Транспортна галузь України проблеми і перспективи

Транспортна галузь України проблеми i перспективи Реферат на тему “Транспортна галузь України: ПЛАН. 1. Мета роботи 2. Постановка проблеми 4. Пропозицiї до розв’язання проблеми 5. Обґрунтування пропозицiй та вибiр альтернатив 6. Здiйснення пропозицiй урядовими та неурядовими органiзацiями За оцiнками експертiв коефiцiєнт транзитностi України є одним з найвищих в свiтi. Геостратегiчне положення мiж країнами Європи, Азiї та Близького Сходу дозволяє їй бути вигiдним транзитним мостом для перевезень товарiв та пасажирiв. Але щоб скористатися з цього ресурсу потрiбно мати добре розвинений транспортний комплекс, високий рiвень розвитку транспортної мережi, висока якiсть транспортних послуг, регулярнiсть перевезень, швидкiсть, збереження товару та провадити вiдповiдну державну полiтику. Прикладом того, яку вагу можуть мати доходи вiд транзиту є той факт, що бiля ¼ ВВП Латвiї становлять саме доходи вiд транзиту. Метою моєї роботи був саме аналiз транспортної системи України з точки зору її розвитку та збiльшення обсягiв транзиту через територiю України. Обсяг транзитну я визначила як показник конкурентноздатностi галузi у мiжнародному масштабi. Я намагалась проаналiзувати сучасний стан транспортного комплексу України, проблеми, якi iснують зараз в галузi та можливi шляхи їх вирiшення. Постановка проблеми Починаючи з 1990 року обсяги перевезень вантажiв та пасажирiв на всiх видах транспорту (без трубопровiдного) зменшились у 3-5 разiв. Це пов’язано з глибокою економiчною кризою в усiх країнах СНД та безпосередньо в Українi –обсяги вiдправлення вантажiв у 1999 роцi порiвняно з 1991р становили 25,4%[1] . Темпи скорочення внутрiшнiх перевезень були значно бiльшими. Зменшення обсягiв перевезень призвело до значного скорочення доходiв та вiдповiдного занепаду iнфраструктури транспортної галузi. Розглянемо стан та проблеми, що iснують в цiй галузi бiльш детально. Транспортний комплекс України , як i майже будь – якої країни, скрадається з залiзничного, автомобiльного, морського, рiчкового, повiтряного, космiчного та трубопровiдного транспорту. Залiзничний транспорт Залiзничний транспорт є найрозвинутiшим в Українi. Залiзницею здiйснюється 46% вiд загальних перевезень, але закордонних перевезень – лише 14%. Перевагами цього виду транспорту є велика розгалуженiсть та низькi тарифи. Пропускна спроможнiсть залiзничної мережi значно перевищує поточнi обсяги руху. Важливiсть залiзничного транспорту в системi транспортних комунiкацiй України посилюється i тим, що через територiю держави пролягають основнi транспортнi транс'європейськi коридори: Схiд — Захiд, Балтика — Чорне море. Зокрема, транс'європейська залiзнична магiстраль Е-30, що бере початок в Берлiнi, перетинає Україну за маршрутом Мостиська — Львiв — Київ i йде далi до Москви. Вона ж на територiї Польщi перетинається з швидкiсними магiстралями Е-59 та Е-65 i створює можливiсть швидкiсного залiзничного сполучення практично мiж усiма державами Європи. Проблемами галузi є: · застарiлiсть основних засобiв · невiдповiднiсть ширини колiї європейським стандартам · значна частина колiй є не електрифiкованою (бiльше 70%) · Неможливiсть встановлення рентабельних тарифiв на перевезення пасажирiв через соцiальнi причини. Автомобiльний транспорт Автомобiльний транспорт переважає у перевезеннi пасажирiв та перевезеннi вантажiв на короткi дистанцiї “вiд дверей до дверей”. Автотранспорт має розвинену iнфраструктуру та непогану базу технiчного забезпечення. Якщо брати до уваги лише географiчне положення України, то обсяги транзитних перевезень мали б постiйно зростати, але цього не вiдбувається. Можна видiлити декiлька проблем, якi перешкоджають розширенню розмiрiв транзиту: · митна iнфраструктура · тарифна полiтика · транспортнi термiнали, точнiше їх вiдсутнiсть Морський транспорт займає незначне мiсце в структурi внутрiшнiх перевезень але має великий транзитний потенцiал. У 1999 роцi 95% товаропотоку через порти України становили транзитнi перевезення. Через морськi порти вiдбувається експорт росiйської нафти до Європи, а також контейнернi перевезення. Комплекс морського транспорту складається з кораблiв та морських портiв. Морських портiв в Українi налiчується 18, але прибутково з них дiють не бiльше п’яти. Іншi змушенi майже щорiчно скорочувати обсяги основних засобiв виробництва. Проблеми цiєї галузi: · не використання або погане використання в роботi останнiх досягнень логiстики · скорочення обсягiв контейнерних перевезень. · вiдсутнiсть молодого менеджментського складу. Рiчковий транспорт Рiчковий транспорт, як це не дивно є найприбутковiшим та постiйно нарощує обсяги перевезень. Зараз компанiя “Укрiчфлот” здiйснює перевезення по басейнах рiчок Днiпро та Дунай а також вздовж берегiв Чорного моря. Серед транзитних вантажiв переважають вугiлля та руда. До проблем рiчкового виду транспорту належать: · застарiлiсть флоту · застарiлi навантажувально- розвантажувальне обланання · сезоннiсть перевезень · недостатiсть гарантованих проектованих глибин на дiлянцi Днiпродзержинськ – Запорiжжя через вiдпрацьованiсть Запорiзького водосховища · обмiлiння каналу Прiрва, через що виникають проблеми з перевезенням вантажiв з гирла Днiпра до Дунаю по територiї України. · недостатнi обсяги перевезень з використанням системи «буксир-штовхач/баржа». Авiатранспорт Сьогоднi в Українi налiчується понад 1,5 тис повiтряних суден, якi об’єднано в 67 авiакомпанiй. Лiтаки українських авiакомпанiй виконують польоти до 35 країн свiту за 105 маршрутами. 28 iноземних компанiй здiйснюють регулярнi перевезення до 9 мiст України. На територiї України функцiонують 36 аеропортiв в 17 з яких вiдкрито мiжнароднi пункти перепуску. Перевагою авiатранспорту Проблемами галузi зараз є · в останнi роки експлуатацiйна дiяльнiсть була збитковою · парк лiтакiв морально та фiзично застарiв · погiршення стану аеродромної сiтки · свiтова криза авiатранспорту · вартiсть перевезення лiтаками є дорожчою порiвняно з iншими видами транспорту Трубопровiдний транспорт в Українi є одним з найрозвинутiшим i складається з двох частин – газопроводу та нафтопроводу. Зараз потужностi мережi газопроводiв становлять 170 млрд. метрiв кубiчних газу на рiк. Україна є найбiльшим постачальником росiйського газу в Європу, але з iншого боку – вся трубопровiдна система України є залежною вiд одного замовника. Зараз можливостi системи на входi перевищують можливостi на виходi, тому планується розширення сiтки трубопроводiв, побудова нових ниток, побудова нових компресорних станцiй на вже iснуючих нитках. Таке розширення має повнiстю задовольнити потреби Росiї у збiльшеннi обсягiв експорту газу. Нафтопровiдна система України представлена нафтопроводом “Дружба”, довжина якого становить 4 тис км. Вiн дозволяє не лише перекачувати росiйську нафту до Європи, а й створює унiкальну систему подачi нафти до Кременчуцького, Одеського. Херсонського та Аксичанського нафтопереробних заводiв. · фiзичне старiння трубопроводiв та великi фiксованi витрати, зокрема на пiдтримку системи в належному станi. Саме через фiксованi витрати загроза зменшення обсягiв експорту майже рiвнозначна загрозi припинення транзиту. – через Прибалтику i далi по дну Балтiйського моря та до Туреччини по дну Чорного моря. Аналiз проблеми Залiзничний транспорт Застарiлiсть основних засобiв, значна частина колiй є не електрифiкованою (бiльше 70%), середня швидкiсть пересування становить 20 км/год. Зараз значна частина залiзничних колiй та залiзничних термiналiв не вiдповiдає європейським стандартам. Якщо розглядати пасажирськi перевезення, то проблемою є вiдсутнiсть належного рiвня сервiсу на залiзничних вокзалах та в самих поїздах, поганий санiтарний стан вагонiв, вiдсутнiсть розваг протягом тривалої дороги (вiдеозал, дитячi вагони). Все це робить подорож залiзницею малоприємною для пасажирiв. Щодо вантажоперевезень, то тут проблемою є неефективнi схеми навантаження та розвантаження потягiв, занепад гiлок. Що рiдко використовуються. Вирiшення цих проблем потребує значних капiталовкладень, але основною проблемою є пошук необхiдних коштiв. Для залiзницi перевезення пасажирiв є збитковою дiяльнiстю, яка має фiнансуватись за рахунок вантажоперевезень, але рентабельностi вантажоперевезень донедавна заважав високий рiвень бартеру у розрахунках, тому залiзниця весь час вiдчувала брак “живих” коштiв. За останнiй рiк було зроблено багато для вирiшення цiєї проблеми. Так обсяг бартерних розрахункiв скоротився з 85% до 8,7%[2] , що дозволило погасити заборгованiсть перед бюджетом та працiвниками та розпочати оновлення основних засобiв. Хоча є дiлянки залiзницi, де швидкiсть пересування потягiв становить 160 км/год. Але середня швидкiсть пересування становить 20 км/год. Причинами цього є низький ступiнь електифiкованостi шляхiв; великий вiдсоток двоколiйних шляхiв, що робить вимушеними довгi стояння на станцiях та пропускання бiльш термiнових потягiв; часом причиною є незахищенiсть колiй вiд впливу природних катаклiзмiв. Невiдповiднiсть ширини українських колiй ширинi європейських колiй Вiд Радянського Союзу Українi у спадок серед всього iншого залишилась система залiзничних колiй, ширина яких не вiдповiдає ширинi європейських. Це наносить вiдчутний удар по транзитним перевезенням, оскiльки на кордонi вагони потрiбно або перевантажувати, або мiняти колеса. Це створює додатковi труднощi та затримку в часi. Автомобiльний транспорт Поганий Такий стан шляхового покриття спричиняє потрiйний ефект: по-перше, це збiльшує час проходження транспорту по територiї країни, по-друге, призводить до бiльшого зносу автотранспорту, i по-третє, збiльшує використання пального на провезення вантажу. Все це збiльшує собiвартiсть транзитних перевезень по територiї України та робить українськi автошляхи нерентабельними порiвняно з європейськими. Крiм того, скорочують швидкiсть пересування шляхами України такi фактори як вiдкритiсть шляхiв для мiсцевого населення, проходження автомагiстралей через населенi пункти, недостатня пропускна спроможнiсть вузлових споруд. Митна iнфраструктура, тарифна полiтика, транспортнi термiнали, точнiше їх вiдсутнiсть . Але, беручи до уваги спiльне минуле усiх країн колишнього Радянського Союзу, такi проблеми мають спостерiгатись i в iнших країнах пострадянського свiту. Тим не менш, транзит територiями Бєларусi та країн Балтiї зростає, тобто вiдбувається перерозподiл транзитних потокiв не на користь України. Тут значну роль вiдiграють вже iншi чинники – полiтичнi. Справа в тому, що структура тарифiв цих країн побудована таким чином, щоб сприяти залученню транзитних перевезень. В Українi цього немає. Негативним фактором також є недостатньо розвинена митна iнфраструктура. Морський транспорт Вiдсутнiсть в Українi портiв третього поколiння, не використання або погане використання в роботi останнiх досягнень логiстики. Значною проблемою портiв в Українi є невикористання нових логiстичних схем, що робить завантаження та розвантаження кораблiв бiльш тривалим та складним процесом, зменшує обсяги товарiв, якi може пропустити порт за одиницю часу, знижує якiсть та швидкiсть доставки вантажу з мiсця на мiсце. Іншою проблемою є те, що порти є державними пiдприємствами, тому до них до сих пiр застосовується практика “навiшування” соцiальних об’єктiв (дитсадок, лiкарнi), що звичайно збiльшує видатки пiдприємств та зменшує їх рентабельнiсть. Скорочення обсягiв контейнерних перевезень. Це пояснюється найбiльшою складовою фiскальних зборiв у цiй групi вантажiв, що призводить до втрати контейнерних потокiв, тодi як середньорiчнi темпи приросту свiтових контейнерних перевезень становлять 5-11%. Рiчковий транспорт Застарiлiсть флоту, застарiлi навантажувально- розвантажувальне обланання Проблема застарiлостi основних засобiв є спiльною для всiєї транспортної галузi України, тому рiчковий транспорт не є оригiнальним у цьому планi. Але оскiльки рiчковi перевезення є прибутковою справою, не повинно виникати великих складнощiв з залученням iнвестицiй. Сезоннiсть перевезень в теплу пору року. Недостатнiсть гарантованих проектованих глибин на дiлянцi Днiпродзержинськ – Запорiжжя через вiдпрацьованiсть Запорiзького водосховища. Недостатнiсть глибини ускладнює питання доставки вантажiв через цю дiлянку, змушує або розбивати вантаж малими партiями та використання суден що потребують меншої глибини або часткове транспортування вантажу сушею. Обмiлiння каналу Прiрва, через що виникають проблеми з перевезенням вантажiв з гирла Днiпра до Дунаю по територiї України. Неможливiсть переходу до русла Дунаю через територiю України змушує використовувати для цього територiї iнших країн, що потребує додаткових видаткiв та пiдвищує мiнiмальну вартiсть грузу, який прибутково провозити руслом Дунаю. Авiатранспорт Авiаперевезення мають великi фiксованi витрати, особливо це стосується українських авiакомпанiй, оскiльки фiзична зношенiсть робить затрати на обслуговування лiтакiв ще бiльш високими. Це робить межу безпеки компанiї досить високою, а за наявностi великої кiлькостi конкурентiв лише великi компанiї можуть досягти цiєї межi безпеки. Парк лiтакiв морально та фiзично застарiв Як вже казалось, фiзичне зношення лiтакiв збiльшує фiксованi витрати на їх обслуговування. Щодо морального застарiння, то для людей, якi обирають лiтаки помiж iнших видiв транспорту, комфорт та сервiс мають не останнє значення. Цiкавим є питання як вiдiб’ється на станi авiаперевезень та українських авiакомпанiях ситуацiя загальної кризи в галузi авiаперевезень, причиною якої терористичнi акти 11 вересня. Але поки що важко сказати чи вплинуть цi подiї на український ринок авiаперевезень i якщо вплинуть, то яким чином. Але поки що iноземнi компанiї не збираються скорочувати свою присутнiсть в Українi, вважаючи ринок перспективним.[3] Вартiсть перевезення лiтаками є дорожчою порiвняно з iншими видами транспорту Останнiм часом кiлькiсть пасажирiв, якi обирають лiтаки постiйно зростає, оскiльки зростає платежеспроможнiсть населення. Але щодо перевезення вантажiв, то через вартiсть авiаперевезень користуватись лiтаками має сенс лише для перевезення коштовних грузiв, тому зараз лiтаки не мають великих перспектив в Українi як засiб перевезення вантажу. Трубопровiдний транспорт фiзичне старiння трубопроводiв та великi фiксованi витрати. Зокрема на пiдтримку системи в належному станi. Саме через фiксованi витрати загроза зменшення обсягiв експорту майже рiвнозначна загрозi припинення транзиту. Плани Росiї щодо скорочення обсягiв транзиту газу через територiю України . Причиною таких планiв є постiйнi крадiжки газу на територiї України. Зараз Росiєю розглядаються два альтернативнi маршрути транзиту – через Прибалтику i далi по дну Балтiйського моря та до Туреччини по дну Чорного моря. Проблема крадiжок росiйського газу є бiльш болючою i загрожує iснуванню трубопровiдного транспорту як такого Пропозицiї щодо розв’язання проблеми Залiзничний транспорт Застарiлiсть основних засобiв Фактично зараз вiдбувається покращення стану залiзничного транспорту, оновлення основних засобiв, а саме ремонт колiй, вокзалiв, закупiвля нових составiв. Але поки що все це йде в досить обмежених масштабах та торкається лише ключових напрямкiв. Для бiльш широкого оновлення потрiбно знайти вiльнi кошти. Це можуть бути iноземнi або вiтчизнянi iнвестицiї або кошти вивiльненi з структури самої залiзницi. Так, виглядає доцiльним проведення ранжування колiй та вокзалiв за ступенем рентабельностi та прийняття рiшень про поступову лiквiдацiю нерентабельних шляхiв. Це звiльнить кошти, якi йшли на пiдтримку цих частин залiзницi у робочому станi. Залiзниця пiдтримує низькi тарифи на перевезення пасажирiв частково з соцiальних мiркувань, тому може бути доцiльним надання залiзницi певних податкових пiльг. Можливим є заключення прибуткових контрактiв з комерцiйними структурами щодо надання послуг. Звичайно, що одночасна замiна колiй є неможливою, тому в цьому випадку можна запропонувати наступнi можливi частковi рiшення. Або якомога покращити систему перевантаження вагонiв на кордонi, або прокласти колiї європейської ширини по стратегiчно найважливiших напрямках, але це лише перемiстить проблему на кордон з Росiєю. Автомобiльний транспорт Поганий стан дорiг України Щодо дорiг, то можливо або реконструювати iснуючi шляхи, або будувати новi дороги. Є два шляхи фiнансування покращення якостi автошляхiв – державне фiнансування або укладання концесiйних угод. Митна iнфраструктура, тарифна полiтика Оскiльки якiсть шляхiв в Українi не є фактором конкурентноздатностi галузi, то таким фактором може стати цiна перевезень по територiї України, тобто сприяюча структура митних тарифiв. Також пiдвищенню конкурентноздатностi сприятиме розвинута митна iнфраструктура та полiпшення якостi надаваних послуг при перетинi державного кордону. Морський транспорт , не використання або погане використання в роботi останнiх досягнень логiстики Ця проблема є суто управлiнською, оскiльки не потребує великих капiталовкладень, а лише перегляду традицiйного способу дiяльностi портiв. Необхiдне перш за все залучення управлiнського складу, який змiг би конкурентно дiяти в умовах ринкової економiки. Порти є державними пiдприємствами, тому до них до сих пiр застосовується практика “навiшування” соцiальних об’єктiв (дитсадок, лiкарнi), що звичайно збiльшує видатки пiдприємств та зменшує їх рентабельнiсть. Вiдповiдно, має бути або реструктуризована структура портiв, або розроблений механiзм надання податкових пiльг тим портам, якi перебирають на себе соцiальнi зобов’язання держави. Скорочення обсягiв контейнерних перевезень. Оскiльки обсяги контейнерних перевезень в свiтi постiйно зростають, цей вид транспортування вантажу є досить перспективним. Тому необхiдно створити таку структуру зборiв, яка б якщо не сприяла, то принаймнi не заважала б розвитку цього напряму дiяльностi морського транспорту України. рiчкового транспорту є найприбутковiшою з усiх видiв транспорту, то я вважаю що оновлення основних засобiв поступово вiдбуватиметься. Сезоннiсть перевезень вантажiв з гирла Днiпра до Дунаю по територiї України. Зараз планується будiвництво переходу Чорне море –Дунай, який має зняти проблему обмiлiння каналу Прiрва. Авiатранспорт Високi фiксованi витрати, в останнi роки експлуатацiйна дiяльнiсть деяких компанiй була збитковою Оскiльки моральна застарiлiсть лiтакiв не дозволяє збiльшувати вартiсть перельоту, iнакше українськi компанiї втрачають конкурентноздатнiсть перед iноземними, то можливим виходом є використання ефекту економi ї на масштабах виробництва, тобто укрупнення компанiй Парк лiтакiв морально та фiзично застарiв Необхiдно оновлювати парк лiтакiв. Варiантами є залучення iнвестицiй на придбання нових лiтакiв або використання лiзингової схеми оренди лiтакiв. Фiзичне вiд сплати ПДВ. Щодо фiксованих витрат, то тут єдиним рiшенням є збiльшення обсягiв транзиту газу та нафти. Засобом зменшення ризику є пiдписання угод на мiждержавному рiвнi щодо обсягiв транзиту. Плани Росiї щодо скорочення обсягiв транзиту газу через територiю України Проблема крадiжок росiйського газу є бiльш болючою i загрожує iснуванню трубопровiдного транспорту як такого. Тут можливi два варiанти - або уряд вживає заходiв, якi припиняють розкрадання, або проводить приватизацiю об’єкту та, вiдповiдно, перекладає проблему на нового власника. Зараз все бiльш детально розглядається саме другий варiант, але тут вступають в дiю вагомi полiтичнi чинники. Питання про те, хто контролюватиме українську трубопровiдну систему перетворюється на питання хто контролюватиме процес експорту росiйсько газу до Європи. З одного боку, Росiя, отримавши контроль над процесом транзиту, припинить пошук нових експортних можливостей. З iншого боку, на думку аналiтикiв “Атланта Капiтал”, США можуть зняти частину економiчних санкцiй проти України в обмiн на умови приватизацiї, що будуть вигiднi саме американським iнвесторам.[4] Тому питання про власника перемiщується з економiчної площини до полiтичної. Можливим рiшенням щодо послаблення впливу Росiї на трубопровiдну галузь України є пошук iнших замовникiв – експортерiв нафти та газу до Європи серед країн Близького Сходу, Пiвденної Азiї, Закавказзя та Пiвденного Середземномор’я. Обґрунтування пропозицiй та вибiр альтернативи Залiзничний транспорт Пошук вiльних коштiв на оновлення залiзничних потужностей буде йти значно бiльш ефективно якщо створити конкурентне середовище у цiй галузi. Тобто напрямом дiяльностi держави має бути поступове скасування державної пiдтримки та створення ринкових умов. Кроком у цьому напрямi була лiквiдацiя монополiї у дiяльностi залiзницi. Щодо ширини колiї, то доцiльними виглядають обидва варiанти –покращення системи перевантаження вагонiв на кордонi, та прокладання колiї європейської ширини по стратегiчно найважливiших напрямках. Поганий стан дорiг, низька пропускна спроможнiсть та вiдкритiсть шляхiв – все це понижує конкурентноздатнiсть автошляхiв України. Можливi альтернативи –ремонт iснуючих шляхiв або побудова нових. Але проходження магiстралей через населеннi пункти та поганi транспортнi розв’язки на iснуючих шляхах роблять побудову нових шляхiв бiльш перспективним та спрямованим на довгострокову перспективу. Нажаль, держава не має достатньо коштiв для здiйснення необхiдних iнвестицiй, тому виходом може бути залучення iнвестицiй на основi концесiйних угод на обслуговування автомагiстралей. Але у вiтчизняного iнвестора недостатньо коштiв для подiбних iнвестицiй, а механiзм надання концесiї iноземному iнвестору законодавчо не розроблений. Як вже зазначалось, пiдвищити конкурентноздатнiсть автомобiльних шляхiв України може вiдповiдна якiсть надання митних послуг та сприяюча структура митних тарифiв. Цей шлях пiдвищення конкурентноздатностi галузi є бiльш швидким i не потребує значних витрат, тому видається бiльш доцiльним та бiльш здатним до швидкого реагування. Морський транспорт Наступними дiями мають стати: · створення єдиного iнформацiйного простору на базi наявних iнформацiйних технологiй · визначення та розробка структури економiчної дiяльностi сумiжникiв для оптимального використання їхнього виробничого потенцiалу в транзитних вузлах · створення центрiв для координацiї операцiй i вiдповiдна координацiя та взаємопогодженiсть управлiнських рiшень Авiатранспорт авiакомпанiй. Невирiшеним залишається питання про контроль над компанiєю. Конкурентною перевагою українського авiатранспорту є наявнiсть виробництва в країнi лiтакiв, що не поступаються закордонним моделям. Доцiльним шляхом оновлення парку лiтакiв є лiзингова схема оренди, оскiльки знаходження коштiв для лiзингу є бiльш реальним варiантом для українських авiакомпанiй. Трубопровiдний транспорт Хоча приватизацiя трубопровiдної системи має вирiшити значну частину проблем цiєї галузi, але питання про нового власника зараз лежить бiльшою мiрою у полiтичнiй площинi, а не в економiчнiй. Проте бiльш ймовiрною видається все ж таки приватизацiя росiйською компанiєю. Здiйснення пропозицiй урядовими та неурядовими органiзацiями Перш за все український уряд має вирiшити ступiнь прiоритету розвитку України як транзитної держави. Якщо планується отримувати значнi доходи вiд транзиту вантажiв та пасажирiв територiєю країни, то необхiдно створити вiдповiдну систему тарифiв, яка б стимулювала провiз вантажу саме територiєю України. Наступним кроком має стати полiпшення iнфраструктури та якостi супутнiх послуг. Це можливо здiйснити через створення конкурентного середовища в серединi країни, лiквiдацiю монополiї у деяких галузях та зменшення державної пiдтримки. Оскiльки транзит через територiю України є сферою iнтересу не лише України, а й європейських країн, як i перевозять вантажi її територiєю, було прийнято ряд проектiв, метою яких є розвиток та реконструкцiя основних транспортних коридорiв. Але поки що реалiзовано лише найдешевшi проекти з дослiдження стану транспортних шляхiв та транспортного комплексу. Що ж до проектiв iнвестицiй у модернiзування автошляхiв та залiзниць, то Свiтовий Банк вiдмовляється надати кредит доки не отримає гарантiї, що Україна в змозi виконати зобов’язання з свого боку. Необхiднi ресурси та умови В Українi є необхiднi стартовi умови для формування сучасної системи транспортних комунiкацiй, яка вiдповiдала б європейським стандартам. Перш за все це вигiдне геостратегiчне розмiщення її територiї, через яку традицiйно пролягають давнi торговельнi шляхи мiж Сходом i Заходом та мiж Пiвднем i Пiвнiччю, зокрема, наявнiсть на територiї України МТК також сприятливими факторами є достатня ресурсна база i рiвень розвитку технiки i технологiй; наявнiсть квалiфiкованого трудового потенцiалу i передових науково-технiчних розробок; вигiднi природноклiматичнi й географiчнi характеристики територiї; наявнiсть конкурентоспроможних науково-технiчних проектiв, якi пройшли вiдповiдну експертизу i готовi до реалiзацiї; заiнтересованiсть зарубiжних iнвесторiв у розмiщеннi капiталiв в Українi; стiйка тенденцiя до визнання України свiтовим спiвтовариством як європейської держави, з якою бажано мати стабiльнi дiловi вiдносини на широкiй i довготривалiй основi; наявнiсть затвердженої концепцiї створення i функцiонування в Українi нацiональної мережi МТК. умовою для успiшного розвитку транспортної галузi, але транспортна галузь значною мiрою залежить вiд державної пiдтримки, державної полiтики щодо розвитку транзиту. Ця галузь потребує значних капiталовкладень, але iнвестицiї мають великий рiвень прибутковостi та вiдносно малий ступiнь ризику через природнiй характер переваг України. Розвиток транспортного комплексу України має значення не лише для України, тому можемо розраховувати на пiдтримку свiтових фiнансових структур, але знову ж таки виникають питання державного рiвня. Список лiтератури. 1. Г Легенький, А Новикова “Проблеми розвитку транзитних перевезень та шляхи їх вирiшення” // Економiка України №7, 2000 2. Є Сич, Є Романенко “Механiзм концесiї в будiвництвi автомобiльних шляхiв прикордонних регiонiв” //Економiка України №2, 2000 3. А Хахлюк “Україна – транзитна держава” // Економiка України № 1, 2001 4. 5. Давиденко А, Пащенко Ю “Розвиток мiжнародного транспортного сполучення України” // Економiка України №8, 1999 6. Деграусов А “Управлiння морськими портами України в умовах глобалiзацiї економiки” // Економiка України №11, 2001 7. 8. А Боярунец “Украинская газотранспортная система будет демонополизирована” // Компаньйон, №44, 2001 9. А Боярунец “Запасной аэродром” // Компаньйон, №42, 2001 10. ММ Паламарчук, ОМ Паламарчук “Економiчна i соцiальна географiя України з основами теорiї” Київ –1998р. 11. [1] “Проблеми розвитку транзитних перевезень та шляхи їх вирiшення” //Економiка України №11, 2001 [2] “Україна – транзитна держава”//економiка України №1, 2001 [4] Компаньйон №44 “Украинская газовая система будет демонополизирована”