Засоби навчання Використання комп ютерної технiки у навчаннi
Засоби навчання. Використання комп'ютерної технiки у навчаннi
Успiшнiсть процесу навчання, ефективнiсть використання в ньому розглянутих методiв навчання значною мiрою залежать вiд матерiальних передумов.
Засоби навчання — допомiжнi матерiальнi засоби школи з їх специфiчними дидактичними функцiями.
Слово вчителя — найiстотнiший засiб навчання. За допомогою слова вчитель органiзовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умiнь i навичок. Викладаючи новий матерiал, вiн спонукає учнiв до роздумiв над ним.
Пiдручник як важливий засiб навчання слугує учневi для вiдновлення в пам'ятi, повторення та закрiплення знань, здобутих на уроцi, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матерiалу.
якi повiдомляє вчитель (картини, карти, таблицi та iнший наочний матерiал); третi — є прямими об'єктами вивчення, дослiдження (машини, прилади, хiмiчнi речовини, предмети живої природи); четвертi — «посередники» мiж школярем i природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останнiх неможливе або утруднене (препарати, моделi, колекцiї, гербарiї тощо); п'ятi використовують переважно для озброєння учнiв умiннями та навичками — навчальними i виробничими (прилади, iнструменти та iн.); шостi — символiчнi (знаковi) засоби (iсторичнi та географiчнi карти, графiки, дiаграми тощо).
Спецiальнi технiчнi засоби навчання (ТЗН) — необхiдний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична технiка (кiно-, дiапроектори, телевiзори, вiдеомаг-нiтофони, електрофони), аудiовiзуальнi засоби; екраннi посiбники статичної проекцiї (дiафiльми, дiапозитиви, транспаранти, дидактичнi матерiали для епiпроекцiї), окремi посiбники динамiчної проекцiї (кiнофiльми, кiнофрагмен-ти та iн.), фонопосiбники (грам- i магнiтофоннi записи), вiдеозаписи, радiо- i телевiзiйнi передачi.
Комплексне використання аудiовiзуальних засобiв навчання на уроках повинно враховувати пiзнавальнi закономiрностi навчальної дiяльностi учнiв, їх пiдготовленiсть до сприймання i засвоєння навчального змiсту за допомогою цих засобiв; забезпечувати органiчне поєднання їх з розповiддю вчителя, iншими засобами навчання.
Необхiдно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливостi використання рiзних методичних прийомiв: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементiв комплексу чи комплексу загалом, бесiда за їх змiстом; пояснення (бесiда) за змiстом аудiовiзуальних засобiв; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментiв або кадрiв, що чергується з розповiддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).
У процесi пiдготовки до проведення уроку з використанням ТЗН слiд: детально проаналiзувати змiст i мету уроку, змiст i логiку вивчення навчального матерiалу; визначити обсяг i особливостi знань, якi повиннi засвоїти учнi (уявлення, факти, закони, гiпотези), необхiднiсть демонстрування предмета, явища або їх зображення; вiдiбрати i проаналiзувати аудiовiзуальнi та iншi дидактичнi засоби, встановити їх вiдповiднiсть змiстовi та метi уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посiбникiв, так i комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пiзнавальному досвiдi здiйснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи i прийоми забезпечення активної пiзнавальної дiяльностi учнiв, мiцного засвоєння ними знань, набуття умiнь i навичок.
Учителi часто вдаються до поєднання аудiовiзуальних засобiв: статичних екранних i звукових посiбникiв; динамiчних i статичних екранних; динамiчних екранних i звукових; динамiчних i статичних, екранних, звукових.
Ефективному використанню засобiв навчання сприяє кабiнетна система навчання, що передбачає проведення занять з усiх предметiв у навчальних кабiнетах, обладнаних посiбниками, лiтературою, дидактичними матерiалами, технiчними засобами, а також позаурочних занять. Така система сприяє швидкому «проникненню» учнiв у предмет, що вивчається на уроцi; створює кращi можливостi для використання наочностi, ТЗН та умови для цiкавої органiзацiї позаурочної роботи з предмета i позакласної виховної роботи з учнями. Щоправда, вона створює i певнi проблеми, пов'язанi з труднощами у складаннi розкладу занять, пiдтриманнi санiтарного стану в класi; зайвi пересування в коридорах.
Комп'ютеру належить чiльне мiсце серед сучасних технiчних засобiв навчання. Перелiк професiй, пов'язаних з використанням комп'ютерiв, дедалi ширшає. Тому вмiти працювати з ними повинен кожний, i школа не може стояти осторонь цiєї справи. Узагальнивши сучаснi уявлення про можливостi комп'ютеризацiї в царинi освiти, можна виявити такi чотири напрями використання комп'ютерiв: 1) комп'ютер як об'єкт вивчення; 2) комп'ютер як засiб навчання; 3) комп'ютер як складова частина системи управлiння народною освiтою; 4) комп'ютер як елемент методики наукових дослiджень.
Враховуючи потребу в пiдготовцi учнiв до життя та дiяльностi в умовах комп'ютеризацiї виробничих i управлiнських процесiв, школа має забезпечити їх комп'ютерну готовнiсть, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерiв, їх роллю в розвитку суспiльства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми i алгоритмiчну мову, умiння будувати алгоритми для вирiшення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на однiй iз мов програмування.
комп'ютера в процесi навчання сприяє також пiдвищенню iнтересу й загальної мотивацiї навчання завдяки новим формам роботи i причетностi до прiоритетного напряму науково-технiчного прогресу; активiзацiї навчання завдяки використанню привабливих i швидкозмiнних форм подання iнформацiї, змаганню учнiв з машиною та самих iз собою, прагненню отримати вищу оцiнку; iндивiдуалiзацiї навчання — кожен працює в режимi, який його задовольняє; розширенню iнформацiйного i тестового «репертуарiв», доступу учнiв до «банкiв iнформацiї», можливостi оперативно отримувати необхiднi данi в достатньому обсязi; об'єктивностi перевiрки й оцiнювання знань, умiнь i навичок учнiв.
Водночас педагоги повиннi враховувати й негативнi моменти. Передусiм робота з комп'ютером швидко стомлює учнiв, може погано впливати на зiр або навiть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатностi учнiв чiтко й образно висловлювати свої думки, iстотно обмежує можливостi усного мовлення, формуючи логiку мислення на шкоду збагаченню емоцiйної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичнi нахили людини, загострюється iндивiдуалiзм, розширюється конкурентнiсть, сповiльнюється виховання колективiзму, взаємодопомоги. Здебiльшого iнтерес до програми з обмеженою iнформативнiстю швидко згасає. Оскiльки дiалог з машиною синтаксично збiднений, учень нерiдко почувається «дурнiшим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стiйкого негативiзму до машини.
Загалом спiлкування з комп'ютером сприяє розвитковi iнтелектуального, духовного та морального потенцiалу учнiв, виховує умiння планувати й рацiонально будувати трудовi операцiї, точно визначати цiлi дiяльностi, формує акуратнiсть, точнiсть i обов'язковiсть.
Вибiр методiв навчання
Методи навчання в школi вiдповiдають освiтнiй i виховнiй метi, змiстовi освiти. Вони ставлять перед кожним учителем завдання виховувати людей всебiчно розвинених, якi б мали широку освiту й свiдомо використовували свої знання i здiбностi на користь держави, суспiльства. Особливої уваги заслуговують методи, що потребують вiд учнiв свiдомого пiдходу, активностi, самостiйностi й творчостi у навчально-пiзнавальнiй дiяльностi. Таким чином, методи навчання у своїй сукупностi залежать вiд загальної мети освiти та виховання в сучаснiй школi.
повинен поступово, систематично навчати учнiв, подавати їм навчальний матерiал доступно, наочно, науково, дбати, щоб учнi виявляли самостiйнiсть та активнiсть i свiдомо засвоювали його.
Вибiр методу значною мiрою залежить вiд навчальної дисциплiни. Окремi методи успiшно використовують у процесi вивчення всiх навчальних дисциплiн (наприклад, пояснення, бесiда, робота з книгою), iншi — лише певної групи предметiв (наприклад, лабораторнi заняття проводять переважно з фiзики, хiмiї, бiологiї).
У кожному конкретному випадку вчитель вирiшує, який метод найефективнiший на уроцi. При цьому слiд зважати на певнi чинники.
дослiду; на уроцi закрiплення набутих знань i застосування їх на практицi доцiльним є метод вправ. Таким чином, мета уроку, завдання, якi вирiшуватимуться на ньому, вiдiграють вирiшальну роль у виборi методу навчання.
можна здiйснити, вдавшись до iндивiдуального, ущiльненого чи фронтального опитування, а для вивчення нового матерiалу потрiбнi зовсiм iншi методи.
Вибiр методу залежить i вiд вiкових особливостей дiтей. Наприклад, шкiльну лекцiю не можна читати в молодших i середнiх класах, самостiйну роботу з книгою практикують лише тодi, коли в учнiв сформовано навички такої роботи. Значною мiрою вибiр методу навчання зумовлений навчально-матерiальною базою школи. Добре обладнанi навчальнi кабiнети, наочнi посiбники дають змогу не лише використовувати методи iлюстрування, демонстрування, проведення лабораторних, практичних та дослiдних робiт, а й поєднувати цi наочнi й практичнi методи зi словесними.
На вибiр методу навчання впливає й географiчне розташування школи. Так, мiськi школи мають кращi можливостi для використання у навчальному процесi промислових об'єктiв, музеїв, театрiв, а в сiльських школах легше органiзувати спостереження за природою, сiльськогосподарським виробництвом, дослiдницьку роботу.
Обираючи метод навчання, вчитель має враховувати необхiднiсть змiни видiв дiяльностi учнiв на уроцi, щоб пiдтримувати їх увагу, зацiкавленiсть. Адже одноманiтнiсть набридає, учням стає нецiкаво, вони починають нудьгувати, що знижує ефективнiсть процесу навчання.
Методи навчання залежать i вiд часу, вiдведеного на проведення уроку. Слiд добирати методи, якi дають змогу досягти навчальної мети якомога меншими затратами часу.
На вибiр методу навчання впливає й особистiсть педагога. Однi вчителi добре розповiдають, другi вдало органiзовують дискусiю, третi здатнi перетворити урок на гру. Однак це не означає, що вчитель повинен використовувати лише тi методи, якi йому найкраще вдаються. Педагогiчна майстернiсть полягає в досконалому володiннi всiєю їх сукупнiстю.
Важлива умова пiдвищення ефективностi методiв навчання — їх дiалогiчнiсть, тобто включення до будь-якого методу дiалогу мiж педагогом i учнями. Дiалогiчнiсть активiзує й сприяє розвитковi всiх особистiсних функцiй, забезпечує процес засвоєння знань та iн.
методiв навчання можуть забезпечити високий рiвень знань учнiв i виховати в них потребу в систематичнiй, свiдомiй, творчiй навчальнiй працi.
Народна педагогiка про методи навчання:
Коня керують уздами, а людину — словами.
Як з очей, так i з думки.
Бiльше дiла — менше слiв.
Не навчишся плавати, поки у вуха Види не набереш.
|
