Адміністративні провадження

Адмiнiстративнi провадження ПОЛТАВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І ПРАВА ВНЗ „ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ „УКРАЇНА“ КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисциплiни АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО Красiя Артура Вячеславовича V курсу 41-12 ПР 08/з спецiальностi правознавство ПОЛТАВА 2009 Вступ Адмiнiстративнi провадження у наш час є найбiльш поширеними. Вони охоплюють майже всi сфери нашого життя, дiяльностi установ, пiдприємств, органiзацiй та насамперед держави. Але все ж таки, незважаючи на таке розповсюдження адмiнiстративнi провадження, а також адмiнiстративний процес достатньо не розглянутi й понинi. Велика кiлькiсть адмiнiстративно-правового матерiалу та його досить складна систематизацiя створюють ще бiльшу складнiсть у його вивченнi. мiркувань рiзних науковцiв з цього приводу присвячено роздiл пiд назвою "Спiввiдношення адмiнiстративного процесу та адмiнiстративного провадження". В цiй роботi також придiлено увагу провадженню у справах про адмiнiстративнi правопорушення. Це пов’язане з тим, що провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення найтiснiшим чином пов’язанi з дiяльнiстю органiв внутрiшнiх справ. У роздiлах "Загальна характеристика провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення", "Задачi провадження" розглянутi такi питання як загальна характеристика провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення, принципи цього виду провадження, а також його стадiї. На мiй погляд розгляд питання щодо провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення є дуже важливим, адже це провадження набуває все бiльшого розповсюдження й вимагає додаткового вивчення тих проблем та пробiлiв, що виявляються в процесi дiяльностi рiзних державних органiв у вирiшеннi справ. Дiяльнiсть учасникiв провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення розвивається у часi як послiдовний ряд пов'язаних мiж особою процесуальних дiй щодо реалiзацiї прав та взаємних обов'язкiв. Весь процес складається з кiлькох фаз розвитку, що змiнюють одна одну. Їх прийнято називати стадiями. Пiд стадiєю треба розумiти таку порiвняно самостiйну частину провадження, яка поряд з його загальними завданнями має властивi тiльки їй завдання й особливостi. Стадiї вiдрiзняються одна вiд одної i колом учасникiв провадження, характером проваджуваних дiй та їх юридичною роллю. Розв'язання завдань кожної стадiї оформлюється спецiальним процесуальним документом, який нiби пiдсумовує дiяльнiсть. Пiсля прийняття такого акта розпочинається нова стадiя. Стадiї органiчно пов'язанi мiж собою; наступна, як правило, починається лише пiсля того, як закiнчена попередня, на новiй стадiї перевiряється те, що було зроблено ранiше. Провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення за своєю структурою схоже на кримiнальний процес, проте, воно значно простiше i мiстить менше процесуальних дiй. Таке провадження має чотири стадiї: адмiнiстративне розслiдування; розгляд справи; перегляд постанови; виконання постанови. На першiй стадiї з'ясовується факт вчинення та обставини правопорушення; данi про винуватця; складається протокол. На другiй – компетентний орган розглядає матерiали i приймає постанову. На третiй (це факультативна, необов'язкова стадiя, її може i не бути) постанова може бути оскаржена громадянином, опротестована прокурором, переглянута за iнiцiативою вищестоящого органу. Ця стадiя закiнчується прийняттям рiшення про скасування, змiну, або залишення постанови в силi. Четверта – виконання постанови – розпочинається вiдразу пiсля її прийняття або пiсля розгляду скарги, протесту. Зазначимо, що не в усiх провадженнях вони досить чiтко вираженi. Так, при стягненнi штрафу на мiсцi всi стадiї (розслiдування, розгляд справи i навiть виконання постанови) нiбито поєднуються, ущiльнюються, вмiщуються у рамки доволi нечисленних i досить простих дiй компетентного представника органа державного управлiння. Кожна стадiя, у свою чергу, складається з окремих етапiв, що являють собою групи взаємопов'язаних дiй. Система стадiй i етапiв провадження може бути представлена таким чином: 1. а) порушення справи; б) встановлення фактичних обставин; в) процесуальне оформлення результатiв розслiдування; г) направлення матерiалiв для розгляду за пiдвiдомчiстю; 2. Розгляд справи: а) пiдготовка справи до розгляду i заслуховування; б) заслуховування справи; в) прийняття постанови; г) доведення постанови до вiдома; 3. П ерегляд постанови: 4. Виконання постанови: а) звернення постанови до виконання; б) безпосереднє виконання. Кожний етап, у свою чергу, складається з ряду послiдовно здiйснюваних конкретних дiй. Згiдно з цим структура провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення є чотирирiвневою: дiї–етап–стадiя–провадження У цiлому. 1. Дана стадiя провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення є початковою i являє собою комплекс процесуальних дiй, спрямованих на встановлення обставин провини, їх фiксування i квалiфiкацiю. У цiй стадiї створюється передумова для об'єктивного i швидкого розгляду справи, застосування до винного передбачених законом заходiв впливу. Стадiя розслiдування починається з етапу порушення адмiнiстративної справи. Пiдставою порушення адмiнiстративної справи i провадження розслiдування є вчинення особою дiяння, що має ознаки адмiнiстративної провини. Порушенню справи передує одержання iнформацiї про дiяння, що має ознаки провини. Така iнформацiя, одержана у будь-якiй формi, є приводом до порушення адмiнiстративної справи. Правове значення приводу до порушення i розслiдування справи полягає у тому, що вiн викликає громадську публiчну дiяльнiсть повноважних органiв, тобто вимагає вiд цих органiв вiдповiдної реакцiї на сигнал про скоєння дiяння. Приводами до порушення i розслiдування адмiнiстративних справ можуть бути заяви громадян, повiдомлення представникiв громадськостi, установ, пiдприємств i органiзацiй, преси та iнших засобiв масової iнформацiї, а також безпосереднє виявлення провини уповноваженою особою. спонукаючого початку, поштовху до того, щоб цi особи зайнялися вирiшенням питання. Даний привiд має такi характернi особливостi: а) безпосереднiй розсуд нiде не фiксується, а тому не завжди пiддається контролю; б) припущення про провину виникає лише у свiдомостi уповноваженої особи, i у разi пiдтвердження такого припущення немає потреби офiцiйно спростувати його винесенням будь-якого спецiального документа; в) безпосереднє виявлення уповноваженою особою адмiнiстративного правопорушення не є перешкодою для подальшого його розслiдування цим суб'єктом. Наступний етап – встановлення фактичних обставин у справi. Його сутнiсть полягає у провадженнi дiй, спрямованих на збирання доказiв, якi пiдтверджують або спростовують винуватiсть у вчиненнi правопорушення. за рамками складу правопорушення, але мають значення для iндивiдуалiзацiї вiдповiдальностi. речових доказiв на мiсцi вчинення правопорушення; огляду тощо. Всi встановленi обставини фiксуються у вiдповiдних процесуальних документах. Такими документами є пояснення, висновки, акти, протоколи. На цьому завершується етап установлення фактичних обставин. Саме протокол є процесуальним документом, що фiксує закiнчення розслiдування. Вiн складається про кожне правопорушення, крiм випадкiв, прямо передбачених законодавством (ст. 258 КУпАП). Протокол про адмiнiстративне правопорушення не належить до документiв вiдносно вiльної форми, таких як, примiром, пояснення або акт. КУпАП (ст. 256) встановлює обов'язковий перелiк вiдомостей та атрибутiв, якi повиннi в ньому мiститися. Вони подiляються на три групи. По-перше, це вiдомостi, що стосуються обставин вчинення адмiнiстративного правопорушення. В протоколi вказується мiсце, дата i суть вчиненої провини. В обов'язковому порядку точно вказується стаття КУпАП, що передбачає адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за дане правопорушення. У випадку вилучення у порушника предметiв або документiв до протоколу вноситься вiдповiдний запис. По-друге, це вiдомостi про особу правопорушника: прiзвище, iм'я, по батьковi, вiк, рiд занять, матерiальне становище, мiсце проживання i роботи, документ, що посвiдчує особу (паспорт або iнший документ). По-третє, це вiдомостi, що стосуються форми протоколу. Тут вказуються дата i мiсце його складення, прiзвище i посада укладача (вiдсутнiсть вiдомостей про укладача протоколу робить його дефектним, оскiльки невiдомо, чи складений вiн повноважною на те особою чи нi); прiзвище i адреса свiдкiв i потерпiлих, якщо вони є. Протокол скрiплюється рядом пiдписiв. Насамперед вiн має бути пiдписаний особою, що його склала, i правопорушником. При наявностi свiдкiв i потерпiлого протокол пiдписується також цими особами. Особi, що притягається до вiдповiдальностi, треба роз'яснити її права i обов'язки, передбаченi ст. 268 КУпАП, про що робиться вiдмiтка в протоколi. Вона має право ознайомитися iз змiстом протоколу, внести в нього власнi пояснення, пiдписати його або вiдмовитися вiд пiдпису i вказати мотиви вiдмови, надати пояснення або зауваження щодо змiсту протоколу, якi до нього додаються. Вiдмова правопорушника пiдписати протокол не зупиняє подальшого руху справи, але вiн має бути зафiксований спецiальним записом. У разi вчинення провини групою осiб протокол складається на кожного порушника окремо. Складення одного протоколу на всiх правопорушникiв не дає змоги конкретизувати звинувачення, що ставиться кожному з них, i позбавляє можливостi прямо в протоколi дати свої пояснення щодо сутi провини. Цим обмежується право особи на захист у разi притягнення її до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Завершальним етапом першої стадiї провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення є направлення протоколу i всiх матерiалiв розслiдування на розгляд органу (посадовiй особi), уповноваженого розглядати вiдповiдну категорiю справ про адмiнiстративнi правопорушення (ст. 257 КУпАП). 2. Розгляд справ. Згiдно зi ст. 213 КУпАП справи про адмiнiстративнi правопорушення розглядаються: 1) адмiнiстративними комiсiями при виконавчих комiтетах районних, мiських, районних у мiстах, селищних та сiльських рад; 2) виконавчими комiтетами селищних, сiльських рад; 3) районними, (мiськими) судами (суддями); 4) органами внутрiшнiх справ, органами державних iнспекцiй та iншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те КУпАП. Конкретнi повноваження суб'єктiв адмiнiстративної юрисдикцiї зафiксованi у статтях 218–2447"Пiдвiдомчiсть справ про адмiнiстративнi правопорушення"). Значення стадiї розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення визначається тим, що саме тут приймається акт, в якому компетентний орган офiцiйно визнає громадянина винним або невинним i визначає мiру його вiдповiдальностi. Вiдповiдно i всi етапи даної стадiї набувають важливого юридичного значення i регламентованi статтями 278-286 КУпАП. На етапi пiдготовки справи до розгляду орган (посадова особа) зобов'язаний вирiшити такi питання: 1) чи належить до його компетенцiї розгляд даної справи; 2) чи правильно складенi протокол та iншi матерiали справи про адмiнiстративне правопорушення; 3) чи оповiщенi особи, що беруть участь у розглядi справи, про час i мiсце розгляду; 4) чи затребуванi необхiднi додатковi матерiали; 5) чи пiдлягають задоволенню клопотання особи, що притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, потерпiлого, їх законних представникiв i адвоката. Етап слухання справи починається з оголошення складу колегiального органу i представлення посадової особи, що його розглядає. Головуючий на засiданнi колегiального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа пiдлягає розгляду, хто притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, роз'яснює особам, що беруть участь у розглядi справи, їх права i обов'язки. Пiсля цього оголошується протокол про адмiнiстративне правопорушення. На засiданнi заслуховуються особи, що беруть участь у розглядi справи, дослiджуються докази i дозволяються клопотання. У випадку участi у розглядi справи прокурора заслуховується його висновок. чи є обставини, що пом'якшують вiдповiдальнiсть, чи завдана майнова шкода, чи є пiдстави для передачi матерiалiв про адмiнiстративне правопорушення на розгляд громадськостi, а також з'ясувати iншi обставини, якi мають значення для правильного вирiшення справи. За результатами заслуховування виноситься одна з таких постанов: 1) про накладення адмiнiстративного стягнення; 2) про застосування заходiв впливу, передбачених ст. 24 КУпАП (заходи впливу, що застосовуються до неповнолiтнiх); 3) про припинення справи. Постанова у справi про адмiнiстративне правопорушення повинна мiстити: найменування органу (посадової особи), що винесла постанову; дату розгляду справи, вiдомостi про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, встановлених пiд час розгляду справи; посилання на нормативний акт, що передбачає вiдповiдальнiсть за дане адмiнiстративне правопорушення; прийняте у справi рiшення. Якщо при вирiшеннi питання про накладення стягнення одночасно вирiшується питання про вiдшкодування винним майнової шкоди, то в постановi у справi вказується розмiр шкоди, що пiдлягає стягненню, порядок i строк її вiдшкодування. Постанова у справi повинна мiстити вирiшення питання про вилученi речi та документи, а також вказiвки про порядок i строк її оскарження. Постанова колегiального органу приймається простою бiльшiстю голосiв членiв колегiального органу, присутнiх на засiданнi. Постанова у справi про адмiнiстративне правопорушення пiдписується посадовою особою, що розглядала справу, а постанова колегiального органу – головуючим на засiданнi i секретарем цього органу. Постанова виконавчого комiтету селищної, сiльської ради по справi про адмiнiстративне правопорушення приймається у формi рiшення. у справi, а також до вiдома осiб або органiзацiй, яким вона адресована. Про прийняте рiшення повiдомляється адмiнiстрацiї або громадськiй органiзацiї за мiсцем роботи, навчання або проживання винуватця, вносяться пропозицiї щодо лiквiдацiї причин та умов правопорушень. Копiя постанови протягом трьох днiв вручається або надсилається особi, у справi якої вона винесена. За проханням потерпiлому йому теж має бути видана така копiя. 3. Перегляд постанови. Важливою гарантiєю законностi i обґрунтованостi застосування адмiнiстративних стягнень є наявнiсть стадiї перегляду постанов. Пiд переглядом розумiють розгляд справ, на якi покладено контроль за законнiстю постанов у справах про адмiнiстративнi правопорушення. тих випадках, коли прийняту ранiше постанову вiдмiнено i справу направлено на новий розгляд. У першому випадку дiє постанова у справi, законнiсть та обґрунтованiсть якої перевiряється. У другому – стару постанову скасовано i у справi необхiдно прийняти нову постанову. Стадiя перегляду є факультативною, необов'язковою. Лише невелика кiлькiсть справ розглядається у порядку контролю, але вже сам факт iснування такої можливостi має велике превентивне значення, дисциплiнує тих, кому доручено застосовувати адмiнiстративнi стягнення. 4. Виконання постанов. Виконання постанов – завершальна стадiя провадження по адмiнiстративних правопорушеннях. Її суть полягає в практичнiй реалiзацiї адмiнiстративного стягнення, призначеного правопорушнику юрисдикцiйним органом (посадовою особою). У процесi виконання постанови особа, що вчинила адмiнiстративне правопорушення зазнає вiдповiдних нестаткiв та обмеження особистого, морального або матерiального характеру. 2. Мiсце розгляду справ про адмiнiстративне правопорушення Всi обставини розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення зiбранi в Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення (КУпАП), витяг з якого стосовно даного питання приведений нижче. Стаття 276. Справа про адмiнiстративне правопорушення розглядається за мiсцем його вчинення. правопорушення вчинено водiєм)КУпАП, можуть також розглядатися за мiсцем облiку транспортних засобiв або за мiсцем проживання порушникiв. Адмiнiстративними комiсiями справи про адмiнiстративнi правопорушення розглядаються за мiсцем проживання порушника. Законами України може бути передбачено й iнше мiсце розгляду справи про адмiнiстративне правопорушення. Стаття 277. Строки розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення Справа про адмiнiстративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адмiнiстративне правопорушення та iнших матерiалiв справи. 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 160-2, 185-1, 212-7 - 212-20 – у триденний строк, статтями 46-1, 51 i 176 – у п'ятиденний строк, а статтями 101-103 КУпАП – у семиденний строк. Законами України може бути передбачено й iншi строки розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення. Стаття 278. Пiдготовка до розгляду справи про адмiнiстративне правопорушення Орган (посадова особа) при пiдготовцi до розгляду справи про адмiнiстративне правопорушення вирiшує такi питання: 1) чи належить до його компетенцiї розгляд даної справи; 3) чи сповiщено осiб, якi беруть участь у розглядi справи, про час i мiсце її розгляду; 4) чи витребувано необхiднi додатковi матерiали; 5) чи пiдлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, потерпiлого, їх законних представникiв i адвоката. Стаття 279. Порядок розгляду справи про адмiнiстративне правопорушення Головуючий на засiданнi колегiального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа пiдлягає розгляду, хто притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, роз'яснює особам, якi беруть участь у розглядi справи, їх права i обов'язки. Пiсля цього оголошується протокол про адмiнiстративне правопорушення. На засiданнi заслуховуються особи, якi беруть участь у розглядi справи, дослiджуються докази i вирiшуються клопотання. У разi участi в розглядi справи прокурора заслуховується його висновок. Стаття 280. Обставини, що пiдлягають з'ясуванню при розглядi справи про адмiнiстративне правопорушення Орган (посадова особа) при розглядi справи про адмiнiстративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адмiнiстративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненнi, чи пiдлягає вона адмiнiстративнiй вiдповiдальностi, чи є обставини, що пом'якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть, чи заподiяно майнову шкоду, чи є пiдстави для передачi матерiалiв про адмiнiстративне правопорушення на розгляд громадської органiзацiї, трудового колективу, а також з'ясувати iншi обставини, що мають значення для правильного вирiшення справи. Стаття 281. Протокол засiдання колегiального органу по справi про адмiнiстративне правопорушення При розглядi колегiальним органом справи про адмiнiстративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата i мiсце засiдання; 2) найменування i склад органу, який розглядає справу; 3) змiст справи, що розглядається; 4) вiдомостi про явку осiб, якi беруть участь у справi; 5) пояснення осiб, якi беруть участь у розглядi справи, їх клопотання i результати їх розгляду; 6) документи i речовi докази, дослiдженi при розглядi справи; 7) вiдомостi про оголошення прийнятої постанови i роз'яснення порядку та строкiв її оскарження. Стаття 282. Пропозицiї про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адмiнiстративних правопорушень Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адмiнiстративного правопорушення, вносить у вiдповiдний державний орган чи орган мiсцевого самоврядування, громадську органiзацiю або посадовiй особi пропозицiї про вжиття заходiв щодо усунення цих причин та умов. При вжиттi заходiв протягом мiсяця з дня надходження пропозицiї повинно бути повiдомлено орган (посадову особу), який внiс пропозицiю. про мiсце розгляду справи (в порядку ч. 1 ст. 268 КУпАП: «особа, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi має право: …заявляти клопотання») «___»_____________2009 року стосовно мене складено протокол №_____________ про вчинення мною адмiнiстративного правопорушення, передбаченого ч.__ст._____КУпАП. У вiдповiдностi до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адмiнiстративне правопорушення розглядається за мiсцем його вчинення. Як вбачається з матерiалiв справи, мiсце вчинення iнкримiнованого менi правопорушення збiгається з мiсцем складення стосовно мене протоколу про вчинення адмiнiстративного правопорушення. Дана територiальна одиниця значно вiддалена вiд мого мiсця проживання. Термiн мого подальшого перебування в мiсцевостi, де складено протокол, досить обмежений, а розгляд справи на даний час унеможливлюється необхiднiстю скористатися правовою допомогою (про що заявлено клопотання). Повторний приїзд на розгляд справи до даної мiсцевостi значно ускладнюється територiальною незручнiстю та суворою трудовою дисциплiною за мiсцем роботи. У зв’язку з цим моя явка на розгляд справи може стати взагалi неможливою, що значно ускладнить своєчаснiсть розгляду справи. А в разi розгляду справи за моєї вiдсутностi з поважних причин, буде порушено принципи повноти, всебiчностi та об’єктивностi розгляду справи, що неодмiнно призведе до скасування винесеної постанови у справi. Для таких та iнших подiбних випадкiв законодавцем створено норму – ч. 2 ст. 276 КУпАП, згiдно якої справи про адмiнiстративнi правопорушення, передбаченi статтями 80, 81, 121 – 126, 127-1 – 129, частинами першою, другою, третьою i четвертою статтi 130 i статтею 139 (коли правопорушення вчинено водiєм) КУпАП, можуть також розглядатися за мiсцем облiку транспортних засобiв або за мiсцем проживання порушникiв. Таким чином, iз врахуванням зазначених обставин, розгляд справи про адмiнiстративне правопорушення буде доречнiше здiйснити за мiсцем мого проживання, що в повнiй мiрi вiдповiдатиме завданням провадження у справi про всебiчне, повне i об'єктивне з'ясування обставин справи. Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 268, ч. 2 ст. 276 КУпАП, 1. Долучити дане клопотання до матерiалiв справи про адмiнiстративне правопорушення. 2. Розгляд даної справи про адмiнiстративне правопорушення здiйснювати за мiсцем мого проживання. 3. Про дату, час та мiсце розгляду справи повiдомити письмово. "___" ____________2009 р. __________________ Пiдпис 3. Проблема матерiально-технiчного забезпечення адмiнiстративних судiв та шляхи її подолання Проблеми фiнансування адмiнiстративних судiв Закон про Державний бюджет України на 2009 рiк вiд 19. 12. 2008 року передбачає 1,2 % на утримання судової влади вiд загального розмiру видаткової частини бюджету та на 10000 тис. грн. скорочує видатки розвитку в порiвняннi iз попереднiм бюджетом. судової адмiнiстрацiї недофiнансування видаткiв на утримання судових органiв станом на 1 сiчня 2009 року становить 87,4 млн. грн. Рiвень видаткiв на безпосереднє здiйснення правосуддя у бюджетi 2009 року становив 59,7 % вiд дiйсної потреби, що вiдповiдно вплинуло на органiзацiю роботи судiв. законiв про Державний бюджет України i на власний розсуд формулює пропозицiї до Верховної Ради щодо фiнансування судової влади. У кодексi вiдсутнi положення, якi б зобов’язували при пiдготовцi проектiв бюджетних законiв брати до уваги пропозицiї судової влади щодо її фiнансування. Головний розпорядник коштiв Державного бюджету України по фiнансовому забезпеченню дiяльностi судiв теж немає юридичної можливостi розробляти бюджетний запит. Крiм того, законодавство немає приписiв про вiдповiдальнiсть за несвоєчасне та неповне надання бюджетних коштiв. Внаслiдок цього реальне фiнансування судiв залежить вiд Державного казначейства України, оскiльки порядок видiлення i перерахування бюджетних коштiв їх розпорядникам являє собою перерахування коштiв вiд Державного казначейства його управлiнням, а вiд управлiнь – вiддiленням. З кiнця 2005 року зволiкається прийняття Закону „Про тимчасовий порядок фiнансування судової влади в Українi”. Саме вiн має встановити особливий порядок планування, розподiлу, використання бюджетних асигнувань на фiнансування судiв, органiв державної влади, установ, органiзацiй, якi функцiонують при судах, а також вивести фiнансування судової влади з казначейської системи обслуговування бюджетних коштiв. Забезпечення судiв примiщеннями Система адмiнiстративних судiв в Українi включає: ВАСУ, 7 апеляцiйних та 27 окружних адмiнiстративних судiв. На сьогоднi примiщенням, яке дозволяє здiйснювати правосуддя, забезпечений лише ВАСУ. Ще два суди (у м. Харковi та м. Вiнницi) отримали примiщення, але тi потребують ремонту i не дають можливостi суддям повноцiнно функцiонувати. Решта судiв фактично ще не мають своїх примiщень: однi суди (тi, де вже призначенi голови судiв) не мають примiщень через вiдсутнiсть належних пропозицiй вiд мiсцевих держадмiнiстрацiй та достатнього фiнансування, iншi суди (там, де є домовленiсть ВАСУ чи ДСА про оренду примiщень з мiсцевими держадмiнiстрацiями), – не можуть формально цi примiщення отримати через вiдсутнiсть голiв судiв. Така ситуацiя потребує прояву полiтичної волi i спiльного вирiшення проблеми, оскiльки згiдно з Указом Президента адмiнiстративнi суди повиннi були запрацювати з 1 вересня 2009 року, а ситуацiя з їх забезпеченням примiщеннями не дає сподiвань на те, що вони запрацюють до кiнця 2009 року. Заробiтна плата суддiв адмiнiстративних судiв сьогоднi оцiнюється як адекватна виконуваним обов’язкам, тодi як заробiтна плата iнших працiвникiв адмiнiстративних судiв є надзвичайно низькою i потребує перегляду та пiдвищення (зокрема, мiсячний оклад помiчника суддi у понад 10 разiв менший за мiсячний оклад суддi, хоча помiчник суддi i має надзвичайно великi навантаження). Порiвняно високi розмiри заробiтної плати суддiв адмiнiстративних судiв вважаються необхiдними, щоб суддi могли бути незалежними вiд органiв влади i якомога менше користуватися додатковими пiльгами (на якi вони мають право), якi потенцiйно створюють можливостi для впливу на суддiв. Разом з тим, органи мiсцевої влади i Кабiнет Мiнiстрiв України не виконують повною мiрою своїх обов’язкiв щодо забезпечення окремим житлом суддiв адмiнiстративних судiв, призначених чи обраних на посади. Адмiнiстративнi суди мають бути забезпеченi комп’ютерним i офiсним обладнанням у кiлькостi, достатнiй для оперативного розгляду судових справ. Сьогоднi навiть ВАСУ не забезпечений комп’ютерами повнiстю, хоча порiвняно з iншими судами (особливо мiсцевими) ситуацiя в ньому набагато краща. Комп’ютерами забезпеченi суддi, але ще не забезпеченi достатньою мiрою iншi працiвники суду. Технiчнi засоби, необхiднi для фiксування судового процесу, є, але у недостатнiй кiлькостi для повного фiксування усiх засiдань. Програми дiловодства, розробленi на тендерних умовах, мають невисоку якiсть, в результатi чого працiвники суду змушенi зберiгати необхiдну iнформацiю додатково у друкованому виглядi. Створена локальна комп’ютерна мережа суду має доступ до мережi Інтернет, але видiлена для цього телефонна лiнiя обмежує телефонний зв’язок суддiв та працiвникiв суду з громадянами, якi потребують їхнiх послуг, оскiльки для зв’язку є лише двi телефоннi лiнiї. Потрiбнi також лiцензiйнi програми програмного забезпечення, принтери, сканери та ксерокси. Окремим питання є забезпечення суддiв матерiалами, що стосуються чинного законодавства. Пропозицiї Шляхами пiдвищення ефективностi функцiонування судової гiлки влади мають стати: 1. Першочергове прийняття: - Закону “Про тимчасовий порядок фiнансування судової влади” (вiн встановить особливий порядок фiнансування дiяльностi всiх судiв України з метою забезпечення гарантiй їх незалежностi при здiйсненнi судочинства; виведе фiнансування судової влади з казначейської системи обслуговування бюджетних коштiв, що зробить суди i органи Державної судової адмiнiстрацiї незалежними вiд органiв виконавчої влади у питаннях їх матерiально-технiчного забезпечення) ; - Адмiнiстративно-процедурного кодексу, (який врегулює порядок розгляду звернень громадян, процедуру оскарження рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв влади, їх посадових осiб та вирiшення адмiнiстративної справи суб’єктом розгляду скарги - вiдповiдним органом влади. 2. Розробка нормативно-правових актiв на виконання Концепцiї суддiвства щодо створення та забезпечення дiяльностi: - Вищої квалiфiкацiйної комiсiї суддiв України; - Дисциплiнарної комiсiї суддiв України; При створеннi нормативного забезпечення дiяльностi цих органiв необхiдно передбачити у державному бюджетi видатки на їх фiнансування. Вiд практики здiйснення членами квалiфiкацiйних та дисциплiнарних органiв своїх повноважень на громадських засадах варто вiдмовитися як вiд не результативної та передбачити оплатну основу їх дiяльностi. 3. Доповнення Бюджетного кодексу України нормами про: - вiдповiдальнiсть за невиконання приписiв бюджетного законодавства, особливо у випадку неповного та несвоєчасного надання коштiв; - обов’язкове врахування пропозицiй судової влади щодо її потреб при прийняттi вiдповiдного рiчного закону про Державний бюджет України (необхiдно надати право Державнiй судовiй адмiнiстрацiї як головному розпоряднику коштiв та Радi суддiв формувати та включати свої пропозицiї до бюджету) ; - заборону зменшувати розмiр поточних видаткiв органiв судової влади у рiчних бюджетних законах. 4. Внесення вiдповiдних змiн до процесуального законодавства: - спрощення судових процедур, особливо господарського процесу (скорочення термiнiв розгляду справ, оскарження судових актiв та перегляду у зв’язку з ново виявленими обставинами, чiтке визначення таких обставин); - узгодження Цивiльного, Господарського i Адмiнiстративного процесуальних кодексiв щодо розмежування компетенцiї судiв загальної юрисдикцiї i спецiалiзованих судiв; - вiдновлення у господарському процесi претензiйного порядку розгляду для всiх категорiй справ, що виникають iз господарських зобов’язань; - посилення вiдповiдальностi боржника за невиконання судового рiшення. 5. Вдосконалення норм про дисциплiнарну вiдповiдальнiсть суддiв: - усунення протирiччя п. 2 ст. 97 Закону “Про судоустрiй” i ч. 1 ст. 34 “Про статус суддiв” щодо перелiку суб’єктiв iнiцiювання дисциплiнарного провадження; - визначення поняття проступкiв, що порочать звання суддi скоєння аморального вчинку, неповага до сторiн у процесi та iншi. - доповнення перелiку обов’язкiв суддi, визначеного у ст. 6 Закону “Про статус суддiв” виконанням Кодексу професiйної поведiнки (етики) суддi. - розширення перелiку дисциплiнарних стягнень, встановленого ст. 32 Закону України «Про статус суддiв», звiльненням з посади голови суду (його заступника) та попередженням суддi. - регламентацiя таких стадiй дисциплiнарного провадження як виконання рiшення у справi й перегляд рiшення по скарзi. - повернення Пленуму Верховного Суду України права приймати керiвнi роз’яснення, виконання яких було б обов’язковим не тiльки для судiв, а й для iнших органiв i службових осiб, якi застосовували закон; - надання Верховному Суду України право законодавчої iнiцiативи для забезпечення можливостi самостiйно порушувати питання перед Верховною Радою про внесення змiн до чинних законодавчих актiв чи прийняття нових. Таке повноваження Верховного суду надасть йому змогу ефективно реагувати на протирiччя та прогалини законодавства, якi спричиняють неоднакове застосування законодавства судами загальної юрисдикцiї. 7. Впровадження та розвиток альтернативних способiв вирiшення спорiв: третейського розгляду, медiацiї або примирення сторiн в кримiнальному процесi. 8. Створення системи правової допомоги: - виконання етапiв формування системи безоплатної правової допомоги в Українi, запропонованих у вiдповiднiй Концепцiї, схваленiй Президентом України 9 червня 2009 року; - забезпечення адвокатам компенсацiї реальної вартостi юридичних послуг, що надаються ними безоплатно. - доповнення Закону „Про виконавче впровадження” перелiком обов’язкових дiй державного виконавця, визначенням строкiв виконання та вiдповiдальностi за невиконання своїх обов’язкiв; - встановлення обов’язку органiв внутрiшнiх справ супроводжувати державних виконавцiв при здiйсненнi ними виконавчих дiй щодо майна боржника ( ; - пiдвищення вiдповiдальностi боржникiв за невиконання законних вимог державних виконавцiв;