ЗМІСТ
2. Викладення наукових розробок Т. О. Коломоєць у галузi дослiдження адмiнiстративного примусу у публiчному правi України
Список використаних джерел та лiтератури
1. Т. О. Коломоєць як провiдний український вчений-правознавець у галузi адмiнiстративiстики
У 1996 роцi закiнчила юридичний факультет Запорiзького нацiонального (державного) унiверситету, отримала диплом юриста з вiдзнакою. Свою науково-педагогiчну роботу розпочала з серпня 1996 року в ЗНУ, працювала асистентом, викладачем, старшим викладачем, доцентом, професором кафедри. Працювала асистентом (1996 р.), згодом – викладачем (1997–1998 рр.), старшим викладачем (1998–1999 рр.), доцентом (1999–2005 рр.), професором (з 2005 р.). Тетяна Олександрiвна Коломоєць обiймала посади заступника декана юридичного факультету з наукової роботи (1996–2001 рр.), заочного вiддiлення (2000–2005 рр.), з навчальної роботи (2005– 2006 рр.), декана (з 2006 р.), завiдувача кафедри адмiнiстративного та господарського права ( з 2005 р.).
Керiвник науково-пошукового товариства студентiв та викладачiв ЗНУ з дослiдження проблем адмiнiстративного права, член Запорiзької обласної мiжвiдомчої координацiйно-методичної ради з правової освiти населення, Асоцiацiї працiвникiв України, Запорiзького обласного осередку громадської органiзацiї "Союз юристiв України", спецiалiзованих вчених рад по захисту дисертацiй, редакцiйних юридичних журналiв, член методичної та наукової комiсiй МОН України. Голова секцiї "Право" iсторико-географiчного профiлю Запорiзького обласного вiддiлення МАН України, голова журi Запорiзької обласної учнiвської олiмпiади з правознавства, член Науково-технiчної ради ЗНУ, вченої ради ЗНУ.
Напрямами наукової дiяльностi Т. О. Коломоєць є такi: адмiнiстративне право, адмiнiстративно-делiктне право, проблеми правничої освiти в Українi.
У 1999 роцi захистила кандидатську дисертацiю "Штрафи за законодавством про адмiнiстративнi правопорушення". У 2005 роцi - докторську дисертацiю "Адмiнiстративний примус у публiчному правi України". У 2002 роцi присвоєно вчене звання доцента, а у 2006 роцi вчене звання професора, з 2007 року Залужений юрист України. У 2008 роцi обрана академiком Академiї вищої освiти України (вiддiлення «Право»).
послуги. Здiйснює керiвництво аспiрантами та здобувачами за спецiальнiстю 12. 00. 07. "адмiнiстративне право i процес; iнформацiйне право; фiнансове право".
''Адмiнiстративна юрисдикцiя в Українi: питання теорiї та практики'', ''Адмiнiстративний примус у публiчному правi України''.
Крiм цього, у творчому доробку Тетяни Олександрiвни 250 наукових статей, 70 навчально-методичних рекомендацiй, розробок, словникiв, наукових коментарiв з проблем адмiнiстративного права.
Викладає дисциплiни адмiнiстративно-правового циклу: ''Адмiнiстративне право України'', ''Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть'', ''Адмiнiстративна реформа в Українi'', ''Мiжнароднi стандарти державного регулювання''; здiйснює керiвництво дипломними, курсовими та магiстерськими роботами. Вiдзначена державними нагородами.
Вона є керiвником науково-пошукового товариства студентiв та науковцiв вищих навчальних закладiв Запорiзької областi з дослiдження проблем адмiнiстративного права, спецiальної науково-дослiдної теми ''Основнi напрями реформування законодавства України у контекстi європейської iнтеграцiї'', науковим керiвником студентiв-лауреатiв всеукраїнських, мiжрегiональних конкурсiв наукових праць (Запорiзької обласної державної адмiнiстрацiї для обдарованої молодi 2000–2006 рр., Академiї правових наук України 1999–2000 рр., конкурсу з природничих, технiчних i гуманiтарних наук 2005–2006 рр. та iн.).
Органiзатор проведення мiжнародної науково-практичної конференцiї ''Запорiзькi правовi читання'', Форуму вчених-адмiнiстративiстiв пiвденно-схiдних регiонiв України, науково-практичних конференцiй ''Концепцiя реформу-вання законодавства України'', ''Проблеми права очима молодих учених''.
Здiйснює керiвництво аспiрантами та здобувачами, пiдготувала 4 кандидатiв юридичних наук.
Головний редактор наукового журналу ''Вiсник Запорiзького нацiонального унiверситету. Юридичнi науки'', член редакцiйних колегiй Всеукраїнських юридичних журналiв.
З 2002 р. – координатор юридичного ''клiнiчного'' навчання у вищих навчальних закладах Запорiзької областi, спiворганiзатор постiйно дiючих науково-практичних заходiв на базi Центру пiдвищення квалiфiкацiї державних службовцiв.
Голова журi iсторико-географiчного профiлю (секцiя ''право'') Запорiзького обласного вiддiлення Малої академiї наук учнiвської молодi, Запорiзької обласної олiмпiади з правознавства. Член Запорiзької обласної мiжвiдомчої координацiйно-методичної ради з правової освiти населення, науково-методичної ради з права при Мiнiстерствi освiти i науки України.
Вiдзначена Почесними грамотами Запорiзької обласної державної адмiнiстрацiї, Запорiзької обласної ради, Малої академiї наук України, Мiнiстерства освiти i науки України. Стипендiат Кабiнету Мiнiстрiв України для молодих учених (2002–2004). Лауреат премiї Кабiнету Мiнiстрiв України за особливi досягнення молодi у розбудовi держави в номiнацiї ''За науковi досягнення''(2005).
у номiнацiї ''Жiнка – працiвник освiти i науки'' (2007).
2. Викладення наукових розробок Т. О. Коломоєць у галузi дослiдження адмiнiстративного примусу у публiчному правi України
Будь-яке визначення держави мiстить вказiвку на iснування як невiд'ємної складової спецiального державного апарату, надiленого примусовими повноваженнями щодо забезпечення дисциплiни та правопорядку, як i визначення права — на примусову забезпеченiсть з боку держави, тобто доки буде iснувати держави, доти i державно-правовий примус, що застосовується на чiтко визначених правових засадах уповноваженими державними органами, потенцiал якого постiйно модифiкується i вимагає ґрунтовного наукового дослiдження та нормативного закрiплення. Існуючий вже протягом досить тривалого часу розподiл державно-правового примусу на рiзновиди в залежностi вiд виду норм права, за порушення яких застосовується (адмiнiстративний, кримiнальний, дисциплiнарний, цивiльно-правовий тощо), iстотно застарiв й актуалiзував науковий пошук нових критерiїв, найоптимальнiший серед яких був запропонований А. Т. Комзюком у 2001-2003рр., — норми якої галузi визначають засади застосування примусових заходiв, такий видiляється i вид. Однак саме цей критерiй i обумовив появу гострої дискусiї у середовищi вчених-юристiв щодо видiлення нових нидiв державно-правового примусу (фiнансового, податкового, митного, iнформацiйного та iн.) або ж модифiкацiї потенцiалу вже iснуючих. Аналiз властивостей вiдповiдних примусових заходiв, засади застосування яких визначаються у фiнансовому, iнформацiйному, митному, податковому, земельному, екологiчному правi, на жаль, не дає пiдстав погодитися з тезою про виокремлення нових рiзновидiв державно-правового примусу, оскiльки, у бiльшостi своїй, вiдповiднi примусовi заходи зберiгають ознаки традицiйного адмiнiстративного примусу, а специфiчних ознак занадто мало для видiлення їх у самостiйнi рiзновиди державно-правового примусу. У той же час, цi заходи не можна вiднести i до адмiнiстративного примусу саме завдяки наявностi специфiчних властивостей. Отже, на порядку денному пошук нового варiанту розподiлу державно-правового примусу на рiзновиди з урахуванням новiтнiх орiєнтирiв правотворчих процесiв в Українi, формування нацiональної правової системи, серед яких чинне мiсце посiдає розподiл права на приватне та публiчне. В основу розподiлу державно-правового примусу на рiзновиди слiд покласти розмежування права на публiчне та приватне як "супергалузi" норм права, якi визначають засади та специфiку рiзновидiв застосування вiдповiдного примусу.
характеризується субординацiйним характером стосункiв мiж суб'єктами правовiдносин, домiнуванням iмперативних, директивно-зобов'язуючих норм, орiєнтацiєю на задоволення сумарного, загального соцiального iнтересу у кожнiй iз сфер суспiльного життя. В залежностi ж вiд суб'єкта застосування та процесуального режиму примусу у публiчному правi України, його слiд розподiлити на судовий та адмiнiстративний, останнiй iз яких характеризується специфiчним полi-структурним характером i становить неабиякий науковий та практичний iнтерес.
Саме видiлення адмiнiстративного примусу у публiчному правi України дозволяє вирiшити вищезазначену наукову суперечку й об'єднати, з урахуванням системи публiчного права України при обов'язковiй наявностi всiх її елементiв (галузей права, галузей законодавства, елементiв "публiчного" у приватному), однак при частковому їх змiстовному наповненнi, а також з акцентом на адмiнiстративний (позасудовий) порядок застосування вiдповiдного примусу як однiєї з його ознак, в якостi складових адмiнiстративного примусу у публiчному правi України: адмiнiстративний примус в адмiнiстративному правi України (як основу, базис), адмiнiстративний примус у фiнансовому, податковому, митному, iнформацiйному, а також земельному та екологiчному правi (при цьому три останнi складовi характеризуються певною специфiкою завдяки наявностi публiчно-правового методу регулювання вiдповiдних суспiльних вiдносин).
Доцiльним вбачається використання термiну "адмiнiстративний примус у публiчному правi України", оскiльки це дозволяє зробити вказiвку вже у самiй назвi вiдповiдного державно-правового примусу одночасно на кiлька його ознак — спецiальному позасудовому порядку, нормативних засадах вiдповiдного застосування та його сутностi, бо примус вiдрiзняється вiд впливу (термiн досить часто використовується у науковiй та нормативнiй лiтературi), про який може йти мова й у випадках використання заходiв переконання. Врахування ж iнших властивостей вiдповiдного рiзновиду примусу, а саме: офiцiйного, державно-владного характеру, множинностi та розмаїття суб'єктiв застосування (насамперед, уповноважених державних органiв, а також у чiтко визначених у законодавствi випадках i громадських об'єднань), численностi осiб, щодо яких здiйснюється вiдповiдне застосування (як фiзичних, так i юридичних осiб), вiдсутностi службового пiдпорядкування мiж вищезазначеними суб'єктами правовiдносин, специфiки юридично-фактичних пiдстав застосування (правопорушень на будь-якiй стадiї, правомiрної поведiнки, надзвичайних ситуацiй), багатоаспектної цiльової спрямованостi (запобiгання, припинення протиправних дiянь, забезпечення притягнення та притягнення винних осiб до вiдповiдальностi, запобiгання та локалiзацiя наслiдкiв надзвичайних ситуацiй), багатоварiантностi зовнiшнiх форм прояву, оперативностi, економiчнiсть, спрощенiсть процедури застосування дозволяє сформулювати визначення адмiнiстративного примусу у публiчному правi України. Таким вважається особливий, комплексний, полiструктурний, об'єктивно-необхiдний та обумовлений рiзновид державно-правового примусу, визначенi нормами публiчного права способи офiцiйного фiзичного або психiчного впливу уповноважених державних органiв, їх посадових осiб, а у деяких випадках i громадських об'єднань на свiдомiсть та поведiнку фiзичних та юридичних осiб навiть всупереч їх волi та бажанню у виглядi особистих, майнових, органiзацiйних обмежень їх прав, свобод та iнтересiв у випадках вчинення цими особами протиправних дiянь, або в умовах надзвичайних обставин в межах окремого економного, спрощеного, оперативного адмiнiстративного провадження задля досягнення багатоаспектної ретросперспективної мети (превенцiї, припинення правопорушень, забезпечення провадження у справах про правопорушення, притягнення винних до адмiнiстративної вiдповiдальностi, попередження та лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних подiй).
Враховуючи багатогранний характер потенцiалу адмiнiстративного примусу у публiчному правi України цiлком логiчною є множиннiсть та розмаїття зовнiшнiх форм його прояву (заходiв), якi варто класифiкувати для з'ясування їх сутностi та взаємодiї, створення засад ефективного впливу цих заходiв i, нарештi, досконала класифiкацiя заходiв примусу є необхiдною передумовою змiстовного наукового дослiдження їх потенцiалу. При цьому, враховуючи здобутки та недолiки класифiкацiйних дослiджень учених-юристiв, доцiльною вбачається поступова (етапна, ступенева) градацiя вiдповiдних примусових заходiв iз використанням кiлькох критерiїв. На першому етапi, в залежностi вiд фактичних пiдстав застосування, можна видiлити двi пiдсистеми однорiдних заходiв: заходи адмiнiстративного примусу у публiчному правi України, пов'язанi iз протиправними дiяннями (адмiнiстративними правопорушеннями, порушеннями митних правил, земельного, екологiчного законодавства тощо), i заходи адмiнiстративного примусу у публiчному правi України, застосування яких не пов'язане iз протиправними дiяннями (так званi попереджувальнi (запобiжнi) заходи).
на заходи вiдповiдальностi за порушення приписiв у публiчному правi України та заходи адмiнiстративного припинення в публiчному правi України, а примусовi заходи, не пов'язанi iз протиправними дiяннями, — на такi, що пов'язанi з надзвичайними ситуацiями, та власне адмiнiстративно-попереджувальнi заходи у публiчному правi України.
І, нарештi, на третьому етапi заходи адмiнiстративного припинення у публiчному правi України в залежностi вiд характеру їх дiї подiлити на власне заходи адмiнiстративного припинення у публiчному правi України та заходи адмiнiстративно-процесуального примусу у публiчному правi України.
Варто визначитися iз понятiйним апаратом:
як сукупнiсть визначених у публiчному правi України заходiв офiцiйного впливу державних органiв, а у випадках делегування вiдповiдних повноважень i громадських об'єднань щодо фiзичних, юридичних осiб, незалежно вiн волi та бажання останнiх, у виглядi моральних, особистих, майнових, органiзацiйних обмежень їх прав, свобод, законних iнтересiв задля попередження вчинення протиправних дiянь як будь-якими, так i конкретними особами, забезпечення правопорядку за будь-яких, в тому числi i надзвичайних обставин, що застосовуються у межах оперативного, спрощеного, економного адмiнiстративного провадження;
адмiнiстративно-попереджувальнi заходи у публiчному правi України, пов'язанi з надзвичайними (екстремальними) обставинами
як сукупнiсть визначених у публiчному правi України заходiв офiцiйного впливу державних органiв, а у випадках делегування вiдповiдних повноважень i громадських об'єднань щодо фiзичних, юридичних осiб, незалежно вiд волi та бажання останнiх, у виглядi моральних, особистих, майнових, органiзацiйних обмежень їх прав, свобод, законних iнтересiв задля забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, правопорядку за умов пiдвищеної небезпеки для життя людей, збереження природних ресурсiв, матерiальних i культурних цiнностей, громадського порядку, яка викликана умовами соцiального, техногенного, природного та бiологiчного характеру, що застосовуються у межах оперативного, спрощеного, економного адмiнiстративного провадження;
адмiнiстративно-попереджувальнi заходи загального характеру у публiчному правi України як
сукупнiсть визначених у публiчному правi України заходiв офiцiйного впливу державних органiв, а у випадках делегування вiдповiдних повноважень i громадських об'єднань щодо фiзичних, юридичних осiб, незалежно вiд волi та бажання останнiх, у виглядi моральних, особистих, майнових, органiзацiйних обмежень їх прав, свобод, законних iнтересiв задля попередження вчинення протиправних дiянь (адмiнiстративних, податкових, фiнансових правопорушень, порушень митних та iнших правил у сферi публiчних вiдносин) будь-якими особами за будь-яких обставин, що застосовуються у межах оперативного, спрощеного, економного адмiнiстративного провадження;
—
сукупнiсть визначених у публiчному правi України заходiв офiцiйного впливу державних органiв, а у випадках делегування вiдповiдних повноважень i громадських об'єднань щодо фiзичних, юридичних осiб, незалежно вiд волi та бажання останнiх, у виглядi моральних, особистих, майнових, органiзацiйних обмежень їх прав, свобод, законних iнтересiв задля попередження вчинення протиправних дiянь (адмiнiстративних, податкових, фiнансових правопорушень, порушень митних та iнших правил у сферi публiчних вiдносин) з боку конкретних осiб, якi вже пiддавалися заходам адмiнiстративного примусу в публiчному правi України, що застосовуються у межах оперативного, спрощеного, економного адмiнiстративного провадження;
— заходи адмiнiстративного припинення у публiчному правi України як осiб, незалежно вiд їх волi та бажання, у виглядi моральних, майнових, органiзацiйних, особистих обмежень їх прав, свобод, законних iнтересiв задля припинення (переривання) протиправних дiянь (адмiнiстративних, фiнансових, податкових правопорушень, порушень митних та iнших правил у сферi публiчних вiдносин), створення умов для встановлення особи порушника, з'ясування обставин справи i реальної можливостi для подальшого застосування до порушника заходiв адмiнiстративної, а iнколи i кримiнальної вiдповiдальностi, вiдновлення попереднього правомiрного стану, якi застосовуються у межах оперативного, спрощеного, економного адмiнiстративного провадження;
— заходи адмiнiстративного припинення загального призначення у публiчному правi України
як сукупнiсть визначених у публiчному правi України заходiв офiцiйного впливу уповноважених державних органiв, а у випадках делегування вiдповiдних повноважень i громадських об'єднань щодо фiзичних, юридичних осiб, незалежно вiд їх волi та бажання, у виглядi моральних, майнових, органiзацiйних, особистих обмежень їх прав, свобод, законних iнтересiв задля оперативного, безпосереднього припинення (переривання) протиправних дiянь, усунення шкiдливих наслiдкiв дiяння та вiдновлення попереднього правомiрного стану, якi застосовуються у межах оперативного, спрощеного, економного адмiнiстративного провадження;
— заходи адмiнiстративно-процесуального примусу у публiчному правi України
—сукупнiсть визначених у публiчному правi України допомiжних заходiв офiцiйного впливу уповноважених державних органiв щодо фiзичних, юридичних осiб, незалежно вiд їх волi та бажання, у виглядi моральних, майнових, органiзацiйних, особистих обмежень їх прав, свобод, законних iнтересiв задля створення умов для з'ясування обставин вчинення адмiнiстративних, фiнансових, податкових правопорушень, порушень митних та iнших правил у сферi публiчних вiдносин, реальної можливостi притягнення винних осiб до адмiнiстративної вiдповiдальностi, якi застосовуються у межах оперативного, спрощеного, економного адмiнiстративного провадження;
—заходи адмiнiстративного припинення спецiального характеру у публiчному правi України —
сукупнiсть визначених у публiчному правi України заходiв офiцiйного впливу уповноважених державних органiв, а у випадках делегування вiдповiдних повноважень i громадських об'єднань щодо фiзичних, юридичних осiб, незалежно вiд їх волi та бажання, у виглядi моральних, майнових, органiзацiйних, особистих обмежень їх прав, свобод, законних iнтересiв при використаннi фiзичної сили, спецiальних заходiв та вогнепальної зброї, якi застосовуються лише у виняткових випадках, коли використання iнших заходiв є безрезультатним, у межах оперативного, спрощеного, економного адмiнiстративного провадження.
—заходи вiдповiдальностi за порушення установлень, визначених у публiчному правi України
— визначенi у публiчному правi України заходи офiцiйного впливу, що застосовуються у випадку вчинення адмiнiстративних, фiнансових, податкових правопорушень, порушень митних та iнших правил у сферi публiчно-правових вiдносин, уповноваженими державними органами щодо фiзичних, юридичних осiб, незважаючи на їх волю та бажання, у виглядi майнових, особистих, органiзацiйних обмежень (позбавлень) прав, свобод з метою виховання зазначених осiб у дусi додержання законодавства, запобiгання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так i iншими особами, а також їх покарання.
та правопорядку у державi, а додаткове використання критерiїв загального характеру (термiну дiї, суб'єктiв застосування, суб'єктiв, щодо яких здiйснюється застосування, змiсту тощо) сприяє детальнiшому з'ясуванню їхнього потенцiалу.
Вищезазначенi положення в узагальненому виглядi дозволяють сформулювати остаточне уявлення про адмiнiстративний примус у публiчному правi України й можуть слугувати складовими теорiї про вiдповiдний рiзновид державно-правового примусу, яку потрiбно покласти в основу подальших наукових дослiджень потенцiалу державно-правового примусу та його рiзновидiв, використовувати при порiвняльному аналiзi з оновленим потенцiалом iнших методiв дiяльностi державних органiв, розробки концепцiї, а пiзнiше законодавчого акта, який би визначив засади використання адмiнiстративного примусу у публiчному правi України, а потiм врахувати й у кодифiкацiйному процесi при формулюваннi глав, роздiлiв Інформацiйного, Екологiчного, Адмiнiстративно-процедурного, Податкового кодексiв, що лише позитивно вплине на правотворчу, правозастосовну, i зокрема примусовозастосовчу дiяльнiсть в Українi, сприятиме оптимальному використанню ресурсу примусу в сучасних умовах.
3. Коломоєць Т. О. Адмiнiстративний примус у публiчному правi України: теорiя, досвiд та практика реалiзацiї : Монографiя/ За аг. ред. В. К. Шкарупи. – Запорiжжя : «полiграф, 2004. – 404 с.
11. - С. 60-62.
5. Коломоєць Т. О. Адмiнiстративний примус у новому Митному кодексi України: аналiз положень i пропозицiї щодо удосконалення // Митна справа. — 2003. - № 6. - С. 28-31.
6. Коломоєць Т. О. Адмiнiстративний примус у сферi пiдприємницької дiяльностi в Українi: сучасний теоретичний погляд // Пiдприємництво, господарство i право. - 2002. - №9. — С. 74-77.
7. Коломоєць Т. О. Генезис та основнi прiоритетнi напрямки доктринального дослiдження публiчного права як нормативної пiдстави адмiнiстративного примусу // Пiдприємництво,, господарство i право. — 2004. - №9. — С. 13 — 16.
8. Коломоєць Т. О. Державно-владна природа адмiнiстративного примусу в сферi митної справи // Митна справа. - 2002. -№ 4. - С. 50-54.
9. Коломоєць Т. О. Державно-правовий примус у митнiй справi: орiєнтири сучасного дослiдження // Митна справа. - 2003. -№ 1. -С. 30-34.
"Динамiка наукових дослiджень 2004". — Днiпропетровськ: Наука i освiта, 2004. — Т. З. — С. 26-29.
11. Коломоєць Т. О. До питання системи публiчного права України як нормативного пiдґрунтя адмiнiстративного примусу // Пiдприємництво, господарство i право. — 2004. - №5. - С. 49-52.
12. Коломоєць Т. О. До питання удосконалення дослiдження та практики використання адмiнiстративного примусу в Українi на сучасному етапi // Держава i право: Збiрник наукових праць. Юридичнi i полiтичнi науки. Випуск 22. - К.: Ін-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН України, 2003. - С. 204-208.
13. Коломоєць Т. О. Заходи адмiнiстративного попередження як складова адмiнiстративного примусу: аналiз сучасного стану в Українi та перспективи розвитку // Держава i право: Збiрник наукових
14. Коломоєць Т. О. Ефективнiсть адмiнiстративного примусу — обов'язкова умова використання його потенцiалу // Пiдприємництво, господарство i право. — 2003. - № 12. — С. 78-81.
15. Коломоєць Т. О. Класифiкацiя заходiв адмiнiстративно-правового примусу // Право України. - 2003. - № 2. - С. 105-111.
16. Коломоєць Т. О. Питання удосконалення правового регулювання використання потенцiалу адмiнiстративного примусу у свiтлi кодифiкацiї адмiнiстративно-процедурного законодавства України // Проблеми кодифiкацiї законодавства України: Матерiали науково-практичної конференцiї/ За заг. ред. В. П. Нагребельного, Н. М. Пархоменко. — К.: Ін-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН України, 2003. - С. 21-24.
17. Коломоєць Т. О. Примус у земельному правi як складова адмiнiстративного примусу у публiчному правi України // Влада. Людина. 3акон. - 2004. - № 9. - С. 52-57.
18. Коломоєць Т. О. Публiчне право України як пiдстава адмiнiстративного примусу // Право України. - 2004. - №3. — С. 99-102.
19. Коломоєць Т. О. Система адмiнiстративних стягнень за законодавством про адмiнiстративнi правопорушення України // Право України. - 2002. - № 2. - С. 31-33.
20. Коломоєць Т. О. Система суб'єктiв застосування адмiнiстративно-примусових заходiв в Українi: орiєнтири розвитку у свiтлi оновлення державно-примусової полiтики // Пiдприємництво, господарство i право. — 2003. - № 3. — С. 102-104.
22. Коломоєць Т. О. Щодо доцiльностi системного пiдходу при до слiдженнi потенцiалу адмiнiстративного примусу у публiчному правi України // Право України. - 2003. - № 5. - С. 120-124.
23. Коломоєць Т. О. Щодо питання визначення мети адмiнiстративного примусу в публiчному правi України // Пiдприємництво, господарство i право. — 2004. - №1. — С. 12-15.
24. Коломоєць Т. О. Щодо питання визначення адмiнiстративно-правового примусу // Держава i право: Збiрник наукових праць. Юридичнi i полiтичнi науки. Випуск 19. — К.: Ін-т держави i права iм. В. М. Корецького НАН України, 2003. - С. 258-265.
25. Юристи України. Правова елiта держави. Коломоєць Тетяна Олександрiвна. Електронний ресурс. Режим доступу: http://logos.biz.ua/proj/yur/100.htm
|
