Дiагностика фiнансового стану пiдприємства (Диагностика финансового состояния предприятия, на примере ООО Рако-принт)
Дiагностика фiнансового стану пiдприємства
Змiст
Вступ
1. Методологiя визначення фiнансового стану пiдприємства
1. 1 Дiагностика прибутковостi (рентабельностi)
роботи пiдприємства
1. 2 Аналiз наявностi фiнансових ресурсiв
1. 3 Аналiз платоспроможностi та лiквiдностi
2. 1 Характеристика фiнансового стану ТОВ “Рако-прiнт”
2. 2 Визначення показникiв фiнансового стану
3. Перспективи фiнансового стану ТОВ “Рако-прiнт”
3. 2 Прогнозування фiнансового стану
3. 3 Напрямки покращення фiнансового стану
Висновки
Список використаної лiтератури
Вступ
Моя курсова робота на тему “Дiагностика фiнансового стану пiдприємства”. Планується розглянути фiнансовий стан товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю “Рако-прiнт”. Обрана саме така тема тому, що взагалi всi пiдприємства сфери матерiального виробництва в умовах ринкової економiки здiйснюють свою дiяльнiсть на засадах комерцiйного розрахунку, а здатнiсть пiдприємства успiшно дiяти в умовах комерцiйного розрахунку знаходить своє вiдображення у його фiнансовому станi.
У ринкових умовах виключно велика роль дiагностики фiнансового стану пiдприємства. Це пов’язано з тим, що пiдприємства набувають самостiйнiсть та несуть повну вiдповiдальнiсть за результати своєї виробничо-господарчої дiяльностi перед власниками, робiтниками, банком та кредиторами. Також ринковi умови вимагають вiд пiдприємств збiльшення ефективностi виробництва, конкурентоспроможностi продукцiї та послуг на основi втiлення досягнень науково-технiчного прогресу, ефективних форм господарювання та керування пiдприємством, активiзацiї пiдприємства та iнше. Отже роль дiагностики фiнансового стану достатньо велика.
Щоб забезпечити виживаємiсть пiдприємства в сучасних умовах керiвничому персоналу необхiдно перш за все вмiти реально оцiнювати фiнансовий стан як свого так i iснуючих потенцiйних конкурентiв.
Фiнансовий стан – це найважливiша характеристика економiчної дiяльностi пiдприємства, вона визначає конкурентоспроможнiсть, потенцiал у дiловому спiвробiтництвi, оцiнює, у якiй мiрi гарантованi економiчнi iнтереси самого пiдприємства та його партнерiв у фiнансовому та виробничому вiдношеннi. Але, це i зрозумiло, одного вмiння реально оцiнювати фiнансовий стан не достатньо для успiшного функцiонування пiдприємства та досягнення ним встановленої цiлi. Фiнансовий стан пiдприємства – це ступiнь забезпеченостi пiдприємства необхiдними фiнансовими ресурсами для здiйснення ефективної господарської дiяльностi та своєчасного проведення грошових розрахункiв за своїми забов,язаннями.
У фiнансовому станi знаходять вiдображення у вартiснiй формi загальнi результати роботи пiдприємства, в тому числi i роботи з управлiння фiнансовими
ресурсами, тобто фiнансової роботи.
Найбiльш зримо фiнансовий стан пiдприємства визначається такими елементами його економiчної дiяльностi:
- прибутковiсть;
- наявнiсть власних фiнансових ресурсiв;
- платоспроможнiсть;
- лiквiднiсть;
- iнше.
І, якщо пiдприємство досягає у цих напрямках необхiдних параметрiв, то фiнансовий стан такого пiдприємства стає стiйким.
У першому роздiлi моєї роботи буде розглянуто методологiчний пiдхiд до визначення фiнансового стану пiдприємства.
Далi, у другому роздiлi, буде дана оцiнка фiнансового стану ТОВ “Рако-прiнт” за методологiєю, наведеною в першому роздiлi роботи.
Безпосередньо обґрунтування точки зору методiв покращення фiнансового стану даного пiдприємства буде викладено у третiй частинi даної курсової роботи.
складається з основних засобiв та обiгових коштiв. Товариство здiйснює випуск наступних видiв продукцiї:
- етикетки для напоїв;
- рiзноманiтна полiграфiчна продукцiя;
- наклейки для автомобiлiв;
- наклейки для попiльничок;
- етикетки та наклейки для не продуктових товарiв;
- iнша продукцiя.
Дана курсова робота виконана згiдно завдання (Додаток №1).
1. Фiнансовi результати дiяльностi пiдприємства, як критерiй досягнення поставленої мети
1. 1 Сутнiсть фiнансових результатiв
у дiяльностi пiдприємства
Фiнансовi результати дiяльностi пiдприємства вiдображають мету пiдприємства взагалi, її доходнiсть i є вирiшальними для пiдприємства. Окрiм керiвництва пiдприємства i колективу органiзацiї фiнансовi результати дiяльностi цiкавлять iнвесторiв, кредиторiв, державнi органи, в першу чергу податкову службу, фондовi бiржi.
Отже взагалi можна сказати, що ефективнiсть виробничої, iнвестицiйної та фiнансової дiяльностi фiрми чи органiзацiї, чи пiдприємства вiдображається у фiнансовому результатi.
1. 2 Основнi показники фiнансових результатiв
Пiд фiнансовим результатом дiяльностi пiдприємства розумiється дiєздатнiсть пiдприємства фiнансувати свою дiяльнiсть. Фiнансовий результат пiдприємства – це сукупнiсть показникiв, якi вiдображають його дiєздатнiсть погасити свої борговi зобов’язання.
Фiнансова дiяльнiсть охоплює процеси формування, пересування та забезпечення сохранностi майна пiдприємства, контролю за його використанням. Фiнансове становище є результатом взаємодiї всiх елементiв системи фiнансових вiдносин пiдприємства i тому визначається сукупнiстю виробничо-господарчих факторiв.
свою дiяльнiсть на розширенiй основi свiдчать про його вiдмiнний фiнансовий стан.
Показники фiнансових результатiв характеризують абсолютну ефективнiсть господарювання пiдприємства.
чи доход.
яка поступає пiдприємству за певний перiод.
Загальна величина доходу пiдприємства включає:
- доход вiд реалiзацiї продукцiї (робiт, послуг) – обчисляється як рiзниця мiж виручкою i матерiальними та прирiвняними до них витратами у собiвартостi реалiзованої продукцiї;
- доход вiд реалiзацiї матерiальних цiнностей i майна (матерiалiв, основних фондiв, нематерiальних активiв) – це рiзниця мiж цiною їх продажу i матерiальними витратами на придбання i реалiзацiю;
- доход вiд позареалiзацiйних операцiй (пайовi участi у спiльних пiдприємствах, здачi майна в оренду, цiнних паперiв, товарного кредиту,
Прибуток – це та частина виручки, що залишається пiсля вiдшкодування усiх витрат на виробничу i комерцiйну дiяльнiсть пiдприємства.
Рiст прибутку создає базу для самостiйного фiнансування, розширення
виробництва, рiшення проблем соцiальних та трудових конфлiктiв. За рахунок прибутку виконується також частина обов’язкiв пiдприємства перед бюджетом, банками та iншими пiдприємствами i органiзацiями.
операцiй.
Прибуток вiд реалiзацiї є основною складовою загального прибутку. Вiн обчислюється як рiзниця мiж обсягом реалiзованої продукцiї (без врахування податку) та її повною собiвартiстю.
П р = Q р – С,
де П р – прибуток вiд реалiзованої продукцiї;
Q р – обсяг реалiзованої продукцiї;
С – повна собiвартiсть реалiзованої продукцiї.
Здається, що прибуток показує абсолютний ефект дiяльностi пiдприємства. Це так, але вiн показує абсолютний ефект дiяльностi пiдприємства без врахування використаних при цьому ресурсiв, тому вiн доповнюється показником рентабельностi.
де Р – рентабельнiсть;
П – прибуток загальний (валовий);
В – витрати.
Перед усiм слiд вiдрiзняти рентабельнiсть застосованих ресурсiв i рентабельнiсть продукцiї.
Рентабельнiсть застосованих ресурсiв, залежно вiд охоплення останнiх може обчислюватися як:
- рентабельнiсть виробничих фондiв;
(Р в) – рентабельнiсть виробництва;
Р в = П з / К о * 100,
К о – середня величина основних виробничих фондiв i оборотних коштiв пiдприємства за рiк;
- рентабельнiсть сукупних активiв
(Р а) – характеризує ефективнiсть використання всього наявного майна пiдприємства;
Р а = П з / К а * 100,
-
Р в = П ч / К в * 100,
де П ч – чистий прибуток за врахуванням сплати процентiв за кредит;
К в – власний капiтал.
-
Р п = П р / С р * 100,
С р – повна собiвартiсть реалiзованої продукцiї.
Отже за допомогою наведених вище показникiв можна отримати загальну уяву про фiнансовий стан пiдприємства.
1. 3 Вплив маркетингової стратегiї пiдприємства
на фiнансовий результат
Суть маркетингової дiяльностi заключається у формуваннi реальної величини попиту, у впливi на споживача для пробудження його до придбання товару, у розробцi реальних програм дiй органiзацiй на конкретному ринку.
Головний принцип маркетингу – орiєнтацiя на споживача та його потреби, їх формування та максимальне задоволення. Реалiзацiя цього принципу у всiх сферах виробничо-господарської дiяльностi втiлюється через менеджмент, основнi функцiї якого – планування, органiзацiя, реалiзацiя, контроль.
При дослiдженнi органiзацiї як цiлiсної соцiально-економiчної системи спiввiдношення маркетингу та менеджменту розглядається як частина цiлого.
Вказане розграничення має формальну сторону.
Функцiї маркетингу заключаються у дослiдженнi i формуваннi його засобами
їх непрерiвнiсть, зниження витрат i рiвень ефективностi, достатнiй для
розвитку органiзацiї.
Вказанi особливостi дозволяють розглядати маркетинг як важну умову i суттєвий резерв антикризового керування.
Отже висновком вищесказаного є те, що обрана маркетингова стратегiя пiдприємства має достатньо великий вплив на фiнансовий результат дiяльностi пiдприємства.
Взагалi треба вiдмiтити, що в даний момент вiдсутня достовiрна iнформацiя щодо українського ринку маркетингових комунiкацiй. Разом з тим є очевидним, що кожна органiзацiя повинна мати вiдповiдний рiвень розвитку маркетингу, особливо у кризових ситуацiях, щоб своєчасно реагувати на змiни зовнiшньої середи, ринкової ситуацiї та оказувати певне воздействiє на ринок.
Безпосередньо оцiнка або дiагностика фiнансового стану та фiнансової стiйкостi пiдприємства є важливим елементом управлiння.
Прибуток (доход) i рентабельнiсть як основнi показники фiнансових результатiв не можуть повнiстю характеризувати фiнансовий стан пiдприємства i можливi тенденцiї його змiни, потрiбнi iншi показники.
До основного джерела iнформацiйного забезпечення дiагностики фiнансового стану пiдприємства вiдносять бухгалтерський баланс пiдприємства (форма №1). Спiввiдношення мiж окремими групами активiв i пасивiв балансу мають важливе економiчне значення i використовуються для оцiнки i дiагностики фiнансового стану пiдприємства. Це спiввiдношення можна розглянути у рiзних аспектах, але основними показниками з отриманих будуть тi, що характеризують ступiнь заборгованостi, лiквiдностi та активностi пiдприємства.
Отже – ступiнь заборгованостi обчислюється шляхом дiлення боргових забов,язань на активи пiдприємства:
К заб = К б / К а,
де К заб – коефiцiєнт заборгованостi;
К б – борговi забов,язання пiдприємства;
К а – сукупнi активи пiдприємства.
Якщо К заб > 0,5, то сильно зростає ризик щодо сплати боргiв.
Аналiз заборгованостi, оцiнка спiввiдношення зобов’язань дозволяє з, ясувати, наскiльки рацiональною є структура капiталу i величину ризику для iнвесторiв i кредиторiв.
Потенцiальнi можливостi пiдприємства розрахуватися з боргами характеризується коефiцiєнтом забезпеченостi боргiв:
К з. б. = К в / К б,
де К з. б. – коефiцiєнт забезпечення боргiв;
Якщо К з. б. = 1, то це значить, що пiдприємство може сплатити борги
Лiквiднiсть пiдприємства.
У ринковiй економiцi, коли можлива лiквiдацiя пiдприємства унаслiдок їхнього банкрутства, одним iз найважливiших показникiв фiнансового стану пiдприємства є лiквiднiсть.
Термiн "лiквiднiсть" (вiд латинского liquidus – рiдкий, текучий) у буквальному значеннi слова означає легкiсть реалiзацiї, продажi, перетворення матерiальних цiнностей у кошти.
Таким чином лiквiднiсть пiдприємства – це можливiсть використовувати його активи в якостi наявних коштiв або швидко перетворювати їх в такi.
Пiд лiквiднiстю пiдприємства розумiється його здатнiсть розраховуватися зi своїми зобов’язаннями за рахунок наявних активiв, що можуть бути використанi для погашення боргiв. Такi активи називаються лiквiдними засобами.
Повсякденна робота пiдприємства по управлiнню лiквiднiстю спрямована на самозбереження органiзацiї, умовою якого висткпає безперебiйне виконання забов,язань перед постачальниками, покупцями та iншими клiєнтами. З органiзацiйної точки зору вона припускає дотримання спiввiдношень окремих груп i статей пасивiв i активiв балансу, зафiксованих у вiдповiдних показниках. Такi показники наведенi нижче.
- коефiцiєнтом термiнової лiквiдностi.
Коефiцiєнт поточної лiквiдностi (К п. л.) – обчислюється вiдношенням поточних активiв i короткострокових зобов’язань:
де К а. п. – поточнi активи пiдприємства;
К б. к. – короткостроковi зобов’язання.
Якщо К п. л. < 2, то лiквiднiсть пiдприємства невисока i воно має певний фiнансовий ризик. При надто високому К п. л. (бiльше 3 – 4) може виникнути сумнiв у ефективностi використання поточних активiв.
К т. л. = К а. л. / К б. к.,
де К а. л. – поточнi активи високої лiквiдностi.
Не можна плутати понять “лiквiднiсть” пiдприємства i “платоспроможнiсть” пiдприємства.
Платоспроможнiсть – це здатнiсть пiдприємства сплачувати кошти за своїми зобов’язаннями, що вже настали i потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банкiвських рахунках, або у готiвцi. Для того, щоб пiдтримувати пiдприємство у платоспроможному станi, фiнансова служба повинна дбати про те, щоб його чисто грошовi активи вiдповiдали потребам щоденних платежiв. Вважається, що у пiдприємствах на розрахунковому рахунку має бути залишок коштiв, який дорiвнює рiзницi мiж кредиторською заборгованiстю всiх видiв i поточною дебiторською заборгованiстю на користь пiдприємства.
Фiнансова активнiсть пiдприємства характеризується такими показниками, як середнiй перiод оплати дебiторської, кредиторської заборгованостi та оборотнiсть товарно-матерiальних запасiв.
Середнiй перiод оплати дебiторської заборгованостi покупцями продукцiї пiдприємства обчислюється за формулою:
t д = К д * Д к / П пр,
де t д – середнiй перiод оплати дебiторської заборгованостi покупцями, днiв;
К д – заборгованiсть покупцiв (дебiторська заборгованiсть);
Д к – кiлькiсть календарних днiв, у перiодi, за який обчислюється показник;
П пр – обсяг продаж за розрахунковий перiод.
Середнiй перiод оплати кредиторської заборгованостi постачальникам – визначається спiввiдношенням:
t к = К к * Д к / М,
де t к – середнiй перiод оплати кредиторської заборгованостi постачальникам, днiв;
К к – заборгованiсть пiдприємства постачальникам;
М – обсяг закуцпки сировини i матерiалiв за розрахунковий перiод.
Скорочення t к не є сприятливим для пiдприємства, оскiльки потребує додаткових коштiв.
Оборотнiсть товарно-матерiальних запасiв обчислюється як вiдношення обсягу продаж до величини запасiв
N об = П пр / М з,
де N об - оборотнiсть товарно-матерiальних запасiв за певний перiод (рiк, квартал);
М з – середня величина запасiв за той же перiод.
- прибутковiсть;
- рентабельнiсть роботи пiдприємства;
- наявнiсть власних фiнансових ресурсiув;
- платоспроможнiсть;
- показником прибутковостi власного капiталу;
- показником валової прибутковостi продажу товарiв;
- лiквiднiсть;
- прибутковiсть власного капiталу;
- iншi.
фiнансовiий стан такого пiдприємства стає стiйким.
фiнансового плану пiдприємства. Фiнансовий план пiдприємства складається на кожний поточний рiк з поквартальним вiдокремленням за двома роздiлами: перший – надходження; другий – витрати iз загальним їх пiдсумком за кожний квартал. У першому роздiлi спочатку зазначаються залишки грошових коштiв на початок розрахункового року. Потiм до них додаються кошти, спрямованi у вiдповiдних кварталах на збiльшеннi власного капiталу i реалiзацiю товарiв на умовах тримiсячного кредиту. Другий роздiл може охоплювати кошти, призначенi для збiльшення товарних запасiв у певному кварталi, щоквартальної закупiвлi товарiв, покриття щорiчно вiдновлюваних постiйних витрат, щоквартальну виплату вiдсоткiв за користування кредитом, придбання виробничого устаткування, платежiв по банкiвськiй заборгованостi у зазначеному кварталi, тощо. Причому фiнансовий план будь-якого суб,єкта господарювання формується з дотриманням вимоги, вiдповiдно до якої надходження коштiв має перевищувати поквартальнi витрати (платежi).
2. Дiагностика фiнансового стану товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Рако-прiнт"
Основним iнформацiйним джерелом для проведення аналiзу служить баланс пiдприємства. Баланс - це основний iнструмент для проведення дiагностики фiнансового стану. Фiнансовий стан пiдприємства хiрактерезується розмiщенням i використанням засобiв пiдприємства. Ця iнформацiя представляється у балансi органiзацiї.
Баланс складається iз активiв i пасивiв. Активи включають все майно реальне i фiнансове, яким володiє пiдприємство, в тому числi грошову готiвку, цiннi папери, комп"ютерне обладнання, тощо.
Отже дiагностика фiнансового стану пiдприємства базується на даних балансу. Баланс має двi частини:
- пасив, який характерезує джерела коштiв (капiталу).
Активи включають фiзичне, грошове i нематерiальне майно, яке у балансi подiляється на двi групи: фiксованi i поточнi активи.
Фiксованi активи – це майно створене за рахунок довгострокових iвнвестицiй, передусiм основнi фонди, незавершене будiвництво, нематерiальнi активи, довгостроковi фiнансовi вкладення та iншi.
Поточнi активи – включають мобiльнi елементи майна з коротким термiном обiгу (до одного року).
- власний капiтал (кошти);
- "чужий" капiтал, у рiзних формах заборгованостi (забов,язання).
Власний капiтал складається з статутного фонду (капiтал) та акумульованого (нерозподiлений мiж власниками та працiвниками) прибутку, який утворюється вiд дiяльностi пiдприємства.
Борговi забов,язання у балансi подiляються на довгостроковi i короткостроковi.
Баланс товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Рако-прiнт" наведений у додатку 2. Баланс пiдприємства составлений на 1 сiчня 2001 року.
В процесi аналiзу балансу пiдприємства використовують наступнi методи:
1. Метод п о р i в н я н ь, який позволяє визначити причини i ступiнь дiї динамiчних змiн i вiдхилень по статтях на лiквiднiсть банку i прибутковiсть
2. Метод г р у п у в а н н я дозволяє шляхом систематизацiї даних балансу розiбратись в сутi явищ i процесiв, що аналiзуються.
Так, з точки зору формування джерел i їх вкладень рахунки балансу подiляються на активнi, пасивнi i активно-пасивнi. Проводяться також групування рахункiв балансу з точки зору видiлення власних i залучених коштiв, довгострокових i короткострокових фiнансових вкладень, видiв доходiв, витрат i прибутку. Статтi можуть бути згрупованi по ступеню лiквiдностi, рiвню доходностi, рiвню вартостi.
3. Метод к о е ф i ц i є н т i в дозволяє виявити кiлькiсний взаємозв"язок мiж рiзними статтями, роздiлами чи групами статей балансу.
Таким чином визначаеться:
- питома вага певної статтi чи груп статей в загальному об"ємi активу /пасиву/ чи в вiдповiдному роздiлi;
- активнi балансовi рахунки можуть спiвставлятися iз аналогiчними рахунками балансiв за попереднiй перiод;
- спiввiдношення активних i пасивних статей з єдиними строками операцiй являють собою коефiцiєнти лiквiдностi.
"Рако-прiнт"
Отже головним фiнансовим результатом дiяльностi будь-якого пiдприємства є прибуток вiд його дiяльностi. Прибуток, але це може бути i збиток, якщо дiяльнiсть пiдприємства не ефективна, є кiнцевим, пiдсумковим результатом руху коштiв пiдприємства.
Рентабельнiсть – вiдносний показник ефективностi роботи даного пiдприємства.
Отже разом прибуток та рентабельнiсть роботи пiдприємства є найважливiшими показниками, що характерезують його фiнансовий стан.
бюджетiв.
на одну грошову одиницю виробничих фондiв.
Основнi фiнансовi показники дiяльностi Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Рако-прiнт" у 2000-2001 роцi наданi у таблицi 1, цi показники загальним чином характерезують фiнансовий стан даного товариства.
Таблиця 1
Основнi фiнансовi показники дiяльностi ТОВ "Рако-прiнт"
за перiод 2000-2001 роки
| Показник |
Рiк |
| 2000 |
2001 |
| 1 |
2 |
3 |
|
24500 |
38240 |
| 2. Балансовий прибуток (збиток), грн. |
4936 |
5868 |
| 3. Всього по активах балансу, грн. |
174988 |
190316 |
| 4. Всього забов,язань, грн. |
100649 |
|
| 5. Статутний фонд, грн. |
26236 |
26236 |
| 6. Нерозподiлений прибуток, грн. |
- |
2680 |
Отже за даними наведеними у таблицi 1 маємо, що валовий доход ТОВ "Рако-прiнт" у 2001 роцi складає 38240 гривень, що бiльше нiж у 2000 роцi на 13740 гривень. В тому числi виручка вiд реалiзацiї продукцiї по бартеру складає у 2000 роцi 2500 гривень, у 2001 роцi 1050 гривень.
Балансовий прибуток даного товариства складає у 2000 роцi 4936 гривень, а у звiтному 2001 роцi зафiксований прибуток у рорзмiрi 5868 гривень.
Отже,як висновок, можна сказати, що товариство у 2001 роцi в порiвняннi з 2000 роком працювало краще.
Визначимо вiдносний показник ефективностi дiяльностi товариства – показник рентабельностi:
Р = П / В,
20800 гривень. Отже проводячи розрахунки за наведеною вище формулою маємо, що рентабельнiсть пiдприємства у 2001 роцi становить 0,282.
2. 2 Визначення показникiв фiнансового стану
Тож користуючись балансом товариства з обмеженою выдповiдальнiстю "Рако-прiнт" визначимо основнi показники фiнансового стану, це: заборгованiсть, лiквiднiсть та активнiсть пiдприємства.
Розглянемо спочатку лiквiднiсть товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Рако-прiнт".
К п. л. = К а. п. / К б. к.,
К п. л. = 14439 / 90063 = 0,16
Цей коефiцiєнт розрахований за даними балансу 2000 року (Додаток 1). Хочу вiдмiтити, що у 2000 роцi коефiцiєнт поточної лiквiдностi становив 0,4. Далi хочу зазначити, що лiквiднiсть пiдприємства вважається значною, якщо коефiцiєнт поточної лiквiдностi становить не нижче нiж 0,2-0,25. Тож лiквiднiсть ТОВ "Рако-прiнт" є не достатня (К п. л. < 0,25; 0,16 < 0,25), у 2000 роцi коефiцiєнт лiквiдностi був бiльший нiж у звiтному 2001 роцi ( 0,4 > 0,16). Тож можна вiдмiтити погiршення фiнансового стану товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Рако-прiнт" за коефiцiєнтом поточної лiквiдностi у 2001 роцi.
Визначимо для оцiнки фiнансового стану ТОВ "Рако-прiнт" коефiцiєнт забезпеченостi власними оборотними коштами, який характерезує наявнiсть власних оборотних коштiв у пiдприємства, необхiдних для його господарської дiяльностi.
К з. о. к. = (власнi засоби – основнi засоби та iншi позаоборотнi активи) / (запаси i затрати + грошовi кошти)
К з. о. к. = (84403 – 83616) / (27261 – 14439) = 0,061
У 2000 роцi коефiцiєнт забезпеченостi власними оборотними коштами становив 0,2. Норматив цього коефiцiєнту становить 0,1. Якщо за iснуючими даними отриман коефiцiєнт вище нiж 0,1, то забезпеченiсть власними оборотними коштами вважається достатньою. За отриманими даними отриман коефiцiєнт нижчий нiж 0,1. Коефiцiєнт забезпеченостi власними оборотними коштами за звiтний перiод становить 0,061, i це говорить про дуже низьку забезпеченiсть товариства власними обортними коштами.
Для оцiнки фiнансового стану ТОВ "Рако-прiнт" також знадобиться визначити коефiцiєнт заборгованостi.
К заб. = К б / К а,
К заб. = 90063 / 14439 = 6,23
Якщо К заб. > 0,5, то рiзко зростає ризик щодо сплати боргiв, тож за
Отже за визначиними коефiцiєнтами фiнансовий стан даного товариства у критичному станi.
3. Перспективи фiнансового стану ТОВ "Рако-прiнт"
3. 1 Фiнансова стiйкiсть пiдприємства
- коефiцiєнт власностi (незалежностi) не нижчий 0,7;
- коефiцiєнт позичкових коштiв не нижчий 0,3;
- спiвввiдношення позичкових i власних коштiв не вище 1,0;
- коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi не нижчий 0,2 - 0,25;
- промiжний коефiцiєнт покриття не нижчий 0,7 – 0,8;
- загальний коефiцiєнт покриття не нижчий 1.
Значний практичний досвiд оцiнки фiнансового стану пiдприємства i складання на його основi прогнозу щодо перспектив його змiн нагромаджений у розвинутих країнах. Зокрема, у Великобританiї Комiтетом по узагальненню практики аудиту розроблено посiбники, якi мiстять перелiк критичних показникiв для оцiнки можливого банкрутства пiдприємства. Цi показники видiленi у двi групи.
До першої групи належать такi несприятливi критерiї й показники, в наслiдок яких можливi появи у недалекому майбутньому значних фiнансових труднощiв. Серед них:
- несприятливi змiни у портфелi замовлень, потенцiйнi витрати довгострокових контрактiв;
- низькi значення коефiцiєнтiв лiквiдностi;
- наявнiсть наднормативних виробничих запасiв i залажалих товарiв.
До другої групи включенi такi несприятливi критерiї й показники, на пiдставi яких поточний фiнансовий стан розглядається як критичний. Разом з тим вони свiдчать, що за певних умов або ж внаслiдок невжиття чи несвоєчасного вжиття необхiдних заходiв ситуацiя може рiзко погiршутись. До таких показникiв вiднесенi:
- звiльнення ключових спiвробiтникiв апарату управлiння;
- надмiрна залежнiсть пiдприємства вiд будь-якого одного конкретного проекту;
- неефективнi довгостроковi угоди;
- полiтичний ризик;
- втрата ключивих контрагентiв.
Звичайно, наведенi критерiї i показники певною мiрою умовнi, не всi мають кiлькiснi вирази, Однак розгляд їх у комплексi з урахуванням можливих позитивних й негативних тенденцiй їх розвитку може створити необхiдну базу для складання фiнансовим менеджером прогнозу щодо змiн фiнансового стану пiдприємства.
Процес переходу економiки України на ринковi вiдносини проходить у складних умовах спаду виробництва i iнфляцiї, темпи якої у 1992 – 1993 роках набули загрозливого характеру, у 1994 – 1995 роках хоч i були зниженi, проте залишилися на iнфляцiйному рiвнi, а у 1996 – 1997 роцi рiзко зменшилися, проте iнфляцiя i у 1998 – 2000 роцi не переборена. Це вкрай негативно впливає на фiнанси пiдприємств, нацiлює їх на вирiшення лише сьогоденних завдань виживання, унеможливлює здiйснення заходiв щодо змiцнення фiнансової бази на скiльки небудь вiддалену перспективу. Але процес поступової стабiлiзацiї економiчного становища обов,язково викличе до життя потребу у прогнозтичному пiдходi до органiзацiї фiнансов пiдприємств при якому платоспроможнiсть i всi iншi показники фiнансового стану розглядаються у динамiчнiй перспективi.
Одним з напрямкiв покращення фiнансового стану пiдприємтсва є прогнозування його фiнансового стану.
- не володiютьпрактикою маркетингу i не ведуть маркетингових дослiджень;
- їх адмiнiстрацiя i, насамперед, директорський корпус слабо володiють економiчним мисленням, без якого не можливо досягти успiху у ринковому господарюваннi.
Виходячи iз зазначених особливостей фiнансового стану пiдприємств України та усiх країн з перехiдною економiкою, з,явилась необхiднiсть застосування спецiфiчних оцiнок їх фiнансової стiйкостi.
На мiй погляд iстотну практичну цiннiсть має позицiя з цього питання тих авторiв, якi видiляють чотири типи фiнансової стiкостi.
Нормальна стiйкiсть фiнансового стану належить до другого типу, який гарантує платоспроможнiсть пiдприємства.
Третьому типу вiдповiдає його нестiйкiсть, що є порушенням платоспроможностi пiдприємства, однаак i в такiй ситуацiї зберiгається можливiсть вiдношення рiвноваги за рахунок поповнення джерел власних коштiв i збiльшення власних обiгових коштiв.
Для четвертого типу властивий кризовий фiнансовий стан, при якому пiдприємство перебiває на гранi банкрутства, оскiлькi у данiй ситуацiї грошовi кошти, короткостроковi цiннi папери й дебiторська заборгованiсть пiдприємства навiть не покривають його кредиторської заборгованостi й просрочених позик.
Вважаю, що фiнансову стiйкiсть товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю “Рако-прiнт” можна вiднести до другого типу, походячи iз визначених коефiцiєнтiв:
-........................;
-..................;
-..........;
3. 2 Прогнозування фiнансового стану
Пiд прогнозуванням фiнансового стану розумiється передбачення обсягу та розмiщення фiнансових ресурсiв пiдприємства на певний термiн наперед, шляхом вивчення динамiки розвитку пiдприємства, як суб,єкта господарської дiяльностi на фонi реалiй економiчного життя суспiльства. В залежностi вiд термiну такого передбачення можна видiлити короткотермiнове (у межах одного року), середньотермiнове (на один два роки) i довготермiнове (бiлше двох рокiв) прогнозування фiнансового стану пiдприємства.
Об,єктом прогнозування має бути перш за все обсяг фiнансових ресурсiв, якi надiйдуть у розпорядження пiдприємства за перiод, щодо якого складається прогноз.
Такими ресурсами є прибуток, що залишається у пiдприємства пiсля сплати всiх податкiв i обов,язкових платежiв, а також амортизацiйнi вiдрахування, якi вiдшкодовуються через цiну на продукцiю. Умовно суму чистого прибутку i амортизацiї у складi виручки вiд реалiзацiї називають грошовим потоком, саме вiд його величини залежать можливостi пiдприємства збiльшити свої кошти (статутний фонд, насамперед), бо iншi складовi частини виручки вiд реалiзацiї йдуть на рiзнi платежi у вiдповiдностi зi своїм призначенням.
Також у прогнозуваннi фiнансового стану пiдприємства ефективним є використання економiко-матиматичних методiв, серед яких найпоширенiшим використанням користується метод побудови лiнiї тренду, тобто на основi конкретних показнокiв за декiлькох рокiв будується залежнiсть i вираховується прогнозне значення на наступний рок.
Отже спробуємо за допомогою цього методу зпрогнозувати обсяг прибутку ТОВ “Рако-прiнт”. Маємо наступнi показники прибутку даного пiдприємства, якi вiдображенi у таблицi 3, динамiка розмiру прибутку ТОВ “Рако-прiнт” за перiод 1998 – 2001 роки.
Таблиця 3
Динамiка розмiру прибутку ТОВ “Рако-прiнт” за перiод 1998 – 2001 роки
| Роки |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
| Розмiр прибутку |
4938 |
2841 |
4936 |
5868 |
? |
Отже далi будується графiк i визначається прогнозний показник прибутку, на рис. 2 зображена лiнiя тренду, тобто залежнiсть розмiру прибутку по роках.
Проаналiзувавши загальний фiнансовий стан товриства з обмеженою вiдповiдальнiстю “Рако-прiнт” можна розробити деякi напрямки та пропозицiї по покращенню фiнансового стану даного пiдприємства.
Перш за все дане товариство повинно реалiзувати всю продукцiю, що застоюється на складах. Реалiзацiєю i просуванням продукцiї на ринок на пiдприємствi займається спецiалiст з маркетингу. Саме цей спецiалiст повинен забезпечити просування товару не тiльки на вiтчизняний ринок, а, можливо, i за кордон.
По-друге зниження собiвартостi продукцiї – дозволить пiдприємству бути конкурентноспроможним на ринку збуту. Можливе за рахунок впровадження нової технiки, технологiй, бiльш рацiонального використання як матерiальних так i трудових ресурсiв, зменшення питомої ваги постiйних витрат в собiвартостi продукцiї, адже зниження собiвартостi продукцiї прямо пропорцiйно впливає на збiльшення прибутку пiдприємства.
для фiнансування поточної дiяльностi, якi видаються лише платоспроможним пiдприємствам, в яких коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi вiдповiдає нормi. Збiльшення грошових коштiв можна забезпечити за рахунок реалiзацiї зайвих виробничих i невиробничих фондiв, здачi їх в оренду.
що дозволить стабiлiзувати i покращити фiнансовий стан пiдприємства.
Список використаної лiтератури
2. Бандурка О. М. та iн. Фiнансова дiяльнiсть пiдприємства: Пiдручник. – К.:, 1998. – 312 с.
3. Ганич Д. И. и др. Русско-украинский и украинско-русский словарь. – К.:, 1990. – 560 с.
5. Калина А. В. та iн. Сучасний економiчний аналiз i прогнозування: Посiбник. – К.:, 1997. –272 с.
6. Качтарик Я. Д. Ефективнiсть формування фiнансових ресурсiв пiдприємства: //Фiнанси України. – 1999. -№10. – С. 138-140.
7. Кондратьева А. Проблемы анализа финансового состояния предприятий в условиях переходной экономики: // персонал – спецвыпуск. –1998. –С. 177-182.
8. Кондратьєв О. В. Оцiнка фiнансової стiйкостi пiдприємств та її показники: // Фiнанси України. – 1996. - №11. – С. 66-69.
9. Покропивний С. Ф. Економiка пiдприємства: Пiдручник. –в 2 т. – К.:, 1995. – 400 с.
10. Семенець І. В. Визначення фiнансових результатiв дiяльностi сiльгосппiдприємства: // Фiнанси України. – 1999. - №9. – С. 44-48.
11. Соколова Л. М. и др. Критерии оценки финансового состояния предприятий: // Бизнес-информ. – 1996. - №10. – С. 45-48.
| 
