Адмiнiстративно-запобiжнi заходи
Змiст
2. Адмiнiстративно-запобiжнi заходи
Список використаної лiтератури
1. Заходи адмiнiстративного припинення: поняття, класифiкацiя
Адмiнiстративний примус є одним iз видiв державного примусу. Йому, як i державному примусу в цiлому, притаманнi риси, сутнiсть яких зводиться до використання державними органами, а в окремих випадках i громадськими об'єднаннями засобiв примусового характеру з метою забезпечення належної поведiнки людей. Разом з тим, адмiнiстративний примус має низку характерних особливостей, якi дозволяють вiдрiзняти його вiд судового й громадського примусу. Такими особливостями є те, що:
адмiнiстративний примус використовують у державному управлiннi для охорони суспiльних вiдносин, що виникають у цiй сферi державної дiяльностi;
механiзм правового регулювання адмiнiстративного примусу встановлює пiдстави й порядок застосування вiдповiдних примусових заходiв;
застосування адмiнiстративного примусу — це результат реалiзацiї державно-владних повноважень органiв державного управлiння, i лише у виключних, встановлених законодавством випадках, такi засоби можуть застосовувати суди (суддi);
адмiнiстративний примус використовують для: а) запобiгання вчиненню правопорушень; б) припинення адмiнiстративних проступкiв; в) притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi.
застосування державними органами або посадовими особами до певних суб'єктiв рiзноманiтних засобiв припинення антигромадських дiянь, а також адмiнiстративних проступкiв. Серед засобiв адмiнiстративного примусу заходи адмiнiстративного припинення, що використовують у адмiнiстративному порядку, найчисленнiшi. Їх застосування обумовлено потребою швидкого й ефективного припинення посягань на iнтереси окремих громадян, держави та громадських об'єднань.
Заходи припинення правопорушень — це примусове зупинення протиправних дiянь, що носять ознаки адмiнiстративного проступку (а в деяких випадках — i кримiнальний характер), спрямоване на недопущення шкiдливих наслiдкiв i забезпечення застосування до винної особи адмiнiстративного стягнення, а у виключних випадках — i кримiнального покарання.
Разом з тим, слiд вiдзначити достатньо повне регулювання в законодавствi заходiв припинення та умов їх застосування.
Заходи припинення умовно можна подiлити на двi групи — загального та спецiального призначення.
До заходiв припинення загального призначення належать: 1) адмiнiстративне затримання; 2) особистий огляд i огляд речей; 3) вилучення речей i документiв; 4) тимчасове вiдсторонення вiд роботи iнфекцiйних хворих; 5) примусове лiкування осiб, що страждають на небезпечнi для оточуючих захворювання; 6) тимчасове вiдсторонення вiд керування засобами транспорту; 7) припинення робiт i заборона експлуатацiї механiзмiв тощо.
Застосування цих заходiв регулюється низкою законiв. Так, адмiнiстративне затримання, що застосовують з метою припинення адмiнiстративних порушень, встановлення особи, забезпечення своєчасного й правильного розгляду справ i виконання постанов по справах про адмiнiстративнi правопорушення, проведення особистого огляду, огляду речей i вилучення речей та документiв, регламентовано КпАП (статтi 260—263, 267), Законом України «Про мiлiцiю» (ст. 11), Митним кодексом України (ст. 57) та iншими законодавчими актами.
Вiдповiдно до чинного законодавства адмiнiстративне затримання особи, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, може тривати не бiльш нiж три години, за винятком випадкiв, коли законодавчими актами встановлено iншi строки. Особистий огляд i огляд речей як заходи припинення адмiнiстративних проступкiв здiйснюють з метою забезпечення провадження в справах про адмiнiстративнi правопорушення. Вимоги до процесуального оформлення цих дiй регулюють ст. 264 КпАП, Митний кодекс, Закон України «Про Службу безпеки України» та iншi законодавчi акти.
Примусове лiкування, тимчасове вiдсторонення вiд роботи iнфекцiйних хворих, примусове лiкування осiб, що страждають на небезпечнi для оточуючих захворювання, використовують рiзнi управлiнськi органи. Цi заходи можуть бути застосованi щодо осiб, хворих на наркоманiю, злiсних алкоголiкiв, хворих на СНІД тощо. Тимчасове вiдсторонення вiд керування засобами транспорту, припинення робiт i заборону експлуатацiї механiзмiв застосовують працiвники мiлiцiї, вiдповiднi органи. Так, працiвники мiлiцiї згiдно зi ст. 11 Закону України «Про мiлiцiю» мають право затримувати, вiдстороняти вiд керування транспортними засобами осiб, якi перебувають у станi сп'янiння, а також тих, що не мають документiв на право керування або користування транспортними засобами, затримувати й доставляти в установленому порядку транспортнi засоби для тимчасового зберiгання на спецiальних майданчиках чи стоянках. Органам державного санiтарного нагляду надано право тимчасово усувати вiд роботи iнфекцiйних хворих.
Наведений перелiк заходiв адмiнiстративного припинення загального призначення не є вичерпним, оскiльки вони досить численнi та рiзноманiтнi, застосовуються в рiзних галузях суспiльного життя й рiзними суб'єктами з компетенцiєю контрольно-наглядового характеру. Так, до них можна вiднести анулювання дозволiв на придбання, зберiгання та носiння зброї i боєприпасiв громадянами, пiдприємствами, установами й органiзацiями, перевiрку мiсць їх зберiгання, проведення огляду виробничих, складських та iнших примiщень, вилучення в громадян i посадових осiб предметiв та речей, заборонених або обмежених у обiгу, вилучення лiцензiй на здiйснення окремих видiв дiяльностi. До вiдповiдних видiв адмiнiстративного примусу належать i примусовi заходи щодо впровадження в життя антимонопольної полiтики, впорядкування фiнансової системи тощо.
Слiд зазначити, що за умов надзвичайного стану посилюється застосування заходiв адмiнiстративного примусу, тому що органи, якi здiйснюють управлiння в цих умовах, одержують надзвичайнi повноваження. Вiдповiдно до статей 16 i 18 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» вiд 16 березня 2000 р. (зi змiнами) можуть вживатися такi заходи: заборона перебувати на вулицях та в iнших громадських мiсцях без спецiально виданих перепусток i посвiдчень особи в установленi години доби; тимчасове вилучення в громадян зареєстрованої вогнепальної зброї та боєприпасiв, а в пiдприємств, установ i органiзацiй також навчальної вiйськової технiки, вибухових, отруйних i сильнодiючих хiмiчних речовин; вислання порушникiв громадського порядку, якi не є жителями мiсцевостi, де введено надзвичайний стан, за їх рахунок; тимчасове виселення людей з мiсць, небезпечних для проживання; тимчасова заборона будiвництва нових, розширення дiючих пiдприємств та iнших об'єктiв; мобiлiзацiя ресурсiв державних пiдприємств, установ, органiзацiй тощо.
До заходiв припинення спецiального призначення належать: а) заходи фiзичного впливу; б) спецiальнi засоби; в) використання вогнепальної зброї.
мiлiцiю». У роздiлi 3 цього Закону наведено перелiк спецiальних засобiв, визначено умови й межi застосування заходiв фiзичного впливу, спецiальних засобiв i вогнепальної зброї. Насамперед, застосуванню сили, спецiальних засобiв i вогнепальної зброї має передувати попередження про намiр їх використання. У разi неможливостi уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати мiру, необхiдну для виконання покладених на мiлiцiю обов'язкiв, i має зводити до мiнiмуму можливостi заподiяння шкоди здоров'ю правопорушникiв та iнших громадян. Заборонено застосовувати заходи фiзичного впливу, спецiальнi засоби й вогнепальну зброю до жiнок з явними ознаками вагiтностi та малолiтнiх, крiм випадкiв вчинення ними групового нападу, що загрожує життю й здоров'ю людей, працiвникiв мiлiцiї, чи збройного нападу або збройного опору.
Заходи припинення тiсно пов'язано iз заходами запобiгання та адмiнiстративними стягненнями, яким вони часто передують, оскiльки забезпечують умови для їх застосування.
Пiд час використання заходiв як адмiнiстративного запобiгання, так i припинення адмiнiстративних проступкiв органи державного управлiння повиннi суворо додержуватися принципу законностi. Це забезпечується систематичним контролем з боку вищих органiв i посадових осiб, прокурорським наглядом, правом адмiнiстративного та судового оскарження, iншими встановленими законодавством способами.
Назва адмiнiстративно-запобiжних заходiв зумовлена їх профiлактичною спрямованiстю. Цi заходи конкретної фактичної пiдстави застосування не мають, вони використовуються для попередження, профiлактики правопорушень, а також для пiдтримання правопорядку за надзвичайних обставин, оскiльки загроза суспiльним i особистим iнтересам, заподiяння їм шкоди можуть виникнути не тiльки внаслiдок вчинення правопорушення, айв результатi стихiйного лиха, дiй душевнохворих або малолiтнiх тощо. Держава змушена тодi вдаватися до обмеження прав, застосування примусових заходiв до осiб, невинуватих у порушеннi норм права.
Такими є дiї органiв охорони здоров'я, якi примусово лiкують iнфекцiйних хворих, ветеринарної медицини, що здiйснюють карантиннi заходи тощо. В бiльшостi подiбних випадкiв правопорушення вiдсутнє, однак свобода дiй особи обмежується, вiдповiднi заходи адмiнiстративного впливу застосовуються незалежно вiд згоди чи бажання останньої, тобто мають примусовий характер.
Адмiнiстративно-запобiжнi заходи виконують особливi правоохороннi функцiї, якi вiдрiзняють їх вiд iнших заходiв адмiнiстративного примусу, що i визначає їх окреме мiсце в системi останнiх. На вiдмiну вiд заходiв адмiнiстративного припинення вони не припиняють безпосередньо правопорушення або об'єктивно протиправнi дiяння, а попереджують, вiдвертають їх вчинення. Водночас окремi запобiжнi заходи за своїм характером наближенi до заходiв адмiнiстративного припинення, у зв'язку з чим у лiтературi не завжди однозначно вирiшується питання про вiднесення тих чи iнших конкретних заходiв до вiдповiдного виду примусу. Основним i єдиним критерiєм вiдмiнностi тут є наявнiсть або вiдсутнiсть правопорушення.
умови застосування.
Основною метою застосування адмiнiстративно-запобiжних заходiв є їх спрямованiсть на:
в) попередження настання шкiдливих наслiдкiв у зазначених ситуацiях.
Отже, адмiнiстративно-запобiжнi заходи становлять комплекс заходiв впливу морального, фiзичного, органiзацiйного та iншого характеру, якi дають змогу виявляти i не допускати правопорушення, забезпечувати громадський порядок i громадську безпеку за рiзних надзвичайних обставин.
Цi заходи застосовуються багатьма органами та їх посадовими особами: мiлiцiєю, внутрiшнiми та прикордонними вiйськами, службою безпеки, контрольно-наглядовими органами (державними iнспекцiями) тощо.
вiйська України», «Про Службу безпеки України», «Про ветеринарну медицину», положення про рiзнi державнi iнспекцiї та iн.
Чiткий перелiк адмiнiстративно-запобiжних заходiв анi в законодавчих актах, анi в спецiальнiй лiтературi до цього часу не визначено. У зв'язку з цим у нормативних актах досить часто зустрiчається термiнологiчна плутанина, а в лiтературi як запобiжнi необґрунтовано аналiзуються деякi заходи припинення. Бiльше того, визнання того чи iншого заходу примусовим фактично здiйснюється лише на доктринальному (теоретичному) рiвнi. Такий стан речей не можна визнати задовiльним, оскiльки в кожному випадку застосуванням цих заходiв реально обмежуються права i свободи громадян.
Серед адмiнiстративно-запобiжних заходiв чiльне мiсце посiдають наступнi.
1. Перевiрка документiв.
Так, працiвники мiлiцiї мають право перевiряти у громадян документи, що посвiдчують їх особу, при пiдозрi у вчиненнi правопорушення, а також iншi документи, необхiднi для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд i контроль за виконанням яких покладено на мiлiцiю (п. 2 ст. 11 Закону «Про мiлiцiю»). З подiбною метою перевiряти документи мають право також посадовi особи iнших державних органiв, якi здiйснюють контроль i нагляд за додержанням вiдповiдних загальнообов'язкових правил.
2. Огляд з урахуванням цiльового призначення i способу правоохоронного впливу на суспiльнi вiдносини найчастiше застосовується як захiд адмiнiстративного запобiгання. Наприклад, митними органами здiйснюється митний огляд i переогляд, органами внутрiшнiх справ i цивiльної авiацiї - обов'язковий огляд ручної поклажi, багажу та особистий огляд пасажирiв цивiльних повiтряних суден, органами прикордонної охорони — огляд морських i рiчкових суден та документiв; вiдомчою охороною — огляд осiб, якi працюють на об'єктах з особливим режимом тощо. В усiх цих випадках головною метою застосування зазначеного заходу є попередження та виявлення правопорушень, забезпечення громадської безпеки, тобто вiн має чiтко виражений профiлактичний характер.
та iншi примiщення пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, а також для отримання доходiв.
4. Вiдвiдування пiдприємств, установ та органiзацiй, входження на земельнi дiлянки, у жилi та iншi примiщення громадян можливе тiльки у чiтко визначених випадках.
Так, вiдповiдно до п. 15 ст. 11 Закону України «Про мiлiцiю» працiвники мiлiцiї мають право безперешкодно у будь-який час доби заходити на: а) територiю i в примiщення пiдприємств, установ i органiзацiй, у тому числi митницi, й оглядати їх з метою припинення злочинiв, переслiдування осiб, якi пiдозрюються у вчиненнi злочинiв, при стихiйному лиховi та iнших надзвичайних обставинах; б) на земельнi дiлянки, у жилi та iншi примiщення громадян у випадку переслiдування злочинця чи припинення злочину, який загрожує життю мешканцiв, а також при стихiйному лиховi та iнших надзвичайних обставинах; в) у жилi примiщення громадян, якi перебувають пiд адмiнiстративним наглядом, з метою перевiрки. Вiдвiдувати пiдприємства, установи, органiзацiї для виконання контрольних i профiлактичних функцiй можуть також посадовi особи багатьох iнших органiв.
5. Внесення подання про усунення причин i умов, якi сприяють вчиненню правопорушень, передбачено в рядi законодавчих актiв.
Щодо адмiнiстративних правопорушень таке правило встановлено в ст. 282 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (КпАП), вiдповiдно до якої суб'єкт адмiнiстративної юрисдикцiї, який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адмiнiстративного проступку, вносить до вiдповiдного державного органу, громадської органiзацiї або посадовiй особi пропозицiї про вжиття заходiв щодо усунення цих причин та умов. Про вжитi заходи протягом мiсяця з дня надходження пропозицiї повинно бути повiдомлено орган (посадову особу), який внiс пропозицiю.
6. Тимчасове обмеження доступу громадян на окремi дiлянки мiсцевостi (блокування районiв мiсцевостi, окремих споруд та об'єктiв) можуть застосовувати працiвники мiлiцiї та вiйськовослужбовцi внутрiшнiх вiйськ.
Так, вiдповiдно до п. 20 ст. 11 Закону України «Про мiлiцiю» працiвники мiлiцiї мають право тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремi дiлянки мiсцевостi чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя i здоров'я людей у випадку втечi з-пiд варти i затримання злочинця, аварiй на шляхах, при iнших надзвичайних обставинах, що загрожують життю i здоров'ю людей (землетруси, повенi, спалахи епiдемiй та епiзоотiй тощо), а також пiд час проведення масових заходiв — демонстрацiй, мiтингiв, змагань i т. iн.
7. З метою забезпечення громадського порядку i громадської безпеки працiвники мiлiцiї також мають право обмежувати рух транспорту i пiшоходiв на окремих дiлянках вулиць i автомобiльних шляхiв (п. 21 ст. 11 Закону України «Про мiлiцiю»). Причинами цих обмежень можуть бути ремонт шляхiв, прокладання комунiкацiй, аварiйний стан, пожежi, стихiйне лихо, демонстрацiї, мiтинги, масовi походи, змагання тощо.
8. Безоплатне використання транспортних засобiв i засобiв зв'язку, якi належать пiдприємствам, установам i органiзацiям, здiйснюється працiвниками мiлiцiї з метою запобiгання шкiдливим наслiдкам стихiйного лиха, iнших надзвичайних ситуацiй, для виїзду до безпосереднього мiсця подiї, для доставки в медичнi установи осiб, якi потребують невiдкладної медичної допомоги, для переслiдування правопорушникiв i доставки їх до мiлiцiї (п. 26 ст. 11 Закону України «Про мiлiцiю»).
9. Адмiнiстративний нагляд за особами, звiльненими з мiсць позбавлення волi, працiвники мiлiцiї здiйснюють вiдповiдно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про мiлiцiю» та Закону «Про адмiнiстративний нагляд за особами, звiльненими з мiсць позбавлення волi». Адмiнiстративний нагляд становить систему тимчасових примусових профiлактичних заходiв спостереження i контролю за поведiнкою окремих осiб, звiльнених з мiсць позбавлення волi, якi здiйснюють органи внутрiшнiх справ. Рiшення про його застосування приймається одноосiбно суддею районного (мiського) суду за поданням начальника виправно-трудової установи або органу внутрiшнiх справ на строк вiд одного до двох рокiв i не може перевищувати термiнiв, передбачених законом для погашення або зняття судимостi.
До обмежень, яких пiднаглядний повинен додержуватися, вiднесено: заборону виходу з будинку, квартири у встановлений час, яка не може перевищувати 8 годин на добу; заборону перебування у чiтко визначених мiсцях району (мiста); заборону виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межi району (мiста); обов'язок з'являтися до мiлiцiї вiд одного до чотирьох разiв на мiсяць для реєстрацiї. Особа, яка порушує зазначенi обмеження, пiдлягає адмiнiстративнiй вiдповiдальностi вiдповiдно до ст. 187 КпАП.
10. Обмеження прав громадян, пов'язаних iз станом їх здоров'я.
госпiталiзацiї, а також у зв'язку з проведенням карантинних заходiв (ст. 9), усунення осiб, що є носiями збудникiв iнфекцiйних захворювань, небезпечних для населення, вiд роботи та iншої дiяльностi, яка може сприяти поширенню iнфекцiйних хвороб, обов'язкових медичних оглядiв, профiлактичних щеплень, лiкувальних та карантинних заходiв (ст. 30), спецiальних заходiв профiлактики та лiкування у примусовому порядку соцiально небезпечних захворювань (туберкульоз, психiчнi, венеричнi захворювання, СНІД, лепра, хронiчний алкоголiзм, наркоманiя), а також карантинних захворювань (ст. 53) тощо.
Розглянуте коло адмiнiстративно-запобiжних заходiв не можна назвати вичерпним. Це — найпоширенiшi заходи, запобiжний характер яких сумнiвiв практично не викликає. Законодавство передбачає можливiсть застосування i багатьох iнших заходiв, якi також можна вважати адмiнiстративно-запобiжними.
1. Кодекс України про адмiнiстративнi правопорушення вiд 7 грудня 1984р.
2. Закон України «Про мiлiцiю» вiд 20 грудня 1990р.
5. Авер'янов В. Б. Адмiнiстративне право України. Академiчний курс: Пiдруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегiя: В. Б. Авер'янов (голова). — К,: Видавництво «Юридична думка», 2004.
6. Битяк Ю. П. Адмiнiстративне право України: Пiдручник. – Київ Юрiнком Інтер, 2005.
7. Коваленко Є. Г. Сучаснi проблеми застосування запобiжного заходу — взяття пiд варту // Актуальнi проблеми вдосконалення нацiонального законодавства України. — Вип. 7. — К., 2001.
|
