Атомна енергетика України 2

Атомна енергетика України 2 РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Атомна М. Нетiшин План. 1. Загальна характеристика. 2. Атомнi електростанцiї: b) Паливозабезпечення. 3. Капiтальне будiвництво. 4. Екологiчний стан. a) Екологiя та радiацiя. b) Радiоактивнi вiдходи та переробка їх. 5. Українське ядерне товариство. Інформацiйно-просвiтницька дiяльнiсть. 6. Висновки. 1. Загальна характеристика. щоб вийти з економiчної кризи, варто звернути увагу на енергетику, яка вiдiграє в життi країни не останню роль. Вона, як i бiльшiсть галузей промисловостi потерпає вiд кризи. І не варто закривати на це очi, оскiльки майбутнє України та її незалежнiсть повнiстю залежать вiд енергетики. Основа електроенергетики країни – Об’єднана Енергетична Система (ОЕС), яка здiйснює централiзоване електрозабезпечення споживачiв. ОЕС взаємодiє з енергетичними системами сумiжних країн та забезпечує експорт та iмпорт електроенергiї. В мiру обставин, якi склалися на даний момент головне базове навантаження в енергопроблемi несуть АЕС. Це зумовлено тим, що бiльшiсть ТЕС простоюють по причинi вiдсутностi палива. Централiзоване виробництво електроенергiї в ОЕС виконують 14 ТЕС, 8 ГЕС та 4 АЕС, якi входять до складу Нацiональної Атомної Енергогенеруючої Компанiї (НАЕК) “Енергоатом”. Кiлькiсть АЕС становила п’ять, але в результатi виведення з експлуатацiї 15 грудня 2000 року ЧАЕС їхня кiлькiсть скоротилася до чотирьох. 2. Атомнi електростанцiї. Зараз в Українi дiють 4 АЕС (Запорiзька, Рiвненська, Хмельницька та Пiвденно – українська. В експлуатацiї на АЕС України 13 енергоблокiв iз встановленою потужнiстю – 11848 мВТ. За 2000 рiк АЕС України було вiдпущено товарної продукцiї на суму 5,5 млрд. грн. Реально, станом на 1 сiчня 1999 роком виробництво електроенергiї на АЕС України зросло на 7,4%. В 2000 роцi було вiдпущено 77405 млн, кВТ/год е/е. Спiввiдношення встановленої потужностi з об’ємом виробництва е/е на АЕС України складає 26% до 44%. На 11 енергоблоках АЕС України встановлено реактори серiї ВВЕГ – 1000 i на двох енергоблоках реактори серiї ВВЕГ – 440, якi за технiчними характеристиками схожi до закордонних реакторiв PWR. Проектний термiн їх експлуатацiї 30 рокiв. Через 10 – 20 рокiв майже всi АЕС України вiдпрацюють свiй термiн. З 1986 року на АЕС України здiйснюється комплекс технiчних заходiв, спрямованих на пiдвищення безпеки та надiйностi ядерних енергоблокiв. Досить велика кiлькiсть тепломеханiчного та електротехнiчного обладнання (вiд 2 до 5 одиниць на блок) вимагає замiни внаслiдок закiнчення термiну їх експлуатацiї. У зв’язку з високою вартiстю замiни обладнання (близько 25 – 30 млн. доларiв США для реакторного i турбiнного вiддiлень одного блока ВВЕТ – 1000) i вiдсутнiстю на Українi його виробника, вживаються заходи щодо продовження термiну служби обладнання. Це зумовлює необхiднiсть збiльшення виробiтку електроенергiї за рахунок пiдвищення якостi виконання робiт i ефективностi управлiння. Окрiм того, на ситуацiю, що склалася, суттєво впливають фiнансовi труднощi. Значнi складнощi в роботi АЕС за останнi роки викликанi залежнiстю вiд iмпорту ядерного палива (iмпортується на 100% з-закордону). На 2001 рiк всi 13 енергоблокiв забезпеченi паливом. Палива було поставлено на суму 210 млн. доларiв США, на даний момент НАЕК “Енергоатом” сплатила за нього 180 млн. дол. США. Суму, яка залишилась планується сплатити до кiнця 1-го кварталу 2001 року. Великим недолiком залишається вiдсутнiсть необхiдної iнфраструктури для забезпечення надiйної i безпечної роботи АЕС, включаючи наукову та iнженерну пiдтримку їх експлуатацiї, забезпечення запасними частинами, змiнним обладнанням та матерiалами вiтчизняного виробника, економiчно доцiльну систему паливо – забезпечення, заховання вiдпрацьованих ядерних паливних збiрок i РАВ (радiоактивних вiдходiв), особливо тих, що мiстять довго-живучi радiоактивнi елементи. Для забезпечення необхiдного рiвня безпеки при експлуатацiї АЕС та створення умов для пiдвищення ефективностi роботи АЕС в єдинiй системi енергопостачання народного господарства i населення держави створено НАЕК “Енергоатом”. Враховуючи виняткову важливiсть надiйного функцiонування АЕС, їх значний внесок в загальне виробництво е/е, iснуючий дефiцит органiчного палива в Українi необхiдним є комплекс заходiв щодо: · - пiдвищення безпеки функцiонування енергоблокiв; · - пiдвищення потужностi дiючих АЕС за рахунок їх модернiзацiї; · - завершення будiвництва енергоблокiв №4 Рiвненської та №2 Хмельницької АЕС з реактором ВВЕР – 1000, що можливо здiйснити при наявностi необхiдних коштiв; · - вирiшення питання надiйного та економiчного забезпечення атомної енергетики ядерним паливом; · - вирiшення питання про спорудження термiнових сховищ ВЯП; · - вирiшення проблеми надiйного та безпечного зберiгання РАВ; у 80% дозволило б виробляти значно бiльшу кiлькiсть е/е, стiльки ж, скiльки будуть виробляти блоки на ХАЕС i РАЕС пiсля затвердження їх будiвництва. b) Паливо – забезпечення. Головна проблема паливо – забезпечення АЕС криється в тому, що 100% паливних збiрок доводиться iмпортувати з Росiї, тобто iснує цiлковита енергетична залежнiсть в цьому питаннi. Для забезпечення надiйної роботи АЕС України i запобiгання зупинки енергоблокiв через непередбаченi обставини при забезпеченнi свiжим ядерним паливом, доцiльно було створити державний запас свiжого ядерного палива. Оскiльки в Українi iснує 5 пiдприємств по видобуванню i переробцi уранової руди та деяких iнших компонентiв для виготовлення яд. палива, то для пiдвищення енергетичної безпеки держави бажано створити основнi елементи власного яд. паливного циклу (ЯПЦ). Однак за нинiшньої економiчної кризи доводиться вести мову про створення в найближчому майбутньому лише виробництва власних тепловидiляючих збiрок. Проте при цьому повинна бути доведена економiчна ефективнiсть створення вiдповiдного пiдприємства продуктивнiстю бiля 300 т урану в рiк. Доцiльно при цьому розглянути можливiсть кооперування в його спорудженнi з Чехiєю, Болгарiєю, Словаччиною й Угорщиною, що експлуатують АЕС радянської конструкцiї i вiдчувають тi ж труднощi, що й Україна. Але найбiльш реальним може стати розвиток тих ланок створення паливних збiрок для реакторiв ВВЕР, для яких в Українi iснують об’єктивнi передумови: власна урано - видобувна промисловiсть, запаси якiсних цирконiєвих руд, металургiйний потенцiал. Розвиток цих компонентiв та їх залучення у виробництво паливних збiрок дозволить знизити вартiсть поставок яд. палива для АЕС та iстотно скоротити валютнi витрати. Найбiльш актуальним з економiчної та полiтичної точок зору є створення власних сховищ ВЯП. Таке сховище введене у дiю 2000 року на Запорiзькiй АЕС. Необхiдно форсувати будiвництво аналогiчних сховищ на iнших АЕС. Це не тiльки дозволить щорiчно заощаджувати бiля 100 млн. доларiв США, але й забезпечити енергетичну незалежнiсть України. 3. Капiтальне будiвництво. Що стосується капiтального будiвництва, та його стан в електроенергетичнiй галузi внаслiдок нестачi коштiв є критичним. Через нестачу коштiв стримуються темпи проведення будiвельно-монтажних робiт, закупiвлi обладнання та матерiалiв, виконання проектних робiт. Але незважаючи на важкий фiнансовий стан, за рахунок власних коштiв енергопiдприємств споруджувались лiнiї електропередач, тепловi мережi реконструювались тепловi станцiї, тривало будiвництво житла та об’єктiв соцiальної сфери. Перспективне капiтальне будiвництво в енергетицi, враховуючи специфiку галузi, має плануватися на довгостроковий перiод, Сьогоднi воно визначається програмами розвитку країни та енергетики, в тому числi Програмою “Україна – 2010” i Нацiональною енергетичною програмою (НЕП) України до 2010 року. на перспективу виконувались вiтчизняними та зарубiжними органiзацiями з застосуванням рiзних методик та пiдходiв. Великi розбiжностi в оцiнках попиту дозволяють розробляти лише орiєнтованi плани капiталовкладень в галузь. Однак вони пiдтверджують те, що встановленi потужностi iснуючих електростанцiй здатнi забезпечити потреби країн до 2010 року. Орiєнтовно, розвиток е/е країни планується використати у два етапи: 1. 1999-2003 р. р 2. 2003-2010 р. р Так, до прiоритетних напрямкiв розвитку енергетики до 2003 року включенi (крiм iнших, якi стосуються ТЕЦ, ТЕС i ГЕС): · введення в дiю енергоблокiв високого ступеня готовностi (№2 Хмельницької, №4 Рiвненської АЕС); · реконструкцiя та модернiзацiя дiючих енергоблокiв АЕС з метою пiдвищення їх надiйностi i безпечностi; · створення програми продовження експлуатацiї енергоблокiв з реакторами ВВЕР – 1000 та ВВЕР – 440 на 10-20 рокiв та реалiзацiя її першочергових заходiв; · створення власного виробництва яд. палива; · органiзацiя виробництва обладнання для атомно-енергетичного комплексу; · створення iнфраструктури поводження з радiоактивними вiдходами та вiдпрацьованим яд. паливом; · збереження обсягiв експорту електроенергiї; · вибiр нового типу реакторiв для України та пiдготовка до перспективного будiвництва АЕС; · пiдготовка до зняття з експлуатацiї енергоблокiв з реактором ВВЕР; Весь комплекс заходiв перспективного будiвництва на першому етапi, який триватиме до 2005 року, має бути спрямоване на завершення будiвництва i реконструкцiї об’єктiв високого та середнього ступенiв готовностi. До числа цих заходiв вiдноситься завершення будiвництва енергоблокiв (№2 ХАЕС i №4 РАЕС). За оцiнками фахiвцiв Мiненерго, обсяг необхiдних капiталовкладень для обумовленого вище розвитку електроенергетики до 2010 року, складає 47 млрд. дол. США, в тому числi на розвиток традицiйної енергетики – 35 млрд. дол. США, атомної енергетики i промисловостi – 12 млрд. дол. США. За умови економiчної нестабiльностi держава повинна брати участь в iнвестуваннi енергетики, як галузi з високою фондоємнiстю та тривалим iнвестицiйним циклом. У зв’язку з цим, доцiльним є наступний роздiл коштiв за джерелами фiнансування: · - для об’єктiв традицiйної енергетики : 50% - державний бюджет; 20% - власнi кошти пiдприємств 30% - iншi джерела; 60% - державний бюджет; 40% - власнi кошти; Однак виходячи з економiчної ситуацiї, що склалася, вiрогiднiсть одержання коштiв з державного бюджету в необхiднiй кiлькостi є сумнiвною. Тому Мiненерго працювало над питанням збiльшення частки власних та залучених коштiв на фiнансування розвитку електроенергетики та вiдповiдного скорочення частки держбюджету. Доцiльно також розглянути питання щодо накопичення iнвестицiйних коштiв та за рахунок вiдповiдного збiльшення тарифiв на електричну та теплову енергiю. a) Екологiя та АЕС Екологiчний стан об’єктiв атомної енергетики характеризується величинами газо-аерозольних викидiв та рiдких скидiв радiоактивних речовин. Середнi iндивiдуальнi дози опромiнення персоналу АЕС України не перевищують гранично – допустимих рiвнiв i мають загальну тенденцiю до зниження. За показниками доз опромiнення такi АЕС, як ЗАЕС, РАЕС, ХАЕС можуть конкурувати з закордонними. Однак Пд. -Українськiй АЕС слiд вжити заходiв щодо зниження iндивiдуальних доз опромiнення. Що ж до величини викидiв радiоактивних речовин у навколишнє середовище атомних станцiй України, то на сьогоднi вони не перевищують гранично – допустимих. b) Радiоактивнi вiдходи та переробка їх. Україна входить до першої десятки країн свiту з виробництва е/е на АЕС i є однiєю з провiдних країн з видобутку та переробки уранових руд. При наявностi розвинутої атомної промисловостi вона внаслiдок розпаду СРСР практично втратила iнфраструктуру поводження з РАВ: проектнi та технологiчнi iнститути, заводи з переробки ВЯП, виробничi потужностi, якi забезпечували обладнанням, апаратурою, тощо, без чого не можливе нормальне функцiонування основного виробництва. поводження з РАВ. Основнi об’єкти накопичення та зберiгання РАВ – це АЕС, пiдприємства урано-переробної промисловостi, спец комбiнати державного об’єднання “Радон”. однак в середньому на всiх АЕС України за рiк утворюється близько 6 тис. куб. м твердих РАВ i бiля 2,7 тис. куб. м рiдких РАВ. Крiм РАВ, що зберiгаються на АЕС, атомна промисловiсть має РАВ активнiстю бiля 1000 Кюрi у виглядi сховищ Схiдного гiрничо-збагачувального комбiнату та Приднiпровського хiмзаводу, якi розташованi на площi 1,6 тис. га. Ситуацiя, що склалася в ядерно-промисловому комплексi України з накопиченням РАВ i вiдсутнiсть будь яких помiтних практичних напрацювань в галузi переробки, транспортування та зберiгання РАВ, примусила Державний комiтет України з використання ядерної енергiї на початку 90 рокiв розробити i реалiзувати комплекс першочергових невiдкладних заходiв з метою пiдготовки до створення пiдгалузi поводження з РАВ для вирiшення внутрiшньо – вiдомчих i мiжнацiональних проблем поводження з РАВ. З цiєю метою на замовлення вже неiснуючого Державкоматому було виконано концептуальний i технiко-економiчний аналiз ситуацiї, що склалася з РАВ в країнi, визначенi та економiчно обґрунтованi основнi напрямки створення галузi поводження з РАВ для ядерно-енергетичного i промислового комплексу України. Основний стратегiчний напрямок Державної програми – це створення централiзованої системи iз збирання, переробки, зберiгання, транспортування та поховання РАВ. Реалiзацiя цiєї стратегiї передбачається шляхом будiвництва Центрального пiдприємства з переробки РАВ, будiвництва тимчасових сховищ та об’єктiв з поховання РАВ, контейнерiв для їх пакування та транспортних засобiв для перевезення. На сьогоднi ведуться перед проектнi роботи з будiвництва Центрального пiдприємства переробки РАВ та комплексу “Вектор”, на якому планується довгострокове зберiгання та поховання РАВ. Згiдно з Мiжнародними правилами ВЯП має повертатися до країни-виробника (Росiя), де з нього вилучать всi кориснi елементи, а рештки повертаються до країни споживача (Україна). Через вiдсутнiсть власного сховища в Українi було досягнуто мiждержавної угоди, за якою ВЯП зберiгалося у Красноярську – 47. Вартiсть такої послуги складала бiля 300 дол. за 1 кг урану, що становить бiля 25% свiтового рiвня тарифiв. У сiчнi 1999 року було введено заборону на розмiщення ВЯП на територiї Красноярського краю i проголошено про необхiднiсть пiдвищення до свiтового рiвня тарифiв на складування i переробку вiдходiв. Це, а також iншi чинники, призвели до необхiдностi вишукувати можливостi збереження ВЯП на територiї України. Для цього передбачається спорудження сухих сховищ при атомних електростанцiях i спорудження центрального сухого сховища в Чорнобильськiй зонi. На сьогоднiшнiй день в експлуатацiю введенi ВЯП на ЗАЕС. Планується встановити 380 контейнерiв, термiн зберiгання в яких складатиме 50 рокiв. Вартiсть поховання ВЯП в металево – бетонних контейнерах оцiнюється в 50 дол. за кiлограм урану. Винятково важливими завданнями є робота з громадськiстю та засобами масової iнформацiї, iнформативно видавнича дiяльнiсть. Вiд якостi вирiшення цих завдань залежить ставлення найширших верств населення до ядерної енергетики, а також – її майбутнє. З цiєю метою в квiтнi 1993 року було створено Українське ядерне товариство (УКР ЯТ), основна дiяльнiсть якого спрямована на вирiшення наступних проблем: · роботу з молоддю, студентами, учнями; · роботу з громадськiстю та засобами масової iнформацiї; · iнформативно – видавничу дiяльнiсть; · допомога у вирiшеннi екологiчних питань яд. енергетики; · традицiйнi конференцiї “Молодь в ядернiй енергетицi”; · щорiчнi семiнари “Екологiчний монiторинг АЕС”; · видання росiйською мовою iнформативного бюлетеня Європейського ядерного товариства “NUCLEUS”; · видання науково-технiчного збiрника “Радiацiйна та екологiчна безпека пiдприємств ЯПЦ”; · проведення круглих столiв, в тому числi виїзних, та прес-конференцiй; · лекцiї та загально – освiтнi виступи по радiо та телебаченню; · робочi зустрiчi з полiтиками та екологами; · спiльнi заходи з iнформацiйними центрами АЕС; · робота секцiй культури та жiночi секцiї при УКР ЯТ та iншi; Українське ядерне товариство увiйшло до Координацiйної Ради ядерних товариств країн СНД (КР ЯТ СНД), а також є нацiональним представником в агентствi NucNet. 1. Преса: газети “Перспектива” та “Енергобудiвник”. 2. Інформацiйний центр ХАЕС. 3. Офiцiйнi джерела та iнформацiйний вiсник “Крок”. 6. Висновки Головне базове навантаження в енергосистемi несуть АЕС, якi згiдно з регламентом повиннi працювати в базовому режимi. При зниженнi частоти до 49 Гц АЕС частково розвантажуються i тим самим значно збiльшують дефiцит е/е. У разi аварiйної зупинки атомного енергоблоку може виникнути не прогнозований лавиноподiбний процес спрацювання систем автоматичного подiлу ен. системи на незбалансованi частини, тобто “розвал” енергосистеми. · Сьогоднi в роботi на АЕС України 13 дiючих енергоблокiв. На 11-ти з них встановлено реактори серiї ВВЕР – 1000, проектний термiн експлуатацiї яких складає 30 рокiв. Значна частина тепломеханiчного та електротехнiчного обладнання вже вимагає замiни внаслiдок закiнчення термiну їх експлуатацiї. · Реалiзацiя проекту завершення будiвництва енергоблокiв ХАЕС – 2 та РАЕС – 4 передбачається за рахунок коштiв Європейського банку реконструкцiї та розвитку (ЕБРР), Євроатому, експортно – кредитних агентств, а також власних коштiв НАЕК “Енергоатом”. · Робота АЕС повнiстю залежить вiд поставок тепловидiляючих збiрок з Росiї. В зв’язку закiнчення термiну їх обов’язкових поставок (як компенсацiї за вивезену з України ядерну зброю) питання про надiйне паливо – забезпечення АЕС значно загострюється. · Перспективне капiтальне будiвництво в енергетицi, враховуючи специфiку галузi, має плануватись на довгостроковий перiод. Орiєнтовно, розвиток електроенергетики країни планується виконати у 2 етапи: 1999 – 2003 роки та 2004 – 2010 р. р. Весь комплекс заходiв перспективного будiвництва на 1-му етапi до 2003 року має бути спрямовано на завершення будiвництва i реконструкцiї об’єктiв високого та середнього ступеня готовностi, в число яких включенi i енергоблоки ХАЕС – 2 та РАЕС – 4. · Екологiчний стан об’єктiв атомної енергетики постiйно контролюється. Величини скидiв радiоактивних речовин у навколишнє середовище, атомних станцiй України є безпечними для здоров’я людини та навколишньої природи. · Стан радiацiйного захисту на АЕС характеризується рiвнем опромiнення персоналу. Середнi iндивiдуальнi дози опромiнення персоналу АЕС України не перевищують гранично – допустимих рiвнiв i мають загальну тенденцiю до зниження. · У зв’язку з введенням заборони на розмiщення вiдпрацьованого ядерного палива на територiї Красноярського краю, куди ранiше надсилалося на переробку ВЯП вiд ВВЕР – 1000, та через iншi чинники постало питання збереження ВЯП на територiї України. До сьогоднi введено в дiю сховище при ЗАЕС. Передбачається спорудження сховищ й при iнших АЕС та центрального сухого сховища в Чорнобильськiй зонi. (УКР ЯТ), яке увiйшло до координацiйної Ради ядерних товариств країн СНД (КР ЯТ СНД), а також є нацiональним представником в агентствi NucNet.