Інформацiйнi процеси в економiцi
Інформацiйнi процеси в економiцi
Змiст
Вступ
2. Проблеми впровадження iнформацiйних технологiй в гуманiтарнiй сферi
3. Методика iнформацiйного обстеження пiдприємством
Вступ
Все бiльш актуальним стає дослiдження iнформацiйного суспiльства, iнформатизацiї та її наслiдкiв, рiшення методологiчних проблем iнформатизацiї.
Необхiднiсть i важливiсть подiбних дослiджень визначається рядом факторiв.
По-перше, iнформацiя в сучасному суспiльствi є визначальною категорiєю в економiчному розвитку. Інформацiя, знання виходять на перше мiсце в системi суспiльних цiнностей, а їх придбання стає основним завданням суспiльства. У зв'язку з цим iнформатизацiя як основний механiзм переходу до iнформацiйного суспiльства сьогоднi стає предметом дослiджень самого широкого кола фахiвцiв.
характеру комунiкацiйних взаємодiй.
бiльш занурюючись у вiртуальнi та реальнi комп'ютернi свiти, людина стикається з необхiднiстю змiни стилю життя, способу мислення, характеру взаємин з навколишнiм свiтом.
Метою даної роботи є вивчення iнформацiйних процесiв на пiдприємствах. Для досягнення поставленої мети в роботi будуть розглянутi:
- Особливостi iнформацiйних процесiв на пiдприємствах,
- Проблеми впровадження iнформацiйних технологiй в гуманiтарнiй сферi,
- Методика iнформацiйного обстеження пiдприємства.
Економiчна iнформацiя повинна вiдповiдати наступним вимогам:
- Достовiрнiсть - правильнiсть вiдображення економiчної сутностi,
- Системнiсть, яка дозволяє отримувати iнформацiю, що дає можливiсть детально розглянути будь-яку результатну iнформацiю, проаналiзувати її складовi,
- Економiчнiсть,
- Оптимальнiсть обсягу iнформацiї, тобто оптимальна значимiсть самих даних.
Особливостями економiчної iнформацiї є:
- Дискретнiсть - безперервнiсть у часi,
- Вираз економiчних даних через систему натурально-вартiсних характеристик,
- Значна кiлькiсть постiйних або рiдко мiнливих даних багаторазово використовуваних,
- Нескладнi алгоритми обробки, велика кiлькiсть угруповань,
- Юридична довiднiсть економiчної iнформацiї забезпечується фiксацiєю економiчних даних на матерiальнi носiї,
- Захист i конфiденцiйнiсть економiчної iнформацiї.
Структурою економiчної iнформацiї є її будову. Існує два пiдходи до визначення структури економiчної iнформацiї:
- Логiчний пiдхiд, де структурним елементом iнформацiї виступає одиниця, яка має певний сенс. Такий структурною одиницею є реквiзит - логiчно неподiльний елемент, що має певне смислове змiст (слова, числовi значення). Залежно вiд типу характеристики об'єкта (характеристика кiлькiсна або якiсна) розрiзняють реквiзити-пiдстави i реквiзити-ознаки.
Реквiзити-ознаки дають якiсну характеристику об'єкту (номер працiвника, назва товару, номер товару) i використовуються при логiчнiй обробцi iнформацiї (пошук, групування, сортування).
- Динамiчнi, якi дають характеристику в русi. Прикладом можуть бути динамiка чисельностi працiвникiв, динамiка основних засобiв
2. по стабiльностi показника на:
- Постiйнi протягом певного промiжку часу;
Сукупнiсть тiльки реквiзитiв-ознак утворює повiдомлення.
є пiд масовi, якi є частиною масиву, вiдiбраної за певним значенням (приклад, надходження грошей у касу по кореспондуючих рахунках).
Сукупнiсть масивiв утворює набiр, який дозволяє описати iнформацiйну систему об'єкта.
Сукупнiсть масивiв щодо конкретного виду розрахункiв - це iнформацiйний потiк.
Інформацiйна система - сукупнiсть iнформацiйних потокiв, щодо об'єкта управлiння або будь-якої частини (приклад, iнформацiйна система вiддiлу бухгалтерiї.)
1. збiр i реєстрацiя iнформацiї (кiлькiсний вимiр iнформацiї та її реєстрацiя на матерiальний носiй);
2. передача пов'язана з багато адреснiсть споживачiв iнформацiї;
3. зберiгання пояснюється багато кратнiстю i тривалiстю використання iнформацiї та розривом у часi мiж її отриманням i обробкою. Використовуються технiчнi носiї iнформацiї i органiзовуються спецiальнi методи зберiгання iнформацiї (автоматичнi банки даних, бази знань тощо);
4. обробка, яка буває арифметичної (розрахунки) i логiчної (вибiрка, сортування, пошук);
5. використання, тобто застосування iнформацiї за призначенням;
6. прийняття рiшень. Ця процедура пов'язана з тим, що система пропонує кiлька варiантiв прийняття рiшень, а користувач з безлiчi рiшень вибирає найбiльш прийнятне, що припускає мiнiмальнi матерiальнi, трудовi та вартiснi витрати.
Одним з найважливiших досягнень сучасної цивiлiзацiї на порозi третього тисячолiття було повсюдне i широке впровадження iнформацiйних технологiй, заснованих на використаннi комп'ютерної технiки i засобiв зв'язку, в усi сфери життя суспiльства. Найбiльш вражаючi успiхи в цiй областi спостерiгаються в галузях гуманiтарних наук (iсторiї, археологiї, лiнгвiстики та iн..), освiти та культури, де традицiйно вже протягом багатьох тисяч рокiв технiчнi засоби, як втiлення iнженерно-технiчних знань застосовувалися в досить обмежених масштабах.
Інформацiйнi технологiї - це системним чином органiзована сукупнiсть методiв i засобiв реалiзацiї операцiя: збирання, реєстрацiї, накопичення, передачi, пошуку обробки та захисту iнформацiї на базi застосування сучасних технiчних засобiв.
Основною метою iнформацiйних технологiй є виробництвом iнформацiї для її аналiзу людиною i прийняттям на його основi управлiнських рiшень.
Інформацiйна технологiя як всяка система складається з ряду елементiв - бази знань (база даних i прикладне програмне забезпечення), iнформацiйно-технологiчних процесiв, моделi предметної областi та опорної технологiї (апаратнi засоби та системне та iнструментальне програмне забезпечення).
Як приклад сучасних iнформацiйних технологiй можна сказати назвати iнформацiйно-обчислювальнi мережi, якi представляють собою апаратнi засоби, програми, банки даних та iн.., а так само люди, включенi в цей комплекс технiчних ресурсiв. Створення цих мереж зумовлено всiєю логiкою iсторичного розвитку комп'ютерiв, нацiленої на зберiгання всiх людських знань. Як новi засоби соцiальної комунiкацiї iнформацiйно-обчислювальнi мережi отримали великий розвиток i забезпечують розвиток спiлкування мiж вченими та науковими колективами.
а так само програмного забезпечення комп'ютерних систем. В експертних системах функцiонує база знань i вирiшувачiв. База знань являє собою модель експертних знань - знань фахiвцiв у данiй предметнiй областi. У вирiшувачiв збираються логiчнi операцiї, за допомогою яких встановлюються зв'язки мiж професiйними знаннями експертiв i реальними ситуацiями. Подiбнi системи здатнi приймати рiшення, вступати в спiлкування з користувачем, пояснювати прийнятi рiшення i мiстять в iнформацiйному масивi практично всю вiдому в заданiй областi iнформацiю, знання i досвiд фахiвцiв. Таким чином, в експертних системах зроблена спроба замiнити висококвалiфiкованого фахiвця комп'ютером. Певний iнтерес представляє застосування експертних систем при створеннi проблемно-орiєнтованих баз даних i органiзацiї автоматизованого пошуку потрiбних вiдомостей. Значнi перспективи має застосування експертних систем для аналiзу науково-технiчної iнформацiї та її аналiтичної обробки, а так само пошуку технiчних рiшень.
В даний час багато вчених i педагоги-практики зосередилися на вирiшеннi проблеми впровадження сучасних iнформацiйних технологiй у сферу гуманiтарних дослiджень та освiти. Процес цей необхiдно починати якомога ранiше - зi студентської лави, а, можливо, i в старших класах середнiх навчальних закладiв гуманiтарної орiєнтацiї. Для формується поколiння фахiвцiв використання електронних документiв, телекомунiкацiйних систем i т. п. технологiй має бути таким же природним, як для їхнiх попередникiв робота з iнформацiєю, записаною на традицiйних носiях. Домогтися цiєї природностi допоможе їх занурення на етапi навчання у особливе середовище, засновану на активному використаннi нових iнформацiйних технологiй. Подiбнi середовища створюються в результатi активної взаємодiї, спiвтворчостi навчає i тих, яких навчають, з урахуванням їх особистiсних якостей, iнтересiв, професiйної готовностi та ряд iнших параметрiв. Данi середовища прийнято називати дидактичними комп'ютерними середовищами (ДКС). Їх особливостi, склад, принципи побудови детально розробленi А. В. Петровим, А. М. Коротковим, Е. А. Локтюшiной i рядом iнших дослiдникiв.
Видiляють особливу групу ДКС, спецiально призначену для пiдготовки фахiвця-гуманiтарiя. Основне їх призначення - забезпечення вiльного доступу до iнформацiї, надання iнструментiв для її отримання, обробки, зберiгання та використання, а також створення умов для самореалiзацiї, творчої дiяльностi в обранiй галузi та презентацiї результатiв iнтелектуальної працi. Вiдповiдаючи в цiлому загальним параметрами ДКС, вони мають i ряд характерних особливостей.
У той же час, в системi освiти склалася ситуацiя, коли в областi гуманiтарної iнформатики немає фахiвцiв. У Росiї лише починаються фундаментальнi дослiдження в областi iнформатизацiї соцiальної сфери, практично не вивчаються закономiрностi розвитку iнформацiйного суспiльства, не дослiджується в iсторичному розвитку та фiлософському осмисленнi поняття iнформацiйна культура. І ця обставина, насамперед, позначається на освiтi. Технiчне досконалiсть в областi iнформацiйних технологiй зводиться практично на "нi" за вiдсутностi вiдповiдних педагогiчних засобiв. А створити такi кошти можна тiльки на основi нових методологiчних принципiв з областi гуманiтарних наук.
Для вирiшення цих проблем необхiднi фахiвцi-гуманiтарiї, якi допоможуть розвивати iнформатику як науку, що визначає у всiх вiдносинах розвиток сучасного суспiльства. Необхiдно створити систему пiдготовки кадрiв - фахiвцiв у галузi гуманiтарної iнформатики, як науки, що вивчає закономiрностi виникнення i розвитку iнформацiї в суспiльствi, закономiрностi i наслiдки iнформацiйних процесiв у суспiльствi, фiлософiю i методологiю iнформацiйного суспiльства, i самої iнформатизацiї як соцiального явища. Необхiдна органiзацiя i постановка наукових дослiджень в галузi iнформатизацiї шляхом об'єднання зусиль фахiвцiв у рiзних гуманiтарних галузях i в галузi iнформатики.
Вирiшення проблем сучасної гуманiтарної освiти пов'язано з побудовою концепцiї гуманiтарної освiти в iнформацiйному суспiльствi, обґрунтуванням iнформатизацiї як нової якостi системи освiти в iнформацiйному суспiльствi, а також з розробкою концепцiї гуманiтарної iнформатики як мiждисциплiнарної науки, спрямованої на розвиток особистостi в умовах iнформацiйного суспiльства. Конкретний механiзм вирiшення цих проблем полягає у створеннi в унiверситетах кафедр гуманiтарних проблем iнформатики, що дозволить розвивати новий напрям в освiтi, створювати сучасне наукове, навчально-методичне та кадрове забезпечення освiтнiх програм. Це буде однiєю з форм реалiзацiї науково-освiтньої моделi гуманiтарної освiти в умовах iнформацiйного суспiльства.
3. Методика iнформацiйного обстеження пiдприємством
Загальну структуру iнформацiйної системи можна розглядати як сукупнiсть пiдсистем незалежно вiд сфери застосування. У цьому випадку говорять про структурний ознацi класифiкацiї, а пiдсистеми називають забезпечують. Таким чином, структура будь-якої iнформацiйної системи може бути представлена сукупнiстю забезпечують пiдсистем.
Призначення пiдсистеми iнформацiйного забезпечення полягає у своєчасному формуваннi та видачу достовiрної iнформацiї для прийняття управлiнських рiшень.
Інформацiйне забезпечення - сукупнiсть проектних рiшень за обсягами, розмiщенню, формам органiзацiї iнформацiї (єдиної системи класифiкацiї i кодування iнформацiї унiфiкованих систем документацiї, схем iнформацiйних потокiв), що циркулює в органiзацiї, а також методологiя побудови баз даних.
Інформацiйне забезпечення включає в себе показники, довiдковi данi, класифiкатори та кодифiкатори iнформацiї, унiфiкованi системи документацiї, iнформацiю на носiях i т. д.
• чiтке розумiння цiлей, завдань, функцiй всiєї системи управлiння органiзацiєю;
• виявлення руху iнформацiї (представленої для аналiзу у виглядi схем iнформацiйних потокiв) вiд моменту виникнення i до її використання на рiзних рiвнях управлiння;
• вдосконалення системи документообiгу;
• наявнiсть i використання системи класифiкацiї i кодування;
• володiння методологiєю створення концептуальних iнформацiйно-логiчних моделей, що вiдбивають взаємозв'язок iнформацiї;
• створення масивiв iнформацiї на машинних носiях, що вимагає наявностi сучасного технiчного забезпечення.
У рамках iнформацiйного забезпечення розрiзняють поза машинне всерединi машинне iнформацiйне забезпечення. Поза машинна iнформацiйна база сприймається людиною без технiчних засобiв-наряди, акти, накладнi тощо
(нарядiв, накладних тощо), або як база даних (БД). В останньому випадку файли будуть залежними i структура одних файлiв залежатиме вiд структури iнших, а структури файлiв бази даних не будуть вiдповiдати структурi управлiнських документiв.
Пiд базою даних розумiється спецiальним чином органiзоване зберiгання iнформацiйних ресурсiв (сукупнiсть файлiв) у виглядi iнтегрованої системи, що забезпечує зручну взаємодiю мiж ними i швидкий доступ до даних. Інтелектуальної оболонкою їх корисного прочитання (сукупнiсть моделей, правил i чинникiв, якi породжують аналiз та висновки для знаходження рiшень складних завдань) є бази знань. Програмнi засоби, що обробляють бази даних, - системи управлiння базами даних (СКБД), утворюють iнструмент автоматизованого виконання завдань управлiння для iнформацiйного обслуговування господарської дiяльностi.
Методологiя побудови баз даних базується на теоретичних засадах їх проектування. Для розумiння концепцiї методологiї приведемо основнi її iдеї у виглядi двох послiдовно реалiзованих на практицi етапiв:
1-й етап - обстеження всiх функцiональних пiдроздiлiв фiрми з метою:
• зрозумiти специфiку та структуру її дiяльностi;
• побудувати схему iнформацiйних потокiв;
• проаналiзувати iснуючу систему документообiгу;
2-й етап - побудова концептуальної iнформацiйно-логiчної моделi даних для обстеженої на 1-му етапi сфери дiяльностi. У цiй моделi повиннi бути встановленi й оптимiзованi всi зв'язки мiж об'єктами i їхнiми реквiзитами. Інформацiйно-логiчна модель є фундаментом, на якому буде створена база даних.
Органiзацiя даних в базi має складну структуру, при якiй в першу чергу враховуються зв'язку мiж рiзними видами даних i швидкiсть доступу до них. Органiзацiя даних в базi вимагає попереднього вибору i побудови моделi даних.
Один з основних принципiв створення баз даних полягає в тому, що на основi iнформацiйної системи повинна будуватися конкретизована модель для iнформацiйного обслуговування фахiвцiв.
В даний час розроблено значну кiлькiсть рiзноманiтних моделей баз даних. У бiльшостi випадкiв використовується реляцiйна модель, коли данi представляються у виглядi сукупностi таблиць, над якими можуть виконуватися операцiї.
Проектування бази даних - одна з найбiльш вiдповiдальних i важких завдань, пов'язаних зi створенням iнформацiйної системи. У результатi її рiшення повиннi бути визначенi i змiст бази даних, i ефективний спосiб її органiзацiї, та iнструментальнi засоби управлiння даними, якi будуть застосовуватися в створюванiй системi.
Процес проектування бази даних повинен включати наступнi етапи:
1. Інфологiчне проектування, тобто визначення предметної областi системи, що дозволяє вивчити iнформацiйнi потреби майбутнiх користувачiв.
2. Визначення вимог до операцiйної обстановцi, в якiй буде функцiонувати iнформацiйна система.
3. Вибiр СУБД та iнших iнструментальних програмних засобiв її реалiзацiї.
4. Логiчне проектування бази даних.
5. Фiзичне проектування бази даних.
Завдання етапу логiчного проектування бази даних полягає у розробцi її «логiчної» структури вiдповiдно до iнфологiчної моделлю предметної областi. На цьому етапi створюються схеми бази даних на мовах визначення даних.
Етап фiзичного проектування бази даних вимагає пошуку проектних рiшень, що забезпечують ефективну пiдтримку побудови «логiчної» структури бази даних у середовищi її зберiгання. На цьому етапi вирiшуються питання побудови структури даних, що зберiгаються, розмiщення даних, що зберiгаються в пам'ятi, вибору ефективних методiв доступу до рiзних компонентах «фiзичної» бази даних. Описується також вiдображення «логiчної» структури бази даних у структурi зберiгання. Прийнятi на цьому етапi проектнi рiшення роблять визначальний вплив на продуктивнiсть iнформацiйної системи. Вони документуються у формi схеми зберiгання на мовi визначення даних, що зберiгаються. Набагато бiльш складний характер має проектування розподiлених баз даних.
На етапi iнфологiчне проектування необхiдно, перш за все, знайти прийнятний варiант декомпозицiї єдиної бази даних на «логiчнi» фрагменти, якi розмiщуватимуться в рiзних вузлах мережi з урахуванням вимог фахiвцiв i менеджерiв.
Наступне завдання - знаходження оптимального способу розмiщення побудованих фрагментiв у вузлах мережi. Враховуються також обмеження на продуктивнiсть системи. Інодi виявляється недоцiльним створення дублюючих копiй деяких фрагментiв бази даних в рiзних вузлах мережi зi збереженням логiчної цiлiсностi даних.
Таке проектування баз даних дозволяє органiзувати АРМ спецiалiста або менеджера з достатнiм iнформацiйним забезпеченням для прийняття оптимального рiшення з управлiння дiяльнiстю пiдприємства.
Висновок
Економiчна iнформацiйна система - це сукупнiсть внутрiшнiх i зовнiшнiх потокiв прямого i зворотного iнформацiйного зв'язку економiчного об'єкта, методiв, засобiв, фахiвцiв, що беруть участь в процесi обробки iнформацiї i виробленнi управлiнських рiшень.
Інформацiйна технологiя - це спосiб перетворення iнформацiї. В iнформацiйнiй системi можуть використовуватися багато таких технологiй.
Одним з найважливiших досягнень сучасної цивiлiзацiї на початку третього тисячолiття є повсюдне i широке впровадження iнформацiйних технологiй, заснованих на використаннi комп'ютерної технiки i засобiв зв'язку, в усi сфери життя суспiльства. Найбiльш вражаючi успiхи в цiй областi спостерiгаються в галузях гуманiтарних наук (iсторiї, археологiї, лiнгвiстики та iн.), освiти та культури, де традицiйно вже протягом багатьох тисяч рокiв технiчнi засоби, як втiлення iнженерно-технiчних знань застосовувалися в досить обмежених масштабах.
Однак iснують проблеми впровадження сучасних iнформацiйних технологiй у сферу гуманiтарних дослiджень та освiти, на вирiшеннi яких зосередилися в цей час багато вчених i педагоги-практики. Одним iз способiв вирiшення цiєї проблеми, на думку вчених, є створення кафедри гуманiтарних проблем iнформатики, яка дозволить розвинути новий напрям в освiтi, створити сучасне наукове, навчально-методичне та кадрове забезпечення освiтнiх програм. Це буде основою створення нової освiтньої моделi гуманiтарної освiти, заснованої на сучасних iнформацiйних та педагогiчних технологiях, новому змiстi освiтнiх програм рiзного рiвня та їх кадровому забезпеченнi.
Список лiтератури
1. Автоматизованi iнформацiйнi технологiї в економiцi / Пiд ред. Г. А. Титоренко. - М.: Фiнанси i статистика, 2000. - 301 с.
3. Корнєєв І. К., Машурцев В. А. Інформацiйнi технологiї в управлiннi. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 285 с.
4. Моiсеєнко Є. В., Лаврушина Є. Г. Інформацiйнi технологiї в економiцi. - Владивосток: ВГУЕС, 2005. - 231 с.
5. Нiмцiв О. В. Інформацiйнi технологiї в економiцi. - Владивосток: Дальрибвтуз, 2001. - 154 с.
6. Петров А. В. Методологiчнi та методичнi засади особистiсно-розвивального комп'ютерної освiти. - Волгоград: "Змiна", 2001. - 267 с.
7. Юзвiшина І.І. Основи iнформацiологii. М.: ИНФРА-М, 2001. - 214 с.
8. Василевський І. П. Інформацiйнi технологiєю: масштаби i ефективнiсть використання / / Свiтова економiка i мiжнароднi вiдносини, 2004. - № 5. - С. 3-9.
9. Дьомкiн В. П., Можаєва Г. В. Гуманiтарна iнформатика як модель гуманiтарної освiти в iнформацiйному суспiльствi / / Вища освiта в Росiї, 2003. - № 2. - С. 17-20.
10. Медушевського О. М. Професiоналiзм гуманiтарної освiти в умовах мiж дисциплiнарної. - М.: Фiнанси i статистика, 2000. - 454 с.
11. Пермiнов С. Б. Інформацiйнi технологiї як фактор економiчного зростання / / Економiчна наука сучасної Росiї, 2005. - № 2. - С. 102-115.
| 
