Фiзико-математичний iнститут
Реферат на тему:
"КОНТРОЛЬ ПАРАМЕТРІВ ШУМУ. ЗВУКОІЗОЛЯЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ РІЗНИХ МАТЕРІАЛІВ"
Київ – 2008
Пiд шумом
розумiють хаотичне поєднання рiзних по силi i частотi звукiв, що заважають сприйняттю корисних сигналiв. Шум чинить на органiзм людини несприятливу дiю i може викликати хворобливий стан, у тому числi тугоухiсть i глухоту. Пiд впливом шуму у людини частiшає пульс i дихання, пiдвищується витрата енергiї. Тривалi шуми впливають на центральну нервову i серцево-судинну системи: з'являються симптоми перевтоми, ослабляється увага, пiдвищується нервова збудливiсть, зменшується швидкiсть мислення, знижується працездатнiсть i продуктивнiсть працi; в умовах сильного шуму людина стає бiльш схильною до травматизму.
звуковi коливання в iнтервалi частот вiд 20 до 20 000 Гц i вiдчувають змiни гучностi в 1 дБ. Вухо людини сприймає шум до 130 дБ. При 150 дБ шум для людини нестерпний. При 180 дБ наступає втомленiсть металу, внаслiдок чого з конструкцiй можуть вискакувати заклепки.
Нормою виробничого шуму для пiдлiткiв є граничний спектр 65 (ПС-65), рiвень звуку 70 дБ. Тривалiсть роботи пiдлiткiв в умовах виробничого шуму не повинна перевищувати: для вiку 14 – 15 рокiв при iндексах граничного спектру (ПС) 65, 70, 75, 80, 85, 90 вiдповiдно 4; 3,5; 3; 2; 1; 0,5 ч; для вiку 16 – 18 рокiв – 6; 5; 4; 3; 2; 1 ч. Якщо рiвень перешкод складає 20 дБ, то такий шум не заважає розбiрливостi мови. З пiдвищенням рiвня перешкод до 70 дБ i вище мова стає нерозбiрливою.
звуку вище 85 дБ вважаються небезпечними, в них повиннi бути передбаченi засоби захисту, а в зонах iз звуковим тиском понад 135 дБ заборонено навiть короткочасне перебування працюючих. Значними джерелами шуму в учбових закладах служать роботи в рiзних учбових майстерних, деяких лабораторiях.
Для боротьби з шумом в учбових закладах передбачений цiлий комплекс рiзних заходiв, основнi з яких наступнi: рацiональне планування примiщень, в яких можливий шум бiльше 90 дБ, - їх розмiщують в iзольованих будiвлях (майстернi, спортзали) або в спецiальних прибудовах (актовий зал i т. п.); мiж об'єктами, що є джерелом шуму, передбачають вiльнi зони, якi, як правило, озеленюють, оскiльки зеленi насадження добре поглинають шум.
Найефективнiший спосiб боротьби з шумом – зниження його в джерелах виникнення: змiна i замiна шумних технiчних процесiв або устаткування малошумними, звукопоглинання i звукоiзоляцiя, екранування, застосування глушникiв шуму, iндивiдуальнi засоби захисту вiд шуму.
Як звукопоглинальнi матерiали можуть бути використанi деревоволоконнi плити, будiвельна повсть, асбовата, фанера, суха штукатурка, резонанснi поглиначi. Засобами iндивiдуального захисту органiв слуху служать протишумнi шлемофони, навушники, заглушки, вкладишi. Проте їх треба використовувати лише як доповнення до колективних засобiв захисту.
Рiвень шуму вимiряють шумомiрами, осцилографами iз спецiальними датчиками. Шум на робочих мiсцях необхiдно вимiряти не рiдше 1 разу на 6 мiсяцiв з оформленням результатiв у виглядi спецiального протоколу.
Ультразвуковi коливання не викликають слухових вiдчуттiв. Дiя ультразвуку на органiзм людини вiдбувається через повiтря i через предмети, що знаходяться пiд впливом ультразвуку. Ультразвук викликає в тканинах тепловий ефект i змiнний тиск. Систематична ж його дiя викликає швидку стомлюванiсть, бiль у вухах, головнi болi, блювоту, втрату рiвноваги, невроз. Допустимi рiвнi звукового тиску на робочих мiсцях нормуються:
Ультразвуковi коливання частотою, Гц
|
12 500 |
16 000 |
20 000 i вище |
| Рiвнi звукового тиску, дБ |
75 |
85 |
110 |
Для захисту органiзму людини вiд ультразвукових коливань усувають безпосереднiй контакт частин тiла з середовищем, що коливається. Зниження шуму досягають за рахунок рiзних звукоiзоляцiйних кожухiв, споруди кабiн. Працюючих забезпечують засобами iндивiдуального захисту.
Пiд
розумiють механiчнi коливання твердих тел. З фiзичної точки зору мiж шумом i вiбрацiєю принципової рiзницi немає, проте сприйняття їх людиною рiзне: вiбрацiя сприймається вестибулярним апаратом i органами дотику, а шум – органом слуху. Джерелом вiбрацiї є механiчнi, пневматичнi i електричнi ручнi iнструменти ударної або обертальної дiї, рiзноманiтне устаткування, встановлюване без достатньої амортизацiї i вiброiзоляцiї, а також транспортнi i сiльськогосподарськi машини.
По характеру дiї на органiзм вiбрацiя пiдроздiляється на загальну i мiсцеву. Загальна вiбрацiя передається на все тiло людини, а мiсцева – на руки працюючого. Мiсцевi вiбрацiї викликають погiршення кровопостачання окремих органiв, при загальнiй вiбрацiї порушується дiяльнiсть серця i центральної нервової системи. При тривалiй i iнтенсивнiй дiї вiбрацiї може виникнути важке важко вилiковне захворювання – вiбрацiйна хвороба. Дiя вiбрацiї залежить вiд її частоти: коливання частотою до 15 Гц викликають зсув тiла i органiв, реакцiю вестибулярного апарату; коливання частотою до 25 Гц викликають кiстково-суглобовi змiни; коливання вiд 50 до 250 Гц впливають на нервову систему, викликають судиннi реакцiї, вiбрацiйну хворобу. Найбiльш небезпечнi частоти, спiвпадаючi з власними частотами коливань окремих частин тiла: для всього тiла – 6 Гц, для внутрiшнiх органiв – 8 Гц, для голови – 25 Гц, для центральної нервової системи – 250 Гц.
Заходи щодо боротьби з шкiдливою дiєю вiбрацiї проводять по трьох напрямах: iнженерно-технiчному (упровадження нової технологiї, засобiв автоматизацiї, змiна конструктивних параметрiв машин i iнструменту), органiзацiйному (контроль за експлуатацiєю, монтажем, ремонтом устаткування, виконання правил технiчної експлуатацiї машин), лiкувально-профiлактичному (комплекс фiзiотерапевтичних процедур, гiмнастика, засоби iндивiдуального захисту).
|
