходження постраждалих людей, намiчаються способи їх порятунку i шляхи евакуацiї. Розвiдку органiзовує керiвник – начальник ЦО об’єкта за допомогою розвiдувальних формувань i при обов’язковiй участi провiдних спецiалiстiв.
До мiсця виробничої аварiї першими повиннi прибути протипожежнi команди, пiдроздiли мiлiцiї, машини швидкої допомоги.
Лiквiдацiя наслiдкiв аварiї може здiйснюватися одночасно на всьому об’єктi чи на окремих дiлянках у тих випадках, коли мається достатня кiлькiсть сил i засобiв, роботи проводяться вiдразу на всiй площi. Якщо сил недостатньо, роботи доводиться проводити послiдовно. При цьому в першу чергу їх починають там, де необхiдно надати допомогу людям, i на дiлянках, якi становлять найбiльшу небезпеку.
Першу медична i лiкарська допомога надається постраждалим, якi знаходяться в станi шоку, а також звiльненим з-пiд невеликих завалiв i уламкiв. Витягування людей з-пiд великих завалiв здiйснюється з дотриманням заходiв безпеки, їм надається невiдкладна медична допомога з наступною евакуацiєю в лiкувальнi установи.
Будь-яке пiдприємство свої особливостi, якi можуть бути невiдомi рятувальникам, але повиннi бути врахованi. Тому перед початком робiт з кожним формуванням вiдповiдними фахiвцями пiдприємств i служб ЦО проводиться iнструктаж, на якому вказуються способи дiї при виконаннi поставленого завдання i правила безпеки, дотримання яких обов’язково.
Для органiзацiї робiт з лiквiдацiї наслiдкiв аварiй катастроф на об’єктiв господарювання створюється постiйно дiюча надзвичайна оперативна група пiд керiвництвом головного iнженера. У надзвичайних ситуацiях вона працює пiд загальною координацiєю районної надзвичайної комiсiї.
На оперативну групу покладеннi такi завдання:
· Вживання екстрених заходiв по захисту населення вiд наслiдкiв аварiї;
· Вживання екстрених заходiв по захисту населення вiд наслiдкiв аварiї;
Дiї на надзвичайної оперативної групи по керiвництву РІНР органiзовуються вiдповiдно до плану ЦО ОГ на мирний час.
1 етап. Вживання екстрених заходiв:
1. оповiщення i збiр НОГ
2. попередня оцiнка обстановки
3. вживання екстрених заходiв по захисту робiтникiв, службовцiв, населення
4. надання допомоги потерпiлим
5. локалiзацiя аварiї та органiзацiя розвiдки
6. органiзацiя комендантської служби i пiдтримка громадського порядку в районi аварiї
2 етап. Оперативне планування:
1.
розвiдка
2.
уточнення обстановки
3.
4.
розрахунок сил i засобiв
5.
оцiнка збитку
6.
вироблення рiшення
7.
3 етап. РІНР. Рятувальнi роботи:
1.
розшук потерпiлих
2.
витягнення потерпiлих
3.
евакуацiя людей
4.
надання першої медичної допомоги
Іншi невiдкладнi роботи:
1.
локалiзацiя аварiї
2.
гасiння пожеж
3.
змiцнення споруд
4.
вiдновлення мереж
5.
проведення санiтарної обробки людей
4 етап. Лiквiдацiя наслiдкiв
Заходи щодо створення умов для забезпечення дiяльностi населення, вiдновлення функцiонування ОГ:
1. коротко строкове вiдновлення експлуатацiї об’єкта
2. тимчасове вiдновлення для забезпечення роботи об’єкта
3. капiтальне вiдновлення з реконструкцiї споруд.
Так як за останнi роки щороку в Українi виникає до 500 надзвичайних ситуацiй техногенного походження, то їх миттєва лiквiдацiя має важливе значення для суспiльства. Вони виникають в основному на потенцiйно техногенно небезпечних об’єктах.
2. Цивiльна оборона: навчальний посiбник. – Київ:» Центр навчальної лiтератури», 2004. – 439 с.
3. Дурiков А. П. Оцiнка радiацiйної обстановки на об’єктi народного господарства. – М., 95 с.
4. Положення «Про Цивiльну оборону». Постанова КМУ №284/99. – К., 1994
| 
