Вченi вважають що необхiдно видiлення комплексних галузей права (напр. Предпр. право) також i аграрне право Питання про видiлення такої галузi був поставлений в 70-х роках Якщо питання про мiсце в системi галузей права є спiрним то можна стверджувати чтоза останнi роки склалася наука АП як область наук. Дослiджень i однойменна навчальна дисциплiна. І менно з останньою крапкою зору треба розглядати АП. Предметом АП були агр-е отн-я кiт складаються в процессеС \ Х вироб-ва => право далж. Називатися у спiввiдношеннi з регульованими вiдносинами. Поняття З \ Х право та АП тотожнi вони регулюють однi й тi ж вiдносини на вiдмiну вiд колгоспного права
АП це спецiалiзована отр права
Комплексний метод І нарештi АП це iнтегрована отр права (об'єднання) Росiйське АП вивчає зак-во, регул заг отн, пов'язанi iз сiльськогосподарською деят-ю, практику її застосування, iст евознiкновенiя та розвитку
Об'єктивнi i суб'єктивнi передумови формування АП
Суб'єктивний фактор: зацiкавленiсть гос-ва а созданiiАП, функцiон-а с \ г сектору, це не можливо без хорошої норм бази. - Особаязначiмость с \ г в життi суспiльства - Наявнiсть специфiчних особливостей сх права (об'єкт фактор) - Наявнiсть специф. Спецiалiзацiї с \ г законодавства - Істот комплекс агр. Правоотн. Неьзя вiднести нi до однiєї iн ОТР права
Поняття i види А правовiдносин.
Сфера А пр-ий розширюється. Цi отн склад у сферi багатоукладної економiки. Сфера отн не огр тiльки призводства а ще й транспортуванням, реалiзацiї продукцiї, зберiгання Види отн Майновi Трудовi Органiзацiйно-управлiнськi (подр на внутр i зовнiшнi) Внутрiшнi це вiдносини усерединi сiльсько господарств товариств i товариств, коопер колгоспiв, радгоспiв. Внешнии це управленчiскiе вiдносини органiв державної влади та мiсцевого самоврядування з сiльсько госп-ми перед-ми i об'єднаннями. Цi отнош регулюються диспозитивними нормами
Агр вiдносини можна розглядати з одного боку як об'єктивну основу для формування АП, з iн з позицiї процесу правотворення, який завершується створенням джерел виражають норми АП. Тенденцiї говорять про динамка агр вiдносин -Зближення рiзних форм власностi на кiт базувалася с \ г деят-ть (зараз збiльшилася кiлькiсть форм власностi -Багатоукладнiсть сх права -Удосконалюється пр статус осiб, якi працюють у с \ г
Поняття та особливостi джерел аграрного права
Іст АП покликанi закреп-лять агр полiтику на будь-якому етапi. Особливостi: -В АП немає єдиного кодифiкованого акту (i поки не передбачається) -Наявнiсть спецiалiзованих норм, актiв вiдносяться до цiєї галузi (ФЗ про Ветеринарiя та iн) -Наявнiсть комплексних нормативних актiв (ФЗ про КФХозяйстве) -Унiфiкацiя законодавства -Зр роль законiв у регулюваннi А отн - Диференцiацiя зак-ва --В АП iстот норм акти кiт безпосередньо вих вiд гос-ва i дiллегiрованние (статути з \ х органiзацiй) санкцiанiрованние акти вих вiд гос-ва --Присутньо багато рекомендацiй (рекомендацiя не м бути джерелом у неї iнша структура це диспозицiя) Іст м б тiльки норма прийнята на основi рекомендацiї - - Тут завжди присутнiй багато локальних норм. актiв (їх роль велика)
Конституцiйнi засади АП
Основний закон Конституцiя Ст 9 про землi та iнших природних ресурсiв
до ведення Росiї согл ст 71 вiдносять - Федеральна держ власнiсть (на землю i на iн природн ресурси)
- Захист прав i свобод чел-ка i гр-на (в тому чсле й в обл агр правовiдносин)
- Розмежування держ власностi (передусiм на землi та iн природнi ресурси) - Природокористування охр окр середовища i обеспеч еколог безпеки
8. Роль агр зак-ва в умовах переходу до ринкових вiдносин. У наст час АП та законодавство д забезпечити перехiд до ринкової системи. Завдання АП та законодавства - формування норм i правових i законодавчих iнститутiв для функцiонування рин отношенiй. След зазначити зростання ролi норм гр, земельного права кiт бiльшого значення набувають у регулюваннi ринкових вiдносин в обл бiржової торгiвлi та її нових форм, таких як ф'ючерсна торговля. Появляються експортнi контракти на Сiльгосп продукцiю Головним напрямком є впровадження риночнихотн в усi ланки селькохоз отнош i у формуваннi Сiльгосп ринку Вiн хар-ни зв'язок м-у виробляє i споживачем, наявнiсть конкуренцiї. Найважливiше завдання правового регул рин отнош-укрiплення договорнихотн м-у Сiльгосп та iншими орг народного господарства. У прцессе економ реформи приняти багато законод актiв кiт закр осн напрями i принц розвитку рин вiдн в агр секторi, серед них головне знач мають акти про зем реформи, перетворення Сiльгосп пiдприємств в комерцiйнi органiзацiї, що орiєнтуються на принципi приватної власностi. Для реалiзацiї цих перетворень знадобилося созд нової правової бази. У рядi законiв у тому числi й Конституцiї отримала закрiплення многообра форм собств, свободу хазяйновитостi i предпринимат деят-ти, влаштовуються вмешат гос-ва у деят-ть Сiльгосп пiдприємств
9. Правовое регулювання ринку землi. Початок разв рин вiдн поклали встановлення права приватної власностi на землю i в цiлому рiзноманiття форм собст, констит закрiплює не тiльки част собств на землi громадян i юр осiб, держ i муниц собств i iншi форми власностi а й право вiльно осуществл влад корист i распоряж цiєї собств. Земля прирiвнюється до нерухомостi та зем оборот регулюється нормами ФЗ про волоку земель сiльськогосподарського госп призначення. Закрiплено право колгоспникiв вийти зi складу цих господарств i, отримавши земельний i майновий пай, земельну дiлянку мiг бути розширений за рахунок земель придбаних за плату. АП переходу до ринкової отн зазнавши сущ змiни сущ роль зiграв УКАЗ през-та Про регулювання зем вiдносин та розвитку агр реформи в росiї. Велика увага придiляється охоронi прав власностi вiд необгрунтованого втручання держ органiв в рин зем вiдн. УКЗ пр-та вiд 96г Про реализ констит прав гр-н на землю уточнив права власника Сiльгосп дiлянки на збереження за ними зем дiлянок, понад устан перед розмiрiв, уточненi права керiвникiв с \ г органiв на получ у власнiсть безкоштовно зем дiлянок з фонду перерозподiлу земель для ведення с \ г произв-ва, уточненi права на безкоштовну прирiзку гр-нам i юр особам зем дiлянок, зайнятих чагарником дрiбнолiссям. Зростає захист прав землекористувачiв вiд вмеш в їх деят-ть i восст порушеного прав. У обл зем вiдн складаються такi зделкi як купiвлi продажу, дарування, мiна, застава, оренда, спадкування. Специфiчним в АП явл дог-р оренди набере чинностi пiсля його реєстрацiї, здача землi допускається тiльки власником власником або користувачем, суб'єктами можуть бути i iноземнi гр-ни i iноземнi юр особи. Зем дiлянки кiт наход в у держ або муниц власностi, здаються в оренду адмiнiстрацiєю або мiсц виконавчими органами. Специфiчний також заставу зем дiлянки, при заставi дiлянку ост у заставодавця кiт явл власником зем дiлянки, також заставодавцем м. б кред фiн установа, що має лiцензiю на здiйснення заставних операцiй.
11. Ринок кредитiв i фiнансiв у сферi сiльського госп-ва. Регулювання кред \ фiн отнош предполаг держ пiдтримку с \ г виробництва, створ рiвних можл для доступу до фiнансiв i кредитах, при цьому повинен дотримуватися метод розподiль витрат м-у центром та мiсцевими органами. Кред полiтика д б спрямована на широкий доступ сх комерц органiзацiй до кредитних ресурсiв. З переходом вiд обязательног до доброї страхуванню склад ринок страхування. серед заходiв спрямованих на ругулiрованiе фiнансових отнош, можна вiдзначити зак-во кiт дозволяє з \ г пiдприємствам в ходi приватизацiї переходити на акцiонерну форму i випускати акцiї, але у гос-ва немає коштiв на фiнансування i це змушує брати кредити пiд заставу зем дiлянок ФЗ про заставi. Треба сказати i про податки вiдповiдно до зем кодексом передбачає стягнення плати за землю кiт вкл у себе зем податок та орендну плату, але податкiв зак-во не зовсiм i вимагає доопрацювання
Унiфiкацiя в АП є процес створення, об'єднання, iнтеграцiї
норм АП в одному джерелi АП з метою найбiльш повного i детального правового
регулювання суспiльних вiдносин, що складають предмет АП
джерела АП дозволяють:
охопити всю сукупнiсть однорiдних суспiльних вiдносин;
уникнути правових колiзiй i багатозначностi тлумачення норм АП;
уникнути правових прогалин при регулюваннi суспiльних вiдносин,
складають предмет АП;
зменшити кiлькiсть джерел АП;
пiдвищити рiвень юридичної технiки.
Унiфiкованими джерелами АП є:
Земельний кодекс РРФСР;
Закон РФ. "Про зерно";
Федеральний закон "Про державну реєстрацiю прав на нерухоме майно
i операцiй з ним ";
Указ Президента РФ "Про регулювання земельних вiдносин та розвитку аграрної
";
Постанова Уряду РФ "Про порядок приватизацiї та реорганiзацiї
пiдприємств i органiзацiй агропромислового комплексу "i т. д.
Диференцiацiя в АП є процес створення джерел АП,
характеризується видiленням сукупностi однорiдних суспiльних вiдносин у
рамках АП з метою їх спецiального правового регулювання з урахуванням специфiчних
особливостей даних вiдносин. Диференцiацiя джерел АП дозволяє:
* Охопити сукупнiсть однорiдних суспiльних вiдносин, що вимагають
спецiального регулювання;
* Уникнути правових колiзiй i багатозначностi тлумачення норм АП;
уникнути правових прогалин та невизначеностi при регулюваннi суспiльних
пiдвищити рiвень юридичної технiки
Диференцiйованими джерелами АП є:
Закон РРФСР Про СФГ;
Федеральний Закон Про садiвничих, городницьких
об'єднаннях громадян та iн
12. Завдання держ регулювання агропромислового виробництва. Вiдповiдно до ФЗ Про держ рег агропром вироб-ва вiд 97г Стаття 1. Поняття та завдання державного регулювання агропромислового виробництва Державним регулюванням агропромислового виробництва визнається економiчний вплив держави на виробництво, переробку та реалiзацiю сiльськогосподарських продукцiї, сировини i продовольства, включаючи рибу i морепродукти, а також на виробничо-технiчне обслуговування та матерiально-технiчне забезпечення агропромислового виробництва. Завданнями державного регулювання агропромислового виробництва є стабiлiзацiя та розвиток агропромислового виробництва, забезпечення продовольчої безпеки Росiйської Федерацiї, полiпшення продовольчого забезпечення населення, пiдтримка економiчного паритету мiж сiльським господарством та iншими галузями економiки, зближення рiвнiв доходу працiвникiв сiльського господарства i промисловостi, захист вiтчизняних товаровиробникiв у сферi агропромислового виробництва.
16. основнi ф-iї Держ хлiб iнспекцiї У соотв
про Державної хлiбної iнспекцiї при Урядi Росiйської Федерацiї 7. Росгосхлебiнспекцiя вiдповiдно до покладених на неї основних завдань здiйснює такi функцiї: 1) визначає вiдповiднiсть якостi зерна та продуктiв його переробки вимогам нормативних i технiчних документiв; 2) контролює правильнiсть розрахункiв за зерно, що закуповується у сiльськогосподарських товаровиробникiв;
4) контролює правильнiсть ведення облiку зерна i продуктiв його переробки громадянами та юридичними особами. 5) iнспектує якiсть зерна та продуктiв його переробки при їх виробництвi, ввезеннi в Росiйську Федерацiю i вивезеннi з Росiйської Федерацiї, i випуску цiєї продукцiї з державного резерву, видає сертифiкати якостi зерна та продуктiв його переробки; 6) контролює при виробництвi продуктiв переробки зерна дотримання науково обгрунтованих норм їх виходу; 7) розглядає i затверджує спад маси зерна i продуктiв його переробки за актами зачистки на витраченi або проiнвентаризованi партiї зерна та продуктiв його переробки; 8) визначає якiсть зерна та продуктiв його переробки з простроченим термiном зберiгання та видає висновки про можливiсть їх подальшого зберiгання чи використання;
10) здiйснює в установленому порядку лiцензування окремих видiв дiяльностi вiдповiдно до законодавства
Росiйської Федерацiї;
12) контролює дотримання встановленого порядку подання декларацiї рацiонального використання зерна громадянами та юридичними особами, якi здiйснюють дiяльнiсть iз зберiгання та переробки зерна; 13) бере участь у конкурсних комiсiях з вiдбору постачальникiв зерна та продуктiв його переробки для державних потреб;
16) розробляє та затверджує в установленому порядку форми i правила оформлення сертифiкатiв якостi зерна та продуктiв його переробки; 17) проводить оцiнку якостi зерна нового врожаю, його технологiчнi властивостi та розробляє рекомендацiї щодо його рацiонального використання; 18) бере участь у розглядi та затвердженнi спискiв найбiльш цiнних за якiстю сортiв зернових, зернобобових та круп'яних культур, а також пивоварного ячменю; 19) здiйснює вiдповiдно до законодавства Росiйської Федерацiї мiжнародна спiвпраця з питань якостi та рацiонального використання зерна та продуктiв його переробки;
21) органiзовує перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї спiвробiтникiв Росгосхлебiнспекцii, федеральної лабораторiї i територiальних пiдроздiлiв, а також бере участь в органiзацiї пiдготовки фахiвцiв з питань, що належать до компетенцiї Росгосхлебiнспекцii; 22) здiйснює заходи щодо соцiального захисту, полiпшення умов працi, житлових, культурно-побутових умов i медичного обслуговування працiвникiв Росгосхлебiнспекцii.
1) збереження цiльового використання земельних дiлянок; 2) встановлення розмiру загальної площi земельних дiлянок сiльськогосподарських угiдь, якi розташованi на територiї одного адмiнiстративно-територiального утворення суб'єкта Росiйської Федерацiї i можуть одночасно перебувати у власностi громадянина, його близьких родичiв, а також юридичних осiб, у яких данi громадянин чи його близькi родичi мають право розпоряджатися бiльш нiж 50 вiдсотками загальної кiлькостi голосiв, що припадають на акцiї або внески (частки), що складають статутних (складеному) капiтали даних юридичних осiб; 3) переважне право суб'єкта Росiйської Федерацiї або у випадках, встановлених законом суб'єкта Росiйської Федерацiї, органу мiсцевого самоврядування на купiвлю земельної дiлянки iз земель сiльськогосподарського призначення при його продажу, за винятком випадкiв продажу з публiчних торгiв; 4) преимущественное право субъекта Российской Федерации или в случаях, установленных законом субъекта Российской Федерации, органа местного самоуправления на покупку доли в праве общей собственности на земельный участок из земель сельскохозяйственного назначения при возмездном отчуждении такой доли участником долевой собственности в случае, если другие участники долевой собственности откажутся от покупки такой доли или не заявят о намерении приобрести такую долю в праве общей собственности на земельный участок из земель сельскохозяйственного назначения; 5) установление особенностей предоставления земельных участков из земель сельскохозяйственного назначения иностранным гражданам, иностранным юридическим лицам, лицам без гражданства, а также юридическим лицам, в уставном (складочном) капитале которых доля иностранных граждан, иностранных юридических лиц, лиц без гражданства составляет более чем 50 процентов; или безвозмездной основе в случаях, установленных федеральными законами.
