Болонський процес та кредитно-модульна система органiзацiї навчального процесу
Подальшi соцiально-економiчнi й полiтичнi змiни в суспiльствi, змiцнення державностi України, входження її в цивiлiзоване свiтове спiвтовариство неможливi без модернiзацiї системи вищої освiти, спрямованої на пiдготовку фахiвцiв на рiвнi мiжнародних вимог.
Однiєю iз передумов входження України до єдиного європейського та свiтового освiтнього простору є впровадження в систему вищої освiти України основних iдей сформульованих Болонською декларацiєю 1999 року.
Головна мета процесу що розпочався у вищiй освiтi бiльшостi країн Європи i отримав назву згаданої вище декларацiї - консолiдацiя зусиль наукової та освiтянської громадськостi й урядiв країн Європи для iстотного пiдвищення конкурентоспроможностi європейської системи науки i вищої освiти у свiтовому вимiрi, а також для пiдвищення ролi цiєї системи в суспiльних перетвореннях.
Болонський процес має свою передiсторiю, що полягає в розробленнi та пiдписаннi представниками країн Європи Лiсабонської конвенцiї (1997 р.) про визнання квалiфiкацiй для системи вищої освiти європейського регiону та Сорбонської декларацiї (Париж, Сорбонна, 1998 р.) щодо узгодження структури системи вищої освiти в Європi. Сам же Болонський процес на рiвнi держав було започатковано 19 червня 1999 року в Болоньї (Італiя) пiдписанням 29 мiнiстрами освiти вiд iменi своїх урядiв документа, який назвали "Болонська декларацiя". Цим актом країни-учасницi узгодили спiльнi вимоги, критерiї та стандарти нацiональних систем вищої освiти i домовилися про створення єдиного європейського освiтнього i наукового простору до 2010 року.
Наступний етап Болонського процесу вiдбувся в Празi 19 травня 2001 року, де було пiдписано Празьке комюнiке представниками вже 33 країн Європи.
та конкурентоспроможностi європейського простору вищої освiти для iнших регiонiв свiту.
уже й на докторськi ступенi. Зазначається, що європейськи1й простiр вищої освiти та європейський простiр дослiдницької роботи – двi взаємопов’язанi частини сукупностi знань.
Четвертий самiт Болонського процесу був проведений 19-20 травня 2005 року в Бергенi (Норвегiя). Саме тодi Україна була прийнята до країн, що входять до європейського освiтнього простору та є учасниками Болонського процесу.
Забезпечення умов для розширення мобiльностi представляє для України одне з найважливiших завдань її iнтеграцiї до Болонського процесу. Це стосується студентiв, викладачiв i науковцiв України, яким надається пiдтримка в рамках мiжнародних угод: 86 мiжурядових та 46 мiжвiдомчих угод з 61 країною свiту, 17 з них про взаємне визнання документiв про освiту, науковi ступенi i вченi звання, прямих угод мiж вищими навчальними закладами i науково-дослiдницькими установами та мiжнародними програмами, що реалiзуються в Європейському регiонi, i є доступними для України.
Якi ж основнi вимоги ставить членство України в Болонському процесi перед всiєю системою освiти та вищими навчальними закладами зокрема? В основному їх можна звести до таких шести ключових позицiй:
- прийняти зручнi та зрозумiлi градацiї дипломiв, ступенiв i квалiфiкацiй;
- увести двоступеневу структуру вищої освiти;
- використовувати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS - European Community Course Credit Transfer System) i додаткiв до дипломiв;
- напрацьовувати, пiдтримувати i розвивати європейськi стандарти якостi iз застосуванням зрозумiлих порiвнюваних критерiїв, механiзмiв i методiв їх оцiнки;
- усунути iснуючi перепони для розширення мобiльностi студентiв, викладачiв, дослiдникiв i управлiнцiв вищої школи.
- забезпечувати привабливiсть системи європейської освiти.
Враховуючи цi вимоги та для найбiльш оптимального та безболiсного переходу вiд iснуючої системи освiти в Українi до новiтньої, яка враховуватиме основнi положення Болонського процесу була розроблена модель кредитно-модульної органiзацiї навчального процесу.
З метою перевiрки цiєї моделi рiшенням колегiї Мiнiстерства освiти i науки України вiд 24 квiтня 2003 року було розпочато проведення педагогiчного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи органiзацiї навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рiвнiв акредитацiї.
На сьогоднi у педагогiчному експериментi задiянi 106 вищих навчальних закладiв ІІІ-ІV рiвнiв акредитацiї, де охоплено понад 120 тис. студентiв (5189 академiчних груп) за 75 напрямами пiдготовки.
За час проведення експерименту Мiнiстерством освiти i науки розроблено Тимчасове положення про органiзацiю навчального процесу в кредитно-модульнiй системi пiдготовки фахiвцiв (наказ МОН вiд 23 сiчня 2004 року №48), а також визначено особливостi органiзацiї навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчання (наказ МОН вiд 20 жовтня 2004 року № 812).
Вказанi нормативнi документи визначають такi основнi положення:
- цiна кредиту для напрямiв пiдготовки (спецiальностей), з яких проводиться експеримент, складає 36 годин. Нормативна кiлькiсть залiкових одиниць на один навчальний рiк - 60 кредитiв. Вiдповiдно, для пiдготовки бакалавра - 240 кредитiв.
- кiлькiсть кредитiв за навчальну дисциплiну визначається дiленням загального обсягу годин з навчальної дисциплiни на цiну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту).
- у навчальних та робочих планах експериментальних напрямiв пiдготовки вводиться додаткова графа "Кредити ECTS".
- в академiчнiй довiдцi в графi "Години" через дрiб зазначається кiлькiсть кредитiв ECTS, а в графi "Оцiнки" через дрiб - оцiнка за шкалою ECTS.
Наразi у вищих навчальних закладах України розпочинається другий етап впровадження кредитно-модульної системи у навчальний процес, який передбачає охоплення бiльшого контингенту студентiв та викладачiв.
Вiдповiдно до рiшення Вченої ради ЧНУ вiд 29. 06. 05 вчитися за кредитно-модульною системою з 1 вересня 2005-2006 навчального року будуть всi студенти І курсу денної форми навчання.
2. Запровадження кредитної системи як системи визначення та облiку трудомiсткостi (обсягу) навчального навантаження студента впродовж семестру, навчального року чи всього термiну навчання у кредитах. Для цiєї мети запропоновано використовувати Європейську систему перезарахування кредитiв (Європейську кредитно-трансферну систему–ECTS), зробивши її нагромаджувальною, здатною працювати в рамках концепцiї навчання «впродовж усього життя».
3. Контроль якостi освiти, оцiнка якого повинна ґрунтуватись не на тривалостi або змiстi навчання, а на володiннi випускниками тими знаннями, умiннями i навичками, якi вони отримали в процесi усього перiоду навчання.
Передбачається встановлення стандартiв високої якостi транснацiональної освiти, що полегшить порiвнюванiсть квалiфiкацiй у всiй Європi.
4. Розширення мобiльностi студентiв, завдяки якiй вони за умови навчання в системi двоступеневої освiти, кредитування обсягу навчального навантаження та оцiнювання якостi навчання, мають можливiсть здобувати чи завершувати освiту у вищих навчальних закладах iнших країн Європи.
Розширення мобiльностi передбачається також для викладачiв, науковцiв, апарату управлiння з метою взаємного збагачення європейським досвiдом.
6. Забезпечення привабливостi i конкурентноздатностi європейської системи освiти у свiтi. Це досягається завдяки загальноєвропейськiй системi гарантiї якостi освiти, кредитної системи накопичення, легкодоступних квалiфiкацiй тощо.
як двох основних принципiв суспiльства, заснованих на знаннях.
Україна приєдналася до Болонського процесу на саммiтi мiнiстрiв освiти країн, що вiдбувся в м. Бергенi (Норвегiя) 19-20 травня 2005 року i стала повноправним учасником формування загальноєв-ропейського простору вищої освiти.
1. 1. 3. У чому сутнiсть кредитно-модульної системи?
Кредитно-модульна система (КМС) – це модель органiзацiї навчального процесу, яка ґрунтується на поєднаннi двох складових: кредитiв (залiкових освiтнiх одиниць) та модульної технологiї навчання i охоплює змiст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю навчальної дiяльностi студента в процесi аудиторної i самостiйної роботи та якостi його знань i умiнь.
Метою впровадження кредитно-модульної системи в унiверситетi є пiдвищення якостi вищої освiти фахiвцiв i забезпечення на цiй основi конкурентоспроможностi випускникiв та престижу української вищої освiти у європейському i свiтовому освiтньому просторi.
Проте, кредитно-модульна система передбачає не стiльки розпо-дiл змiсту навчання вiдповiдних освiтньо-професiйних програм на модулi, як впровадження модульних технологiй навчання, що передбачає обов’язковий розподiл кожного змiстового модуля на навчальнi елементи. А з кожного навчального елементу – розроблення викладачем навчально-методичного забезпечення самостiйної пiдготовки для кож-ного студента (iндивiдуальнi завдання, пояснення, поради, лiтературнi джерела iнформацiї, алгоритми розв’язання задач, тести для самоконтролю тощо). Таке забезпечення навчального процесу не менш, якщо не бiльш, важливе, нiж розподiл змiсту навчання на модулi, що гарантує якiсть вищої освiти, мобiльнiсть усiх суб’єктiв навчання, їх конкурентоспроможнiсть, що є основними принципами Болонського процесу.
(набуття наперед заданих знань), органiзацiї самостiйного навчання студентiв i отримання потрiбних їм знань. Тобто, акцент пiдготовки фахiвцiв переноситься з навчальних занять на самостiйну роботу студента, що потребує допомiжного матерiально-технiчного та навчально-методичного забезпечення.
Основними завданнями є:
вимоги нацiонального та мiжнародного ринкiв працi;
• забезпечення можливостi навчання студентiв за iндивiдуальною варiативною частиною освiтньо-професiйної програми, що сформована за вимогами замовникiв та побажаннями студента i сприяє його саморозвитку та пiдготовцi до життя у вiльному демократичному суспiльствi;
• пiдвищення мотивацiї студентiв до набуття знань та умiнь, а також вiдповiдальностi за результати власної навчальної дiяльностi;
• стимулювання систематичної та якiсної аудиторної i самостiйної роботи студентiв, ефективної практичної пiдготовки з метою досягнення високої якостi вищої освiти;
• прищеплення студентам почуття навчальної дисциплiнованостi;
• забезпечення мобiльного зворотного зв’язку у системi «викладач-студент»;
• пiдвищення об’єктивностi оцiнювання рiвня набутих студен-тами знань та умiнь;
1. 1. 6. Що таке Європейська кредитно-трансферна система (European Credit Transfer System – ECTS)?
межами своєї країни у будь-якому закордонному вищому навчальному закладi, з яким його рiдний заклад має партнерськi стосунки (угоду про спiвпрацю).
Для гарантування прозоростi i полегшення визнання за кордоном навчальних досягнень студента, здобутих у навчальному закладi рiдної країни, з метою продовження його навчання чи визнання диплому як пiдстави для працевлаштування, розроблено загальнозрозумiлу систему оцiнювання, що базується на облiку кредитiв та оцiнок. Названо цю систему Європейською системою перезарахування кредитiв або Європейською кредитно-трансферною системою.
1. 1. 7. Що таке кредити ECTS?
Кредити ECTS – це числовий еквiвалент навантаження (вiд 1 до 60), призначеного для навчальних дисциплiн вiдповiдного курсу (ро-ку навчання), щоб охарактеризувати навчальне навантаження студента яке вимагається для їх завершення. Кредити ECTS вiдображають кiлькiсть роботи, якої вимагає кожна навчальна дисциплiна i всi дис-циплiни вiдносно загальної кiлькостi роботи, необхiдної для завершення повного року академiчного навчання в унiверситетi, включаючи лекцiї, лабораторнi, практичнi, семiнарськi заняття, консультацiї, навчальну та виробничу практики, самостiйну роботу, екзамени чи iншi види дiяльностi, пов’язанi з оцiнюванням. ECTS базується, таким чином, на повному навантаженнi студента, необхiдному для виконання усiх видiв i форм занять впродовж року, а не обмежується тiльки аудиторними годинами.
Навчальне навантаження студента на один навчальний рiк становить 60 кредитiв, вiдповiдно на семестр – 30, на тетраместр – 15.
Наказом МОН України (вiд 20. 10. 2004 р. № 812) встановлено, що один кредит ECTS становить 36 академiчних годин.
МОН України рекомендує, як уже було зазначено, прийняти однозначну величину кредиту ECTS – 36 академiчних годин, куди входять всi види навчального навантаження, при цьому не обумовлено, яка частка кредиту припадає на окремi види дiяльностi студента. Основна вимога ECTS–самостiйна робота студента повинна становити не менше половини кредиту ECTS, тобто 18 академiчних годин (для умов нашої країни).
1. 1. 8. Якою є структура навчальної дисциплiни?
Навчальна дисциплiна складається з кiлькох залiкових кредитiв, кiлькiсть яких визначається змiстом та формами органiзацiї навчального процесу. У свою чергу залiковий кредит складається з одного чи кiлькох модулiв, а модулi – iз змiстових модулiв, якi можуть подiлятись на окремi навчальнi елементи.
Залiковий кредит вiдповiдно до наказу МОН України (вiд 23. 01. 2004 р. № 48) – це одиниця вимiру навчального навантаження для засвоєння змiстових модулiв навчальної дисциплiни. Тобто, залi-ковий кредит складається з окремих модулiв, якi в свою чергу – iз змiстових модулiв, кiлькiсть яких може бути рiзною залежно вiд тематичного «насичення». Залежно вiд тривалостi вивчення дисциплiни та форми пiдсумкового контролю до залiкового кредиту можуть входити один або декiлька модулiв.
Залiковий кредит – це завершена частина навчальної дисциплiни (залiк, перехiдний залiк, екзамен, курсова робота, навчальна практи-ка, виробнича практика), що оцiнюється в 100 балiв. Окремими залiковими кредитами є дипломна робота (проект) та державна атестацiя.
Приклад 1. Навчальна дисциплiна викладається один тетра-местр, форма пiдсумкового контролю – залiк, кiлькiсть модулiв – 1.
Приклад 2. Навчальна дисциплiна викладається один семестр, форма пiдсумкового контролю – залiк, кiлькiсть модулiв – 1. У тако-му випадку кiлькiсть залiкових кредитiв = 1.
Приклад 3. Навчальна дисциплiна викладається один семестр, форма пiдсумкового контролю – екзамен, кiлькiсть модулiв – 2. У такому випадку кiлькiсть залiкових кредитiв = 1.
Приклад 5. Навчальна дисциплiна викладається два семестри, форма пiдсумкового контролю – перехiдний залiк, екзамен, кiлькiсть модулiв – 4. У такому випадку кiлькiсть залiкових кредитiв = 2.
Приклад 6. Навчальна дисциплiна викладається два семестри, форма пiдсумкового контролю – екзамен, екзамен, кiлькiсть модулiв – 4.
Кiлькiсть модулiв – 6. У такому випадку кiлькiсть залiкових кредитiв = 4.
1. 1. 10. Що таке модульна технологiя навчання?
Модульна технологiя навчання – це одна iз сучасних педагогiчних технологiй, що передбачає модульну (блокову) побудову навчального матерiалу та його засвоєння шляхом послiдовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулiв, мотивацiю навчання на осно-вi визначення цiлей, значну самостiйну навчально-пiзнавальну дiяль-нiсть студента та рiзноманiтнi форми дiагностики рiвня його знань та умiнь.
1. 1. 11. Що таке модуль?
Згiдно з нормативними документами МОН України – модуль – це задокументована, завершена частина освiтньо-професiйної програми (навчальної дисциплiни, практики, державної атестацiї), що реалiзується вiдповiдними видами навчальної дiяльностi студента (лек-цiї, практичнi, лабораторнi, семiнарськi та iндивiдуальнi заняття, самостiйна робота, практики, контрольнi заходи). Модуль є частиною загального обсягу навчальної iнформацiї, спорiдненої за формами i видами навчальної та науководослiдної дiяльностi студента. Модуль включає один або декiлька змiстових модулiв i повинен бути кратним половинi кредиту (18 годинам).
1. 1. 12. Що таке змiстовий модуль?
Змiстовий модуль – це система навчальних елементiв, логiчно завершена частина теоретичного та практичного навчального матерiалу, яка вiдповiдає певному об’єкту вивчення; змiстовi модулi фор-мують роздiли навчальної дисциплiни; навчальна дисциплiна формується як сукупнiсть тiсно пов’язаних мiж собою змiстових модулiв, передбачених для засвоєння протягом вiдведеного перiоду навчання.
1. 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Основними нормативно-правовими документами, якi регулюють органiзацiйно-методичне забезпечення КМС є: накази Мiнiстерства освiти i науки України вiд 23. 01. 2004 року № 48 «Про проведення пе-дагогiчного експерименту з кредитно-модульної системи органiзацiї навчального процесу»; вiд 23. 01. 2004 року № 49 «Про затвердження програми дiй щодо реалiзацiї положень Болонської конвенцiї в сис-темi вищої освiти i науки України на 2004-2005 роки»; вiд 20. 10. 2004 року № 812 «Про особливостi впровадження кредитно-модульної системи органiзацiї навчального процесу»; вiд 29. 07. 2005 року № 454 «Про невiдкладнi заходи щодо забезпечення функцiонування та розвитку освiти в Українi»; вiд 30. 12. 2005 року № 774 «Про впровадження кредитно-модульної системи органiзацiї навчального процесу», а також наказ ректора Львiвської нацiональної академiї ветери-нарної медицини iменi С. З. Ґжицького (тепер Львiвський нацiональ-ний унiверситет ветеринарної медицини та бiотехнологiй iменi С. З. Ґжицького) вiд 20 червня 2007 року за № 42 «Про введення в дiю «Тимчасового положення про кредитно-модульну систему органiзацiї навчального процесу».
1. 2. 2. Ким здiйснюється iнформування студентiв про правила органiзацiї навчання за кредитно-модульною системою?
Інформування студентiв щодо правил органiзацiї навчального процесу за кредитно-модульною системою здiйснюється заступником декана вiдповiдного факультету та перед початком кожного навчаль-ного року куратором академiчної групи при складаннi iндивiдуально-го навчального плану студента.
1. 2. 3. Якою є роль куратора академгрупи у навчаннi студентiв?
в унiверситетi.
Призначається куратор з метою надання студентам допомоги та консультацiй з рiзних питань, що стосуються пiдвищення ефективностi органiзацiї та успiшностi їхнього навчання в унiверситетi, створення i пiдтримання в групi здорової i творчої атмосфери, чуйного реагування на звертання студентiв щодо отримання порад з проблем їх особистого життя, перiодичне iнформування батькiв студентiв про стан навчання та поведiнки їхнiх дiтей тощо.
Однак функцiї куратора не обмежуються лише пiклуванням про навчання студентiв. Куратор в унiверситетi – це ще й виховник студентської молодi, бо навчання i виховання, як два крила у птаха, невiддiльнi одне вiд другого i є двома взаємопов’язаними i взаємодоповнюючими складовими єдиного навчально-виховного процесу. Звiдси випливає ще одна мета роботи куратора – втiлення у навчальний i позанавчальний процес концепцiї унiверситету з нацiонального виховання i духовного вiдродження, формування нацiональної свiдомостi, висококультурної, духовно багатої, фiзично i морально здорової особистостi, здатної примножувати могутнiсть i славу Української держави.
На куратора покладаються такi обов’язки:
• ознайомлення студентiв iз нормативно-методичними матерiалами, якi регламентують органiзацiю навчального процесу за кредитно-модульною системою;
• надання рекомендацiй студентам щодо формування їх iндивi-дуальних навчальних планiв;
• контроль за реалiзацiєю iндивiдуального навчального плану студента на пiдставi вiдомостей про зарахованi студенту залiковi кредити з подальшим поданням пропозицiй щодо продовження навчання студента або його вiдрахування;
• представлення iнтересiв студента на вiдповiдних адмiнiстративних рiвнях (деканат, навчальна частина, ректорат);
• курування навчальною дiяльнiстю студентiв вiд першого до випускного курсу;
• проводити виховнi години, забезпечувати виконання програ-ми курсу «Основи української державностi, культури та духовностi»;
• органiзовувати i забезпечувати участь студентiв у виховних заходах факультету, унiверситету, мiста;
• вiдвiдувати студентiв за мiсцем проживання з метою полiп-шення їх побутових умов;
• розвивати iнiцiативу студентiв, заохочувати їх вступ у моло-дiжнi органiзацiї та органи студентського самоврядування;
• реагувати на випадки безвiдповiдального ставлення до навчання чи скоєння правопорушень;
• допомагати випускникам у працевлаштуваннi.
Куратор має право:
• вiдвiдувати всi види занять студента згiдно з його iндивiдуальним навчальним планом;
• подавати пропозицiї декановi факультету щодо заохочення студента, переведення його на iнший курс або вiдрахування;
• брати участь у засiданнях кафедр та вчених рад факультетiв;
|
