Реферат
ОПОРЯДЖЕННЯ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЯ В ЗАВОДСЬКИХ УМОВАХ
1. Опорядження стiнових панелей та iнших збiрних залiзобетонних конструкцiй
тощо) повиннi надходити на об'єкти максимально готовими для використання. При цьому обсяг опоряджувальних робiт на будiвництвi значно зменшується. Нинi максимальну кiлькiсть всiх опоряджувальних робiт (70—75 %) великопанельного будiвництва виконують безпосередньо на заводах будiвельної iндустрiї.
Заводська готовнiсть будiвельних конструкцiй збiльшується у двох напрямах: пiд час формування i при доведеннi сформованого виробу на заводi. Формувальна готовнiсть виробу потребує застосування якiсних форм, дотримання точної рецептури бетонної сумiшi i вiдповiдних вимог до її складових частин, режиму пропарювання тощо. Сформована конструкцiя повинна мати рiвну i чисту поверхню з найменшою кiлькiстю заводських дефектiв: раковин, вiдбитостей, щiлин тощо.
Проте якiсть залiзобетонних конструкцiй, що виходять пiсля формування, досить низька. Тому на заводах обладнують дiлянки для доведення конструкцiй до такого стану, щоб вони були готовi до фарбування або обклеювання шпалерами. Панелi зовнiшнiх стiн також варто повнiстю опорядити iз зовнiшнього боку.
Найпоширенiшим способом опорядження панелей зовнiшнiх стiн є облицювання їх керамiчною плиткою. Це роблять у процесi формування панелi у горизонтальних формах, коли на дно форми спочатку укладають заготовленi ковдри iз керамiчних плиток, а потiм заповнюють її арматурним каркасом i бетонною сумiшшю. Пiсля пропарення плитки мiцно з'єднуються з поверхнею панелi. Так само можна опорядити зовнiшню поверхню панелi декоративним дрiбняком, кольоровим декоративним розчином, зробити рельєфну фактуру тощо.
При пiдготовцi внутрiшнiх поверхонь стiнових панелей, перегородок та iнших залiзобетонних конструкцiй пiд фарбування на дiлянках доведення з них видаляють бризки i напливи бетону, пiдмазують пошкодженi мiсця, очищають i шпаклюють поверхню. Для шпаклювання використовують вапняно-цементний розчин складу 1 : 0,3 : 2—3. Пiсок для цього розчину застосовують дрiбний, просiяний. На деяких заводах шпаклюють поверхнi звичайними клейовими або олiйними шпаклiвками. Шпаклiвку наносять механiзованим способом i розрiвнюють спецiальними дисками або гладенькими валиками. В заводських умовах конструкцiї не ґрунтують.
Готовi конструкцiї надходять на будiвельнi об'єкти, де пiсля їх монтажу остаточно опоряджуються малярами.
i
двернi блоки в заводських умовах фарбують у спецiально обладнаних цехах деревообробних комбiнатiв. На будiвельнi об'єкти вони надходять або повнiстю пофарбованими, або пофарбованими один раз. Фарбують блоки на конвеєрних поточних лiнiях в електричному полi високої напруги струминним наливанням фарби, накатуванням на вальцьових станках або наливанням на лако-наливних машинах.
до яких пiдводиться електричний струм високої напруги з негативним зарядом, а до виробiв, що фарбуються,— напруга з позитивним зарядом. Таким чином, пiд час фарбування частинки фарби, що вилiтають iз фарборозпилювача, притягуються виробом i осiдають на його поверхнi. Фарбування за цим методом полiпшує санiтарно-гiгiєнiчнi умови працi робiтникiв, пiдвищує продуктивнiсть працi i якiсть фарбування, зменшує витрати фарби.
Технологiчнi лiнiї фарбування вiконних блокiв на рiзних пiдприємствах дещо вiдрiзняються одна вiд одної, але суть їх однакова. Вироби, пiдвiшенi на конвеєрi, надходять у камеру нормалiзацiї, де їх просочують струмопровiдною сумiшшю (7%-й розчин алкамону в уайт-спiритi). Сумiш наносять фарборозпилювачами. Пiсля цього вироби сушать, шпаклюють i подають у першу фарбувальну камеру, обладнану кiлькома фарборозпилювачами. Пiсля першого фарбування вироби надходять у сушильну камеру, де плiвка частково висихає. Потiм вироби вдруге фарбують у другiй фарбувальнiй камерi i знову подають у сушильну камеру, де плiвка фарби повнiстю висихає. Вся лiнiя дiє конвеєрним методом в автоматичному режимi.
1. Белогуров В. П., Чмырь В. Д.
Справочник молодого маляра.— М. - Высш. шк., 1984.— 176 с.
2. Белоусов Е. Д.
Технология малярных робот.— М.: Высш. шк., 1980,— 240 с
3. Лебедев А. М.
Справочник молодого штукатура.— М.: Высш. шк., 1984.— 155 с.
4. Мещанинов А. В.
Отделочные роботы в монолитном домостроении — Л.: Стройиздат, 1989.— 273 с.
5. Шепелев А М
Штукатурные работы.—М. -. Высш. шк., 1983.— 143 с.
| 
