Інформацiйнiлогiстичнiсистеми
Змiст
Вступ
1. Інформацiйна система. Види iнформацiйних систем
2. Сутнiсть, структура та функцiї iнформацiйної логiстичної системи
3. Принципи та рiвнi iнформацiйної логiстичної системи
5. Ієрархiя використання iнформацiйної логiстичної системи
Висновок
Список використаної лiтератури
Вступ
Значне розширення масштабiв господарської дiяльностi на сучасному етапi, а також зростаюча потреба в посиленнi всiх видiв взаємозв'язкiв у процесах управлiння матерiальними та грошовими потоками зумовили основнi вимоги до нових форм i методiв, пов'язаних з пiдвищенням ефективностi управлiння виробництвом.
виробничо-господарської дiяльностi та пошуку оптимальних управлiнських рiшень на рiзних етапах i рiвнях управлiння виробництвом.
системi здатнi швидко та економiчно пiдвести потрiбний сигнал до потрiбнiй точцi у потрiбний момент. Одним з найважливiших умов успiшного функцiонування виробництва в цiлому є наявнiсть такої системи iнформацiї, яка дозволила б пов'язати воєдино всю дiяльнiсть (постачання, виробництво, транспорт, складське господарство, розподiл i т. д.) i керувати нею виходячи з принципiв єдиного цiлого.
На сучасному рiвнi розвитку суспiльного виробництва стало очевидно, що iнформацiя - це самостiйний виробничий фактор, потенцiйнi можливостi якого вiдкривають широкi перспективи для змiцнення конкурентоспроможностi фiрм. Потоки iнформацiї є тими єднальними нитками, на якi нанизуються всi елементи логiстичної системи.
Інформацiйна логiстика органiзовує потiк даних. Займається створенням та управлiнням iнформацiйними системами (ІС), якi технiчно i програмно забезпечують передачу i обробку логiстичної iнформацiї. Предметом вивчення iнформацiйної логiстики є особливостi побудови i функцiонування ІС, що забезпечують функцiонування ЛЗ. Метою iнформацiйної логiстики є побудова та експлуатацiя iнформацiйних систем, що забезпечують наявнiсть: 1) потрiбної iнформацiї; 2) у потрiбному мiсцi, 3) в потрiбний час; 4) необхiдного змiсту (для особи приймаючої рiшення); 5) з мiнiмальними витратами.
За допомогою iнформацiйної логiстики i удосконалення на її базi методiв планування i управлiння в компанiях провiдних промислових країн вiдбувається в даний час процес, суттю якого є замiна фiзичних запасiв надiйною iнформацiєю.
1. Інформацiйна система. Види iнформацiйних систем
Інформацiя є основним логiстичним та виробничим чинником. Основнi типи iнформацiї:
1. Внутрiшня, тобто потiк iнформацiї усерединi об'єкта мiж пiдроздiлами та рiвнями органiзацiйної структури.
- Покупцiв на продукцiю фiрми
- Данi про конкуренцiю торгiвлi
- Інформацiя про змiни в замовленнях
Інформацiйна система - це певним чином органiзована сукупнiсть взаємопов'язаних засобiв обчислювальної технiки i програмного забезпечення, що дозволяє вирiшувати тi чи iншi функцiональнi завдання, наприклад в логiстицi.
пiдсистема включає наступнi елементи: технiчне забезпечення, тобто сукупнiсть технiчних засобiв, що забезпечують обробку i передачу iнформацiйних потокiв; iнформацiйне забезпечення, що включає рiзнi довiдники, класифiкатори, кодифiкатори, засоби формалiзованого опису даних; математичне забезпечення, тобто сукупнiсть методiв рiшення функцiональних завдань.
На мiкро рiвнi розрiзняють такi три види ІС:
1. Плановi ІС - створюються на адмiнiстративному рiвнi управлiння для прийняття довгострокових рiшень: створення та оптимiзацiя ланок логiстичного ланцюга; планування виробництва; загальне управлiння запасами, управлiння резервами i iн.
розпорядження внутр. складських або внутр. заводським транспортом; вiдбiр вантажiв за замовленням та їх комплектування, облiк надiйшли вантажiв; детальне управлiння запасами.
3. Виконавчi ІС - створюються на рiвнi адмiнiстративного або оперативного управлiння для виконання повсякденних справ у режимi реального часу; оперативне управлiння обслуговуванням виробництва, управлiння перемiщеннями i т. п.
У планових iнформацiйних системах зважуються задачi, що зв'язують ЛЗ. При цьому здiйснюється наскрiзне планування в ланцюзi «збут-виробництво-постачання», що дозволяє створити ефективну систему органiзацiї виробництва, побудовану на вимогах ринку, з видачею необхiдних вимог у систему матерiально-технiчного забезпечення пiдприємства. Цим плановi системи як би «вплутують» логiстичну систему в зовнiшнє середовище, у сукупний матерiальний потiк.
Вертикальна i горизонтальна iнтеграцiя iнформацiйних систем
Вiдповiдно до концепцiї логiстики iнформацiйнi системи, пов'язанi з рiзним групам, iнтегруються в єдину ІС. Розрiзняють вертикальну та горизонтальну iнтеграцiю. Вертикальною iнтеграцiєю вважається зв'язок мiж плановою, диспозитивної i виконавчої системами за допомогою вертикальних iнформацiйних потокiв.
Горизонтальною iнтеграцiєю вважається зв'язок мiж окремими комплексами завдань у диспозитивних i виконавчих системах за допомогою горизонтальних iнформацiйних потокiв.
2. Сутнiсть, структура та функцiї iнформацiйної логiстичної системи
Логiстична iнформацiйна система виконує ряд специфiчних функцiй:
1) планування
4) управлiння
В основi функцiональної пiрамiди логiстичної iнформацiйної системи лежить система операцiй мiж ланками логiстичної системи, що визначає взаємини мiж функцiональними пiдроздiлами фiрми (в планi реалiзацiї логiстичних функцiй), логiстичними посередниками i споживачами продукцiї фiрми. На рiвнi аналiзу логiстичнi регiональнi або адмiнiстративнi менеджери фiрми в основному використовують iнформацiю в тактичних цiлях для маркетингу, прогнозування фiнансових i операцiйних виробничих показникiв. Нарештi, на верхньому стратегiчному рiвнi логiстика визначає стратегiю менеджменту i пов'язана зi стратегiчним корпоративним плануванням i мiсiєю фiрми.
Характеристики системних рiвнiв функцiональної структури логiстичної iнформацiйної системи пов'язанi з досягненням визначених стратегiчних i тактичних цiлей фiрми i конкурентних переваг.
Органiзацiйна структура логiстичної iнформацiйної системи може бути збiльшено сформована з чотирьох пiдсистем: управлiння процедурами замовлень, наукових дослiджень та зв'язку, пiдтримки логiстичних рiшень i генерування вихiдних форм i звiтiв. Цi взаємопов'язанi пiдсистеми здiйснюють iнформацiйно-комп'ютерну пiдтримку всiх функцiй логiстичного менеджменту i зв'язок з мiкро- i макро- логiстичним зовнiшнiм середовищем.
В органiзацiйнiй структурi логiстичної iнформацiйної системи в якостi однiєї з основних пiдсистем видiлена пiдсистема управлiння процедурами замовлень, що обумовлено безпосереднiм контактом цiєї пiдсистеми iз споживачами у процесах обробки i виконання замовлень. Велике значення тут має використання концепцiї "електронного обмiну даними" та заснованих на нiй стандартiв.
Пiдсистема наукових дослiджень та зв'язку вiдображає вплив зовнiшнього i внутрiшнього середовища фiрми на процес логiстичного менеджменту та здiйснює взаємодiю мiж ланками логiстичної системи i функцiями управлiння за рахунок:
• iнтеграцiї логiстичного планування з корпоративним плануванням;
• взаємодiї логiстичного менеджменту з iншими корпоративними функцiями;
• стратегiчних установок для органiзацiйної структури логiстичної системи та персоналу;
• iнтеграцiї iнформацiйних технологiй;
• адаптацiї до умов фiрми форм логiстичних ланцюгiв, каналiв i мереж, а також функцiй управлiння;
• акцентування на продуктивностi та якостi послуг в логiстицi.
Розглянута пiдсистема вiдiграє важливу роль у вiдображеннi змiн i вимог як зовнiшньої, так i внутрiшнього середовища фiрми. Логiстичний менеджер може використовувати цю пiдсистему для сканування мiкро-i макросередовища фiрми чотирма способами:
1) непрямим розглядом на основi загального аналiзу одержуваної iнформацiї, коли немає певної заданої мети;
2) прямим розглядом, коли iнформацiя про зовнiшнє i внутрiшнє середовище фiрми активно аналiзується за заздалегiдь сформульованої метою;
3) неформальним дослiдженням щодо обмежених i неструктурованих даних;
Для оптимiзацiї результатiв оцiнювання впливу зовнiшнього та внутрiшнього середовища фiрми на поведiнку логiстичної системи логiстичний менеджер повинен використовувати ключовi iнформацiйнi джерела пiдсистеми в процесi монiторингу. Тут необхiдно враховувати два аспекти. По-перше, використання iнформацiї персоналом фiрми для оцiнки ефективностi своїх логiстичних рiшень. Наприклад, бухгалтерська iнформацiя або вiдомостi про цiни на готову продукцiю конкурентiв можуть дати вичерпну вiдповiдь про ефективнiсть менеджменту; iнформацiя про розмiри вантажних вiдправлень може бути використана транспортними пiдроздiлами фiрми i т. д. По-друге, логiстичнi партнери фiрми, такi, як постачальники матерiальних ресурсiв , торговi посередники, перевiзники i споживачi готової продукцiї також можуть використовувати iнформацiю пiдсистеми для полiпшення координацiї та зниження власних витрат. Важливе мiсце в розглянутiй пiдсистемi належить прогнозування, зокрема, таким його аспектам, як збiр вихiдної iнформацiї, оцiнка точностi, достовiрностi, використання найбiльш ефективних методiв прогнозування.
Третiм компонентом логiстичної iнформацiйної системи є пiдсистема пiдтримки логiстичних рiшень, яка представляє собою iнтерактивну комп'ютерну iнформацiйну систему, що включає бази даних та аналiтичнi моделi, що реалiзують, як правило, оптимiзацiйнi задачi, що виникають у процесi логiстичного менеджменту. Пiдсистема формує, оновлює i пiдтримує рiзному структурованi, централiзованi та розподiленi бази даних для чотирьох основних типiв файлiв:
° критичних чинникiв, що визначають головнi дiї, цiлi та обмеження при прийняттi рiшень;
• файлiв рiшень, що зберiгають iнформацiю про попереднi (перiодичних) рiшеннях для рiзних логiстичних функцiй.
У данiй пiдсистемi використовується велика кiлькiсть економiко-математичних моделей i методiв (зокрема, прогнозування для пiдтримки рiшень, прийнятих логiстичним менеджментом). Всi цi моделi та методи можна роздiлити на класи: оптимiзацiйнi, евристичнi та iмiтацiйнi. Оптимiзацiйнi моделi прийняття рiшень заснованi на методах операцiйного числення: програмування (лiнiйного, нелiнiйного, динамiчного, стохастичного, цiлочисельного), математичної статистики (кореляцiйно-регресiйний аналiз, теорiя випадкових процесiв, теорiя iдентифiкацiї, теорiя статистичних моделей прийняття рiшень i т. п.), варiацiйного обчислення, оптимального управлiння, теорiї масового обслуговування, графiв, розкладiв i т. д. Зокрема, для рiзних логiстичних функцiй можна вказати наступнi завдання:
• оптимальна диспетчеризацiя у виробництвi, транспортуваннi, вантажопереробки;
• побудова оптимальних логiстичних ланцюгiв, каналiв, мереж;
• побудова оптимальної органiзацiйної структури логiстичної системи;
• оптимальна маршрутизацiя;
• визначення оптимальної тривалостi складових логiстичних циклiв;
• оптимiзацiя процедур збору, обробки та виконання замовлень;
• оптимiзацiя параметрiв систем управлiння запасами;
• оптимальний вибiр перевiзника, експедитора, постачальника i т. д.
У розглянутiй пiдсистемi широко застосовуються iнтерактивнi (дiалоговi) процедури iнформацiйної пiдтримки прийняття рiшень логiстичним менеджментом.
Четвертий елемент органiзацiйної структури логiстичної iнформацiйної системи - пiдсистема генерування вихiдних форм i звiтiв ".
вона повинна мати можливiсть впливати на всi функцiональнi пiдсистеми логiстичної органiзацiї. Виходячи з цього можливi три способи її органiзацiї: централiзований, децентралiзований i спецiалiзований.
При централiзованому способi органiзацiї дiяльнiсть з iнформацiйного забезпечення зосереджена в одному управлiннi (пiдроздiлi) i пiдпорядковується безпосередньо вищому керiвництву органiзацiї через вiце-президента (заступника директора) з iнформацiйних систем (технологiй). Перевагою такого способу органiзацiї є забезпечення високої ефективностi робiт iз впровадження нових iнформацiйних систем i технологiй. До недолiкiв можна вiднести високi витрати на утримання апарату управлiння.
При децентралiзованому способi органiзацiї пiдсистеми iнформацiйного забезпечення фахiвцi рiзних функцiональних пiдроздiлiв виконують функцiї управлiння iнформацiйними потоками у своїй предметнiй областi. Перевагою такого способу органiзацiї є високий рiвень знань предметної областi менеджера з iнформацiйних систем, недолiком - дублювання однотипних завдань i функцiй у рiзних пiдроздiлах органiзацiї.
спецiалiзованих фiрм i виконують роботи на договiрнiй основi (аутсорсинг).
Це характерно для малих органiзацiй, якi не можуть мати своїх фахiвцiв в галузi iнформацiйних технологiй, зайнятих повний робочий день, i вдаються до послуг консультантiв. Перевагою даного способу органiзацiї системи iнформацiйного забезпечення є високий рiвень наукових i методичних розробок, недолiком - складнiсть облiку специфiчних особливостей об'єкта.
Вибiр того чи iншого способу органiзацiї системи iнформацiйного забезпечення залежить вiд багатьох факторiв, насамперед вiд розмiрiв органiзацiї, що iснують у нiй бiзнес-процесiв, наявностi вiльних грошових коштiв. Зазначимо: система iнформацiйного забезпечення в даний час досягла такого рiвня спецiалiзацiї, що вимагає уваги до своєї органiзацiї - це розумiють сучаснi керiвники. Тому будь-яка мала органiзацiя має в своєму складi iнформацiйнi служби. Інформацiйна система, необхiдна для адекватного виконання функцiй логiстики, повинна вiдповiдати таким вимогам:
• iнформацiйнi потоки повиннi бути сумiсними в iнформацiйному вiдношеннi;
• внутрiшнi взаємозв'язки i взаємозалежностi iнформацiйних потокiв мають носити причинно-наслiдковий характер;
• iєрархiчна пiдпорядкованiсть iнформацiйних потокiв до повинна бути чiткою;
• iнформацiйнiй системi повинно бути властива iнтегративностi.
3. Принципи та рiвнi iнформацiйної логiстичної системи
В основу побудови логiстичної iнформацiйної системи повиннi бути закладенi принципи:
1. Повнота i придатнiсть iнформацiї для користувача. Логiстичний менеджер повинен мати у своєму розпорядженнi необхiдної та повної (достатньої) iнформацiєю для прийняття рiшень, причому в необхiдному йому виглядi. Наприклад, iнформацiя про запаси або замовлень споживачiв часто потребує попередньої обробки i зазвичай розмiщується не там, де логiстичний менеджер приймає рiшення.
не бiльше 1% помилок або невизначеностi для прийняття ефективних рiшень у фiзичному розподiлi, створеннi запасiв i задоволеннi запитiв споживачiв. Велике значення має точнiсть i достовiрнiсть вихiдних даних для прогнозування попиту, планування потреб в матерiальних ресурсах i т. п.
"точно в термiн". Своєчаснiсть iнформацiї важлива практично для всiх комплексних логiстичних функцiй. Крiм того, багато завдань у транспортуваннi, операцiйному менеджментi, управлiннi замовленнями i запасами вирiшуються в режимi реального часу ("on line"). Цього ж вимагають i багато чисельнi завдання логiстичного монiторингу. Вимоги своєчасностi надходження i обробки iнформацiї реалiзуються сучасними логiстичними технологiями сканування, супутникової навiгацiї, штрихового кодування, впровадження стандартiв EDI / EDIFACT.
4. Орiєнтованiсть. Інформацiя в логiстичнiй iнформацiйної системi повинна бути спрямована на виявлення додаткових можливостей полiпшення якостi продукцiї, сервiсу, зниження логiстичних витрат. Способи отримання, передачi, вiдображення i попередньої обробки iнформацiї повиннi сприяти виявленню "вузьких мiсць", резервiв економiї ресурсiв i т. п.
5. Гнучкiсть. Інформацiя, що циркулює в логiстичнiй iнформацiйнiй системi, повинна бути пристосована для конкретних користувачiв, мати найбiльш зручний для них вигляд. Це стосується як персоналу фiрми, так i логiстичних посередникiв i кiнцевих споживачiв. Паперовий i електронний документообiг, промiжнi та вихiднi форми, звiти, довiдки та iншi документи повиннi бути максимально пристосованi до вимог всiх учасникiв логiстичного процесу i адаптованi до можливого дiалогового режиму для багатьох користувачiв.
6. Вiдповiдний формат даних. Формат даних i повiдомлень, застосовуваний у комп'ютерних i телекомунiкацiйних мережах логiстичної iнформацiйної системи, повинен максимально ефективно використовувати продуктивнiсть технiчних засобiв (обсяг пам'ятi, швидкодiю, пропускна здатнiсть i т. д.). Види i форми документiв, розташування реквiзитiв на паперових документах, розмiрнiсть даних та iншi параметри повиннi полегшувати машинну обробку iнформацiї. Крiм того, необхiдна iнформацiйна сумiснiсть комп'ютерних i телекомунiкацiйних систем логiстичних посередникiв та iнших користувачiв за форматами даних у логiстичнiй iнформацiйнiй системi.
Формування iнформацiйної системи в логiстицi здiйснюється за iєрархiчним принципом, причому в логiстичних iнформацiйних системах нумерацiя рiвнiв починається з нижчого. Такий принцип прийнятий з метою забезпечити можливiсть нарощування iнформацiйної системи вищими рангами та її включення в якостi пiдсистеми в узагальнюючi системи та мережi бiльш високого порядку, якщо в цьому з'явиться необхiднiсть.
Вiдповiдно до такої структурної декомпозицiєю в iнформацiйних системах в логiстицi видiляють три рiвнi:
1. Перший рiвень - це рiвень робочого мiсця (у широкому сенсi), наприклад, мiсця складування, верстата для виконання механiчної обробки, мiсця або установки для примiщення в тару i маркування та iн. На цьому рiвнi здiйснюється та чи iнша логiстична операцiя з керованим матерiальним потоком, а саме його елемент (деталь, одинична упаковка, робочий стiл-супутник або будь-яка iнша грузо одиниць) перемiщається, перевантажується, упаковується, проходить ту чи iншу обробку.
2. Другий рiвень - це рiвень виробничої дiльницi, цеху, складу та iншi, де вiдбуваються процеси обробки, упаковки та транспортування грузо одиниць i розмiщуються робочi мiсця.
та розрахункiв за них.
На верхньому рiвнi iнформацiйної системи реалiзується плануюча iнформацiйна пiдсистема. Тут здiйснюється логiстичне управлiння загальним матерiальним потоком з метою органiзувати виробничо-збутову дiяльнiсть, спрямовану на найбiльш ефективне задоволення потреб ринку.
На другому рiвнi iнформацiйної системи представленi так званi диспозитивнi (disposite - розмiщувати, розпоряджатися) iнформацiйнi пiдсистеми. Цi пiдсистеми деталiзують плани, складенi на верхньому рiвнi i доводять їх до рiвня окремих виробничих дiлянок, цехiв, механiзованих в тiй чи iншiй мiрi складiв та iнших виробничих пiдроздiлiв i т. п., а також визначають способи дiй цих пiдроздiлiв.
На нижньому рiвнi iнформацiйних систем розмiщуються так званi виконавчi iнформацiйнi пiдсистеми. Вони доводять завдання, правила та iнструкцiї до конкретних робочих мiсць i виконавцiв, здiйснюють також контроль за ходом технологiчного процесу на робочих мiсцях i забезпечують зворотний зв'язок, формуючи первинну iнформацiю з цих робочих мiсць.
4. Основнi напрямки iнформацiйно-технiчного забезпечення логiстичної системи
Пiд iнформацiйно-технiчною базою систем управлiння розумiють сукупнiсть взаємопов'язаних засобiв i методiв, що забезпечують пiдготовку iнформацiї для прийняття рiшень: збiр даних та їх первинну обробку, контроль достовiрностi, зберiгання та передачу даних, їх оновлення та коригування з застосуванням необхiдних математичних методiв.
Інформацiйно-технiчне забезпечення логiстичних систем вiдрiзняється не характером iнформацiї i набором технiчних засобiв, що використовуються для їх обробки, а методами i принципами, використовуваними для їхньої побудови. Це вiдповiдно позначається на змiну потокiв iнформацiї, обсягах i напрямах, на методицi вибору самих технiчних засобiв управлiння, зокрема на:
- Визначення функцiй систем управлiння матерiальними та грошовими потоками, визначення складу необхiдної iнформацiї i встановлення її перiодичностi, виникнення i використання.
- Проектування процедур стандартних i нестандартних повiдомлень, на процесах оформлення, систематизацiї та аналiзi всiх iнформацiйних матерiалiв.
Основна мета побудови iнформацiйно-технiчної бази логiстичних систем - вбудуватися в структуру управлiння i стати її невiд'ємною частиною. При цьому особливiстю логiстики побудови iнформацiйно-технiчної бази систем даного роду в порiвняннi з традицiйними системами автоматизацiї управлiння полягає в тому, що вона, з одного боку, спрямована на пiдвищення технiчного рiвня систем управлiння, а з iншого - ставить новi вимоги до методiв економiчного управлiння об'єктами.
У результатi логiстичного побудови iнформацiйно-технiчна база систем управлiння повинна дозволяти проводити аналiз i прийняття управляючих впливiв на об'єкт в умовах заданих цiлей i встановлених процесiв iнформацiйного характеру.
Основними факторами, пов'язаними з побудовою iнформацiйно-логiстичних систем, є:
1) Умови взаємодiї систем мiж собою та навколишнiм середовищем.
2) Створення моделi органiзацiї iнформацiйно-технiчного забезпечення, пiд якою розумiють iєрархiю суб'єктiв, якi приймають рiшення, їх права, час реакцiї i режими взаємодiї.
3) Наявнiсть економiко-математичної моделi планування, прогнозування, управлiння та аналiзу стану.
4) Розробка розрахункових алгоритмiв для економiко-математичних моделей.
5) Наявнiсть необхiдного комплексу технiчних засобiв, включаючи обчислювальну органiзацiйну технiку i систему зв'язку.
6) Прикладне програмне забезпечення надходження даних в системами, їх зберiгання, розподiл з метою оптимiзацiї дiй керуючого персоналу.
Логiстичнi системи управлiння спрямованi на пiдвищення ефективностi руху матерiальних i грошових потокiв. Побудова iнформацiйно-технiчних баз зазначених систем покликане забезпечити всебiчну iнтеграцiю всiх частин системи управлiння, оперативне i надiйне їх взаємодiя.
5. Ієрархiя використання iнформацiйної логiстичної системи
Будь-яка структура органiзацiї (пiдприємства) у загальному виглядi представляє по сутi формалiзовану систему прийняття рiшень, незалежно вiд характеру дiяльностi. Система органiзацiї зазвичай визначає конкретнi завдання, якi повиннi вирiшуватися вiдповiдними службами пiдприємства (пiдроздiлами, ланками виробництва), а також закрiплює вiдповiдальнiсть в ситуацiї, що iєрархiчнiй системi управлiння.
Логiстична система органiзацiї управлiння встановлює такий порядок, при якому iнформацiя i складаються на її основi iнформацiйнi потоки мiж окремими органiзацiйними одиницями мають характер iнформацiйного випередження. Цiльовий характер випереджаючої iнформацiї дозволяє проводити в рамках управлiння об'єктивний систематичний аналiз ситуацiй i приймати необхiднi рiшення. Самi об'єкти i предмети управлiння, перебуваючи в процесi функцiонування в цiльовий, iнформацiйної та органiзацiйної взаємозв'язку, утворюють єдину логiстичну систему управлiння процесами.
матричнi.
Інформацiйно-технiчнi бази логiстичних систем, вписуючись в прийняту органiзацiйну структуру управлiння, вносять iстотнi корективи у взаємозв'язок структур управлiння, в їх субординацiю i роблять їх бiльш сприйнятливими до реальних процедур прийняття рiшень. Іншими словами, це дозволяє, перш за все найкращим чином використовувати фiзичнi та iнтелектуальнi можливостi самої людини, характер подiлу працi у сферах управлiння, кiлькiсть рiвнiв управлiння i склад входять до них пiдроздiлiв, а також визначати необхiднi вимоги до них з метою ефективного управлiння матерiальними та грошовими потоками.
Синтез iнформацiйно-технiчних баз, побудованих на логiстичних засадах, i органiзацiйних структур управлiння в цiлому дозволяє забезпечити:
1) бiльш ефективну органiзацiю планування та управлiння матерiальними та грошовими потоками i чiткий розподiл завдань i функцiї управлiння, прав i вiдповiдальностi мiж структурними ланками, об'єктами i предметами,
2) найкраще поєднання людських i машинних ланок в системах управлiння, пiдвищити оперативнiсть пiдготовки i прийняття рiшення, надiйнiсть i достовiрнiсть вiдображення фактичного стану процесiв у всiх ланках матерiальних i грошових потокiв,
З метою досягнення стiйкостi синтезу структур управлiння та iнформацiйно-технiчних баз логiстичних систем управлiння необхiдно чiтко визначати конкретний склад i характер завдань планування та управлiння матерiальними та грошовими потоками, розподiляючи їх за рiвнями iєрархiчної системи та структурних елементiв.
Інформацiйно-технiчна база логiстичних систем управлiння, органiчно вписуючись у структуру управлiння конкретних пiдроздiлiв управлiння, а також взаємодiї при узгодженнi i оцiнцi кiнцевих показникiв.
Таким чином, логiстика iнформацiйного процесу, вписуючись в органiзацiйну структуру управлiння, надає їй певну жорсткiсть i рацiональнiсть, виробляє у конкретних спецiалiстiв управлiння навички високого професiоналiзму прийняття рiшень.
Одним з найбiльш складних питань у забезпеченнi ефективностi управлiння традицiйно вважався питання взаємозв'язкiв мiж пiдроздiлами в самiй органiзацiйнiй структурi управлiння матерiальними та грошовими потоками. У зв'язку з цим використання логiстичних пiдходiв при побудовi органiзацiйних структур дозволяє рiвномiрно розподiляти завдання з структурним пiдроздiлам i рiвнями управлiння, якi потребують вирiшення. При цьому, формування вертикальних i горизонтальних взаємозв'язкiв має вiдбуватися не на звичнiй iєрархiчної якої функцiональної основi, а на основi розробки спецiальних економiко-органiзацiйних моделей вирiшення управлiнських завдань, що дозволяють централiзувати (або децентралiзувати) управлiнськi зв'язки при вирiшеннi конкретної задачi i пiдвищити вiдповiдальнiсть конкретних пiдроздiлiв i фахiвцiв за кiнцевi результати вирiшення завдань при управлiннi матерiальними та грошовими потоками. Ієрархiя використання логiстичної iнформацiйної системи:
1) Рiвень фахiвцiв, якi користуються системою для прийняття рiшень
1 - випереджаюче рiвень
2 - контролюючий рiвень
3 - керiвництво середнього рiвня
2) Дiапазон використання iнформацiї
5 - обробка оперативних даних (операцiї, вiдповiдi на питання)
7 - керована iнформацiя для тактичного планування i прийняття рiшень
Висновок
До найважливiших досягнень НТП у галузi засобiв зв'язку та iнформатики, що дозволив реалiзувати iдеї логiстичного управлiння на практицi, вiдносяться:
1) комп'ютеризацiї управлiння логiстичними процесами, а саме:
тощо;
2) розвиток засобiв передачi даних:
- Розробка стандартiв передачi iнформацiї,
- Створення засобiв передачi iнформацiї (факс-апарати, EDI - електронний обмiн даними, комп'ютернi мережi i т. д.), у тому числi i швидкодiючих (супутниковi телекомунiкацiйнi системи i т. п.).
органiзацiї i управлiння всiма видами потокiв на пiдприємствах. Крiм того, з'явилися принципово новi можливостi:
автоматичного вiдстеження наявностi напiвфабрикатiв, випуску готової продукцiї, стану виробничих запасiв, обсягiв поставок, мiсця знаходження вантажiв на шляху вiд виробника до споживача;
здiйснення монiторингу та управлiння в режимi реального часу всiма фазами руху продукту - вiд первинного джерела сировини через промiжнi виробничi, складськi та транспортнi процеси аж до кiнцевого споживача;
оперативного отримання, обробки та аналiзу iнформацiї про ринки збуту, про дiяльнiсть фiрми, оцiнки її конкурентного становища;
використання «без паперових» технологiй: електронного пiдпису, електронних платiжних систем, передачi електронної супровiдної документацiї при оформленнi банкiвських рахункiв, укладання договорiв, транспортування вантажiв i т. д.;
створення систем електронної комерцiї.
Використання iнформацiйних технологiй дозволило пiдняти ефективнiсть управлiння матерiальними потоками на принципово новий рiвень.
Пiдвищення якостi логiстичних iнформацiйних систем дозволяє ефективно вирiшувати проблеми запасiв, транспортування, складування, забезпечення припливу готiвкових коштiв.
Удосконалення iнформацiйного потоку не може бути досягнуто без витрат, якi повиннi давати iстотну вигоду.
Список використаної лiтератури
1. Гаджинский А. М. Логiстика: Пiдручник для вищих i середнiх спец. учебних закладiв. М.: 2005р. -412 с.
2. Миротин Л. Б., Сергєєв В.І. Основи логiстики. - М.: МАУП, 2006р. - 298 с.
3. Чудаков А. Д. Логiстика: Пiдручник. -М.: Вид-во РДЛ, 2007р. -275 с.
4. Русалева Л. Ю. Основи логiстики. Новосибiрськ, 2006р. - 405с.
5. Мазеiн С. В., Попов О. В. Системи внутрiшньовиробничої логiстики. Єкатеринбург, 2006р. - 271с.
6. www.ec-logistics.ru
7. www.logistics.ru
| 
