Баня и сауна

Баня и сауна Мiнiстерство освiти i науки України Днiпродзержинський державний технiчний унiверситет "Природа приходить на допомогу: лазня чи сауна?" Виконав: Днiпродзержинськ 2001 П л а н: 1. Коротка iсторiя росiйської лазнi. 2. Росiйська лазня: a. Устрiй лазнi; b. Основнi принципи ширяння. 3. Фiнська лазня (сауна): a. Устрiй сауни; b. Вiдмiна сауни вiд росiйської лазнi. 5. Основнi правила користування лазнею. Про користь лазнi Здавна вiдома любов росiйського народу до лазнi. Не випадково в Росiї народилася приказка: «Лазня парить, лазня править, баня усе поправить». Не зменшилося аматорiв попаритися й у нашi днi. Чим же порозумiвається популярнiсть лазнi? Звичайно, не тiльки любов'ю до чистоти тiла. Лазня робить могутню фiзiологiчну дiю на весь органiзм. Вченi установили, що пiсля вiдвiдування лазнi в людини помiтно полiпшується кровопостачання шкiри i пiдшкiрної клiтковини, м'язiв i суглобiв, значно пiдвищується обмiн речовин, пiдсилюється потовiддiлення, зростає число червоних кров'яних кульок i кiлькiсть гемоглобiну, у результатi чого органiзм повнiше насичується киснем, заспокоюється нервова система. Пiдвищене потовiддiлення сприяє виведенню з органiзму «шлакiв» — кiнцевих продуктiв обмiну речовин, нерiдко токсичних для людини. Тим самим полегшується робота бруньок. Пiд впливом високої температури в парильнi розширенi шкiрнi капiляри переповняються кров'ю, що перемiщається вiд внутрiшнiх органiв, що усуває застiйнi явища i полiпшує кровообiг. Доброчинна дiя пари на органiзм настiльки помiтно, що до iдеї парної лазнi незалежно друг вiд друга прийшли самi рiзнi^ цивiлiзацiї. Вона користалася популярнiстю й у Грецiї, i в Римi, i в Росiї, i навiть на iзольованому вiд цих культурних центрiв Американському материку. з Марсова полючи вiдправлюся в лазню...» рiзниця. Колись їх так i роздiляли по назвах: «гарячi повiтрянi ванни» i «парнi ванни». Росiйська лазня популярна в багатьох країнах. Її пропагував лiкар Антонио Нуньес Риберо Санчес, що довго жив у Росiї; вiн у 1774 роцi випустив трактат «Про парнi росiйськi лазнi, оскiльки сприяють вони змiцненню, збереженню i вiдновленню здоров'я». Завдяки Санчесу, а за ним i багатьом iншими знавцями парильнi по росiйському зразку стали робити в усьому свiтi. Вважається, що в римськiй лазнi скорiше вiдбувається обмiн речовин в органiзмi, людина набагато бiльше i швидше втрачає у вазi. Зрозумiло, сухе повiтря сильнiше дiє на шкiру. При чи подагрi ревматизмi вiн бiльш показаний, чим волога. Росiйська лазня дiє м'якше, але теж прискорює обмiн речовин, органiзм освiжається, як би обновляється. У росiйської лазнi — всесвiтня слава. І це не випадково. Вона сполучить у собi жар фiнської сауни, пара камер древнiх римських терм i гiдротермiчний вплив водою японських сэнто. Як же самотужки побудувати росiянку баню? Розмiри будiвлi рекомендується вибирати виходячи з норми: п'ять-шiсть квадратних метрiв корисної площi на один що миється. лазнi — парильня (4). Класичним правилом при плануваннi вважається прагнення до її квадратної форми. Дверi в парильнiй улаштовують найчастiше з високим порогом i низькою коробкою. Це iстотно знижує втрати тепла i пари при вiдкриваннi двер. Уздовж однiєї зi стiн парильної розташовують дерев'янi полки для прийому парових ванн сидячи. Завдяки кам'янцi в парному примiщеннi можна створити необхiдний мiкроклiмат: сухий чи вологий. У першому випадку температуру повiтря доводять до 80—90° i вище при вiдноснiй вологостi 20—30% (фiнський режим), у другому — завдяки розбризкуванню води над кам'янкою вологiсть буде доходити до 60—70%, а температура 40—45° (росiянин режим). Найважливiше значення для лазнi має якiсть застосовуваного для її будiвництва матерiалу i товщина стiн. Виходячи з цього краще вiддавати перевагу дереву, з огляду на його здатнiсть швидко i цiлком усмоктувати пара i зберiгати разом з тим постiйну температуру i вологiсть. Сосновi i ялиновi стiни, крiм того, видiляють ароматичнi речовини, що мають бактерициднi властивостi. Однак, крiм рубаних, можуть з успiхом застосовуватися i кам'янi стiни з червоного цегли. Вiкна в будинку лазнi повиннi бути невеликими, що зменшить приплив у примiщення холодного зовнiшнього повiтря. Остiклення бажано потрiйне. У лазнi дуже важливо мати теплi пiдлоги. У сухому примiщеннi роздягальної пiдлоги роблять подвiйними, що складаються з чорного i чистого настилу, покривають чи лiнолеумом керамiчною плиткою. Усi дерев'янi конструкцiї будинку необхiдно охоронити вiд гниття — обробити розчином фтористого натрiю. Для готування антисептика в 100 частинах води розчиняють три частини трипроцентного фтористого натрiю. Антисептика витрачається лiтр на два квадратних метри поверхнi. у землю (не менш чим на 50—60 сантиметрiв). Матерiалом для нього служить бутовий камiнь, добре обпалений (але не силiкатний) цегла, бетон. Мiж фундаментом стiни i кам'янкою залишають промiжок п'ять сантиметрiв, що засинають пiском. Корпус кам'янки викладають з цегли на глиняному розчинi. Для готування вогнетривкого розчину застосовують спецiальну глину i шамотний порошок. На кладку пальника кам'янки витрачається близько 150 штук цегли, 20 кiлограмiв глини i 20 кiлограмiв пiску. масивним гранiтним каменем i чавунними пацями, що прогрiваються в першу чергу. Це скорочує час опалення парильної. У камерi встановлюють дверцята, через якi заливають гарячу воду, що утворить пару. Вода на розпеченi каменi подається чи ковшами через шланг iз душовою сiткою, що найбiльше безпечно (зменшує погрозу одержання опiку). Пiддаючи на каменку замiсть води настiй з лiкарських трав, можна пiдсилити дiя термiчної процедури. Особливо важливо це для профiлактики запалення верхнiх дихальних шляхiв i недуг горла. Настої готують з листiв смородини, малини, ожини, черги, кипрея i материнки. Протягом столiть виробилися правила користування парними лазнями. Але варто строго пам'ятати, що час перебування в парному вiддiленнi для кожної людини строго iндивiдуально. високої температури. Для запобiгання голови вiд перегрiвання аматори парної надягають вовняну чи фетрову шапочку i перед кожним заходом у парну змочують її в холоднiй водi. полку не однаковий; перепад температури мiж низом i верхи складає 10—15°. Крiм того, коли ви лежите, розслаблюються всi м'язи, а це дає можливiсть бiльш ґрунтовно їх пропарити. Росiйська лазня немислима без березового вiника. Березовi листи наповняють парильню приємним ароматом, а «обробка» вiником тiла служить прекрасним масажуючим засобом, що пiдсилює до того ж дiю на тiло гарячої пари. У перший захiд побудьте в парної 5—7 хвилин. Вийшовши з її, приймiть холодний душ, а якщо в лазнi є басейн, то зануртеся в нього, але не з головою. запеклих парильникiв. Спустивши з полку i вийшовши з парного вiддiлення, не поспiшаєте виливати на себе зграї з холодною водою. У кращому випадку ви одержите застуду. Спочатку можна обмежитися душем кiмнатної температури, а потiм уже прохолодним. Але i це не обов'язково. Надалi можна поступово знижувати температуру води. Але i це не обов'язково. Прохолодна вода досить контрастна з температурою в парнiй i вже робить ефект, що гартує. Пiсля душу добре вийти в передбанник i, загорнувшись у простирадло, вiдпочити. Коли остудитеся, можна знову в парну. І так 3—5 заходiв. Для початкiвцiв досить i одного. Мiж заходами в парну необхiднi перерви вiд 10 до 15 хвилин. У багатьох країнах свiту в даний час росте популярность сухоповiтряної лазнi. Тому що вона вiддавна поширена у Фiнляндiї, те її називають ще «фiнська лазня», чи «сауна». Щоб у лазнi було жарке, примiщення парильної роблять невеликим, з iзольованими мильними вiддiленнями. Необхiдно ретельно iзолювати парильну i стежити за тим, щоб при будiвництвi теплоiзоляцiйнi роботи виконувалися високоякiсно. Особливо варто придiлити увага застосуванню ефективних теплоiзоляцiйних матерiалiв. По старому фiнському звичаї, у лазнi влаштовують низькi двер i високий порiг. Це щоб жар стiйко утримувався на рiвнi полку. Баню обладнають так, щоб вона мала низьку теплопровiднiсть i мала здатнiсть поглинати яскраве свiтло. Придатним матерiалом для цього служить осика. Якщо є намiр температуру в парильнi пiдняти бiльш нiж до 120°, полиць рекомендується покривати солом'яними матами з накинутою зверху бавовняною тканиною. Інакше дошки сильно нагрiються i ступати по них буде неможливо. У лазнi не повинне бути нiяких металевих предметiв — рекомендується застосовувати вiдполiрованi дерев'янi зграї. Пiдлога звичайно застеляють дерев'яними ґратами. Постачання примiщення для миття гарячою водою здiйснюється рiзним шляхом. Звичайно воду нагрiвають у казанi, розташованому в окремому примiщеннi, щоб там, де миються, не скапливался пара. Інакше в лазнi буде вологе повiтря. Готування гарячої води можливо i за допомогою змiйовика. Пiчь-кам'янка — одна з основних частин устаткування лазнi. Важливi не тiльки її конструкцiя, розмiри, але i розташування. Звичайно пекти розмiщають у кутi. При цьому стiна, до якої вона примикає, викладається з цегли на висоту печi. Іншi стiни робляться дерев'яними. Розмiщення печi в кутi дозволяє максимально використовувати примiщення. Це доцiльно й у тому випадку, коли пекти опалюється зовнi, обiгрiваючи. i iншi примiщення. Топки печей, що знаходяться в парильної, повиннi бути легкодоступнi. Люк для пари влаштовується таким чином, щоб гаряча пара поступово заповнювала все примiщення. В останнi роки стали широко застосовувати електричнi камiни. З їхньою допомогою температура в лазнi краще регулюється. Споруджується сауна у видi бревенчатого зрубу. Вiн установлюється на фундамент. Пiдлога роблять з дерева. Колоди можна замiнити брусом. Внутрiшню частину поверхнi стiн оббивають дошками. Стики зашпаровують ущiльнювальними матерiалами. Дерев'яну стелю утеплюють шаром дерев'яної трiски. Дах покривається залiзом. Для внутрiшнього обшивання застосовують м'якi породи дерев (осика, ялина, сосна). Бiля пiчей-кам'янок повиннi розташовуватися неспаленi конструкцiї. Вiдмiтними рисами сауни є висока температура i низька вологiсть. У росiйськiй парнiй лазнi температура в парильному вiддiленнi коливається мiж 45 i 60 , а вiдносна вологiсть доходить до 80—100%. У саунi температура значно вище — 70—110°, а iнодi i до 120—140°, але зате вологiсть всього 20%. От чому така висока температура в нiй переноситься порiвняно легко i небезпеку перегрiвання органiзму незрiвнянно менше. Лазнева процедура впливає на органiзм людини багатогранно. Тепло, вода, пара, рiзка змiна температури, масаж, навiть найпростiший, — усi цi фактори, об'єднавши, створюють цiлий комплекс подразникiв, на якi органiзм вiдповiдає вiдповiдними реакцiями. Шкiра Першої приймає на себе вплив усiх цих факторiв, звичайно, шкiра. Шкiра — захисниця нашого органiзму. Крiм того, вона вмiє дихати i цим допомагає легенею. Вона виводить з органiзму шлаки i цим полегшує роботу бруньок. З її допомогою органiзм сприймає величезна кiлькiсть роздратувань, що надходять ззовнi. Існує кiлька видiв шкiрної чутливостi — вона по-рiзному вiдгукується на тепло, холод, дотик, тиск i т. д. У лазнi шкiра випробує самi рiзнi впливи: жар, змiну температур, змочування водою, похлестування вiником, розтирання мочалкою. Вона червонiє, наливаючи кров'ю, передає iмпульси в нервовий центр, регулює температуру тiла, видiляючи через пори пiт, проводить в органiзм кориснi речовини, а виводить шкiдливi. А потрудившись у славу нашого органiзму, сама здобуває еластичнiсть, пружнiсть, здоровий колiр. Пiд дiєю жару в парильнi вона звiльняється вiд злущюючихся клiток, стає гладкою. Лазнева процедура особливо корисна для вiдходу за шкiрою пiсля рiзкого зниження ваги i пiсля вагiтностi. Пiд впливом гарячого повiтря, похлестувания вiником пори в шкiрi розширюються, потiм пiд впливом холодної води рiзко звужуються — вiдбувається ефективна гiмнастика шкiри i судин. І млява, утомлена захисниця нашого органiзму розправляється, здобуває тонус, молодiє. Серцево-судинна система Отже, коли ми виявляємося в парильнi, шкiра першої приймає на себе сильне роздратування — лазневий жар. Вона посилає сигнали в нервовий центр, що керує перерозподiлом кровi в органiзмi. «Крани кровоносної системи» (так назвав И. М. Сєченов артериоли — дрiбнi судини) регулюють струм кровi таким чином, що вона доливає до м'язiв, до шкiри: розширюються капiляри, кров спрямовується з центра на периферiю. Цим полегшується робота лiвого передсердя i лiвого желудочка, просування кровi по артерiях. Усуваються застiйнi явища у великому i малому колах кровообiгу. Прискорюються обмiннi процеси в клiтках. тепла. І чим сухiше повiтря в парильнi, тим швидше це вiдбувається. Отже, пiд дiєю лазневого жару вiдбувається значна активiзацiя процесiв кровообiгу. Серце скорочується частiше, прискорюється кровотiк. Змiнюється i кров'яний тиск. На хворих з порушеннями кров'яного тиску парильня, як правило, дiє регулюючим образом. У людей зi зниженим тиском воно помiтно пiдвищується. Особливо кориснi в таких випадках контрастнi процедури. Як правило, добре переносять лазню люди, що страждають гiпертонiєю в початковiй стадiї. Однак треба враховувати, що висока вологiсть у парних лазнях створює додаткове навантаження на серцевосудинну систему. Потовiддiлення при високiй вологостi утрудняється, процеси терморегуляцiї здiйснюються на превелику силу. Органiзм справляється з перегрiвом у парильнi приблизно так само, як з навантаженнями при виконаннi фiзичної чи роботи вправ. В усiх цих випадках спрацьовує той самий механiзм: капiляри розширюються, i кров спрямовується з центра на периферiю — до м'язiв, до шкiри. При вiдвiдуваннi парильнi, по деяким даним учених, хвилинний объем серця зростає приблизно на 150%. При фiзичнiй роботi серце навантажується ще сильнiше (при важких фiзичних навантаженнях — на 400—600%). Максимальна частота пульсу в парнiй у середньому складає 125 ударiв у хвилину. Вона швидко знижується при виходi з парильнi. На повышение частоти пульсу впливають рiзнi фактори — температура, вологiсть повiтря, положення тiла. Однак максимальне навантаження на серцево-судинну систему робить контрастний вплив холоду (занурення пiсля вiдвiдування парної в холодну воду, снiг). Тому людям з порушеннями в системi кровообiгу варто остерiгатися рiзкого охолодження. ознаки їхньої появи (будь-яке неприємне вiдчуття в областi серця — бiль, почуття тиску, стиснення, печiння за грудиною, раптовi рiзкi серцебиття, завмирання серця й iн.), вам необхiдно залишити лазню i проконсультуватися в лiкаря про доцiльнiсть цiєї процедури. Нервова система Млiсть, спокiй, комфорт, легкiсть у всiм тiлi — так описують звичайно аматори попаритися свої вiдчуття пiсля лазнi. І це пояснюють ученi. Приплив кровi до шкiри i м'язiв приводить до зниження кровотока в мозку. Емоцiйна активнiсть зменшується, iнодi навiть спостерiгається психiчна загальмованiсть. Але цi змiни не слiд вважати негативними, адже ослаблення психiчної напруги супроводжується м'язовим розслабленням, i органiзм одержує можливiсть вiдновлюватися. Згадаємо вже згадувана розповiдь Шукшина «Алекса Бесконвойний». Герой цiєї розповiдi дорожив колись усiм тим щиросердечною рiвновагою, що вiдчував у лазнi i пiсля її. І нiякi негативнi емоцiї (його гудили всi односiльчани) не могли для нього затьмарити насолоду лазнею. Тут вiн вiдчував деяке здiймання духу. Це вiдчуття, звичайно, дуже суб'єктивно. Однак безперечно, що в лазнi органiзм, одержуючи струс, як би обновляється. Лазнева процедура полiпшує функцiональну здатнiсть центральної нервової системи, пiдсилює її регуляцiю. Приємне вiдчуття зiгрiвання тканин, ослаблення їхньої напруги, зменшення хворiй (якщо вони вiдчувалися) у м'язах, суглобах. турбот. А фiзiологiчний вплив лазнi на нервову систему, позитивнi емоцiї дають пiсля її вiдвiдування можливiсть легше поставитися до рiзних неприємностей, якщо вони були зайво драматизованнi утомленим мозком. Однак буває i так, що лазня робить на нервову систему не заспокiйливе, а збудливе дiя. Це вiдбувається в тому випадку, якщо порушена методика лазневої процедури. Несприятливi реакцiї можуть виникнути, якщо органiзм не пiдготовлений до сприйняття високої температури, якщо перебування в парильнi затяглося, якщо масаж виявився хворобливим, якщо змiна температур була зайво рiзанням... У парильника, особливо початкiвця, може з'явитися вiдчуття занепокоєння, навiть страху, дратiвливiсть. А пiсля лазневої процедури — загальна слабiсть, втрата апетиту, сну. Щоб уникнути подiбних неприємних вiдчуттiв, варто уважнiше прислухатися до власного органiзму, не намагатися насильно нав'язувати йому незвичний режим. Дуже важлива тут поступовiсть, пiдготовленiсть до сприйняття лазневих навантажень, знання методики лазневої процедури. І звичайно, неприпустимi такi порушення лазневого режиму, як прийом алкоголю, палiння. Деякi гурмани не можуть вiдмовитися пiсля лазнi вiд приємної трапези. Але варто пам'ятати, що нi до, нi пiсля лазнi нi в якому разi не варто переїдати. Органи подиху Подих — сукупнiсть постiйно протiкають в органiзмi фiзiологiчних процесiв, у результатi яких вiн поглинає з навколишнього середовища кисень i видiляє вуглекислий газ i воду. Подих забезпечує газообмiн, що є необхiдною ланкою обмiну речовин — основної властивостi всього живих. Вплив лазнi на функцiї дихальних органiв значно i позитивно. Із самого приходу в лазню найбiльш iнтенсивному роздратуванню теплом пiддаються слизуватi оболонки дихальних шляхiв. При вдиханнi гарячого повiтря виникає температурне роздратування, що насамперед торкається слизуватих оболонок у верхнiй частинi i над альвеолами, особливо найбiльше високо лежачi дихальнi шляхи. Вiдбувається пiдвищення влагообмiну. У цей час легенi працюють, як своєрiдний кондицiонер, прохолоджуючи вдихуване гаряче повiтря за рахунок випару вологи з поверхнi альвеол. Це — один зi шляхiв тепловiддачi. М'язи Вивчаючи вплив лазнi на органiзм, медики прийшли до висновку, що гаряче повiтря, вода й особливо похлестування вiником, будучи активними подразниками, сприяють поверненню максимальної працездатностi стомленим м'язам. Ефект лазнi особливо пiдсилюється, якщо до цього перелiку впливiв на м'язи додати масаж, що проводиться пiсля вiдвiдування парильнi. Однак i тут необхiдна мiра й умiння пристосуватися до лазневої процедури. При надмiрно тривалому перебуваннi в парильнi ефект виявляється зворотним. Спостерiгається зниження м'язової сили, поява утоми, зменшення працездатностi. Те ж небажаний вплив робить на м'язи i лазня з високою вологiстю. Багато рокiв працюючи зi збiрними командами СРСР i розумiючи, як важливо для спортсменiв зняти м'язове стомлення, максимально пiдвищити силу м'язiв, я спробував вибрати для членiв збiрної оптимальний режим вiдновлення. Його можна запропонувати усiм, хто випробує великi фiзичнi навантаження. У даному випадку слiд вiддати перевагу лазнi сухого жару типу сауни з вологiстю 12—20%, температурою в парильнi — 90—120°. Скористатися нею треба не вiдкладаючи, через 10—12 хвилин пiсля тренування (важкої фiзичної роботи). У парильню заходити два рази: спочатку на 4 хвилини, потiм на 5. Перерва мiж заходами — 8—10 хвилин. Положення тiла неодмiнно повинне бути горизонтальним. Можу повiдомити, що сила м'язiв кистi в спортсменiв пiсля такої процедури зростала на 1200 грамiв. Якщо температура в саунi перевищувала 120° (а спортсмени — народ загартований, люблять високу температуру i легко її переносять), сила м'язiв не пiдвищувалася. При температурi 50—60°, а вологостi 80—90% сила м'язiв знижувалася. Тепло особливо сприяє розслабленню м'язiв, завдяки чому знiмаються болi i симптоми стомлення. Пiдвищується еластичнiсть, гнучкiсть. Саме тому спортсмени, артисти балету, цирку неодмiнно включають парну лазню в режим пiдготовки. Обмiн речовин Лазня активно впливає на газообмiн, мiнеральний i бiлковий обмiни, збiльшуючи видiлення з органiзму сечовини, молочної кислоти. Усе це позитивно позначається на функцiї внутрiшнiх органiв i життєдiяльностi органiзму. Як вiдомо, при фiзичному навантаженнi в м'язах утвориться молочна кислота, що створює вiдчуття утоми. Установлено, що лазня прискорює висновок з органiзму молочної кислоти. Тому нетривала лазнева процедура сприяє бiльш ощадливому виконанню чергового навантаження. Вiдбувається мобiлiзацiя захисно-пристосувальних механiзмiв органiзму, що ведуть до нормалiзацiї функцiй. Усе це дозволяє застосовувати лазню як могутнє вiдбудовне, профiлактичне, що гартує, оздоровлюючий засiб. Аматори попаритися судять про обмiн речовин у парильнi в першу чергу по потовiддiленню, по утратi ваги. Потовiддiлення — фiзiологiчний процес. Випар води з поверхнi шкiри, як уже говорилося, виконує важливу роль, рятуючи тiло вiд перегрiву. Чим вище температура повiтря, чим вiн сухiше, тим бiльше органiзм вiддає зайвого тепла, щоб пiдтримати постiйну температуру тiла, тим бiльше видiляється поту. Саме з потiм з органiзму виводяться продукти розпаду. Зв'язково-суглобної апарат в лазнi. Ефективним методом при лiкуваннi деформуючих артритiв є сполучення лазневого жару з масажем i похлестуванням вiником. Тепло i похлестуваня вiником сприяють розсасуванню набрякiв, патологiчних вiдкладень у суглобах. Викликуване теплом, похлестуванням вiником, контрастним душем перерозподiл кровi i лiмфи в органiзмi сприяє припливу до суглобiв кисню i живильних речовин, що пiдсилює в них вiдбудовнi процеси. У вiдбудовному лiкуваннi травм i захворювань опорно-рухового апарата лазня є неодмiнним компонентом. Пристосовнiсть до погодних умов Медики вже давно звернули увагу, що погода i здоров'я — поняття тiсно зв'язанi. У прохолоднi, вiтрянi днi ми застуджуємося, жарке сонце загрожує нам тепловими ударами. Мало того. Тепер уже доведене, що змiна сонячної активностi, вологостi та iншi стрибки в погодних умовах дуже ускладнюють серцевосудиннi, дихальнi й iншi захворювання. Якi ж механiзми цiєї дiї? Було встановлено, що при змiнi вологостi i температури мiняється i змiст кисню в навколишнiм середовищi. Так, наприклад, з пiдвищенням температури i вологостi кiлькiсть кисню зменшується i навпаки. От чому в такий час погано себе почувають хворi, вони особливо чуттєвi до недостачi кисню. Їхнiй органiзм не встигає пристосуватися до настiльки рiзкої змiни. Хворим, що важко переносили погоднi змiни, були данi рекомендацiї з застосування бань (природно, пiсля iндивiдуального дозволу лiкаря) 1—2 рази в тиждень. Пiсля закiнчення 6—8 мiсяцiв 80% опитаних вiдповiли, що почувають себе краще, а деякi i зовсiм перестали реагувати на змiни погоди. Лазня допомогла їм переносити капризи погоди, аклiматизуватися. легень, а також ослабленим перенесеними захворюваннями. Звичайно ж, не можна паритися вагiтним жiнкам i дiтям. Лазня є цiлющим засобом, але, як i будь-який iнший фiзичний вплив на органiзм людини, у мiру. Не зловживайте перегрiвом. При входi в парну не поспiшаєте вiдразу на верхнiх полиць. Побудьте спочатку якийсь час унизу. Не партеся натще i вiдразу пiсля їжi. • Стопка спиртного, навiть найменша, перед парною не тiльки протипоказана, вона може бути небезпечна. Не курiть пiсля парної. Лазня особливо корисна, якщо ви користаєтеся нею регулярно, бажано раз у тиждень. Приступаючи до лазневих процедур, порадьтеся з лiкарем. Це не тiльки бажано, але просто необхiдно, особливо у випадку яких-небудь вiдхилень вiд чи норми пiсля перенесеного захворювання. Статистика затверджує, що одна з iстотних причин, що укорочує життя людини, — недостатня загартованiсть органiзму. А лазня вiдмiнно загартовує. У народному прислiв'ї не випадково говориться, що сiм потiв i одна недуга iде з тiла пiсля росiйської парильнi. Список лiтератури: 1. Шицкова А. П., Новиков Ю. В. "Ключi до здоров'я". – М.: "Знання", 1984. – 96стор. 2. Макаров В. А. "Фiзiологiя загартовування". – М.: "Знання", 1984. – 96стор. 3. Бiрюков А. А. "Запрошуємо попаритися". – 2-i видання. – М.: "Фiзкультура i спорт", 1987. – 64стор.