Академiя наук України
як головний науковий заклад
всiх наукових працiвникiв, що працюють у її наукових установах, здiйснюючи дослiдження у галузi природничих, гуманiтарних, суспiльних та технiчних наук з метою всебiчного розвитку духовної i матерiальної культури народу України.
Нацiональна Академiя наук України заснована 27 листопада 1918 року у Києвi. Її фундаторами i першими дiйсними членами були видатнi вченi В.І. Вернадський, Д.І. Багалiй, О.І. Левицький, М.І. Туган-Барановський та iн.
що склалися на українських землях протягом кiлькох столiть. Заснування i подальша дiяльнiсть Нацiональної Академiї наук України позитивно позначилися на формуваннi та плiднiй роботi численних наукових шкiл.
У складi Академiї 478 академiкiв i членiв-кореспондентiв.
Найвищий орган НАН України - Загальнi збори її членiв, що складаються нинi з 512 академiкiв i членiв-кореспондентiв та 130 iноземних членiв. У час мiж сесiями Загальних зборiв керiвництво роботою Академiї здiйснює Президiя НАН України у складi президента, вiце-президентiв, головного ученого секретаря i членiв Президiї, якi обираються через кожнi п’ять рокiв. До Президiї входять академiки-секретарi вiддiлень наук i голови регiональних наукових центрiв. У її роботi постiйну участь беруть президенти iнших державних академiй наук України.
У Нацiональнiй академiї наук дiють три секцiї, що об’єднують 13 вiддiлень наук: математики; iнформатики; механiки; фiзики i астрономiї; наук про Землю; фiзико-технiчних проблем матерiалознавства; фiзико-технiчних проблем енергетики; хiмiї; молекулярної бiологiї, бiохiмiї, експериментальної i клiнiчної фiзiологiї; загальної бiологiї; економiки; iсторiї, фiлософiї та права; лiтератури, мови та мистецтвознавства. В Академiї працюють 6 регiональних наукових центрiв, якi пiдпорядкованi також Мiнiстерству освiти i науки України. Основною ланкою структури НАН України є науково-дослiднi iнститути та прирiвнянi до них iншi науковi установи. Вони дiють на пiдставi власних статутiв, якi затверджуються та реєструються в НАН України.
Академiя має дослiдно-виробничу i конструкторську базу, до якої належать дослiднi пiдприємства, конструкторсько-технологiчнi органiзацiї, iнженернi та обчислювальнi центри. При установах НАН України функцiонують малi та спiльнi пiдприємства, якi сприяють комерцiалiзацiї результатiв наукових дослiджень. Інститути Академiї виступили засновниками перших в Українi технологiчних паркiв. Зараз за активної участi установ НАН України працюють вiсiм технопаркiв, на якi законодавством України розповсюджено спецiальний режим iнновацiйної та iнвестицiйної дiяльностi.
Розвитку творчого пошуку i пропагандi одержаних результатiв сприяє дiяльнiсть Нацiональної бiблiотеки України iм. В. І. Вернадського, яка є депозитарiєм Органiзацiї Об’єднаних Нацiй i фонди якої мiстять майже 10 млн. книг, рукописiв, та Львiвської наукової бiблiотеки iм. В. Стефаника. Академiя має видавництва «Наукова думка» i «Академперiодика», де готуються до друку i видаються монографiї, журнали та iншi науковi перiодичнi видання, довiдники, пiдручники, словники, науково-популярна лiтература.
Нацiональна академiя наук України (далi НАН України) є вищою державною науковою органiзацiєю України, що заснована на державнiй власностi та користується правами самоврядностi. НАН України дiє у вiдповiдностi iз чинним законодавством України та цим Статутом.
країни; пiдготовка висококвалiфiкованих наукових кадрiв.
у наукових установах та органiзацiях України незалежно вiд форм власностi. При НАН України дiє мiжвiдомча рада з координацiї фундаментальних дослiджень в Українi.
Статус НАН України як державної органiзацiї ґрунтується на всебiчнiй пiдтримцi її статутної дiяльностi з боку держави, безстроковiй та безоплатнiй передачi їй у користування (без права змiни форми власностi) державного майна, наданнi їй у постiйне користування вiдповiдно до земельного законодавства України земельних дiлянок, визначеннi у Державному бюджетi України окремим рядком коштiв на забезпечення її дiяльностi.
їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспiльних потреб.
НАН України щорiчно звiтує перед Кабiнетом Мiнiстрiв України про результати своєї наукової i науково-технiчної дiяльностi та використання коштiв, видiлених їй iз Державного бюджету.
Державне управлiння науковою та науково-технiчною дiяльнiстю НАН України здiйснюється згiдно з чинним законодавством України i не порушує свободи наукової творчостi та самоврядностi НАН України у вирiшеннi питань статутної дiяльностi.
Самовряднiсть НАН України полягає у:
1) самостiйному визначеннi тематики дослiджень, своєї структури, вирiшеннi науково-органiзацiйних, господарських, кадрових питань, здiйсненнi мiжнародних наукових зв’язкiв;
2) виборностi та колегiальностi органiв управлiння, здiйсненнi Загальними зборами НАН України функцiй найвищого органу управлiння.
НАН України об'єднує членiв НАН України - дiйсних членiв (академiкiв), членiв-кореспондентiв та iноземних членiв, якi обираються Загальними зборами НАН України, та наукових працiвникiв НАН України.
У вiданнi НАН України перебувають установи, органiзацiї, пiдприємства (далi – установи, що вiднесенi до вiдання НАН України) згiдно з перелiком, що затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням НАН України.
НАН України є юридичною особою, має рахунки в органах Державного казначейства України, круглу печатку iз зображенням Державного Герба України, iншi печатки та штампи, необхiднi для ведення дiловодства.
НАН України є правонаступницею Академiї наук України.
Як юридичну особу НАН України представляє президент НАН України.
, якi входять до вiддiлень.
Науково-дослiднi iнститути НАН України з пiдпорядкованими ним конструкторсько-технологiчними органiзацiями, дослiдно-виробничими пiдприємствами та iншими органiзацiями науки i наукового обслуговування включаються до складу вiддiлень НАН України за визначенням Президiї НАН України згiдно з науковою спрямованiстю їх дiяльностi.
Вiддiлення у своїй дiяльностi керується законами України, Статутом НАН України та Положенням про вiддiлення НАН України i звiтує перед своїми Загальними зборами i Президiєю НАН України.
Вiддiлення НАН України має своєю метою визначення прiоритетних напрямiв фундаментальних дослiджень i пiдготовку експертних висновкiв у вiдповiднiй галузi науки, органiзацiю дослiджень по цих напрямах та координацiю наукової дiяльностi iнститутiв, що входять до складу вiддiлення.
Для виконання своїх завдань вiддiлення НАН України:
а) обговорює та затверджує прiоритети розвитку вiдповiдної галузi науки i основнi напрями фундаментальних дослiджень iнститутiв вiддiлення, формує тематику дослiджень, що фiнансуються з бюджету через вiддiлення НАН України;
в) розглядає питання пiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї наукових кадрiв;
г) координує роботу наукових рад, наукових товариств, комiтетiв, комiсiй i редакцiй журналiв при НАН України за профiлем дiяльностi вiддiлення.
. Науково-дослiдний iнститут та прирiвнянi до нього науковi установи (обсерваторiї, ботанiчнi сади, бiблiотеки тощо, далi – iнститут) НАН України є основною ланкою науково-дослiдної дiяльностi i органiзацiйної структури Нацiональної академiї наук України.
Рiшення про створення iнституту приймає Президiя НАН України.
Інститут входить до складу вiддiлення НАН України або пiдпорядковується безпосередньо Президiї НАН України. Належнiсть iнституту до вiдповiдного вiддiлення Академiї, а також переведення iнституту з одного вiддiлення до iншого визначає Президiя НАН України за поданням (клопотанням) вченої ради iнституту та за погодженням з вiдповiдним вiддiленням (вiддiленнями) Нацiональної академiї наук України.
Інститут є державною науковою установою з правами юридичної особи. У своїй дiяльностi вiн керується чинним законодавством, Статутом Нацiональної академiї наук України, цими Основними принципами та iншими нормативними актами Нацiональної академiї наук України, Статутом iнституту.
Інститут може мати статус подвiйного пiдпорядкування – Нацiональнiй академiї наук України та iншому центральному органу виконавчої влади України.
Рiшення про його створення проводиться спiльним наказом НАН України та центрального органу виконавчої влади України.
- загальний фонд, що мiстить обсяг надходжень на фiнансування науково-дослiдних робiт, цiльових наукових i науково-технiчних програм, проектiв, тем та iнiцiативних розробок;
- спецiальний фонд, який складається iз коштiв, отриманих за виконання госпдоговiрних робiт, за проведення економiчної, в тому числi зовнiшньоекономiчної дiяльностi за профiлем iнституту, та набутих iншим шляхом, не забороненим законом.
Інститут не рiдше одного разу на п'ять рокiв звiтує про свою наукову i науково-органiзацiйну дiяльнiсть перед Загальними зборами вiдповiдного вiддiлення наук i Президiєю НАН України в разi потреби.
iнтересiв.
Центр є науково-координацiйною установою, яка спрямовує зусилля вчених вiдповiдного регiону України незалежно вiд їх наукової спецiалiзацiї та вiдомчої належностi на вирiшення комплексних регiональних проблем мiжгалузевого характеру.
Центр здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до прiоритетних напрямiв вирiшення актуальних регiональних проблем, що затверджуються спiльно Мiнiстерством України у справах науки i технологiй /далi - Мiннауки України/, Нацiональною академiєю наук України /далi - НАН України/ за погодженням з мiсцевими органами влади.
Рiшення про створення центру приймається спiльно Президiєю НАН України та колегiєю Мiннауки України.
Поточне керiвництво, кадрове та фiнансове - господарське забезпечення дiяльностi центрiв покладається на НАН України.
Економiчнi i правовi основи дiяльностi центру, оплата працi його штатних спiвробiтникiв регламентуються дiючими в НАН України положеннями щодо її науково-дослiдних iнститутiв.
Дiяльнiсть центрiв здiйснюється в постiйному безпосередньому контактi з мiсцевими органами влади.
Перелiк природноекономiчних районiв /регiонiв/ України, на якi поширюється дiяльнiсть регiональних наукових центрiв, затверджується спiльно Президiєю НАН України та колегiєю Мiннауки України.
Головними завданнями центру є:
Наукове забезпечення вирiшення актуальних комплексних регiональних проблем, в першу чергу в галузi екологiї, ресурсозбереження, здiйснення економiчних реформ на регiональному рiвнi, культурного та духовного розвитку.
Здiйснення просвiтницької дiяльностi, сприяння пiдвищенню iнтелектуального потенцiалу регiону.
Органiзацiя використання у народному господарствi регiону прогресивних науково - технiчних розробок спiльно з мiсцевими органами влади та територiальними центрами науково-технiчної i економiчної iнформацiї / далi - ЦНТЕІ/ Мiннауки України. Для виконання своїх головних завдань Центр:
Здiйснює незалежну оцiнку стану та перспектив розвитку економiки в регiонi, готує пропозицiї щодо вдосконалення структури народногосподарського комплексу регiону.
Здiйснює вiдбiр проблем для програмного вирiшення, готує проекти перелiку регiональних науково-технiчних i народногосподарських програм та їх технiко-економiчне обґрунтування, розробляє проекти регiональних науково-технiчних програм, подає їх на розгляд вiдповiдних органiв та органiзує виконання програм.
Органiзує, координує та безпосередньо проводить iз залученням вчених та фахiвцiв, незалежно вiд їх вiдомчої належностi, комплекснi науковi дослiдження i науково-дослiднi роботи з проблем, що мають важливе значення для соцiально-економiчного i культурного розвитку регiону.
Проводить науковi експертизи еколого-економiчних наслiдкiв розмiщення в регiонах нових i реконструкцiї дiючих народногосподарських об'єктiв.
Аналiзує стан науки в регiонi i за результатами цього аналiзу здiйснює заходи, спрямованi на збереження та подальший розвиток наукового потенцiалу регiону, в тому числi:
- сприяє розвитку мiжнародних наукових зв'язкiв вчених регiону;
- разом з регiональними радами ректорiв вузiв розробляє пропозицiї щодо пiдготовки наукових спецiалiстiв у вiдповiдностi з потребами регiону;
- використовує мiсцевi можливостi для стимулювання творчої працi молодих вчених;
- сприяє проведенню комплексних фундаментальних дослiджень в галузi природничих, соцiогуманiтарних i технiчних наук iз залученням вчених та фахiвцiв рiзних наукових спецiальностей;
Вивчає потреби народного господарства регiону в новiй технiцi, технологiях i матерiалах, галузi їх рацiонального використання.
Готує i обґрунтовує проекти i бiзнес - плани залучення державних, приватних ї iноземних iнвестицiй для забезпечення iнновацiйної дiяльностi в регiонах.
Здiйснює пропаганду i рекламу результатiв наукових дослiджень, нових прогресивних форм науково-технiчної дiяльностi, органiзує з цiєю метою конференцiї, наради, семiнари, виставки, конкурси тощо.
в народне господарство регiону досягнень науки.
Лiтература
1. Видання Секцiї суспiльних i гуманiтарних наук Нацiональної академiї наук України: 1998-2003 рр.
: Бiблiогр. покажч. / НАН України. НБУВ; Вид. пiдгот.: В. Ю. Омельчук та iн. Редкол.: І. Ф. Курас (голова) та iн. — К., 2003. - 756 с.;
2. "Вiсник Нацiональної академiї наук України". Щомiсячний загальнонауковий та громадсько-полiтичний журнал Президiї НАН України;
3. "Доповiдi Нацiональної академiї наук України". Науково-теоретичний журнал Президiї НАН України;
4. Курас І. Ф., Геєць В. М., Онищенко О. С., Дзюба І. М. Розвиток соцiогуманiтарних дослiджень у Нацiональнiй академiї наук України. 1999 — 2003. — К., 2003. — 208 с.
| 
