Адвокатура України 3
Адвокатура України
Органiзацiя сучасної адвокатури України.
Принципи i гарантiї адвокатської дiяльностi.
Вiдповiдно до Закону адвокатура України є добровiльним професiйним суспiльним об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, волевиявлень i представляти законнi iнтереси громадян України, iноземцiв, осiб без громадянства, юридичних осiб, надавати їм рiзну юридичну допомогу.
Адвокатура України здiйснює свою дiяльнiсть на принципах верховенства закону, незалежностi, демократизму, гуманiзму i конфiденцiйностi.
Закон про адвокатуру окремо закрiплює норму, яка стосується гарантiй адвокатської дiяльностi. Їй установлено, що професiйгi права, честь i гiднiсть адвоката охороняються законом; забороняється яке-небудь втручання в адвокатську дiяльнiсть, вимогу вiд адвоката вiдомостей, якi складають адвокатську таємницю. З цих питань вони не можуть допитуватися як свiдки.
Не допускається офiцiйне негативне реагування з боку органiв дiзнання, наслiдку, суду на правову позицiю адвоката в справi.
Адвокатом може бути громадянин України, який має вище юридичне утворення, стаж роботи чи юриста помiчника адвоката не менш двох рокiв, який здав квалiфiкацiйнi iспити, одержав посвiдчення на право займатися адвокатською дiяльнiстю i прийняв Присягу адвоката України. Для визначення рiвня професiйних знань осiб, якi мають намiр займатися адвокатською дiяльнiстю, створюються квалiфiкацiйно-дисциплiнарнi комiсiї адвокатури (на обласному рiвнi). Цi комiсiї дiють у складi двох палат - атестацiйної i дисциплiнарний.
Атестацiйна палата складається з 11 членiв. У нее входять чотири адвокати, чотири суддi i по одному представнику вiд Совмина АР Крим, обласних, Київської i Севастопольської мiських Рад народних депутатiв i соотв керувань юстицiї, а також вiддiлення Союзу адвокатiв України.
При Кабмiнi створюється Вища квалiфiкацiйна комiсiя адвокатури. У її склад входять по одному представнику вiд кожної квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї, Верховного Суду, Мiнюсту, Союзу адвокатiв.
Органiзацiйнi форми дiяльностi адвокатури.
Особа, кiт одержало свiдчення про право займатися адвокатською дiяльнiстю, має право практикувати iндивiдуально, вiдкрити своє адвокатське чи бюро поєднуватися з iншими адвокатами в колегiї, фiрми, контори й iншi адвокатськi об'єднання, якi дiють у вiдповiдностi iз Законом про адвокатуру i своїми статутами.
Дiяльнiсть адвокатських об'єднань ґрунтується на принципах добровiльностi, самоврядування, колегiальностi i гласностi. Вони реєструються в Мiн'юсту, пiсля чого повiдомляють мiсцевим органам влади про свою реєстрацiю, а адвокати - про одержання свiдчення.
Адвокати України виконують за Законом такi функцiї: дають консультацiї i роз'яснення по юр питаннях, уснi i письмовi довiдки вiдносно зак-ва; складають заяви, скарги й iншi документи правового характеру; свiдчать копiї документiв у справах, кiт вони ведуть; осущ представництво в судi, iнших гос органах; надають юр допомога пiдприємствам, установам, органiзацiям; здiйснюють правове забезпечення пiдприємницької i зовнiшньоекономiчної дiяльностi громадян i юр осiб; виконують свої обов'язки, передбаченi кримiнальним-процесуальним зак-вом, пiд час дiзнання i попереднього наслiдку.
Професiйнi i соц права адвоката, його обов'язку.
До проф прав адвоката Закон вiдносить: представництво, захист прав i законних iнтересiв громадян i юр осiб по їхньому поручительству у всiх органах, установах, органiзацiях; збiр вiдомостей про факти, якi можуть бути використанi як докази в цивiльних, господарських, кримiнальних справах i справах про адмiнiстративнi правопорушення. Закон надає право адвокату мати помiчника.
У соотв iз Законом адвокати користаються правом на вiдпустку i на усi види допомоги по гос страхуванню. Щодо розмiру внескiв у нього, то вони сплачуються адвокатом як особою, кiт займається дiяльнiстю, заснованої на особистiй власностi физ особи i винятково на його працi.
громадянина вiд оплати юр допомоги через його малозабезпеченiсть оплата працi адвоката осущ за рахунок держави.
Якщо договiр розривається достроково, оплата працi проводиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконаннi доручення внесена плата повертається чи громадянину юр особi чи цiлком частково, а при виникненнi суперечки - за рiшенням суду.
Якщо пiдозрюваний, обвинувачуваний, пiдсудний визнає свою провину в здiйсненнi злочину, адвокат, при наявностi основ для цього, повинний вiдстоювати перед судом, слiдчим, прокурором його невиннiсть. При цьому вiн зобов'язаний погодити свою позицiю з пiдзахисним, оскiльки колiзiя мiж позицiями адвоката i пiдзахисного явл неприйнятної. Адвокат не може визнати доведеної провину свого пiдзахисного, якщо останнiй її заперечує.
вiдомостей, отриманих адвокатом пiд час осущ проф обов'язкiв.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть адвоката.
Дисциплiнарне виробництво проти адвокатiв осущ дисциплiнарною палатою, кiт створюється в квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiях у складi 9 членiв: п'яти адвокатiв, двох суддiв, по одному представнику вiд керування юстицiї, Совмина АР Крим, обласний, Київської i Севастопольський мiсцевих гос адмiнiстрацiй, вiддiлення Союзу адвокатiв України.
Дисциплiнарна палата розглядає скарги громадян, а також окремi постанови судiв, постанови, представлення слiдчих органiв, заяви адвокатських об'єднань, пiдприємств, установ, органiзацiй на дiї адвокатiв; вирiшує питання про залучення адвоката до дисциплiнарної вiдповiдальностi i розглядає збудженi з цих питань справи.
До адвоката можуть бути застосованi такi дисциплiнарнi стягнення: попередження, призупинення на термiн до одного року дiї свiдчення про право займатися адвокатською дiяльнiстю, а також його анулювання. Адвокат може бути пiдданий дисциплiнарному стягненню не пiзнiше одного мiсяця з дня виявлення провини. Воно не може бути накладене пiзнiше шести мiсяцiв iз дня його здiйснення.
Через шiстьох мiсяцiв iз дня накладення стягнення дисциплiнарна палата може зняти його достроково при бездоганному поводженнi адвоката i чесному вiдношеннi до виконання обов'язкiв.
Адвокат у кримiнальному процесi.
Адвокат - захисник пiдозрюваного, обвинувачуваного, пiдсудного.
Пiдозрюваний - це особа, кiт затримали по пiдозрi в здiйсненнi прест чи до якого застосованi запобiжнi заходи до винесення постанови про залучення його як обвинувачуваного (ч. 1 ст. 43-1 КПК).
Обвинувачуваний - це особа, вiдносно кiт є досить доказiв, кiт указують на здiйснення прест, i на цiй пiдставi слiдчим винесена постанова про залучення його як обвинувачуваного (ч. 1 ст. 43 КПК). Пiсля передачi в суд обвинувачуваний наз пiдсудним, а пiсля винесення вироку - засудженим чи виправданої.
Право зазначених осiб на захист включає як право захищатися вiд чи пiдозри обвинувачення, так i право на захист своїх особистих i имущ вiдносин. Функцiя захисту виникає одночасно з функцiєю обвинувачення i здiйснюється паралельно з нею на всiх етапах руху кримiнальної справи, поки iснує обвинувачення.
Функцiю обвинувачення в крим процесi здiйснюють слiдчi органи, прокурор, суспiльний обвинувач, а також потерпiлий, гражд позивач i їхнi представники. Це - сторона обвинувачення.
Функцiю захисту вiд пiдозри й обвинувачення осущ пiдозрюваний, обвинувачуваний, пiдсудний i засуджений, їхнiй захисник, суспiльний захисник, а також гражд вiдповiдач i його представник. Це - сторона захисту.
Порушення права на захист завжди означає iстотне порушення вимог крим-процесс закону i явл однiєї з найбiльш розповсюджених основ для скасування чи вирокiв iнших рiшень у справi.
Забезпечення права пiдозрюваного, обвинувачуваного, пiдсудного на захист полягає в тому, що закон: надiляє їх як учасникiв процесу такий совок процесуальних прав, використання кiт дозволяє їм особисто захищатися вiд чи пiдозри обвинувачення в здiйсненнi злочину, вiдстоювати свої задо iнтереси; надає зазначеним особам право скористатися юр допомогою захисника; покладає на особу, кiт проводить дiзнання, слiдчого, прокурора, суддю i суд обов'язок до першого допиту особи роз'яснити йому право мати захисника i скласти про це протокол, надати можливiсть захищатися встановленими законом коштами вiд пред'явленого обвинувачення, забезпечити охорону його особистих i имущ прав (ст. 21 КПК).
45 КПК), причому є випадки, коли добровiльне вiдмовлення вiд захисника не можливий (ч. 3 ст. 46 КПК). Це вiдбувається в справах: 1) осiб, якi чи пiдозрюються обвинувачуються в здiйсненнi злочину у вiцi до 18 рокiв; 2) про злочини осiб, якi через своїх физ чи псих. недолiкiв (нiмi, глухi, слiпi) не можуть самi реалiзувати своє право на захист; 3) осiб, кiт не володiють мовою, на якi ведеться судочинство; 4) коли санкцiя статтi, по якiй квалiфiкується злочин, передбачає страту; 5) при проведеннi справи про застосування примусових мiр медичного характеру.
у справi в стадiї попереднього розслiдування i у всiх судових стадiях крiм процесу, включаючи стадiю виконання вироку.
У трьох випадках захисник допускається до участi в справi i до пред'явлення обвинувачення:
-у випадку затримки особи, пiдозрюваного в здiйсненнi злочину, чи застосування до нього запобiжного заходу у видi узяття пiд варту до пред'явлення обвинувачення - з моменту оголошення йому протоколу про чи затримку постанови про застосування цього запобiжного заходу, але не пiзнiше 24 годин з моменту затримки;
-у справах про суспiльно небезпечнi дiяння, зроблених особами в станi неосудностi, а також про злочин осiб, якi занедужали псих розладом пiсля здiйснення злочину, - з моменту одержання доказiв про псих розладi;
-у справах про суспiльно небезпечнi дiяння, зроблених неповнолiтнiми, - з моменту ознайомлення неповнолiтнього i його чи батькiв осiб, кiт їх замiняють, з постановою про закриття справи i з матерiалами справи, а у випадку примiщення неповнолiтнього в приймач-розподiльник - не пiзнiше 24 годин з моменту примiщення (ч. 2, 3, 5, ст. 44 КПК).
Закон мiстить перелiк обставин, кiт виключають участь у справi особи як захисника. Адвокат не має права прийняти доручення про надання юр допомоги у випадках, коли вiн у данiй справi чи надає ранiш надавав юр допомога особi, iнтереси кiт суперечать iнтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи, чи брав участь як слiдчий, особа, кiт проводило дiзнання, прокурор, суспiльний обвинувач, суддя, секретар судового засiдання, експерт, фахiвець, представник потерпiлого, цивiльний позивач (вiдповiдач), свiдок, перекладач, зрозумiлої, а також коли в чи розслiдуваннi в розглядi справи бере участь посадова особа, з кiт адвокат знаходиться в родинних вiдносинах (ч. 2 ст. 7 Закону про адвокатуру).
Одним з найбiльш дiючих коштiв, кiт дозволяє адвокату виконувати свої проф обов'язку в крим процесi, явл заява клопотань. З їхньою допомогою вiн доводить до зведення слiдчого, прокурора i судна своя думка про доведенiсть обвинувачення, обґрунтованостi квалiфiкацiї, доцiльностi прийняття конкретних процесуальних рiшень, сприяє збору, перевiрцi й оцiнцi доказiв. Клопотання адвоката - це письмове чи усне його звертання в особам, кiт уповноваженi здiйснювати крим-процесс дiяльнiсть по доведенню i приймати рiшення в справi, про здiйснення цими особами дiй, кiт входять у їхню компетенцiю, спрямоване на захист прав i задо iнтересiв пiдозрюваного, обвинувачуваного, пiдсудного. У клопотаннях адвоката можуть ставитися питання про витребування i прилучення до справи документiв i предметiв, про виклик нових свiдкiв, проведеннi допитiв, очних ставок i iнших слiдчих i судових дiй, про чи скасування замiнi запобiжного заходу, про закриття справи i т. д.
кiт на його думку заподiюють шкоду задо iнтересам його клiєнта.
З моменту допуску до участi в справi в стадiї попереднього розслiдування адвокат вправi: бути присутнiм при допитi пiдозрюваного, пред'явленнi обвинувачення, задавати питання учасникам справи. Пiсля завершення попереднього наслiдку адвокат має право разом з обвинувачуваним чи сам ознайомитися з усiма матерiалами справи.
доказу, заявляти вiдводи, оскаржити дiї i рiшення слiдчого i прокурора (ст. 219 КПК).
Адвокат - представник потерпiлого, гражд позивача i гражд вiдповiдача.
Потерпiлим визнається особа, кiт злочином заподiяний моральний, физ чи мат збиток (ч. 1 ст. 49 КПК). Цивiльним позивачем визнається громадянин, пiдприємство, чи установа органiзацiя, кiт понесли мат збиток вiд злочину i пред'явили при виробництвi в крим справi до обвинувачуваного чи до осiб, кiт несуть мат вiдповiдальнiсть за його дiї, гражд позов, тобто вимога про вiдшкодування збиткiв (ч. 1 ст. 50 КПК), кiт розглядається судом разом iз крим справою (ч. 1 ст. 28 КПК). Як гражд вiдповiдачi можуть бути притягнутi батьки, чи опiкуни iншi особи, а також пiдприємства, органiзацiї й органiзацiї, кiт у силу закону несуть мат вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяна прест дiями обвинувачуваного ( ч. 1 ст. 51 КПК).
Про визнання потерпiлим, гражд позивачем, а також про залучення як гражд вiдповiдача особа, кiт проводить дiзнання, слiдчий, суддя виносять постанову, а суд - рiшення. З цього моменту вони стають учасниками крим процесу, здобувають процесуальнi права для захисту своїх задо iнтересiв, у тому числi i право мати представника.
розглядi; заявляти вiдводи; подавати скарги на дiї особи, кiт проводить дiзнання, слiдчого, суддi i судна, а також на чи вирок рiшення суду i постанова суддi (ч. 3 ст. 49 КПК).
Представництво адвоката в цивiльному процесi.
Адвокат як правозахисник i представник у гражд процесi.
Задо України покладає на адвоката виконання в гражд процесi двох функцiй. У соотв зi ст. 6 Закону про адвокатуру i глави 12 (ст. 110 - 117) ЦПК адвокати в гражд процесi виконують одночасно функцiї правозахисникiв i представництва.
Участь адвоката в гражд процесi складається в здiйсненнi їм представництва i захисту суб'єктивних майнових i особистих немайнових прав i охоронюваних законом iнтересiв громадян i юр осiб i в сприяннi суду у всебiчному, повному й об'єктивному розглядi справи, прав i обов'язкiв сторiн. У процесуальному представництвi адвоката поєднуються два види правовiдносин - мiж адвокатом i особою, iнтереси кiт вiн представляє, мiж адвокатом i судом у гражд процесi. Правовiдносини мiж адвокатом i довiрителем мають матiв-прав i процесiв-прав характер. Матiв-прав ґрунтуються на договорi поручительства. Процесiв-прав зв'язку виникають iз приводу оформлення i визначення обсягу повноважень представника в гражд процесi i регулюються ст. 112-115 ЦПК.
Процесiв-прав положення адвоката при веденнi гражд справ у судi першої iнстанцiї. виникають з админ-прав вiдносин - скарга i заява, а при окремому виробництвi - заява.
Позовна заява складається адвокатом у письмовiй формi й у вiдповiдностi iз визначеним ст. 137 ЦПК змiстом. Суддя, до кiт надiйшло заяву, вирiшує питання про його прийняття. Вiдмовлення в прийняттi оформляється мотивованою постановою. З прийняттям позовної заяви виникають гражд процес правовiдносини, у кiт бере участь адвокат, який здобуває права й обов'язки процес представника.
При оформлених повноваженнях по веденню справи в судi адвокат вiдповiдача може використовувати загальнi процесуальнi кошти захисту, передбаченi ст. 99, 103 i iншими статтями ЦПК, а також спецiальнi кошту - заперечення позову i зустрiчний позов.
Касацiйнi оскарження i перевiрка судових рiшень i постанов, кiт не набрали сили, явл важливою процесуальною гарантiєю захисту прав осiб, що приймають участь у справi. Право касацiйного оскарження процесуальнi представники реалiзують шляхом подачi касацiйної скарги в письмовому видi за формою, передбаченої законом (ст. 289, 292 ЦПК).
Гражд процесуальним коштом реалiзацiї права на оскарження виступає заява спiвучасникiв i третiх осiб про приєднання до касацiйної скарги. Заява про це подається в письмовому видi, вiльного змiсту i гос митом не обкладається (ст. 296 ЦПК). Але заява представника про приєднання чи спiвучасника третьої особи до касацiйної скарги вважається такий, коли по правових пiдставах i правових наслiдках сходиться з касацiйною скаргою. Приєднання до касацiйної скарги реалiзується подачею заяви в суд першої чи касацiйної iнстанцiї.
Перевiрка в порядку нагляду судових рiшень i постанов, кiт набрали сили, явл процесуальною гарантiєю, кiт забезпечує захист прав сторiн i iнших осiб, кiт брали участь у справi, а також гос iнтересiв. Вони, а також їхнi представники, вправi звернутися зi скаргою до уповноважених осiб суду i прокуратури про опротестування судових рiшень у порядку нагляду.
Процесуальним забезпеченням захисту прав i задо iнтересiв осiб, кiт беруть участь у справi, явл також перевiрка законностi й обґрунтованостi рiшень i постанов суду, кiт набрали сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами. З цiєю метою особи, кiт беруть участь у справi, i їхнi уповноваженi представники мають право збудити справу виробництвом з переглядом чи рiшення постанови в зв'язку з нововиявленими обставинами, вступити в процес у справi, брати участь у судовому засiданнi, здiйснювати iншу процесуальну дiяльнiсть.
передбачене право на пред'явлення виконавчого документа до стягування (ст. 115 ЦПК). Реалiзацiя представником цього права поставлена в залежнiсть вiд наявностi визначених умов: вiднесення рiшення судових i несудових органiв до пiдвiдомчостi судового виконання; заяви в орган судового виконання з прикладеним до нього виконавчим документом; здiйснення дiй пiсля подачi заяви в межах процесуальних термiнiв з дотриманням правил про пiдсуднiсть.
|
