Аналiз
методики
розслiдування
хабарництва
ЗМІСТ
Вступ
1. Кримiналiстична характеристика хабарництва
3. Планування розслiдування в залежностi вiд складних типових ситуацiй (на прикладах з практики)
4. Особливостi проведення окремих слiдчих дiй в залежностi вiд складних слiдчих ситуацiй
5. Особливостi використання спецiальний пiзнань (в тому числi, призначення i проведення експертних дослiджень)
Висновок
Список використаних джерел
ВСТУП
На тлi цих процесiв особливу кримiнологiчну гостроту i полiтичну значущiсть набуває протидiя корупцiї.
Офiцiйна ж статистика даних злочинiв не вiдображає фактичної поширеностi дослiджуваного явища.
Безпрецедентнi масштаби хабарництва роблять украй руйнiвний вплив на моральне здоров'я нацiї, формують негативний образ державного службовця, породжують у громадян впевненiсть у продажностi публiчної влади. Пiдривається авторитет органiв державної влади, i правоохоронних органiв у тому числi, знижується ефективнiсть їх дiяльностi. У зв'язку з цим особливо недоречними виглядають спроби нiвелювати суспiльну небезпеку хабарництва, декримiналiзувати окремi його види, поняття «хабар» пiдмiнити «звичайної людською вдячнiстю».
У зв'язку зi змiнами, що вiдбуваються в економiцi, системi управлiння, соцiальнiй сферi хабарництво зазнає значне модифiкування, що не дозволяє розглядати його з точки зору традицiйних теоретичних штампiв як кримiнально - правового, так i загально юридичного характеру.
Вищевикладене свiдчить про те, що позначена тема дослiдження досить актуальна в науковому планi i мiстить високий потенцiал подальшого практичного застосування.
1. КРИМІНАЛІСТИЧНУ ХАРАКТЕРИСТИКА ХАБАРНИЦТВО
Хабарництво є одним з найбiльш складних для розслiдування злочинiв.
По - перше, воно вiдбувається в бiльшостi випадкiв за вiдсутностi очевидцiв. Це пояснюється тим, що всi учасники злочину - хабародавець, взятко приймач i посередник - зацiкавленi в скоєннi злочину i приймають всi заходи до приховування слiдiв своєї злочинної дiяльностi.
По - третє, нерiдкi випадки хабарництва за здiйснення законних дiй. При цьому встановлення факту дачi - отримання хабара ускладнюється, тому що вiдсутнi слiди (головним чином, у документах) здiйснення незаконних дiй, а законнi дiї, природно, не завжди свiдчать про злочин.
По - четверте, у рядi випадкiв хабарники пов'язанi з розкрадачами державного, мунiципального та приватного майна та iншими особами, якi вчиняють економiчнi злочини, i викрити нерiдко розгалужену i глибоко законспiровану групу злочинцiв дуже складно.
По - п'яте, у порiвняннi з iншими злочинами при розслiдуваннi хабарництва порiвняно невеликий обсяг доказiв, в бiльшостi випадкiв звинувачення будується на непрямих доказах, оцiнка яких представляє значнi труднощi.
дефiциту хабара найчастiше даються не грошима, а цiнними предметами: меблевими гарнiтурами, автомобiлями, коштовностями тощо Нерiдкi факти оформлення на роботу одержувача i його близьких при фактичному невиконаннi ними будь - яких обов'язкiв. У комерцiйнi структури зараховуються посадовi особи з числа працiвникiв виконавчої влади, банкiвськi працiвники, податковi iнспектори та iн..
У зв'язку з новими функцiями банкiв з видачi лiцензiй комерцiйним структурам на банкiвську дiяльнiсть, надання позик, кредитiв, видачу готiвкових грошей, оформлення iнших фiнансових операцiй акцiонерним товариствам, спiльним пiдприємствам, акцiонерним комерцiйним банкам хабарi даються банкiвським працiвникам. Вiдомi факти хабарництва серед працiвникiв недавно створених податкових iнспекцiй. З'явилися випадки хабарництва при приватизацiї житла, головним чином за зниження вартостi приватизованих квартир, оформлення приватизацiї та iн Цiлком реальний прогноз про подальше поширення хабарництва за зниження вартостi приватизованого майна, надання пiльг за користування землею, видiлення кращих земельних надiлiв, виробничих фондiв при виходi з колгоспiв i радгоспiв, завищення частки в неподiльний фонд пiдприємства при його роздiлi або лiквiдацiї. Працiвники мiсцевих адмiнiстрацiй, префектур та мерiй отримують хабарi за реєстрацiю акцiонерних товариств, спiльних пiдприємств та iнших комерцiйних структур, особливо за видiлення їм примiщень. Хабарi даються за перерахування державних безготiвкових грошей на рахунки акцiонерних товариств i спiльних пiдприємств з подальшим вилученням готiвки та його подiлом.
Працiвники торгiвлi отримують великi суми хабарiв за вiдпустку перекупникам необмеженої кiлькостi товарiв, минаючи торговi зали, для подальшого їх перепродажу. У зв'язку з введенням численних обмежень на ввiз i вивiз рiзноманiтних товарiв за кордон хабарництво отримало певне поширення серед працiвникiв митної служби. Вiдомi випадки отримання хабарiв посадовими особами бiрж за першочергове включення продукцiї в реалiзацiю, вигiдне визначення стартової цiни продукцiї, що реалiзовується через бiржi.
хабарництво слiдчий розслiдування
2. Типовi слiдчi ситуацiї на початковому етапi розслiдування
Кримiналiстична методика видiляє три типовi слiдчi ситуацiї, в умовах яких зазвичай здiйснюється розслiдування хабарництва:
1) ознаки хабарництва встановленi в результатi оперативно - розшукової дiяльностi, i суб'єкти злочину (хабародавець, взятко приймач , посередники) нiчого про це не знають;
2) мала мiсце явка з повинною хабародавця, готового надати сприяння органам розслiдування у викриттi взятко приймач (тобто тiльки взятко приймач не iнформований про те, що правоохороннi органи мають у своєму розпорядженнi вiдповiдної iнформацiєю);
3) iнформацiя про факти хабарництва йди iнших проявiв корумпованостi чиновникiв надiйшла до правоохоронних органiв з офiцiйних джерел, у зв'язку, з чим взятко приймачу i хабародавцю стало вiдомо про порушення проти них кримiнальної справи.
3. ПЛАНУВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД складається типова СИТУАЦІЙ (на прикладi з практики)
по - перше, на самому початку розслiдування в бiльшостi випадкiв є достатнi фактичнi данi, необхiднi для складання розгорнутого плану розслiдування;
по - друге, як правило, висувається порiвняно невелика кiлькiсть версiй.
Слiдчi версiї будуються iз приводу реальностi або удаваностi подiї дачi - отримання хабара, наявностi чи вiдсутностi факту її вимагання, кiлькостi епiзодiв хабарництва, кiлькостi i ролi причетних до цього осiб, наявностi зв'язку даного злочину з iншими злочинами (наприклад, посадовою пiдробкою, розкраданням) i деяких iнших обставин.
Плануючи первиннi слiдчi дiї, слiд визначити сферу, напрямки, методи виявлення доказiв.
Для розслiдування хабарництва характернi наступнi напрямки пошуку доказiв:
1) установа (пiдприємство, органiзацiя), в якому працює взятко приймач;
3) мiсце проживання та роботи хабародавця;
4) мiсце проживання та роботи посередника;
Типовими для початкового етапу розслiдування хабарництва слiдчими дiями є:
1) допит заявникiв;
2) затримання злочинцiв на мiсцi злочину;
3) обшуки у взятко приймач, хабародавця й посередника, накладення арешту на майно з метою забезпечення вироку суду;
4) огляд документiв за мiсцем роботи взятко приймача й хабародавця, у необхiдних випадках виїмка цих документiв;
5) огляд предмета хабара;
6) огляд мiсця подiї;
7) допит пiдозрюваних.
Допит заявникiв.
Заявниками можуть бути:
- Хабародавець;
- Посадовi особи, яким пропонують хабар;
- Громадяни, яким стало вiдомо про хабарництво.
У процесi допиту заявника, не є учасником злочину, з'ясовується все вiдоме йому про факт хабарництва. Якщо вiн був очевидцем злочину, у нього з'ясовується, де, коли, в чиїй присутностi воно було скоєно, у чому полягали дiї хабарникiв до передачi хабара i пiсля її вручення.
Допитуючи заявника, якому вiдомi службовi дiї одержувача, доцiльно встановити, який порядок здiйснення того чи iншого службового дiї посадової особи, за яке була вручена або вимагав хабар, якi конкретно дiї здiйснило посадова особа, яка пiдозрюється в отриманнi хабара, в яких документах можна знайти слiди здiйснення цiєї дiї або утримання вiд нього, що свiдчать про зацiкавленiсть цiєї посадової особи, чи вiдомi допитуваному iншi факти хабарництва i т. д. У ходi допиту хабародавцiв, тiльки що вручили хабар i добровiльно про це заявили в органи внутрiшнiх справ або прокуратури, а також хабародавцiв, у яких вимагав хабар, докладно з'ясовуються всi обставини дачi ними хабара. Особливо докладно необхiдно з'ясувати ознаки предмета хабара. Якщо в якостi предмета хабара використовувалися грошi, то слiд встановити суму врученої хабара, якими купюрами були врученi грошi, якi характернi особливостi переданих грошей (пом'ятостi, потертостi, помарки, написи, плями та iн.)
Варто довiдатися в заявника, якщо можливо, номери грошових купюр, переданих взятко приймач. Якщо предметом хабара послужила будь - яка рiч, то також слiд з'ясувати її ознаки (найменування, призначення, форма, матерiал, колiр, розмiри, давнiсть виробництва i стан цiєї речi, дефекти, клейма, написи i т. д.). Якщо предмет хабара був упакований в будь - яку тканину або папiр, слiд з'ясувати їх характернi ознаки, поцiкавитися, чи не залишилася у хабародавця частина цього паперу або тканини. У подальшому це може бути використано при виробництвi кримiналiстичної експертизи.
Затримання хабарникiв на гарячому є одним з дiєвих засобiв їхнього викриття. Затримуючи злочинцiв у момент отримання хабара або вiдразу пiсля отримання, слiдчий має можливiсть вилучити предмет хабара. Крiм того, нерiдко затриманi на мiсцi злочину хабарники змушенi зiзнатися не тiльки в хабарництвi, у момент здiйснення якого вони затриманi, але й в iнших злочинах. Найчастiше затримка на мiсцi злочину проводиться за заявою особи про вимагання в нього хабара. Отриманi в ходi допиту заявника данi (головним чином про суму i ознаках грошей або ознаки речi, яка буде служити предметом хабара, про мiсце, час i спосiб передачi хабара) дозволяють скласти план затримання на гарячому. У ньому повиннi бути передбаченi способи фiксацiї предмета хабара. Якщо предметом хабара служать грошi, то пiсля детального їхнього опису (сума, ознаки, в тому числi i номери, i т. д.) у протоколi огляду фiксуються всi характернi ознаки предмета хабара. Виявлення у затриманого при особистому обшуку грошових квиткiв з тими ж номерами, що були на грошових квитках, описаних в протоколах заяви та огляду, з'явиться важливим доказом його злочинної дiяльностi. Можливi й iншi способи фiксацiї предмета хабара. Зокрема, можна грошi або будь - яку рiч, намiченi до передачi в якостi хабара, загорнути, упакувати в шматок тканини або паперу, бажано з нерiвними краями, зберiгши iншу частину цього шматка, ранiше складову з даними пакувальним матерiалом одне цiле. Призначена згодом кримiналiстична експертиза, виходячи зi збiгу лiнiй розривiв шматка, спецiально залишеного в заявника, може пiдтвердити iдентичнiсть тканини або паперу, ранiше становила iз цих шматкiв цiле.
Інодi для викриття осiб, якi вимагали хабарi, можливе використання хiмiчних пасток i безбарвних люмiнесцирующих речовин. З цiєю метою грошi або рiч, намiченi до передачi в якостi предмета хабара, попередньо в присутностi понятих обробляють спецiальним барвником, про що складається вiдповiдний протокол, а потiм повертають хабародавцю для передачi їх за призначенням. Дотик взятко приймача до цих предметiв рука мi, частинами одягу викликає їх стiйке фарбування, що може з'явитися цiнного доказом проти хабарника.
ретельно пiдготовлено, тактично правильно здiйснено i процесуально оформлено. Необхiдно зафiксувати злочиннi дiї всiх учасникiв злочину, якi, як вiдомо, вдаються до найрiзноманiтнiших хитрощiв.
Цiлям викриття хабарникiв може служити судово - оперативна фотографiя i вiдео, звуко запис, за допомогою яких можна зафiксувати зустрiч хабародавця зi взятко приймача або посередником, момент передачi предмета хабара та iн..
Обшуки в бiльшостi випадкiв виробляються для виявлення: предметiв хабара: записiв, листiв, документiв, що свiдчать про суму грошей, речах або iнших матерiальних цiнностях, що були предметом хабара; записiв, документiв, листiв, будь - яких предметiв, що пiдтверджують факт зв'язку мiж хабарниками i факт вчинення будь - якi дiї посадової особи, за яке воно отримало хабар: майна з метою накладення на нього арешту. Залежно вiд обставин розслiдуваної справи провадити особистi обшуки, обшуки за мiсцем проживання i за мiсцем роботи пiдозрюваних. Обшуки рекомендується робити у взятко приймача, хабародавцiв i посередникiв при наявностi достатнiх пiдстав вважати, що у них можуть бути рiзнi предмети, документи та цiнностi, якi можуть мати значення для справи. Навiть у тих випадках, коли предмет хабара вже переданий, обшуки у хабародавцiв i посередникiв можуть привести до виявлення рiзних документiв, листування, свiдчать про зв'язок мiж хабарниками, i т. п. Особистi обшуки, як правило, проводяться пiсля затримання хабарникiв на гарячому. Предмети хабара, документи, записнi книжки, розписки i т. д. можуть бути захованi в схованках, покладенi в рiзнi папери, настiльнi календарi, папки, журнали i т. д. Тому обшук слiд проводити дуже ретельно.
хабародавця. До таких документiв можуть бути вiднесенi клопотання, рiшення, довiдки, пiдробленi листи i т. д.
Огляд документiв за мiсцем роботи взятко приймача й хабародавця, у необхiдних випадках виїмка цих документiв виробляються з метою встановлення iстоти службових дiй, зроблених взятко пприймачем. Такий огляд необхiдно проводити для виявлення документiв, що свiдчать:
а) про незаконнiсть виконаного службового дiї або про незаконнiсть утримання вiд його виконання (незаконнi резолюцiї, незаконнi рiшення);
б) про правильне виконання посадовою особою в iнтересах хабародавця будь - яких законних дiй або правомiрному утриманнi вiд виконання таких законних дiй (наприклад, виявлення документiв, що свiдчать про законнiсть прописки);
в) про неправильне проходження їх по канцелярiї, вiддiлам i т. п. (Наприклад, вiдсутнiсть на документi штампа про реєстрацiї або наявнiсть вiдмiток, що свiдчать про проходження цих документiв через осiб, якi звичайно цим не займаються, i iн..);
е) про обставини, що сприяють хабарництву (запущений облiк, неправильний пiдбiр кадрiв тощо).
Огляд повинен здiйснюватися вiдразу ж пiсля порушення кримiнальної справи без найменшого зволiкання, бо можливо, що хабарники зможуть вжити заходiв до знищення слiдiв своєї злочинної дiяльностi (знищити тi чи iншi документи, сфабрикувати новi i т. д.). Всi документи, що викликають сумнiв, повиннi вилучатися. Всякi вiдступи вiд прийнятого порядку проходження i оформлення виконаного службового дiї (наприклад, вiдсутнiсть документiв, знакiв реєстрацiї тощо) повиннi бути зафiксованi в протоколi огляду. У тих випадках, коли хабародавець дає хабар у зв'язку з виконанням службового доручення, а потiм оформляє грошовi витрати по дачi хабара шляхом фабрикацiї будь - яких виправдувальних документiв, слiдчий повинен уважно оглянути i перевiрити такi грошовi документи, а при необхiдностi вилучити їх.
Огляд мiсця подiї проводиться з метою з'ясування обстановки, у якiй вiдбувалися зустрiчi учасникiв злочину, у тому числi i передачi хабара, а також з метою виявлення слiдiв злочину та iнших речових доказiв, що пiдтверджують факт хабарництва. Інодi важливо встановити факт перебування в певному мiсцi кого - небудь з пiдозрюваних, що вже саме по собi може з'явитися дуже важливою доказом. З цiєю метою слiдчий повинен ретельно вiдшукувати й вивчати слiди рук, нiг, оглядати будь-яку виявлену рiч (ґудзик, цигарку i т. д.), що можуть належати учасникам злочину. Крiм цих слiдiв, при оглядi мiсця подiї можуть бути виявленi кинутi недопалки, обривки обгорткового паперу, газети i т. д. Ознайомлення в ходi огляду з обстановкою, в якiй скоєно хабарництво, може бути використано при оцiнцi результатiв уточнення та перевiрки показань на мiсцi зi знали хабарникiв.
Допит пiдозрюваного, затриманого на мiсцi злочину, повинен бути проведений з урахуванням раптовостi затримання i пре слiд мета отримання його пояснень з приводу обставин отримання - дачi хабара, характеру службових дiй чи бездiяльностi посадової особи, цiлей хабародавця та iнших обставин.
З числа подальших слiдчих дiй найбiльш характерними для розслiдування хабарництва є допити свiдкiв, призначення експертиз, допити обвинувачуваних, очнi ставки, слiдчi експерименти.
Встановлення i допит свiдкiв. Незважаючи на рiзноманiтнiсть конкретних обставин справ про хабарництво, можна намiтити загальнi шляхи встановлення свiдкiв. Такими шляхами є: огляд вiдповiдних документiв, реєстрацiйних та облiкових записiв, що вiдображають результати службових дiй одержувача, ознайомлення з конкретними ми обставинами, за яких вiдбувалися зустрiчi обвинувачуваних, передача хабара та iн; вивчення умов роботи та побуту учасникiв злочину; допити обвинувачених i свiдкiв; використання оперативно - розшукових можливостей органiв дiзнання.
1) особа, у якого вимагав хабар;
2) очевидцi дачi - отримання хабара, очевидцi фактiв розкрадань та iнших злочинiв, пов'язаних з розслiдуваною фактом хабарництва:
3) товаришi по службi учасникiв злочину;
4) сусiди й близькi хабарникiв;
5) вiдвiдувачi установ або органiзацiй, де працюють хабарники.
iнодi тi чи iншi свiдки в силу своїх особистих взаємин з хабарниками поводяться невiдверто, вигороджуючи їх.
Призначення експертиз. Найбiльш типовими для розслiдування хабарництва кримiналiстичними експертизами є судово-почеркознавча експертиза, технiко - кримiналiстичне дослiдження документiв, а також трасологiчна експертиза.
Крiм кримiналiстичних, призначаються та iншi експертизи (судово - бухгалтерська, судово - товарознавча та iн.)
Допит обвинуваченого. Успiх допиту обвинуваченого багато в чому залежить вiд його пiдготовки, в ходi якої повинна бути ретельно вивчена особистiсть обвинувачуваного (бiографiя, службове, сiмейне та матерiальне становище, наявнiсть або вiдсутнiсть судимостей, зв'язку, звички, риси характеру та iн.) Важливо також знати обстановку i умови, в яких передавалася хабар або велися переговори про неї. Це дає можливiсть оцiнити, наскiльки правдоподiбнi показання допитуваного. У планi допиту слiд передбачити можливi заперечення обвинуваченого i пiдготувати матерiали для їх перевiрки. Для взятко приймача характернi заяви, що мав мiсце не факт одержання хабара, а повернення боргу або дача грошей у борг, що предмет хабара, виявлений у взятко приймача, або належить йому, або ким - то випадково забутий, i т. д. Інодi взятко приймач визнає себе винним у привласненнi знахiдки, стверджуючи, що виявлений у нього предмет - це не хабар, а знахiдка. Хабародавцi найчастiше посилаються на нiбито мало мiсце вимагання хабара. Посередники в рядi випадкiв зiзнаються в шахрайствi, заявляючи, що свiдомо обманювали хабародавцiв, маючи намiр привласнити отримане вiд них. Така поведiнка посередникiв пояснюється тим, що вони розраховують бути засудженими за шахрайство, передбаченi законом термiни покарання за яке менше, нiж за хабарництво.
Характерною особливiстю допиту у справах про хабарництво є максимальна деталiзацiя показань. Якщо допитуваний дає показання про хабарництво, його варто докладно допитати по всiх цiкавлять слiдчого питань.
При цьому треба прагнути до отримання показань про всi факти хабарництва, про всiх учасникiв злочину. Основним методом викриття хабарника, що стимулює його до дачi правдивих показань, є тактично правильне пред'явлення доказiв.
Слiдчий експеримент у справах даної категорiї дозволяє встановити можливiсть:
а) сприйняття факту вручення хабара на тому чи iншому мiсцi з певної точки в певних умовах видимостi;
б) розмiщення будь - якої кiлькостi предметiв, у тому числi пачок грошей, у певному сховищi (портфелi, валiзi тощо):
в) подолання (пiшки, на транспортi) вiдстанi до передбачуваного мiсця вручення хабара, самого вручення i повернення у вихiдний пункт.
Характер i послiдовнiсть первинних слiдчих дiй у справах про хабарництво визначається змiстом службових дiй (чи бездiяльностi) взятко приймач, давниною здiйснення злочину, особливостями предмета хабара, повнотою первинних матерiалiв, на пiдставi яких порушено кримiнальну справу, тiєю обставиною, чи була передана хабар або її передача повинна вiдбутися, та iншими.
5. ОСОБЛИВОСТІ Використання спецiальних пiзнань (У ТОМУ ЧИСЛІ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ)
Кримiнальну судочинство неможливе без використання сучасних досягнень природничих, технiчних, економiчних та iнших наук, якi прийнято називати спецiальними знаннями. Закон не дає визначення поняття «спецiальнi пiзнання». У юридичнiй лiтературi пiд цим термiном розумiють систему теоретичних знань i практичних навичок в галузi конкретної науки або технiки, мистецтва або ремесла, придбаних шляхом проходження спецiальної пiдготовки або набуття професiйного досвiду i використовуються для вирiшення питань, що виникають у процесi кримiнального судочинства.
Основним носiєм спецiальних пiзнань згiдно чинним кримiнально - процесуального кодексу є експерт, який використовує свої пiзнання в процесуальнiй формi при виробництвi судової експертизи.
Крiм того, в чинному КПК передбачена можливiсть залучення до виробництва слiдчих i судових дiй фахiвця.
Експертиза не єдина форма застосування спецiальних знань у судочинствi.
Процесуальнi форми застосування спецiальних пiзнань: слiдчi дiї, експертиза; не процесуальнi - довiдково-консультацiйна дiяльнiсть фахiвця, попереднi дослiдження.
в результатi вивчення яких отримує новi фактичнi данi ранiше невiдомi слiдчому або суду.
Фахiвцi в рядi випадкiв також проводять дослiдження, але цi дослiдження називаються попереднiми i отриманi результати не мають доказового значення.
Слiдчий, володiючи спецiальними знаннями та вiдповiдними науково - технiчними засобами можуть обiйтися без допомоги фахiвця.
Експертизу слiдчий призначає незалежно вiд того, чи володiє вiн спецiальними знаннями, оскiльки фактичнi данi, отриманi шляхом експертного дослiдження не можуть бути вiдображенi нi в якому процесуальному документi крiм висновку експерта. Слiдчий вправi збирати речовi докази, але не бути їх джерелом.
Обов'язки слiдчого i експерта несумiснi.
ВИСНОВОК
1. Хабарництво є одним з найбiльш складних для розслiдування злочинiв.
2. У сучасних умовах змiнилася якiсна характеристика хабарництва: суми хабарiв незмiрно зросли в порiвняннi з тими сумами, якi передавалися в колишнi роки. Змiнився i предмет хабара.
3. Кримiналiстична методика видiляє три типовi слiдчi ситуацiї, в умовах яких зазвичай здiйснюється розслiдування хабарництва:
- Ознаки хабарництва встановленi в результатi оперативно - розшукової дiяльностi, i суб'єкти злочину нiчого про це не знають;
- Мала мiсце явка з повинною хабародавця, готового надати сприяння органам розслiдування у викриттi взятко приймача;
- Інформацiя про факти хабарництва йди iнших проявiв корумпованостi чиновникiв надiйшла до правоохоронних органiв з офiцiйних джерел, у зв'язку, з чим взятко приймачу i хабародавцю стало вiдомо про порушення проти них кримiнальної справи.
4. Процесу планування розслiдування хабарництва властивi двi характернi риси:
- На самому початку розслiдування в бiльшостi випадкiв є достатнi фактичнi данi, необхiднi для складання розгорнутого плану розслiдування.
осiб, наявностi зв'язку даного злочину з iншими злочинами та деяких iнших обставин.
- Заклад, в якому працює взятко приймач;
- Мiсце проживання одержувача;
- Мiсце проживання та роботи хабародавця;
- Мiсце проживання та роботи посередника;
- Мiсце проживання зв'язкiв учасникiв хабарництва.
повнотою первинних матерiалiв, на пiдставi яких порушено кримiнальну справу, тiєю обставиною, чи була передана хабар або її передача повинна вiдбутися, та iншими.
Типовими для початкового етапу розслiдування хабарництва слiдчими дiями є:
- Допит заявникiв;
- Затримання злочинцiв на мiсцi злочину;
- Обшуки у взятко приймача, хабародавця й посередника, накладення арешту на майно з метою забезпечення вироку суду;
- Огляд документiв за мiсцем роботи взятко приймача й хабародавця, у необхiдних випадках виїмка цих документiв;
- Огляд предмета хабара;
- Огляд мiсця подiї;
- Допит пiдозрюваних.
6. Спецiальнi знання в галузi розслiдування хабарництва в основному використовуються при призначеннi експертиз.
Найбiльш типовими для розслiдування хабарництва кримiналiстичними експертизами є судово - почеркознавча експертиза, технiко - кримiналiстичне дослiдження документiв, а також трасологiчна експертиза. Крiм кримiналiстичних, призначаються та iншi експертизи (судово - бухгалтерська, судово - товарознавча та iн.)
СПИСОК ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЖЕРЕЛ
1. Кримiнальний кодекс РФ. - М.: РІОР, 2009.
3. Авер'янова Т. В., Бєлкiн Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Є. Р. Кримiналiстика: Пiдручник для вузiв / Пiд ред. Р. С. Белкiна. - М.: НОРМА, 2000.
4. Кримiналiстика: Пiдручник / Пiд ред. А. Г. Фiлiппова. 2 - ге вид., Перераб. i додат. - М.: Спарк, 2000.
5. Кримiналiстика: Пiдручник для вузiв / Пiд ред. Н. П. Яблокова, 2 - ге вид., Перераб. i доп. - М.: МАУП, 2001.
6. Кримiналiстика: Пiдручник для вузiв / Пiд ред. Є. М. Іщенко. - М.: МАУП, 2000.
7. Керiвництво для слiдчих / Пiд ред. Н. А. Селiванова i В. А. Снеткова. - М.: ИНФРА-М, 1998.
| 
