Акцiонернi товариства
Вищий навчальний заклад Укоопспiлки
ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ
РЕФЕРАТ
на тему: Акцiонернi товариства
Карманська Я. Ю.
Викладач:
Клавдiєва Л. К.
Полтава-2010
ПЛАН
Вступ
1. Реформа законодавства про акцiонернi товариства
1. 1 Джерела для запозичення моделей регулювання
1. 2 Прiоритетнi регуляторнi цiлi реформи
2. Типи акцiонерних товариств
2. 2 Приватне акцiонерне товариство
2. 3 Приватнi АТ i ТОВ
Висновки
ВСТУП
про партнерство i спiвробiтництво мiж Україною i Європейськими Спiвтовариствами та їх державами-членами, яка декларує, що важливою умовою змiцнення економiчних зв'язкiв мiж Україною i ЄС є наближення законодавства України до законодавства до законодавства ЄС.
Органами, вiдповiдальними за право компанiй, Кабмiн послiдовно протягом 2005-2009 рокiв визначав: Мiн'юст, Державну комiсiю з цiнних паперiв та фондового ринку, Держкомпiдприємництво, Мiнекономiки i Мiнфiн. Послiдовно протягом останнiх п'яти рокiв Кабiнет Мiнiстрiв доручав їм розробити проект Закону "Про товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю" i протягом останнiх трьох рокiв - проект змiн до законiв України щодо транскордонної неплатоспроможностi. На думку Кабiнету Мiнiстрiв, iншi акти законодавства України не потребують будь-яких змiн з метою приведення законодавства України з права компанiй у вiдповiднiсть до законодавства ЄС. Однак насправдi навiть якщо цi два законопроекти були вчасно розробленi мiнiстерствами i ухваленi парламентом, вони не здатнi були б наблизити українське право до законодавства ЄС з права компанiй. Причина полягає в тому, що проекти актiв регулюють питання, якi не є предметом регулювання або не входять до прiоритетних сфер адаптацiї законодавства України до законодавства ЄС. Основним актом українського законодавства, який дiйсно належить за предметом правового регулювання до сфер, правовiдносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, є перш за все Закон "Про акцiонернi товариства".
1.
Реформа законодавства про акцiонернi товариства
Акцiонерне товариство — господарське товариство, статутний капiтал якого не може бути меншим нiж 1250 мiнiмальних заробiтних плат i який подiлено на визначену кiлькiсть часток однакової номiнальної вартостi, корпоративнi права за якими посвiдчуються акцiями. Акцiонернi товариства створюються в формi публiчних або приватних товариств (ст. 5 Закону України «Про акцiонернi товариства), який є основним актом законодавства, що регулює дiяльнiсть акцiонерних товариства, є Закон «Про акцiонернi товариства» вiд 17 вересня 2008 р. 30 квiтня 2009 року, коли набрав чинностi Закон «Про акцiонернi товариства», почався вiдлiк двохрiчного перехiдного перiоду, вiдведеного для акцiонерних товариств в Українi для впровадження ними суттєвих змiн в системi корпоративного управлiння, а також у їх вiдносинах з акцiонерами, кредиторами i iнвесторами.[1]
насамперед стандарти Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку.
Попри офiцiйно проголошенi напрямки руху реформи, Закон має набагато бiльше спiльних рис iз Модельним законом «Про акцiонернi товариства», нiж iз законодавством ЄС про компанiї. Без принципових змiн Модельний закон було покладено в основу росiйського федерального закону «Про акцiонернi товариства». Український закон «Про акцiонернi товариства» структурно i змiстовно повторює росiйський закон. Втiм, багато положень росiйського закону, направленi на створення ринку корпоративного конролю, захист прав портфельних i крупних акцiонерiв, обмеження можливостей контролюючих акцiонерiв i менеджменту з експлуатацiї товариства у власних iнтересах до українського закону не потрапили.[2]
Всупереч вимогам Закону «Про Загальнодержавну програму адаптацiї законодавства України до законодавства Європейського Союзу» Закон не пройшов обов'язкову експертизу Мiнiстерства юстицiї України на предмет вiдповiдностi законодавству
Американської торгiвельної палати в Українi, який розробив законопроект, направлений на їх усунення.[7]
Прiоритетнi регуляторнi цiлi реформи
У 2007 р. Президент України в своєму дорученнi Кабiнету Мiнiстрiв визначив[8] 4 прiоритетнi регуляторнi цiлi, якi повинен був досятги закон про акцiонернi товариства. Усi цi заходи направленi на захист права власностi акцiонерiв:запровадження процедури кумулятивного голосування пiд час формування наглядової ради акцiонерного товариства; визначення випадкiв обов'язкового викупу акцiонерним товариством на вимогу акцiонера належних йому акцiй товариства за ринковою вартiстю; запровадження обов'язкового повiдомлення товариства особою про її намiр придбати значний пакет акцiй вiдповiдного акцiонерного товариства; обов'язок товариства забезпечувати збереження повної та достовiрної iнформацiї про себе та свою дiяльнiсть та рiвний доступ до неї.
2.
Типи акцiонерних товариств
В залежностi вiд здатностi акцiй товариства вiльно обертатися (тобто змiнювати власника без згоди iнших акцiонерiв або товариства) акцiонернi товариства подiляються на публiчнi та приватнi. Здатнiсть акцiй вiльно обертатися не є єдиною особливiстю цих типiв товариств. Статус товариства як публiчного або приватного вiдбивається на можливостi залучення товариством капiталу на фондових ринках, ступенi захисту прав мiноритарних акцiонерiв товариства, стабiльностi вiдносин власностi i контролю у товариствi, гнучкостi iнструментiв корпоративного управлiння товариством. Акцiонери не мають абсолютної свободи при виборi типу товариства, оскiльки приватна форма товариств може бути використана лише для тих товариств, число акцiонерiв в яких не перевищує певну величину.
закритих товариств законодавчо не обмежувалась. Основний критерiй для подiлу товариств на вiдкритi i закритi був той самий — здатнiсть акцiй вiльно обертатись. Акцiї закритого товариства не могли розповсюджуватися шляхом пiдписки, купуватися та продаватися на бiржi. Акцiонери закритого товариства мали переважне право на придбання акцiй, що продавалися iншими акцiонерами товариства (стаття 81. 3 Господарського кодексу України в редакцiї до 30 квiтня 2009 р.). Вiдсутнiсть у законодавствi обмежень щодо кiлькостi акцiонерiв в закритих товариствах давала пiдстави для їх характеристики як «рецидиву крiпацтва у 21 столiттi», який забезпечує можливiсть керiвникам закритих товариств iз великою кiлькiстю акцiонерiв-робiтникiв, позбавлених права продати свої акцiї, «беззастережно експлуатувати цi пiдприємства, легко придушуючи спроби «повстання» неорганiзованих «рабiв» без найменшого ризику втратити контроль внаслiдок недружнього поглинання».[10]
1. 1. Публiчне акцiонерне товариство
Особливостями публiчного акцiонерного товариства є:
- акцiонери можуть вiдчужувати належнi їм акцiї без згоди iнших акцiонерiв та товариства
- товариство може здiйснювати як публiчне, так i приватне розмiщення акцiй
- товариство зобов'язане пройти процедуру лiстингу та залишатися у бiржовому реєстрi принаймнi на однiй фондовiй бiржi, при цьому укладання договорiв купiвлi-продажу акцiй товариства, яке пройшло процедуру лiстингу на фондовiй бiржi, здiйснюється лише на цiй фондовiй бiржi
прав, якi передаються в обмiн на акцiї, при цьому вартiсть негрошового внеску не може вiдхилятися вiд ринкової вартостi акцiй бiльше нiж на 10 вiдсоткiв
- рiчна фiнансова звiтнiсть товариства пiдлягає обов'язковiй перевiрцi незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом iз аудиторським висновком)
- окрiм питань, для вирiшення яких законом вимагається квалiфiкована бiльшiсть (три четвертих голосiв вiд загальної кiлькостi акцiонерiв товариства, якi мають право голосу), рiшення загальних зборiв товариства приймаються простою бiльшiстю голосiв присутнiх на зборах акцiонерiв. Товариство i його акцiонери не мають право на свiй розсуд розширяти коло питань, якi вирiшуються квалiфiкованою бiльшiстю, а також збiльшувати число голосiв, якими вирiшуються iншi питання.
1. 2. Приватне акцiонерне товариство
Особливостями приватного акцiонерного товариства є:
- максимальна кiлькiсть акцiонерiв не може бути бiльшою 100 осiб
- товариство може здiйснювати тiльки приватне розмiщення акцiй
- статутом товариства може бути передбачено переважне право акцiонерiв та самого товариства на придбання акцiй цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третiй особi
акцiй додаткової емiсiї
- акцiї приватного акцiонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовiй бiржi, за винятком продажу шляхом проведення на бiржi аукцiону
- умовами емiсiї акцiй може бути передбачена можливiсть сплати за них не грошима, а майном, майновими або немайновими правами, при цьому оцiнка негрошового внеску здiйснюється товариством i iнвестором на власний розсуд, без залучення незалежного експерта
- статутом товариства може встановлюватися коло питань, вирiшення яких вимагає бiльшої кiлькостi голосiв акцiонерiв, нiж проста бiльшiсть або квалiфiкована бiльшiсть
- на розсуд товариства, члени наглядової ради можуть обиратися за принципом пропорцiйностi представництва АБО шляхом кумулятивного голосування
- товариство не зобов'язане розкривати свою фiнансову звiтнiсть на фондовому ринку[13], хоча зобов'язане оприлюднювати фiнансову звiтнiсть у Державному реєстрi юридичних осiб, як i будь-яка iнша юридична особа, зареєстрована в Українi.
1. 3. Приватнi АТ i ТОВ
що «у випадку, коли [акцiї приватних акцiонерних товариств] розповсюджуються виключно мiж акцiонерами АТ, то вони нiчим, за своєю суттю, не будуть вiдрiзнятися вiд, наприклад, свiдоцтва, яке отримує кожен учасник товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, пiсля внесення в повному об'ємi своєї частини вкладу до статутного капiталу товариства. І взагалi, в таких випадках, рiзниця мiж товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю (ТОВ) та приватним АТ нiвелюється».[14] Здається, що це твердження Інституту є помилковим. Існує принаймнi двi принциповi вiдмiнностi мiж приватними АТ i ТОВ:
Учасник ТОВ у будь-який момент може вийти iз товариства i вимагати видiлу iз майна товариства належної йому частки. Акцiонери приватного акцiонерного товариства такого права не мають, натомiсть вони можуть продати свої акцiї самому товариству, iншим акцiонерам або третiм особам. Ця суттєва вiдмiннiсть робить приватне акцiонерне товариство значно стабiльнiшою формою ведення спiльного бiзнесу.
Кiлькiсть учасникiв ТОВ не може перевищувати 10 осiб.[15] Товариства, якi мають бiльше 10-ти, але менше 100 учасникiв, i не бажають втрачати важливi для них переваги приватної форми ведення бiзнесу, мають можливiсть скористатися формою приватного акцiонерного товариства.
Режим обертання акцiй приватних АТ i часток ТОВ є схожим в тому, що стосується переважного права iнших акцiонерiв (учасникiв) на придбання акцiй (часток) при їх вiдчуженнi акцiонерами або учасниками. Вiдчуження часток у ТОВ ускладнене тим, що для завершення переходу права власностi необхiдно змiнити статут ТОВ i зареєструвати змiни в державному реєстрi.
Істотна вiдмiннiсть приватних АТ i ТОВ полягає в порядку збiльшення капiталу i залучення додаткових iнвестицiй. Випуск додаткових акцiй приватними АТ пiдлягає реєстрацiї регулятором (Державною комiсiєю з цiнних паперiв), який має право вiдмовити в реєстрацiї у разi виявлення навiть несуттєвого недотримання процедури. Збiльшення статутного капiталу ТОВ здiйснюється без залучення регулятора. Це надає ТОВ значну перевагу перед приватними АТ, оскiльки погодження бюрократичних формальностей з регулятором може бути тривалою справою iз складно передбачуваним результатом. В iндустрiально розвинених країнах, в тому числi в країнах ЄС, участь регулятора в процесi збiльшення капiталу компанiями (публiчними або приватними) не передбачена, крiм випадкiв залучення публiчними компанiями iнвестицiй на органiзованих ринках капiталу.
Рiзне ставлення регулятора до збiльшення капiталу товариствами в залежностi вiд виду товариства (а не особливостей залучення iнвестицiй) є економiчно необґрунтованим i завдає шкоди учасникам ринку i iнтересам державного регулювання.
Вiдсутнiсть у законодавствi обмежень щодо кiлькостi акцiонерiв в закритих товариствах давала пiдстави для їх характеристики як «рецидиву крiпацтва у 21 столiттi», який забезпечує можливiсть керiвникам закритих товариств iз великою кiлькiстю акцiонерiв-робiтникiв, позбавлених права продати свої акцiї, «беззастережно експлуатувати цi пiдприємства, легко придушуючи спроби «повстання» неорганiзованих «рабiв» без найменшого ризику втратити контроль внаслiдок недружнього поглинання».
Поява в корпоративному законодавствi нашої країни закону «Про акцiонернi товариства» матиме важливий позитивний вплив з огляду одразу на кiлька обставин.
1. Зростання позитивного iмiджу України в свiтi сприятиме економiчному розвитку країни, пiдвищенню конкурентоспроможностi вiтчизняної економiки, подальшому визнанню України, як країни з ринковою економiкою.
2. Подальша адаптацiя вiтчизняного законодавства до законодавства європейського спiвтовариства, що особливо актуально з огляду на вступ України до СОТ та переговори з ЄС про створення зони вiльної торгiвлi та укладання поглибленої угоди.
4. полiпшення в Українi iнвестицiйного клiмату, заохочуватиме як внутрiшнiх, так i зовнiшнiх iнвесторiв, а отже, стимулюватиме реiнвестування отриманих доходiв в економiку країни, а не здiйснення iнвестицiй за її межами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Господарський кодекс України вiд 16. 01. 2003р.
2. Закон України «Про акцiонернi товариства» (Вiдомостi Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст. 384 )
3. Report of the High Level Group of Company Law Experts on a Modern Regulatory Framework for Company Law in Europe. – Brussels: Commission of the European Communities, 4 листопада 2002 р.
4. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament, COM(2003) 284, May 21, 2003
5. За даними сайту http://www.worker-participation. eu
"Gower and Davies' Principles of Modern Company Law", London: Sweet&Maxwell, p. 143
8. Petrov, R. (2008) "Exporting the Acquis Communautaire into the Legal Systems of Third Countries", European Foreign Affairs Review 13, p. 43
9. Див. Antonenko, Leonid, The Myth of Transformation Through EU Law: A Case-Study of the Company Law Reform in Ukraine (September 18, 2009), p. 15. Available at SSRN: http://ssrn.com/abstract=1485607
10. Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптацiї законодавства України до законодавства Європейського Союзу" вiд 15 квiтня 2004 р. (набув чинностi 20 квiтня 2004 р.)
| 
