Контрольна робота з логістики

Контрольна робота з логiстики ПЛАН Вступ 2. Концепцiя та функцiї логiстики. · Концепцiя логiстики · Висновки Вступ "логiстика" має багатовiкову iсторiю. Грецьке за походженням слово "логiстика" е у всiх основних європейських мовах, але використовується у рiзних (переважно у двох) значеннях. В Стародавнiй Грецiї воно означало мистецтво мiркування, виконання розрахункiв. Спецiальних державних контролерiв називали логiстами, i в IV ст. до н. е. у Стародавнiй Грецiї їх було десять. За немає нiяких пiдстав вважати, що поняття логiстики походить вiд грецького слова "логiка" чи прикметника "логiчний". У Римськiй iмперiї це слово означало правила розподiлу продуктiв. У сучасних європейських мовах слово "логiстика" загалом використовується в двох значеннях: 1) математична логiка; 2) технiка i технологiя транспортно-складських робiт у вiйськовiй i цивiльнiй сферах. У деяких мовах (iспанськiй, iталiйськiй, англiйськiй) це слово вживається тiльки в другому значеннi. Так, в найновiшому виданнi Американської енциклопедiї логiстика визначається як "управление перемещением и материально-техническим обеспечением вооруженных сил. Наряду с тактикой, стратегией й разведкой логистика является одним из четырех важнейших злементов военной науки... Термином "логистика" может также обозначаться снабженческо-сбьiтовая деятельность гражданских предприятий". Як умовнi синонiми до термiна "логiстика" в рiзнi перiоди використовувались такi термiни, як "управлiння матерiалами", "тотальний розподiл", "рохрематика", "фiзичний розподiл". З початку 90-х рр. термiн "логiстика" став використовуватися не тiльки, в спецiальнiй лiтературi, але i в засобах масової iнформацiї для означення нового напряму в науцi - теорiї i практики управлiння матерiальним i вiдповiдним iнформацiйним потоком, тобто у всьому комплексi питань, пов'язаних з процесами обiгу сировини, матерiалiв, готової продукцiї, їх доставкою вiд постачальника до заводу-виробника i вiд заводу-виробника до кiнцевого споживача вiдповiдно до вимог та iнтересiв останнього. За оцiнками багатьох експертiв, загострення конкуренцiї на свiтових ринках диктує необхiднiсть впровадження логiстики в практичну дiяльнiсть пiдприємств як одного з найважливiших факторiв конкурентностi компанiй. Основний в недалекому минулому фактор масштабностi виробництва себе вичерпує, i це показує японський досвiд, коли дрiбносерiйне виробництво також може бути досить ефективним. Настав час, коли стратегiя розвитку багатьох провiдних фiрм будується не на високих, а на "помiрних" темпах економiчного зростання, оскiльки стало очевидним, що неоптимальнi витрати компенсувати темпами росту не вдасться. Актуальнiсть впровадження логiстики пiдтверджується наведеними даними: витрати у сферi МТЗ становлять 20-30% валового внутрiшнього продукту розвинутих країн; 95-98% часу перебування матерiалiв на пiдприємствi припадає на виконання вантажних i транспортно-складських робiт, а один вiдсоток скорочення витрат на виконання логiстичних функцiй еквiвалентний 10% приросту обсягу збуту; логiстичнi витрати в США в 1989 р. досягли 11,1% вартостi валового нацiонального продукту. Викладене аргументує нагальну необхiднiсть розбудови теорiї та практики логiстики. 1. Дефiнiцiя логiстики Логiстика як нова, вiдокремлена i всеохоплююча теорiя пiдприємницької дiяльностi почала використовуватися на пiдприємствах з початку 80-х рокiв. Власне, поглиблення спецiалiзацiї сформувало систему пiдвищених вимог пiдприємств до своїх партнерiв iз виробництва. І це знайшло своє вiдображення у створеному з метою виявлення i вирiшення проблем, що виникають або можуть виникнути в майбутньому у виробництвi чи бiзнесi, найбiльш узагальненому, всеохоплюючому поняттi "логiстика". Формування загального визначення (дефiнiцiї) поняття "логiстика" вiдбувалося (цiлком закономiрно) у взаємозв'язку з теоретичними проблемами, що виникали, з часом iнтегруючись у системоохоплюючий механiзм. Історично так склалося, що логiстика була вперше широко задiяна у вiйськовiй галузi з метою комплексного забезпечення воюючих сторiн, гарантiй їх боротьби та готовностi до дiї. Доки цi проблеми спiльно не реалiзуються i мають лише репрезентативний характер, завдання заготiвлi та забезпечення є досить проблематичними. Але у випадку їх iнтеграцiї тi самi завдання вирiшуються строгiше географiчне, в часi, за кiлькiстю та асортиментом. Тому цей загальний пiдхiд мати у вiдповiдному мiсцi, у вiдповiдний час вiдповiдний матерiал вiдповiдної якостi та асортименту, i це, можливо, вiдповiдає мiнiмальним витратам в заготiвельнiй, виробничiй та дистрибуцiйнiй сферах, i становить основу визначення термiна "логiстика". як механiзм досягнення компромiсу (узгодження) мiж виконанням зобов'язань i необхiдними для цього витратами, тобто i споживач задоволений рiвнем виконання його замовлень, i витрати виробника (надавача послуг) є для нього бажаними. Слiд враховувати, що як i в постачаннi чи збутi, у сферу дослiдження логiстики потрапляють диспозицiйнi, торговi, транспортнi процеси, процеси складування та пакування, виробничого планування та управлiння тощо. Ось наводиться декiлька визначень вiдомих теоретикiв з логiстики. Одне з них: мiсiєю логiстики може бути визначений розвиток логiстичної системи, який приводить до можливо найнижчих витрат на логiстичному об'єктi. Інше: логiстика є процесом планування, контролю та управлiння формуванням матерiального потоку, його складуванням та iнтегрованою iнформацiєю вiд мiсця виготовлення до мiсця споживання з метою пристосування до потреб споживача. Сам же автор пропонує таке визначення: логiстика комплексно охоплює планування i управлiння потоком матерiалiв, складових частин i виробiв та необхiдним iнформацiйним потоком включно з метою прискорення загального потоку i мiнiмiзацiї загальних витрат для здiйснення процесу постачання, виробництва та збуту продукцiї. логiстичних товариств. Так, голова правлiння Нiмецького федерального об'єднання з логiстики вважає, що це - основна функцiя управлiння i контролю матерiалопотокiв як всерединi фiрми, так i поза нею. Англiйська нацiональна рада з управлiння розподiлом трактує логiстику як об'єднання двох або бiльше видiв дiяльностi з метою планування, впровадження i спостереження за рiвнем сировинного потоку, запасами незавершеного виробництва i кiнцевою продукцiєю на шляху вiд її виробництва до споживання. Американська рада з управлiння логiстикою вважає, що логiстика - це процес планування, реалiзацiї i управлiння ефективним економiчним рухом i зберiганням сировинних матерiалiв, незавершеного виробництва, готової продукцiї та пов'язаної з усiм цим iнформацiї з пункту надходження у пункт споживання з метою забезпечення вiдповiдностi вимогам споживача. За основу також береться термiнологiчне трактування логiстики, а саме: "Логистика - наука о планировании, контроле й управлений транспортированием, складированием й др. материальными й нематериальными операциями, совершаемыми в процессе доведення сырья й материалов до производственного предприятия, внутризаводской переработки сырья, материалов й полуфабрикатов, доведення готовой продукции до потребителя в соответствии с интересами й требованиями последнего, а также передачи, хранении, обработки соответствующей информации." Зважаючи на досягнення останнiх рокiв в європейськiй iндустрiї щодо впровадження якiсно нових пiдприємницьких фiлософiй i концепцiй, здебiльшого японського походження, враховуючи результати дослiджень, викладенi автором в, переконуємося в тому, що рiзноманiтнiсть визначень логiстики пояснюється швидше формою (багатством нацiональних мов), а не змiстом. Разом з тим дефiнiцiя логiстики закономiрно вимагає збагачення визначення логiстики, оскiльки в цьому поняттi на практицi iнтегрується все бiльше нових сфер та функцiональних галузей (технологiчна пiдготовка виробництва, обробка вiдходiв та утилiзацiя, розробка товарiв, науково-дослiдна та конструкторська робота тощо). Не останнiм доказом цього можна вважати створення вiдповiдних логiстичних центрiв. Враховуючи викладене, пропонуємо таке загальне визначення: логiстика - це наука про оптимальне управлiння матерiальними, iнформацiйними та фiнансовими потоками в економiчних адаптивних системах iз синергiчними зв'язками."заземлене" до певної системи, вiдповiдно обмеженої, хоч i вiдкритої, але здатної адаптуватися до порушень в зовнiшньому середовищi; по-друге, на основi теорiї логiстики чи без неї функцiонально це завжди управлiння в його функцiях планування, керування, контролю тощо; по-третє, ґрунтується на ефектi синергiчного зв'язку. Суть його полягає в тому, що система з синергiчними зв'язками (а в економiцi вона для того i створюється штучно) забезпечує прирiст загального ефекту кооперованих дiй елементiв системи до величини бiльшої, нiж сума ефектiв тих самих елементiв, що дiють незалежно. 2. Концепцiї та функцiї логiстики 1. Розгляд руху матерiальних ресурсiв вiд первинного джерела до кiнцевого споживача в якостi єдиного матерiального потоку, що передбачає виконання таких процесiв, як транспортування, завантаження, розвантаження, перемiщення, складування i зберiгання матерiалiв. 2. Впровадження органiзацiйно-управлiнських механiзмiв координацiї дiй спецiалiстiв рiзних служб, що беруть участь в управлiннi матерiальним потоком. Результат залежить вiд того, наскiльки успiшно вдається зв'язати в систему здiйснення комплексу заходiв щодо рацiоналiзацiї тари, унiфiкування вантажних одиниць, удосконалення складування, оптимiзацiї розмiру замовлень i рiвня запасiв, вибору найвигiднiших маршрутiв перемiщення матерiалiв тощо. Пiд матерiальним потоком розумiють сукупнiсть сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, якi надходять вiд постачальникiв у виглядi предметiв працi до виробничих пiдроздiлiв i, перетворюючись там на готовi продукти працi, через канали розподiлу надходять до споживачiв. Циркуляцiя матерiальних ресурсiв охоплює перемiщення їх на склад пiдприємства, в цехи транспортування продукцiї незавершеного виробництва в межах цеху, мiж цехами i, нарештi, перемiщення товарiв завершеного виробництва за межi пiдприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально рiзнорiдних, а за змiстом єдиних процесiв як цiлiсного комплексу має важливе значення. впливають на iншi, а намагання знизити окремi витрати без урахування iнших можуть зумовити зростання сукупних витрат. Недостатньо оперативнi дiї служб постачання можуть негативно позначитись на функцiонуваннi виробничо-диспетчерського вiддiлу, спричинити перебої в його роботi, а отже, дезорганiзувати дiяльнiсть служби збуту. Оптимiзацiя функцiонування виробничих пiдроздiлiв може призвести до перевантаження складiв одними видами продукцiї та нестачi iнших. Зниження витрат на транспортування за рахунок зменшення швидкостi та надiйностi постачання або вiдмови вiд спецiального коштовного пакування, може дорого коштувати для пiдприємства i, зокрема, спричинити зростання витрат на зберiгання запасiв. Чим бiльший розмiр партiї деталей, котрi запускаються у виробництво, тим меншi витрати на переналагодження устаткування, проте витрати на зберiгання продукцiї незавершеного виробництва збiльшуються. І навпаки, iз зменшенням розмiру партiї витрати на зберiгання знижуються, а на переналагодження устаткування — зростають. Вiд розмiщення виробничих потужностей, складiв, пунктiв технiчного контролю залежать транспортнi витрати. постачальника до споживача розумiли лише супроводжувальну iнформацiю. У мiру розвитку й поширення логiстичних систем на пiдприємствах i фiрмах дедалi бiльшою вiдчувалась потреба в розвитку та впровадженнi в практику логiстичних iнформацiйних систем, котрi б давали змогу органiчно поєднати в єдине цiле всi ло-гiстичнi субсистеми. успiшне керiвництво виробничими процесами через використання адекватної iнформацiйної технiки, методiв та форм iнформацiйного забезпечення логiсти -чної системи в цiлому. Новi завдання, що ставляться перед органiзаторами та керiвниками виробництв щодо впровадження логiстичних принципiв, вимагають вiд них створення такої iнформацiйної iнфраструктури, яка б давала змогу збирати, органiзовувати i передавати iнформацiю вiдповiдно до встановлених завдань. Успiшний процес функцiонування виробництва неможливий без iдентифiкацiї, стандартизацiї джерел iнформацiї, її обробки та передачi, тобто без створення комп'ютерної мережi виробництва. Про можливостi такої мережi свiдчать досягнення комунiкацiйних мереж захiдноєвропейських фiлiалiв IBM. Наприклад, усi виробничi пiдроздiли фiрми IBM в Нiмеччинi об'єднанi для iнформацiйного забезпечення через комп'ютерну мережу, що є основою комунiкацiйної системи PROFS (Professional Offise). Ця система дає змогу кожному, хто пiдключився до неї, зв'язатися з будь-яким пiдроздiлом фiрми. Сьогоднi в цю систему об'єднанi бiльш нiж 26 з 30 тис. робiтникiв нiмецького фiлiалу IBM. Виробнича мережа поряд iз системою PR OFS створює iнфраструктуру для всього iнформацiйного потоку фiрми. Крiм того, ця мережа є iнтегральною основою для iншої перспективної мережi, що об'єднує понад 300 тис. працiвникiв IBM у Захiднiй Європi. Інформацiйне забезпечення логiстики потребує i вiдповiдного програмного її забезпечення, завдяки якому вся логiстична система, починаючи з субсистем, працювала б як єдине цiле. Головним при цьому є об'єднання усiх пiдроздiлiв через створену iнфраструктуру (комунiкацiйну та iнформацiйну системи). Це дасть змогу кожному суб'єктовi загального виробничого процесу зв'язатися з будь-яким його iншим суб'єктом. Комунiкацiйна система має охоплювати усiх постачальникiв i замовникiв даного пiдприємства. Інформацiйна логiстика дає новi можливостi для органiзацiї необхiдної iнформацiї вiдповiдно до принципiв, розроблених логiстикою, в чiтку систему, основна функцiя якої - одержання, обробка та передача iнформацiї згiдно з поставленими перед цiєю системою завданнями. На думку авторитетних спецiалiстiв деяких захiдних компанiй, iнформацiйна iнфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так i в усiй фiрмi на базi сучасних швидкодiючих ЕОМ, вiдповiдного програмного забезпечення, перетворює iнформацiю з допомiжного (обслуговуючого) чинника на самостiйну виробничу силу, яка може, на вiдмiну вiд iнших чинникiв, постiйно та за короткий час пiдвищувати продуктивнiсть працi й мiнiмiзувати витрати виробництва. Проте, незважаючи на вже доведену на практицi ефективнiсть застосування iнформацiйної логiстики, вона є лише одним з елементiв загальної логiстичної системи, i успiшне її функцiонування можливе лише в разi переходу всього виробництва на логiстичнi принципи. У свою чергу, комплексний логiстичний пiдхiд у сферi закупiвель, транспортування, складування, виробництва, збуту та розподiлу абсолютно неможливий без iнформацiйної системи. Основними положеннями комерцiйної логiстики є: 1. Реалiзацiя принципу системного пiдходу, тобто оптимiзацiя матерiального потоку у межах як пiдприємства, так i його пiдроздiлiв. Однак максимальний ефект можливий тiльки при оптимi-зацiї або сукупного матерiального потоку вiд первинного джерела сировини до кiнцевого споживача, або окремих значних його дiлянок. При цьому всi ланки матерiального ланцюга, тобто всi елементи макро- та мiкрологiстичних систем повиннi працювати як єдиний злагоджений механiзм. 2. Вiдмова вiд випуску унiверсального технологiчного та пiдйомно-транспортного обладнання, використання обладнання, яке б вiдповiдало конкретним умовам. Оптимiзацiя потокiв за рахунок використання обладнання, що вiдповiдає конкретним умовам роботи, можлива лише у разi випуску i масового використання широкої номенклатури рiзних засобiв виробництва. Тобто застосування логiстичного пiдходу до управлiння матерiальними потоками можливе лише за високого рiвня науково-технiчного розвитку. 3. Гуманiзацiя технологiчних процесiв, забезпечення сучасних умов працi. Одним з елементiв логiстичних систем є кадри, тобто персонал, який вiдповiдально виконує свої функцiї. Логiстичний пiдхiд змiцнює суспiльне значення дiяльностi у сферi управлiння матерiальними потоками, створює об'єктивнi передумови для залучення в галузь кадрiв з бiльш високим потенцiалом працi. При цьому адекватно мають вдосконалюватись умови працi. 4. Облiк логiстичних витрат протягом усього логiстичного ланцюга. Одним з основних завдань логiстики є мiнiмiзацiя витрат на доведення матерiального потоку вiд первинного джерела до кiнцевого споживача. Вирiшення цього завдання можливе лише за умов, коли система облiку витрат виробництва та обiгу дає змогу виокремити витрати на логiстику. Отже, виникає важливий критерiй вiдбору оптимального варiанта логiстичної системи — мiнiмум сукупних витрат протягом усього логiстичного ланцюга. до засобу пiдвищення конкурентоспроможностi. Коли на ринку є кiлька постачальникiв однакового товару однiєї якостi, переваги матиме той з них, котрий в процесi постачання зможе забезпечити вищий рiвень сервiсу. характеристик матерiальних потокiв, що проходять через логiстичнi системи. В цих умовах спроможнiсть логiстичних систем адаптуватись до змiн зовнiшнього оточення є важливим чинником стiйкого становища на ринку. Кiнцева мета дiяльностi в галузi логiстики виражається «шiстьома правилами логiстики»: 1) вантаж (потрiбний товар); 2) якiсть (необхiдної якостi); 3) кiлькiсть (в необхiднiй кiлькостi); 4) час (доставка в належний час); 5) мiсце (в потрiбне мiсце); 6) витрати (з мiнiмальними витратами). Зрозумiло, що мета логiстичної дiяльностi досягається тодi, коли цi б правил виконуються, тобто коли потрiбний товар необхiдної якостi в належнiй кiлькостi i в потрiбний час доставлений у потрiбне мiсце з мiнiмальними витратами. Концепцiя комерцiйної логiстики передбачає такi її напрями: формування господарських зв'язкiв; визначення потреби в об'ємах i напрямах перевезень продукцiї; визначення послiдовностi проходження продукцiї через пункти складування; оперативне регулювання поставок та перевезень; формування i управлiння залишками товарiв; розвиток складського господарства; Викладене вище показує значнi переваги логiстичної концепцiї управлiння перед традицiйною (табл. 1). Таблиця 1 та логiстичноi концепцiй управ­лiння Ознаки логiстичної системи Низький рiвень виробничої iнтеграцiї Високий рiвень виробничої iнтегра­цiї Прагнення до максимальної продук­тивностi Забезпечення гнучкостi Оптимiзацiя функцiй виробництва Оптимiзацiя матерiального потоку Висока пропускна спроможнiсть Залишки матерiалiв для забезпечення виробництва Подовжений годинний цикл диспо­зицiї Дуже скорочений цикл диспозицiї, добовi та годиннi промiжки Високий рiвень готовностi вироблю­ваної продукцiї Низький або середнiй рiвень готов­ностi продукцiї до кiнцевого споживання Виробництво орiєнтоване на замов­лення з боку клiєнтiв, тобто на по­пит оперативних процесiв (наприклад, транспортування i зберiгання вантажiв). У зв'язку з цим розрiзняють загальнi та пiдпорядкованi їм локальнi завдання логiстики. Для виконання загального завдання необхiдно забезпечити з найменшими витратами максимальну пристосованiсть фiрм до мiнливої ринкової ситуацiї, збiльшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним iз загальних завдань ло­гiстики є створення ефективної iнтегрованої системи регулю­вання матерiальних та iнформацiйних потокiв i контролю за ними, що забезпечувало б високу якiсть постачання продук­цiї. З цим завданням тiсно пов'язанi такi проблеми, як забез­печення взаємної вiдповiдностi матерiальних та iнформацiй­них потокiв, контроль матерiального потоку та передача да­них до єдиного центру, визначення стратегiї i технологiї фi­зичного перемiщення товарiв, розробка способiв управлiння операцiями їх руху, встановлення форм стандартизацiї напiв­фабрикатiв та пакування, визначення обсягу виробництва, Транспортування i складування, розбiжностей мiж бажаними та можливими закупiвлями i виробництвами. Прикладом локального завдання логiстики є Оптимiзацiя ви­робничих запасiв та максимальне скорочення часу зберiгання i транспортування вантажiв. Недостатнiй зв'язок концепцiї логiс­тики з активною ринковою стратегiєю часто призводить до того, що сама по собi закупiвля сировини, напiвфабрикатiв, комплек­туючих стає мотивом для початку випуску тiєї чи iншої продук­цiї без належного попиту на неї. Однак у нинiшнiй ринковiй ситуацiї такий пiдхiд до випуску продукцiї може призвести до комерцiйного провалу. Орiєнтацiя на мiнiмiзацiю витрат, безпе­речно, необхiдна, але за оптимального рiвня поєднання витрат i рентабельностi основного та оборотного капiталу, задiяного в межах ринкової стратегiї. Цiлями сучасної логiстики є: 1) надходження всiх матерiалiв у вiдповiдних кiлькостях, якостi й асортиментi до мiсця споживання; 2) змiни запасiв матерiалiв у вiдповiдь на iнформацiю про можливостi їх швидкого придбання; 4) зменшення оптимального розмiру партiї постачання та обробки до одиницi; 5) якiсне виконання усiх замовлень у мiнiмальнi строки. Досягнення сукупностi поставлених цiлей - це iдеал, до якого слiд прагнути. І чим вищий виробничий та iнфраструктурний потенцiал, тим легше досягти цього iдеалу. Успiшнiй реалi­зацiї даної концепцiї логiстики окремими фiрмами сприяє ство­рення ними системи оперативної доставки вантажiв. У Нiмеч­чинi, наприклад, замовлення на матерiали та вироби вiдповiд­ного асортименту виконують протягом 24 год. Замовлення, в яких враховуються iндивiдуальнi потреби замовника, виконую­ться за 14 днiв. ВИСНОВКИ Вiдносно новий для економiки термiн "логiстика" має багатовiкову iсторiю. У загальному розумiннi економiчна система - складна динамiчна система, що частково або повнiстю охоплює процеси виробництва, обмiну, розподiлу, споживання матерiальних благ. Входом у неї є матерiально-речовi потоки природних, виробничих та трудових ресурсiв, виходом - матерiально-речовi потоки предметiв споживання, iнвестицiйних товарiв, оборонної та експортної продукцiї, наданi послуги. Специфiчнi особливостi економiчних систем дозволяють розглядати їх i як складну iнформацiйну систему, i як кiбернетичну систему, тобто систему з управлiнням, i як адаптивну систему - останнє є вельми iстотним з погляду логiстичних систем. Здатнiсть системи до адаптацiї може виражатися в здатностi самоорганiзовуватися. Однi з них вiдповiдно до змiн у зовнiшньому середовищi змiнюють спосiб функцiонування системи, iншi - змiнюють структуру, органiзацiю, систему управлiння, межi тощо. Розповсюдження логiстики як теоретичної концепцiї i практичного керiвного iнструменту вiдбулося дуже швидко. І це вимагає дослiдження того, якого стану досягла логiстика в науковому трактуваннi, загальному розумiннi i практичному застосуваннi. Водночас не викликає сумнiву, що логiстика є господарським мисленням, керiвною концепцiєю, яка характеризується розглядом загальної пiдприємницької оцiнки i при послiдовному органiзацiйному перемiщеннi - компетентнiстю всiх пов'язаних з цим перемiщень товарiв. (наприклад, транспортування i зберiгання вантажiв). У зв'язку з цим розрiзняють загальнi та пiдпорядкованi їм локальнi завдання логiстики . Одним iз загальних завдань ло­гiстики є створення ефективної iнтегрованої системи регулю­вання матерiальних та iнформацiйних потокiв i контролю за ними, що забезпечувало б високу якiсть постачання продук­цiї. Цiлями сучасної логiстики є: 1) надходження всiх матерiалiв у вiдповiдних кiлькостях, якостi й асортиментi до мiсця споживання; 2) змiни запасiв матерiалiв у вiдповiдь на iнформацiю про можливостi їх швидкого придбання; 4) зменшення оптимального розмiру партiї постачання та обробки до одиницi; СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 1. Гаджинский А. М. 2. Дегтяренко В. Н. Основы логистики и маркетинга. -Ростов-на-Дону, 1992. 3. Залманова М. Е. Закупочная и распределительная логи­стика: Учеб. пособие. - Саратов : СПИ, 1992. 4. Залманова М. Е. Сбытовая логистика: Учеб. пособие по курсу «Логистика». - Саратов : Саратовский государст­венный технический университет, 1993. 5. 6. Управление материальными ресурсами: очерк по коммерческой логистике. — Л. : Изд-во Ленингр. фин. -экон. ин-та, 1991. 7. Райнхард Юнеманн. Материальные потоки и логистика. — Берлин : Изд-во Шкринчер, 1989. 8. Логистика: Терминологический словарь. — М. : Экономика, 1995.