Інформацiйно-аналiтична стадiя процесу здiйснення державного контролю у сферi господарської дiяльностi
державний контроль перевiрка
Інформацiйно-аналiтична стадiя процесу здiйснення державного контролю у сферi господарської дiяльностi
Інформацiйно-аналiтичнi дiї посiдають центральне мiсце в процесi державного контролю у сферi господарської дiяльностi, оскiльки саме у ходi їх здiйснення отримується основна iнформацiя, яка становить зворотнiй зв’язок у державному управлiннi та покладається в основу прийняття нових управлiнських рiшень щодо коригування дiяльностi управлiнської системи. Все це обумовлює її системоутворюючу роль у контрольному провадженнi, висвiтлює сутнiсний прояв контролю.
Особливiсть цих дiй полягає у тому, що перебiг строку їх здiйснення встановлений законодавством. Зокрема, зазначене стосується термiнiв проведення перевiрок. При цьому вони вiдрiзняються як залежно вiд виду перевiрки, так i залежно вiд особливостей самого пiдконтрольного об’єкта.
Законом № 877 встановлено, що строк здiйснення планової перевiрки не може перевищувати 15робочих днiв, а для суб’єктiв малого пiдприємництва – 5 робочих днiв, якщо iнше не передбачено законом. А строк здiйснення позапланової перевiрки не може перевищувати 10 робочих днiв, щодо суб’єктiв малого пiдприємництва – 2 робочi днi. При цьому подовження зазначених термiнiв не допускається.
Закон України “Про державну податкову службу в Українi” мiстить зовсiм iнший пiдхiд до визначення термiнiв проведення перевiрок дотримання податкового законодавства. По-перше, ним визначена тривалiсть планових перевiрок у 20 робочих днiв iз можливiстю подовження термiну ще на 10 робочих днiв, а щодо суб’єктiв малого пiдприємництва – 10 робочих днiв з подовженням ще до 5 робочих днiв. Тривалiсть позапланових перевiрок встановлюється у 10 робочих днiв iз можливiстю подовження ще на 5 робочих днiв, а щодо суб’єктiв малого пiдприємництва – 5 робочих днiв iз продовженням на 2 робочi днi.
Термiн перевiрки дотримання вимог пожежної безпеки визначає керiвник органу Держпожбезпеки, виходячи з характеристики об‘єкта [4]; з урахуванням об’єкта перевiрки та очiкуваного обсягу роботи, необхiдного для виконання поставленого завдання визначаються строки проведення перевiрок дотримання вимог антимонопольно-конкурентного законодавства [11].
Загальнi повноваження органiв державного контролю як на iнформацiйно-аналiтичнiй стадiї контролю, так у процесi здiйснення такого в цiломурегламентовано положеннями Закону України “Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарської дiяльностi”. Втiм, iншi нормативно-правовi акти, що регламентують процес здiйснення окремих видiв контролю, деталiзують та доповнюють положення Закону в частинi контрольних процедур.
складається у стадiю. Повноваження контролюючих органiв на iнформацiйно-аналiтичнiй стадiї, залежно вiд предмета спрямованостi (мети) та послiдовностi їх використання на розглядуванiй стадiї контролю у сферi господарської дiяльностi можна певним чином об’єднати, сформувавши при цьому окремi етапи. Серед таких у порядку виникнення слiд виокремити:
1. Вирiшення органiзацiйних питань.
2. Ознайомлення з документами.
3. Отримання пояснень, довiдок.
4. Вiдвiдування й огляд виробничих примiщень.
6. Експертиза.
7. Застосування заходiв адмiнiстративного примусу.
8. Пiдготовка акта перевiрки.
При цьому окремi з наведених етапiв є факультативними. Їх наявнiсть обумовлюється предметом перевiрки та станом справ на пiдконтрольному об’єктi. До таких слiд вiднести проведення внутрiшнiх iнвентаризацiй, перевiрок, експертизи. Останнiй етап скорiше є не правом, а обов’язком органiв контролю.
його копiї, службове посвiдчення, а для перевiрок, якi проводяться органами АМК – розпорядження, доручення та план. При проведенi позапланових виїзних перевiрок працiвники ДПС повиннi надати копiю наказу, в якому зазначаються пiдстави проведення позапланової виїзної перевiрки, дата її початку та дата закiнчення [13]. Крiм iншого, обов’язковим є заповнення Журналу реєстрацiї перевiрок (за наявностi його у суб’єкта господарювання).
Так, податковим органам надано право пiд час проведення перевiрок перевiряти у фiзичних осiб документи, що посвiдчують особу.
Держспоживстандарту положеннями Закону України “Про захист прав споживачiв” [1] та в узагальненому виглядi Декретом Кабiнету Мiнiстрiв України “Про державний нагляд за додержанням стандартiв, норм i правил та вiдповiдальнiсть за їх порушення” [18]. Крiм того, останнi надiленi правом одержувати вiд керiвника (власника) суб’єкта господарювання вiдомостi щодо характеристики суб’єкта господарювання, у тому числi щодо: назви; поштової адреси; номера телефону (факсу); прiзвища, iм’я та по-батьковi керiвника (власника); дозвiльних документiв на провадження певного виду дiяльностi; режиму роботи; свiдоцтва про державну реєстрацiю; свiдоцтва про реєстрацiю платника податкiв; даних про банкiвськi реквiзити [12].
Держцiнiнспекцiя надiлена правом: проводити вiдповiдно перевiрку бухгалтерських книг, звiтiв, кошторисiв, декларацiй, показникiв, що вiдображаються у розрахункових документах, пов’язаних iз формуванням, встановленням та застосуванням цiн; знайомитися з установчими документами та свiдоцтвом про державну реєстрацiю; перевiряти у посадових осiб, вiдповiдальних за формування, встановлення та застосування цiн, документи, що посвiдчують особу; проводити перевiрку достовiрностi даних, наведених у документах iз питань порядку формування, встановлення та застосування державних фiксованих та регульованих цiн [10].
Залежно вiд завдання i мети перевiрки антимонопольно-конкуретного законодавства у керiвництва об’єкта перевiрки запитуються документи, письмовi та уснi пояснення та iншу iнформацiю, що стосується завдань та мети перевiрки, зокрема:
1) рiшення органiв влади, органiв мiсцевого самоврядування, органiв адмiнiстративно-господарського управлiння та контролю, що перевiряються, протоколи нарад i засiдань їхнiх структурних пiдроздiлiв;
2) вiдомостi щодо структури об’єкта перевiрки iз зазначенням прiзвищ, iмен, по-батьковi керiвникiв структурних пiдроздiлiв, їхнiх посад, номерiв службових телефонiв;
4) вхiдну та вихiдну документацiї, враховуючи тексти факсiв i телефонограм, матерiали дiловодства всiх пiдроздiлiв об’єкта перевiрки;
5) накази, розпорядження, резолюцiї керiвництва об’єкта перевiрки;
6) перелiки всiх пiдприємств, органiзацiй, фiнансових установ та iнших юридичних осiб в Українi i поза її межами, в яких суб’єкт господарювання володiє частками;
9) вiдомостi про собiвартiсть виробленої продукцiї та їх вiдпускну вартiсть;
10) документи бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi;
11) угоди, пiдписанi суб’єктами господарювання та перелiк споживачiв (суб’єктiв господарювання) за видами продукцiї тощо [5].
Держпожбезпеки може перевiряти наявнiсть документiв, якi дають право на виконання пожежонебезпечних робiт, одержувати безплатно вiдомостi i документи, якi характеризують стан пожежної безпеки на об’єктах, данi про пожежi, технiчну документацiю на розроблення i виготовлення пожежонебезпечних приладiв, обладнання та iншої продукцiї, речовин i матерiалiв, iншу iнформацiю з питань, якi належать до компетенцiї держпожнагляду [13]. Наприклад, наявнiсть об‘єктiв (примiщень), якi здаються в оренду, та укладення вiдповiдних договорiв оренди [у частинi, що стосується вiдповiдальностi за забезпечення пожежної безпеки об‘єкта (примiщення)], а також наявнiсть на орендованих об‘єктах (примiщеннях) дозволiв на початок роботи [4].
документiв про перерахування сум страхових внескiв на рахунок Фонду, розрахункових документiв, касових документiв [8].
Працiвники Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захворювань України перевiряють бухгалтерськi документи про нарахований заробiток та iншi виплати, повноту нарахування страхових внескiв, платiжних доручень про перерахування сум внескiв та iнших платежiв на рахунок Фонду, розрахунковi документи на проведенi виплати, вiдповiднiсть фiнансових звiтiв за коштами Фонду балансовим рахункам “Розрахунки за страхуванням” [6].
Представники Фонду соцiального страхування iз тимчасової втрати працездатностi пiд час проведення перевiрок мають право перевiряти у страхувальникiв бухгалтерськi документи щодо повноти нарахування страхових внескiв на оплату працi найманих працiвникiв, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробiтної плати, iншi заохочувальнi й компенсацiйнi виплати, у тому числi в натуральнiй формi, якi є базою для нарахування страхових внескiв вiдповiдно до чинного законодавства, платiжнi доручення про перерахування сум страхових внескiв та iнших платежiв на рахунок Фонду, касовi документи про сплату часткової (повної) вартостi путiвок на санаторно-курортне лiкування та оздоровлення, оплачених за рахунок коштiв Фонду, видатковi документи на проведенi виплати i перерахування, акти розслiдування нещасних випадкiв невиробничого характеру (за наявностi), вiдповiднiсть даних фiнансових звiтiв за коштами Фонду балансовим рахункам “За соцiальним страхуванням” [5].
Працiвники Пенсiйного фонду перевiрять бухгалтерськi документи про нарахований заробiток та iншi виплати, нарахування страхових внескiв, платiжнi доручення про перерахування сум страхових внескiв на рахунок Пенсiйного фонду, документи, що пов’язанi iз сплатою збору на обов’язкове державне пенсiйне страхування з окремих видiв господарських операцiй, а саме операцiй з купiвлi-продажу валют, продажу ювелiрних виробiв iз золота (крiм обручок), платини i дорогоцiнного камiння, вiдчуження легкових автомобiлiв, купiвлi-продажу нерухомого майна, послуг стiльникового рухомого зв’язку, iншi розрахунковi документи [12].
Наведенi вище приклади конкретизацiї перелiку документiв, якi надаються контролюючим органам, заслуговують на позитивну оцiнку в частинi дотримання вимог щодо змiсту нормативного акта в системi вимог юридичної технiки [1, с. 786] та вимагають закрiплення на бiльш високому iєрархiчному рiвнi нормативно-правового регулювання – з одного боку, i потребують унiфiкацiї з урахуванням рiзновидiв контролю – з iншого.
настання юридично-значущих наслiдкiв – виявленням окремих ознак правопорушення. З iншого боку, такi документи як пояснення та довiдки, є самостiйним джерелами доказiв в адмiнiстративному розслiдуваннi.
Посадовi особи Держцiнiнспекцiї надiленi правом одержувати письмовi пояснення, довiдки, документи, матерiали з питань, що виникають пiд час перевiрки порядку формування, встановлення та застосування цiн, документи (їх копiї) про рiвень та економiчну обґрунтованiсть цiн на товари, роботи та послуги, їх технiко-економiчнi характеристики, ефективнiсть, споживчi властивостi тощо [10].
Вони разом iз податковими органами надiленi правом одержувати у платникiв податкiв пояснення з питань, що виникають пiд час перевiрок та стосуються реалiзацiї їх повноважень. Останнi також мають право одержувати безоплатно вiд платникiв податкiв, а також вiд установ Нацiонального банку України та комерцiйних банкiв довiдки та/або копiї документiв про наявнiсть банкiвських рахункiв, а на пiдставi рiшення суду — про обсяг та обiг коштiв на рахунках, у тому числi про ненадходження у встановленi термiни валютної виручки вiд суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi [13].
(витяги з документiв), довiдки, а також письмовi пояснення, завiренi пiдписом керiвника, його заступника або керiвникiв вiдповiдних служб об’єкта перевiрки; уснi пояснення службових чи посадових осiб об’єкта перевiрки, якi мiстять данi, що свiдчать про наявнiсть чи вiдсутнiсть порушення, фiксуються у протоколi, який за змiстом схожий з протоколом про адмiнiстративнi правопорушення, але не мiстить даних про квавлiфiкацiю дiй та застосування примусу.
Вiдповiдно до положень ГК забороняється вимагати вiд суб’єктiв господарювання надання статистичної iнформацiї та iнших даних, не передбачених законом або з порушенням встановленого законом порядку.
Вiдвiдування й огляд виробничих примiщень Законом № 877 не передбаченi, але право та процедури їх проведення закрiпленi в iнших нормативно-правових актах. Втiм, такi процедури є необхiдною умовою здiйснення перевiрки (саме це визначає такий вид перевiрки як виїзна), а з iншого боку – метою проведення окремих перевiрок є огляд виробничих примiщень (наприклад перевiрки дотримання правил пожежної безпеки, санiтарно-епiдемiологiчних норм тощо). Так, Держспоживстандарту надано право безперешкодно вiдвiдувати та обстежувати вiдповiдно до законодавства будь-якi виробничi, складськi, торговельнi та iншi примiщення [14]. Представники АМК мають право на безперешкодний доступ до мiсць зберiгання iнформацiї, у тому числi й до комп’ютерiв об’єкта перевiрки, магнiтних носiїв тощо [11]. Держцiнiнспекцiя має право обстежувати в установленому порядку виробничi, складськi, торговельнi та iншi примiщення суб’єктiв господарювання, що використовуються для виготовлення, зберiгання й реалiзацiї товарiв i сировини, органiзацiї та надання послуг [9]. Зазначенi повноваження можуть бути реалiзованi контролючими органами з урахуванням встановленого режиму роботи пiдконтрольних субєктiв, за виключенням державних iнспекторiв iз пожежного нагляду, якi у будь-який час у присутностi власника чи його представника можуть проводити пожежно-технiчнi обстеження [4]; при здiйсненнi перевiрок огляду пiдлягають територiя об’єкта, будинки, споруди, установки та обладнання, у тому числi й тi, що знаходяться у стадiї будiвництва, продукцiя, що виробляється або реалiзується, стан пiд’їзних шляхiв, забезпеченiсть i технiчний стан пожежної технiки, наявнiсть i працездатнiсть автоматичних установок пожежогасiння i пожежної сигналiзацiї, засобiв зв’язку, стан i надiйнiсть функцiонування зовнiшнього i внутрiшнього протипожежного водопостачання.
Крiм того, окремi органи державного контролю надiленi правом вимагати проведення вiдповiдних перевiрок вiд пiдконтрольних осiб. Наприклад, Держпожбезпеки має право вимагати проведення контрольних випробувань на пожежну безпеку приладiв, обладнання та iншої продукцiї, речовин i матерiалiв, аналiзу пожежної небезпеки робочих мiсць i навколишнього середовища, проведення незалежної експертизи з оцiнки стану пожежної безпеки будiвель, споруд, новобудов та iнших пiдконтрольних об’єктiв, приладiв, обладнання та iншої продукцiї [11]. Головнi державнi санiтарнi лiкарi мають право вимагати проведення позачергових медичних оглядiв [1].
таких iнвентаризацiй – звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких iнвентаризацiй [13].
Проведення експертизи. З метою забезпечення якiсного проведення перевiрок представникам контролюючих структур (Держспоживстандарт, Держцiнiнспекцiя, Держпожбезпеки) надано право залучати стороннiх спецiалiстiв та технiчнi засоби (Держспоживстандарт). Метою їх залучення є отримання висновку квалiфiкованого спецiалiста з того чи iншого питання на мiсцi проведення перевiрки. Так, органи Держспоживстандарту перевiряючи якiсть продукцiї та додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукцiї мають право вiдбирати у суб’єктiв господарювання сфери торгiвлi i послуг, у тому числi ресторанного господарства, зразки товарiв, сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, комплектуючих виробiв для перевiрки їх якостi на мiсцi. У разi необхiдностi проводиться незалежна експертиза у вiдповiдних лабораторiях та iнших установах, акредитованих на право проведення таких робiт [4]. Вiдповiдно до ст. 16 Закону №
877 витрати, пов’язанi з вiдбором, доставкою та проведенням експертизи зразкiв продукцiї, фiнансуються за рахунок органу державного контролю. Проте, окремi нормативнi акти [2; 152] на сьогоднi дозволяють органам Держспоживстандарту (п. 3 ч. 1 ст. 6 Декрету № 30) та Санепiдемслужби (п. “ї” ч. 1 ст. 41 Закону України “Про забезпечення санiтарного та епiдемiчного благополуччя населення”) покладати зазначенi витрати на суб’єктiв господарювання. Таке становище є неприпустимим, адже “…гробить i контроль узагалi, i державний пiдхiд до контролю, породжуючи натомiсть корупцiю” [10 с. 15]. Необхiдним також є закрiплення за органами державного контролю обов’язку по вiдшкодуванню вартостi зразкiв, якi були пошкодженi, знищенi або втратили свої споживчi властивостi внаслiдок проведення експертизи [5, с. 15]. Процедури такого вiдбору регламентованi положеннями Закону № 877. Так, вiдбiр зразкiв продукцiї здiйснюється на пiдставi письмового вмотивованого рiшення керiвника органу державного контролю. У ньому зазначається кiлькiсть зразкiв для кожного виду або типу продукцiї (не менш як два, один з яких залишається у суб’єкта господарювання), мiсце проведення експертизи.
квалiфiкацiю, її пiдстави, вказiвку та офiцiйне роз’яснення закону та процесуальнi норми, якими керувалась особа, яка застосовувала норму. Тобто мотивувальна частина є обґрунтуванням (iз посиланням на норми законодавства) прийнятого рiшення органами влади. Втiм, жодний нормативно-правовий акт не мiстить форми такого рiшення, а в чинному законодавствi визначення матерiально-правових пiдстав для проведення вiдбору зразкiв продукцiї вiдсутнє.
Виходячи з теоретичних позицiй, вiдбiр зразкiв продукцiї можна порiвняти з вилученням речей, якi є знаряддям або безпосереднiм об’єктом правопорушення, що проводиться згiдно зi ст. 265 КУпАП [9]. Такий вiдбiрвiдповiдно до ст. 260 КУпАП проводиться у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адмiнiстративних правопорушень, коли вичерпано iншi заходи впливу тощо. Таким чином, саме цi обставини повиннi вiдображатись у рiшеннi про вiдбiр зразкiв, якому беззаперечно повинен передувати огляд останнiх.
Аналiзуючи положення Закону № 877 у частинi проведення експертизи, слiд зазначити вiдсутнiсть обов’язкового зв’язку мiж вiдбором зразкiв та їх експертним дослiдженням (ст. 14); iснуванням схожих пiдзаконних джерел правового регулювання [13]. Крiм того, необхiдним є визначення єдиного порядку вiдбору зразкiв продукцiї для проведення експертизи для всiх без виключення органiв державного контролю та їх приведення у вiдповiднiсть до положень Закону № 877; визначення у ньому чiтких матерiально-правових пiдстав для вилучення зразкiв на проведення експертизи.
У зв’язку з цим проводити вiдбiр зразкiв для дослiдження доцiльним вбачається на пiдставi рiшення керiвника органу державного контролю про призначення експертизи. Таке рiшення у своїй мотивувальнiй частинi повинно мiстити посилання на конкретнi норми матерiального та процесуального права, якi передбачають проведення експертизи, вказiвку на правопорушення, яке вчиняється суб’єктом господарювання (або є вiдповiднi обґрунтованi пiдозри, тобто пiдтвердженi документально), якi заходи вживалися для припинення правопорушення.
Регламентуючи вiдбiр зразкiв для проведення експертизи, Закон №877 не визначає термiнiв її проведення. Із цього приводу президент Союзу ювелiрiв України Дмитро Видолоб зазначив, що це надає можливiсть проводити експертизу роками, що для посадових осiб контролюючого органу є важелем для тиску на суб’єктiв господарювання. Саме тому в Законi необхiдно встановити граничнi термiни проведення експертизи [5, с. 21 – 22].
Як уже зазначалося, проведення державного контролю нерозривно пов’язане iз застосуванням заходiв адмiнiстративного примусу, у тому числi таких, що не пов’язанi з вiдповiдальнiстю.
Єдиного пiдходу у процесуальному регулюваннi застосування зазначених заходiв не iснує, оскiльки законодавство щодо здiйснення контрольних проваджень, застосування заходiв адмiнiстративного примусу та адмiнiстративних стягнень не є систематизованим, мiстить численнi прогалини та протирiччя. Це є однiєю з можливостей його вибiркового застосування представниками контролюючих структур та вiдповiдного порушення прав суб’єктiв господарювання.
Серед заходiв адмiнiстративного примусу, що можуть бути застосованi до суб’єктiв господарювання на iнформацiйно-аналiтичнiй стадiї контролю, необхiдно назвати такi:
1) вимоги про припинення протиправних дiй;
2) опломбування примiщень, засобiв вимiрювальної технiки, кас, архiвiв тощо;
3) вилучення доказiв;
5) адмiнiстративний арешт активiв.
Вимоги органiв контролю про припинення протиправних дiй за своєю правовою природою належать до заходiв припинення i застосовуються з профiлактичною метою на початковiй стадiї правопорушення [5, с. 687]. Зазначене право надано всiм суб’єктам державного контролю у сферi господарської дiяльностi вiдповiдно до положень ст. 8 Закону № 877. Такi протиправнi дiї можуть вчинятись як стосовно контролюючих структур у процесi перевiрки (недопущення до проведення перевiрки, створення перешкод у цьому) за її наслiдками, так i третiх осiб (випуск неякiсної продукцiї, робота у примiщеннi, яке не вiдповiдає вимогам пожежної безпеки тощо), але це суттєво не змiнює їх юридично-протиправної природи.
Пункт 9 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про захист прав споживачiв”
[14] надає органам Держспоживстандарту право опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничi, складськi, торговельнi та iншi примiщення суб’єктiв господарювання сфери торгiвлi i послуг, у тому числi ресторанного господарства, а також несправнi, з неправильними показами, з пошкодженим тавром звiрки або без нього, чи з таким, строк дiї якого закiнчився, засоби вимiрювальної технiки, за допомогою яких здiйснюється обслуговування споживачiв.
Аналогiчнi права бiльшою мiрою деталiзацiї закрiплено за податковими органами. Так, у присутностi понятих та представникiв суб’єктiв господарювання, щодо яких проводиться перевiрка, службовi особи податкової служби мають право опечатувати каси, касовi примiщення, склади та архiви на термiн не бiльше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколi. Таке опечатування проводиться у зв’язку з вiдмовою суб’єктiв господарювання проводити iнвентаризацiю або при проведеннi адмiнiстративного арешту активiв [13.
аналогiчних повноважень врегульовано для органiв Державної контрольно-ревiзiйної служби. Так, пiдставою для опечатування є вiдмова вiд проведення iнвентаризацiї, закрiплена вiдповiдним актом, що є пiдставою для звернення до суду. До отримання вiдповiдного рiшення суду примiщення опечатуються на строк до 24 годин iз правом продовження такого строку до отримання рiшення суду. Опечатування фiксується протоколом, в якому зазначаються об’єкт (каса, касове примiщення, склад, архiв), дата i час опечатування, прiзвище та iнiцiали посадової особи, а також iнших присутнiх пiд час опечатування осiб. Протокол складається у двох примiрниках i скрiплюється пiдписами осiб, зазначених в абзацi першому цього пункту. Перший примiрник долучається до матерiалiв перевiрки, другий надається суб’єкту господарювання щодо якого проводиться перевiрка [7].
об’єктiв оподаткування, несплату податкiв та зборiв.
Вiдповiдно до Законiв “Про захист економiчної конкуренцiї” та “Про Антимонопольний комiтет України” документи i речовi докази надаються на адресу уповноважених осiб Антимонопольного комiтету на їх вимогу. Виконання усних вимог фiксується в протоколi, в якому зазначаються також дата i мiсце його складання, прiзвища уповноважених осiб iз зазначенням їх посад, прiзвищ осiб, якi надають пояснення. У разi добровiльного ненадання суб’єктом господарювання письмових та речових доказiв, зокрема документiв, предметiв чи iнших носiїв iнформацiї, останнi можуть бути вилученi на пiдставi розпорядження державного уповноваженого Антимонопольного комiтету України чи голови територiального вiддiлення особисто або уповноваженими ними працiвниками Антимонопольного комiтету України, його територiального вiддiлення.
Сам порядок проведення та оформлення такого вилучення врегульовано ст. 44 Закону України “Про захист економiчної конкуренцiї” (“Вилучення доказiв, накладення арешту”) та ст. 265 КУпАП (“Вилучення речей i документiв”). Згiдно iз ст. 260 КУпАП вилучення документiв здiйснюється з метою припинення адмiнiстративних правопорушень, забезпечення своєчасного i правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адмiнiстративнi правопорушення. Вiдповiдно до змiсту ст. 265 КУпАП та iнших статей Кодексу i законiв України [146], вилучення слiд проводити за мiсцем знаходження доказiв чи мiсцем знаходження суб’єкта господарювання у його робочий день i час; оформляти протоколом, який в обов’язковому порядку повинен складатися у присутностi представника суб’єкта господарювання, з наведенням повного перелiку вилучених документiв (назва, дата, номер, кiлькiсть сторiнок), мiстити пiдписи сторiн; iз залишенням копiї протоколу суб’єкту господарювання.
В окремих випадках проведення вилучення доказiв проводиться на пiдставi рiшення суду [10; 139]. Так, органи ДПС вправi вилучати оригiнали первинних фiнансово-господарських та бухгалтерських документiв iз складенням опису, що скрiплюється пiдписами сторiн. Вилучення чи накладення арешту на майно, предмети, документи, iншi носiї iнформацiї органами АМК у разi здiйснення за мiсцями проживання та iншими володiннями осiб – на пiдставi рiшення господарського суду.
У разi, коли вилучити докази немає можливостi, уповноваженi АМК особи накладають арешт на предмети, документи, iншi носiї iнформацiї, що можуть бути доказами чи джерелом доказiв у справi.
Вилучення оригiналiв первинних фiнансово-господарських та бухгалтерських документiв (що пiдтверджують факти порушення законiв України про оподаткування) здiйснюватися на пiдставi рiшення суду про проведення адмiнiстративного арешту активiв посадовими особами податкових органiв зi складенням їх опису, що має скрiплюватися пiдписами сторiн, i залишенням платнику податкiв копiї таких документiв.
Адмiнiстративний арешт активiв може проводитись у випадках, коли:
1) платник податкiв вiдмовляється вiд проведення документальної перевiрки за наявностi законних пiдстав для її проведення або вiд допуску посадових осiб податкового органу до обстеження примiщень, що використовуються для одержання доходiв або пов’язанi з отриманням iнших об’єктiв оподаткування, електронних контрольно-касових апаратiв, комп’ютерних систем, що застосовуються для розрахункiв за готiвку або з використанням карток платiжних систем, вагокасових комплексiв, систем та засобiв штрихового кодування;
2) вiдсутнi свiдоцтва про державну реєстрацiю суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi, спецiальнi дозволи (лiцензiї) на її здiйснення, торговi патенти, сертифiкати вiдповiдностi електронних контрольно-касових апаратiв, комп’ютерних систем;
3) вiдсутня реєстрацiя особи як платника податкiв в органi державної податкової служби, якщо така реєстрацiя є обов’язковою вiдповiдно до закону, або коли платник податкiв, що отримав податкове повiдомлення або має податковий борг, здiйснює дiї з переведення активiв за межi України, їх приховування або передачi iншим особам.
2) арешт товарiв, якi виготовляються, зберiгаються, перемiщуються або реалiзуються з порушенням правил, визначених митним законодавством чи законодавством iз питань оподаткування акцизними зборами, а також товарiв, у тому числi валютних цiнностей, якi продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, без попереднього встановлення їх власника.
є пiдставою для застосування арешту у виглядi зупинення операцiй на рахунку, другий – на пiдставi рiшення керiвника податкового органу за поданням вiдповiдного пiдроздiлу податкової мiлiцiї – на термiн до 96 годин (що обумовлює його зв’язок iз кримiнально-процесуальною дiяльнiстю).
Виконання рiшення про адмiнiстративний арешт активiв здiйснюється у робочi днi з 9 до 20 години з обов’язковим складенням протоколу в присутностi власника, понятих зi складенням опису арештованого майна та залишенням копiї суб’єкту господарювання [15].
Логiчним продовженням процедур щодо збору матерiалiв про дiяльнiсть суб’єкта господарювання, що перевiряється, застосування iз цiєю метою заходiв примусу, розкритих вище, є аналiз зiбраних матерiалiв, що є одним iз провiдних завдань контролю, оскiльки саме в процесi його здiйснення проводиться перевiрка вiдповiдностi дiяльностi пiдконтрольного суб’єкта управлiнським рiшенням, якi регламентують питання органiзацiї ведення господарської дiяльностi (поєднання й комбiнування чинникiв виробництва). Такий аналiз знаходить своє вiдображення у висновку, що готується за результатами проведення контрольних заходiв. Із цього приводу, як справедливо зазначає Д. В. Лученко [9, с. 91], що результатом аналiтичної стадiї контролю є визначена констатацiя, формування висновку про вiдповiднiсть або невiдповiднiсть дiяльностi пiдконтрольних суб’єктiв завданим параметрам, “зразкам”.
Зазначений етап включає в себе певний набiр обов’язкових та факультативних процесуальних дiй, зокрема: складення акту, ознайомлення з його змiстом представника суб’єкта господарювання, пiдписання акта, апеляцiї, надання примiрника акта суб’єкту господарювання.
Закон № 877 передбачає одну форму кiнцевого документа – акт. Наказ ДПА, яким затверджено “Порядок оформлення результатiв невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевiрок iз питань дотримання податкового, валютного та iншого законодавства” [19] iз цього приводу вiдрiзняється бiльш високим ступенем деталiзацiї. Тут зазначено, що за результатами перевiрок фiнансово-господарської дiяльностi суб’єктiв господарювання оформляється акт, а в разi вiдсутностi порушень податкового, валютного та iншого законодавства – довiдка. Таким чином, акт – це службовий документ, який стверджує факт проведення перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi суб’єкта господарювання i є носiєм доказової iнформацiї про виявленi порушення вимог законодавства суб’єктами господарювання. Довiдка – службовий документ, який стверджує факт проведення перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi суб’єкта господарювання i є носiєм доказової iнформацiї про не встановлення фактiв порушень вимог законодавства суб’єктами господарювання.
Певнi розбiжностi мiстяться у чинному законодавствi щодо строкiв пiдписання акта. Закон № 877 зазначає, що такий пiдписується в останнiй день перевiрки. Вiдповiдний наказ ДПА визначає, що строк складання акта не зараховується до строку проведення перевiрки. Акт пiдписується протягом 5 робочих днiв пiсля спливу строку проведення перевiрки (для суб’єктiв малого пiдприємництва — протягом 3 робочих днiв, а для суб’єктiв господарювання, якi мають фiлiї та перебувають на консолiдованiй сплатi, протягом 10 робочих днiв [1]. Аналогiчний пiдхiд використано й органами АМК України (без подiлу суб’єктiв господарювання за розмiром) [5].
Юридичним результатом контрольного процесу є контрольний правовий акт, специфiчнiсть якого визначається своєрiднiстю пiдконтрольної дiяльностi суб’єктiв права. Вiн може мiстити рiшення констатуючого порядку, коли внаслiдок перевiрки встановлюються лише позитивнi моменти реалiзацiї нормативно-правових розпоряджень, або поряд з ними i правоохороннi розпорядження з усунення виявлених правопорушень [17, с. 69 – 70].
тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевiрка, ревiзiя, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прiзвище, iм’я та по-батьковi посадової особи, яка здiйснила захiд; найменування юридичної особи або прiзвище, iм’я та по-батьковi фiзичної особи – пiдприємця, щодо дiяльностi яких здiйснювався захiд; стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разi невиконання – детальний опис виявленого порушення з посиланням на вiдповiдну вимогу законодавства.
валютного та iншого законодавства” [19], згiдно з яким акт перевiрки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. У таких актах вiдображається iнформацiя про документи, комп’ютернi автоматизованi iнформацiйнi системи, про перевiрки iнших суб’єктiв господарювання з питань правових вiдносин iз платником податкiв, якi використанi при данiй перевiрцi. У висновку вiдображається узагальнений опис виявлених перевiркою порушень законодавства з посиланням на пiдпункти, пункти, статтi нормативно-правових актiв.
Окрiм цього, в актi не допускається використання необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень, наприклад, “приховування об’єкта оподаткування”, “розкрадання”, “привласнення”, “описка” тощо; визначення виду i розмiру штрафних (фiнансових) санкцiй за встановленi порушення [11].
В актi, складеному представниками АМК, зазначається, якi операцiї та документи перевiренi, за який перiод i в який спосiб (вибiрково чи суцiльно). При складаннi акта перевiрки має бути додержанi об’єктивнiсть, достовiрнiсть i вичерпнiсть опису виявлених фактiв i даних [1].
акти та нормативнi документи; змiст порушення має бути конкретизований та викладений вiдповiдно до норм законодавства; довiльне викладення або трактування вимог нормативно-правових актiв не допускаються [7].
Крiм iншого, в таких актах можуть наводитися пропозицiї щодо: усунення порушень санiтарного законодавства [5]; порушення справи про порушення законодавства про захист економiчної конкуренцiї [15] тощо. До акта додаються iнформативнi додатки.
Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з висновками перевiрки чи фактами та даними, викладеними в актi перевiрки, вiн пiдписує акт iз зауваженнями, якi є невiд’ємною частиною акта. У такому випадку представник суб’єкта господарювання має право: протягом трьох робочих днiв подати до органу ДПС заперечення до акта перевiрки (в актi робиться вiдповiдна вiдмiтка) [119]; не пiзнiше нiж через п’ять календарних днiв подати письмовi пояснення чи заперечення до пiдроздiлiв АМК України [11]; подати свої зауваження пiд час пiдписання акта представникам Держспоживстандарту [12; 121; 138]. Бiльш детально питання оскарження суб’єктами господарювання актiв та дiй органiв державного контролю розглянуто в третьому роздiлi роботи.
Крiм iншого, окремi нормативнi акти передбачають реєстрацiю актiв перевiрок та доданих до них документiв. Так, акт перевiрки органами ДПС та висновок за результати розгляду заперечень на акт реєструються в окремих журналах [1]. Вимоги щодо реєстрацiї актiв перевiрок мiстять нормативнi акти АМК [15]. Акт за результатами перевiрки Держспоживстандарту пiдлягає реєстрацiї у спецiальному журналi, пiдчас якої йому присвоюються: серiя, порядковий номер, а також порядковий номер вiдповiдно до нумерацiї записiв у журналi реєстрацiї актiв [8].
Лiтература
1. Пешин Н. Л. Контроль за деятельностью и ответственность власти: муниципальный урiвень / [Н. Л. Пешин, Е. С. Шугрина]. – М. : Новая юстиция, 2007. – 238 с.
законодательства. – 1972. – 41 с.
3. Письмо Министерства внутренних дел Украины от 20. 11. 2007 р. № 18265/Св. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://zakon.nau.ua/doc/?code= v8265320-07
5. Полiнець О. Контроль у державному управлiннi: сутнiсть, види та форми його здiйснення / О. Полiнець // Вiсн. Укр. Акад. держ. управлiння. – 2000. – № 2. – С. 71-76.
6. Положення про Державний комiтет України з питань технiчного регулювання та споживчої полiтики : затверджено Указом Президента України вiд 18. 03. 2003 р. № 225/2003 // Офiцiйний вiсник України. – 2003. – № 12. – Ст. 529.
р. № 1217). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1109-99-%EF
8. Положення про Державну пожежну охорону: затверджено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26. 07. 1994 р. № 508 // Офiцiйний вiсник України. – 2007. – № 33. – Ст. 1341.
9. Положення про порядок подання та розгляду скарг платникiв податкiв органами державної податкової служби : затверджено Наказом Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 11. 12. 1996 р. № 29 (у редакцiї наказу ДПАУ вiд 02. 03. 2001 р. № 82). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0723-96
10. Положення про порядок проведення перевiрок додержання законодавства про захист економiчної конкуренцiї : затверджено розпорядженням Антимонопольного комiтету України вiд 25. 12. 2001 р. № 182-р. Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 13 лютого 2002 р. № 139/6427 // Офiцiйний вiсник України. – 2002. – № 7. – Ст. 323.
право i процес; фiнансове право; iнформацiйне право. / Валерiй Іванович Полюхович. – К. : Інститут держави i права iменi В. М. Корецького, 1999. – 20 с.
12. Порядок опечатування органами державної контрольно-ревiзiйної служби кас, касових примiщень, складiв та архiвiв : затверджено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 26. 07. 2006 р. № 1028 // Офiцiйний вiсник України. – 2006. – № 30. – Ст. 2146.
13. Порядок оприлюднення у мережi Інтернет iнформацiї про дiяльнiсть органiв виконавчої влади : затверджено Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 04. 02. 2002 р. № 3 // Офiцiйний вiсник України. – 2002. – № 2. – Ст. 57.
14. Порядок оформлення результатiв невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевiрок з питань дотримання податкового, валютного та iншого законодавства : Наказ Державної податкової адмiнiстрацiї України 10. 08. 2005 р. № 327 (Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 25. 08. 2005 р. № 925/11205) // Офiцiйний вiсник України. – 2005. – № 35. – Ст. 2143.
15. Порядок оформлення результатiв перевiрок платникiв з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внескiв до Пенсiйного фонду України : Постанова правлiння Пенсiйного фонду України вiд 01. 12. 2008 р. № 21-1 (Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 24. 12. 2008 р. № 1226/15917). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://zakon.nau.ua/doc /?uid=1150. 1325. 0
16. Порядок проведення перевiрок у суб’єктiв господарювання сфери торгiвлi i послуг, у тому числi ресторанного господарства, якостi продукцiї, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукцiї, а також додержання правил торгiвлi та надання послуг : Наказ Держспоживстандарту України вiд 25. 10. 2006 р. № 311 (зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України 21. 11. 2006 р. № 219/13093) // Офiцiйний вiсник України. – 2007. – № 7. – Ст. 260.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 14. 11. 2007 р. № 1324 // Офiцiйний вiсник України. – 2007. – № 87. – Ст. 3200.
18. Про аудиторську дiяльнiсть : Закон України вiд 22. 04. 1993 р. № 3125-XII // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.
19. Про банки i банкiвську дiяльнiсть : Закон України вiд 7. 12. 2000 р. № 2121-III // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
20. Про боротьбу з корупцiєю : Закон України вiд 05. 10. 1995 р. № 356/95-ВР // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
21. Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо приведення їх у вiдповiднiсть iз законодавчими актами України у сферi лiцензування : Закон України вiд 19. 02. 2006 р. № 3370-IV // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2006. – № 22. – Ст. 184
22. Про демократичний цивiльний контроль над Воєнною органiзацiєю i правоохоронними органами держави : Закон України вiд 19. 06. 2003 р. № 975-IV // Вiдомостi Верховної Ради України. – 2003. – № 46. – Ст. 366.
23. Про державний нагляд за додержанням стандартiв, норм i правил та вiдповiдальнiсть за їх порушення : Декрет Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 8. 04. 1993 р. № 30-93 // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 247.
24. Про державну контрольно-ревiзiйну службу в Українi : Закон України вiд 26. 01. 1993 р. № 2939-XII // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 110
25. Про державну податкову службу в Українi : Закон України вiд 4. 12. 1990 р. № 509-XII // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
26. Про державну службу : Закон України вiд 16. 12. 1993 р. № 3723-XII // Вiдомостi Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
27. Про деякi заходи з дерегулювання пiдприємницької дiяльностi : Указ Президента України вiд 23. 07. 1998 р. № 817/98 // Офiцiйний вiсник України. – 1998. – № 30. – Ст. 2.
| 
