Військова токсикологія, радіологія та медичний захист

Вiйськова токсикологiя, радiологiя та медичний захист Мiнiстерство освiти i науки України Нацiональний унiверситет харчових технологiй та цивiльної оборони Контрольна робота (з. ф. н.) спецiальнiсть МЗЕД Вишняк Антонiна Викладач Київ – 2009 Змiст Теоретичне питання з них ОР. Радiоактивнi речовини заражують об'єкти, головним чином з поверхнi iлише частково проникають вглиб пористих матерiалiв. Отруйнi речовинишвидко проникають у пористi матерiали (дерево, шкiра, тканини та iн.) iпросочуються в лакофарбнi покриття та гуму. Непористi матерiали (скло,непофарбований метал та iншi) заражуються тiльки з поверхнi. медико-санiтарного майна. Санiтарна обробка полягає у вилученi з особового складу радiоактивних речовин, вилученi та знешкодженi ОР i бактерiальних засобiв. Дегазацiєю називають знезаражування об'єктiв шляхом руйнування (нейтралiзацiї) та вилучення отруйних речовин. Дезактивацiя - усунення радiоактивних речовин з поверхней до величин,безпечних для людини. Дезинфекцiєю називають знищення патогенних мiкроорганiзмiв i токсинiв з заражених об'єктiв. Залежно вiд обставин, наявностi часу i iснуючих засобiв спецiальноїобробки може виконуватись у повному обсязi або частково i, вiдповiдно,подiляється на повну та часткову. Часткова спецiальна обробка складається з: часткової санiтарної обробки особового складу, часткової дезактивацiї, дегазацiї та дезинфекцiї озброєння i технiки, майна та iншi. Повна спецiальна обробка складається з: повної санiтарної обробки особового складу, повної дезактивацiї, дегазацiї та дезинфекцiї озброєння, технiки, майна та iнш. Дегазацiя. Розрiзняють два види дегазацiї: природну (пасивну) та штучну(активну). Природна вiдбувається без участi людини (випаровування,гiдролiз вологою та iн.). Швидкiсть її залежить вiд метеорологiчнихумов, стiйкостi ОР, щiльностi зараження. Штучна проводиться iззастосуванням спецiальних засобiв. Існує декiлька способiв дегазацiї: · механiчнi - вилучення об`єкту та iзоляцiя зараженого об`єкту (закиданняземлею i т. iн.); · фiзичнi - вилучення ОР за допомогою розчинникiв, сорбентiв; · хiмiчнi - бiльш досконалi та надiйнi, за допомогою дегазуючих речовин тарозчинiв; · змiшанi. Дегазуючi речовини та розчини. Залежно вiд механiзму знешкоджуючої дiївони подiляються на окислювально-хлоруючi речовини (хлорне вапно, ДТСГК, хлорамiн i т. iн.) та речовини лужного характеру, якi вступають вобмiннi реакцiї та прискорюють гiдролiз ОР. Для дегазацiї застосовуються розчини та рецептури стандартного складу: · розчин N 1 (2% розчин дiхлорамiну в дiхлоретанi); · розчин N 2 ащ (водний розчин: 2% NaOH з 5% моноетаноламiном, 25% розчин· амiаку; · розчин N 2 бщ (водний розчин: 10% NaOH з 25% моноетаноламiном); · дегазуючi рецептури РД-2, РДА; · воднi розчини (суспензiї, кашицi) гiпохлоритiв кальцiю-ДТСГК. За вiдсутнiстю табельних розчинiв можуть бути використанi воднi розчини порошку СФ-2У (0,3%), органiчнi розчинники, якi сприяють швидкому змиву ОР. Дезактивацiя. Дезактивацiя за аналогiєю з дегазацiєю подiляється наприродну (пасивну) та штучну (активну). Пiд природною дезактивацiєю слiдрозумiти зменшення радiоактивностi продуктiв дiлення з часом. Швидкийспад радiоактивностi у першi години пiсля вибуху пояснюється великоюкiлькiстю у ПЯВ iзотопiв з малим перiодом напiврозпаду. Наявнiстьдовгоiснуючих iзотопiв вимагає проведення штучної дезактивацiї фiзичнимиспособами iх вилучення iз заражених об'єктiв, а саме: · дезактивацiя, яка заснована на миючiй дiї деяких речовин(поверхнево-активнi речовини - мило, сульфонол та iн.); · дезактивацiя, яка заснована на використаннi хiмiчних реагентiв, що викликають розчинення або руйнування поверхневого шару об'єкта (кислоти, луги, окислювачi, органiчнi розчинники - дiхлоретан, керосин, дизпаливо, бензин);· дезактивацiя, яка заснована на сорбцiйних процесах (карбофе рогель); · дезактивацiя, яка заснована на iонному обмiнi (цеолiт, глау конiт, сульфовугiлля, iонно-обмiннi смоли); · дезактивацiя, яка заснована на використаннi комплексоутворювачiв(гексамета-фосфат, триполiфосфат натрiю, щавелева, лимонна, винна кислотита iн.). Табельною дезактивуючою речовиною є порошок СФ-2У (сульфонолтриполiфосфат Na - 50%, сульфат Na). Застосовуються 0,15% i 0,3% воднiсуспензiї порошку. Технiчнi засоби, якi використовують пiд час спецiальної обробки, маютьсвоє особливе призначення. Вони вiдповiдають вимогам зручностi, простотивикористання, безпеки та швидкостi спецiальної обробки. Табельнi засоби санобробки ОР та їх аерозолями, а також лицевої частини протигазута помiтних плям ОР на обмундируваннi. ІПП-8 складається з посудини ємнiстю 200 мл, яка наповнена унiверсальним дегазатором, з пробкою, що нагвинчується i чотирьох ватно-марлевих тампонiв. ІПП-8 забезпечує обробку 1500-2000 см2 поверхнi тiла. Вмiст ІПП-8 упакований в полiетиленовий мiшечок з iнструкцiєю з застосування. При раптовому застосуваннi хiмiчної зброї необхiдно: надiти протигаз та плащ у виглядi накидки, при нагодi сховатись у технiцi або спорудi, негайно вскрити пакет, налити рецептуру з пакету ІПП-8 у праву долоню; затримати дихання, заплющити очi i лiвою рукою, тримаючи за клапану коробку, зняти лицеву частину протигазу з пiдборiддя, а правою рукою швидко протерти шкiру обличчя пiд лицьовою частиною протигазу. Повiки мають бути заплющенi. Сухим тампоном зняти надлишки рецептури, починаючи з шкiри бiля очей, надiти лицеву частину протигазу, зробити рiзкий видих, вiдкрити очi; змочити рецептурою тампон, яким протерти шию, долонi, комiрець, обшлаги рукавiв, зовнiшню поверхню лицевої частини протигазу; закрити флакон та покласти його у сумку протигазу. Обробкушкiри рецептурою ІПП-8 здiйснювати не пiзнiше 5 хв. з моменту попаданнякрапель ОР на шкiру. При надiтому протигазi: розкрити пакет, змочити тампон рецептурою та рiвномiрно протерти шкiру шиї, рук, знов змочити тампон та протерти комiр та обшлаги рукавiв (захоплюючи тампоном зовнiшню та внутрiшню поверхню), зовнiшню поверхню лицевої частини протигазу; сухим тампоном зняти надлишки рецептури зi шкiри шиї та рук; закрити та покласти флакон у сумку для протигазу. Дегазуючий пакет силiкагелевий (ДПС, ДПС-1), що входить до складукомплекта ІДП-С, призначений для дегазацiї обмундирування, зараженногопарами ОР типу зарин, зоман. ДПС складається з тканинного мiшечка здегазуючим порошком (85% силiкагелю i 15% фенату натрiю), щовставляється у полiетиленову упаковку для захисту вiд вологи. Вагапорошку в пакетi 70 г. При обробцi обмундирування з пакета треба знятиповерхневу полiетиленову упаковку; легко стукаючи мiшечком пообмундируванню та головному убору, посипати їх без пропускiв, одночасновтираючи мiшечком порошок в тканину. Увагу треба звернути на обробкуспини, пахви, пiд поясним ременем, лямкою та сумкою протигазу. Обробкуспини проводять у порядку взаємодопомоги. У випадку дегазацiї вологогообмундирування треба спочатку все обмундирування опудрити, а потiмвтерти порошок в тканину. Пiсля обробки обмундирування його необхiдно ретельно витрусити. Наобробку одного комплекту обмундирування витрачається один пакет, прицьому концентрацiя парiв (зарин, зоман) зменшується у 30-60 разiв, щодозволяє зняти протигаз поза вогнищем на вiдкритому повiтрi. Комплект санiтарнї обробки особового складу (КСО) призначений для повної обробки особового складу влiтку i часткової санiтарної обробки взимку (працює вiд автомобiлiв: ГАЗ-63,-66, ЗІЛ-164,-130,-157 i iн). Комплект складається з теплообмiнника, сифона, гумовотканинних рукавiв,душових насадок, газовiдвiдного пристрою, намету, ЗІПу i укладається уящик. Для пiдiгрiву води використовується теплова енергiя вихлопних газiв. Дiякомплекту заснована на використаннi тепла i кiнетичної енергiї вихлопнихгазiв автомобiлiв. Пропускна здатнiсть комплекту 10-12 чол/год. Дезiнфекцiйно-душовi установки. Дезiнфекцiйно-душовi автомобiлi ДДА-2,ДДА-3, ДДА-66 та дезинфекцiйно-душовий причеп ДДП-2 призначенi для миттялюдей, дезинфекцiї та дезинсекцiї обмундирування, спорядження i взуття упольових умовах. ДДА змонтованi на шассi автомобiлiв, ДДП - на причепi. Основним складовим обладнанням є паровий котел, 2 дезинфекцiйнi камери,у ДДП - одна, душовi пристрої (ДДА-2, ДДА-3 - по 3 шт; ДДА-66, ДДП-2 – 2шт.). Пропускна спроможнiсть установок за годину: санiтарна обробка -144 чол. влiтку, 96 - взимку (ДДА-2, ДДА-3); 48+8 сидячих та насилочнихвлiтку,36+6 - взимку (ДДА-66, ДДП-2). Комплект "СО" (санiтарна обробка) призначений для проведення повноїсанiтарної обробки 500 поранених та хворих, якi зараженi ОР, РР, БР."СО" є на оснащеннi омедб (ОМЗ) та госпiталiв. Мiстить дезинфекцiйнi засоби, лiкарсько-медичнi та санiтарно-господарчi речi, якi розташовують у пакувальних ящиках. Табельнi засоби дегазацiї та дезактивацiї особистої зброї, озброєння i транспорту гармат та мiнометiв, десяти дегазуючих силiкагелевих пакетiв (ДПС), якi призначенi для дегазацiї обмундирування, зараженого парами ОР типу зарин, зоман. Усi пакети пакуються в картонну водонепроникну коробку i знаходяться упiдроздiлах. Індивiдуальний дегазацiйний пакет (ІДП) являє собою бляшаний або картонний корпус (футляр) з кришкою, в якому знаходяться двi склянi ампули, в однiй з них (з червоною позначкою) - 60 мл дегазуючого розчину N1, в другiй (з чорною позначкою) - N2 ащ. У кришцi футляра розмiщується 5 серветок (тампонiв) з протирального паперу. Для проведення дегазацiї особистої зброї необхiдно: зняти кришку з футляра, вiдбити головку ампули з червоною позначкою, змочити одну-двi серветки дегазуючим розчином i протерти ним зброю, поступово використовуючи весь розчин; розкрити ампулу з чорною позначкою, змочити одну-двi серветки дегазуючим розчином N2-ащ та обробити ними зброю так само, як дегазуючим розчином N1; протерти зброю сухою серветкою. Пiсляобробки використанi тампони та ампули закопати у землю або спалити. Комплект танкових дегазацiйних приладiв (ТДП) призначений для часткової дегазацiї танкiв, самохiдних артилерiйських установок, бойових машин пiхоти, бронетранспортерiв та iнших об'єктiв вiйськової технiки. Вiнскладається iз двох автономних приладiв, зарядного пристосування талiйки. Автономний прилад являє собою балон з сифоном, вентилем, розпилюючимпристроєм, запобiжним ковпачком, ручкою та пробкою заливної горловини. Дiя приладу заснована на принципi розпилення дегазуючого розчинустиснутим повiтрям. Робоча ємнiсть одного приладу 1,6 л. Робочий тиск уприладi 8-10 мгс/см2. Вага спорядження комплекту 6,3-6,5 кг. Комплект дезактивацiї i дегазацiї озброєння та бойової технiки (комплект ДКВ) складається з 78 автономних приладiв, що знiмаються, якi розмiщенi на обладнаних платформах автомобiля ЗІЛ-157 та двовiсного причепа. Автономний прилад ДКВ являє собою резервуар з сифоном, двома шлангами збрандспойтами i щiтками. В останнiх випусках укомплектовуєтьсяповiтряними насосами. Робоча ємнiсть приладу 30 л. Резервуари приладу завчасно споряджаютьсядезактивуючими або дегазуючими розчинами. На резервуарах приладiв ємаркiрування: у приладiв з дегазуючими розчинами N 1 - червона смуга, уприладiв з дегазуючим розчином N2-ащ (2-бщ) - чорна смуга. Подаваннярозчину з резервуару до брандспойтiв проводиться тиском, якийстворюється в резервуарi за допомогою ручного повiтряного насоса абокомпресорiв об'єктiв, якi обробляються. Індивiдуальний комплект для спецiальної обробки автотракторної технiки(ІДК-1). До комплекту ІДК-1 входить брандспойт iз щiткою, ежекторнанасадка, гумовий рукав з перехiдником для пiдводу рiдини з ємностi вежекторну насадку, хомут, скребачка. Усi частини комплекту складаютьсяв сумку iз бавовняної тканини. Комплект перевозиться за спиною або пiдсидiнням екiпажу машини. Резервуаром для дегазуючого (дезактивуючого)розчину є бiдон (канiстра) ємнiстю 20 л. Вага комплекту (без канiстри) 5 кг. Подавання розчину iз ємностi проводиться тиском, який створюєтьсякомпресором автомобiля або автомобiльним шинним насосом. Автомобiльний комплект спецiальної обробки вiйськової технiки (ДК-4)призначений для дезактивацiї та дегазацiї автомобiлiв iбронетранспортерiв. До комплекту ДК-4 входить газорiдинний прилад, ІДПС,чотири ІПП-8, дезактивуючий порошок СФ-2 (СФ-2У). Газорiдинний прилад призначений для дезактивацiї i дегазацiї автомобiлiвгазорiдинним методом та для дезактивацiї сухих, незамастилених поверхоньметодом пиловiдсмоктування. Вiн складається з ежектора, газорiдинного тарiдинного рукавiв, брандспойту з подовжувачем та щiткою, пиловiдводноїтруби i газовiдбiрного пристрою. Дiя газорiдинного приладу заснована на використаннi тепла i кiнетичноїенергiї вiдпрацьованих газiв двигунiв автомобiлiв чи бронетранспортерiв. Вiдпрацьованi гази надходять в ежектор пiд тиском 0,8-1,0 кгс/см2, отримують в соплi ежектора необхiдну швидкiсть i створюють розрiдження, що забезпечує при газорiдинному методi подання розчину iз ємностi в брандспойт, а при методi пиловiдсмоктування - вiдсмоктування пилу з оброблюваної поверхнi. Теплова машина спецiальної обробки вiйськової технiки (ТМС-65) призначена для дезактивацiї, дегазацiї та дезинфекцiї зовнiшнiх поверхонь технiки, газовим та газокраплинним потоками. Вона може бутивикористана також для дегазацiї i дезак-тивацiї дiлянок мiсцевостi тадорiг з твердим покриттям. Спецiальне обладнання машин ТМС-65 змонтоване на автомобiльному шасiвисокої прохiдностi УРАЛ-375Е i складається iз турбореактивного двигунаВК-1А, поворотного пристрою, кабiни оператора, паливної, водяної,гiдравлiчної систем, електрообладнання, фiльтровентиляцiйної установки,переговорного пристрою, системи опалення, протипожежного обладнання. Докомплекту машини входять спецiально обладнаний причеп-цистерна НЦ-4,запаснi частини, iнструмент та приладдя (ЗІП). Робочим органом машини єтурбореактивний двигун; вiн є генератором високошвидкiсного тависоко-температурного струму газу. При подаваннi води чи водної суспензiїДТС-ГК у газовий потiк в подовжувальнiй насадцi утворюєтьсягазокраплинний потiк. Поворотний пристрiй дозволяє обробляти газовим чигазокраплинним потоком зовнiшнi поверхнi рухомих або нерухомих об'єктiввiйськової технiки. До кабiни оператора виведенi основнi пристроїкерування та контролю за роботою агрегатiв машини ТМС-65 iтурбореактивного двигуна. Запас палива для двигуна, який возиться, розташовується в паливнiйємнiстi. Запас води (2800 л) для утворення газокраплинного потоку, якийвозиться i розташовується у водянiй ємнiстi (200 л) та причепi-цистернi(2600 л). Для утворення безпечних умов працi оператора i водiя при обробцiзараженої технiки та мiсцевостi машина обладнана фiльтровентиляцiйноюустановкою ФВУ-15 т. Зв'язок мiж членами екiпажу здiйснюється черезпереговорний пристрiй Р-124. Обслуга машини ТМС-65 складається iз двох чоловiк: командира машини(оператора) та водiя. Обробка вiйськової технiки проводиться, як правило, двома машинамиТМС-65 безпосередньо в районах зосередження вiйськ або на маршрутах їхруху. Спецiальна обробка вiйськової технiки машинами ТМС-65 може проводитись: при русi технiки колоною, у цьому випадку взвод машин ТМС-65 розбиваєробочий майданчик; в положеннi, коли технiка, яка обробляється, знаходячись у колонах,стоїть на мiсцi, а машини ТМС-65 рухаються вздовж колони. Авторозливочна станцiя АРС-12У (АРС-14). АРС-12У призначена длядезактивацiї, дегазацiї та дезинфекцiї озброєння i вiйськової технiки,дегазацiї та дезинфекцiї мiсцевостi рiдкими розчинами, транспортуванняi тимчасового зберiгання рiдин, а також для перекачування рiдин з одноїтари до iншої. АРС-12У являє собою автомобiль ЗІЛ-157, на якому змонтовано спецiальнеобладнання: цистерна ємнiстю 2500 л, вихрьовий самовсмоктувальний насос,ручний насос, трубопровiд, барабан, восьмиштуцерний колектор,роздавальнi колектори, рукава, брандспойти, пiстолети ПР-У, сифон таiнше приладдя. Принцип дiї АРС-12У: рiдина за допомогою насосу забирається iз ємностi(водоймища) i подається до цистерни. Із цистерни рiдина пiд тискомподається через роздаточну трубу, колектор, шланги i брандспойти наповерхню, що оброблюється. За необхiднiстю рiдину можна подавати iзсторонньої ємнiстi, оминаючи цистерну. Мотопомпа МП-800 (М-600) використовується у пiдроздiлах хiмiчногозахисту для дезактивацiї струменем води великої технiки, а також дляподавання води iз вiдкритих джерел у рiзнi ємностi. Мотопомпа МП-800являє собою переносний агрегат, який складається iз двоцилiндровогодвигуна внутрiшнього згорання та вiдцентрового насосу, вакуум-системинасосу та приладдя. До комплекту мотопомпи входять два заборних рукавидiаметром 76 мм та довжиною по 4 м, два напорних рукави дiаметром 66 ммi довжиною по 20 м, три напорних рукави дiаметром 51 мм i довжиною по 20 м. Продуктивнiсть 800 л/хв. Мотопомпа М-600 складається iз одноцилiндрового двигуна внутрiшньогозгорання, насосу, вакуум-апарату та приладдя. Продуктивнiсть 600 л/хв. Табельнi засоби дегазацiї та дезактивацiї засобiв захисту зоман, V-гази, а також в'язкими рецептурами i парами. Вона можебути використана для дезинфекцiї та дезинсекцiї вказаного майнапароповiтряноамiачною сумiшшю i сушки обробленого обмундирування гарячи повiтрям. АГВ-3М складається iз чотирьох машин: силової, двох дегазацiйних та пiдсобної. Силова машина призначена для отримання пари i гарячогоповiтря. У камерах дегазацiйних машин вiдбувається процес дегазацiїзаражених виробiв. На пiдсобнiй машинi перевозиться допомiжнеобладнання, обслуга, а також пiдвозиться паливо та iншi матерiали. Дегазацiйна машина має три камери. Кожна камера працює незалежно вiдiнших i складається з каркасу, який обшитий з внутрiшнього бокунержавiючою сталлю, а з зовнiшнього - листовим алюмiнiєм. У днище камеривмонтований генератор амiаку: всередину камери вставляється решiтка(несправжнє дно). Генератор використовується для отримання амiаку абоамiачної води i має вигляд прямокутної коробки з нержавiючої сталi. При завантажуваннi камер дегазацiйних машин заражене обмундирування,захисний одяг, кожухи розвiшують на плечиках; чоботи, черевики, ватнеобмундирування та шапки завантажують навалом на сiтчасте дно камери навсю її висоту. Обслуга АГВ-3М складається з командира вiддiлення АГВ-3М, командирiв i водiїв силової та дегазацiйних машин, водiя пiдсобної машини i п'яти хiмiкiв-дегазаторiв. Всього 13 чоловiк. Бучильна установка (БУ-4М) призначена для дегазацiї та дезiнфекцiї бавовняного обмундирування, бiлизни, iндивiдуальних засобiв захисту i брезентiв. Крiм того, бучильна установка може бути використана длядезактивацiї та дегазацiї казанкiв, ложок, металевих фляг та iншогокухонного устаткування. БУ-4М являє собою автомобiль, у кузовi якого розмiщено обладнання. Основне обладнання складається з двох бучильникiв, у яких проводитьсяобробка заражених речей кип'ятiнням або пароамiачним способом. Пральнi машини призначенi для гiгiєнiчного прання обмундирування, можуть бути використанi для дегазацiї та дезактивацiї бiлизни i обмундирування. Найбiльше використання має пральна машина СМ-50, продуктивнiсть якої 50 кг сухих виробiв за цикл прання. її складається з фiльтра, двох дехлораторiв та трубопроводiв. До системного обладнання належать двi мотопомпи МП-600 (МП-800), чотирирезервуари вiдстойники РЕ-6000, два резервуари-збiрники води (РЕ-6000),лабораторний набiр для визначення доз хлорного вапна та коагуляторiв. При одночасному зараженнi води ОР та хвороботворними мiкробами очищення її полягає у попередньому хлоруваннi високими дозами хлору, послiдовною фiльтрацiєю через фiльтр, споряджений iонiтами та через дехлоратори, спорядженi активованим вугiллям або карбоферогелем-М. Надлишок хлоруусувається при фiльтруваннi води через iонiтовий фiльтр. Дезактивацiяводи за допомогою МАФС-3 здiйснюється фiльтруванням, iонним обмiном абофiльтруванням через шихту iз карбоферогеля-М та сульфовугiлля. Продуктивнiсть станцiї 3500-4000 л/год. Пересувна опрiснювальна установка ПОУ призначена для дезактивацiї тадезинфекцiї води, а також для отримання iз гiрко-солоних вод прiсної(дистильованої) води. Спецiальне устаткування установки змонтоване нашасi автомобiля ЗІЛ-131. Продуктивнiсть її бiля 250-300 л/год. Із 700 лзараженої води 300 л переганяється i збирається у виглядi конденсату уємнiсть для чистої води, iншi 400 л змиваються в ямку для стiчних вод. Органiзацiя i проведення часткової i повної спецiальної обробки у вiйськах пiсля виходу з вогнищ зараження ОР, РР, БР. Спецiальна обробка проводиться звикористанням табельних i пiдручних засобiв безпосередньо у пiдроздiлахз метою подальшого ведення бойових дiй без засобiв захисту та в разiвходу до колективних засобiв захисту. Повна спецiальна обробка проводиться поза зоною зараження пiслявиконання бойового завдання частинами хiмiчних, iнженерних вiйськ за розпорядженням старших начальникiв як безпосередньо в районах бойових дiй, так i в районах спецiальної обробки (РСО), якi розгортаються пiдроздiлами хiмiчних вiйськ за участю речової та медичної служб. Часткова санiтарна обробка внаслiдок зараження РР i порядок її у видаленнi РР з вiдкритих дiлянок тiла i дезактивацiїодягнутого обмундирування i засобiв захисту та виконується пiслядезактивацiї зброї i технiки. Для його проведення в зонi зараженнявикористовуються пiдручнi засоби. Радiометричний контроль до i пiсляйого проведення не проводиться. На МПП для вирiшення питання пропроведення часткової санiтарної обробки поранених та хворих, якiнадходять iз зони зараження РР, проводиться радiометричний контроль. При проведеннi ЧСО в зараженому районi необхiдно протерти або обмести, не знiмаючи, протигаз (респiратор) i засоби захисту шкiри, обмести i стряхнути обмундирування, спорядження та взуття, якщо не було одягнуто засобiв захисту шкiри. Пiд час виходу iз зони радiоактивного зараження ЧСО проводиться внаступнiй послiдовностi: зняти, стряхнути (обмести) або протерти ганчiр'ям, змоченим у водi,iндивiдуальнi засоби захисту шкiри; не знiмаючи протигазу, стряхнути (обмести, вибити) обмундирування(шинель або гiмнастерку для цього зняти). Обробка обмундирування та взуття не проводиться, якщо вони не булизараженi РР внаслiдок своєчасного використання особовим складом засобiвзахисту: · обмести i протерти ганчiр'ям, змоченим водою, спорядження i взуття; · обмити чистою водою (iз фляги) вiдкритi дiлянки рук та шиї, а потiмлицеву частину протигазу; · зняти протигаз, старанно вимити чистою водою обличчя, шию, руки,прополоскати рот i горлянку. При нестачi води обробка вiдкритих дiлянок шкiри i лицевої частинипротигазу проводиться шляхом обтирання їх вологим рушником, тампоном абоносовиком, причому протирання проводиться в одному напрямку. Взимкуобмундирування, спорядження та взуття можна обробити, протираючинезараженим снiгом. Часткова санiтарна обробка при зараженнi крапельно-рiдкими ОР та їхаерозолями. При зараженнi особового складу, поранених та хворих крапельно-рiдкими ОР i їх аерозолями (при несвоєчасному використаннi засобiв захисту) ЧСО проводиться негайно пiсля зараження i полягає у обеззаражуваннi ОР на вiдкритих дiлянках шкiри та прилеглих до них дiлянках обмундирування (знезаражуються також видимi краплi ОР на обмундируваннi i лицевiй частинi протигазу) з використанням iндивiдуального проти-хiмiчного пакету (ІПП-8). Якщо в момент зараження особовий склад знаходився у протигазах i засобахзахисту шкiри, ЧСО проводиться пiсля виходу iз зараженого району (призняттi засобiв захисту). Обмундирування, яке заражене парами ОР типу зарин, зоман, обробляєтьсяза допомогою дегазуючого пакету силiкагелевого (ДПС), пiсля чого можназняти протигаз. При проведеннi ЧСО особового складу, зараженого одночасно ОР i РР, впершу чергу знезаражуються ОР, а потiм проводяться iншi заходи,передбаченi у випадку зараження РР. Призначення i органiзацiя повної санiтарної обробки. Повна санiтарна обробка особового складу, поранених i хворих полягає в обмиваннi всього тiла водою з милом з обов'язковою змiною бiлизни, а за необхiднiстю i обмундирування (якщо воно одночасно не пiдлягає обробцi). Повна санiтарна обробка здiйснюється у незаражених районах i проводитьсябезпосередньо в пiдроздiлах або в районах спецiальної обробки (РСО). При зараженнi РР повна санiтарна обробка проводиться обов'язково лише втому випадку, якщо пiсля часткової санiтарної обробки зараженiсть шкiриi обмундирування особового складу становить 50 мР/год i вище. Вонаполягає в старанному обмиваннi всього тiла теплою водою з милом iмочалкою i промиваннi порожнини рота, носа i очей водою. Повна санiтарнаобробка, якщо змога, має проводитись не пiзнiше 10 годин з моментузараження. Пiсля обмивання особовий склад пiдлягає радiометричному контролю. Особовий склад, у якого пiсля обмивання залишається зараженiсть вище 15мР/год, пiдлягає повторному обмиванню, якщо ж i повторне обмивання неприводить до зниження зараженостi, то особовий склад береться пiднагляд. Обмундирування пiдлягає замiнi, якщо пiсля його вибиваннярадiоактивне зараження складає 50 мР/год i вище. При зараженнi крапельно-рiдкими ОР та їх аерозолями у випадкусвоєчасного проведення часткової санiтарної обробки, необхiдностi впроведеннi повного санiтарного оброблення немає, але воно можепроводитися з гiгiєнiчною метою для змивання продуктiв дегазацiї iнадлишку дегазатора не пiзнiше 10 годин з моменту зараження. Зараженеобмундирування має бути замiнене у можливо коротшi строки. Район спецiальної обробки (РСО). Мiстить райони очiкування та збору,один або декiлька пунктiв спецiальної обробки (ПуСО). Район очiкуванняпризначається для пiдготовки пiдроздiлiв до проведення ПСО iзабезпечення взаємодiї пiдроздiлiв, що обробляються з пiдроздiламихiмiчних вiйськ (уточнюється об'єм, мiсце, термiни i порядок проведенняПСО, склад команд обслуговування, забезпечення обмiнним фондомобмундирування, порядок пiдтримання зв'язку з командирами). Райони очiкування i збору знаходяться вiд ПуСО на вiдстанi 3-5 км. На ПуСО обладнуються: контрольно-розподiльний пост (КРП); майданчик обробки озброєння i технiки; майданчик обробки стрiлкової зброї; майданчик обробки засобiв iндивiдуального захисту (ЗІЗ); майданчик замiни зараженого обмундирування; майданчик повної санiтарної обробки. КРП призначений для радiометричного контролю. Тут працюють дозиметри звимiрюваннями потужностi доз. Вони здiйснюють вибiрковий контрользараження РР особового складу та технiки. Пiдроздiли, зараженi РР вищедопустимих рiвнiв, прямують на ПуСО, а незараженi, або зараженi нижчедопустимих ступенiв направляються у район збору, минуючи ПуСО. ПСО проводиться поточно пiд керiвництвом командира пiдроздiлу, щообробляється (рота, батарея). На КРП кожному командиру взводу вказуєтьсямаршрут руху. Спецобробка технiки, озброєння, спорядження та iн. проводиться за допомогою табельних засобiв пiдроздiлу, який обробляється (ДК-4, ІДК-1 та iн.), або хiмiчної служби (ТСМ-65,ДКВ, АРС). Особовий склад залишає технiку i пiд керiвництвом командира взводупрямує на майданчик обробки стрiлкової зброї (якщо обробка непроводилась) i далi на майданчик обробки ЗІЗ, зараженого обмундирування. Заражена технiка з водiями i видiленим для роботи особовим складом пiдкерiвництвом командирiв взводiв направляється на майданчики обробкиозброєння i технiки. Пiсля дезактивацiї здiйснюється радiометричний контроль. Майданчиксанiтарного оброблення призначений для повної санiтарної обробкиособового складу. Санiтарнi iнструктори рот та фельдшери батальйонiвконтролюють якiсть санiтарної обробки, при необхiдностi надають медичнудопомогу. Пiсля чого особовий склад з обробленою зброєю i технiкою прямує дорайону збору. транспортута нош. Майданчики спецiальної обробки (МСО) обладнуються силами i засобами сортувально-евакуацiйного вiддiлення на деякiй вiдстанi (40-50 м) вiд приймально-сортувального майданчика з пiдвiтреної сторони, бажано поблизу водяних витокiв. На мiсцевостi вони позначаються шнурами,стрiчкою, мотузкою i роздiляються на двi половини - чисту i брудну. Крiм того, поблизу майданчика обладнується мiсце для дезактивацiї(дегазацiї, дезинфекцiї) транспорту i нош. На майданчику працює санiтарний iнструктор-дезинфектор або санiтар. Очолює роботу з розгортання та обладнання майданчика - фельдшер. За необхiднiстю майданчик посилюється змiнним складом з числа легкопоранених i хворих. Часткова санiтарна обробка проводиться заактивною участю самих поранених i хворих. Органiзацiя роботи. На майданчик спецiальної обробки направляють з сортувального посту (СП) всiх поранених i хворих, якi мають заражене обмундирування РР вище 50 мР/год, а також тих, якi надiйшли iз хiмiчного осередку стiйких ОР та осередку ураження бактерiологiчною зброєю. Потiк тих, що надходять, дiлять на носилочних та ходячих для окремогооброблення. Ходячi пораненi i хворi проводять часткову дезинфекцiю абодегазацiю особистої зброї, а потiм часткове санiтарне оброблення впорядку само- i взаємодопомоги пiд керiвництвом санiтара абосанiнструктора. У поранених i хворих перед входом на майданчик забираютьособисту зброю. Носилочнi пораненi i хворi обробляються санiтарами наносилках, на яких поступили, а потiм перекладаються на чистi ношi. Часткова санiтарна обробка уражених, з високим ступенем зараження РР, складається з механiчної очистки засобiв захисту, обмундирування, спорядження i взуття шляхом вибивання, обмiтання вiником, вичищення щiткою, обмивання водою вiдкритих частин тiла (обличчя, руки, шия), полоскання порожнини рота. Часткова санiтарна обробка уражених ОР, медична допомога i наступна їх евакуацiя проводяться без зняття протигазу i складаються з оброблення вiдкритих дiлянок тiла, обмундирування, лицьової частини протигазу за допомогою ІПП з наступним направленням на сортувальний майданчик окремимпотоком. Частина цих уражених може бути направлена в евакуацiйний пунктбезпосередньо з майданчика санiтарної обробки. Часткова санiтарна обробка уражених ОР, якi не можуть користуватися протигазами (тяжкоураженi), складається з обробки вiдкритих частин тiла ІПП, зняття зараженого обмундирування, взуття, протигазiв i додаткової обробки вiдкритих частин тiла. Потiм уражених перекладають на чистiношi i розмiщують в спальнi мiшки або надiвають чисту бiлизну iобмундирування та направляють на сортувальний майданчик, або вприймально-сортувальний окремим потоком. Обмундирування уражених парами зарину (зоману) опудрюють вмiстомдегазуючого пакету селiкагелевого (ДПС). При надходженнi уражених, якi мають поверхневе зараження бактерiальними засобами, обеззаражування вiдкритих дiлянок тiла i обмундирування здiйснюється дезинфекцiйними засобами; протигази не знiмаються до проведення повного санiтарного оброблення в ОМЗ. Персонал майданчика спецiальної обробки працює в засобах захисту(протигазу або респiраторах, гумових фартухах, рукавицях, чоботах,захисних панчохах). Вiддiлення спецiальної обробки (ВСО) омедб призначено для проведення повної санiтарної обробки поранених i хворих, якi надходять з зараженням РР, ОР i БЗ шкiри, обмундирування, спорядження, пов'язок та iнш. Крiм того, у ВСО здiйснюється дезактивацiя, дегазацiя, дезинфекцiя знятих з уражених обмундирування i спорядження, а також нош i транспорту, який доставив їх iз вогнища ураження. У разi прийняття уражених iз вогнищ, де застосовувалась ЗМУ, ВСОрозгортається в першу чергу тобто через 30 - 50 хв. з моменту прибуттяомедб. ВСО розгортається силами i засобами приймально-сортувальноговзводу (ПСВ) у складi трьох майданчикiв: санiтарної обробки, майданчикадезактивацiї та дегазацiї обмундирування, спорядження та майданчикаспецiального оброблення транспорту, що доставляє поранених i уражених. Мiсце для ВСО вибирається з пiдвiтряної сторони на вiдстанi 50-80 м вiд iнших функцiональних пiдроздiлiв омедб, поблизу водоймища. Майданчики ВСО подiляють на брудну i чисту половини, якi позначаютьогорожею (червоними прапорцями). Все ВСО повинно бути огороджене жовтимипрапорцями iз знаком "ЗАБРУДНЕНО! "Чиста половина майданчика повинна розташовуватись з навiтряної сторони. Особовий склад вiддiлення - фельдшер, санiнструктор-дозиметрист,декiлька санiтарiв - працюють у протигазах (респiраторах) та iншихзасобах захисту. Для розгортання ВСО iз наметного фонду омедб видiляють: влiтку — 2 намети (УСБ-56-1; УСТ-56-1); взимку — 3 намети (УСБ-56-1; 2СТ-56-2), ДДА-3 (ДДА-66), ємнiсть РЕ-6000, комплект "СО" видiляє командир СЕЛ. Ураженi стiйкими ОР, а також зараженi РР iз ступенем вищедопустимого (50 мР/год), потребують повної санiтарної обробки, бо являють небезпеку для оточуючих, зняття протигазу з уражених, якi прибули iз стiйкого хiмiчного вогнища, можливе тiльки пiсля замiни (зняття) зараженої бiлизни i обмундирування. Тому, з СП всiх уражених, якi знаходяться у засобах захисту (протигаз),направляють у ВСО для повної санiтарної обробки. При тяжких ураженнях (шок, коматозний стан, проникаюче черевне поранення, зупинена кровотеча, великi опiки ІІІ i ІV ступенiв) санiтарна обробка обмежується замiною обмундирування, обробкою вiдкритих дiлянок тiла i зняття верхнiх шарiв пов'язки. Пiсля такої обробки уражених негайно направляють у необхiднi функцiональнi пiдроздiли (операцiйно-перев'язочнi), а повна санiтарна обробка буде проведена пiсля надання квалiфiкованої медичної допомоги. Тяжкоуражених, яким на МПП замiнили бiлизну i обмундирування i зняли протигази, направляють з СП одразу у сортувально-евакуацiйне вiддiлення. Повна санiтарна обробка цiєї групи уражених проводиться пiсля наданняквалiфiкованої медичної допомоги. Органiзацiя санiтарної обробки. Автотранспорт, що прибув у ВСО,розвантажується санiтарами-носильниками на вiдведеному для цього мiсцi. У процесi розвантаження фельдшер (санiнструктор) визначає спосiб,повноту i почерговiсть обробки. Легкопоранених, якi можуть самостiйновиконувати часткову дезактивацiю обмундирування, спочатку направляють домайданчика дезактивацiї (дегазацiї). З решти, при входi в одягальню,знiмають засоби захисту, спорядження i верхнє обмундирування (засприятливих погодних умов). У роздягальнi ураженi самостiйно або здопомогою санiтара роздягаються, здають документи, речi i готуються домиття, пов'язки покривають водонепроникним матерiалом. Все зняте з уражених збирають у гумовi мiшки маркiрують i передають длявiдповiдної обробки, дезактивацiї або дезинфекцiї. Обмундирування, заражене РР, дезактивується на майданчику дезактивацiї;заражене БС - дезiнфiкується в ДДА. Знезаражене обмундируваннядоставляють в одягальню. Заражений ОР одяг, спорядження i взуття складають у загальнi гумовi мiшки i направляють на дегазацiйнi пункти, якi розгортаються силами i засобами хiмiчної служби, а замiсть нього використовують одяг iз обмiнного фонду. Протигази маркiрують номерками, вiддають на майданчикдегазацiї вiддiлення спецiальної обробки омедб i пiсля завершенняобробки повертають власнику. Документи складають у спецiальнiполiетиленовi мiшки i за необхiднiстю їх дезактивують або дегазують. Уражених iз роздягальнi направляють у примiщення для миття, носилочнихперекладають на сiтчастi ношi. Бiля входу в обмивочну ураженi одержуютьмило, мочалку, при зараженнi БС обмивають руки i шию 2% розчиноммонохлорамiну, а потiм знiмають протигаз i переходять в обмивочну. Ходячi ураженi миються теплою водою (37-400 С) з милом, обмивають всетiло, особливо ретельно обмивають руки, шию, обличчя, волосянi частини. Пiд кожною душовою сiткою миються 2 людини одночасно, протягом 15хвилин. Таким чином, пiд однiєю душовою сiткою душового пристрою за 1час можуть помитись 8 чоловiк. Носилочних уражених обмивають санiтари за допомогою переносних душовихсiток (душ-шланг). В обмивочнiй одночасно можна обробити 2 носилочних,2-3 сидячих i до 5 ходячих поранених i уражених. Загальна пропускназдатнiсть обмивочної, орiєнтовно, 20-25 чоловiк за годину прирозрахунку, що на 1 людину необхiдно 40 л теплої води i 40 г мила. При цьому слiд враховувати, що можливостi ДДА-66 такi: санiтарна обробка влiтку 48 ходячих i 8 носилочних уражених, а взимку - 36 ходячих i 6 носилочних уражених за 1 годину роботи. Пiсля закiнчення повної санiтарної обробки носилочних ураженихперекладають на сухi ношi та виносять в одягальню. При зараженнi РР привходi в одягальню всi проходять повторний радiометричний контроль. Занеобхiднiстю санiтарну обробку повторюють. В одягальнi уражених одягають у чисте обмундирування (пiсля вiдповiдного його оброблення або з обмiнного фонду) або вкладають у спальнi мiшки (вкривають ковдрою) i направляють у вiдповiднi функцiональнi пiдроздiли омедб. За необхiднiстю в одягальнi надають медичну допомогу (введенняантидотiв, серцевих препаратiв, стимуляторiв дихання, кисневу терапiю таiн.) З метою попередження уражень особовий склад ВСО при надходженнi рiзнихкатегорiй уражених повинен працювати: при зараженнi ОР - у фiльтруючому протигазi, ЗЗК або "Л-1"; при зараженнi РР - у респiраторi, фартусi, гумових рукавичках, чоботахi надрукавниках; при зараженнi БЗ - у протичумних костюмах (ПЧК). Порядок дезактивацiї (дегазацiї, дезинфекцiї) обмундирування, споряддя,транспорту в омедб. Майданчики дезактивацiї (дегазацiї, дезинфекцiї)подiляються з урахуванням направлення вiтру на чисту i брудну половини,якi зазначенi знаком - "ЗАБРУДНЕНО". Очолює роботу на майданчику санiнструктор-дезiнфектор (дозиметрист). Пiдйого керiвництвом працює 2-4 санiтари iз "КВ". Тут проводять дезинфекцiюза допомогою дезинфекцiйно-душової установки на автомобiлi, частковудезактивацiю i дегазацiю обмундирування уражених i повну дегазацiюпротигазiв. Майданчики обладнують пристосуванням для розвiшуванняобмундирування, вбивають кiлки для взуття, вiдводять мiсце длятранспорту i нош, зосереджують дегазацiйнi прилади, дегазуючi iдезинфiкуючi розчини, дозиметричну апаратуру i необхiднесанiтарно-господарське майно (вiдра, щiтки, палки для вибиванняобмундирування i т. iнш.) Дезактивацiя здiйснюється витрушуванням, вибиванням, протиранням (обмиванням) водою або дезактивуючим розчином. Пiсля дозиметричного контролю оброблене обмундирування, спорядження,взуття переносяться на чисту половину i потiм доставляється в одягальню. На бруднiй половинi майданчика спецiального оброблення транспортуготують 2-4 мiсця обробки транспорту, якi обладнують стiчними канавамиi водозбiрниками. Обробку транспорту з допомогою табельних засобiв (ДК-4, ІДК-1)здiйснюють водiї пiд керiвництвом санiтара, пiсля чого автомобiлiпереводять на чисту половину майданчика. Дегазацiя i дезактивацiя медичного i санiтарно-господарського майна. При виборi способу дегазацiї i дезактивацiї враховується якiстьпредметiв майна i їх призначення, особливостi упаковки i характерзараження. Медикаменти, вiтамiни, бактерiальнi препарати, якi зараженi ОР, РР, як правило, знищуються. Якщо вони зберiгаються у герметичнiй непроникнiй тарi, то пiсля дегазацiї i дезактивацiї тари їх використовують за призначенням. Хiрургiчний iнструмент, металевi лiкарськi i аптечнi предмети, а також предмети iз скла, фарфору, пластмаси дегазуються промиванням в 2-3 ваннах з розчинами спирту, бензину з наступним кип'ятiнням у водi протягом 30-60 хвилин; промиванням у 3-4 ваннах з розчинами i наступним промиванням у розчинi соди, а потiм протиранням насухо ватним тампоном. Крiм того, цi ж предмети (крiм металевих) можуть бути знезараженiобробкою в ваннах з дегазуючими розчинами N 1 або N 2 з наступнимкип`ятiнням. При зараженнi iпритом можна замочити в 3-5% розчинухлорамiна. Також, дегазацiя перелiчених предметiв може бути проведена промиваннямабо обтиранням тампонами, змоченими у 1-2% розчинi лимонної кислоти,компле-ксоутворювачах з наступним ретельним полосканням у чистiй водi. Перев`язочний матерiал, який зберiгається в упаковцi з прогумованоїтканини або пергаментного паперу, парами стiйких ОР i пиловидним РРпрактично не заражається i пiсля зняття упаковки може бути використанийза призначенням. Перев`язочний матерiал, заражений крапельно-рiдкими СОР, сортується. Заражена частина його знищується, а решта дегазується i використовуєтьсядля технiчних цiлей. Дегазацiя марлi, бинтiв, серветок проводиться: гарячим повiтрям притемпературi 90-950 С протягом 1-2 годин; пароамiачним способом протягом1 години з наступним полосканням у чистiй водi, висушуванням iпрасуванням. Перев'язочний матерiал, заражений рiдкими i пиловими РР, такожсортується. Заражена частина його дезактивується пранням або вiддаєтьсяна склади для дезактивацiї, а в окремих випадках, коли є перевищенняступеня забрудненостi знищується. Катетери, хiрургiчнi рукавички, дренажнi трубки важко пiддаютьсядегазацiї i тому, як правило, знищуються. Грiлки, пляшки, джгути, гумовi частини медичної апаратури дегазуютьсякип'ятiнням у 2% розчину соди протягом не менше трьох годин з наступнимобмиванням водою. Дезактивацiя гумових виробiв здiйснюється водою або дезактивуючимрозчином. Ношi дегазуються протиранням або оприскуванням дегазуючим розчином N 1 i N 2-ащ (залежно вiд природи ОР) з наступним ретельним усуненням продуктiв дегазацiї промиванням гарячою водою. За вiдсутнiстю рiдких дегазуючих речовин полотнища з нош знiмають i дегазують кип'ятiнням у водi протягом 40-50 хвилин, а металевi i дерев'янi частини обробляються кашою хлорного вапна i промиваються водою. Дезактивацiя носилок здiйснюється обмиванням водою або обробкоюдеза-ктивуючими розчинами з послiдуючим промиванням водою. Санiтарно-господарське майно (медичнi намети, халати, ковдри)дегазуються i дезактивуються способами, якi використовують для дегазацiїi дезактивацiї речового майна. За наявнiстю часу i умов санiтарнi наметидегазуються провiтрюванням протягом 15-35 днiв або занурюванням упроточну воду на 3-5 дiб. Пiд час проведення дегазацiї i дезактивацiї необхiдно дотримуватисьзаходiв безпеки. Всi роботи проводяться у засобах захисту. У перiод спецiальної обробки необхiдно виконувати такi умови: · одягати, знiмати засоби захисту в спецiально вiдведених мiсцях; · постiйно стежити за справнiстю засобiв захисту i негайно повiдомляти пронаявнiсть пошкоджень i зараження; · дотримуватись встановлених термiнiв перебування в захисному одягу; · обережно поводитись iз засобами спецiальної обробки, не класти їх назаражену мiсцевiсть i предмети; · обробляти дегазуючим розчином засоби захисту при невеликому зараженнi; · складати використаний при дегазацiї i дезактивацiї обтиральний матерiалу спецiально виритi ями, якi закопують пiсля закiнчення роботи; · уникати непотрiбних контактiв iз зараженими об'єктами, не сiдати на нихi не торкатись до них; · не брати в руки зараженi предмети без попередньої обробки тих мiсць, заякi необхiдно тримати предмет; · не торкатися зараженими рукавичками до вiдкритих дiлянок тiла; · не допускати попадання краплин дегазуючих i дезактивуючих розчинiв вiдобробляємих об'єктiв на особовий склад, який здiйснює обробку. При проведеннi дезактивацiї, крiм того, необхiдно: органiзувати контроль опромiнення особового складу, який входить до обслуговуючого персоналу майданчика; перiодично перевiряти зараженiсть обмундирування i приладiв, якi використовують при дезактивацiї, а за необхiднiстю проводити їх дезактивацiю; органiзувати контроль за рiвнем радiацiї на робочих майданчиках влiтку, перiодично обмивати майданчик водою; слiдкувати, щоб водовiдвiднi канавки i водянi колодязi не переповнювалися; пiсля закiнчення робiт канави, колодязi закопати i всю заражену територiю обгородити попереджувальними знаками. При зараженнi РР особовий склад знiмає протигази, пiсля часткової санiтарної обробки i часткової дезактивацiї всiх поверхней зброї i технiки на незараженiй мiсцевостi. При зараженнi ОР протигази знiмають тiльки пiсля повної дегазацiї i санiтарної обробки. Таким чином, спецiальна обробка є важливим заходом у системi захисту вiдхiмiчної та ядерної зброї. Ефективнiсть їх залежить вiд чiткоїорганiзацiї, певних навичок, швидкостi здiйснення, а це досягаєтьсянавчанням та постiйним тренуванням. У теперiшнiй час розробка засобiвсанiтарної обробки йде шляхом створення надiйних, простих увикористаннi, тривалих у збереженнi й ефективних комплексiв та приладiв. Основнi сильнодiючi отруйнi речовини та перша медична допомога при отруєннi ними. деякi речовини токсичнi i шкiдливi для здоров'я людини. їх називють сильнодiючими отруйними речовинами (СДОР). Деякi види цих речовин є у великих кiлькостях на пiдприємствах, якi їх виготовляють або використовують. У випадку аварiї вони можуть бути розлитi або викинутi в атмосферу. Це може призвести до отруєння людей не тiльки на цьому об'єктi, але i за його межами, в найближчих населених пунктах. Найбiльш поширеними СДОР є хлор i амiак. Хлор (СІ,) — зеленувато-жовтий газ з рiзким запахом. Хлор у 2,5 раза важчий за повiтря. Температура кипiння — 34,6°С (навiть взимку знаходиться в газоподiбному станi). Смертельна концентрацiя при одногодиннiй експозицiї — 0,1 мг/л. Гранично допустима концентрацiя в повiтрi 0,001 мг/л. Хлор застосовують для виготовлення численних неорганiчних та органiчних сполук. Його використовують у виробництвi соляної кислоти, хлорного вапна, гiпохлоридiв, хлоратiв та iн. Велика кiлькiсть хлору використовується для вiдбiлювання тканин i целюлози, яка йде на виготовлення паперу. Хлор застосовують також для стерилiзацiї питної води i знезараження стiчних вод. У кольоровiй металургiї його використовують для хлорування рул, що є однiєю з стадiй добування деяких металiв. На основi хлороорганiчних продуктiв виготовляють рiзнi пластмаси, синтетичнi волокна, каучуки, замiнники шкiри. Визначається наявнiсть хлору приладами BfTXP та УГ-2, iндикаторною грубкою з трьома зеленими кiльцями. Вилив на людей — подразнює дихальнi шляхи, викликає набряк легенiв. При високих концентрацiях смерть наступає вiд 1-2 вдихiв, при менших концентрацiях — дихання припиняється через 5-25 хвилин. Захист вiд хлору: промисловi фiльтруючi протигази марок "В","М", цивiльнi протигази, вiйськовi протигази, дитячi протигази, захиснi дитячi камери. При концентрацiях хлору в повiтрi бiльше нiж 8,6 мг/л потрiбно використовувати тiльки iзолюючi протигази. Перша допомога: одягнути на ураженого протигаз, винести на свiже повiтря, зробити iнгаляцiю киснем. Очi промити 2%-ним розчином соди. Пити молоко зi содою або боржомом, каву. При подразненнi дихальних шляхiв — вдихати нашатирний спирт, бiкарбонат натрiю, буру. Дегазацiя проводиться лужними та водними розчинами гiпосульфiту, гашеним вапном. Нейтралiзується водою. Амiак (NH3) — безбарвний газ iз характерним рiзким запахом (запах "нашатирного спирту"). Маса 1л амiаку за нормальних умов становить 0,77г. Легший за повiтря. При охолодженнi до -33,4°С амiак пiд звичайним тиском перетворюється в прозору рiдину, що затвердiває при -77,8°С. Смертельна концентрацiя при 30-хвилиннiй експозицiї — 7 мг/л. Гранично допустима концентрацiя в повiтрi — 0,02 мг/л. Амiак дуже добре розчиняється у водi. Розчин ам,iаку у водi називають "нашатирним спиртом". Звичайний медичний нашатирний спирт мiстить 10% амiаку. Амiак при невисокому тиску (0,7-0,8 МПа) перетворюється в рiдину. Оскiльки при випаровуваннi рiдкого амiаку поглинається велика кiлькiсть тепла (1,37 кДж/год), то рiдкий амiак застосовують у холодильних установках. Амiак також використовується для виготовлення азотної кислоти i азотовмiсних речовин. Це азотнi добрива: сульфат амонiю (NH. SO ), нiтрат амонiю (NH(N03). Крiм того, нiтрат алюмiнiю утворює вибуховi сумiшi з горючими речовинами (амонами), якi застосовують для пiдривних робiт. Дiя амiаку на людей у високих концентрацiях викликає корчi. Смерть наступає через декiлька годин або дiб пiсля отруєння вiд набряку легенiв i гортанi. При попаданнi на шкiру може викликати опiки рiзного ступеня. В повiтрi визначається приладом УГ-2 та iн. Захист вiд амiаку: фiльтруючi промисловi протигази марок "К" i"Ш". При дуже високих концентрацiях — iзолюючi протигази i захисний одяг. Перша допомога: ураженого винести на свiже повiтря. Забезпечити тепло i спокiй. Зробити iнгаляцiю зволоженим киснем або теплою водяною парою з розчином ментолу у хлороформi. Шкiру i очi промивати водою або 25%-ним розчином борної кислоти протягом 15 хв, змастити вазелiном або оливковою олiєю. При зупинцi дихання зробити штучне дихання. Дегазацiя проводиться водою. Сiрчаний ангiдрид (SO.) (двоокис сiрки, "сiрчаний газ") — один з поширених видiв СДОР. Являє собою безбарвний газ з характерним рiзким запахом. При звичайному тиску затвердiває при температурi -75°С i зрiджується при -10°С. В 2,2 раза важчий за повiтря. Розчиннiсть його у водi досить велика i складає при звичайних умовах бiля 40 об'ємiв на 1 об'єм води. При взаємодiї з водою утворюється сiрчана кислота. Розчиняється в спиртах, ефiрi, бензолi. Отримують спалюванням сiрки на повiтрi, обпалюванням пiриту, дiєю сiрчаної кислоти на сульфат натрiю. Сiрчаний ангiдрид використовують у виробництвi сiрчаної кислоти, солей сiрчаної (сульфiтiв, гiдросульфiтiв) i тiосiрчаної (тiосульфiтiв) кислот. Безпосереднє застосування знаходить в паперовому та текстильному виробництвах, при консервуваннi фруктiв, ягiд, для запобiгання вин вiд скисання, для дизенфекцiї примiщень. Рiдкий сiрчаний ангiдрид застосовують як холодоагент та розчинник. Перевозять його в розрiдженому станi пiд тиском. При виходi в атмосферу вiн димить, скупчується в низьких дiлянках мiсцевостi, пiдвалах, тунелях, заражує водоймища. Гранично допустима концентрацiя (ГД 1С) сiрчаного ангiдриду в атмосферному повiтрi населених мiсць (середньодобова) — 0,05 мг/м3, в робочому примiщеннi промислового пiдприємства — 10 мг/м3. Вiн небезпечний при вдиханнi. Навiть дуже мала концентрацiя його створює неприємний смак в ротi i подразнює слизовi оболонки. Пари сiрчаного ангiдриду у вологому повiтрi сильно подразнюють слизовi оболонки та шкiру. З'являються кашель, рiзкий бiль в очах, сльози, дихання i ковтання утруднене, шкiра червонiє. Можливi опiки шкiри та очей. Вдихання повiтря, яке мiстить бiльше 0,2% сiрчаного ангiдриду, викликає хрипоту, задишку i швидку втрату свiдомостi. Можлива смерть. Шкiдливим є вилив i на рослиннiсть при концентрацiях бiльпiе 0,1 мг/м3. Найвища чутливiсть у смереки та сосни, найменша — в берези та дуба. Захист органiв дихання та очей вiд сiрчаного ангiдриду забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марки В (коробка, пофарбована в жовтий колiр). Е (чорний), БКФ (зелений), респiратори протигазовi РПГ — 67В та унiверсальнi РУ-60М-В, а також цивiльнi протигази ГП-5, ГП-7 та дитячi. Орiєнтовний час (в годинах) захисної дiї промислових протигазiв великого габариту i протигазових респiраторiв при рiзних концентрацiях сiрчаного ангiдриду наведено в таблицi. Якщо концентрацiя SO? вища вiд максимально допустимої, повиннi використовуватись тiльки iзолюючi протигази. Ця ж вимога актуальна i при лiквiдацiї аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах, коли концентрацiя сiрчаного ангiдриду невiдома. В зонi аварiй, для захисту шкiри людини вiд попадання СДОР, роботи слiд проводити в захисних костюмах, гумових чоботах та рукавицях. Якi ж заходи першої допомоги при ураженнi сiрчаним ангiдридом? Перш за все, слiд винести потерпiлого на свiже повiтря. Шкiру та слизовi оболонки промивати водою або 2%-ним розчином соди не менше 15 хв., очi — проточною водою, також не менше 15 хв. Наявнiсть сiрчаного ангiдриду в повiтрi i його концентрацiю дозволяє визначити унiверсальний газоаналiзатор УГ-2. Межа вимiру приладу: до 0,03 мг/л — при просмоктуваннi повiтря в об'ємi 300 мл; до 0,2 мг/л — при просмоктуваннi 60 мл. Концентрацiю сiрчаного ангiдриду знаходять по шкалi, на якiй вказаний об'єм пропущеного повiтря. При просмоктуваннi його через iндикаторну трубку колiр порошку буде змiнюватись з темно-сiрого на бiлий. Цифра на шкалi, яка спiвпадає з верхнiм кiнцем пофарбованого в бiлий колiр стовпчика порошку, вказує на концентрацiю сiрчаного ангiдриду (в мг/л). У повiтрi можуть нагромадитися уражаючi концентрацiї S02 у випадку виробничої аварiї на хiмiчно небезпечному об'єктi чи його витоку при зберiганнi, транспортуваннi. Небезпечну зону слiд iзолювати, вивести стороннi людей. Входити в неї можна тiльки в засобах захисту органiв дихання шкiри. Слiд уникати низьких мiсць, триматись навiтряної сторони. Потерпiли-надати першу долiкарську допомогу i вiдправити їх у лiкувальний заклад. При витоку i роапивi не можна доторкатись до пролитого. Рiдину, яка розлилася, слiд огородити земляним валом, не допускати попадання речовини у водоймища. Мiсце розливу залити розчином соди або вапнистим молоком. При iнтенсивному витоку сiрчаного ангiдриду, щоб осадити газ, використовується вапнисте молоко, розчин соди або каустика. Для цього застосовують мийнi машини, авторозливнi станцiї, пожежнi машини. Сiрководень (H2S) — безколiрний газ з рiзким неприємним запахом. При звичайному тиску твердне при -85,5°С i зрiджується при -60,3°С. Густина газоподiбного сiрководню при нормальних умовах становить приблизно 1,7, бо вiн важчий вiд повiтря. Сiрководень з повiтрям, що мiстить вiд 4 до 45% цього газу, вибухонебезпечний. На повiтрi спалахує при температурi 300°С. Розчиннiсть в органiчних речовинах значно вища, нiж у водi. Сiрководень — сильний вiдновник. В промисловостi його одержують як побiчний продукт при очистцi нафти, природного i коксiвного газу. Застосовують у виробництвi сiрчаної кислоти, сiрки, сульфiдiв, сiркоорганiчних сполук, для приготування лiкувальних сiрководневих ванн. Зберiгається i перевозиться в залiзничних цистернах i балонах пiд тиском у зрiдженому станi. При виходi в амосферу перетворюється в газ. Накопичується в низьких дiлянках мiсцевостi, пiдвалах, тунелях. При витоку або пропусканнi забруднює водоймища. Небезпечний для вдихання, подразнює шкiру i слизовi оболонки. Першi ознаки отруєння: головний бiль, сльози, пече в очах, подразнення в носi, металевий смак в ротi, нудота, блювання, холодний пiт, пронос, бiль в грудях. ГДК сiрководню 0,008 мг/м3, в робочих примiщеннях промислового виробництва — 10 мг/м3. Захист органiв дихання i очей забезпечують фiльтруючi протигази марки КД ,БКФ, респiратори РПГ-67-КД i РУ-60М-КД, а також цивiльнi протигази ГП-5, ГП-7 i дитячi. Примiтка: Максимально допустима концентрацiя для фiльтруючих протигазiв — 100 ГДК (10 000 мг/м3), а для респiраторiв — 15 ГДК;з/ф — коробка з фiльтром; б/ф — коробка без фiльтра. Якщо концентрацiя сiрководню вища вiд максимально допустимої, застосовуються iзолюючi протигази. При лiквiдацiї аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах, коли концентрцiя газу невiдома, роботи проводяться тiльки в iзолюючих протигазах. Щоб захистити шкiру, використовують захиснi прогумованi костюми, гумовi чоботи i рукавицi. При ураженнi сiрководнем треба негайно винести потерпiлого на свiже повiтря, забезпечити йому тепло i спокiй, дати тепле молоко з содою. Його треба помiстити в затемнене примiщення, накласти на очi примочки з 3%-ним розчином борної кислоти. При тяжкому отруєннi, а також при утрудненому диханнi дати кисень, якщо необхiдно, зробити штучне дихання. Кiлькiсть сiрководню в повiтрi i його концентрацiю дозволяє визначити унiверсальний газоаналiзатор УГ-2. Границя вимiру приладу: 0-0,03 мг/л. при просмоктуваннi повiтря в об'ємi 300 мл i 0-0,3 мл/г при просмоктуваннi — ЗО мл. Концентрацiю сiрководню (мг/л) знаходять по шкалi, на якiй вказаний об'єм пропущеного повiтря. її значенням вiдповiдає цифра, яка спiвпадає з границею пофарбованого в коричневий колiр стовпця порошку. З цiєю ж метою можна використовувати прилади хiмiчної розвiдки ВПХР,ПХР-МВ. до темно-коричневого; два жовтих кiльця на одному кiнцi — вiд сiро-жовтого до коричневого; три жовтих кiльця — на другому кiнцi — на сiро-зелений до розбивання ампули, два чорних кiльця — вiд жовтого до коричневого. вивести стороннiх людей i не допускати нiкого без засобiв захисту органiв дихання i шкiри. Потерпiлим надати першу допомогу i направити в лiкувальний центр. При втiканнi i розливi не допускати простоїв речовини. При першi її можливостi лiквiдувати витiкання або перекачати цю речовину в цiлу ємнiсть. Обгородити речовину земляним валом, щоб вона не потрапила у водоймища, каналiзацiю, пiдвали, низькi дiлянки мiсцевостi. Для того, щоб знезаразити, дозволяється залити цю речовину молоком, розчином соди. При iнтенсивному витiканнi — щоб осадити газ сiрководню — Нiтрил акрилової кислоти — безбарвна летка рiдина, кипить при високiй температурi, має неприємний запах. її пари важчi вiд повiтря, при взаємодiї з ним утворює вибухонебезпечнi сумiшi. При горiннi кислота видiляє отруйнi гази. Захист органiв дихання i очей забезпечують промисловi протигази марок А i БКФ, а також ГП-5, ГП-7 i дитячi. Пари викликають подразнення слизової оболонки i шкiри, виникає головний бiль, запаморочення, слабкiсть, нудота, блювота, задишка, шкiра червонiє i пече. В таких випадках потерпiлого виносять на повiтря, забезпечують спокiй i тепло, дають подихати киснем, а також амiннiтритом (на ватцi протягом 15-30 с) з перервою 2 хв. Синильна кислота (HCN) — безбарвна прозора, дуже легка рiдина. Пари її переважно безбарвнi. Добре змiшується з водою. Викликає запаморочення, паралiч дихальних шляхiв. При отруєннi вiдчувається запах i смак мигдалю, а також металевий присмак в ротi. Потiм виникає вiдчуття пекучостi в горлi, пiднебiння i язик втрачають чутливiсть. Все це супроводжується нудотою, блюванням, тече слина. Задишка збiльшується. Заходи першої допомога: винести на повiтря, дати понюхати на протязi 3 хв (до 8 раз) через ЗО с амiннiтратн, зробити штучне дихання, поставити грiлку. Потерпiлому необхiдно випити мiцної кави або чаю. Фосген — безбарвний газ, який при температурi нижче 8"С конденсується в безбарвну рiдину. Його запах нагадує прiлi фрукти або сiно. Вiн важчий за повiтря, малорозчинний у водi. Отруйнi лише пари фосгену. Першi ознаки отруєння з'являються не вiдразу, а пiсля 4-8 год. Виникають незначнi позиви до кашлю, пече i дере в носоглотцi, потiм почннаєтья сильний кашель, задишка,-лице i губи синiють. Необхiдний повний спокiй, потерпiлий повинен лежати на спинi з грiлкою, можна давати гарячi напої i кисень. Метилмеркаптан — безбарвний газ з рiзким запахом, важчий вiд повiтря. Викликає подразнення слизових оболонок i шкiри. При диханнi виникає головний бiль, слабкiсть, нудота. Заходи першої допомоги: винести потерпiлого на повiтря, очi i слизовi оболонки промивати 2%-ним розчином борної кислоти, а шкiру — водою не менше 15 хв. сонливiсть, нудота, блювота, посiпування м'язiв, свербiння i почервонiння шкiри. Потерпiлий може знепритомнiти. Його виносять на повiтря, забезпечують спокiй, тепло i дають зволожений кисень. Необхiдно змiнити одяг i бiлизну, обмити тiло теплою водою з милом. Захист органiв дихання, i очей забезпечують промисловi протигази марок А i БКФ, а також ГП-5, ГП-7 i дитячi. Наявнiсть сильнодiючих отруйних речовин в повiтрi (хлору, амiаку, сiрководню та деяких iнших) i їх концентрацiю можна визначити за допомогою унiверсального персонального газоаналiзатора типу УГ-2. Принцип його дiї грунтується на тому, що при проходженнi через iндикаторну^ трубку повiтря, яке мiстить гази (пари) СДОР, довжина пофарбованого стовпчика iндикаторого порошку в трубцi змiнюється пропорцiйно концентрацiї дослiджуваного газу. Вимiрюванiм проводять по шкалi, проградуйованiй в мiлiметрах на лiтр. Колiр iндикаторного порошку пiсля проходження дослiджуваного повiтря, якщо в ньому є хлор, буде червоним, якщо амiак — синiм, якщо сiрководень — коричневим. При виробничiї! аварiї на хiмiчному об'єктi, витоку СДОР при зберiганнi або первезеннi може вiдбутися зараження повiтря. Для захисту органiв дихання робiтникiв i службовцiв таких, об'єктiв використовують промисловi протигази. При лiквiдацiї наслiдкiв аварiї на хiмiчних об'єктах, якщо в повiтрi мiститься отруйних речовин бiльше нiж 0,5 % об'ємної долi, для захисту органiв дихання потрiбно використовувати iзолюючi протигази. Ртуть (Hg) — єдиний метал, який при кiмнатнiй температурi перебуває в рiдкому станi. Пара ртутi дуже отруйна. Досить найменшої кiлькостi пари ртутi, яка утворюється при кiмнатнiй температурi при її розливi або зберiганнi у вiдкритiй посудинi, щоб отруїтись. Працюючи з ртуттю, потрiбно бути дуже обережним. Всi роботи з ртуттю виконувати на емальованих або залiзних пiдносах. Дуже небезпечна ртуть, розлита на пiдлозi. Падаючи на пiдлогу, вона розбивається на велику кiлькiсть дрiбних краплин, якi потрапляють у щiлини i можуть протягом тривалого часу отруювати повiтря. Якщо ртуть розлилась на пiдлозi, слiд негайно зiбрати її пилососом або пiпеткою з грушею. Для усунення ртутi можна користуватись емульсiєю з мiнеральної олiї i води з порошкоподiбною сiркою i йодом або порошком сiрки. При з'єднаннi ртутi з хлором утворюється сулема (HgCl,), яка є сильною отрутою. Вона використовується для дублення шкiри, протруювання насiння i iн. «Оцiнка радiацiйної обстановки пiсля аварiї на АЕС» (за методичкою № 6058), варiант 2 Вихiднi данi Значення Час аварiї, год, хв 7 Час доби День Хмарнiсть Вiдсутня Швидкiсть вiтру на висотi 10 м, м/с 2,1 15 10 Вимiряний рiвень радiацiї (потужнiсть дози) на початку роботи До, Рад/годину 15 Час початку роботи (входження в зону 10 Час виконання робiт Т, годин 2 Установлена доза (задана) радiацiї Д уст, рад 11 ВВЕР - 1000 10 За таблицею 7 визначаємо категорiю (ступiнь) вертикальної стiйкостi атмосфери за: Час доби День 2,1 За таблицею 8 визначаємо середню швидкiсть вiтру в прошарку поширення Швидкiсть вiтру на висотi 10 м, м/с 2,1 За даними таблицi 4 для : ВВЕР - 1000 10 Швидкiсть вiтру середня, м/с 2 м/с Визначаємо розмiри прогнозованих зон забруднення: Довжина = 185,0 км 40,2 км кв км 39,4 км 6,8 км 211,0 кв км Т п - час початку роботи Т к = 10 - 7 + 2 = 5 б) рiвень радiацiї на одну годину пiсля аварiї за даними таблицi 1: Д 1 = Д 2 / К 2 К 3 = 0,645 для 3 годин пiсля аварiї за табл 1 Д 5 = 23,25581*0,525= 12,2093 рад/год г) дозу радiацiї, що може отримати особовий склад ЗвКПР i ПХЗ Д = 1,7 * (Д 5 * t 5 - Д 3 * t 3) t 3 = 3 години Д = 1,7*(23,25581*5-15*3) = 27,27907 рад Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР i ПХЗ на забрудненiй РР мiсцевостi. Знаходимо спiввiдношення: А = Д 3 / Д зад * К осл * К 3 К осл = 1 робота на вiдкритiй мiсцевостi Д 3= 15 Вимiряний рiвень радiацiї (потужнiсть дози) на початку роботи До, За таблицею 9 при: Т п = 3 Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР i ПХЗ. За таблицею 9 при: А = 2,114165 Т = 2 Час виконання робiт Т, годин Д вiд = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 3 * t 3) t 360 = 360 годин t 3 = 3 години Д 3= 15 Вимiряний рiвень радiацiї (потужнiсть дози) на початку роботи До, Д 360 = Д 1 * К 360 К 360 = 0,09 для 360 годин пiсля аварiї за табл 1 Д вiд = 1,7 *(2,093023*360-15*3) = 1204,43 рад Д вiд = 1204,43 рад або 12044,3 мЗв то необхiдно провести укриття, евакуацiю, йодну профiлактику та обмежити перебування дiтей i дорослих на вiдкритому повiтрi. Щоб не отримати дозу опромiнення бiльше 11 рад, слiд скоротити час роботи в зонi зараження до Т доп = 0,8 години або виконувати роботу з використанням спецiального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,75 години пiсля аварiї. Розрахункова робота № 2 «Прогнозування i оцiнка радiацiйної обстановки Тип СДОР 5 Метеорологiчнi умови Ясно, нiч, 20 град Швидкiсть вiтру, м/с 2 Вiдстань вiд ХНО до ОНГ, км 3 Вид сховища Обвалованi 1 1 Азимут ОНГ, град 90 Азимут вiтру, град 270 Показник ХНО Амiак рiдкий Кiлькiсть СДОР, тонн 5 Глибина зараження, км Площа зони зараження, кв км 0,076685 Площа осередку ураження, кв км тонн. Визначимо еквiвалентну кiлькiсть амiаку у первиннiй хмарi за формулою: Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o) K1 = 0,18 K3 = 0,04 K5 = 1 для iнверсiї (сторiнка 7) K7 = 1 1 Q (o) = 5 Метеорологiчнi умови 2 Це - iнверсiя Q(e1) = 0,18*0,04*1*1*5= 0,036 (тонн) ПУНКТ 2. Визначимо еквiвалентну кiлькiсть амiаку у вториннiй хмарi за формулою: Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * Q (o) / h * d K1 = 0,01 K2 = 0,025 K3 = 0,04 K4 = 1,33 K5 = 1 K6 = 1 K7 = 1 d = 0,681 h = Якщо розлив вiдбувається у пiддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де при Q(e1) = при Швидкiсть вiтру, м/с 2 Г 1 = 0,1 (тонн) 0,84 (кiлометрiв) 0,036 х при Швидкiсть вiтру, м/с 2 Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) 0,3024 Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) 0,020302 Г = 0,312551 (кiлометрiв) Порiвнюємо значення Г з даними додатку 2. При Швидкiсть вiтру, м/с 2 Це - граничне значення глибини перенесення повiтря за 4 год при рiзних швидкостях вiтру. Вибираємо найменше помiж табличним 40 км та розрахованим 0,312551 (кiлометрiв) ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повiтря до ОНГ: T надходження = x / V х = Вiдстань вiд ХНО до ОНГ, км 3 За додатком 6 при iнверсiя T надходження = 3/10*60 = 18 (хвилин) П = 3,14 - число "Пi", нескiнченний дрiб Г = 0,312551 (кiлометрiв) Тривалiсть уражаючої дiї СДОР залежить вiд часу її випаровування iз площi розливу. h = 0,8 (метри) d = 0,681 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3) K2 = 0,025 K4 = 1,33 K7 = 1 iз додатку 3 для амiаку i температури 20 Т = (0,8*0,681)/(0,025*1,33*1)= (години) Т = (0,8*0,681*60)/(0,025*1,33*1)= (хвилин) Список використаної лiтератури 3) Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В. В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. – С. 135-139, 181-327. 4) Каракчиев Н. И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 318-321, 359-365, 406-418. 5) Медичнi аспекти хiмiчної зброї: Навчальний посiбник для слухачiв УВМА та студентiв вищих медичних навчальних закладiв. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86. М. М. Яцюк, В. М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с. 8) http://readbookz.com/books/198.html#