Адміністративне правопорушення

Адмiнiстративне правопорушення Тема № 9. Адмiнiстративне правопорушення адмiнiстративне правопорушення норма 1. Поняття та ознаки адмiнiстративного правопорушення 2. Юридичний склад адмiнiстративного правопорушення 1. Поняття та ознаки адмiнiстративного правопорушення i якi безпосередньо зачiпають iнтереси як всiх чи бiльшостi громадян, пiдприємств, установ так i держави в цiлому. правила та iншi. Дотримання цих правил вiдповiдає iнтересам держави, громадян, та пiдприємств, установ, органiзацiй, а їх порушення суперечить їм i викликає шкiдливi та суспiльно небезпечнi наслiдки. Всi зазначенi правила встановлюються законами, та нормативними актами ОВВ, що дiють у межах своєї компетенцiї. Однiєю з властивостей цих правил є те, що вони захищаються адмiнiстративними санкцiями, а їх порушення квалiфiкується як адмiнiстративнi правопорушення. Основнi ознаки та юридична характеристика правопорушень мiститься у КпАП України. Адмiнiстративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дiя чи бездiяльнiсть, яка посягає на державний або громадський порядок, власнiсть, права i свободи громадян, на встановлений порядок управлiння i за яку законодавством передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть (ст. 9 КпАП України). При цьому адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за правопорушення настає за умови, якщо цi порушення за своїм характером не тягнуть за собою вiдповiдно до закону крим вiдповдальностi. Адмiнiстративне правопорушення = адмiн проступку = адмiнiстративному делiкту. - передусiм, це дiя чи бездiяльнiсть. Іншими словамиповедiнка, вчинок, акт зовнiшнього ставлення особи до реальної дiйсностi, iнших осiб, держави. суспiльствi. Тобто, дiяння, а не думки, бажання чи iншi подiбнi прояви психiчної дiяльностi людей; Дiя - активна форма поведiнки особи, безпосередньо пов’язана з невиконанням правового припису у виглядi обов’язку чи законної вимоги, порушенням заборони, правила, норми, стандарту (наприклад, порушення водiями транспортних засобiв ПДР, порушення правил користування житловими примiщеннями, порушення вимог державних стандартiв). Бездiяльнiсть - пасивна форма поведiнки, що знаходить своє вiдображення у невиконаннi особою тих дiй, якi вона повинна i могла виконати в наслiдок покладених на неї обов’язкiв (наприклад, ухилення вiд подання декларацiї, невиконання вимог антимонопольного комiтету, керiвник торгового пiдприємства не забезпечив наявнiсть сертифiкатiв на реалiзованi товари, у результатi чого покупцi не були поiнформованi про походження товару). - гармонiчнiсть управлiнських вiдносин. При цьому негативний результат може проявлятись як реально (дрiбна крадiжка), так i у створеннi умов для настання шкоди (порушення санiтарно-гiгiєнiчних та санiтарно-протиепiдемiчних правил). За ступенем соцiальної значимостi, дiяння, що заподiює шкоду законним iнтересам держави, ФО, ЮО є антигромадським. Вiд злочинiв адм делiкти розрiзняються за ступенем суспiльної небезпечностi; - протиправнiсть полягає у вчиненнi дiяння, що порушує загальнообов’язковi норми та правила адмiнiстративного та iнших галузей права (трудового, земельного, фiнансового i т. д.), що охороняються заходами адмiнiстративної вiдповiдальностi; - виннiсть (таке дiяння як прояв волi i свiдомостi особи повинно бути завжди винним, тобто вчиненим навмисно або через необережнiсть); - адмiнiстративна каранiсть (конкретне протиправне, винне дiяння буде визнане адмiнiстративним проступком тiльки тодi, коли за його вчинення законодавством передбачено адм вiд-ть). 2. Юридичний склад адмiнiстративного правопорушення Ознаки адмiн правопорушення слiд вiдрiзняти вiд його юридичного складу. В законодавствi вiдсутнє поняття складу правопорушення, але як i в iнших галузях права, пiд складом правопорушення мається на увазi сукупнiсть таких елементiв, як об’єкт i об’єктивна сторона, суб’єкт i суб’єктивна сторона. При вiдсутностi хоча б одного з елементiв вiдповiдальнiсть виключається. Склади конкретних проступкiв виконують важливу роль, оскiльки вони є фактичною пiдставою АВ i передбачають можливiсть застосування заходiв адмiн впливу, забезпечують однакове застосування закону, правильну квалiфiкацiю проступку, є гарантiєю безпiдставного притягнення до АВ, обмежують вiдповiдальнiсть в межах скоєного. адмiнiстративного правопорушення розумiється передбачена нормами права сукупнiсть ознак (елементiв), при наявностi яких те чи iнше протиправне дiяння можна квалiфiкувати як адмiнiстративне правопорушення. Таку сукупнiсть ознак формують чотири складових елементи: об’єкт, об’єктивна сторона (характеризують зовнiшню сторону правопорушення); суб’єкт та суб’єктивна сторона (характеризують внутрiшню сторону правопорушення). 1. Об’єкт адмiнiстративного правопорушення. Залежно вiд рiвня узагальнення видiляють: Загальний об’єкт, яким є суспiльнi вiдносини, що складаються у сферi державного управлiння, урегульованi переважно нормами адмiнiстративного права, а також нормами iнших галузей права, i якi охороняються адмiнiстративними санкцiями; Родовий об’єкт - окремi однорiднi групи суспiльних вiдносин, якi в сукупностi складають загальний об’єкт (наприклад, вiдносини власностi, громадського порядку, певних галузей та сфер дiяльностi тощо); Видовий об’єкт - самостiйний складовий рiзновид родового об’єкту, вiдокремлена група суспiльних вiдносин, загальних для ряду проступкiв (наприклад, суспiльнi вiдносини, пов’язанi з дотриманням паспортного режиму, правил дозвiльної системи, правил вiйськового облiку тощо, якi в сукупностi з iншими вiдносинами складають родовий об’єкт у сферi встановленого порядку управлiння); Безпосереднiй об’єкт - (наприклад, безпека руху, людська гiднiсть тощо) . . В окремих випадках безпосереднiм об’єктом може бути предмет посягання, а також грошi, валюта та iн . (наприклад, наркотичнi засоби, вогнепальна або газова зброя, алкогольнi напої тощо), на що прямо вказується в ст. 24 КпАП. Нетрадицiйна класифiкацiя об’єкту адм проступку ( Т. Гуржiй (НАВСУ) ПУ 2003/1): Залежно вiд галузi громадської дiяльностi, де складаються суспiльнi вiдносини, охоронюванi адмiнiстративними санкцiями розрiзняють наступнi поняття: - суспiльнi вiдносини, що складаються у сферi державного управлiння – об’єкт адм делiкту; - об’єкт адмiнiстративного делiкту, скоєного на транспортi – видовий об’єкт (Глава 10); - об’єкт адмiнiстративного делiкту, скоєного на повiтряному транспортi – пiдвид об’єкта; 2. Об’єктивна сторона Вона включає в себе передусiм такi ознаки, як: - саме протиправне - Факультативнi ознаки - час, мiсце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. адмiнiстративних правопорушень є осуднi, делiктоздатнi фiзичнi та юридичнi особи, що скоїли тi чи iншi адмiнiстративнi правопорушення. (фiзичнi особи ) – це осуднi особи, що досягли на момент вчинення правопорушення 16-рiчного вiку (громадяни України, iноземцi та особи без громадянства). Колективнi суб’єкти (юридичнi особи) - України. В даний час ЮО визнаються суб’єктами адм правопорушень нормами таких галузей права, як земельне, фiнансове, податкове, лiсове, водне, митне й iн. Розрiзняють загальнi, спецiальнi та особливi суб’єкти: – будь-якi осуднi особи, якi досягли 16 рокiв. Спецiальнi суб’єкти – тi, яким властивi певнi особливостi щодо вчинення тих чи iнших правопорушень (iноземцi, особи без громадянства, посадовi особи, неповнолiтнi (осiб вiком вiд 16 до 18 рокiв), батьки або особи, якi їх замiнюють, державнi службовцi, окремi спецiалiсти, а також iншi особи залежно вiд специфiки їхнiх професiйних та трудових обов’язкiв, стану здоров’я тощо (це водiї, експерти, перекладачi, iнвалiди та iн.). Особливi суб’єкти – тi, якi не несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть на загальних пiдставах (вiйськовослужбовцi i призванi на збори вiйськовозобов’язанi. Особи рядового та начальницького складу ОВС, а також iншi особи, на яких поширюється дiя дисциплiнарних статутiв, за вчинення адмiнiстративних правопорушень.; правопорушення характеризує внутрiшнє (психiчне) ставлення суб’єкта правопорушення до скоєного ним дiяння та його негативних наслiдкiв. Суб’єктивна сторона адмiнiстративного правопорушення включає ознаки, якi характеризують: - вину (основна, обов’язкова ознака суб’єктивної сторони); - мотивмету Вина має форму умислу та необережностi. Умисел буває прямий i непрямий. Необережнiсть має вияв у двох формах: самовпевненостi та недбалостi. умисно, коли особа, яка його вчинила, усвiдомлювала протиправний характер своєї дiї чи бездiяльностi, передбачала її шкiдливi наслiдки i бажала їх або свiдомо допускала Адмiнiстративне правопорушення визнається вчиненим через необережнiсть, коли особа, яка його вчинила, передбачалалегковажно розраховувала на їх вiдвернення або не передбачала можливостi настання таких наслiдкiв, хоч повинна була i могла їх передбачити. Конкретнi види адмiнiстративних правопорушень згрупованi в одинадцяти главах Особливої частини КпАП України. В основу такого групування покладено об'єктно-галузевий принцип, тобто тi чи iншi правопорушення систематизованi у вiдповiдних главах залежно вiд їх родового об’єкта або сфер державного управлiння чи галузей господарства. Залежно вiд характеру дiяння: Прост е дiяння являє собою єдину однократну (одноактну) дiю чи бездiяльнiсть (наприклад, розпивання спиртних напоїв в громадських мiсцях, дрiбне хулiганство тощо). Складне протиправне дiяння характерне для рiзних складiв адм правопорушень, у тому числi: - з двома рiзними дiями (наприклад, дрiбна спекуляцiя, що об’єднує скуповування та перепродаж з метою наживи); - тих, що складаються з альтернативних дiй (наприклад, придбання або зберiгання в невеликих розмiрах наркотичних засобiв; розпивання спиртних напоїв у громадських мiсцях або поява в громадських мiсцях у п’яному виглядi та iн.). Кожна з альтернативних дiй у таких випадках уже сама по собi є достатньою пiдставою для притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Однак особа не скоює нового складу правопорушення, якщо вона послiдовно здiйснює всi зазначенi в диспозицiї правової норми забороненi дiї; - мова про них може iти в тих випадках, коли об’єктивну сторону правопорушення в якостi конструктивної ознаки характеризує неодноразовiсть дiй, як би вона не називалась: у т. ч. повторнiсть, систематичнiсть, злiснiсть тощо (неодноразове порушення посадовою особою правил i iнструкцiй щодо безпечному веденню робiт, злiсна непокора та iн.); - правопорушення, тобто таких, якi почавшись з якої-небудь протиправної дiї чи бездiяльностi, продовжуються потiм безперервно шляхом невиконання (порушення) обов’язкiв (наприклад, зберiгання та носiння мисливської зброї без вiдповiдного дозволу, окремi порушення правил пожежної безпеки, паспортних правил, правил вiйськового облiку тощо); - продовжуванi правопорушень, тобто таких, якi складаються з декiлькох тотожних протиправних дiй, пов’язаних мiж собою i спрямованих для досягнення загальної мети, i якi в сукупностi своїй утворюють єдине адмiнiстративне правопорушення. Таке правопорушення скоюється, не безперервно, а окремими епiзодами, внутрiшньо тiсно пов’язаними, але вiдокремленими в часi, якi виступають нiби ланками одного ланцюга (наприклад, окремi випадки злiсного невиконання батьками обов’язкiв по вихованню i навчанню дiтей, порушення правил адмiнiстративного нагляду, систематичне порушення правил полювання, заняття проституцiєю тощо). Залежно вiд наявностi шкiдливих наслiдкiв видiляють: - формальний склад правопорушення – такий, який не передбачає в результатi його вчинення настання якої-небудь суспiльно-небезпечного чи шкiдливого наслiдку. Констатується лише факт порушення того чи iншого правила або норми (наприклад, порушення санiтарно-гiгiєнiчних правил, порушення правил землекористування, дрiбне хулiганство, злiсна непокора тощо). - матерiальний склад адмiнiстративного правопорушення включає в себе крiм протиправного дiяння обов’язкове настання в результатi їх вчинення суспiльно-небезпечних чи шкiдливих наслiдкiв (наприклад, дрiбне розкрадання, потрава посiвiв, порушення ПДР, що спричинило отримання легких тiлесних ушкоджень тощо); Бiльшостi адмiнiстративних проступкiв властивi формальнi склади. При квалiфiкацiї матерiальних складiв повинен чiтко простежуватись причинний зв’язок мiж протиправним дiянням та наявними шкiдливими наслiдками. В окремих випадках їх розмiр служить критерiєм для квалiфiкацiї того чи iншого протиправного дiяння як адмiнiстративного проступку, або як злочину (наприклад, при розкраданнi, порушеннi валютних правил, зберiганнi наркотичних засобiв, контрабандi тощо). Змiст об’єктивної сторони може включати характер неодноразовостi дiяння: - Вона квалiфiкується як єдине правопорушення; - - злiснiсть характеризує впертiсть, чiтко виражене небажання правопорушника пiдкоритись неодноразово висловлюваним законним вимогам, попередженням уповноваженої особи, представника влади (злiсна непокора законному розпорядженню вiйськовослужбовця, мiлiцiонера); - систематичнiсть – вчинення правопорушення протягом одного року кiлька разiв (бiльше 3 разiв), причому в якiй-небудь однiй сферi, одними й тим ж суб’єктами (наприклад, систематичне порушення водiями правил дорожнього руху). У чинному законодавствi України про адмiнiстративну вiдповiдальнiсть нiчого спецiально не вказується вiдносно замаху у ньому. Серед ознак об’єктивної сторони окремих правопорушень законодавець нерiдко вказує на ознаку “iншої особи” (наприклад, злiсна непокора вимозi працiвника мiлiцiї, приставання до iноземних громадян, доведення неповнолiтнiх до стану сп’янiння тощо). Інколи окремi юридичнi ознаки об’єктивної сторони включаються законодавцем безпосередньо в конструкцiю тiєї чи iншої правової норми i набувають значення. Це ознаки, якi стосуються: - часу - мiсця його вчинення (наприклад, поява в громадських мiсцях у нетверезому станi, розпивання спиртних напоїв на виробництвi, полювання в заборонених мiсцях); - умов (наприклад, порушення певних санiтарно-карантинних, технiчних, природних умов, створення умов для проведення масових заходiв з порушенням установленого порядку); - способiв (наприклад, жорстоке поводження з тваринами, злiсне ухилення вiд явки в суд); - засобiв вчинення правопорушення (наприклад, транспортних засобiв, заборонених знарядь полювання, наркотичних засобiв тощо).