Застосування фiтнес технологiї для пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв
ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
УДК: 796. 012. 1:615. 8 "465. 13/19"
Застосування фiтнес-технологiї для пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв
24. 00. 02 – фiзична культура, фiзичне виховання рiзних груп населення
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фiзичного виховання i спорту
ЛЬВІВ – 2008
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть.
Науковi дослiдження (Круцевич Т. Ю., 2000; Безверхня Г. В., 2004; Мосiйчук Л. В., 2004; Ведмеденко Б., 2005; Салмана Х. Р., 2006) свiдчать, що в пiдлiтковому вiцi спостерiгається значне зниження рухової активностi на фонi падiння зацiкавленостi до урокiв фiзичної культури в школi та негативного ставлення до фiзичної культури взагалi.
Для пiдвищення ефективностi впливу фiзичного виховання на розвиток органiзму школярiв, оптимiзацiї їхньої рухової активностi вченi шукають новi пiдходи до складання фiзкультурно-оздоровчих програм (Безпутчик В. Г., 1999; Москаленко Н., 2005; Корж Н. Л., Черненко О.Є., Гордєйченко О. А., 2006; Воропаєв Д. С., 2007; Пугач Н., Леськiв Л., 2007); опрацьовують питання оптимiзацiї дозування фiзичних навантажень з урахуванням типологiчних, психофiзiологiчних i соцiальних особливостей учнiв (Вiльчковський Е. С., 1991; Єдинак Г., 2002; Колесень А., 2002; Долинний Ю., 2003; Хозяiнова Д. А., 2004; Маланюк Т. В., 2006; Пильненький В. В., 2006); визначають результативнi форми органiзацiї дiяльностi школярiв та методичнi прийоми i засоби, що активiзують iнтерес учнiв до урокiв фiзичної культури (Сiмон Н. М., 2000; Вiндюк А. В., 2002; Сiтовський А., 2005; Дрозд І., 2006; Кожевникова Л., 2006; Лисяк В. М., 2006).
Аналiз сучасних пiдходiв до програмування та змiсту фiзкультурно-оздоровчих занять з пiдлiтками показав необхiднiсть їх подальшого вдосконалення.
Незважаючи на численнi дослiдження вiтчизняних i зарубiжних авторiв (Круцевич Т. Ю., 2000; Мельничук М., 2001; Андрєєва О. В., 2002; Лукьяненко А. Г., 2002; Белоножка Г., 2003; Петрина Л., 2006; Шевцiв У., 2006; Глоба Г., 2007), актуальною є проблема пошуку ефективних шляхiв пiдвищення рухової активностi пiдлiткiв та полiпшення їхньої фiзичної пiдготовленостi за рахунок впровадження сучасних фiзкультурно-оздоровчих технологiй, якi б сприяли розвитку позитивної мотивацiї до занять фiзичною культурою, формували основи самостiйної оздоровчої дiяльностi як у системi шкiльної освiти так i у вiльний вiд навчання час.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Наукову роботу виконано вiдповiдно до Зведеного плану науково-дослiдної роботи у сферi фiзичної культури i спорту на 2006-2010 рр. за темою 3. 2. 2 „Теоретико-методичнi засади формування системи оздоровчого фiтнесу” (номер державної реєстрацiї 0106U010787).
Роль автора у виконаннi цiєї теми полягала у розробцi та експериментальнiй перевiрцi фiтнес-технологiї для пiдвищення рухової активностi й фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв.
Об’єкт дослiдження
-
- вплив фiтнес-технологiї на пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв.
розробити фiтнес-технологiю для пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв та експериментально перевiрити ефективнiсть її застосування.
Вiдповiдно до предмета i мети дослiдження вирiшували такi
4. Експериментально перевiрити ефективнiсть застосування фiтнес-технологiї для пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв.
Для вирiшення поставлених завдань були використанi такi методи дослiдження: рухової активностi, методи математичної статистики.
Наукова новизна отриманих результатiв:
– уперше розроблено фiтнес-технологiю для пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв на основi комплексного застосування сучасних напрямкiв i засобiв оздоровчого фiтнесу з урахуванням статевих особливостей, мотивацiйних прiоритетiв, фiзичної пiдготовленостi учнiв;
– уперше доведено, що застосування засобiв i напрямкiв оздоровчого фiтнесу дозволяє отримати бiльш виражений позитивний ефект в оптимiзацiї рухової активностi та пiдвищеннi фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв, нiж заняття за чинною програмою фiзичного виховання;
– доповнено вiдомостi про статевовiкову структуру мотивiв та iнтересiв пiдлiткiв до фiзичної культуришляхом проведення монiторингу рухових уподобань;
– доповнено данi про рiвень добової рухової активностi пiдлiткiв окремих регiонiв України.
результатiв дослiдження:
– упроваджено фiтнес-технологiю, що спрямована на пiдвищення рухової активностi та полiпшення фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв, у практику роботи шкiл мiста Суми (ССШ № 25, акт № 162 вiд 13. 11. 07; гiмназiя № 1, акт № 108 вiд 14. 11. 07), мiста Донецьк (СШ № 61, акт № 10/01 – 1803 вiд 14. 11. 07), ЗОШ № 14 (мiста Полтави, акт № 305, вiд 11. 12. 07) та спортивного клубу «Флеш» мiста Суми (акт № 24 вiд 15. 10. 07), що проводять фiзкультурно-оздоровчi заняття з пiдлiтками 13-15 рокiв;
– опублiковано навчально-методичний посiбник «Пiдвищення рухової активностi пiдлiткiв з використанням занять фiтнесом оздоровчого спрямування» для фахiвцiв галузi фiзичної культури, тренерiв та iнструкторiв з оздоровчого фiтнесу, а також для студентiв навчальних закладiв спецiальностi «Фiзична культура»;
– основнi результати та висновки дослiджень використанi у навчальному процесi студентiв спецiальностi «Фiзична культура» Сумського державного педагогiчного унiверситету iм. А. С. Макаренка пiд час вивчення навчальної дисциплiни «Теорiя та методика фiзичного виховання»;
– доповнено новими вiдомостями навчальну дисциплiну «Теорiя та методика оздоровчої фiзичної культури та масового спорту» Нацiонального унiверситету фiзичного виховання i спорту України;
– практичнi розробки використанi для слухачiв факультету сумiжних та додаткових професiй Донецького нацiонального унiверситету для розширення та вдосконалення навчального матерiалу з курсу «Сучаснi спортивно-оздоровчi технологiї» (акт № 6-13. 24-54 вiд 9. 11. 07).
полягає в аналiзi актуальностi та стану вивченостi проблеми, формулюваннi мети, завдань, виборi методiв дослiдження,
здiйснювалася шляхом публiкацiй науково-методичних праць i виступiв на мiжнародних та всеукраїнських конференцiях: X, ХI Мiжнароднi науковi конференцiї „Молода спортивна наука України” (Львiв, 2006, 2007), ІІ Мiжнародна наукова конференцiя „Актуальнi проблеми фiзичного виховання i спорту” (Харкiв, 2006), VІІ Мiжнародна студентська науково-практична конференцiя „Сучаснi проблеми фiзичного виховання i спорту школярiв i студентiв України” (Суми, 2007).
Структура та обсяг дисертацiї.
Дисертацiя викладена на 233 сторiнках i складається зi вступу, п’яти роздiлiв, висновкiв, додаткiв та списку використаних джерел.
Результати власних дослiджень проiлюстрованi у 49 таблицях, 19 рисунками i додатками. У роботi використано 230 лiтературних джерел, у т. ч. 22 iноземних.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступi
обґрунтовано актуальнiсть теми, визначено об’єкт, предмет, мету i завдання дослiдження; показано зв'язок дослiдження з науковими програмами, планами i темами; визначено наукову новизну одержаних результатiв та їхнє практичне значення; подано загальнi вiдомостi про публiкацiї з проблеми дисертацiйного дослiдження; висвiтлено особистий внесок здобувача, вказано сферу апробацiї результатiв.
«Сучаснi фiзкультурно-оздоровчi технологiї у системi фiзичного виховання пiдлiткiв»
мiстить теоретичний аналiз сучасних фiзкультурно-оздоровчих технологiй та визначення перспектив їх застосування у практицi фiзичного виховання пiдлiткiв. На пiдставi аналiзу було встановлено необхiднiсть розробки сучасної фiтнес-технологiї, що враховувала б мотивацiйнi прiоритети, статевi особливостi, диференцiацiю у нормуваннi фiзичного навантаження, альтернативний пiдхiд у виборi засобiв та методiв оздоровчої фiзичної культури i сприяла б пiдвищенню рухової активностi та полiпшенню фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв.
У другому роздiлi «Методи та органiзацiя дослiджень»
розкрито особливостi органiзацiї дослiджень та їхню методологiю. Використано такi методи дослiджень: аналiз та узагальнення науково-методичної лiтератури; анкетування; вивчення добової рухової активностi (фремiнгемська методика); педагогiчнi методи дослiдження включали констатуючий та формуючий експеримент, де здiйснювалося тестування рухових якостей з використанням Державних тестiв i нормативiв оцiнки фiзичної пiдготовленостi населення України та системи тестiв ЕВРОФІТ; психологiчнi методи дослiдження; методи математичної статистики.
На другому етапi (вересень 2005 – травень 2006 р.) здiйснювали монiторинг рухових уподобань пiдлiткiв, порiвняльний аналiз їхнiх спортивних iнтересiв. У дослiдженнях брали участь пiдлiтки 12-13 рокiв загальноосвiтнiх шкiл м. Шостка (n = 269), м. Бiлопiлля (n = 314), м. Полтава (n = 382) та м. Суми (n = 382). Всього взяло участь в анкетуваннi 1458 пiдлiткiв. Також на другому етапi вивчали рiвень добової рухової активностi пiдлiткiв на базi загальноосвiтнiх шкiл м. Суми, м. Полтава та м. Бiлопiлля (всього 600 учнiв).
На третьому етапi дослiджень (травень – серпень 2006 р.) ми розробляли фiтнес-технологiю для пiдвищення рухової активностi пiдлiткiв на основi їхнiх рухових уподобань i проводили констатуючий експеримент. Вiн дозволив визначити мiсця для проведення базового експерименту i сформувати контрольнi та експериментальнi групи. Експериментальнi групи були сформованi на базi спортивного клубу „Флеш” мiста Суми (група дiвчат – Е1
, n = 43; хлопцiв – Е2
, n = 41) та на базi загальноосвiтньої школи № 25 мiста Суми (група дiвчат – Е3
, n = 42; хлопцiв – Е4
, n = 40). Контрольнi групи були сформованi на базi загальноосвiтньої школи № 14 мiста Полтави (група дiвчат К1
, n = 40; хлопцiв К2
, n = 43) i займалися за чинною програмою. Загальна кiлькiсть пiдлiткiв, що взяли участь у формуючому експериментi, становила 249 осiб.
Четвертий етап (вересень 2006 рiк – листопад 2007 рiк) передбачав проведення педагогiчного експерименту для оцiнки ефективностi фiтнес-технологiї. Дослiджували рiвень рухової активностi на початку навчального року, пiсля семестру та в кiнцi навчального року. Тестування рiвня фiзичної пiдготовленостi здiйснювалося двiчi: на початку та в кiнцi навчального року. Пiд час експерименту також оцiнювали самоусвiдомлення власного тiлесного досвiду пiдлiткiв. На цьому ж етапi ми здiйснювали обробку та аналiз отриманих результатiв, формували висновки, впроваджували результати у практику, оформляли дисертацiйну роботу.
викладено структуру мотивiв та iнтересiв пiдлiткiв стосовно фiзичної культури та спорту, а також чинники i стимули, що сприяють мотивацiї пiдлiткiв до фiзичного самовдосконалення. Встановлено, що бiльшiсть (61%) школярiв свiдомо ставляться до фiзичної культури як засобу пiдвищення рухової активностi i визначають оздоровчу спрямованiсть як прiоритетну; 46% учнiв пiдлiткового вiку не вiдчувають стiйкого iнтересу до урокiв фiзичної культури в школi, що призводить як до нерегулярного їх вiдвiдування та зниження мотивацiї до спортивних i фiзкультурно-оздоровчих занять у позаурочний час.
Визначено, що серед хлопцiв найпопулярнiшими видами рухової активностi є: спортивнi iгри, одноборства та заняття в тренажерному залi, серед дiвчат – аеробiка, одноборства та спортивнi iгри. До числа прiоритетних видiв рухової активностi пiдлiткiв не увiйшли види спорту (окрiм спортивних iгор), якi складають основу курсу фiзичної культури в школi. Тобто навчальний процес iз фiзичного виховання в школi не сповна вiдповiдає iнтересам пiдлiткiв.
Нашi дослiдження рiвня рухової активностi пiдлiткiв центральних та пiвнiчних регiонiв України показали, що iндекс добової рухової активностi дiвчат дорiвнював 31,23 +
0,62 бала, натомiсть у хлопцiв вiн був вищий i становив 32,65 +
0,66 бала; спецiально органiзована рухова активнiсть, яка включає рiзнi форми занять фiзичними вправами, обмежувалася 35 хвилинами на добу в основної маси школярiв. За дослiдженнями А. Г. Хрипкової (1990), А. Г. Сухарєва (1998), Т. Ю. Круцевич (2000), обсяг цiлеспрямованих занять фiзичними вправами, повинен складати 12-15 годин на тиждень. Таким чином, рiвень рухової активностi дослiджуваних пiдлiткiв становив 30% гiгiєнiчної норми.
На основi аналiзу науково-методичної лiтератури, проведеного монiторингу рухових уподобань пiдлiткiв та особистого досвiду роботи в сферi оздоровчої фiзичної культури ми розробили фiтнес-технологiю. Понятiйний апарат нашого дослiдження базується на публiкацiях М. М. Булатової, Ю. А. Усачева (2003). Фiзкультурно-оздоровча технологiя поєднує процес використання засобiв фiзичного виховання в оздоровчих цiлях i наукову дисциплiну, що розробляє та вдосконалює основи методики побудови фiзкультурно-оздоровчого процесу. Практичним утiленням фiзкультурно-оздоровчих технологiй у фiзичному вихованнi є рiзнi фiтнес-програми.
компонентiв, що передбачає процес гармонiйного розвитку фiзичних якостей, використання напрямкiв та засобiв оздоровчої фiзичної культури, контроль i самоконтроль за фiзичними навантаженнями.
Теоретичний блок розробленої технологiї нами було забезпечував пiдлiткам засвоєння цiнностей фiзичної культури, формування прагнення до здорового способу життя, отримання необхiдних знань для самостiйних занять фiзичною культурою. Згiдно з цiєї фiтнес-технологiєю були розробленi фiтнес-програми та змiст занять, якi складалися з трьох загальноприйнятих частин: пiдготовчої, основної та заключної. Кожна з них подiлялася на блоки: пiдготовча - на iнформацiйний та розминочний, основна - на аеробний та варiативний, заключна мiстила вiдновлювальний блок. Така структуризацiя занять дала можливiсть комплексно використовувати рiзноманiтнi види фiтнесу у процесi фiзкультурно-оздоровчих занять з пiдлiтками та застосовувати диференцiйований пiдхiд вiдповiдно до цiльової спрямованостi занять, фiзичної пiдготовленостi, статевих вiдмiнностей у формуваннi мотивацiйних прiоритетiв.
Заняття за авторськими фiтнес-програмами були складовою частиною третього уроку фiзичної культури, позаурочних та позашкiльних заходiв. Реалiзацiя змiсту фiтнес-програм передбачала заняття обсягом три години на тиждень та реалiзовувалася трьома етапами, що вiдповiдали перiодам (пiдготовчий, основний та пiдтримувальний), рекомендованим у попереднiх дослiдженнях. (Круцевич Т. Ю., 2003). Перехiд до нового етапу супроводжувався змiною тривалостi та кiлькостi занять на тиждень, обсягу навантаження, iнтенсивностi, послiдовностi виконання вправ, спрямованостi взаємодiї.
Четвертий роздiл «Експериментальна перевiрка розробленої фiтнес-технологiї у процесi фiзичного виховання пiдлiткiв».
Пiд впливом занять за авторською фiтнес-технологiю вiдзначено пiдвищення показникiв добової рухової активностi у всiх експериментальних групах. Індекс рухової активностi в групi Е1
дiвчат становив 36,29 +
0,49 бала. У групi Е3
дiвчат цей показник був вищий i становив 36,94 +
0,49 бала. Водночас у групi К1
дiвчат вiн становив 33,75 +
0,84 бала. Прирiст iндексу добової рухової активностi порiвняно з початком експерименту в групi Е1
становив 9,82%, у групi Е3
– 12,42%, у групi К1
- лише 2,38%.
Позитивну динамiку iндексу рухової активностi вiдмiчено в групi Е4
хлопцiв: у результатi вiн становить 39,14 +
0,55 бала, а у групi Е2
iндекс рухової активностi зафiксовано на рiвнi 38,05 +
0,67 бала. Натомiсть iндекс рухової активностi у групi К2
хлопцiв виявився 33,21 +
1,02 бала. Таким чином, прирiст iндексу рухової активностi у групi Е4
становив 15%, у Е22
лише 2,0%.
Пiд впливом занять за розробленою фiтнес-технологiєю вiдбулися статистично вiрогiднi позитивнi змiни у ставленнi пiдлiткiв до власного тiлесного потенцiалу. Збiльшилась кiлькiсть пiдлiткiв, якi бiльш позитивно сприймають власне «Я», виявляють упевненiсть у досягненнi мети, готовнiсть до подолання невдач за рахунок власних можливостей та самоактивностi. Наведенi результати експерименту свiдчать про доцiльнiсть упровадження фiтнес-технологiї у фiзичне виховання пiдлiткiв в урочнiй, позаурочнiй та позашкiльнiй формах органiзацiї занять.
Запропонованi фiтнес-програми позитивно вплинули на фiзичну пiдготовленiсть пiдлiткiв (табл. 1, 2). У ходi аналiзу матерiалiв дослiдження статистично вiрогiдною порiвняно з контрольними групами виявилася рiзниця у показниках фiзичної пiдготовленостi експериментальних груп хлопцiв i дiвчат (p < 0,05-0,001).
Пiсля проведення експерименту показники фiзичної пiдготовленостi хлопцiв за Державними тестами та нормативами оцiнки фiзичної пiдготовленостi у групi Е24
– вiд 6 до 38%, натомiсть у групi К2
покращення показникiв становило вiд 0,5 до 13% i навiть було зафiксовано тенденцiю до погiршення показникiв у тестi «бiг на 1500 м».
Позитивна динамiка показникiв фiзичної пiдготовленостi спостерiгалася в експериментальних групах дiвчат: в групi Е1
зростання показникiв становило 4 - 44%, у групi Е3
– 7 - 34%, водночас у групi К1
У пiдлiткiв 13-15 рокiв ЕГ впродовж навчального року вiдбулися статистично достовiрнi (р < 0,05 – 0,001) змiни порiвняно з КГ за всiма тестами системи ЕВРОФІТ. Заняття за авторськими фiтнес-програми сприяли покращенню показникiв загальної фiзичної пiдготовленостi в групi Е2
на 25,0%, в групi Е4
на 35,5%, що вiдповiдає високому рiвню фiзичної пiдготовленостi за перцентильними шкалами, окрiм тестiв «PWC-170» та «Фламiнго», де показники вiдповiдають середньому рiвню. Натомiсть у групi К2
У дiвчат-пiдлiткiв експериментальних груп рiвень фiзичної пiдготовленостi за системою тестiв ЕВРОФІТ покращився в групi Е1
на 12,8%, у групi Е3
- на 14,5% та з середнього рiвня пiдвищився до вищого за середнiй, натомiсть у групi К1
вiн полiпшився лише на 1,6%.
Результати експерименту свiдчать, що рухова активнiсть та фiзична пiдготовленiсть пiдлiткiв за бiльшiстю показникiв статистично вiрогiдно пiдвищилися в усiх експериментальних групах, але застосування авторських фiтнес-програм у формi 3-го уроку фiзичної культури та секцiйних занять на базi школи дає найбiльш виражений позитивний ефект.
Таким чином, фiтнес-технологiя, впроваджена у фiзичне виховання пiдлiткiв, сприяла пiдвищенню рухової активностi, фiзичної пiдготовленостi та позитивно вплинула на рiвень самоусвiдомлення власного тiлесного потенцiалу пiдлiткiв.
У п’ятому роздiлi
пiдтверджують
думки науковцiв (Андрєєва О. В., 2002; Митчик О. П., 2002) про низький рiвень фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв вiдповiдно до державних тестiв; про те, що за наявностi ознак недостатньої рухової активностi у пiдлiткiв найперше вiдбуваються негативнi змiни таких фiзичних якостей як сила, швидкiсть та витривалiсть (Сухарєва А. Г. 1991); про доцiльнiсть застосування помiрних навантажень у комплексному пiдходi до виховання у пiдлiткiв фiзичних здiбностей, що перебувають у перiодi посиленого бiологiчного розвитку (Матвєєв Л. П., 1991; Волков Л. В., 2002)
доповнюють
iншi дослiдження, у яких iдеться про вiкову структуру мотивiв та iнтересiв пiдлiткiв до фiзичної культури (Круцевич Т. Ю., 2000; Лисяк В. М., 2006; Салмана Х. Р, 2006); про недостатнiй рiвень рухової активностi пiдлiткiв дослiджених регiонiв (Андрєєва О. В., 2002; Безверхня Г. В., 2004); дослiдження рiвня фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв за тестами ЕВРОФІТ методом перцентильного аналiзу (Галайдюк М. А., 2000; Митчик О. П., 2002, Круцевич Т. Ю., 2003).
Новими
результати є те, що: вперше розроблено фiтнес-технологiю для пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi на основi комплексного застосування сучасних напрямкiв i засобiв оздоровчого фiтнесу з урахуванням статевих особливостей, мотивацiйних прiоритетiв та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв. Особливiстю цiєї технологiї є можливiсть її застосування в урочнiй (як 3-го уроку фiзичної культури в школi), позакласнiй (секцiйнi заняття на базi школи) та позашкiльнiй формах проведення занять. Технологiя передбачає принцип елективностi у виборi засобiв фiзичного виховання пiдлiткiв, а також дає можливiсть ефективно варiювати засоби й органiзовувати заняття фiтнесом не тiльки з дiвчатами, а й з хлопцями-пiдлiтками.
ВИСНОВКИ
1. Теоретичний аналiз проблеми пошуку сучасних та ефективних засобiв пiдвищення рухової активностi i фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв показав:
– нинiшнiх пiдходiв до програмування фiзкультурно-оздоровчих занять з пiдлiтками недостатньо, що викликає необхiднiсть урiзноманiтнення засобiв фiзичного виховання пiдлiткiв;
– практично вiдсутнi науково-методичнi розробки, якi б дозволяли комплексно використовувати сучаснi види рухової активностi, наприклад заняття фiтнесом, у процесi фiзкультурно-оздоровчих занять з пiдлiтками залежно вiд вiкових особливостей, фiзичної пiдготовленостi, статевих вiдмiнностей у формуваннi мотивацiйних прiоритетiв, якi сприяли б розвитку позитивної мотивацiї до занять фiзичною культурою, формували основи самостiйної оздоровчої дiяльностi та формували прагнення до здорового способу життя;
– актуальним є оновлення змiсту програми фiзичного виховання школярiв шляхом уведення видiв рухової активностi, що вiдповiдають їхнiм iнтересам.
2. Результати констатуючого експерименту свiдчать:
– рiвень рухової активностi пiдлiткiв окремих мiст центральних та пiвнiчних регiонiв України є низьким i становить близько 30% гiгiєнiчної норми; для хлопцiв, порiвняно з дiвчатами, характерний на 6% вищий рiвень рухової активностi;
iгри;
що вiдповiдають засобам i напрямкам оздоровчого фiтнесу;
– особливостi ставлення пiдлiткiв до процесу фiзичного виховання в школi свiдчать про необхiднiсть удосконалення його змiсту у напрямку адекватностi їхнiм вiково-статевим потребам, мотивам та iнтересам, що сприятиме пiдвищенню мотивацiї до занять в урочнiй, позакласнiй та позашкiльнiй формах.
3. Вивчення науково-методичної лiтератури та мотивацiйних прiоритетiв пiдлiткiв дозволило сформувати концепцiю фiтнес-технологiї для пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв, сутнiсть якої полягає в органiчному поєднаннi сучасних напрямкiв i засобiв оздоровчого фiтнесу та теоретичних знань з його застосування. розминочний, основна – на аеробний та варiативний, заключна мiстила вiдновлювальний блок. Пiдбiр засобiв та напрямкiв оздоровчого фiтнесу здiйснювали залежно вiд цiльової спрямованостi занять, статевих особливостей, фiзичної пiдготовленостi та мотивацiйних прiоритетiв пiдлiткiв.
4. Згiдно з авторською фiтнес-технологiю були розробленi фiтнес-програми третього уроку фiзичної культури в школi та секцiйних занять з фiзичного виховання пiдлiткiв. Програми розробленi на один навчальний рiк та структурованi трьома етапами реалiзацiї, що вiдповiдають перiодам оздоровчого тренування: пiдготовчий (тривалiсть – 4 тижнi, iнтенсивнiсть – 40-50% МПК); основний (тривалiсть – 11 тижнiв, iнтенсивнiсть в межах вiд 50% до 75% МПК), та пiдтримувальний (тривалiсть 17 тижнiв, iнтенсивнiсть - 75-85% МПК).
5. Застосування фiтнес-технологiї за короткий термiн (один навчальний рiк) дозволило пiдвищити обсяг рухової активностi пiдлiткiв та досягти значних зрушень у ставленнi пiдлiткiв до власного тiлесного потенцiалу.
– Прирiст iндексу рухової активностi у дiвчат-пiдлiткiв у експериментальнiй групi 1 становив 9,82%, в експериментальнiй групi 3, що займалася фiтнесом з поєднанням урочної та позаурочної форм занять, – 12,42%, а у контрольнiй групi - лише 2,38%. У хлопцiв експериментальних груп позитивнi змiни iндексу рухової активностi становили вiдповiдно 12,7% та 15%,на вiдмiну вiдконтрольної, де показники покращилися лише на 2,0%. Факт статистично вiрогiдної позитивної динамiки приросту рiвня рухової активностi в експериментальних групах пiдлiткiв порiвняно з контрольними може бути пояснений пiдвищенням iнтересу до систематичних занять фiзичною культурою, збiльшенням кiлькостi пiдлiткiв, що почали займатися самостiйними формами занять i вiдвiдувати додатково спортивнi секцiї у вiльний вiд навчання час, та тенденцiєю до зменшення пропускiв занять в експериментальних групах;
– пiд впливом занять за розробленою фiтнес-технологiєю вiдбулися статистично вiрогiднi позитивнi змiни у ставленнi пiдлiткiв до власного тiлесного потенцiалу, зокрема на 17% збiльшилась кiлькiсть пiдлiткiв, якi бiльш позитивно сприймають власне Я, виявляють упевненiсть у досягненнi мети, готовнiсть до подолання невдач за рахунок своїх можливостей та самоактивностi.
6. Результати експерименту свiдчать про ефективнiсть застосування запропонованої фiтнес-технологiї в контекстi пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв:
– статистично вiрогiдною порiвняно з контрольними групами виявилася рiзниця у показниках фiзичної пiдготовленостi експериментальних груп хлопцiв (p < 0,05 – < 0,001) та в експериментальних групах дiвчат (p < 0,005). Показники фiзичної пiдготовленостi за Державними тестами в експериментальних групах хлопцiв покращилися вiд 6 до 38%, у дiвчат - вiд 4 до 44%, а у контрольних групах - вiд 0,5 до 13%;
< 0,05 – < 0,001) позитивнi змiни. В експериментальних групах хлопцiв покращення склало вiд 9,5 до 39,9%, що вiдповiдає високому рiвню фiзичної пiдготовленостi за перцентильними шкалами, окрiм тестiв «PWC170» та «Фламiнго», де показники вiдповiдають середньому рiвню. Разом з тим у контрольних групах хлопцiв-пiдлiткiв показники покращилися вiд 0,24 до 2,27%. У дiвчат результати покращилися вiд 6,54 до 39,04%, та з середнього рiвня пiдвищилися до вищого за середнiй, натомiсть у контрольних групах показники полiпшилися вiд 0,44 до 6,8% залежно вiд рухової якостi.
7. Результати експерименту свiдчать, що рухова активнiсть та фiзична пiдготовленiсть пiдлiткiв за бiльшiстю показникiв статистично-вiрогiдно пiдвищилися в усiх експериментальних групах, але застосування розроблених фiтнес-програм у формi поєднання третього уроку фiзичної культури та секцiйних занять на базi школи дає найбiльш виражений позитивний ефект, що дає пiдставу рекомендувати розроблену фiтнес-технологiю для застосування в урочнiй та позаурочнiй формах проведення занять для пiдлiткiв.
Перспектива подальших дослiджень за проблематикою дисертацiйної роботи полягає у теоретичному й експериментальному обґрунтуваннi введення занять фiтнесом до програми шкiльного уроку фiзичної культури для учнiв середнiх класiв.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕНЬ
1. Кiбальник О. Я. Пiдвищення рухової активностi пiдлiткiв з використанням занять фiтнесом оздоровчого спрямування: навч. - метод. посiбник / О. Я. Кiбальник. – Суми: СумДПУ iм. А. С. Макаренка, 2006. – 48 с.
2. Кiбальник О. Я. Фiтнес-технологiя як засiб пiдвищення рухової активностi та фiзичної пiдготовленостi пiдлiткiв 13-15 рокiв // Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорт: наук. моногр. / за ред. С. С. Єрмакова. – 2008. – №3. - С. 78-81.
моногр. / за ред. С. С. Єрмакова. – 2007. – №10. - С. 62 – 65.
4. Кiбальник О. Я. Оздоровчi технологiї для пiдвищеннi рухової активностi пiдлiткiв // Теорiя та методика фiзичного виховання i спорту. – 2007. - № 4. - С. 63 – 66.
5. Кiбальник О. Я. Оптимiзацiя рiвня рухової активностi пiдлiткiв 13 – 15 рокiв шляхом впровадження фiтнес-технологiї в систему фiзичного виховання // Педагогiка, психологiя та медико-бiологiчнi проблеми фiзичного виховання i спорту: наук. моногр. / за ред. С. С. Єрмакова. – 2007. – № 9. – С. 73 – 77.
6. Кiбальник О. Я. Динамiка саморефлексiї тiлесного потенцiалу у пiдлiткiв пiд впливом занять по запропонованiй фiтнес-технологiї // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузi фiз. культури i спорту. – Л., 2007. - Вип. 11. – Т. 1. – С. 21 – 22.
7. Кiбальник О. Я. Вiдношення до фiзичної культури пiдлiткiв пiвнiчного та центрального регiонiв України / О. Я. Кiбальник, О. А. Томенко // Молода спортивна наука України: зб. наук. пр. з галузi фiз. культури та спорту. – Л., 2006. – Вип. 10. – Т. 3. – С. 110 – 114 (Внесок автора полягає у постановцi проблеми, виборi методiв дослiдження, аналiзi отриманих результатiв, формулюваннi висновкiв).
8. Іллюшина Н. Сучаснi пiдходи до пiдвищення рухової активностi пiдлiткiв / Н. Іллюшина, О. Кiбальник // Сучаснi проблеми фiзичного виховання i спорту школярiв та студентiв України: матерiали VII Всеукр. студ. наук. -практ. конф. – Суми, 2007. – С. 81 – 87 (Автору належить аналiз спецiальної лiтератури, вибiр методiв дослiдження, формулювання висновкiв).
9. Кiбальник О. Я. Рiвень рухової активностi пiдлiткiв окремих регiонiв України // Актуальнi проблеми фiзичного виховання i спорту: матерiали ІІ Мiжнар. наук. конф. – Х., 2006. – С. 64 – 67.
i спорту школярiв та студентiв України: зб. наук. ст. в галузi фiз. культури та спорту. – Суми, 2006. – С. 36 – 41(Внесок автора полягає у постановцi проблеми, формулюваннi висновкiв).
конф. – Суми, – 2005. – С. 159 – 161.
| 
