Інформаційне забезпечення ОРД

Інформацiйне забезпечення ОРД Інформацiйне забезпечення ОРД План: 1. Загальна характеристика оперативно-розшукової iнформацiї 2. Джерела iнформацiї в ОРД 3. Використання оперативної iнформацiї 4. Сучаснi iнформацiйно-пошуковi системи оперативно-розшукового й iншого призначення 1. Загальна характеристика оперативно-розшукової iнформацiї попередженням, розкриттям i розслiдуванням злочинiв. Неможливо навiть представити, що оперативнi пiдроздiли можуть виконувати свої завдання, не маючи нiяких вiдомостей про злочинця. Повне й всебiчне висвiтлення дiяльностi суб'єкта правопорушення є передумовою успiшного припинення його протиправного поводження. Наявнiсть попередньої iнформацiї про злочин i особу, що його вчинила, є основою його розкриття. Для ефективної боротьби зi злочиннiстю оперативним пiдроздiлам необхiдно мати вiдповiдну оперативну iнформацiю вiдносно дiяльностi кримiнальних структур, процесiв, якi вiдбуваються в злочинному середовищi, лiдерiв i авторитетiв органiзованих злочинних груп. Для протидiї насильницької злочинностi, захисту особи вiд кримiнальних зазiхань оперативним пiдроздiлам необхiдно, у першу чергу, пiдвищити ефективнiсть негласної розшукової роботи на основi використання можливостей наданих оперативно-розшуковим законодавством, використання можливостей пiдроздiлiв оперативно-технiчних заходiв. Науково обґрунтовано й практикою доведено, що важливим способом пiдвищення ефективностi правоохоронної дiяльностi є iнформатизацiя всiх напрямкiв роботи з боротьби зi злочиннiстю й охороною громадського порядку. пiдроздiлiв ОРД є всебiчна iнформацiйна пiдтримка практичної дiяльностi правоохоронних органiв у боротьбi зi злочиннiстю на основi комплексу органiзацiйних, нормативно-правових, технiчних, програмних i iнших заходiв. Одним з основних завдань функцiонування системи iнформацiйного забезпечення оперативних пiдроздiлiв у теперiшнiй час є завдання iнформатизацiї ОРД. Вiдповiдно до вiдомчої iнформацiйної полiтики це завдання нерозривно пов'язано з формуванням iнформацiйного середовища пiдроздiлiв, якi здiйснюють ОРД, що складається з вiдомчих iнформацiйних ресурсiв i iнформацiйної iнфраструктури правоохоронних органiв. Ефективнiсть iнформацiйного середовища правоохоронних органiв забезпечується за рахунок комплексного, системного пiдходу до рiшення проблем технiко-технологiчного й соцiально-полiтичного характеру. Рiшення останнiх проблем пов'язано, у першу чергу, з вiдкритiстю iнформацiйного середовища для суспiльства, що дає можливiсть реалiзувати погодженi iнтереси громадян, суспiльства й держави на системнiй основi. вiдбувається дiяльнiсть - боротьба зi злочиннiстю. Трохи пiзнiше до змiсту поняття оперативно-розшукової iнформацiї були вiднесенi й вiдомостi, що свiдчать про задуманi, пiдготовлюванi або вчиненi злочини, про осiб, що представляють оперативний iнтерес, а також про причини й умови, що сприяють вчиненню злочинiв. Надалi ряд авторiв включили в дане поняття також вiдомостi, що характеризують: оперативну обстановку; психологiчнi риси осiб, пiдозрюваних у пiдготовцi й вчиненнi злочинiв; поточнi профiлактичнi й оперативно-розшуковi заходи; види й способи вчинення злочинiв; прикмети злочинцiв, викрадених речей; данi про задуманi й пiдготовлюванi злочини i iншi компоненти. У розповсюджених наукових положеннях про поняття й сутнiсть оперативно-розшукової iнформацiї її головна цiннiсть справедливо вбачається в тому, що вона є об'єктивним вiдображенням соцiального середовища, що змiнюється, i обстановки, у яких здiйснюється ОРД. Але варто вказати й на те, що дана iнформацiя вiдображає також наслiдки постiйного впливу на це середовище особливої за своєю спрямованiстю й змiстом дiяльностi (як правомiрної, так i протиправної) рiзних соцiальних суб'єктiв. Змiст оперативно-розшукової iнформацiї вiдрiзняється широкою розмаїтiстю вiдомостей, що вiдносяться також до характеристики оперативно-тактичної обстановки, основних сил ОРД, до оцiнки результатiв їхнього використання. Оперативно-розшукова iнформацiя вiдображає не тiльки тi явища, подiї, обставини, змiни в середовищi, якi виникають у результатi злочинiв, але й широке коло явищ, подiй, обставин, що впливають на злочинне поводження окремих осiб. полягає в тому, щоб пiзнати прихований механiзм розвитку злочинного поводження, отже, змiст iнформацiї повинний виходити за рамки очевидних фактiв, заглиблюючись до пiзнання ретельно маскуємих учинкiв, поводження, спiлкувань, поглядiв, намiрiв. при яких обставинах що цiкавлять опер. працiвникiв особи створюють «штучне середовище», до яких спiлкувань вони тяжiють, яку ставлять перед собою мету. рiзнi джерела, на основi проникнення в сфери, прихованi вiд зовнiшнього спостереження й звичайного пiзнання. Оперативно-розшукова iнформацiя є рiзновидом соцiальної iнформацiї, специфiчної по метi одержання (боротьба зi злочиннiстю), методам одержання й режиму використання, що забезпечує конспiрацiю, надiйну зашифровку джерел, можливiсть перевiрки повiдомлюваних вiдомостей i їхнє застосування тiльки зацiкавленими оперативними працiвниками. Оперативна iнформацiя може бути: -перевiреною (достовiрною); -тотальною (повною, вичерпною) або частковою; -поточною; -конкретною; -загальною або деталiзованою; -вiдкритою (доступною); -оцiночною; -програмною; -прямою i непрямою. Говорячи про рацiональну класифiкацiю iнформацiї , поклавши в основу принцип спiввiднесення цiлей ОРД, можна видiлити три типи iнформацiї: -iнформацiя, що має унiверсальне значення для прогнозування iндивiдуального поводження, профiлактики й розкриття злочинiв. Цей вид iнформацiї утворюється навколо факторiв, що впливають на оперативну обстановку i характеристик особистостi тих, хто при певному збiгу обставин може вчинити злочини (особи, що представляє оперативний iнтерес). Вiн виникає у зв'язку iз соцiальними явищами, що мають кримiногенний характер, але поряд з ними вiдображає об'єктивнi явища, що залишаються до пори до часу нейтральними для ОРД (наприклад, опис зовнiшностi, захоплень, iнтересiв, кола спiлкувань вивчаємих осiб); - Ця iнформацiя породжується обставинами злочину й наступних дiй злочинцiв, їхнiх спiвучасникiв та iнших осiб. Її змiст - фактичнi данi, що вказують на подiю злочину, дiї злочинцiв, обставини, що обтяжують або пом'якшують їхню провину, i iншi категорiї, охоплюванi предметом доказування. Якщо цiльове призначення першого виду iнформацiї стосовно до розкриття злочинiв ролягає в тому, щоб заздалегiдь визначити коло осiб, якi можуть виявитися злочинцями, то призначення другого виду iнформацiї - забезпечити виявлення осiб, що вчинили або вчинюють конкретнi злочини, одержання доказiв їхньої вини. До другого виду варто також вiднести iнформацiю, що забезпечує розшук осiб, якi ухиляються вiд слiдства, суду й втекли з-пiд варти; -iнформацiя, мета одержання якої визначається потребами оперативно-розшукової тактики. Цей вид iнформацiї забезпечує поiнформованiсть про загальну оперативну ситуацiю (оперативно-тактичнiй обстановцi), яку необхiдно брати до уваги при виборi форм i прийомiв оперативно-тактичних дiй. Мається на увазi характеристика осiб, що перевiряються, урахування тактичних можливостей конфiдентiв, особливостей контрзаходiв, що вживаються зацiкавленими особами, i цiлий ряд iнших факторiв. Основнi вимоги, що пропонуються до оперативно-розшукової iнформацiї можна позначити в такий спосiб: -комплекснiсть iнформацiї -адекватнiсть рiвня надходження оперативно-розшукової iнформацiї компетенцiї опер. працiвникiв, що приймають рiшення , чим бiльше вiддалене виконання вiд моменту сприятливого для одержання необхiдної iнформацiї, тим бiльше небезпека її перекручування, а отже, допущення помилок у прийняттi рiшень. Ця вимога припускає централiзацiю «мiсцевої» iнформацiї. Систематизована, осмислена й пiдготовлена до використання на рiвнi управлiння периферiйними оперативними пiдроздiлами, централiзована iнформацiя забезпечує виконання приватних оперативно-тактичних i профiлактичних завдань. Чим вище в iєрархiї супiдрядностi регiональна система накопичення iнформацiї, тим бiльша кiлькiсть низових пiдроздiлiв можуть нею скористатися. Існує й зворотний зв'язок: чим бiльше з низових оперативних пiдроздiлiв надiйде в централiзований масив iнформацiї корисних вiдомостей, тим активнiше виявиться його вплив на ефективнiсть боротьби зi злочиннiстю; -оптимальнiсть, повнота , тобто складнiсть забезпечення цiєї вимоги полягає в тому, що в практицi ОРД не вироблено єдиних критерiїв повноти з багатьох питань, вiднесених до компетенцiї оперативних пiдроздiлiв. Особливо страждають щодо цього подання про пiдстави постановки громадян на рiзнi види облiку; межi вивчення особи, необхiдних для визначення моменту реалiзацiї оперативно-розшукових справ. Існує помiтний вiдрив науково розроблених моделей (межi поiнформованостi про ранiше засуджених; неповнолiтнiх правопорушникiв; кримiногеннi фактори, що вимагає вивчення й iн.) вiд подань опер. працiвникiв з приводу оптимального варiанта iнформацiї. Однак повнота iнформацiї зовсiм не означає вичерпної iнформацiї про об'єкт, дослiджуваному у кримiнальному випадку, навколишньому середовищi, ситуацiї з нескiнченно високою точнiстю. Існують певнi межi, якi мають правове походження й визначаються повноваженнями оперативних пiдроздiлiв; - оточує його середовища. Деталiзацiя, вiрогiднiсть i повнота взаємозалежнi. Деталiзацiя, як i оптимальнiсть, має свої межi. Наступає момент, при якому витрати часу й зусиль на одержання повної й детальної iнформацiї стають невизначеними з погляду оперативно-розшукових цiлей. У теорiї управлiння констатується стан, коли в iнформацiйному забезпеченнi управлiння виникає момент, при якому детальна, бiльше повна iнформованiсть коштує дорожче, нiж не iнформованiсть. Для потокiв iнформацiї часто типовим є їхня безсистемнiсть, а звiдси й велика кiлькiсть iнформацiї, що не пiддається обробцi. Надходячи до одних опер. працiвникiв, вона часто недооцiнюється ними з погляду потреб iнших оперативних пiдроздiлiв i навiть спiвробiтникiв у власному оперативному пiдроздiлi. Несвоєчасна передача зацiкавленим адресатам корисної iнформацiї знижує значимiсть повноти й вiрогiдностi, тому що вона застарiває. Мiж повнотою й оперативнiстю iнформацiї iснує об'єктивне протирiччя. Чим повнiше iнформацiя, тим бiльше зусиль i часу затрачується на одержання, переробку, аналiз, що знижує ступiнь її оперативностi. -лаконiчнiсть повiдомлень при максимальному навантаженнi -логiчнiсть викладу , тобто неодмiнна умова сприйняття текстової iнформацiї. Вона припускає послiдовнiсть, доказовiсть, переконливiсть (за рахунок усунення суперечливих даних), вiдсутнiсть непотрiбних деталей, пропорцiйнiсть мiсця, вiдведеного в повiдомленнi тому або iншому питанню, значимостi цього питання, яснiсть мети, досягненню якої покликане служити повiдомлення. Логiчнiсть припускає однозначнiсть iнформацiї: у системi рiзних правоохоронних органiв iнформацiя повинна зберiгати свiй змiст i форми вираження для того, щоб вона однаково розумiлася всiма опер. працiвниками. Тому необхiдно уточнення змiсту рiзних понять i термiнiв, їхня унiфiкацiя, що виключає рiзночитання. -цiннiсть (кориснiсть) оперативно-розшукової iнформацiї , тобто iз усiєї iснуючої розмаїтостi сигналiв оперативно-розшукова система вiдбирає саме коштовну, корисну розмаїтiсть, що, усуваючи невизначенiсть, веде до досягнення цiлей боротьби зi злочиннiстю. Цiннiсть iнформацiї, по сутi, вимiряється за допомогою її кiлькостi, тобто лише таке повiдомлення несе iнформацiю, що зменшує, знiмає iснуючу невизначенiсть. 2. Джерела iнформацiї в оперативно-розшуковiй дiяльностi Інформацiю оперативний працiвник може одержувати iз всiляких джерел, якi навiть важко перелiчити. Джерела iнформацiї можна умовно роздiлити на двi системи: -живi системи (люди, тварини, птахи, рослини); -технiчнi системи (устаткування, прилади, устрої, апарати). Також джерела iнформацiї можна роздiлити на: -рухливi (люди, тварини, птахи); -переноснi (технiчнi устрої, прилади); -стацiонарнi (постiйно дiючi пункти накопичення, зберiгання, обробки й передачi iнформацiї). Джерела iнформацiї можуть бути: -вiдкритими, легальними й загально доступними; -закритими, конфiденцiйними. До вiдкритих джерел вiдносяться всi засоби масової iнформацiї, рiзнi офiцiйнi звiти, повiдомлення, вiдкритi статистичнi данi, протоколи й iншi, якi не мають обмежень на поширення й використання. Те, що для iнших здається беззмiстовним повiдомленням, для опер. працiвника може мати великий iнтерес. Для рiшення службових завдань необхiдна оптимальна iнформацiя. Інформацiя буде корисною тiльки тодi, коли її можна використовувати, легалiзувати, а це залежить вiд її повноти, конкретностi, своєчасностi. Опер. працiвнику необхiдно конкретно розрiзняти факти, думки, iнформацiю: -факти - точнi, конкретнi данi; -думки - особистi судження, передбачення, оцiнки, прогнози; -iнформацiя - аналiтично обробленi данi, якi випливають iз фактiв i їхньої оцiнки. Рiшення поставлених завдань iз використанням оперативно-розшукової iнформацiї залежить як вiд зовнiшнiх умов, так i вiд досвiду, знань, професiоналiзму, волi, спритностi й можливостей опер. працiвника. рiшення, ставити новi завдання по збору додаткової iнформацiї. Опер. працiвник сам вибирає конкретнi форми пошуку iнформацiї залежно вiд цiлей i завдань, поставлених перед ним, а також залежно вiд ситуацiї, що складається. Однак, оцiнювати, аналiзувати зiбрану iнформацiю може й хто-небудь iнший: слiдчий, старший оперативний начальник, колега по службi, якому передана iнформацiя для використання або прокурор, що здiйснює нагляд за ОРД або розслiдуванням злочину. -вивчити, осмислити; -оцiнити в мiру вiрогiдностi, важливостi, можливостi використання вiдкрито або таємно; -зiставити, зрiвняти з iншими оперативними даними й офiцiйними вiдомостями; -визначитися, чи потрiбна додаткова iнформацiя, а якщо потрiбна, то яка й де її можна одержати; -прийняти рiшення як ефективно використовувати отриману iнформацiю, урахувати її у своїх планах, передати кому треба, додатково перевiрити або «притримати» до вигiдного зручного моменту, її накопичення. До джерел iнформацiї повиннi бути вiднесенi традицiйнi вiдомостi iнформацiйно-аналiтичного призначення, такi як: - зафiксованих вiдомостей про злочини, що зареєстрованi, розкритi й припиненi, порушених кримiнальних справах i їхньому русi (журнали реєстрацiї, статистичнi картки тощо); -форми облiку й реєстрацiї заяв i повiдомлень громадян, посадових осiб, громадських органiзацiй; письмових доручень слiдчих; вказiвок прокурора; ухвал суду (у рамках кримiнальних справ, що перебувають у їхньому провадженнi); -публiкацiї в засобах масової iнформацiї, доповнюючи значно сьогоднi iнтернет-виданнями; -закiнченi й розглянутi судами кримiнальнi справи й реалiзованi (архiвнi) оперативно-розшуковi справи; -аналiтичнi узагальнення , iнформацiйнi довiдки, доповiднi записки, статистичнi звiти за окремими напрямами боротьби зi злочиннiстю iз застосуванням оперативно-розшукових сил i методiв. Опер. працiвник одержує iнформацiю, у тому числi й конфiденцiйну, iз рiзних джерел, бiльшу частину яких непрофесiонал просто не буде брати до уваги. найбiльш важливою. Можлива ситуацiя, коли окрема деталь сама по собi нiчого не значить, але в ланцюжку проходження iнформацiї, у взаємнiй оцiнцi подiй, стає головним доказом. Головними носiями iнформацiї завжди є обiзнанi люди, документи, засоби бездротового й провiдного зв'язку, електроннi системи обробки iнформацiї, iншi обставини, що вiдслiдковуються (поводження, результати подiй, розмови й iн.). 3. Використання оперативної iнформацiї 2. для одержання фактичних даних, якi можуть бути доказами у кримiнальнiй справi; 3. для запобiгання, припинення й розслiдування злочинiв, розвiдувально-пiдривних зазiхань проти України, розшуку злочинцiв i осiб, безвiсно зниклих; 4. для забезпечення безпеки працiвникiв суду й правоохоронних органiв i осiб, якi беруть участь у кримiнальному судочинствi, членiв їх сiмей та близьких родичiв, а також спiвробiтникiв розвiдувальних органiв України та їх близьких родичiв, осiб, якi конфiденцiйно спiвробiтничають або спiвробiтничали з розвiдувальними органами України, та членiв їх сiмей; 5. для взаємного iнформування пiдроздiлiв, уповноважених здiйснювати ОРД, i iнших правоохоронних органiв; 6. для iнформування державних органiв вiдповiдно до їх компетенцiї. Ст. 1 ЗУ «Про ОРД» говорить, що ОРД здiйснюється в iнтересах кримiнального судочинства. Використання слiдчим даних, якi отриманi вiд оперативних пiдроздiлiв, iстотно пiдвищує обґрунтованiсть рiшень, якi приймаються, як з кримiнальних справ, так i про проведення слiдчих дiй, прийняттi важливих процесуальних рiшень. Це жодною мiрою не стосується процесуальної самостiйностi слiдчого, що вiдповiдно до ч. 1 ст. 114 КПК всi рiшення про спрямованiсть слiдства й про проведення слiдчих дiй приймає самостiйно. Одночасно, опер. працiвники орiєнтуються на пiдвищення надiйностi наданої iнформацiї. Що стосується критерiїв оцiнки ступеня готовностi конкретних матерiалiв i порядок її передачi слiдчому для прийняття рiшень по них, то це щодня вирiшується в практичнiй роботi. Необхiднiсть визначення пiдстав для проведення ОРД обумовлена iснуючими особливостями й можливостями одержання iнформацiї оперативними пiдроздiлами. Крiм роботи «вiд факту», тобто вiд злочину, що уже вчинений, пошук iнформацiї йде й по iншому каналу - «вiд iменi», тобто, при здiйсненнi ОРД серед кримiнально-активних категорiй осiб. Найбiльш наочним прикладом роботи «вiд iменi» є одержання iнформацiї за рахунок проникнення в злочинну групу негласного спiвробiтника оперативного пiдроздiлу або особи, що спiвробiтничає з ним. Однак, при всiй важливостi дотримання принципу конспiративностi це правило не повинно трактуватися як заборона на передачу iнформацiї з оперативних пiдроздiлiв (що не рiвнозначно передачi вiд безпосереднього джерела) у слiдчi органи або в суд, оскiльки абсолютна заборона робить бiльшу частину зiбраних даних марними. Незважаючи на те, що фiксацiя фактичних даних, отриманих у результатi проведення оперативно-розшукових заходiв у бiльшостi випадкiв орiєнтована на подальше їхнє використання в кримiнальному процесi, це поняття безпосередньо пов'язане iз саме документуванням, що стає органiчною частиною змiсту ОРД. У випадку передачi iнформацiї з таких документiв у розпорядження органу розслiдування або суду вони можуть бути з повною пiдставою вiднесенi до одного з видiв джерел доказiв - iнших документiв (ч. 2 ст. 65 КПК). Питання про перевiрку їхньої вiрогiдностi вирiшується в процесуальному порядку, як i щодо iнших фактичних даних, якi одержали статус доказiв з кримiнальної справи. Переваги, якi характернi для ОРД при зборi iнформацiї про злочин, бiльш успiшно можуть бути реалiзованi тiльки в межах процесу доказування, що встановлено законом, тобто, за рахунок послiдовного їх «включення» у процедури, якi передбаченi кримiнально-процесуальним законом. Оперативнi пiдроздiли вирiшують завдання надання юридичного значення якому-небудь факту або дiянню за рахунок тих дiй, якi здiйснюються до моменту передачi його слiдчому (а у вiдповiдних випадках - i прокуроровi або суду), а слiдчий вiд моменту надходження до нього таких даних i до закiнчення розслiдування. Необхiдно вiдзначити, що на момент одержання даних вiд оперативних пiдроздiлiв складається наступна ситуацiя: 1.є значима для кримiнальної справи iнформацiя; Наявнiсть зазначених умов знiмає питання про законнiсть походження, одержання даних, оскiльки одна зi сторiн виконала необхiднi вимоги в тiй частинi, що ґрунтується на законi. При цьому виникають випадки, коли неможливо або недоцiльно легалiзовувати оперативно-розшуковi данi, маючи через мiркування оперативностi й таємностi, у тому числi й особистiй безпецi джерел iнформацiї. Оцiнка правильностi такого рiшення визначається в кожному випадку iндивiдуально й, як у будь-якiй роботi, при цьому трапляються помилки. Необхiдно вiдзначити, що в момент постановки питання про порушення кримiнальної справи за оперативною iнформацiєю, що була вже перевiрена, починається взаємодiя слiдчого з оперативними спiвробiтниками. При цьому слiдчий може помiтити в матерiалах i такi важливi для слiдства деталi, на якi оперативнi працiвники не звернули увагу, краще бачити так звану судову перспективу. Таким чином, вiн може висловити опер. працiвнику думку про готовнiсть оперативних матерiалiв до реалiзацiї, про необхiднiсть одержання додаткових матерiалiв, без яких неможливо ухвалити рiшення щодо порушення кримiнальної справи, про перевiрку окремих даних. якi необхiдним образом зафiксованi й достатнi для квалiфiкацiї злочину (час, мiсце, спосiб, збиток, конкретнi деталi) i розшуку злочинця, а по деяких категорiях справ (за винятком справ про фальшивомонетничество) - i про осiб, якi причетнi до злочину. Успiх, результативнiсть роботи з розкриття й розслiдування злочинiв у великому ступенi залежить вiд добре налагодженої взаємодiї оперативних i слiдчих пiдроздiлiв. У ситуацiях, коли взаємодiя починається з моменту постановки питання про порушення кримiнальної справи за матерiалами ОРД, оцiнцi пiдлягають: -законнiсть пiдстав; -достатнiсть доказiв; -доцiльнiсть порушення кримiнальної справи в цей момент. Для рiшення питання про порушення кримiнальної справи опер. працiвники можуть направити в слiдчi пiдроздiли протоколи огляду мiсця подiї, заяви й повiдомлення громадян, довiдки (акти) судмедогляду, висновки державних i вiдомчих iнспекцiй, бухгалтерськi документи й iншi матерiали. засобiв i методiв, а отже, интерпретiруємi через систему спецiальних знань i оцiнок, вони стають оперативно-розшуковою iнформацiєю. У тих випадках, коли цi явища виявляються й фiксуються в процесуальному порядку, з'являються докази. Однак змiст фактiв, подiй не змiнюється, воно обумовлено їхньою об'єктивною природою. Тому досить помiтна й значима роль оперативно-розшукової iнформацiї в процесi доказування: вона визначає речi, предмети, факти, якi являють собою змiст доказiв; указують на людей, документи, якi стають джерелами доказiв. Згiдно ст. 9 ЗУ «Про ОРД», отриманi в результатi ОРД вiдомостi, якi стосуються особистого життя, честi, гiдностi людини, якщо вони не мiстять iнформацiї про здiйснення заборонених законом дiянь, зберiганню не пiдлягають i повиннi бути знищенi. Не пiдлягають передачi й розголошенню результати ОРД, якi згiдно законодавства представляють державну, вiйськову й службову таємницю, а також вiдомостi, якi стосуються особистого життя, честi, гiдностi людини. методами. 4. Сучаснi iнформацiйно-пошуковi системи оперативно-розшукового й iншого призначення Кожний державний орган - суб'єкт ОРД має й розвиває власнi iнформацiйно-пошуковi системи (ІПС) оперативно-розшукового призначення. й використання облiкiв осiб, предметiв i фактiв, ЗУ «Про ОРД», що надає право на створення й використання iнформацiйних систем, ЗУ «Про iнформацiю», ЗУ «Про науково-технiчну iнформацiю», ЗУ «Про державну таємницю», ЗУ «Про захист iнформацiї в автоматизованих системах», iншi нормативно-правовi акти, у тому числi мiжнароднi договори України. Основний масив облiково-реєстрацiйної iнформацiї зосереджений у пiдроздiлах iнформацiйних технологiй (ІТ) МВС, ГУВС, УМВС в областях, УМВС на транспортi й Департаментi iнформацiйних технологiй (ДІТ) МВС України. Для оперативного iнформацiйного забезпечення службової дiяльностi всiх пiдроздiлiв (вiд горрайлiнорганiв до МВС) у системi ОВС створюються iнформацiйнi облiки. Зупинимося на iнформацiйних облiках iнформацiйного забезпечення ОРД, якi формуються на центральному рiвнi управлiння i якi є облiками першого рiвня. До складу iнформацiйних облiкiв першого рiвня входять: 1) банки кримiналiстичної iнформацiї, якi мiстять вiдомостi про: -надзвичайнi подiї; -нерозкритi тяжкi й резонанснi злочини; -викраденi й вилученi предмети, знаряддя вчинення злочинiв, речовi докази, у тому числi - номернi речi, антикварiат, автомототранспорт, вогнепальна зброя, документи; -кримiналiстичнi облiки; -викраденi й вилученi наркоречовини; -осiб таких категорiй: злочинцi - гастролери; оголошених у мiждержавний розшук; органiзаторiв i членiв злочинних органiзацiй, кiлерiв; якi були засудженi за вчинення злочинiв, пов'язаних з наркотиками, торговцiв i розповсюджувачiв наркотичних речовин; схильних до вчинення злочинiв, якi зазiхають на iнтереси держави; безвiсно вiдсутнi; невпiзнаних трупiв i невiдомих хворих; 3) банк статистичної iнформацiї, що мiстить данi про стан злочинностi й результати боротьби з нею; 4) банк статистичної iнформацiї, що мiстить повiдомлення спецаппарату й iншу оперативну iнформацiю загально вiдомчого значення; 5) банк паспортної реєстрацiї громадян; 7) банк даних адмiнiстративно-управлiнського призначення; 9) банк даних спецiального призначення галузевих служб; 10) банк даних архiвiв i спецфондiв. Централiзованi оперативно-довiдковi облiки. до кримiнальної вiдповiдальностi, його судимостi, реабiлiтацiї, часу й мiсця вiдбування покарання, установлення мiсцезнаходження розшукуваних осiб; установлення особистостi по невпiзнаних трупах i суб'єктiв, що приховують свої анкетнi данi; установлення особистостi людей, нездатних за станом здоров'я або вiку повiдомити данi про себе. Для одержання iнформацiї з масивiв iнтегрованого банку даних (ІБД) використовується пiдсистема обробки запитiв абонентiв ПЕОМ у режимi безпосереднього доступу до ІБД по телефонних каналах зв'язку. Оперативно-розшукову iнформацiю можна одержати також у черговiй частинi УІТ МВС України, що працює цiлодобово. ІБД поєднує iнформацiйнi облiки ОВС, якi взаємозалежнi за допомогою центральної частини ядра даних. Інтегрованiсть банку даних забезпечує можливiсть установлення й вiдстеження зв'язкiв мiж всiма включеними в неї iнформацiйними об'єктами. Будова системи, що заснована на ІБД, не може бути здiйснена без значної реорганiзацiї структури iснуючих роз'єднаних облiкiв. Практично кожний з них мiстить iнформацiю про певну категорiю осiб, злочинiв i територiальних об'єктiв, тому вiдповiдна iнформацiя вiдображається в бiльшостi облiкiв. Перехiд в ІБД полягає у видiленнi iнформацiї, що дублюється в роз'єднаних облiках, i передачi iнформацiї iз цих облiкiв ядра ІБД, при якому виключається дублювання iнформацiї й одночасно автоматично встановлюються взаємозв'язки в системi. ІБД мiстить iнформацiю про осiб кримiногенних категорiй («гастролери», оголошенi в мiждержавний розшук, осiб без певного мiсця проживання й iн.), нерозкритi тяжкi злочини, викрадена, вилучена, виявлена зброя, номернi речi, транспортнi засоби, викраденi в Українi й країнах СНД. В ІПС «Розшук» пiдсистеми регламентоване ЗУ «Про ОРД» i вiдповiдними наказами й розпорядженнями МВС України. Інформацiя, що зосереджена в банку даних, використовується при оперативно-розшукових заходах регiонального, державного (мiждержавного) рiвнiв. Інформацiйна пiдсистема оперативно-довiдкової iнформацiї «ОДК» В ІПС «Арсенал» ведеться єдиний номерний облiк зброї (мисливського, спортивного, газового), що перебуває в користуваннi громадян i органiзацiй, табельної зброї в системi МВС України. За допомогою iнформацiї ІПС «Арсенал» установлюється за номером зброя, її приналежнiсть, контролюється перемiщення зброї вiд одного власника до iншого. Автоматизований банк даних (АБД) являє собою систему, що складається iз джерел формування й надання первiсної й коригувальної iнформацiї, iнформацiйної бази, технiчних i програмних засобiв реалiзацiї, споживачiв iнформацiї iнформацiйного апарату, що забезпечує функцiонування АБД. До складу АБД включаються данi про подiї, осiб, предмети. Структурно АБД роздiляється на АБД районного (мiського), обласного й державного рiвнiв. Первинними документами АБД, єдиними для всiх ОВС, є: -iнформацiйно-пошукова карта (ІПК) на особу й злочин; -iнформацiйно-пошукова карта на предмет ( ІПК-В); В iнтересах оперативних служб ОВС розробляється єдина система збору, накопичення й обробки оперативно-розшукової iнформацiї. Основним елементом цiєї системи є типовий АБД оперативно-розшукового й профiлактичного призначення, що забезпечує перехiд вiд рiшення локальних завдань до комплексної обробки iнформацiї про об'єкти облiку ОВС i надає можливiсть накопичення, пошуку й видачi вiдомостей значно бiльшого обсягу, чим ранiше, особливо при використаннi аналiтичних масивiв ручних картотек. Автоматизована iнформацiйна система АІС «Статистика-МВД» забезпечується кримiнальною, оперативно-розшуковою й адмiнiстративною статистичною iнформацiєю, удосконалює системи статистичного облiку й звiтностi про злочини, осiб, якi їх вчинили, результати оперативно-розшукової, адмiнiстративної, профiлактичної дiяльностi ОВС. Інформацiйно-пошукова система ІПС «Орiон» становлять оперативний iнтерес для iнших ОВС України. Інформацiйна пiдсистема «Орiон - П» (Насильство) У теперiшнiй час в iнформацiйнiй мережi ОВС України функцiонують такi iнформацiйнi пiдсистеми, як: «ІБД», «Розшук», «ОДК», «Упiзнання», «Наркобiзнес», «Арсенал» i iн. Інформацiйно-аналiтичнi системи роздiляють на загальнодержавнi (у межах правоохоронного вiдомства), регiональнi (обласнi) i мiсцевi (мiськi, районнi). Для всiх видiв iнформацiйного забезпечення ОРД важливе значення мають iмовiрнiсть i точнiсть, кiлькiсть i якiсть iнформацiї, її цiннiсть, кориснiсть i своєчаснiсть, однак найбiльш важливим в iнформацiйному забезпеченнi ОРД є ефективне використання iнформацiї для виявлення, попередження, припинення й розкриття злочинiв i виконання iнших завдань, поставлених перед оперативними пiдроздiлами. 1. Долженков О. Ф., Думко А,Ф., Козаченко І. П. Оперативно-розшукова дiяльнiсть як правоохоронна функцiя кримiнальної мiлiцiї. - Одеса: НДРВВ ОІВС, 2000. - 134 с.; 2. Бандурка О. М. Оперативно-розшукова дiяльнiсть. Ч. 1: Пiдручник-Харкiв: Вид-во Нац. ун. -ту внутр. справ, 2002. -336 с.; 3. Вишня В. Б., Захаров В. П., Шинкаренко І. Р. Правове регулювання ОРД ОВС (структурно-логiчнi схеми): Навч. посiб. –Д.: Юрид. акад. МВС, 2003. - 180 с.; 5. Основы оперативно-розыскной деятельности в Украине (понятие, принципы, правовое обеспечение). Учебное пособие. - К.:Центр учебной литературы, 2007. - 264 с.; 6. Антонов К. В. Проблемнi питання окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть» // Науковий вiсник Днiпропетровського державного унiверситету внутрiшнiх справ: Збiрник наукових праць. -2007. - Спец. Випуск № 1 (№ 36) «Актуальнi питання протидiї злочинностi». - С. 298-303.; - Днiпропетровськ: Юрид. акад. МВС, 2004. - 184 с.; 8. Антонов К. В., Тертишник В. М. Допустимiсть використання при доказуваннi даних, здобутих органами оперативно-розшукової юрисдикцiї // Права людини та iнформацiя: Збiрник наукових праць. - К.: НАВСУ, 2001. - С. 115-127; 9. Антонов К. В. Проблеми використання матерiалiв оперативно-розшукової дiяльностi в кримiнальному судочинствi // Проблеми оперативно-розшукової дiяльностi й забезпечення прокурорського нагляду за ii законнiстю: Збiрник матерiалiв мiжнародної науково-практичної конференцiї. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. - С. 194-208; наукових праць. - С. 314-322. - 2007. - № 3(34). - 368с.; 11. Антонов К. В. Загальнотеоретичнi поняття оперативно-розшукового забезпечення досудового слiдства // Вiсник Луганського державного унiверситету внутрiшнiх справ iменi Е. О. Дiдоренка. - С. 41-50. - Спецiальний випуск. Ч. 1. - 2008. -№ 1. - 207с.; 12. Антонов К. В. Теоретичнi аспекти визначення спiввiдношення понять «оперативно-розшукова мiра» i «оперативно-розшуковий захiд» // Науковий вiсник Днiпропетровського державного унiверситету внутрiшнiх справ: Збiрник наукових праць. - С. 16-21. - 2007. - № 4(35). - 328с.; 13. Антонов К. В. Проблемнi питання окремих положень Закону України «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть» // Науковий вiсник Днiпропетровського державного унiверситету внутрiшнiх справ: Збiрник наукових праць. - 2007. - Спецiальний випуск № 1 (36) «Актуальнi питання протидiї злочинностi». - С. 298-303. - 364 с.; 14. Антонов К. В. Оперативно-розшукова профiлактика в системi запобiжного впливу на злочиннiсть // Науковий вiсник Одеського державного унiверситету внутрiшнiх справ: Збiрник наукових праць. - С. 109-111. - 2007. - № 4. - 328 с.; 15. В. Ченцiв, К. Антонов, В. Варава. Перебудова правоохоронної дiяльностi митних органiв України в контекстi європейських стандартiв: оперативно-розшуковi аспекти // Право України. - 2008. -№ 7. - С. 141-146. 16. Ронин Р. Своя разведка: способы вербовки агентуры, методы проникновения в психику, форсированное воздействие на личность, технические средства скрытого наблюдения и сьема информации: Практическое пособие. - Мн.: «Харвест», 1998. -368 с.; 17. Антология сыска: от полиции к внешней разведке [В 14 т.] / Отв. Ред.: Ю. И. Римаренко, В. И. Кушерец. - К.: Знания Украины, 2006. Т. 1: Уголовный сыск: документы и материалы (ХІ – нач. ХХ ст.) / Сост.: Ю. И. Римаренко, Е. М. Моисеев, В. Н. Чисников. - 612 с.; Т. 2: Сыск, сыщики и преступный мир / Сост.: Ю. И. Римаренко, Е. М. Моисеев, В. Н. Чисников. (Предисл. В. Н. Чисникова). - 504 с.; 18. Ивахин А. Е., Прыгунов П. Я. Оперативная деятельность и вопросы конспирации в работе спецслужб (По материалам открытой печати и литературы). Т. 1. - К.: КНТ, 2006. -408 с.; Т. 2. -К.: КНТ, 2006. -224 с.; Т. 3. -К.: КНТ, 2006. -960 с.; Т. 4. -К.: КНТ, 2007. -432 с.; Т. 5. -К.: КНТ, 2007. -484 с.; Т. 6. -К.: КНТ, 2008. -608 с.; 19. Погорецький М. А. Функцiональне призначення ОРД у кримiнальному процесi: Монографiя. - Х.:Арсiс, ЛТД, 2007. -576 с.