Історiя створення Державного Гiмну України
Історiя створення державного гiмну України
Змiст
1. Вступ
2. Найпершi пiснi-гiмни на теренах України
3. Спiльнi риси українських гiмнiв-пiсень
4. Історiя виникнення вiршу «Ще не вмерла Україна»
6. Визнання пiснi «Ще не вмерла Україна» широкими колами української громадськостi.
7. Нове життя гiмну на початку 20 ст. та офiцiйне визнання пiснi «Ще не вмерла Україна» Державним Гiмном незалежної України
8. Критичнi зауваження щодо тексту гiмну Євгеном Голибардом.
10. Висновок
11. Список використаної лiтератури
2. Вступ
Що таке гiмн взагалi?
Існують державнi, революцiйнi, вiйськовi релiгiйнi,партiйнi гiмни.
Як жанр музики гiмн веде свiй початок з дуже давнiх часiв,коли в Єгиптi, а згодом в Стародавнiй Грецiї складалися гiмни, щоб прославити богiв (культовi) чи героїв (вiйськовi)
Пiсля прийняття християнсьтва розвинулися религiйнi гiмни: гуситськi пiснi у 15 ст. в Чехiї,лютеранськi пiснi у 16 ст. в нiмеччинi. В умовах розвитку капiталiзму i утвердження нацiональних держав виникають державнi нацiональнi гiмни, тогочасний гiмн Британiї “Прав Британiє” прославляв колонiальне панування, iдеями свiтового панування проникнутий гiмн Нiмеччини.
Першим революцiйним i водночас державним гiмном Францiї стала у 18 ст. “Марсельеза”. В перiод визвольної боротьби гiмни виконують роль бойових пiсень. Отже пiсня–гiмн прославляє i вшановує народ, державу, органiзацiю, високу iдею, агiтує за цю iдею, згуртовує навколо неї. У сучасному свiтi державний гiмн є один з найважливiших державних та нацiональних символiв, таких як герб, прапор.
Давайте дамо визначення Державного Гiмну.
Гiмн Державний – офiцiйна урочиста пiсня, що поряд з Гербом Державним i Прапором Державним символiзує державу i є одним з атрибутiв державностi країни.
У яких випадках виконується Державний Гiмн як символ держави?
Державний Гiмн виконується на початку офiцiйних зустрiчей на вищому рiвнi, пiд час прийняття вiйськової присяги, пiд час проведення урочистих зборiв, мiтингiв, спортивних змагань.
Історiя державного Гiмну України дуже багата та цiкава, вона є живою iсторiєю, яка продовжується i сьогоднi.
Українськi пiснi-гiмни передували створенню нацiонального гiмну. А коли ж вони з¢явилися на Українi? До чого закликали?
Перша музична символiка нашого народу сягає, часiв Київської Русi. Тодi роль державного гiмну виконували бойовi заклики та пiснi. З тих часiв поширюються й пiснi релiгiйного змiсту. До най поширених видiв старовинної гiмнової пiснi належать канти, якi виконуються хором, псалми, похвальнi кондаки в честь Богородицi та святих.
Пiсня про Байду
”. Народнiм гiмном, бойовим закликом до боротьби став вiрш Т. Г. Шевченка “Заповiт”, покладений на музику М. Лисенком:
“”…. Поховайте та вставайте,
Кайдани порвiте
Волю окропiте!…
Першим українським гiмном, який народився у революцiйному 1848 роцi й уособив прагнення українцiв до свободи, був твiр Івана Гушалевича на музику Дениса Сiчинського
Чи багатий чи бiдняк…”
Глибокий вiдбиток на духовне життя народу наклав гiмн “Вiчний революцiонер”І. Франка, музика М. Лисенка який поширився по Захiднiй Українi i став похiдним гiмном-маршом:”
Дух, що тiло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю
”, “Для тебе, Україно живем
” – мали українськi емiгранти в Америцi й Канадi. Вони спiвали на зiбраннях пiснi-гiмни про швидке повернення на землю батькiв.
“…Як прийдеться стати разом,
Ми в Україну пiдем
Бо для неї лиш на свiтi
Для України живем…”
(Гiмн “Для тебе, Україно, живем”)
Я русин був
” та “Пiдкарпатськiї русини
” на слова Духовича. Останнiй вiрш був офiцiйним гiмном краю до 1938 року.
Пiсня Миколи Вороного, музика Ярославенка “
” звучить як гiмн нашому вiдродженню, утвердженню української державностi.
За честь i волю, за народ…”
Свої пiснi-гiмни мали й сiчовi стрiльцi, й українськi нацiоналiсти.
Духовним гiмном України є пiсня “
” або “Молитва за Україну
”, слова Кониського, музика Лисенка. Ним 5 грудня 1991 року вiдкривалося урочисте засiдання Верховної Ради України, присвячене пiдсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам Президента нашої держави.
“…Боже Великий Єдиний,
Нам Україну храни,
Волi i свiтла промiнням
Ти її осени.”
3. Спiльнi риси українських гiмнiв-пiсень
До чого вони закликали?
Всi вони закликали до боротьби за волю українського народу, за нацiональну державу.
Особлива увага i честь випала пiсенi-гiмну “Ще не вмерла Україна”
Павла Чубинськоо, музика Михайла Вербицького.
Чому так сталося?
Можливо нам допоможуть у цьому слова iсторика Миколи Костомарова з нарису “малоросiйський гетьман Зiновiй-Богдан Хмельницький”:
i нарештi близькiсть татар i небезпека татарських набiгiв привчали українського жителя до зброї, пани не могли заборонити своїм холопам мати зброю. Таким чином у українцiв пiдтримувався войовничий дух, не сумiсний з рабським станом, на який його прирiкав польський суспiльний лад ”.
Чим це можна пояснити? Давайте знайдемо пояснення, спираючись на знання одержанi на уроках iсторiї.
В умовах, коли українцiв примушували забути своє минуле, викреслити iз свiдомостi вiдчуття українськостi, саме в Захiднiй Українi народилися рядки нацiонального гiмну “Ще не вмерла Україна
”
4. Історiя виникнення вiршу «Ще не вмерла Україна»
Перший рядок твору дав назву вiршевi українського поета Павла Чубинського, який понад 150 рокiв викликав жах у кiлькох режимiв – царського, польсько-шляхетського, румунсько-боярського.
Київщинi, його родина походила з давнього роду козацької старшини.
Початок 60-х рокiв 14 ст. у Галичинi i Надднiпрянщинi характеризується пожвавленням духовного життя. У середовищi київської старої громади, до якої входив i Павло Чубинський, виник надто смiливий на тi часи задум створити високопатрiотичний вiрш, який би надихав українцiв на боротьбу за волю, став би нацiональним гiмном. Реалiзувати цей задум випало Павлу Чубинському. Пiсня виникла в Києвi восени 1862 р. пiд впливом сербського патрiотичного гiмну. Спочатку вона спiвалася на мотив цього гiмну, а потiм на мелодiю Миколи Лисенка.
За вiрш “
” i за авторство “возмутительных песен и прокламаций” в 1862 роцi Павла Чубинського було заслано на поселення до Архангельської губернiї, де вiн перебував упродовж шести с половиною рокiв. Було тодi йому 23 роки. Пiсля Ємського указу 1876 року про чергову заборону українського слова, Чубинського вдруге висиляють з України, на цей раз до Петербурга. Серце вченого не витримало ударiв долi. Вже важко хворий, вiн виклопотав дозвiл переїхати до свого хутора у 1879 р. Розбитий паралiчем, упродовж останнiх рокiв життя, Павло Платонович помер 26 сiчня 1884 року, не доживши 1-го дня до 45-рiччя. Поховали його на Книшевському цвинтарi у Борисполi. Пам¢ять про Павла Платоновiча увiковiчено у назвi села, яке виросло поруч колишнього хутора, де народився поет. Його перейменовано на Чубинське.
Процитуємо Павлового побратима Леонiда Бiлецького, який був безпосередньо причетним до подiй що супроводжували факт написання: “У пресi менi траплялась вказiвка, що пiсня “Ще не вмерла
”
І далi розповiдається, як на дружнiй вечiрцi з сербами, в київському будинку купця Лазарева, на Великiй Василькiвськiй, 122 (нинi 106), спiвали сербську пiсню, де були такi слова: “…Серце бiє i кревлiє за свою свободу.¢явився з текстом “Ще не вмерла України…
”
Цiлком очевидно (i не випадково), що слова П. Чубинського “
”, та “запануєм i ми браття …
Ревiли армати;
Вмiли панувати.
Панували, добували
5. Про автора музики.
Твiр Павла Платоновича потрапив у 1883 роцi у Львовi до Михайла Михайловича Вербицького – талановитого композитора, одного з органiзаторiв духовного i культурного життя в Захiднiй Українi.
Найбiльшу популярнiсть принесла Михайлу Вербицькому героїкопатрiотична музика до вiрша “Ще не вмерла Україна”.
Вперше пiсня пролунала у 1864роцi в селi Млини, де довго жив i працював автор музики. Музичний текст вперше побачив свiт 1885 р. у збiрцi “Кобзар”, полонивши широкi кола громадськостi. Рукописний текст “Ще не вмерла Україна i слава i воля
Ще не вмерла Україна»
широкими колами української громадськостi
Саме як нацiональний гiмн “Ще не вмерла Україна i слава i воля
Як бачимо, спочатку “Ще не вмерла Україна
” iснувала як вiрш, що виник у надднiпрянськiй Українi, а пiснею-гiмном став у Галичинi, де вже були певнi традицiї створення патрiотичних пiсень. Цей гiмн був особливо поширений через те, що його автори – надднiпрянець i галичанин, що пiдкреслювало соборнiсть українських земель.
Слова i музика пiснi надихали i досi надихають борцiв за рiдну Україну. Гiмн “Ще не вмерла Україна” не залишав людей байдужими , хвилював їхнi душi, зачiпав за живе.
7. Нове життя гiмну на початку 20 ст. та офiцiйне визнання пiснi «Ще не вмерла Україна
« Державним Гiмном незалежної України
Нове життя гiмну почалося з часу утворення незалежної Української держави в сiчнi 1918 р. Пiсня “Ще не вмерла Україна” звучала як нацiональний гiмн при УНР, ЗУНР, Гетьманатi, Директорiї. Але державне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 р. – як гiмн Карпатської України.
Ця держава проiснувала не довго. Разом з її занепадом гiмн був заборонений Угорським урядом, так само, як i понад 70 рокiв у Радянськiй Українi.
Пiсня “Ще не вмерла Україна” воскресла з Народним Рухом України. Прилюдно вона прозвучала в Борисполi над могилою Павла Чубинського наприкiнцi 1989 року.
З 17 вересня 1991 року Українське радiо розпочинає свої передачi виконанням пiснi-гiмну “Ще не вмерла Україна”, а 5 грудня 1991 року вона вперше прозвучала на засiданнi Верховної Ради України, присвяченому пiдсумкам всеукраїнського референдуму та виборам Президента нашої держави, у виконаннi уславленого хору iменi Верьовки.
Так гiмн, створений двома синами роздiленої iмперiями України, повернувся до пiсенної скарбницi народу.
10 рокiв тому, 15 сiчня 1992 р., Президiя Верховної Ради затвердила музику до пiснi П. Чубинського i М. Вербицького “Ще не вмерла Україна”, як Державний Гiмн України. Слова Державного Гiмну України передбачається затвердити окремим законом. У зв¢язку з цим оголошено конкурс.
Яку роль вiдiграє Державний Гiмн пiсля проголошення незалежної України? Яке мiсце в життi нашої держави займає нацiональний гiмн?
Державний Гiмн вiдiграє роль заклику до утвердження самостiйностi та суверенiтету України, надихає український народ на збудову своєї держави.
8. Критичнi зауваження щодо тексту гiмну Євгеном Голибардом
Саме стосовно тексту Державного Гiмну iснують певнi протирiччя та зауваження. Саме з цiєї причини ще й досi не затверджено Верховною Радою його текст.
Ще не вмерла Україна
І слава, i воля,
Ще нам, браття українцi,
Усмiхнеться доля.
Згинуть нашi вороженькi,
Як роса на сонцi,
У своїй сторонцi.
Душу й тiло ми положим
За нашу свободу
Пiд час виконання цого твору Капелою бандуристiв iм. Тараса Шевченка (США), ми почули деяку вiдмiннiсть у третьому рядку: “Ще нам, браття молодiї …
” Вiдмiннiсть суттєва, бо не заперечуючи нацiональної приналежностi (“браття” в контекстi перших двох рядкiв), акцентує звернення до молодих українцiв, а отже, вибудовує у свiдомостi певний погляд у перспективу, з надiєю на можливостi молодi i молодої держави.
Народний хор Академiї Наук, студентський хор Київської консерваторiї пiд керуванням Павла Муравського, деякi iншi хори також спiвають “браття молодiї
”. Вiдомий народний хор “Гомiн” пiд керiвництвом Л. Ященка спiває “браття українцi
”, замiсть “i покажем.
” – “
”, замiсть “вороженьки
” – “ворiженьки
”, а замiсть “i слава, i воля
,” – спiвають (зрештою, цiлком слушно за змiстом) “нi слава, нi воля
”. Цей останнiй варiант знаходимо також в “Енциклопедiї українознавства. Т. І. Мюнхен – Нью-Йорк, 1949 р.”
Існують десятки iнших версiй з бiльшими й меншими вiдмiнностями: “…браття молодцi, …нашi вороги, …запануєм, браття, ми…
”(Окреме видання, 1917 р.).
Але найголовнiше, що вдалося встановити Д. Чередниченку на пiдставi вивчення майже двох десяткiв архiвних i рiдкiсних лiтературних джерел, це факт розбiжностi мiж першим рукописом Павла Чубинського i пiзнiшим варiантами пiснi, в тому числi й нинiшнiм текстом Гiмну.
У чудовiй книжцi “Павло Чубинський. Сопiлка. – К.: Задруга,2001. – 79 с.” (упорядник – Дмитро Чередниченко) подано сiмнадцять варiантiв вiрша “ Ще не вмерла Україна”.
Багато суперечностей викликає загальний змiст та настрiй самого вiрша П. Чубинського.
Зокрема Є. Голибард у газетi “Слово Просвiти” (11. 01. 02) висловлює такi думки:
за формою, абсурдним – за змiстом, руйнiвним – у сферi нацiонально-патрiотичного самоусвiдомлення.
Вчитайтеся-вдумайтеся: “
Ще не вмерла
Україн
а…”
Пропоную цiлком логiчне продовження: “…але помирає, бо у бiдних українцiв розуму немає!”
Не поспiшайте ображатися на мене. Подумайте. Подумайте i проспiвайте вiд початку (без мого дратливого додатку): “ Ще не
вмерла…”
Тобто що – поки тримається, але вже дихає на ладан? Причому, разом зi “славою” i “волею”.
Ще не вмерла
…”
Та такого ”гiмну” добре лише нашим ворогам спiвати. Тобто, добре для них, коли вони спiватимуть для нас. Як попередження i погроза. З трiумфом, акцентуючи на тому. Що ось-ось їхня “правда” вiзьме гору: “Ще не вмерла… i воля”, але невдовзi. Мовляв, зачекайте, українцi, не так довго вам зосталося чекати i … спiвати. Тим бiльше, що i в Гiмнi вашому не закладено жодних реальних перспектив, а лише дитячi iлюзiї та припущення:
Згинуть нашi вороженьки,
…
По-перше, якщо так лагiдно називаєте своїх ворогiв, суфiксуючи найдорожчим (неньки - вороженьки). То яким чином збираєтеся подолати їх – улюблених?!А нiяк. Самi “згинут
ь”. Випаруються “як роса на сонцi
”. Дивина та й годi. І ви хочете, щоб оце гороскопне базiкання брали до свiдомостi громадяни-патрiоти?
А по-друге, як маємо розумiти “росу на сонцi” Бо якщо пiд сонцем випаровується, це зрозумiло, а на сонцi її просто не буває. Виходить, “”нашим вороженькам” нiчого не загрожує взагалi?
Ще нам браття українцi.
.
Що це за безглузде “пророцтво”, звiдки воно, на якiй пiдставi? У Гiмнi пiдстав немає! Та й коли воно буде оте “ще”? Ми ж не малi дiти, щоб вiрити обiцянкам – “От завтра прокинешся”, а пiд подушкою – дари вiд святого Миколая. А якщо вiрите, тодi чого ви, “браття українцi”, не задоволенi нинiшньою владою, яка те саме вам упродовж десяти рокiв обiцяє: терпiть, чекайте, ще вам доля (колись) усмiхнеться… Тим бiльше, що самi про це повторюєте у своєму Гiмнi, як заклинання.
Люди добрi, роззуйте очi та розгляньтеся навколо, на iншiй нацiї, де давно немає наших проблем (“…чужого научайтесь”). Ось Вам початок нiмецького Гiмну:
Дойчланд, Дойчланд – убер аллес!
(Нiмеччина, Нiмеччина - понад усе!)
Тут все чiтко i ясно: мета, прагнення i патрiотичний обов’язок. “Понад усе!” Вiзьмiть початок польського Гiмну:
¢
ла
Кєби ми жиєми.
Цо нам обца пшемоц взє
¢
ла,
Фабльо
¢
(Якщо ми живi,
То Польща не загинула.
Те, що насильно у нас забрали чужинцi,
Шаблею вiдвоюємо!)
Гiмнi жодних погроз, якщо навiть його спiвають поляки, бо “шаблею вiдвоюємо” тiльки те, “Що насильно забрали чужинцi”
Таким чином текст нашого Гiмну має бути не аморфний i не плаксивий, а бойовий, урочистий i мобiлiзуючий.
9. Висновок
Ми з вами ознайомилися з двома точками зору на iсторiю створення та емоцiйне забарвлення українського гiмну «Ще не вмерла Україна». Старший вчитель з мiста Путивль Сумської областi Л. О. Лисенко виклав iсторiю його створення та повнiстю схвалює його текст. Євген Галiбард у свою чергу вважає текст Гiмну недостатньо бойовим, урочистим i мобiлiзуючим.
На мою думку текст вiршу «Ще не вмерла Україна» саме такий не раптово. Перегукується iз своєю народною пiсенною творчiстю, iз поезiєю Тараса Шевченка, вiдображає українську ментальнiсть. До то ж ньому є заклик до героїчного самопожертвування:
….
Душу й тiло ми положим,
За нашу свободу…
В iм’я волi. А щодо музики, менi ще нiколи не доводилося чути щось подiбне за урочистiстю та пiднесенням. Я вважаю, що Український Гiмн звучить цiлком пристойно пiд час урочистих подiй. Звуки його наповнюють гордiстю моє серце.
Я хочу закiнчити цю роботу словами поета Арнольда Полторацького , якi перегукуються iз словами нашого Гiмну:
«Україно, соборна державо,
Сонценосна колиска моя,
Це не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях!»
1. «Все для вчителя». Інформацiйно-практичний бюлетень №60. Київ. 2002 р. Стаття Л. О. Лисенко
2. «СЛОВО просвiти». Част.№2. Київ. 2002 р.
Стаття Е. Голибарла
3. Українська нацiональна символiка: походження, традицiї, доля. К. Громозда, О. Павловський. Київ. 1989 р.
| 
