Муфты
1
ВСТУП
1. 1.
тому, скiльки рiзноманiтних машин iснує поряд з нами. Тiльки деякi з них знаходяться перед нашими очима, а скiльки є машин про iснування яких ми навiть не здогадуємось.
Що вiдомо нам про машини, за допомогою яких були витканi тканини, спечений хлiб, запакованi консерви, надрукованi кноги i журнали! А цi машини зв"язанi з iншими – тi, завдяки яким вони з"явились на свiт. Кожен рiк, кожен день iнженери-конструктори працюють над новими машинами, реконструють старi.
Машини розвиваються дуже швидко. Сама людина розвивалась не меньше двох мiльйонiв рокiв, а вся iсторiя машин складається тiльки в два з половиною тисячолiття.
Можливо, першою машиною в сучасному розумiннi, був водяний млин, не що iнше, як перетворення енергiї водяного потока в енергiю обертання. Першi млини з"явилися на гiрських рiчках i швидко розповсюдились всюди, де можна було зробити перепону води.
Іншими галузями дiяльностi людини, в результатi якої виникли машини, було будiвництво i водозабеспечення. З"являються пристосування для пiдйому i перемiщення вантажiв, принцип дiї яких залишився в сучасних вантажопiдйомних пристроях i машинах.
"явилися машини, якi можна назвати пневматичними, тому що вони служили для перетворення не сили, а руху. Їх можна назвати автоматами, походження яких дуже давнє. За допомогою таких автоматiв проводились театралiзованi i релiгiйнi дiйства, поряд з машинами автоматами були i великi, керуючi рухом статуй.
Винахiд пневматики зв"язаний з iменем Александрiйського механiка Ктесибiя. Вiн винайшов двохцилiндровий пожежний насос, водяний годинник, водяний орган, а також аеротрон-воєнну машину, в якiй роль упругого тiла вiдiграє стиснуте повiтря.
Згадаємо, що великий математик i механiк Архiмед, один iз самих визначних вчених в iсторiї людства досяг дуже багато. В математицi вiн винайшов бинегральне числення, набагато випередивши свiй час. Вiн винайшов гвинт, використовував зубчасте колесо, знайшов закон який носить його iм"я, винайшов багато нових машин. Пiд час осади рiдного мiста римлянами вiн винайшов новi вiйськовi машини, якi надовго затримали набагато сильнiшу армiю римлян пiд стiнами сиракуз. Але всеж мiсто пало, i один з римських солдат убив Архiмеда. Останнiми словами великого вченого були : "Не трогай моих чертежей".
На жаль, до нас дiйшло мало вiдомостей про iнженерiв давнини i деякi з них залишили написанi ними книги, про iнших вiдомi лише iмена.
Полiйон написав "десять книг про архитектуру". Цого твором користувалися пiвтори тисячi рокiв. Десята книга твору присвячена машинам, i тут дано, мабуть, перше означення машини, "Машина є совокупнiсть з"єднаних разом дерев"яних частин, якi мають велику силу для перемiщення вантажiв".
В арабських країнах велике поширення мало ткацьке виробництво. Перетворення поступального руху в рух обертовий за допомогою педального механiзму, використане в конструкцiї гончарного круга, зробило кращою якiсть пряжi i прискорило виробництво. Мабуть бiля ІІ ст. до н. е. в Китаї був винайдений станок з рухомими шнурами для пiдняття i опускання ниток пiсля кожного перельоту човника. Цей станок був освоєний ткачами Середньої Азiї. i Близького Сходу.
В Х-ХІ ст. був винайдений годинник. Винахiдником годинника називають математика Герберта Орiйянського, який завiв у Європi "арабськi" цифри. Можна сказати, що винахiд i виготовлення годинникiв допомоголо становленню механiки. Очевидно, наприклад, що зубчастi колеса широко поширилися в технiцi завдяки винаходу годинника.
Перша унiверсальна парова машина була винайдена механiком Коливано-Вознисенських заводiв Іваном Івановичем Ползуновим.
Важливу роль в механiцi машин мав головний механiзм парової машини- кривошипно-шатунний механiзм, який служить для перетворення зворотньо-поступального руху поршня у рух обертальний.
Одночасно проходило i становлення механiзованного водного транспорту. В 1818 роцi перший пароплав перетнув Атлантичний океан. Це була "Саванна", яка мала довжину 30,5 м. i ширину 7,9 м.
В 1822 роцi англiчанин Г. Огль збудував жатку в якiй використав принцип ворота. В 1826 роцi П. Белл винайшов машину, придатну для збору урожаю.
"являються новi типи машин. В 1879 роцi механiк К. Бенц винайшов двохтактний двигун. Перший автомобiль Бенца був трьохколесним, вiн мав максимальну швидкiсть 16 км/год. В той самий рiк Готлiб Даймлер побудував мотоцикл, на якому встановив малогабаритний двигун власної конструкцiї. В 1892 роцi свiй перший автомобiль побудував американський механiк Генрi Форд. Вiн органiзував в детройтi великий концерн по виробництву автомобiлiв i став одним iз засновникiв американської автомобiльної промисловостi.
З деяким вiдставанням вiд автомобiля був винайдений лiтальний аппарат важчий повiтря-аероплан. це було в 90-х роках ХІХ ст.
броне-автомобiлi, а в 1916 роцi в бою на рiчцi Соммi англiйцi вперше використали танки.
Кололипський завод почав його серiйнийне виробництво.
Авiацiя в нашiй країнi швидко досягла по всiх показниках великих успiхiв. В 12\923 роцi пiд керiвництвом радянського авiаконструктора Костянтина Александровича Калiнiна в Харковi був побудований пасажирський лiтак К-1. В 30-х роках було побудовано велике сiмейство лiтакiв АНТ, побудованих пiд керiвництвом авiаконструктора Андрiя Миколайовича Туполева, учня Жуковського. На лiтаку АНТ-25 був вперше здiйснений безпосадковий перелiт Москва-Пiвнiчний полюс-Ванкувер (США).
В серединi 20-х рокiв пiд керiвництвом Аркадiя Дмитровича Швидова був побудований перший авiацiйний двигун з водяним охолодженням. Це значно прискорило дальший розвиток авiацiї.
Сiльске господарство в 20-х роках повiльно почало механiзуватися. Побiльшало число тракторiв, з"являються машини нових типiв. з початку 30-х рокiв Запорiзький завод "Комунар" почав випуск комбайнiв своєї конструкцiї. Тодi ж почали дiяти Саратовський завод комбайнiв i Ростовський завод сiльскогосподарських машин, на якому було почато виробництво збиральних комбайнiв. З"явились канавокапальнi машини для збирання овочiв.
Швидкий розвиток машинобудування поставив новi завдання перед металургiєю : радянськi заводи почали виробництво важкої металургiчної технiки. Швидкими темпами закiнчилась реконструкцiя Старокраматорського машинобудiвного заводу, почав працювати Новокраматорський завод. В 30-х роках на цьому заводi для "Запорiжсталi" був побудований потужний прокатний стан-блюмiнг.
30-тi роки – це час швидкого розвитку ковальско-пресового обладнання, без якого було б неможливе масове виробництво машин. в нашiй країнi в роки перших п"ятирiчок кiлькiсть пресiв i механiчних молотiв вiтчизняного виробництва значно вирiс. Був освоєний випуск парових молотiв з вагою подаючих частин 1-3 тони i кривошипних пресiв до 900 т., а також ножиць для рiзкi металу, горизонтально-ковальських машин.
Зрозумiло, що для приведення в дiю маких потужних машин необхiдна була вiдповiдна енергетична база. Основною енергетичною машиною стала турбiна. Так, що в 30-тi роки на Ленiнградському металiчному заводi була побудована турбiна потужнiстю 100 МВт.
Механiзацiя в гiрськiй справi швидко розвивалась в роки першої та другої п"ятирiчки. Був налагоджений випуск врубових i навалочних насосiв, бурових машин. Побудова вугiльних комбайнiв була великим кроком вперед. Практично до 40-х рокiв радянська вугiльна промисловiсть за рiвнем механiзацiї зайняла перше мiсце в свiтi.
Виробництво будiвельних i дорожних машин в значнiй мiрi були поставленi в першi роки п2ятирiчки. Вiтчизнянi заводи освоїли виробництво бетонометалiв, розчинометалiв i почали серiйний випуск екскаваторiв.
В кiнцi першої п"ятирiчки на будiвництвi з"явились стрiчковi транспортери, спочатку iмпортного, а потiм i вiтчизняного виробництва. На багатьох заводах освоїли виробництво пневмотичних компресорiв, що дозволило пiдвищити рiвень механiзацiї важких робiт i забезпечити їх безпечнiсть.
Структура машин i механiзмiв в 30-40-вi роки має деякi змiни :
в якостi структурних елементiв, в їх склад поряд з жорсткими i гручкими елементами починають входити рiдкi, газоподiбнi, електромагнитнi, а потiм i електроннi елементи.
Друга свiтова вiйна внесла значнi корективи в розвиток машинобудування, iнженерна думка працювала в основному в напрямку вдосконалення мехнiки для ведення вiйни, але разом з тим вона не з меньшим успiхом використовувалась у мирнiй працi.
В 70-х роках в нашiй країнi була побудована машина для дiагностики вроджених порокiв серця. Вона працювала за методом порiвняння того, що закладено було в її пам"ять, з данними, одержаними при обстеженнi хворого. З цiєї машини почалось використання ЕОМ в медицинськiй практицi.
В повоєннi роки значнi змiни вiдбулися в авiацiї :
поршневi двигуни поступилися мiсцем реактивним, що дало можливiсть пiдняти паралельну висоту польотiв до 35 км., швидкiсть польоту до 25 тис. км/год. Звичайно що при цьому змiнювався не тiльки двигун, а i весь лiтак. Поряд з реактивними i турбореактивними почали використовувати i турбогвинтовi, високоекономiчнi i надiйнi. в 50-х роках був збудований перший турбогвинтовий двигун, який зайняв одне з перших мiсць в громадськiй авiацiї. Тодi ж почався серiйний випуск турбореактивного лайнера Ту-104 конструкцiї Туполева. цей лайнер на висотi 10 км розвивав швидкiсть 800 км/год.
"Антей") – цiльнометалiчний моноплан з високодинамiчним крилом, на якому встановили чотири турбогвинтовi двигуни. Звичайно, управлiння такими гiгантами можливе лише при дуже високому рiвнi автоматизацiї.
Зросли габарити i енергетичних машин. в кiнцi 50-х рокiв в Харковi були спорудженнi паровi турбiни потужнiстю 100МВт. Цi турбiни успiшно пропрацювали на вiтчизняних теплових електростанцiях. В 70-х роках потужнiсть парових турбiн в одному агрегатi збiльшилась в 15 раз.
Росте також потужнисть гiдротурбiн, при цьому бачимо тенденцiю до зниження ваги i одночасно до пiдвищення технiко-економiчних показникiв машин. Вже в 70-тi роки потужнiсть гiдравлiчних турбiн була 600МВт в агрегатi.
Тiльки три десятилiття потому в США був виданий патент на автомат, який вперше назвали прромисловим роботом. Тепер Японiя перша країна по виробництву промислових роботiв.
"я роботiв i манiпуляторiв перiодично поповнюються новими зразками. Лише декiлька десяткiв рокiв вiдокремлює нас вiд того часу, коли на мiсяцi почала працювати радянська космiчна станцiя, яка мала змогу дослiдити супутник Землi завдяки системi штучного зору. В 1970 роцi на Мiсяць був закинутий автоматичний мiжпланетний радянський самохiдний аппарат "Луноход-1", який мав шассi високої прохiдностi i приймав команди iз Землi. Через 3 роки вже почав працювати "Луноход-2"-автоматичний аппарат з цiлим рядом удосконалень.
Взагалi ж машини автоматичної дiї -це машини майбутнього. Поступово вони освоюють все бiльше i бiльше функцiй людини i живого органiзму. Очевидно з їх допомогою будуть вирiшенi не тiльки спецiальнi завдання машинної технiки, а i важливе i спiльне багатьма галузями промисловостi завдання - механiзацiя важких
робот.
ТЕОРИТИЧНА
ЧАСТИНА
2. 1.
В сучасному машинобудуваннi бiльшiсть машин складається iз єбiрних одиниць (вузлiв) i механiзмiв. Для забеспечення кiнематичного та силового зв"язку вали вiзлiв з"єднують муфтами.
Муфтою називають пристрiй для з"єднання кiнцiв валiв чи для з"єднання валiв з вiльно насадженими на них деталями ( зубчастi колеса, зiрочки тощо). Муфти призначенi для передачi обертального моменту без змiн його значення i направлення. У рядi iнших випадкiв муфти додатково поглинають вiбрацiї i удари, застеригають машину вiд аварiй аiд час перевантаження, а також застосовуються для включення та виключення робочого механiзму машини без зупинки двигуна.
Рiзноманiтнi вимоги, якi ставлять до муфт i рiзнi умови їх працi створили кiлькiсть конструкцiй муфт, якi класифiкують по рiзних ознаках на групи.
1) постiйнi муфти, якi забеспечують постiйне з"єднання валiв мiж собою.
2) зчiпнi муфти, якi дозволяють пiд час роботи зчiплення ; розчiплення валiв з допомогою систем управлiння.
3) самокеруючи муфти, автоматично роз"єднують вали при змiнi заданого режиму роботи машини.
По характеру роботи :
1) жорсткi муфти, якi передають разом зобертовим моментом вiбрацiї, поштовхи удари.
2) пружнi муфти, амортизуючi вiбрацiї, поштовхи та удари при передачi обертального моменту за допомогою пружних елементiв - рiзноманiтних пружин, гумових втулок i iншi.
Глухi муфти належать до постiйних муфт, вони забеспечують з"єднання валiв в одну жорстку лiнiю. Роз"єднання валiв, з"єднаних глухими муфтами можливе при розборцi муфти i зупинцi машини. Глухi муфти (мал. 2) i фланцевi (мал. 3). Втулочна муфта являє собою втулку, насаджену на кiнець валiв. Застосовуються для передачi невеликих обертальних моментiв. Має просту конструкцiю, малi габарити i низьку собiвартiсть. Недолiкам муфт є незручний монтаж i демонтаж, пов"язанi з осьовим змiщенням валiв чи муфти впродовж вала. Матерiал втулки - сталь45.
Фланцевi муфти простi по конструкцiї, надiйнi в роботi, можуть передавати великi моменти. Вони широко використовуються в машинобудуваннi. Матерiал полумуфт - сталь40 чи сталь35, можливий також чавун СЧ20.
Жорсткi комплектуючi муфти також належать до постiйних муфт i забеспечують з"єднання валiв з компенсацiєю радiальних, осьових i кутових змiщень внаслiдок неточностi виготовлення i монтажу.
Компенсацiя вiдхилинь вiд осi валiв досягається за рахунок рухливостi жорстких деталей муфт. Цi муфти зменьшують додатковi навантаження на вали i пiдшипники, якi викликають вiдхилення. Найбiльше поширення iз групи компенсуючих муфт одежали зубчастi (мал. 8) i ланцюговi.
Зубчаста муфта складається з двох обойм 1 з внутрiшнiми зубами евольвентного профiлю, якi насадженi на кiнцi валiв. Обойми з"єднанi мiж собою гвинтами, поставленими в отвiр без зазору. Втулки i обойми виготовляють iз сталi 40 чи сталi 45Л.
зубiв. Кут перекосу осi кожної втулки вiдносно осi обойми допускається до 30°.
"язкостi, яке замiнюють через кожнi три мiсяцi.
"єднання горизонтальних важконавантажених валiв d=40….. 560 мм, при окружних швидкостях до 25 м/с. Цi муфти надiйнi в роботi, мають малi габарити.
"єднуючому їх загальному ланцюгу i захисного кожуха, заповненого пластичним змащуючим матерiалом. Використовують ланцюги роликовi одноряднi i дворяднi, а також зубчастi.
"єднаннi їх з зiрочками, ланцюговi муфти мають значнi люфти. Тому їх не використовують реверсивних приводах (реверс буде працювати ударами).
Пружнi муфти належать до постiйних муфт. Основна частина цих муфт - пружний елемент, який передає обертальний момент вiд одної пiвмуфти до iншої. Пружнi муфти пом"ягшують удари i служать захистом вiд резонансних обертальних коливань, виникаючих внаслiдок нерiвномiрного обертання ; допускають порiвняно великi змiщення осей з"єднаних валiв.
По конструкцiї пружнi муфти рiзноманiтнi. По матерiалу пружних елементiв вони дiляться на двi групи :
- муфти з неметалевими пружними елементами (гумовими)
- муфти з металевими пружними елементами.
Типовим представником цього типу муфт є втулочно-пальцева муфта. Муфта включає в себе двi дисковi напiвмуфти (мал. 1), в однiй з яких в конiчних отворах закрiпленi з"єднанi пальцi з надiтими гафрованими гумовими втулками. Матерiал напiвмуфт чавун СЧ20, сталь35, або 35Л. Матерiал пальцiв сталь45.
Внаслiдок невеликої товщини гумових втулок муфта має малу податливiсть i компенсує незначне змiщення валiв. Радiальне i кутове змiщення валiв знижують довговiчнiсть гумових втулок i навантажують вали додатковою обертальною силою.
Муфта втулочно-пальцева широко використовується для з"єднання машин з електродвигунами при передачi малих i середнiх обертальних моментiв. Вона проста у виготовленнi
"єднання i роз"єднання валiв при працюючому двигунi. Використовують тiльки при соосностi валiв. За принципом роботи дiлять на : кулачковi i фрикцiйнi. Всi зчiпнi муфти повиннi легко i швидко включатися при незначному натиску, а також не нагрiватися i не зношуватися при частому переключеннi.
Кулачковi муфти складаються з двох напiвмуфт з кулачками на торцьових поверхнях. При включеннi кулачки однiєї напiвмуфти входять у впадини другої i створюють жорстке зчiплення. Матерiал напiвмуфт - сталь20Х або 20ХН. Для збiльшення зносостiйкостi робочу поверхню кулачкiв цементують i загартовують до твердостi НRС54…60.
Недолiк кулачкових муфт - неможливiсть включення на швидкому ходу. Кулачковi муфти простi i виготовленнi i малогаборитнi. Використовуються в механiзмах, де повинно бути забеспечене постiйне передатне число, а також при передачi великих крутильних моментiв, коли переключення робляться рiдко.
Фрикцiйнi муфти служать для плавного зчiплення валiв пiд навантаженням на ходу при будь-яких швидкостях. Передача обертального моменту здiйснюється силами тертя мiж поверхнями деталей, якi труться. В момент перевантажень фрикцiйнi муфти пробуксовують i захищають вiд поломок.
По формi поверхнi тертя фрикцiйнi муфти подiляються на : дисковi, конуснi i цилiндричнi. В дискових муфтах робочими поверхнями служать плоскi поверхнi дискiв, в конусних - конiчнi, а в цилiндричних - цилiндричнi.
По умовах змащування муфти бувають маслянi i сухi. Масло служить для зменшення зношення, покращення розчiплення робочих поверхонь i вiдводу тепла.
При передачi великих моментiв багатодисковi фрикцiйнi муфти постачають пневматичним, гiдравлiчним i електричним дистанцiйним управлiнням, широко використовують в сучасному верстатобудуваннi.
Самокеруючi муфти служать для автоматичного зчiплення i розчiплення валiв при змiнi заданого режиму роботи машини. Самокеруючi муфти бувають обгоннi, вiдцентровi i запобiжнi.
Обгоннi муфти, чи муфти вiльного ходу, служать для передачi обертального моменту в одному напрямку. Найбiльше поширення одержалаременова муфта, яка пряцює безшумно, допускає - велику частоту включень.
Вiдцентровi муфти служать для виключення ведучого валу при досяганнi ведучим валом заданої кутової швидкостi.
Запобiжнi муфти служать для захисту машин вiд перевантажень. Муфти ставлять поряд з мiсцем виникнення перевантажень. Вани можуть працювати тiлькi при соосностi валiв.
По принципу дiї запобiжнi муфти дiляться на пружно-кулачковi, фрикцiйнi i з руйнiвним елементом. Але часто використовують комбiнованi муфти, коли нi одна окремо взята муфта, разглянута вище, не може забеспечити потрiбного з"єднання валiв. Число можливих комбiнацiй муфт дуже велике. В машинобудуваннi часто зустрiчається комбiнацiя компенсуючих пружнi муфти з запобiжниками.
2. 2.
"єднуючих валiв i розрахованому моменту :
де К-коефiцiент роботи муфти.
Для приводу вiд електродвигуна приймають : при спокiйному навантаженнi К=1. 15……2 ; при ударному навантаженнi К= 2. 5….. 4.
В механiзмах промислового обладнання використовують рiзноманiтнi з"єднання муфтами. Вони служать для з"єднання валiв або з"єднання вала з насадженою на вал деталлю. Багатодисковi фрикцiйнi муфти використовують також для включення i виключення деяких механiзмiв. При виборi стандартних муфт звертають увагу також на дiаметр валiв, якi муфти повиннi з"єднувати. Глухi муфти з"єднують сооснi вали в одну жорстку лiнiю. Із рiзноманiтних глухих муфт найбiльш широко поширенi втулочна i фланцева (мал. 3).
Фланцева муфта є основним видом жорсткiх нерозщеплених муфт. На кiнцi з"єднуючих валiв насаджують напiвмуфту з фланцями, якi зтягують гвинтами для крiплення. Обертаючий момент передається силами тертя мiж фланцями, а при використаннi гвинтiв для крiплення без щiлин також силами опору зубiв гвинтiв для крiплення. Конструкцiя з гвинтами, установленими без щiлин, передає бiльший момент i тому ширше застосовується. Муфти допускають ударне навантаження. Взаємне центрування напiвмуфт i прийняття поперечних сил здiйснюється гвинтами, якi через один установлюють в розгорнутi отвори. Фланцевi муфти використовують без захосного обода. Фланцевi муфти з ободом можна використовувати в якостi тормазних барабанiв або шкiвiв. В вiдношеннi мiж розмiрами муфт : зовнiшнiй дiаметр D=(3…5. 5)d, загальна довжина L=(25///11)d, де d-дiаметр валу. Число гвинтiв 4-8. Тому муфти встановлюють на вали з натягом. Пiсля напресовки робочi торцевi поверхнi фланцiв перевiряють на токарному верстатi на биття, щоб не було iскiння валiв при затяжцi гвинтiв. У важких машинах фланцi приварюють до валу, або виконують їх як одне цiле з валом.
Для постiйного з2єднання валiв у сучасних машинах широко використовують хрестовi (мал. 5) муфти, самовiдцентровi муфти, якi є рiзновидом пружних муфт. Така муфта складається з двох напiвмуфт 10 i 12, якi мають по одному прямокутному пазу на торцi i промiжну деталь 11. Ця деталь може бути у виглядi диска або кiльця, на торцях якого взаємно-перпендикулярно розташованi два виступи 13. Своїми виступами промiжна деталь входить в пази фланцiв.
"єднати два вали навiть при вiдхиленнi вiд соосностi до 5 мм. Деталi цих муфт виготовляють iз цементованих сталей з наступним загартуванням.
Шарнiрна муфта складається з двох вилок i хресровини. При постiйнiй кутовiй швидкостi ведучого вала W1, одна шарнiрна муфта передає оберти веденому валу, iз змiнною кутовою швидкiстю W2 протягом одного оберту, причому iз збiльшенням кута, нерiвномiрнiсть обертання веденого вала зростає. Щоб лiквiдувати цей недолiк використовують здвоєну шарнiрну муфту, в якiй двi вилки промiжкового валу лежать в однiй площинi, а осi з"єднанихвалiв мають однаковi кути змiщення з вiсю промiжкового валу.
Обгоннi муфти (мал. 9) широко використовуються у механiзмах при передачi руху в одному напрямку - вони автоматично замикаються при одному напрямку обертання i розмикаються при протилежному. Фрикцiйна обгонна муфта з роликами складаються з обойми 18 з гладкою цилiндричною внутрiшньою поверхнею, роликiв 19 i зiрочки20. Мiж обоймою i зiрочкою знаходяться порожнини 21, що звужуються в одному напрямку ; в їхнiй частинi, що звужується, висуваються штовхачами 25 з пружинами 23 ролики. При обертаннi зiрочки за годинниковою стрiлкою пiд дiєю сил i тягнуть за собою обойму, закрiплену в механiзмi за допомогою шпонки 22. При обертаннi в зворотньому напрямку обойма обганяє зiрочку, викочує ролики в широкi частини порожнин i муфта розмикається. Деталi обгонних муфт мають високу поверхневу твердiсть до HRC50-60; ролики виготовляють iз сталi ШХ15, зiрочки, вкладишi 24 та обойми зi сталi20Х або 40Х. Такi муфти призначенi для валiв D=10…90 мм i передачi моментiв 2. 5-770 Нм.
2. 3.
До запобiжних муфт ставлять такi вимоги :
1. Точнiсть роботи, яка характеризується спроможнiстю роз"єднювати кiнетичний ланцюг завжди при одному i тому ж обертальному моментi.
2. Можливiсть регулювати величину межi обертального моменту.
3. Можливiсть автоматично вiдновити свою працездатнiсть пiсля спрацювання.
До матерiалiв деталей фрикцiйних муфт, якi зазнають тертя, ставлять такi вимоги :
1. Високий i по можливостi стабiльний коефiцiєнт тертя.
2. Висока стiйкiсть до спрацювання.
3. Можливiсть довго витримувати пiдвищеннi температури, якi можуть виникнути в муфтах в перiод включення i виключення.
4. Стiйкiсть до хiмiчної дiї.
5. Висока теплопровiднiсть, яка забеспечує добрий вiдвiд тепла вiд поверхонь, якi зазнають тертя.
6. Велика мiцнiсть i можливiсть довго не спрацьовуватись.
До цього треба тодати макi вимоги як мала цiна, не дефiцитнiсть.
Виконати всi цi вимоги в повному обсязi дуже важко. Тому в залежностi вiд умов роботи муфти для фрикцiйних елементiв вибирають матерiал з оптимальним поєднанням основних, найбiльш важливих для даного випадку властивостей.
3. 1.
У пальцевих муфтах (мал. 4) спрацьовуються отвори напiвмуфт 6, в якi входять кiльця 8, а також самi кiльця, якi починають прокручуватись на пальцях 7. Інодi розслаблюються i гайки. Тодi починають прокручуватись i пальцi, що веде за собою спрацювання посадочних мiсць пiд пальцi i самих пальцiв напiвмуфти 5.
11, як правило, замiнюють новою, до того ж виступи на торцях нової деталi повиннi вiдповiдати збiльшеним розмiрам пазiв у фланцах.
Кулачки пружних муфт спрацьовуються рiдко, до того ж значення є як наслiдок недогляду працiвника. Руйнуванню пiдається еластична прокладка. ЇЇ спрацювання змiнює карактер контакту мiж кулачками, i тодi вони починають спрацьовуватися дуже швидко, змiнюючи свою форму.
В корпусних фрикцiйних (мал. 6) муфтах спрацювання спостерiгається у спряженнi конiчних поверхонь напiвмуфт 2 i 3, до того ж воно буває такої величини, що торцi 4 i 5 починають торкатися один одного. Тому потрiбне зчiплення муфт не вiдбувається.
При експлуатацiї дискових фрикцiйних муфт (мал. 7) їх перiодично треба регулювати, щоб була щiльнiсть спряження дискiв при включеннi муфти i вiльного обертання дискiв пiсля їх виключення. Однак не можна допускати у першому випадку надмiрного натягу дискiв тому, що iз-за недостатнього зазору мiж дисками муфта не зможе розсунути кулачки. Наслiдком цього може бути сильна пробуксовка мiж дисками, пiдвищене нагрiвання i спрацювання. Нагрiвання та спрацювання викликається також малим натягом.
3. 2.
Ремонт пружної пальцевої муфти.
Пружнi пальцевi муфти (мал. 4) ремонтують так : розточують посадочнi отвори для пальцiв в напiвмуфтi 5 i отвори для кiлець в напiвмуфтi 6, а потiм виготовляють новi пальцi i новi кiльця. Зовнiшнiй дiаметр нових кiлець повинен в точностi вiдповiдати дiаметру розточених отворiв в напiвмуфтах. Крiм того, в розточцi необхiдно забеспечити попадання центрiв отворiв пiд пальцi в обох напiвмуфтах. Порушену посадку муфти на валу вiдновлюють запресуванням втулки в її ступицю. Якщо спрацьованi i iншi поверхнi муфти, то її замiнюють на нову.
Ремонт хрестових муфт.
Промiжну деталь 11 в навантажених муфтах виготовляють iз текстолiту i пластикiв.
Ремонт конусних фрикцiйних муфт.
Найпростiший ремонт конiчних напiвмуфт фрикцiала зводиться в зачистцi поверхонь наждачним папером конiчних поверхонь i в обточцi торцiв 4 i 5 з метою створити зазор для осiвого перемiщення папiвмуфти 2.
Вбiльш складних випадках розточують конiчну частину напiвмуфти 2, а пiсля цього заприсовують в неї компенсуюче кiльце. Щоб кiльще не проверталось, його закрiплюють штифтом. В деяких випадках сточують конiчну поверхню напiвмуфти 3 i насаджують компенсуюче кiльце (показано на мал. 6 лiнiєю).
рiвномiрного тонкого шару клею.
З використанням епоксидного клею можна ремонтувати також напiвмуфти, у яких бiльш чи менш значна розточка отворiв неможлива з конструктивних причин. В цих випадках напiвмуфти обточують чи розточують, знявши шар металу товщиною 23 мм, устанавлюють на епоксидному клею компенсуюче кiльце iз чавуну, сталi або текстолiту. Коли клей затвердiє напiвмуфту з пальцем обробляють на токарному верстатi, надаючи розмiри i форму, якi гарантують повне прилягання конiчних поверхонь.
Конуснi фрикцiйнi муфти невеликих розмiрiв двi частини або тiльки одну частину iнодi буває доцiльно виготовити знову. Конiчнi частини муфти точно припасовують, щоб вiдбулось повне прилягання сполучуваваних поверхонь.
Ремонт дискових фрикцiйних муфт.
Інодi спрацювання дискiв буває настiльки великим, що його не можна компенсувати регулюванням (мал. 7). В цьому випадку муфту розбирають i перевiряють стан дискiв. Якщо можливо, то їх шлiфують, потiм додають в комплект два додаткових диски. Якщо фрикцiйнi диски дуже зношенi, то їх замiнюють новими. Так же роблять iз зношеними та зламаними кулачками, але їнодi їх вiдновлюють наплавкою.
При шлiфуваннi фрикцiйних дискiв треба мати на увазi, що вони мають цементний шар не бiльше 0. 8 мм. Тому шлiфувати диски треба з обох сторiн, таке шлiфування крiм того, покращує чистоту поверхнi тертя, яка повинна бути 0. 02-0. 03 мм.
Ремонт обгоних муфт.
В процесi експлуатацiї спрацьовується внутрiшня поверхня обойми 18 (мал. 9), роликiв 12 i поверхнi контакту ролика з зiрочкою. Навiть при незначному спрацюваннi з"являються вiдмови в замиканнi муфти 9буксування).
При ремонтi шлiфують внутрiшню поверхню обойми, шлiфують опорну поверхню втулки 24 чи виготовляють нову (враховуючи величину зносу). Малагабаритнi муфти також шлiфують i замiнюють ролики. Шлiфування поверхнi втулки 24 роблять разом з зiрочкою 20 на шлiфувальному верстатi за допомогою дiлильного прстосування, ьазуючись на внутрiшнiй дiаметр.
При складаннi досягають плавного руху штовхачiв 8 у гнiздах зiрочки, а пружинки беруть у увiдповiдностi зi стандартом. Вiдремонтовану муфту монтують в механiзм, але до цього необхiдно перевiрити, сооснiсть з"єднювальних деталей (допускається вiдхилення 0. 02-0. 03мм).
Список використаної лiтератури.
1. А. М. Боголюбов "Творення рук людських"
2. Б. Т. Гельберг, Г. Д. Пекелiс "Ремонт промислового устаткування"
3. Н. Г. Куклiн, Г. С. Куклiна "Деталi машин"
| 
