Нинi виповнюється 50 рокiв з того часу, коли в Українi було видано серйозний довiдник для маркшейдера в двох томах (Справочник маркшейдера, Металлургиздат) загальним обсягом 100,5 друкованих аркушiв тиражем 10 тис. i 14 тис. вiдповiдно кожний том. Ідея i iнiцiатива в пiдготовцi, органiзацiї i виданнi цих конче необхiдних в тi пiслявоєннi роки книг належить видатному вченому-маркшейдеру Дмитру Миколайовичу Оглоблiну (1905-1968 рр.), Заслуженому дiячевi науки i технiки України, лауреатовi Державної премiї України, професору, доктору технiчних наук, кавалеровi багатьох урядових та вiдомчих нагород. Редагування довiдникiв було виконано професорами Т. В. Буткевичем та Д. М. Оглоблiним. Для написання окремих статей були залученi визначнi вченi, науковцi, викладачi вузiв, виробничники, що працювали в галузях математики, механiки, фiзики, геодезiї, маркшейдерської справи, геологiї, гiрничої справи, нарисної геометрiї i iн. Значна частина матерiалу була написана викладачами Донецького iндустрiального iнституту (тепер Донецького нацiонального технiчного унiверситету).
Видання маркшейдерської лiтератури є однiєю з багатьох справ багатогранної дiяльностi Д. М. Оглоблiна, який в собi поєднував вченого, органiзатора науки, громадського дiяча, талановитого педагога. Його робота, як завiдувача кафедри маркшейдерської справи одного з потужних технiчних вузiв, члена багатьох наукових i науково-технiчних рад тодiшнього СРСР i України, члена редакцiйних рад науково-технiчних журналiв заслуговує на серiю окремих детальних публiкацiй. Плiдна праця Д. М. Оглоблiна на Донбасi принесла донбаськiй школi маркшейдерiв визначнi науково-практичнi досягнення. Не випадково серед вiдомих вчених-гiрникiв Д. М. Оглоблiн посiдає провiдне мiсце i вважається засновником наукової школи маркшейдерiв Донбасу. Пiд його керiвництвом пiдготовлено й захищено понад 30 докторських i кандидатських дисертацiй. Про це згадати доречно i тому, що в 2005 р. вiдзначалося 100-рiччя вiд дня народження Д. М. Оглоблiна. Доцiльно з приводу цього пiдготувати публiкацiї, виставки, а також пригадати шлях української маркшейдерiї, якiй Д. М. Оглоблiн присвятив своє життя.
Вперше при виданнi довiдникової лiтератури з маркшейдерської справи “Справочник маркшейдера”[1, 2] починається з викладення основних задач та обов’язкiв маркшейдерської служби шахти, кар’єра, рудника, розрiзу. На той час це можна було розцiнювати, як важливий крок у визначеннi мiсця маркшейдера в управлiннi гiрничим виробництвом, оскiльки структура гiрничого пiдприємства нашої країни була створена приблизно в сороковi роки минулого столiття i її вдосконалення було перерване вiйною. Повноцiнної нормативної лiтератури ще було недостатньо. Але автори зумiли показати фундаментальнiсть головних задач i питань, якi вирiшують маркшейдерськi служби пiдприємств, що освоюють родовища корисних копалин. Проаналiзуємо роль маркшейдерiї сучасного пiдприємства, перелiчуючи i коментуючи її задачi.
виконаний з максимально можливою точнiстю та iнформативнiстю. Жодне питання щодо експлуатацiї родовища не можна вирiшити без плану гiрничих виробок; при цьому маркшейдери його регулярно поповнюють, тобто динамiка гiрничого пiдприємства знаходить своєчасне вiдображення на графiчнiй документацiї.
Це значить, що вся денна поверхня країни i гiрничi виробки вiдкритих чи пiдземних розробок повиннi бути знятi i зображенi в єдинiй системi координат. Наприклад, для того, щоб маркшейдери двох країн змогли забезпечити точну зустрiч пiдземних вибоїв тунелю пiд протокою Ла-Манш (фактична розбiжнiсть зустрiчних виробок не перевищувала 6см при довжинi тунелю близько 40км), територiї Великобританiї i Францiї в цьому мiсцi, незважаючи на протоку, повиннi були мати єдину систему координат. Якщо для земної поверхнi це питання сьогоднi вирiшується принципово просто завдяки науковим досягненням в галузi супутникової геодезiї, то перенесення системи координат в гiрничi виробки являє собою досить складну i громiздку науково-практичну задачу. При цьому слiд зазначити, що система пiдземних пунктiв (пiдземна опорна мережа), носiїв системи координат, не може протягом тривалого часу вважатись постiйною i надiйною через значнi деформацiї, що виникають внаслiдок гiрничих розробок та пiдземного гiрничого тиску.
Зрозумiло, що точна i своєчасна маркшейдерська зйомка виробок забезпечує безпеку людей, що працюють пiд землею. В останнi роки в зв’язку з переходом гiрничих розробок на великi глибини i через викликане цим погiршення умов працi i збiльшення небезпеки шахтарської працi з’явилось багато наукових розробок в цьому напрямi. А для студентiв-маркшейдерiв за iнiцiативою професора В.І. Черняєва (1936-1997рр.) в вузах було введено спецiальну дисциплiну “Маркшейдерське забезпечення безпечного ведення гiрничих робiт”. Маркшейдерська зйомка гiрничих виробок є роботою настiльки важливою, що її результати потрiбнi для рiшення не тiльки поточних задач, але й можуть мати безцiнне значення через десятки i навiть сотнi рокiв. Визначний вчений-маркшейдер професор І. М. Бахурiн (1880-1940рр.) писав, що укладач маркшейдерського плану повинен пам’ятати, що вiн несе вiдповiдальнiсть за свою роботу не тiльки перед сьогоднiшнiм, але й перед майбутнiм поколiнням.
Друга задача - вирiшення численних рiзноманiтних геометричних задач, якi виникають на всiх стадiях освоєння родовища корисної копалини. Сучаснi нормативнi документи вiдображують п’ять таких стадiй або етапiв: розвiдка родовищ корисних копалин; проектування гiрничих пiдприємств; будiвництво гiрничих пiдприємств; безпосередньо розробка корисних копалин; консервацiя, закриття чи лiквiдацiя гiрничих пiдприємств.
Кожен з цих етапiв вимагає вiд маркшейдера не тiльки фахової пiдготовки, але й досконалих iнженерних знань в сумiжних галузях: геологiї, розвiдцi родовищ корисних копалин, технологiї гiрничого будiвництва, матерiалознавствi, розробцi покладiв будь-яким способом, надро- i природокористуваннi. Тiльки маркшейдер має право перенести в натуру запроектованi геометричнi елементи, вказати мiсце i орiєнтування механiзмiв та споруд, задати на мiсцевостi та в виробках вiсi транспортних шляхiв i iн. Всi цi роботи базуються на маркшейдерських вимiрюваннях i геометричних побудовах, якi виконуються на основi маркшейдерських зйомок. Сьогоднi перелiченi вище стадiї одержали значнi розгалуження, а п’ята стадiя потребує вiд маркшейдера дiй, якi в минулому йому вирiшувати не доводилось (рiшення питань земле- i надрокористування, участь у рiшеннi соцiальних питань при закриттi пiдприємств, пiдготовка юридичних висновкiв, участь у розробцi мiр гiрничо-промислової екологiї i iн.).
Третя задача – вивчення форми залягання корисної копалини i просторового розподiлу її властивостей. Дослiдження останнiх рокiв показують, що до цiєї задачi прилягають i деякi процеси, якi проходять в надрах, впливають на виробку технологiчних особливостей освоєння родовищ i можуть бути вивченi за допомогою методик рiшення третьої задачi (змiна температури в надрах при поглибленнi гiрничих робiт, вивчення водоприпливiв в надрах, розповсюдження гiрничого тиску, утворення трiщинуватостi масиву i iн.).
форми залягання корисної копалини та зображення її на графiках необхiдне для рiшення важливих питань розробки родовищ, пiдрахунку запасiв корисної копалини, облiку руху запасiв i iн. Неможливо скласти план розвитку гiрничих робiт на найближчий час, а тим бiльше на перспективу, без графiкiв або моделi родовища, чи його частини, яку буде передано до експлуатацiї.
Дуже важливо вивчити та представити у виглядi графiчної документацiї геометрiю розподiлу властивостей корисної копалини та деяких процесiв в надрах. Наприклад, при розробцi залiзорудних родовищ необхiдно знати, як змiнюються в рудному тiлi вмiсти залiза, сiрки, фосфору. При розробцi полiметалiчних руд повинна бути вiдома геометрiя розподiлу мiдi, золота, сiрки, срiбла та iнших компонентiв. Коли розроблюються розсипнi родовища золота чи платини, треба знати геометрiю розподiлу цих металiв у товщi пiскiв розсипу. Якщо розроблюється порiвняно просте за формою (структурою) пластове родовище вугiлля, необхiдно встановити мiнливiсть потужностi пластiв, розподiл вмiсту золи чи сiрки для визначення промислового призначення сировини.
Для покладу, який готується до розробки, повиннi бути також встановленi найменший промисловий вмiст корисної копалини, найменша промислова потужнiсть пласта чи жили, найбiльший вмiст домiшок шкiдливих компонентiв i iн. Завдяки цим роботам родовище буде оконтурене i в ньому виконано пiдрахунок запасiв для майбутньої розробки. Для рудних родовищ повинна бути передбачена оптимiзацiя якостi руди, оскiльки рiзкi коливання вмiсту складових компонентiв гiрничої маси ускладнюють технологiю її переробки.
Описанi вище питання третьої задачi в лiтературi минулих рокiв формулювались як “Геометризацiя родовищ корисних копалин”. Цей роздiл маркшейдерської справи вивчається в дисциплiнi “Гiрнича геометрiя” (“Геометрiя надр”).
графопобудувачами) забезпечує майже необмеженi можливостi у виконаннi перелiчених та багатьох iнших задач. Це в свою чергу дає змогу оптимiзувати планування розробки родовищ, забезпечуючи на перспективу максимальний видобуток сировини.
наносять на плани, розрiзи, проекцiї завдяки тому, що саме маркшейдер систематично виконує зйомку свердловин, мiсць взяття проб, тектонiчних порушень, виробок. Крiм того, математична обробка розвiдувальної iнформацiї, в значнiй мiрi, виконується маркшейдером. В останнi часи третю задачу розумiють i називають, як моделювання родовища, що повнiстю вiдповiдає її сутi. Таким чином, ця задача в її рiшеннi може розглядатись, як поєднання працi маркшейдерiв, геологiв, гiрникiв, збагачувальникiв.
якi постiйно здiйснюють контроль на державному i вiдомчому рiвнях щодо найкращого розпорядження надрами незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкованостi пiдприємств, якi розроблюють родовища. На пiдприємствi будь-яка втрата корисної копалини фiксується маркшейдером i вiдображується в спецiальних звiтах. При цьому важливо не тiльки встановлювати фактичнi втрати, але й своєчасно їх упереджувати. Втрати корисної копалини є важливим показником виробничої дiяльностi пiдприємства.
Маркшейдерська служба пiдприємства повинна слiдкувати за додержанням черговостi виїмки рудних тiл чи вугiльних пластiв, враховувати кiлькiсть вiдбитої та фактично виданої корисної копалини, встановлювати причини втрат сировини, вiдображувати цi данi в державнiй статистичнiй звiтностi.
Тiльки маркшейдер на гiрничому виробництвi виконує розрахунок цiликiв загальношахтного призначення (пiд споруди, водоймища тощо) i тiльки вiн встановлює вiдповiднiсть фактично залишених цiликiв проектним. Обов’язково також контролюється величина експлуатацiйних цiликiв за площею та потужнiстю. При погашеннi гiрничих виробок завдяки точному нанесенню тимчасовi цiлики виймаються з максимальною повнотою. При пiдготовцi маркшейдера у вузi викладається спецiальний роздiл “Управлiння запасами гiрничого пiдприємства”. Використовуючи високий рiвень комп’ютерної пiдготовки, маркшейдерам за останнi роки вдалось в значнiй мiрi автоматизувати складний процес управлiння запасами.
П’ята задача – обов’язкова участь в складаннi рiчних, квартальних i перспективних планiв розвитку гiрничих робiт. Основою для складання планiв розвитку гiрничих робiт є план гiрничих виробок, на якому нанесено за даними маркшейдерських зйомок фактичне положення робiт на початок запланованого перiоду. Оскiльки план регулярно i поступово (згiдно з динамiкою розробки родовища) складав i поповнював саме маркшейдер, то, природно, нiхто краще за нього не володiє iнформацiєю, нанесеною на план. При зйомцi фiксувались стан гiрничих робiт, механiзацiя, дотримування паспортiв крiплень, геологiчнi проявлення родовища (порушення, флексури, перетиски, трiщинуватiсть, водопрояви, мiнливiсть структури i потужностi, стан покрiвлi i iн.), профiль колiй, стан конвеєра, вiдхилення вiд проекту i багато iнших особливостей. Завдяки цьому маркшейдер не просто знає стан гiрничого виробництва на данiй дiлянцi, а якби “вiдчуває його”. Крiм того, згiдно з його дипломом i квалiфiкацiєю, вiн вивчав у великому обсязi геологiчнi, гiрничi, економiчнi, математичнi дисциплiни, не говорячи про маркшейдерськi. Маркшейдеру, пiдкреслимо особливо (!), надано право ведення гiрничих робiт.
Шоста задача – контроль за правильним проведенням гiрничих виробок, їх напрямом, профiлем та перерiзом. Вона є однiєю з основних поточних задач кожного дiльничного маркшейдера. Задання напрямку гiрничiй виробцi передує великий комплекс маркшейдерських робiт (вимiрювальних, розрахункових, графiчних), виконаних з необхiдною точнiстю i контролем. Щоб задати напрям вiддаленiй виробцi на фланзi шахтного поля, маркшейдеровi доводиться iнодi повторювати побудову мережi кiлометрової або бiльше довжини, оскiльки, як було сказано, створенi ранiше маркшейдерськi пункти опорної мережi в умовах гiрничого тиску змiнили своє положення i не можуть служити початковими.
Слiд вказати i на те, що за останнi 150 рокiв методика виконання вимiрювальних робiт по створенню опорних мереж майже не змiнилась i здiйснюється за допомогою теодолiта i рулетки. Звичайно, цi прилади вдосконалювались, але це майже не вдосконалило загальну технологiю маркшейдерської роботи. Якщо для геодезичних робiт з’явились прилади та iнструменти (виготовленi в Нiмеччинi, Швейцарiї, Японiї), якi забезпечують можливiсть повної автоматизацiї вимiрювальних робiт на поверхнi, то для пiдземних умов таких приладiв практично немає. Вони, звичайно, мають бути сконструйованi у вибухобезпечному виконаннi. Тому маркшейдери, як i ранiше, користуються апаратурою без електричних та електронних вузлiв. Україна, на жаль, власних маркшейдерських iнструментiв майже не виробляє. Маркшейдерськi вiддiли шахт практично не мають в достатнiй кiлькостi необхiдного iнструментарiю (доводиться користуватись застарiлим). Імпортне обладнання, коштуючи досить дорого, не дає змоги автоматизувати вимiрювальнi роботи в пiдземних умовах.
Отже кропiтка маркшейдерська робота шостої задачi виконується в бiльшостi випадкiв застарiлим обладнанням завдяки майстерностi маркшейдерiв, їх ентузiазму i винахiдливостi. Кожний гiрник розумiє, що своєчасне задання напрямкiв виробкам та систематичний контроль за правильнiстю проходження, - одне з важливiших iнженерних завдань виробництва. І при всьому цьому майже неможливо переконати управлiння гiрничого виробництва в необхiдностi суттєвого “переозброєння” всiєї маркшейдерiї. Стали стандартними посилання на вiдсутнiсть коштiв, хоча всiм зрозумiло, що частка в собiвартостi однiєї тонни вугiлля, яка обумовлена витратами на маркшейдерське забезпечення, не перевищує 0,2%. Матерiальне забезпечення маркшейдерських служб гiрничих пiдприємств України на порядок чи на два нижче нiж в iнших країнах, а це вiдчутно пiдриває iмiдж добувних галузей нашої промисловостi.
Сьома задача – облiк та аналiз руху запасiв, втрат i видобутку корисної копалини. Запаси корисної копалини в значнiй мiрi являють собою економiчний i оборонний потенцiал держави. Тому, виконуючи сьому задачу, маркшейдер здiйснює функцiї державного контролю та захищає iнтереси України.
для розробки державному пiдприємству, юридичнiй або фiзичнiй особi. Облiк та аналiз, який виконує маркшейдер (сумiсно з геологом пiдприємства) дозволяє оцiнити не тiльки кiлькiсть видобутих запасiв, але i їх залишок. При цьому залишок розподiляється за групами в залежностi вiд ступеня пiдготовленостi до експлуатацiї (промисловi, розкритi, пiдготовленi, готовi до виймання i iн.). Звичайно, спiввiдношення цих груп запасiв встановлюється для кожного пiдприємства у вiдповiдностi з гiрничо-геологiчним умовами, рiвнем механiзацiї, планом видобутку, можливiстю реалiзацiї добутої маси корисної копалини i iн. Чiтке спiввiдношення кiлькостi запасiв в групах дає можливiсть забезпечувати виконання плану, контролювати кiлькiсть пiдготовчих виробок, визначити втрати та зубожiння корисної копалини. Якщо порiвнювати систематично цi данi з нормативами даного пiдприємства, то можна завжди зробити висновок щодо стабiльностi i ритмiчностi його роботи, виявити вiдхилення, намiтити мiри щодо лiквiдацiї їх, тощо.
Дуже важливим в цiй задачi є визначення залишкiв корисної копалини на складах, що в свою чергу дає можливiсть контролювати облiк видобутої за звiтний перiод (як правило, мiсяць) корисної копалини по пiдприємству в цiлому. Слiд вказати, що саме облiк, виконаний маркшейдерською службою, є надiйним, точним i приймається, як правило, для нарахування заробiтної платнi шахтарям. Данi маркшейдерських вимiрiв заносять в спецiальнi звiтнi документи якi формують iнформацiю щодо запасiв даного виду корисної копалини по пiдприємству, об’єднанню, державi.
Восьма задача – вивчення процесу зрушення гiрських порiд пiд впливом гiрничих розробок та визначення мiр охорони споруд на поверхнi землi i капiтальних гiрничих виробок вiд порушень.
що для практичного виявлення деформацiй при розробцi родовищ були потрiбнi високоточнi iнструменти та спецiальнi методики вимiрювань, якими володiли тiльки маркшейдери. В зв’язку з цим саме фахiвцi маркшейдерського напряму не тiльки виконували необхiднi вимiрювання, але й розробляли теоретичнi питання щодо цього процесу. Саме тому визначнi науковi працi по вивченню процесу зрушення гiрських порiд створили вченi-маркшейдери: проф. С. Г. Авершин (1901-1972 рр.), проф. Д. А. Казаковський (1909-1973 рр.), проф. П. М. Леонтовський (1871-1921 рр.), проф. І. М. Бахурiн (1880-1940рр.), проф. Г. М. Кузнєцов (1903-1995 рр.), проф. Г. Л. Фiсенко (1922-1988 рр.) i iншi. При вивченнi процесу зрушення за багато десятилiть виникло багато наукових напрямiв, якi розглядаються в маркшейдерiї, гiрничiй справi, геомеханiцi, фiзицi гiрських порiд, iнших сумiжних дисциплiнах. Встановити межi мiж цими роздiлами гiрничої науки неможливо й недоцiльно.
На гiрничому виробництвi саме маркшейдер визначає i розраховує необхiднi розмiри цiликiв для кожного об’єкта, який повинен охоронятись. Маркшейдер вивчає процес зрушення на конкретному виробництвi шляхом побудови спостережних станцiй, виконання вимiрювань i розрахункiв, складання графiкiв i вiдповiдної документацiї. Оскiльки кожне гiрничодобувне пiдприємство має конкретнi гiрничо-геологiчнi умови, процес зрушення гiрських порiд є iндивiдуальним. Завдяки розрахункам маркшейдерська служба визначає на земнiй поверхнi зону, яка пiдлягає зрушенню гiрських порiд в рiзнi перiоди при розробцi родовища або його частин. На основi ретельного аналiзу будуються прогнози щодо можливої забудови територiй, проведення транспортних артерiй, розробки мiр, завдяки яким деформацiї будуть мати припустимi величини.
пiдприємств сучасними iнструментами та засобами обчислювальної технiки; автоматизацiя польових вимiрювальних робiт, включаючи розробку i впровадження принципово нового обладнання, сконструйованого на основi сучасних досягнень науки; автоматизацiя обчислювальних i графiчних робiт. Першочерговою слiд вважати першу частину. Вона потребує досить значних матерiальних витрат. Орiєнтуючись на сьогоднiшню технологiю ведення маркшейдерських робiт, кожен вiддiл повинен мати, як необхiдне, таке обладнання: теодолiт-автомат для високоточних маркшейдерсько-геодезичних робiт, теодолiти-автомати для побудови опорних мереж в шахтi, теодолiти-автомати або кутомiри-автомати для знiмальних робiт, гiрокомпас-автомат для орiєнтування сторiн, лазерний вiддалемiр-автомат, лазернi покажчики-автомати для задання i контролю напрямiв гiрничим виробкам, прецизiйний нiвелiр для виконання високоточних маркшейдерсько-геодезичних робiт, нiвелiри-автомати для технiчного нiвелювання, комплекти спецiальних рейок, вискiв, штативiв, пристосувань для закрiплення точок та центрування iнструментiв, спецiальних фотокамер i приладiв для камеральних робiт, 4-5 сучасних персональних комп’ютери з зовнiшнiми пристроями (плоттерами, графопобудувачами, сканерами), програмне забезпечення для обчислювальних i графiчних робiт i багато iншого. Деякi з названих приладiв не розробленi у вибухобезпечному виконаннi, але при масових замовленнях закордоннi фiрми могли б таку роботу виконати. Приблизний пiдрахунок показує, що для повної комплектацiї маркшейдерського вiддiлу середньої шахти якiсними iнструментами i засобами сьогоднiшнього дня треба витратити 150-200 тис. доларiв США.
виробництву i випереджувати його. Студента завжди треба навчати на основi передових досягнень науки i технiки. Таку позицiю завдяки нормальному державному фiнансуванню займають i втiлюють у життя практично всi вузи розвинених країн. Маркшейдерськi кафедри вузiв нашої країни забезпеченi далеко не повнiстю. При вiдсутностi повноцiнного державного фiнансування розвитку лабораторної бази вищої освiти, очевидно, настав час для участi пiдприємств у лабораторному забезпеченнi вузiв, оскiльки саме виробництво зацiкавлене в одержаннi спецiалiста, який володiє передовою технiкою i технологiєю. Доречно вказати i на те, що науковий потенцiал наших вузiв досить високий (не нижче, а часто навiть вище зарубiжного) i при наявностi технiчної озброєностi кафедр всi технологiї та програмне забезпечення могли б розроблюватись у себе, а не купуватись за кордоном.
Враховуючи сучасний стан маркшейдерського iнструментарiю шахт i кар’єрiв, можлива часткова автоматизацiя обчислювальних i графiчних робiт при наявностi у вiддiлi засобiв обчислювальної технiки з зовнiшнiми пристроями. Такi досягнення є на деяких шахтах виробничого об’єднання “Павлоградвугiлля”. Маркшейдери цих шахт формалiзують виконання польових робiт iснуючими iнструментами, а в подальшому автоматизують обчислювальнi i графiчнi роботи, розроблюючи власне програмне забезпечення. Подiбну роботу можна розцiнювати, як промiжну стадiю на шляху до повної автоматизацiї.
Ми не розглядаємо вiддалену перспективу перегляду змiсту маркшейдерської працi. В гiрничiй лiтературi перiодично пiднiмаються питання i описуються науково-технiчнi розробки щодо безлюдної механiзованої виїмки корисних копалин з надр. Зрозумiло, що там, де можлива безлюдна виїмка, повинна бути забезпечена i безлюдна маркшейдерська зйомка виробленого простору, який треба вiдобразити на документацiї (змiст її у майбутньому i форма представлення теж пiдлягають фундаментальному переосмисленню). Орiєнтуючись на майбутнє, слiд зазначити, що вже сьогоднi iснують серйознi науковi розробки, якi передбачають автоматизовану методику маркшейдерської зйомки без знаходження маркшейдера у виробцi.
шахт, кар’єрiв, збагачувальних фабрик. В перелiк негативних впливiв породних вiдвалiв на природне середовище входять вiдчуження i втрата земель, забруднення водоймищ, викиди продуктiв горiння в атмосферу, забруднення повiтря через пилоутворення, видiлення отруйних речовин i газiв через хiмiчнi реакцiї всерединi териконiв i iн. Екологiчна полiтика держави i регiонiв передбачає виключення або зведення до мiнiмуму негативних впливiв вiдвалiв.
На територiї Донбасу знаходиться кiлька сотень териконiв (понад 600 – прим. ред.), рiзних за вiком, а також кар’єрiв, вiдвалiв пустих порiд, вiдвалiв шлакiв на металургiйних заводах. В останнi роки передбачено дуже багато дiйових заходiв в галузi гiрничо-промислової екологiї. При рiшеннi загальних i часткових питань робота маркшейдерських служб виходить на провiдне мiсце: дослiдження процесу формування вiдвалiв i визначення в них мiсцеположення найбiльш активних порiд, зйомка вiдвалiв, визначення об’ємiв порiд, проектування перемiщень порiд при заповненнi штучно утворених пустот або природних виїмок, розробка проектiв i маркшейдерське забезпечення рекультивацiї вiдвалiв та прилеглих територiй i iн.
Україна займає одне з провiдних мiсць серед держав свiту щодо кiлькостi корисних копалин та їх рiзноманiтностi. Проблеми гiрничодобувних галузей промисловостi призвели до значного скорочення видобутку сировини, погiршенню умов працi гiрникiв, скороченню фронту пiдготовчих робiт. Суттєво скороченi кошти на розвiдувальнi роботи, що в перспективi утворить труднощi, якi подолати буде майже неможливо при iснуючому станi галузi. В цих умовах необхiдно весь час вдосконалювати законодавство, яке регулює вiдносини при користуваннi мiнерально-сировинною базою. В цьому питаннi нашiй державi треба зробити дуже багато. Доцiльно, на зразок iнших країн, утворити самостiйну галузь права – гiрниче право. В цьому разi розрiзненi акти користування надрами будуть iнтегрованi в гiрничому законодавствi. В такому разi набагато простiше будуть вирiшуватись питання юридичного напряму.
Маркшейдеровi пiд час своєї роботи доводиться багато часу придiляти правовим, юридичним, органiзацiйним питанням, пов’язаним з надрокористуванням (пiдробка територiй, порушення особистих володiнь громадян при пiдробцi їх гiрничими розробками, затоплення земель при консервацiї та закриттi шахт i iн.). Настав час забезпечити високу юридичну грамотнiсть маркшейдера. Ця задача покладається на вищу школу, в якiй вже сьогоднi випускаючi кафедри передбачають викладання профiльно орiєнтованих дисциплiн, таких як “Гiрниче право”, “Основи природо- i надрокористування”. Вже тепер зрозумiло, що в майбутньому на маркшейдерськi служби пiдприємств буде покладено новi, не властивi їм до сьогоднiшнього дня, обов’язки.
Дванадцята задача – маркшейдерське забезпечення консервацiї, реструктуризацiї та закриття шахт. Фiнальний етап iснування гiрничого пiдприємства такого ж вiдповiдального вiдношення, як при вiдкриттi чи експлуатацiї пiдприємства. Спрощений пiдхiд до цiєї стадiї своєрiдного функцiонування виробництва зажди викликає небезпечнi i непередбаченi результати.
тощо. Маркшейдерська служба наприкiнцi роботи шахти повинна виконати дуже ретельно зйомку всiх виробок та пустот i точно нанести їх на план. Вся гiрничогеологiчна документацiя повинна бути поповненою, пiдписаною, оформленою для безтермiнового зберiгання. Разом з геологiчною службою маркшейдер складає детальну iнформацiю вiдносно запасiв корисної копалини що залишаються в надрах, цiликiв, втрат, стану виробок i iн. Це робота не така проста, як здається на перший погляд, i вимагає тривалото часу i значних працевитрат. Треба пiдготувати величезну кiлькiсть статистичної iнформацiї, вiдомостей, заповнити масу формулярiв. Мiж тим, саме в цей час на пiдприємствi залишається незначна кiлькiсть спецiалiстiв потрiбної квалiфiкацiї i виконати якiсно всю роботу майже неможливо. Не до кiнця вирiшено питання щодо процедури передачi документiв, примiщень для зберiгання. Не можна погодитись також з пропозицiями щодо зберiгання документацiї тiльки у електронному виглядi. Останнi з часом старiють, втрачають свою якiсть i не вiдповiдають призначенню безтермiнового зберiгання цiнних документiв.
гiрничого виробництва, в тому числi i в роботi маршейдерсько-геологiчних вiддiлiв. Завдяки цьому суттєво пiдвищується ефективнiсть маркшейдерського забезпечення гiрничих робiт.
створює геоiнформацiйну систему родовища, яку використовують при видобутку корисної копалини. Кiнцевий продукт роботи вiддiлу забезпечує користувачевi найбiльш природне представлення просторової iнформацiї щодо пласта або рудного тiла: його елементи залягання, глибина, потужнiсть, удавана густина, вмiст корисного чи шкiдливого компонента, особливостi системи добування, обводнення, газовидiлення (можна перелiчувати дуже довго). Саме маркшейдерсько-геологiчнi данi складають важливий компонент ГІС i являють собою основу цифрової моделi родовища. Маркшейдерська документацiя, як вихiдний продукт, може мати не тiльки вигляд планiв чи друкарських форм, але й електронних документiв на будь-яких носiях iнформацiї. Практично кожна сфера гiрничого виробництва, яка претендує на застосування ГІС-технолоiї, звертається в першу чергу до маркшейдерських планiв. Можна без перебiльшення констатувати, що маркшейдерсько-геологiчна iнформацiя є основою ГІС гiрничого виробництва. Для облiку та збереження документацiї маркшейдерського вiддiлу повиннi бути створенi виключно благопристойнi умови. Труднощi на цьому шляху слiд долати, не рахуючись з витратами. Втратити iнформацiю просто, вiдновити – неможливо.
якi переживає одна з найважливiших служб гiрничодобувних галузей промисловостi. Кiлькiсний склад маркшейдерського вiддiлу шахти не перевищує кiлькох десятих вiдсотка загальної кiлькостi штатних працiвникiв, а результати його роботи мають провiдне значення.
Хочу привернути увагу керiвникiв виробництва, адмiнiстраторiв, фiнансово-бухгалтерських працiвникiв до невиправдано бiдного становища матерiальної бази маркшейдерських вiддiлiв. Практично в кожному адмiнiстративному кабiнетi шахти знаходяться один-два сучасних комп’ютери, не говорячи про бухгалтерiю, де їх десятки. Немає їх тiльки в маркшейдерському вiддiлi, де їх повинно бути не менше чотирьох-п’яти, де вони вкрай необхiднi, бо саме тут вони ефективно впливають на рiвень i культуру виробництва. Їх придбання практично не вплине на собiвартiсть продукцiї шахти. Обладнання маркшейдерських вiддiлiв сучасними iнструментами i матерiалами принесе пiдприємству вiдчутну користь.
ЛІТЕРАТУРА
1. Справочник маркшейдера, часть 1 \Под ред. Буткевича Т. В. и Оглоблина Д. Н. -М.: Металлургиздат,1953,- 1032 с.
2. Справочник маркшейдера, часть 2 \Под ред. Буткевича Т. В. и Оглоблина Д. Н. -М.: Металлургиздат, 1955,- 936 с.
3. Из истории отечественной маркшейдерии \\ Маркшейдерский вестник. 2002. -№1, М., ФГУП (“Гипроцветмет”), - С 34-35.
|
