Контрольна з предмету Техніка і технологія торгівлі

Контрольна з предмету Технiка i технологiя торгiвлi МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “РІВНЕНСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ iм. СТЕПАНА ДЕМ’ЯНЧУКА” Контрольна робота з дисциплiни “Технiка i технологiя торгiвлi” Виконала: студентка курсу, економiчного факультету , гр. Перевiрив: викладач РІВНЕ – 2004 1. Правила користування засобами вимiрювальної технiки у торгiвлi. З метою забезпечення єдностi вимiрiв на пiдприємствах торгiвлi всi, що знаходяться в експлуатацiї засоби вимiрiв (вимiрювальнi прилади, гирi, мiри довжини й обсягу, у тому числi iмпортнi, i т. п.) повиннi бути справними, правильно встановленими, мати видиме клеймо, або свiдчення про перевiрку, термiн дiї якої не минув, видане Державною метрологiчною службою або метрологiчною службою суб'єкта, що господарює, акредитованою у встановленому порядку. Усi засоби вимiрiв повиннi бути закрiпленi за особою, вiдповiдальною за забезпечення єдностi вимiрiв (далi ЗЄВ), призначеним керiвником пiдприємства торгiвлi, що повинен знати правила роботи на них i термiни представлення на перевiрку. Вiдповiдальна особа за ЗЄВ, що здiйснює контроль, при виявленнi несправностей у використовуваних засобах вимiрiв повинен негайно сповiстити керiвника пiдприємства торгiвлi, i вилучити несправний засiб вимiрiв з експлуатацiї. Використання не дозволених до застосування (у тому числi побутових) неповiрених або несправних засобiв вимiрiв забороняється. При кожнiй одиницi ваг, на яких провадиться зважування за допомогою гир, повинен бути вiдповiдний комплект гир. Гирi повиннi вiдповiдати установленим вимогам i мати дiюче повiрене клеймо. Облiк наявностi засобiв вимiрiв на пiдприємствi торгiвлi i термiни представлення їх на перевiрку варто вести в спецiальному журналi i графiку перевiрки. Керiвник пiдприємства торгiвлi несе вiдповiдальнiсть за стан засобiв вимiрiв, i зобов'язаний забезпечити:а) контроль за утримуванням у справному станi засобiв вимiрiв i правильним їх застосуванням;б) своєчасне представлення засобiв вимiрiв на перевiрку;в) розробку i проведення органiзацiйно-технiчних заходiв щодо впровадження сучасної вимiрювальної технiки. Установку, монтаж i порядок роботи з засобами вимiрiв варто вести вiдповiдно до посiбника з експлуатацiї на конкретний тип приладу. Терези встановлюються на мiцнiй, стiйкiй горизонтальнiй основi, не пiдданiй рiзного роду струсам i вiбрацiї. Доступ до ваг на робочому мiсцi повинен бути вiльним, пiдходи не захаращенi. Мiсце установки ваг не повинне утрудняти покупцям огляд циферблата (цифрових табло) i вантажоприймальної площадки ваг. Терези настiльнi циферблатнi й електроннi встановлюються в горизонтальному положеннi по наявному рiвнi шляхом обертання настановних (гвинтових) нiжок. Повiтряний пухирець повинен знаходитися в серединi окружностi рiвня, ваги спиратися на всi чотири нiжки. Положення нiжок фiксується контргайками. Горизонтальнiсть ваг повинна виставлятися заново пiсля кожної змiни мiсця розташування ваг. Обидвi стрiлки ненавантажених циферблатних ваг повиннi знаходитися в нульовому положеннi. Пiсля включення електронних ваг, нульовi показання iндикаторiв маси i вартостi товару встановлюються шляхом процедури, описаної в iнструкцiї з експлуатацiї на конкретний тип ваг. Пiсля транспортування електронних ваг у зимових умовах їхнє включення при кiмнатнiй температурi можливо тiльки пiсля закiнчення 4 годин. Електроннi ваги повиннi використовуватися при температурi i вологостi, встановленої в експлуатацiйних документах на конкретний тип ваг. Терези настiльнi гiрьовi встановлюються так, щоб станина мала мiцне, стiйке положення, без яких-небудь прокладок. Горизонтальнiсть установки ваг визначається шляхом повороту ваг на мiсцi установки на 180° (щоб лiва сторона стала на мiсцi правої). Якщо рiвновага ненавантажених ваг при цьому зберiгається, то, ваги встановленi горизонтально. Терези товарнi з гирьотримачем i шкальнi встановлюють по схилу, укрiпленому на їх колонцi, при цьому платформа ваг повинна спиратися на платформнi важелi всiма чотирма кутами. Для збереження стiйкостi ваг, що мають колеса, пiд раму ваг пiдводяться бруски з видовбаними в них поглибленнями для колiс, замiсть окремих брускiв можна використовувати раму. Терези лабораторнi рiвноплечнi 2, 3, 4 класiв установлюються по наявному у них схилу чи рiвню.Мiри безпеки при експлуатацiї електронних ваг. Терези можна пiдключати тiльки до мережi перемiнного струму напругою 220 В. Терези повиннi мати захисне заземлення. При пiдключеннi ваг до мережi не застосовувати перехiднi пристрої без контакту, що заземлює. При зважуваннi агресивних i сипучих речовин не допускати їх потрапляння усередину ваг.Користування засобами вимiрiв. Перед зважуванням необхiдно переконатися в рiвновазi ненавантажених ваг i у випадку, якщо рiвновага порушена, її варто вiдновити з дотриманням вимог експлуатацiйної документацiї. Рiвновага ваг може бути вiдновлена шляхом:а) очищення чашок i хрестовин вiд забруднення у вагах настiльних гирьових;б) регулювання вагою тарувального вантажу, помiщеного в тарувальнiй камерi, що знаходиться пiд площадками ваг, у вагах настiльних гирьових;в) регулювання ваги тарувального вантажу, що знаходиться пiд гирьовою площадкою, при розбiжностi стрiлок з нульовим штрихом шкали (пiсля установки їх за рiвнем) у вагах настiльних циферблатних;г) регулювання тарувального пристосування, що є на коромислi ваг i тарувального вантажу в камерi гирьотримача товарних ваг;д) регулювання тарувальних пристроїв, що є на коромислi у вагах лабораторних 2, 3 i 4 класiв. Терези повиннi зберiгати рiвновагу в ненавантаженому станi протягом усього часу роботи на них. За цим повиннi строго стежити працiвники торгiвлi, що користаються цими вагами. Якщо у вагах стан рiвноваги порушений i не вiдновлюється за допомогою тарорегулюючих вантажiв, то ваги повиннi бути негайно вилученi з використання до виправлення недолiкiв спецiалiзованим ремонтним пiдприємством i надалi зданi на перевiрку. У правильно вiдрегульованих настiльних циферблатних вагах покажчик при зважуваннi повинен зробити 3-5 коливань в одну й iншу сторону. Число коливань покажчика регулюється шляхом повертання в ту або iншу сторону склянки заспокоювача (демпфера), що знаходиться пiд тарною чашкою ваг. Необхiдно стежити, щоб заспокоювач коливань був заповнений до потрiбної позначки вiдповiдною рiдиною, зазначенiй заводом-виготовлювачем в експлуатацiйнiй документацiї на ваги. Перед зважуванням на вагах лоткових циферблатних варто перевiрити правильнiсть роботи циферблатного покажчика при вiдкритому аретирi (стрiлки повиннi знаходитися на нульовiй позначцi шкали), потiм закрити аретир. Вантаж, що зважується, розмiщають на лотку, потiм вiдкривають аретир i пiсля заспокоєння стрiлок роблять вiдлiк зваженого вантажу. За допомогою перекидача зважений вантаж видаляють з лотка або знiмають його разом з лотком. Не слiд залишати ваги пiд вантажем на тривалий час, а також зважувати на вагах при незакрiплених тарорегулюючих вантажах. В електронних торгових вагах за допомогою механiзмiв уведення цiни повиннi бути встановленi значення за 1 кг. вантажу, що зважується. У вагах з чекодрукуючим механiзмом варто заправити чекову i контрольну стрiчки. При вiдпустцi товарiв в упакуваннi або тарi помiщають упакування або тару на вантажоприйомну площадку ваг i натискають кнопку тарокомпенсатора. При цьому на цифровому табло ваги з'являються нулi. Упакування або тару знiмають з ваг, кладуть у неї обраний покупцем товар i помiщають його разом з упакуванням або тарою на вантажоприймальну площадку. Табло ваги показує величину чистої ваги зваженої порцiї товару, а табло вартостi - його вартiсть. Показання табло ваги знову встановлюють на нуль шляхом повторного натискання кнопки тарокомпенсатора. Перед зважуванням на вагах товарних нерiвноплечних необхiдно переконатися, що ваги встановленi по висковi i зберiгають рiвновагу коромислового покажчика при вiдкритому аретирi. Зважування роблять при вiдкритому аретирi перемiщенням основної i додаткової гир до сполучення в горизонтальнiй площинi рухливого покажчика з нерухомим, потiм аретир закривають. Вiдлiк показань роблять по основнiй i додатковiй шкалi ваг. Вантаж укладають на платформу ваг i знiмають з неї при закритому аретирi. Не допускається зважування вантажiв з незакрiпленими противагою i тарорегулюючими вантажами, а також iз закритими замками вантажоприймальної площадки. При зважуваннi товарiв повинен дотримуватися дiапазон зважування вiдповiдно до вимог ДСТ 29329 "Терези для статичного зважування. Загальнi технiчнi вимоги". Маса товарiв, що зважуються, повинна знаходитися в границях вiд найменших до найбiльших меж зважування використовуваних ваг. Забороняється робити зважування, установлюючи гирi одночасно на обох чашках ваг, i визначати вагу шляхом вирахування. При зважуваннi на вагах необхiдно користатися якомога меншою кiлькiстю гир. Зважування на настiльних циферблатних вагах товарiв, вага яких не перевищує значення шкали циферблата, повинне провадитися безпосередньо за показниками стрiлки на циферблатi, без застосування гир. Зважування товарiв, вага яких перевищує значення шкали циферблата, варто робити на вагах з найбiльшою межею зважування 10 кг. - за допомогою гир 1 кг., 2 кг. i 5 кг.; на вагах з межею зважування 2 кг. за допомогою гир 200 г., 500 г. i 1 кг. Пiсля зважування товарiв забороняється залишати гирi на площадцi (лотку, тарiлцi, платформi) ваг. При зважуваннi варто обов'язково користатися тим видом гир, що привласнений даному типу ваг: при користуваннi настiльними циферблатними i гирьовими вагами слiд застосовувати гирi загального призначення 5 класу, а при користуваннi товарними (нерiвноплечними) вагами - гирi 6 класу. Вантаж, що зважується, i гирi варто розмiщати на площадцi (лотку, платформi) ваг по можливостi рiвномiрно, уникаючи поштовхiв i ударiв. Для укладання на платформу товарних нерiвноплечних ваг важких вантажiв (тюкiв, бочок i т. п.) варто застосовувати похилi мiстки (трапи), установлюючи їх верхнiм краєм у рiвень iз платформою ваг. З метою правильного зважування на вагах циферблатних, настiльних, товарних вага товару варто фiксувати пiсля встановлення рiвноваги ваг. При зважуваннi товарiв, що можуть вiдпускатися тiльки в тарi покупця, необхiдно попередньо зважити цю тару, назвати її вагу покупцю i дати йому можливiсть побачити показання ваги порожньої тари. Забороняється використання в торгiвлi на вагах циферблатних знiмних чашок, маса яких не введена в тару ваг. При зважуваннi товару на гирьову i вантажоприйомну чашки ваг повинен мiститися папiр однакового формату, при цьому стрiлка ваг повинна бути на нулi. Пiсля кожного зважування гирi i папiр слiд знiмати з площадки ваг i помiщати їх на певному мiсцi бiля ваг. Пiсля зняття паперу стрiлка ваг також повинна залишатися на нулi. Не допускається упакування, нарiзка або розкриття вантажiв на площадцi (лотку, чашцi або платформi) ваг. Терезами лабораторними рiвноплечними 2, 3 i 4 класiв i гирями до них слiд користатися з особливою акуратнiстю i дотриманням наступних умов:а) ваги варто охороняти вiд струсiв, потокiв повiтря, нерiвномiрного нагрiвання й iнших впливiв, що впливають на точнiсть зважування;б) перед кожним зважуванням необхiдно переконатися в рiвновазi ненавантажених ваг i, якщо буде потрiбно, вiдновити порушену рiвновагу за допомогою наявних на коромислi тарувальних вантажiв;в) навантажувати i розвантажувати ваги слiд при закритому аретирi;г) на вагах, що мають вiтрину, варто робити зважування при закритих дверцятах вiтрини. Золото, платину, срiбло, метали платинової групи i їхнi сплави (у злитках, дротi, виробах, монетi, порошках, солях, а також брухт виробiв), дорогоцiннi каменi дозволяється зважувати на вагах лабораторних 3 класу за допомогою гир загального призначення 3 класу. Вiдмiрювання рiдин вручну повинне провадитися:а) металевими кружками мiсткiстю 250, 500 i 1000 мл. при наповненнi рiдиною в рiвень iз краями - при вiдпустцi молока i керосину в тару покупця;б) мензурками, що мають два розподiли в 50 i 100 мл., для вiдпустки вино-горiлчаних виробiв - мiсткiстю 100 мл.; iз двома розподiлами 150 i 200 мл. - для вiдпустки вино-горiлчаних виробiв мiсткiстю в 200 мл.; мензурки наповняють до оцiнки, що указує вiдповiдний обсяг;в) скляними мiрними кружками мiсткiстю в 200, 250, 500 i 1000 мл. - для вiдпустки пива, квасу i морсу; зазначенi рiдини повиннi наливатися в мiру з таким розрахунком, щоб пiсля осiдання пiни рiвень рiдини знаходився проти мiрної позначки;г) спецiальними фужерами, що мають позначену ємнiсть i повiрене клеймо - для вiдпустки шампанських вин. Мiри, призначенi для вiдпустки харчових продуктiв, повиннi виготовлятися з матерiалiв, дозволених для вiдпустки даного харчового продукту Мiнiстерством охорони здоров'я. Кожна мiра в момент її наповнення повинна знаходитися у вертикальному положеннi. Вiдпустка продуктiв, роздрiбна цiна на який установлена за одиницю ваги, повинна провадитися тiльки по вазi. Вiдпустка цих продуктiв по обсязi не допускається. Забороняється вiдпустка мiрами мiсткостi грузлих, що прилипають до стiнок судини, речовин (рослинна олiя, сметана, дьоготь, олiфа i т. п.). Цi товари повиннi вiдпускатися тiльки по вазi. Вiдмiрювання вовняних тканин i ватину при вiдпустцi покупцю провадиться шляхом накладення метра брускового дерев'яного на тканину, що лежить на прилавку (столi) у вiльному станi без складок. Цим же методом вiдмiрюють трикотажнi полотнини, бавовнянi, ллянi i шовковi тканини (меблевi, декоративнi, махровi, ворсовi, костюмно-одежнi й iншi, їм подiбнi). Тонкi i легкi бавовнянi, ллянi i шовковi тканини вiдмiрюють метром брусковим дерев'яним шляхом вiдкидання тканини на прилавок ("в откидку") при вiльному без натягу додатку тканини до метра. Перед вiдпусткою рiдин через дозатори, автомати й iншi прилади необхiдно щодня перевiряти:а) наявнiсть рiдини в резервуарi i чистоту його фiльтрiв;б) схороннiсть пломб мiрних ємностей;в) точнiсть дози рiдини (визначається вiдповiдно до вимог технiчної документацiї заводiв-виготовлювачiв). При користуваннi дозаторами, автоматами й iншими приладами необхiдно строго дотримувати вимоги експлуатацiйних документiв на цi вироби (експлуатацiйна документацiя поставляється в комплектi з виробами). При користуваннi засобами вимiрiв забороняється: а) пiдкладати пiд нiжки циферблатних настiльних ваг якi-небудь предмети (картон, друзки i т. д.);б) робити зважування на вагах, не захищених вiд дiї вiтру, дощу i снiгу;в) прив'язувати гирi до ваг або столу, а також зв'язувати їх мiж собою;г) застосовувати гирi для iнших цiлей, крiм зважування;д) застосовувати гирi загального призначення 5 класу при зважуваннi на товарних нерiвноплечних вагах;е) застосовувати гирi загального призначення 6 класу при зважуваннi на настiльних циферблатних вагах;ж) користатися для вiдмiрювання рiдин брудними i деформованими (якi мають вм'ятини i т. п.) мiрами мiсткостi;з) користатися засобами вимiрiв iз простроченим клеймом;i) користатися складними i м'якими метрами або нанесеними на прилавок позначками (дiленнями). У торговому примiщеннi, де провадиться зважування, вiдпустка або прийом товарiв, забороняється зберiгати засоби вимiрiв, несправнi i не задовольняючi вимогам правил i iнструкцiй. Несправнi засоби вимiрiв (iз простроченим клеймом, без клейма) можуть короткочасно знаходитися в пiдсобному примiщеннi в упакованому або розiбраному станi.Догляд за засобами вимiрiв. Терези, гирi, мiри довжини й обсягу повиннi мiститися в справному станi i чистотi. Бруд, що потрапив на них, видаляють за допомогою м'якої тканини, чистою сухою щiткою або пензликом. Терези, гирi й iншi засоби вимiрiв повиннi охоронятися вiд корозiї (гирi в мiру потреби протирають рiдкою машинною олiєю, потiм витирають насухо). З появою корозiї її варто видаляти м'якою тканиною, змоченою в бензинi, i протирати сухою тканиною. При значнiй корозiї гирi й iншi засоби вимiрiв необхiдно направляти в ремонт. Площадки, чашки, лотки i платформи ваг, на яких зважуються продовольчi товари, необхiдно щодня промивати гарячою водою з милом i харчовою содою, потiм промивати чистою гарячою водою i протирати сухою тканиною. Для догляду за засобами вимiрiв ваги варто застосовувати миючi засоби, дозволенi Мiнiстерством охорони здоров'я. Перемiщати пересувнi товарнi (нерiвноплечнi) ваги необхiдно при закритих iзолiрах i аретирах, за ручки, зберiгаючи їх у горизонтальному положеннi. Терези, що мають колеса, дозволяється перекочувати тiльки по рiвнiй пiдлозi, асфальту i т. п. У всiх iнших випадках їх варто переносити. Особливо ретельний догляд потрiбно за вагами лабораторними рiвноплечними 2, 3, 4 класiв i гирями до них. Терези повиннi мiститися в повнiй чистотi, причому для видалення пилу з коромисла повинен застосовуватися м'який пензлик, а для очищення чашок - м'яка тканина. Гирi повиннi очищатися м'якою щiткою або замшею i зберiгатися у вiдповiдних гнiздах закритого футляра. Брати гирi безпосередньо руками забороняється, необхiдно користатися пiнцетом, замшею або чистою тканиною. Перенесення ваг будь-якої конструкцiї, їхня установка, догляд i обслуговування повиннi здiйснюватися в строгiй вiдповiдностi з вимогами технiчної документацiї заводу-виготовлювача. Ремонт засобiв вимiрiв повинен виконуватися спецiалiзованим пiдприємством. Пiсля настроювання або ремонту, пов'язаних зi зняттям пломби, засiб вимiрiв повинен бути представлений на перевiрку. При ушкодженнi вiдбитка перевiрочного клейма або утратi свiдчення, що пiдтверджує проходження перевiрки, засоби вимiрiв повиннi бути вилученi з застосування i спрямованi на позачергову перевiрку. 2. Правила продажу електропобутових товарiв. Роздрiбний продаж непродовольчих товарiв здiйснюється через спецiалiзованi пiдприємства, у тому числi фiрмовi, пiдприємства з унiверсальним асортиментом непродовольчих товарiв, спецiалiзованi вiддiли (секцiї) пiдприємств з унiверсальним асортиментом продовольчих товарiв, пiдприємства роздрiбної торгiвлi споживчої кооперацiї, дрiбнороздрiбну торговельну мережу. Роздрiбна торгiвля виробами лiкувально-гiгiєнiчного та медичного призначення може здiйснюватися через аптеки або їх структурнi пiдроздiли. до продажу, демонстрацiї та продажу непродовольчих товарiв, а також вимог санiтарно-гiгiєнiчних, технологiчних та пожежних норм i правил. Непродовольчi товари, продаж яких може негативно впливати на здоров’я людей, пiдлягають державнiй санiтарно-гiгiєнiчнiй експертизi в установленому законодавством порядку. Усi непродовольчi товари у суб’єкта господарської дiяльностi мають бути з документами, наявнiсть яких передбачена чинним законодавством (накладнi, товарно-транспортнi накладнi, копiї сертифiкатiв вiдповiдностi державної системи сертифiкацiї або копiї свiдоцтв про визнання вiдповiдностi на бланках установленого зразка). дефектiв виробничого характеру; правила пiдготовки товарiв до продажу; принципи розмiщення, викладки товарiв i оформлення вiтрин; способи показу i пакування товарiв; правила зберiгання товарiв i термiни їх реалiзацiї; порядок таврування засобiв мiри та ваги; правила роботи реєстраторiв розрахункових операцiй i порядок розрахунку з покупцями; види торговельного обладнання, iнвентарю, iнструментiв i правила користування ними; правила поводження з тарою; правила санiтарiї i гiгiєни, а також технiки безпеки та пожежної безпеки тощо. Працiвники суб’єкта господарської дiяльностi повиннi мати формений або iнший одяг, що вiдповiдає естетичним вимогам. До подання товарiв у торговельний (демонстрацiйний) зал працiвники суб’єкта господарської дiяльностi проводять пiдготовку товарiв до продажу (розпакування, перевiрка цiлiсностi iндивiдуальної упаковки, пломб пiдприємства-виробника, наявностi маркувальних даних i якостi, чищення, прасування, перевiрка наявностi iнструкцiй з експлуатацiї, технiчних паспортiв, гарантiйних талонiв, комплектнiсть виробiв, перевiрка роботи в дiї тощо). У разi пошкодження (потертостi) маркувального ярлика пiдприємства-виробника суб’єкт господарської дiяльностi переносить усi маркувальнi данi на дублiкат товарного ярлика, який засвiдчує пiдписом особа, вiдповiдальна за приймання товару. Дублiкат товарного ярлика прикрiплюється до товару. Продаж непродовольчих товарiв здiйснюється методом самообслуговування, за зразками, каталогами, з iндивiдуальним обслуговуванням покупцiв, у тому числi з вiдкритою викладкою. Суб’єкт господарської дiяльностi зобов’язаний усiляко сприяти покупцю у вiльному виборi товарiв i додаткових послуг та у разi перевiрки покупцем якостi, безпеки, комплектностi, мiри та цiни товарiв, що пiдлягають придбанню, надавати на його вимогу контрольно-вимiрювальнi прилади, документи про якiсть, безпеку, цiну товарiв. Суб’єкт господарської дiяльностi повинен забезпечити демонстрацiю користування товаром, якщо це не виключено характером товару. на етикетцi, а також маркуванням чи iншим способом, прийнятим для окремих видiв товарiв) необхiдну, достовiрну та своєчасну iнформацiю про товари на державнiй мовi, яка має мiстити: -назву товарiв; -назву нормативних документiв, вимогам яких повиннi вiдповiдати товари; -данi про основнi властивостi товарiв; -вiдомостi про вмiст шкiдливих для здоров’я речовин (у разi їх наявностi) порiвняно з вимогами нормативно-правових актiв i нормативних документiв, а також протипоказання щодо застосування; -дату виготовлення; -умови зберiгання; -гарантiйнi зобов’язання виробника; -правила та умови ефективного i безпечного використання товарiв; -найменування та адресу виробника або пiдприємства, яке здiйснює його функцiї щодо прийняття претензiй вiд покупця, а також проводить ремонт i технiчне обслуговування; -iнформацiю про сертифiкацiю товарiв (якщо вони пiдлягають обов’язковiй сертифiкацiї). Продавець зобов’язаний довести до вiдома покупця iнформацiю стосовно товарiв, якi за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров’я покупця та його майна. реєстрацiю як суб’єкта пiдприємницької дiяльностi та назви органу, що здiйснив цю реєстрацiю (у разi потреби – вiдомостi про сертифiкацiю цих товарiв), а також гарантiйного термiну або термiну придатностi. Електропобутовi товари. Цей роздiл Правил визначає особливостi продажу побутових холодильникiв, морозильникiв, машин i приладiв для механiзацiї побутових робiт, побутових приладiв для очищення, зволоження, кондицiонування повiтря, електроосвiтлювальної арматури i електроламп, електронагрiвальних приладiв, провiдникових i встановлювальних виробiв тощо (далi – електропобутовi товари). Маркування електропобутових товарiв передбачає наявнiсть iнформацiї про найменування пiдприємства-виробника, його адресу, товарний (фiрмовий) знак, назву товару, номiнальну напругу (В), номiнальну потужнiсть (Вт), номiнальний струм (А), ступiнь захисту вiд ураження електрострумом, позначення щодо захищеностi вiд вологи, знак заземлення, позначення нормативного документа, дату випуску. На електронагрiвальних приладах маркувальнi данi розмiщуються безпосередньо на корпусах або металевих пластинках, якi прикрiплюються до приладiв. Проводи i шнури повиннi мати додаткове маркування: марку проводу (шнура), кiлькiсть жил, номiнальний перерiз (мм²), довжину (м) для бухт, кiлькiсть i довжину шнура в пачцi, масу брутто (кг). номiнальну потужнiсть (Вт), попереджувальнi знаки, позначення нормативного документа. Здiйснюючи приймання електропобутових товарiв, перевiряють наявнiсть технiчного паспорта, iнструкцiї з експлуатацiї. Товари, на якi поширюються гарантiйнi термiни експлуатацiї, повиннi мати гарантiйнi талони встановленого зразка. Суб’єкту господарської дiяльностi забороняється комплектувати вироби та пропонувати покупцю рiзноманiтнi перехiдники для з’єднування триконтактних вилок з двоконтактними розетками. Електропобутовi товари зберiгають у сухих, чистих, добре вентильованих примiщеннях, iзольованих вiд мiсць зберiгання кислот i лугiв, при температурi не нижче нiж +5° С i вiдноснiй вологостi повiтря не бiльше нiж 65-70 %. При зберiганнi електропобутовi товари розмiщують на вiдстанi не менше нiж 1 м вiд приладiв опалювання, 0,5 м – вiд джерел електричного освiтлення. Проходи мiж штабелями мають бути не менше нiж 0,7 м. Зразки електропобутових товарiв повиннi мати короткi анотацiї щодо основних технiчних характеристик. При продажу електропобутових виробiв з трипровiдним шнуром живлення та триконтактною вилкою для пiдключення виробу до електричної мережi продавець (виробник) зобов’язаний в анотацiї подати попереджувальну iнформацiю такого змiсту: “Забороняється використання виробу в примiщеннях, де електрична мережа не обладнана заземлювальним проводом”. У торговельному (демонстрацiйному) залi електропобутовi товари розмiщують за пiдгрупами у надприлавочних вiтринах i вiтринах-шафах, на пристiнних та острiвних гiрках, настiнних пультах, кронштейнах, штангах, пiдставках-постаментах тощо. Зона продажу електропобутових товарiв повинна бути забезпечена необхiдними електровимiрювальними та випробувальними приладами (щитками i пультами для опробування електроламп i електроприладiв), контрольними патронами, вольтметрами, лампочками, приладами для перевiрки вимикачiв, жердиною для пiдвiшування та знiмання електроосвiтлювальної арматури, котушками для зберiгання електрошнура, набором iнструментiв (викрутка, плоскогубцi, гострозубцi тощо) та iншим обладнанням та iнвентарем. У торговельному пiдприємствi можуть розташовуватися майстернi для дрiбного ремонту та збирання виробiв. iнструкцiї з експлуатацiї, точнiсть мiри або кiлькостi (шнура, проводу, дрiбних товарiв) та в обов’язковому порядку заповнити гарантiйний талон. Технiчно складнi електропобутовi товари та електроосвiтлювальна арматура, електролампи перевiряються в дiї. При продажу окремих видiв електропобутових товарiв продавець повинен поiнформувати покупця щодо супутнiх товарiв та запасних деталей, якi є у продажу. Закупiвельна робота є основою комерцiйної дiяльностi в торгiвлi. З неї, власне кажучи, починається комерцiйна робота. Щоб продати товар покупцю i дiстати прибуток необхiдно мати товар. Головна функцiя товарного обiгу зводитися до змiни форми вартостi по формулi: Г-Т i Т'-Г'. можна зробити висновок, що комерцiйна робота в торгiвлi починається з закупiвлi товарiв з метою наступного їхнього продажу. Правильно органiзованi оптовi закупiвлi дають можливiсть сформувати необхiдний торговий асортимент товарiв для постачання населення або роздрiбнiй торговiй мережi, здiйснювати вплив на виробникiв товарiв вiдповiдно до вимог купiвельного попиту, забезпечують ефективну роботу торгового пiдприємства. В умовах ринкової економiки органiзацiя i технологiя закупiвельної роботи в Українi перетерпiла корiннi змiни. що хазяюють, твердої регламентацiї постачань товарiв, вiдсутностi самостiйностi, iнiцiативи, заповзятливостi комерцiйних працiвникiв прийшла епоха вiльних ринкових вiдносин, що характеризуються: - волею вибору партнера, контрагента по закупiвлi товарiв; - множиннiстю джерел закупiвлi (постачальникiв); - саморегулюванням процесiв постачання товарiв; - вiльнiстю цiноутворення; - конкуренцiєю постачальникiв i покупцiв; - економiчною вiдповiдальнiстю сторiн; - iнiцiативою, самостiйнiстю i заповзятливiстю комерсанта по закупiвлi товарiв. Комерцiйна робота з оптової закупiвлi товарiв складається з наступних етапiв: - вивчення i прогнозування купiвельного попиту; - виявлення i вивчення джерел надходження i постачальникiв товарiв; - органiзацiя рацiональних господарських зв'язкiв з постачальниками товарiв, включаючи розробку i укладання договорiв постачання, надання замовлень i заявок постачальникам; - органiзацiя облiку i контролю за оптовими закупiвлями. Комерцiйна робота з оптових закупiвель товарiв у ринкових умовах повинна ґрунтуватися на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методiв маркетингу комерцiйнi працiвники, керiвники, менеджери торгових пiдприємств одержують необхiдну iнформацiю про те, якi вироби i чому хочуть купувати споживачi, про цiни, що споживачi готовi заплатити, про те, у яких регiонах попит на данi вироби найбiльш високий, де збут або закупiвля продукцiї може принести найбiльший прибуток. вивчення i прогнозування купiвельного попиту, якi необхiдно використовувати при органiзацiї оптових закупiвель товарiв. Тому оптовi закупiвлi варто починати з вивчення попиту, потреб покупцiв на товари, купiвельних намiрiв i iнших факторiв, що формують попит. Оптовi бази, будучи торговими пiдприємствами й обслуговуючи певний територiально-економiчний район, вивчають в основному обсяг купiвельного попиту на тi або iншi види товарiв i в окремих випадках асортиментну структуру попиту. Для цього на оптових пiдприємствах використовуються рiзнi методи вивчення i прогнозування попиту. До цих методiв варто вiднести оперативний облiк продажу товарiв i руху товарних запасiв за минулий перiод, вивчення й узагальнення заявок i замовлень роздрiбних торгових пiдприємств на потребу i постачання товарiв, облiк i аналiз незадоволеного попиту оптових покупцiв, проведення асортиментних i кон'юнктурних нарад з покупцями товарiв i iн. обсягу попиту (мiсткостi ринку), так i внутрiгрупової структури попиту на закуповуванi товари. Для успiшного виконання комерцiйних операцiй по закупiвлi товарiв оптовi бази повиннi систематично займатися виявленням i вивченням джерел закупiвлi i постачальникiв товарiв. Комерцiйнi працiвники повиннi добре знати свiй економiчний район i його природнi багатства, промисловiсть, сiльське господарство, виробничi можливостi й асортимент вироблюваних виробiв на промислових пiдприємствах. Важлива роль у комерцiйнiй роботi придiляється вишукуванню додаткових ресурсiв з мiсцевої сировини, продукцiї кооперативної промисловостi, пiдсобних, фермерських господарств, продукцiї iндивiдуальної трудової дiяльностi. Комерцiйний апарат оптових баз повинен виявляти можливостi розвитку нових видiв виробництва i вiдновлення старих забутих промислiв, особливо художнiх, вести облiк i повсякденно вивчати конкретних постачальникiв, виявляти i реєструвати виробникiв товарiв, ще не зв'язаних договiрними вiдносинами з базою, готувати пропозицiї з питань збiльшення вироблення потрiбних товарiв, розширення асортименту, полiпшення якостi. Комерцiйнi працiвники повиннi вiдвiдувати пiдприємства-виробникiв з метою ознайомлення з виробничими можливостями пiдприємства, обсягом i якiстю продукцiї, що випускається, а також брати участь у нарадах iз працiвниками промисловостi, виставках-переглядах нових зразкiв виробiв, оптових ярмарках. Комерцiйним працiвникам необхiдно постiйно стежити за рекламними оголошеннями в ЗМІ, проспектами, каталогами. Формування товарних ресурсiв є предметом постiйної роботи торгового апарату оптових баз. У ринкових умовах форми i методи цiєї роботи перетерпiли iстотнi змiни. Головнi змiни полягають у тому, що на змiну методам централiзованого розподiлу товарних ресурсiв прийшла ринкова практика вiльної купiвлi-продажу товарiв за цiнами попиту та пропозицiї. Тому комерцiйна iнiцiатива торгових працiвникiв по залученню в товарообiг максимальних товарних ресурсiв з метою одержання необхiдного прибутку повинна сполучатися з турботою про кiнцевих покупцiв, облiком їхньої платоспроможностi, з недопущенням невиправданого росту цiн, наданням населенню можливостi придбати товари за доступними цiнами. До джерел надходження товарiв вiдносять галузi народного господарства, що виробляють рiзнi товари народного споживання (АПК, легка промисловiсть, машинобудування i т. д.). До постачальникiв товарiв вiдносять конкретнi пiдприємства рiзних джерел надходження, тобто тих або iнших галузей народного господарства, рiзних сфер виробничо-економiчної дiяльностi, що виробляють товари i послуги. З огляду на велике рiзноманiття постачальникiв товарiв їх можна класифiкувати на рiзнi групи по рiзних ознаках. В узагальненому виглядi всiх постачальникiв товарiв можна пiдроздiлити на двi категорiї: постачальникiв-виробникiв i постачальникiв-посередникiв, що закуповують продукцiю у її виробникiв i реалiзуючих її оптовим покупцям. Постачальниками-посередниками можуть бути оптовi пiдприємства загальнонацiонального, регiонального рiвня рiзного товарного асортименту (спецiалiзацiї), що складають основу системи оптової структури на споживчому ринку, оптовi посередники (дистриб’ютори, пiдприємства-брокери, пiдприємства-агенти, дилери), а також органiзатори оптового обiгу (оптовi ярмарки, аукцiони, товарнi бiржа, оптовi i дрiбнооптовi ринки, магазини-склади i т. п.). Оптовi посередники в умовах ринкової економiки здобувають самостiйне значення в сферi закупiвельної дiяльностi. Дистриб’ютор – фiрма, що здiйснює збут на основi оптових закупiвель у великих промислових фiрм-виробникiв готової продукцiї. Це вiдносно велика фiрма, що володiє власними складами i встановлює тривалi контрактнi вiдносини з промисловцями. мiж покупцями i продавцями товарiв на товарнiй бiржi. Дiє вiн з доручення клiєнтiв, одержуючи вiд них винагороду. Дилер – юридична або фiзична особа, що здiйснює бiржове або торгове посередництво за свiй рахунок i вiд свого iменi. Доходи дилера утворюються за рахунок рiзницi мiж покупною i продажною цiною товару, валют i цiнних паперiв. Важливим посередницьким елементом у закупiвельнiй дiяльностi є органiзатори оптового товарообiгу – товарнi бiржi, оптовi ярмарки, аукцiони, оптовi ринки й iншi пiдприємства. Основною задачею цих структур є створення умов для органiзацiї закупiвельної i реалiзацiйної дiяльностi клiєнтiв. Однак вони не є самостiйними суб'єктами оптової торгової дiяльностi. По територiальнiй ознацi постачальники товарiв бувають мiсцевими, позаобласними, республiканськими i позареспублiканськими. Оптовi пiдприємства частiше закуповують товари у позаобласних i позареспублiканських постачальникiв, з огляду на, що не у всiх областях i республiках розвите виробництво багатьох товарiв i їх приходиться завозити. Мiсцевi постачальники найчастiше поставляють товари безпосередньо роздрiбним торговим пiдприємствам, минаючи оптовi бази. iншi – позасистемнi. Вивчаючи джерела закупiвель товарiв, комерцiйнi працiвники складають на кожного постачальника спецiальнi картки, причому їх доцiльно групувати по мiсцевих, мiжобласних i мiжреспублiканських постачальниках. У картках указують данi про виробничу потужнiсть пiдприємства, про кiлькiсть i асортимент продукцiї, що випускається, про можливiсть виробництва iнших товарiв, умови постачання товарiв i iншi вiдомостi, що цiкавлять оптовi бази. З постачальниками товарiв повиннi бути налагодженi рацiональнi господарськi зв'язки, переважно прямi i довгостроковi договiрнi взаємини, що дозволяють закуповувати товари безпосередньо у постачальникiв-виробникiв на стабiльнiй довгостроковiй основi. Список лiтератури 1. Ф. Г. Панкратов, Т. К. Серегина «Коммерческая деятельность», М.: Информационно-вычислительный центр «Маркетинг», 1998. – 328 с. 2. «Экономика торгового предприятия» под общ. Ред. Проф. А. И. Гребнева, М.: Экономика, 1997. – 238 с. 4. Економiка пiдприємства. Пiдручник. За загальною ред. д. е. н., профессора С. Ф. Покропивного. – Київ, 2001 р. 5. Леви М., Вейтц Б. А.: Основы розничной торговли. –СПб.: Изд-во Питер, 1999. – 448 с. 6. Рамазнов И. А.: Мерчендайзинг в розничном торговом бизнесе. – М.: Изд-во Деловая литература, 2002. - 336 с.