Адвокатура України

Адвокатура України Адвокатура України План 1. Поняття, основнi засади та гарантiї адвокатської дiяльностi 3. Процесуально-правове положення та права адвоката у кримiнальному процесi 4. Участь адвоката у цивiльному процесi Висновки Згiдно закону, адвокатура України є добровiльним професiйним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законнi iнтереси громадян України, iноземцiв, ociб без громадянства, юридичних ociб, надавати їм рiзноманiтну юридичну допомогу. ознаку юридичної природи адвокатури. За своєю природою вона є вiльною професiєю, а звiдси й має громадський характер. Адвокатура України здiйснює свою дiяльнiсть на принципах верховенства закону, незалежностi, демократизму, гуманiзму i конфiденцiйностi. Закон про адвокатуру окремо закрiплює норму, яка стосується гарантiй адвокатської дiяльностi. Нею встановлено, що професiйнi права, честь i гiднiсть адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську дiяльнiсть, вимагання вiд адвоката, його помiчника, посадових oci6 i технiчних працiвникiв адвокатських об'єднань вiдомостей, що становлять адвокатську таємницю. 3 цих питань вони також не можуть допитуватись як свiдки. Документи, пов'язанi з виконанням адвокатом доручення не пiдлягають огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди. Забороняється прослуховування телефонних розмов адвокатiв без санкцiї органiв прокуратури. Не допускається офiцiйне негативне реагування з боку правоохоронних органiв (дiзнання, слiдства, суду) на правову позицiю адвоката у справi. Адвокату гарантується рiвнiсть прав з iншими учасниками процесу. Кримiнальна справа проти адвоката може бути порушена тiльки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республiки Крим, областей, мiста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримiнальної, матерiальної та iншої вiдповiдальностi або погрожувати її застосуванням у зв'язку з наданням юридичної допомоги громадянам та органiзацiям. Адвокатом, за Законом України “Про адвокатуру”, може бути громадянин України, який має вищу юридичну освiту, стаж роботи за спецiальнiстю юриста не менше двох рокiв, котрий склав квалiфiкацiйнi iспити, одержав свiдоцтво про право на зайняття адвокатською дiяльнiстю. Biн не може працювати в судi, прокуратурi, нотарiатi, органах внутрiшнiх справ, нацiональної безпеки, органах державного управлiння. Для визначення рiвня професiйних знань ociб, що мають намiр займатися адвокатською дiяльнiстю, створюються (у Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi) квалiфiкацiйно - дисциплiнарнi комiciї адвокатури, Положення про якi затвердженi Указом Президента України вiд 5 травня 1993 р. Цi комiciї дiють у складi двох палат - атестацiйної та дисциплiнарної. Органiзацiйнi форми дiяльностi адвокатури. Особа, що одержала свiдоцтво про право на зайняття адвокатською дiяльнiстю, має право практикувати iндивiдуально або вiдкрити своє адвокатське бюро, або об'єднуватись з iншими адвокатами в колегiї, фiрми, контори та iншi адвокатськi об'єднання, якi дiють вiдповiдно до Закону “Про адвокатуру” i своїх статутiв. органам влади про свою реєстрацiю, а адвокати - про одержання свiдоцтва на право займатися адвокатською дiяльнiстю. Адвокатськi бюро, колегiї, фiрми, контори тощо є юридичними особами, вони, як i адвокати, що приватно практикують, мають рахунки у банках на територiї України (а у встановленому чинним законодавством порядку - i в iноземних банках), печатку i штамп iз своїм найменуванням. 3акон визначає вiдносини адвокатури з державними структурами, гарантуючи при цьому її самостiйнiсть та незалежнiсть. Зокрема, Мiнiстерство юстицiї забезпечує фiнансування оплати пpaцi адвокатiв за рахунок держави у разi участi адвоката в кримiнальнiй справi за призначенням та при звiльненi громадян вiд оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звiтнiсть про адвокатську дiяльнiсть, сприяє здiйсненню заходiв щодо пiдвищення професiйного рiвня адвокатiв. Адвокати України виконують за законом такi функцiї: дають консультацiї та роз'яснення з юридичних питань, уснi i письмовi довiдки щодо законодавства; складають заяви, скарги та iншi документи правового характеру; посвiдчують копiї документiв у справах, якi вони ведуть; здiйснюють представництво в судi, iнших державних органах; надають юридичну допомогу пiдприємствам, установам, органiзацiям; здiйснюють правове забезпечення пiдприємницької та зовнiшньоекономiчної дiяльностi громадян i юридичних ociб; виконують свої обов'язки, передбаченi кримiнально-процесуальним законодавством у процесi дiзнання та на досудовому слiдствi. Разом з тим адвокату надається можливiсть здiйснювати згiдно з законом й iншi види юридичної допомоги. 2. Статус адвоката До професiйних прав адвоката Закон вiдносить: представництво, захист прав та законних iнтересiв громадян i юридичних ociб за їx дорученнями в ycix органах, установах, органiзацiях; збирання вiдомостей про факти, якi можуть бути використанi як докази в цивiльних, господарських, кримiнальних справах i справах про адмiнiстративнi правопорушення. Отже, адвокату надано право збирати докази для подання їх у органи дiзнання, слiдства, прокуратуру, загальнi та арбiтражнi суди. Перелiк прав адвоката при збираннi доказiв не є вичерпним. Зокрема, вiн може: запитувати i отримувати документи або їx копiї вiд пiдприємств, установ, органiзацiй, о6'єднань, а вiд громадян - за їx згодою; ознайомлюватися на пiдприємствах, в установах, органiзацiях з необхiдними для виконання доручення документами, отримувати письмовi висновки фахiвцiв з питань, що потребують спецiальних знань. При здiйсненнi своїх професiйних обов'язкiв адвокат зобов'язаний дiяти вiдповiдно до вимог закону, використовувати лише передбаченi ним засоби захисту прав i законних iнтересiв громадян та юридичних ociб, та iншi, що не суперечать закону. Адвокат не вправi використовувати свої повноваження на шкоду ocoбi, iнтереси якої вiн представляє, а також вiдмовитись вiд прийнятого на себе захисту. Використовувати даннi, одержанi адвокатом у зв'язку з його професiйною дiяльнiстю, можна лише для захисту клiєнта. Якщо пiдозрюваний, обвинувачений, пiдсудний визнає свою вину у вчиненнi злочину, адвокат, за наявностi пiдстав для цього, має одстоювати перед судом, слiдчим, прокурором його невиннiсть. При цьому вiн зобов'язаний погодити свою позицiю з пiдзахисним, оскiльки колiзiя мiж позицiями адвоката i пiдзахисного є неприйнятною. Адвокат не може визнавати доведеною вину свого пiдзахисного, якщо останнiй її заперечує. Адвокат не вправi прийняти доручення про надання юридичної допомоги, якщо вiн надавав чи надає таку допомогу у цiй або iншiй, пов'язанiй з нею справi, особам з протилежними iнтересами, що може зашкодити особi, яка звернулася по юридичну допомогу. Слiд зазначити, що адвокат не може виступати як захисник чи представляти iнтереси декiлькох oci6, якщо цi iнтереси не збiгаються чи iстотно вiдрiзняються. Адвокат зобов'язаний зберiгати адвокатську таємницю, предметом i змiстом якої є обставини, котрi вимусили громадянина або юридичну особу звернутися до адвоката, а також суть консультацiй, порад, роз'яснень та iнших вiдомостей, одержаних адвокатом пiд час здiйснення професiйних обов'язк1в. Оплата пpaцi адвоката здiйснюється на пiдставi угоди мiж громадянином (юридичною особою) i адвокатським о6'єднанням або адвокатом. У разi участi останнього у кримiнальнiй справi за призначенням та при звiльненнi громадянина вiд оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченicть оплата пpaцi адвоката здiйснюється за рахунок держави. Коли договiр розривається достроково, оплата пpaцi провадиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконаннi доручення громадянину або юридичнiй ocoбi внесена плата повертається повнiстю або частково, а при виникненнi спору - за рiшенням суду. Дисциплiнарне провадження проти адвокатiв здiйснюється дисциплiнарною палатою, яка, як вже зазначалося, створюється при квалiфiкацiйно-дисциплiнарних комiсiях у складi 9 членiв: п'яти адвокатiв, двох суддiв, по одному представнику вiд управлiння юстицiї, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласної, Київської i Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй, вiддiлення Спiлки адвокатiв України. До адвоката можуть бути застосованi такi дисциплiнарнi стягнення: попередження; зупинення на строк до одного року дiї свiдоцтва про право на зайняття адвокатською дiяльнiстю, його анулювання. Закон про адвокатуру обмежує випадки, коли адвокатська дiяльнiсть може бути припинена рiшенням квалiфiкацiйно-дисциплiнарної комiсiї, а видане свiдоцтво анульоване, а саме: у випадку засудження адвоката за вчинення злочину (пiсля набрання вироком чинностi), обмеження судом дiєздатностi або визнання адвоката недiєздатним, втрати громадянства України, грубого порушення Закону про адвокатуру, iнших актiв законодавства, що peгулюють дiяльнiсть адвокатури, а також Присяги адвоката. Адвокат може бути пiдданий дисциплiнарному стягненню не пiзнiше одного мiсяця з дня виявлення проступку, i воно не може бути накладене пiзнiше шести мiсяцiв вiд дня його вчинення. Дисциплiнарна справа має бути розглянута у мiсячний строк. Пiд час її розгляду участь адвоката, є обов'язковою. Якщо адвоката протягом року вiд дня накладення на нього дисциплiнарного стягнення не буде пiддано новому, вiн вважається таким, що не пiддавався заходу впливу. Через шiсть мiсяцiв вiд дня накладання стягнення дисциплiнарна палата може зняти його достроково при бездоганнiй поведiнцi адвоката i сумлiнному ставленнi до виконання обов'язкiв. 3. Процесуально-правове положення та права адвоката у кримiнальному процесi Згiдно з ст. 2 КПК України, завданнями кримiнального судочинства є охорона прав та законних iнтepeciв фiзичних i юридичних oci6, якi беруть участь у ньому, а також швидке i повне розкриття злочинiв, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до вiдповiдальностi i жоден невинний не був покараний. Сфера цього судочинства поширюється на рiзнi суб'єкти кримiнально-процесуальної дiяльностi, що мають особистий iнтepec у справi, - пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного, пoтepпiлoгo, цивiльного позивача i цивiльного вiдповiдача, якi мають право на захист своїх законних iнтересiв. В юридичних питаннях вони, як правило, не мають знань i досвiду, тому вiдстоювання їx прав та законних iнтepeciв покладається на професiйних юристiв - адвокатiв. Стаття 156 Конституцiї України забезпечує кожному обвинуваченому право на захист. У кримiнальному пpoцeci України обвинувачений має такi права: знати, в чому його обвинувачують i давати пояснення по пред'явленому обвинуваченню; подавати докази; заявляти клопотання; ознайомлюватися пiсля закiнчення попереднього слiдства або дiзнання з усiма матерiалами справи; брати участь у її розглядi в cyдi першої iнстанцiї та iншi. У своїй сукупностi вони утворюють право обвинуваченого на захист, гарантувати яке повинна держава. Існує й ряд спецiальних кримiнально-процесуальних гарантiй, в основу яких покладено презумпцiю невинностi, котра на вiдмiну вiд презумпцiї iстинностi вироку є невiд'ємною i необхiдною умовою здiйснення обвинуваченим свого права на захист. Вона знайшла своє вiдображення в Загальнiй декларацiї прав людини (ст. 11), i в Мiжнародному пактi про громадянськi та полiтичнi права (ст. 14). право на захист i, отже, перешкоджатимуть суду всебiчно, повно i об'єктивно розглянути справу i винести законний i обґрунтований вирок. Цi порушення кримiнально-процесуального закону є iстотними i складають пiдстави для скасування вироку, як i розгляд справи у вiдсутностi захисника, коли за законом його участь є обов'язковою (ст. 370 КПК). обставин, що виправдовують обвинуваченого (пiдозрюваного) або пом'якшують його вiдповiдальнiсть, i надавати обвинуваченому (пiдозрюваному) необхiдну юридичну допомогу. Захисникiв запрошують самi пiдозрюванi, обвинуваченi чи пiдсуднi, a їx законнi представники, родичi або iншi особи - тiльки за їx дорученням або на їx прохання. Замiнюється один адвокат iншим лише на клопотання або за згодою пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного. У тих випадках, коли участь захисника, якого обрав обвинувачений (пiдозрюваний), є неможливою, орган дiзнання, слiдчий, суддя можуть запропонувати йому запросити iншого захисника або призначити останнього через колегiю адвокатiв. мовою, якою ведеться судочинство та iн. Адвокат вправi збирати вiдомостi про факти, якi можутъ бути використанi як докази у кримiнальнiй справi, насамперед шляхом запитування документiв вiд пiдприємств, установ, органiзацiй, об'єднань i окремих громадян, ознайомлюватися з цими документами, отримувати письмовi висновки фахiвцiв з питань, якi потребують спецiальних знань (ст. 6 Закону про адвокатуру). Позицiя захисника в кримiнальнiй справi - це його позицiя щодо обвинувачення. Вона починає формуватися пiсля ознайомлення з матерiалами справи i бесiди з пiдзахисним i викладається у повному обсязi в захиснiй промовi пiд час судових дебатiв, де висновок захисника має бути цiлком визначеним, однозначним, сприятливим для пiдзахисного. обвинуваченого, якщо ж вiн у цьому переконаний вiн доводить суду, що його пiдзахисний себе самообмовлює. Коли ж обвинувачений не визнає себе винним, то в цьому разi захисник зв'язаний позицiєю клiєнта. Вiн не може доводити судовi, що його пiдзахисний є винним, оскiльки в цiй ситуацiї адвокат опиняється на невластивiй захиснику обвинувальнiй позицiї. Участь адвоката-захисника в стадiї попереднього розслiдування дисциплiнує слiдчого й особу, що провадить дiзнання, примушуючи їx бiльш уважно ставитися до збирання доказiв, бiльш критично пiдходити до їх оцiнки i прийняття на їx основi рiшень в кримiнальнiй справi. Участь адвоката робить економiчним й слiдче провадження, оскiльки розв'язання обґрунтованих клопотань захисника в цiй стадiї попереджує їx перенесення до суду, що нерiдко затягує судовий розгляд, викликаючи необхiднiсть повернення справи на додаткове розслiдування. Дуже важливою у захистi прав та законних iнтepeciв обвинуваченого є участь захисника на заключному етапi попереднього слiдства (статтi 218-222 КПК). При ознайомленнi з yciмa його матерiалами захисник має право: робити виписки, мати побачення з обвинуваченим наодинцi, роз'яснювати йому змiст обвинувачення, обговорювати питання про заявлення клопотань, подавати докази, заявляти вiдводи, оскаржувати дiї i рiшення особи, що провадить дiзнання, слiдчого, прокурора. Активнiсть, наполегливiсть i принциповiсть повинен виявляти адвокат протягом всього судового розгляду справи, де вiн користується разом з iншими учасниками процесу рiвними правами по пред'явленню доказiв, участi в їх дослiдженнi та заявленню клопотань Адвокат - представник потерпiлого у кримiнальнiй справi. Згiдно з ч. 1 ст. 49 КПК потерпiлим визнається особа, якiй злочином заподiяно моральну, фiзичну або матерiальну шкоду. Про визнання громадянина потерпiлим особа, що проводить дiзнання, слiдчий i суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. Пiсля цього вiн набуває статусу потерпiлого iз значним обсягом процесуальних прав, використовуючи якi вiн здатний вiдстоювати свої законнi iнтереси як самостiйно, так i з допомогою представника, насамперед, адвоката (ч. 3 ст. 49, ст. 52 КПК) За чинним законодавством адвокат бере участь у кримiнальному пpoцeci тiльки за угодою, тобто на запрошення потерпiлого, а якщо останнiй є неповнолiтнiм, недiєздатним або обмежено дiєздатнiм, то - його законного представника. При прийняттi доручення на ведення справи потерпiлого адвокат має переконатися в тому, що рiшення про визнання особи потерпiлим вже прийняте. Для здiйснення захисту законних iнтересiв потерпiлого закон (ч. 3 ст. 49 КПК) надає його представнику такi процесуальнi права: подавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з усiма матерiалами справи з моменту закiнчення попереднього слiдства, а в справах, у яких воно не провадилося, - пiсля вiддання обвинуваченого до суду; брати участь у судовому розглядi; заявляти вiдводи; оскаржувати дiї особи, що провадила дiзнання, слiдчого, прокурора, суддi i суду, а також вироку суду чи суддi, ухвалу суду чи постанову суддi. Як i потерпiлий, вiн є суб'єктом функцiї обвинувачення. 4. Участь адвоката у цивiльному процесi ", адвокати в цивiльному пpoцeci виконують одночасно функцiї правозаступництва й представництва. Участь адвоката в цивiльному пpoцeci України полягає у здiйсненнi ним представництва i захистi суб'єктивних майнових i особистих немайнових прав та охоронюваних законом iнтересiв iнших oci6 (громадян i юридичних oci6) та в сприяннi суду в всебiчному, повному i об'єктивному з'ясуваннi обставин справи, прав i обов'язкiв сторiн. В процесуальному представництвi адвоката поєднуються два види правовiдносин - мiж адвокатом i особою, iнтереси якої вiн представляє, мiж адвокатом i судом в цивiльному пpoцeci. Правовiдносини мiж адвокатом i довiрителем (стороною, третьою особою та iн) мають матерiально-правовий i процесуально-правовий характер. Матерiально-правовi ґрунтуються на договорi доручення. Процесуально-правовi зв'язки виникають з приводу оформлення i визначення обсягу повноважень представника в цивiльному процесi Процесуальне представництво є найбiльш поширеним в судочинствi України. При здiйсненнi професiйної дiяльностi адвокату надано право представляти i захищати права та iнтереси громадян i юридичних oci6 за їx дорученням в ycix судових органах та на стадiях цивiльного судочинства. Для ведення справи в судi адвокат повинен мати певнi повноваження. Повноваження дають адвокату право на вчинення вiд iменi особи, яку вiн представляє, ycix процесуальних дiй, кpiм передачi справи до товариського чи третейського суду, повну або часткову вiдмову вiд позовних вимог, на погодження з позовом, змiну предмета позову, укладення мирової угоди, передачу повноважень iншiй особi (передоручення), оскарження рiшення суду, подачу виконавчого листа до стягнення, на одержання присудженого майна або грошей. Повноваження адвоката на вчинення кожної iз зазначених дiй мають бути спецiально обумовленi у виданому йому дорученнi. Адвокат, що займається адвокатською дiяльнiстю iндивiдуально, набуває повноважень пiсля подачi судовi доручения, виданого довiрителем, а також свiдоцтва атестацiйної комiciї про право на зайняття адвокатською дiяльнiстю. На пiдставi наданих повноважень адвокати допомагають заiнтересованим особам звернутися до суду за захистом їx цивiльних прав. Для цього використовуються цивiльнi процесуальнi засоби - позовна заява. До подачi позову адвокат виконує значну i складну допроцесуальну роботу по вивченню матерiалiв справи i написання заяви. Матерiали справи складаються з усних пояснень заiнтересованих ociб i поданих ними документiв - договорiв, посвiдчень, постанов, довiдок, квитанцiй, актiв, ордерiв, листiв службового i особистого характеру, що мiстять вiдомостi, якi мають значення для справи. Згiдно з ст. 6 Закону адвокат має право збирати вiдомостi про факти, якi можуть бути використанi як докази в цивiльних справах. Позовна заява складається адвокатом у письмовiй формi. Суддя, до якого надiйшла заява з додатками, вирiшує питання про її прийняття. Вiдмова у прийняттi оформлюється мотивованою ухвалою, яка може бути оскаржена адвокатом за наявностi у нього вiдповiдального повноваження. З прийняттям позовної заяви виникають цивiльнi процесуальнi правовiдносини, у яких бере участь адвокат, котрий набуває правосуб’єктнiсть процесуального представника. Процесуальна дiяльнiсть адвоката в стадiї судового розгляду цивiльних справ. Процесуальним забезпеченням участi адвокатiв у судовому засiданнi є право на своєчасне одержання вiд суду викликiв i повiдомлень про день, мiсце i час розгляду судом спiрної справи, а також про вiдкладення судом розгляду справи при вiдсутностi вiдомостей, що їм вручено повiстки. справи) i учасниках процесу. Представники мають можливiсть бути обiзнаним iз складом суду, а також прiзвищами прокурора, експерта, перекладача, секретаря судового засiдання i заявляти їм вiдвiд за наявностi для цього пiдстав. Представник позивача може подавати заяви про змiну предмета або пiдстав позову, збiльшення або зменшення розмiру позовних вимог, про вiдмову вiд позову; представник вiдповiдача - про визнання позову повнiстю чи частково. Представники сторiн можуть укласти мирову угоду. В Українi згiдно iз Законом "Про адвокатуру" (1992 р) адвокатура є добровiльним професiйним громадським об’єднанням, покликаним згiдно iз Конституцiєю України сприяти захисту прав, свобод та представляти законнi iнтереси громадян України, iноземних громадян, осiб без громадянства, юридичних осiб, подавати їм iншу юридичну допомогу. Особа, котра отримала свiдоцтво про право на заняття адвокатською дiяльнiстю, має право займатись iндивiдуально або об’єднатись з iншими адвокатами в колегiї, фiрми, контори та iншi адвокатськi об’єднання, якi дiють вiдповiдно до згаданого Закону та своїх статутiв. Дiяльнiсть адвокатських об’єднань грунтується на засадах добровiльностi, самоврядуваннi, колегiальностi та гласностi. Особливiстю адвокатських об’єднань є те, що вони створюються адвокатами не з метою реалiзацiї власних прав, свобод та iнтересiв чи одержання прибутку, а для виконання обов’язкiв, покладених на них державою. "Про адвокатуру" реєстрацiя адвокатських об'єднань провадиться у Мiнiстерствi юстицiї України. Реєстрацiя адвокатських об’єднань здiйснюється вiдповiдно до Положення про порядок реєстрацiї адвокатських об’єднань, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27 квiтня 1993 р. № 302. заява, пiдписана уповноваженим представником об'єднання; статут адвокатського об'єднання; установчий договiр чи протокол зборiв адвокатiв про створення адвокатського об'єднання; документ, який свiдчить про мiсцезнаходження адвокатського об’єднання; документ про внесення плати за реєстрацiю. Заява про реєстрацiю адвокатського об'єднання розглядається у мiсячний термiн вiд дня надходження всiх необхiдних документiв. За результатами розгляду заяви можуть бути прийнятi такi рiшення про: реєстрацiю адвокатського об'єднання; вiдмову в реєстрацiї адвокатського об'єднання; залишення заяви без розгляду. У разi реєстрацiї адвокатського об'єднання йому видається свiдоцтво про реєстрацiю. Зареєстрованому адвокатському об'єднанню присвоюється вiдповiдний номер, що вноситься до Реєстру адвокатських об'єднань. Якщо статутнi або iншi документи, поданi до реєстрацiї адвокатського об'єднання, суперечать законодавству України, приймається рiшення про вiдмову в реєстрацiї, яке в 10-денний термiн надсилається заявниковi. Рiшення про вiдмову в реєстрацiї адвокатського об'єднання може бути оскаржене в порядку, передбаченому законодавством. усунення причин, на пiдставi яких було внесено рiшення про залишення заяви без розгляду, заява розглядається в порядку i термiн, встановленi згаданим Положенням. Вiдповiдно до п. 2 вказаної постанови КМ України за реєстрацiю адвокатських об'єднань справляється плата в розмiрi десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян. За видачу адвокатському об’єднанню дублiката свiдоцтва про реєстрацiю справляється плата в розмiрi 50% цiєї суми. Вся сума плати зараховується до державного бюджету України. Для реєстрацiї змiн та доповнень до статутiв адвокатських об’єднань до Мiн’юсту подається вiдповiдна заява, до якої додаються оригiнали свiдоцтва про реєстрацiю адвокатського об’єднання та статуту, змiни та доповнення у двох примiрниках, протокол загальних зборiв засновникiв щодо прийняття рiшення про внесення змiн. У разi змiни юридичної адреси додатково подається документ, який свiдчить про мiсцезнаходження адвокатського об’єднання. Порядок утворення, дiяльностi, реорганiзацiї та лiквiдацiї адвокатських об’єднань, структура, штати, функцiї, порядок витрачання коштiв, права та обов’язки керiвних органiв, порядок їх обрання та iншi питання, що належать до їхньої дiяльностi, регулюються статутом вiдповiдного об’єднання. об’єднання виключено з Реєстру адвокатських об’єднань у зв’язку з їх лiквiдацiєю. за рахунок держави у разi участi адвоката у кримiнальнiй справi за призначенням та при звiльненнi громадянина вiд оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звiтнiсть адвокатських об’єднань, сприяє проведенню заходiв щодо пiдвищення професiйного рiвня адвокатiв. Статутами адвокатських об’єднань передбачається подання Мiн’юсту щорiчної статистичної звiтностi про роботу об’єднання. На жаль, не всi адвокатськi об’єднання подають зазначену звiтнiсть або порушують строки її надання, тим самим порушують вимоги статуту та чинного законодавства. Статтею 4 згаданого Закону передбачено, що адвокатськi об’єднання пiсля реєстрацiї в порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України, повiдомляють мiсцевi органи влади про свою реєстрацiю. "Про державну реєстрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб - пiдприємцiв", який регулює вiдносини, що виникають у сферi державної реєстрацiї юридичних осiб, а також фiзичних осiб - пiдприємцiв. Дiя цього Закону поширюється на державну реєстрацiю всiх юридичних осiб незалежно вiд органiзацiйно-правової форми, форми власностi та пiдпорядкування, а також фiзичних осiб - пiдприємцiв. Адвокатськi об’єднання, як i iншi об’єднання громадян, набувають статусу юридичної особи лише з моменту їх державної реєстрацiї у порядку, встановленому цим Законом. Виходячи з положень згаданого Закону, адвокатськi об’єднання пiсля їх реєстрацiї в Мiн’юстi звертаються до державного реєстратора для включення їх до Єдиного державного реєстру, при цьому подається заповнена реєстрацiйна картка. яким планується зняти проблему подвiйної реєстрацiї адвокатських об’єднань. Висновки такого специфiчного демократичного iнституту, як адвокатура. Конституцiя України закрiплює право кожного на захист вiд обвинувачення i надання правової допомоги при вирiшеннi справ у судах та iнших державних органах. Органiзацiя та принципи дiяльностi адвокатури визначаються Законом України "Про адвокатуру", прийнятим Верховною Радою України 19 грудня 1992 р. Цей Закон вiдводить адвокатурi чiльне мiсце, маючи на метi вiдновити престиж цiєї професiї, її iсторичнi традицiї, пiднести роль у суспiльствi як одного з гаранту забезпечення конституцiйних прав i свобод громадян. Конституцiя України закрiплює право кожного на захист вiд обвинувачення i надання правової допомоги при вирiшеннi справ у судах та iнших державних органах. Органiзацiя та принципи дiяльностi адвокатури визначаються Законом України "Про адвокатуру", прийнятим Верховною Радою України 19 грудня 1992 р. Цей Закон вiдводить адвокатурi чiльне мiсце, маючи на метi вiдновити престиж цiєї професiї, її iсторичнi традицiї, пiднести роль у суспiльствi як одного з гаранту забезпечення конституцiйних прав i свобод громадян. Адвокатура України є добровiльним професiйним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законнi iнтереси громадян України, iноземцiв, ociб без громадянства, юридичних ociб, надавати їм рiзноманiтну юридичну допомогу. Згiдно закону, адвокатура України є добровiльним професiйним громадським об'єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законнi iнтереси громадян України, iноземцiв, ociб без громадянства, юридичних ociб, надавати їм рiзноманiтну юридичну допомогу. Особа, що одержала свiдоцтво про право на зайняття адвокатською дiяльнiстю, має право практикувати iндивiдуально або вiдкрити своє адвокатське бюро, або об'єднуватись з iншими адвокатами в колегiї, фiрми, контори та iншi адвокатськi об'єднання, якi дiють вiдповiдно до Закону “Про адвокатуру” i своїх статутiв. Лiтература 1. Конституцiя України. 2. Закон України “Про адвокатуру” вiд 18. 12. 1992 р. 3. Закон України “Про правовi засади цивiльного захисту" вiд 24. 06. 2004р. 5. Св’ятоцький О. Д. Адвокатура: iсторiя i сучаснiсть. - Київ “Ін Юрс”, 1997. ", 2000. 8. Маляренко В. Суд, правоохороннi та правозахиснi органи прокуратури. - Київ. - Юрiнком Інтер. - 2004р. - с. 350 - 359.