Вікова періодизація дітей для занять футболом

Вiкова перiодизацiя дiтей для занять футболом Курсова робота На тему: «Вiкова перiодизацiя дiтей для занять футболом» Пiдготувала Студентка ІІІ курсу Паш Руслана Рiвне 2010 ЗМІСТ Вступ Роздiл 1. Особливостi розвитку органiзму дiтей що спецiалiзуються у футболi 1. 1 Морфо-функцiональна характеристика органiзму дiтей та пiдлiткiв в зв’язку з цiленаправленим розвитком моторики 1. 2 Морфо-функцiональнi особливостi органiзму дiтей молодшого шкiльного вiку та їх облiк при органiзацiї тренувального процесу 1. 3 Морфо-функцiональнi особливостi органiзму пiдлiткiв та їх облiк в тренувальному процесi Висновок Список використаної лiтератури ВСТУП Актуальнiсть . Футбол – це завжди таємниця, завжди загадка, нiколи не можна сказати, як складеться той або iнший матч, хто вийде переможцем у тих або iнших турнiрах. Інтерес до футболу з кожним роком зростає не тiльки серед хлопчикiв, але i серед дiвчат, по масовостi i популярностi вiн випереджає багато видiв спорту. У футболi є ще одна цiнна якiсть – вiн унiверсальний. Так, систематичнi заняття футболом школярiв роблять на органiзм усебiчний вплив, пiдвищують загальний рiвень рухової активностi, удосконалюють функцiональну дiяльнiсть органiзму, забезпечуючи правильний фiзичний розвиток. У молодшому шкiльному вiцi добре диференцiюються м'язовi вiдчуття i окремi складнi координацiйнi рухи при навчаннi технiцi i в iгрових вправах, якi бiльш доступнi , нiж в старшому вiцi. В 14-15 рокiв здiбнiсть до оволодiння складною координацiєю рухiв стає гiрше, нiж у пiдлiткiв в 12-13 рокiв. Тому , в перiод з 7 до 12 рокiв 50% вправ повиннi бути на спритнiсть, гнучкiсть, координацiю рухiв: естафети, рухомi i спортивнi iгри з елементами футболу. Важливим показником рухових здiбностей школярiв є моторна адаптацiя, тобто умiння пристосовувати структуру освоєних технiчних прийомiв i дiй в поєднаннi з рiзними умовами в грi. При проведеннi урокiв футболу в тижневому розкладi школи i на заняттях пiсля урокiв найвищi вимоги пред'являються до функцiональних можливостей органiзму. Дитячий органiзм володiє цiлком сформованими фiзiологiчними механiзмами адаптацiї, як до змiнних умов зовнiшнього середовища, так i до фiзичних навантажень, якi сприятливо позначаються на нормальному розвитку всiх систем i адаптацiї серцево-судинної i дихальної систем органiзму пiд час тренувань. Розробки росiйських i зарубiжних вчених виявили важливi закономiрностi в змiнi адаптивних можливостей дiтей шкiльного вiку до тривалої малоiнтенсивної роботи. Вони пов'язанi в першу чергу з вдосконаленням апаратiв дихання i кровообiгу, а також iз специфiчними бiохiмiчними змiнами в клiтинному обмiнi, що приводить до збiльшення потреби кисню, що супроводжується вiдповiдними змiнами в кровообiгу i диханнi, якi дозволяють кисню з бiльшою швидкiстю транспортуватися вiд легенiв до тканин. Загальна фiзична пiдготовка , спецiальна фiзична пiдготовка , технiко-тактична пiдготовка вимагають напруженої м'язової роботи i пред'являють високi вимоги до систем дихання i кровообiгу. Серце ранiше, нiж м'язи, досягає меж працездатностi, тобто саме межi його функцiональних можливостей визначають здiбнiсть вчитися до перенесення фiзичного навантаження у навчально-тренувальному уроцi, тому рiвень серцевої продуктивностi має важливе значення в забезпеченнi енергетичних потреб органiзму, пов'язаних з м'язовою роботою. Метою даної роботи було розкрити вплив вiкової перiодизацiї дiтей на заняття футболом. Об’єкт дослiдження – морфо-функцiональний розвиток дiтей що займаються футболом. Предмет дослiдження – вiкова перiодизацiя на заняттях футболом. Завдання : 1. Дослiдити морфо-функцiональнi характеристики органiзму дiтей та пiдлiткiв в зв’язку з цiленаправленим розвитком моторики. 3. Виявити морфо-функцiональнi особливостi органiзму пiдлiткiв та їх облiк в тренувальному процесi. РОЗДІЛ 1. Особливостi розвитку органiзму дiтей що спецiалiзуються у футболi 1. 1 Морфо-функцiональна характеристика органiзму дiтей, пiдлiткiв i юнакiв у зв'язку з цiлеспрямованим розвитком моторики Правильно органiзований процес спортивного тренування буде успiшний лише в тому випадку, якщо вiн враховує бiологiчнi закономiрностi зростання i розвитку органiзму тих, що займаються. Для розвитку рухових здiбностей дiтей необхiдна спецiальна морфологiчна зрiлiсть органiзму i вiдповiдний функцiональний фундамент. Невiдповiднiсть вживаних засобiв i методiв фiзичної пiдготовки фактичному рiвню розвитку органiзму можуть бути дуже важкими для одних дiтей i дуже легкими для iнших, а тому не матимуть тренуючого ефекту. Тому тренеровi необхiдно знати i враховувати загальнi закономiрностi розвитку органiзму. уповiльненого зростання, що супроводжується найбiльшим накопиченням маси i переважанням процесiв диференцiювання (функцiональнiй спецiалiзацiї) тканин. Другою закономiрнiстю розвитку органiзму дiтей є гетерохроннiсть (неодночаснiсть) розвитку. Рiзнi органи i системи формуються у дiтей в рiзний час. Отже, в кожному вiковому перiодi можуть бути морфологiчно i функцiонально доспiлими однi органи i фiзiологiчнi системи i не доспiлими iншi, що i обумовлює найбiльш сприятливi (сенситивнi) перiоди життя для оптимального розвитку певних рухових якостей, сприйняття рiзних видiв iнформацiї. вiку вiдносяться до рiзному бiологiчному вiку i по-рiзному реагують на спортивну дiяльнiсть, неоднаково пiддаються педагогiчнi дiї. Ця обставина передбачає iндивiдуальний пiдхiд до навчання i тренування. У циклi розвитку органiзму можна видiлити окремi вiковi етапи, якi характеризуються вiдносно однозначними морфологiчними, функцiональними i психологiчними особливостями, у зв'язку з чим виникла вiкова перiодизацiя. 11-15 дiвчатка) i юнацький — пiсля 17 рокiв хлопчики i пiсля 16 — дiвчатка. Вiковий перiод (7-10 рокiв) пов'язаний iз значними змiнами в життi дитини: починаються регулярнi заняття в школi, заняття в спортивних секцiях, у зв'язку з чим зростає розумове i фiзичне навантаження. Для органiзму в цьому вiцi характерна низька працездатнiсть, швидка стомлюванiсть, оскiльки ще не досягнута гармонiя в розвитку i функцiонуваннi всiх систем. Тому фiзичне навантаження без врахування вiкових особливостей органiзму може привести до функцiональних порушень. У молодшому шкiльному вiцi за морфо-функцiональним показниками дiвчатка i хлопчики не мають iстотних вiдмiнностей. У цьому вiцi вiдбувається активне вдосконалення центральної нервової системи. Маса головного мозку складає 75-80% вiд маси мозку дорослої людини. Найiнтенсивнiше у функцiональному планi розвивається кiрковий апарат регуляцiї рухiв. Завершується формування функцiй мозочка, що бере активну участь в координацiї рухiв. Цi особливостi центральної нервової системи служать основою ефективного освоєння нових рухiв. Вища нервова дiяльнiсть у дiтей цього вiку має свої особливостi, якi пов'язанi iз змiнами властивостей нервових процесiв i, зокрема, з пiдвищенням їх сили i рухливостi, що забезпечує швидше i мiцне утворення умовно-рефлекторних зв'язкiв в тому числi i освоєння нових рухiв. см переважно за рахунок довжини нiг. — на 5,5 см, в 10-ти лiтнiх — на 10,3 см (табл. 1... 3). Продовжується окостенiння скелета, яке вiдбувається нерiвномiрно. Зв'язковий апарат ще недостатньо укрiплений, гнучкий, суглоби володiють великою рухливiстю. У молодшому шкiльному вiцi остаточно формуються основнi кривизни хребта: шийний i поперековий лордоз, грудний кiфоз. Вигини хребта пiдтримуються не лише напругою м'язiв, але i вдосконаленням хрящових i кiсткових елементiв, а оскiльки цi елементи ще остаточно не сформованi, то можуть виникати рiзноманiтнi порушення постави, викривлення хребта i деформацiя грудної клiтки. Останнє вимагає постiйної корекцiї постави за допомогою фiзичних вправ. Хребетний стовп володiє великою рухливiстю i особливо у дiтей до 8-9 рокiв. Внаслiдок того, що кiстки мiстять велику кiлькiсть хрящової тканини, а суглоби дуже рухливi, у дiтей цього вiку є всi передумови для ефективного розвитку гнучкостi, рухової якостi, важливої при заняттях футболом. Особливостi формування скелета i, зокрема, неповне окостенiння i зрощення кiсток повиннi обов'язково братися до уваги при тренувальних заняттях. Слiд пам'ятати, що рiзкi поштовхи пiд час перемiщення, при стрибках, нерiвномiрне навантаження на лiву i праву ногу можуть викликати зсув кiсток тазу i нерiвномiрне їх зрощення, а надмiрнi навантаження на нижнi кiнцiвки — привести до плоскостопостi. Фiзичнi навантаження необхiдно давати з обережнiстю, уникати стомлення, яке може загальмувати зростання тiла в довжину. Динамiка фiзичного розвитку футболiстiв 8 рокiв у рiчному циклi початкової пiдготовки (за Л. Евгеньевою) Дослiджуванi показники i їх розмiрнiсть Час обстеження жовтень травень листопад У вимiрюваних одиницях у %% До вихiдних даних Довжина тiла, см 133,1 136,68 102,0 140,3 105,4 28,6 31,0 108,6 32,7 114,3 Масо-ростовий iндекс, г-см 214,4 226,9 105,8 233,1 108,7 ЖЄЛ, мл 1916 2053 103,5 2173 113,4 64,2 66,47 103,5 71,8 111,8 Сила кистi, кг 15,1 16,53 109,4 18,3 121,2 Обхват грудної клiтки, см 63,9 64,89 101,6 65,84 103,0 39,4 41,68 105,8 41,69 105,69 Довжина руки, см 59,80 60,68 101,4 62,0 105,6 Довжина стопи, см 21,94 22,26 104,45 22,94 104,5 Таблиця 1. 2 Динамiка фiзичного розвитку футболiстiв 9 рокiв у рiчному циклi початкової пiдготовки (за Л. Евгеньевою) Дослiджуванi показники i їх розмiрнiсть жовтень травень листопад У вимiрюваних одиницях у %% до вихiдних даних у %% до вихiдних даних Довжина тiла, см 139,0 139,2 100,1 144,5 103,9 Маса тiла, кг 32,0 32,17 100,3 36,0 112,5 Масо-ростовий iндекс, г-см 230,2 231,1 100,4 249,1 108,2 ЖЕЛ, мл 2050 2166 105,6 2477 120,8 Життєвий iндекс, мл-кг 64,0 67,4 105,3 70,8 121,6 Сила кистi, кг 18,2 19,2 105,5 23,7 130,2 64,8 65,7 101,3 68,1 105,1 Коло стегна, см 39,7 39,7 0 41,8 105,2 Довжина руки, см 60,7 61,28 100,9 62,5 102,9 Довжина стопи, см 22,0 22,7 103 23,4 106,2 Таблиця 1. 3 Динамiка фiзичного розвитку футболiстiв 10 рокiв у рiчному циклi початкової пiдготовки (за Л. Евгеньевою) Дослiджуванi показники i їх розмiрнiсть травень листопад жовтень У вимiрюваних одиницях у %% до вихiдних даних У вимiрюваних одиницях у %% До вихiдних даних Довжина тiла, см 142,4 147,7 103,7 152,7 107,2 Маса тiла, кг 33,97 37,62 111,6 42,0 123,6 Масо-ростовий iндекс, г-см 237,6 251,6 106,2 275,0 115,3 ЖЄЛ, мл 2157 2646 122,6 3000 139,0 Життєвий iндекс, мл-кг 64,2 70,9 110,4 71,3 137,5 Сила кистi, кг 19,42 22,1 113,9 24,2 124,6 Таблиця 1. 4 Час обстеження травень листопад У вимiрюваних одиницях у %% до вихiдних даних Коло грудної клiтки, см 68,0 71,5 105,1 72,9 107,2 42,0 43,1 102,4 44,5 105,9 Довжина руки, см 63,8 65,6 102,9 67,2 105,6 Довжина стопи, см 23,90 23,97 100,1 24,9 104,1 i черевного преса розвиненi вiдносно слабо, помiтно збiльшуються м'язи-розгиначi тулуба, гомiлки. М'язово-сухожильнi спiввiдношення змiнюються у бiк нарощування сухожильного апарату, покращується прикрiплення м'язiв до кiсток. М'язи дiтей коротшi в порiвняннi з м'язами дорослих, мають менший дiаметр перетину, вони невеликого об'єму i тому в них швидко настає стомлення, якому сприяє недосконалiсть координацiйного апарату. В той же час стомленi м'язи дiтей при вiдпочинку швидше вiдновлюють первинну працездатнiсть, оскiльки знаходяться в кращих умовах кровопостачання. Абсолютна маса тiла у юних футболiстiв складає: в 8-рiчних на початку занять футболом 28,6 кг, в 9-рiчних — 32,0 кг, в 10-рiчних — 33,97 кг, а рiчний прирiст вiдповiдно рiвний 4,0 кг в 8-рiчних, 4 кг в 9-рiчних i 8 кг в 10-рiчних (таблиця. 1-3). Маса м'язiв у 7-рiчних футболiстiв складає 25% мас тiла, в 8-рiчних — 27% i 9-10-рiчних 30% (в дорослих осiб — 40%). У 10-рiчних футболiстiв збiльшення маси тiла випереджає зростання тiла в довжину, про що свiдчить масо-ростовий показник, який до кiнця року у 10-рiчних спортсменiв збiльшився на 24,5% по вiдношенню до даних початку року. Показники функцiональної зрiлостi нервово-м’язового апарату вже до 8 - 10 рокiв наближаються до рiвня дорослих, про що можна судити за часом рухової реакцiї. Величина сили м'язiв на 1 кг маси тiла у дiтей також близька до дорослих. Розвиток сили м’язiв-згиначiв випереджає розвиток м'язiв розгиначiв. Тому при заняттях необхiдно додатково використовувати тi вправи, якi локально впливають на розвиток м'язiв розгиначiв. Іншi показники фiзичного розвитку юних футболiстiв також зазнають певних змiн, найбiльшi з яких вiдносяться до сили м'язiв. Так, сила кистi у 8-рiчних футболiстiв за рiк початкової пiдготовки збiльшується на 21,2% (з 15,1 кг до 18,3 кг), в 9-рiчних — на 130,2% (з 18,2 кг до 23,7 кг) i в 10-рiчних на 24,6% (з 19,42 кг до 24,2 кг). Змiнюються розмiри обхватiв тiла. Коло грудної клiтки (ОГК) збiльшується у 8-рiчних футболiстiв з 63,9 см до 65,84 см або на 1,94 см, в 9-рiчних на 3,3 см (до кiнця року ОГК складає 68,1 см) i в 10-рiчних — на 4,9 см, складаючи до кiнця року 72,9 див. — 2,5 см (з 42,0 см до 44,5 см). Довжина руки за рiк занять футболом збiльшилась в 8-рiчних — на 2,2 см, в 9-рiчних — на 1,8 см, в 10-рiчних — на 3,4 див. Довжина стопи в дослiджуваних вiкових груп на початку занять футболом вiдповiдно змiнилася на 1,0 см (в 8-рiчних), 1,4 см (9-рiчних) i в 10-рiчних на 1 см (з 23,9 см до 24,9 см) (таблицi 1-3). 7-8 рокiв складає 96 г, а в 9-10 рокiв — 111 г, що в два з половиною рази менше, нiж у дорослих. 4). Таблиця 1. 5 Показники серцево-судинної системи у дiтей молодшого шкiльного вiку Показники серцево-судинної системи Вiк, роки 7-8 9-10 90 86 СІК. мл 24 29 2,16 2,49 Вага серця, гмин 96 111 110 120 Арт. тиск, мм рт. ст. 105/50 З вiком збiльшується дiя на серце блукаючого нерва, але переважаючий вплив залишається за симпатичною iннервацiєю через що навiть при невеликих навантаженнях частота сердечних скорочень у дiтей збiльшується бiльшою мiрою, чим у дорослих i може досягати 200-220 ударiв в хвилину. Об'єм систоли i хвилинного об’єму кровi з вiком також пiдвищується (табл. 4), але при м'язовiй роботi цi показники у дiтей збiльшуються значно менше, нiж у дорослих. Максимальна величина об'єму систоли при роботi у дiтей в 8-9 рокiв досягає 70 мл, хвилинний об'єм КРОВІ — 13-16 Л-МІН"1. Із зростанням i розвитком ЖЄЛ змiнюються i її складовi (дихальний об'єм, резервнi об'єми вдиху i видиху). Для дiтей цього вiку як i ранiше характерний частий, недостатньо стiйкий ритм дихання, невелика глибина, зразкове однакове спiввiдношення за часом вдиху i видиху, коротка пауза. Фiзiологiчна цiннiсть такого дихання невелика. Тому в системi занять фiзичними вправами необхiдно систематично виконувати комплекси дихальних вправ, навчити дiтей правильному диханню. Таблиця 1. 6 Показники дихальної системи у дiтей молодшого вiку функцiональнi показники Вiк, роки 7-8 9-10 ЖЄЛ мл, хлопчики 1400 1900 ЖЄЛ мл, дiвчатка 1200 1460 Частота дихання, в 1 мiн 20-25 20 Дихальний об'єм, мл 163 195 Хвилинний об'єм дихання, л 3,5 3,9 Обмiн енергiї у дiтей цього вiку значно (у 2-2,6 разу) вищий, нiж у дорослих, що пов'язане з посиленими пластичними процесами. Цим пояснюються i великi витрати енергiї (у порiвняннi з дорослими) на одну i ту ж роботу. Таким чином, в молодшому шкiльному вiцi вiдбувається завершення анатомо-фiзiологiчного дозрiвання систем, забезпечуючих рухову активнiсть дитини. Цей вiковий перiод найбiльш сприятливий для розвитку практично всiх рухових якостей i координацiйних здiбностей. Через особливостi центральної нервової системи i, зокрема, її пластичнiсть, дiти цього вiку володiють високими здiбностями до засвоєння технiки рухiв, що визначає головну спрямованiсть фiзичної пiдготовки — розвиток рухової координацiї, зумовлюючу технiку рухiв. Для цього вiку характерний високий темп приросту майже всiх рухових якостей. Зi всiх рухових якостей найбiльш темпи приросту наголошуються за показниками спритностi i особливо в 8-9 рокiв. Висока еластичнiсть зв'язок, м'язiв, велика рухливiсть хребетного стовпа забезпечують розвиток гнучкостi, хоча до кiнця цього вiкового перiоду темпи розвитку рухової якостi гнучкостi знижуються. Дiти молодшого шкiльного вiку також легко пристосовуються до навантажень швидкiсно-силового характеру, хоча сенситивним перiодом розвитку цiєї якостi є пiдлiтковий вiк. Швидкiсно-силовi вправи роблять позитивний вплив на фiзичний розвиток i рухову пiдготовленiсть дiтей. При освоєннi таких швидкiсно-силових вправ як стрибок слiд пам'ятати про незавершенiсть процесiв окостенiння, про можливий зсув кiсткових з'єднань. Необхiдно враховувати, що дiти цього вiку, не володiючи ще високою координацiєю рухiв, досить швидко втомлюються при одноманiтних вправах i втрачають iнтерес до них. Тому важливим засобом розвитку i закрiплення основних рухових умiнь i навикiв є iгри, що бiльш всього вiдповiдають фiзiологiчним потребам дiтей цього вiку. або здiбностi. У таблицях 6.. 8 представлена динамiка розвитку рухових здiбностей футболiстiв рiзних вiкiв в рiчному циклi. При цьому дiти як 8-ми, так i 9-ти рокiв футболом займалися перший рiк. У зв'язку з iнтенсивним розвитком в цьому вiцi аналiзаторних систем (руховою, тактильною вестибулярною) дiти успiшно оцiнюють просторовi характеристики, свої руховi зусилля, що виходить з результатiв таких тестiв як "стрибок з надбавками" i "удар на точнiсть". Цi здiбностi лежать в основi точностi вирiшення рухових завдань. спецiальному тренiнгу до органiзованих занять футболом. Зi всiх трьох видiв швидкостi (швидкiсть реакцiї, швидкiсть при виконаннi одиночного руху i дистанцiйна швидкiсть) лише для перших двох видiв цей вiковий перiод є сенситивним, тому вдосконалення дистанцiйної швидкостi пов'язане з меншим приростом її показникiв в порiвняннi з iншими. тренування моторика пiдлiток школяр Таблиця 1. 7 Динамiка здiбностей до моторики у футболiстiв 8 рокiв в рiчному циклi початкової пiдготовки (за Л. Евгеньевою) Час дослiдження Дослiджуванi показники жовтень травень листопад у у у %% до у у %% до вимiрюваних вимiрюваних початковим вимiрюваних початковим одиницях одиницях даним одиницях даним Бiг 30 м, з 5,22 5,07 97,12 4,96 95,0 5,72 5,23 96,6 5,18 90,5 м'яча, з Бiг 10 м х 3, з 8,47 7,29 92,51 7,92 93,5 Бiг 10 м х 3 з веденням 10,64 10,22 96,05 10,06 94,5 м'яча, з Стрибок в довжину, см 155,56 105,9 180,8 116,2 Стрибок вгору, см 29,22 29,21 100,0 33,3 113,9 Дослiджуванi показники Час дослiдження жовтень листопад У вимiрюваних одиницях У вимiрюваних одиницях у %% до вихiдних даних Стрибок з прибавками, К-ть разiв 10,16 11,16 162,56 12,5 123,1 Нахил вперед, см 6,94 10,37 149,4 11,94 172,0 18,22 22,74 124,81 26,95 147,9 Удар на точнiсть, бали 3,28 3,74 112,02 4,2 128,0 ! Таблиця 1. 8 Динамiка здiбностей до моторики у футболiстiв 9 рокiв в рiчному циклi початкової пiдготовки (за Л. Евгеньевою) Дослiджуванi показники жовтень травень листопад у у а %% до у у %% до вимiрюваних початковим початковим одиницях одиницях даним одиницях даним 5,05 5,02 99,4 4,92 97,4 Бiг 30 м з веденням 5,41 5,23 96,6 5,16 95,3 м'яча, з Бiг Юм х 3, з 7,88 7,29 92,51 7,12 90,3 Бiг Юм х 3, з веденням 10,31 9,93 96,3 9,73 94,3 м'яча, з Стрибок в довжину, см 164,06 171,83 104,74 114,9 Стрибок вгору, см 30,12 32,94 109,36 38,5 127,8 Стрибок З прибавками, к-Зо разiв 10,24 12,1 107,6 12,2 116,0 Нахил вперед, см 7,2 9,5 131,9 11,5 159,7 Удар на дальнiсть, м 20,06 22,67 113,04 26,1 130,1 Удар на точнiсть, бали 3,88 4,11 105,92 4,22 108,7 Таблиця 1. 9 Динамiка здiбностей до моторики у футболiстiв 10 рокiв в рiчному циклi початкової пiдготовки (за Л. Евгеньевою) Дослiджуванi показники Час дослiдження листопад У вимiрюваних одиницях у %% до вихiдних даних У вимiрюваних одиницях у %% до вихiдних даних Бiг 30 м, з 5,04 5,03 99,8 4,90 97,2 Бiг 30 м з веденням м'яча, з 5,18 5,12 100 5,07 97,8 Бiг Юм х 3, з 7,86 7,28 92,6 6,84 87,02 Бiг Юм х 3, з веденням м'яча, з 9,83 7,70 78,33 7,22 73,4 172,96 109,9 207,5 119,9 31,38 36,81 117,3 42,0 133,8 Стрибок з прибавками, к-ть разiв 11,46 12,46 108,72 13,6 118,5 Нахил вперед, см 5,81 7,77 133,7 9,1 156,6 Удар на дальнiсть, м 25,04 29,38 117,33 32,57 130,0 Удар на точнiсть * бали 3,81 4,19 4,3 112,8 1. 3 Морфо-функцiональнi особливостi органiзму пiдлiткiв i їх облiк в тренувальному процесi зростання всього органiзму i окремих його частин, наростанням функцiональних резервiв органiзму, активiзацiєю процесiв анаболiзму, посиленням процесiв морфологiчного i функцiонального диференцiювання головного мозку i внутрiшнiх органiв. У пiдлiтковому вiцi iстотно пiдвищується роль кори великих пiвкуль як в дiяльностi всього органiзму, так i окремих його органiв i систем. Одночасно вiдбувається вдосконалення функцiй пiдкiркової областi з її вегетативними центрами (серцево-судинним, дихальним i iн.) i все бiльше пiдпорядкування її корi головного мозку. У цей вiковий перiод здiйснюється перехiд вiд конкретного способу мислення до абстрактного. Розвиток розумової функцiї кори великих пiвкуль набуває великого значення в утвореннi нових умовних рефлексiв i навикiв. З посиленням концентрацiї процесiв збудження i гальмування усе бiльш значною стає гальмiвна функцiя кори великих пiвкуль головного мозку. Пiдвищується її контроль над емоцiйними реакцiями. Пiдлiток вже здiбний до свiдомого гальмування напiвдовiльних дiй. В той же час пiдвищена збудливiсть, емоцiйна нестiйкiсть, неадекватнi у вiдповiдь реакцiї свiдчать про недостатню силу гальмiвного процесу в цьому вiцi. досягає бiологiчної зрiлостi. У дiвчаток пубертатний перiод починається з 10-11 рокiв, у хлопчикiв — з 11-13 рокiв i продовжується до 15-16 рокiв. Термiни i характер статевого дозрiвання значною мiрою визначаються спадковiстю i чинниками зовнiшнього середовища (соцiально-економiчними умовами життя, живленням, клiматичними умовами i iн.). Важливу роль в процесi статевого дозрiвання грає м'язова дiяльнiсть. У цей перiод значно пiдвищуються темпи розвитку статевих залоз i їх внутрiшньо-секреторна функцiя. Статеве дозрiвання виявляється у формуваннi вторинних статевих ознак. У хлопчикiв "ламається" голос, починають рости вуса i борода, з'являється волосяне покриття на лобку i в пахвовiй областi. У дiвчаток спостерiгається значнi змiни в яєчниках, матка набуває типової для дорослих форми, починаються менструацiї, формуються груднi залози. У хлопчикiв пубертатний стрибок спостерiгається мiж 12,5- 15,5 роками, у дiвчаток — мiж 10,5-13,5. Пубертатний стрибок є результатом посилення гормональної функцiї не лише статевих залоз, але i системи гiпоталамус — гiпофiз — наднирковики. До перiоду статевого дозрiвання недостатня кiлькiсть статевих гормонiв гальмує функцiю цiєї важливої ендокринної системи. До перiоду статевого дозрiвання повної структурної i функцiональної досконалостi досягає щитовидна залоза, продовжує пiдвищуватися активнiсть внутрiшньо-секреторного апарату пiдшлункової залози. Ендокриннi перебудови викликають значнi посилення симпатичних дiй на органiзм, що виражається в пiдвищеннi збудливостi кори головного мозку i загальної реактивностi нервової системи, що наводить до пiдвищеної емоцiйностi, змiн кров'яного тиску, ритму серцевої дiяльностi i дихання, до виникнення стрiмких поривчастих дiй без врахування фiзичних сил i можливостей. яке починається ранiше у пiдлiткiв, що мають середнiй i високий рiвень фiзичного розвитку. В юних гравцiв бiологiчний вiк випереджає паспортний, прискорюючи їх статеве дозрiвання. Фiзичнi навантаження в перiод статевого дозрiвання не повиннi бути значними. Інтенсивнi i тривалi фiзичнi навантаження можуть привести до посилення андрогенної iнкреторної функцiї як у хлопчикiв, так i у дiвчаток. Наслiдком цього може бути мускулинiзацiя у дiвчаток-пiдлiткiв (поява чоловiчих статевих ознак, рис характеру). В результатi активностi залоз внутрiшньої секрецiї пiдсилюється викид соматотропного гормону (гормону зростання), що спричиняє за собою iнтенсивне зростання всiх розмiрiв тiла. Рiчний прирiст довжини тiла складає 7-10 см, (вторинний ростовий стрибок) головним чином, за рахунок подовження нiг. Прискорюється зростання у висоту хребцiв. Зростання кiсток завширшки невелике, маса тiла збiльшується щорiк на З-б кг Максимальний темп зростання хлопчикiв наголошується в 13-14 рокiв, коли довжина тiла збiльшується за рiк на 10 см, а в 14 рокiв темпи зростання декiлька знижуються. У дiвчаток максимальний темп зростання наголошується в 11-12 рокiв. Виразно виявляються ознаки нерiвномiрностi зростання частин органiзму. Зростання кiнцiвок переважає над зростанням тiла, наголошується нерiвномiрнiсть зростання нижнiх i верхнiх кiнцiвок, що наводить до змiни пропорцiй тiла. Значно збiльшуються передньо-заднiй i особливо поперечнi розмiри грудної клiтки, проте зростання кiсток грудної клiтки вiдстає вiд загального зростання тiла. Продовжується процес окостенiння скелета: якщо окостенiння зап'ястя i п'ясти в цей перiод закiнчується, то в епiфiзарних хрящах i мiжхребетних дисках лише з'являються зони окостенiння, через що хребет володiє великою рухливiстю. Мiкроструктура основних елементiв опорно-рухового апарату все ще не iдентична мiкроструктурi дорослих людей. У зв'язку з вiдставанням розвитку м'язової тканини вiд зростання кiсткового скелета за несприятливих умов, особливо при недолiку рухiв, можуть виникати рiзнi порушення постави або деформацiї хребта. У хлопчикiв 14-15 рокiв, що займаються футболом, довжина тiла за рiк збiльшується на 7 см (таблиця. 9) Посилена продукцiя чоловiчих статевих гормонiв у хлопчикiв призводить до швидкого наростання не лише м'язової маси, але i сили м'язiв. Сила м'язiв кистi у футболiстiв 14-15 рокiв у вихiдних даних складає 32 кг За рiк занять футболом цей показник стає рiзним 35,6 кг — пiдвищується на 11,2%. При цьому збiльшується витривалiсть до силових навантажень. Продукцiя андрогенних гормонiв-стимуляторiв зростання м'язової маси з настанням пубертатного перiоду у дiвчаток знижується. Тому вони починають вiдставати вiд хлопчикiв в рiвнi не лише силових, але i швидкiсно-силових можливостей. Таблиця 1. 10 Динамiка фiзичного розвитку футболiстiв 14-15 рокiв в рiчному циклi тренування (за Л. Евгеньевою) Дослiджуванi показники Початок пiдготовчого перiоду Кiнець пiдготовчого перiоду Кiнець перiоду змагання у вимiрюваних одиницях у вимiрюваних одиницях прирiст в вимiрюваних одиницях у вимiрюваних одиницях прирiст в вимiрюваних одиницях у %% до вихiдних даних Довжина тiла, см 170,0 173,0 3,0 101,7 177,0 7,0 104,1 Маса тiла, кг 54,7 56,2 1,5 102,7 61,2 6,5 111,8 Масо-ростовий показник, г'см 318. 0 323,0 5,0 101,5 348,0 30 109,4 Коло грудної клiтки, см 82,9 84,1 1,2 101,4 83,8 0,9 101,0 ЖЄЛ, мл 3043 3073 30,0 100,9 3883,0 840 127,6 54,7 55,4 0,7 101,2 62,9 8,2 114,9 Сила кистi, кг 32,0 36,0 4,0 112,5 35,6 3,6 111,2 Силовий iндекс, усл. од. 0,59 0,647 0,54 91,5 0,577 -16,0 97,7 У цьому вiцi значнi змiни вiдбуваються в серцево-судиннiй системi. Наголошується посилене збiльшення маси i об'єму серця i особливо шлуночкiв. Стимулюючий вплив на збiльшення маси серця роблять залози внутрiшньої секрецiї (гiпофiз, наднирковi, статевi залози, щитовидна залоза) за рахунок пiдвищення синтезу бiлка в мiокардi. дозрiвання, а також рiзнi несприятливi чинники (порушення режиму, перевтома, осередки хронiчної iнфекцiї, змiна реактивностi органiзму або фiзичнi перевантаження). Пiдвищення судинного тонусу у пiдлiткiв створює передумови до пiдвищення артерiального тиску. Якщо максимальний артерiальний тиск в 11 рокiв складає 106 мм рт. ст., то в 15 рокiв — 116 мм рт. ст. Мiнiмальний тиск в цьому вiковому дiапазонi вiдмiнностей не має, складаючи, в середньому, 66 мм рт. ст. У пiдлiткiв в станi спокою iнколи наголошується пiдвищення максимального тиску до 130-140 мм рт. ст. Це явище називається юнацькою (або ювенiльною) гiпертонiєю. Воно обумовлене нейрогуморальною перебудовою регуляцiї функцiй, що вiдбувається в цьому вiцi. Юнацька гiпертонiя найчастiше зустрiчається в акселератiв. до його гiперфункцiї, а у рядi випадкiв i змiнi його конфiгурацiї. акселерацiї. Темпи збiльшення об'єму серця не встигають за темпом зростання маси i загальних розмiрiв тiла. Виникає гiпоеволютивна форма пiдлiткового серця. Адаптацiя системи кровообiгу до фiзичних вправ у пiдлiткiв з гiпоеволютивним серцем здiйснюється з великою напругою i не економiчно. Пiдвищення хвилинного об'єму кровi при фiзичному навантаженнi у них вiдбувається головним образом за рахунок почастiшання сердечної дiяльностi при незначному збiльшеннi викиду систоли, меншим, нiж у однолiткiв з нормальними розмiрами серця. Це слiд враховувати при тренуваннях. Фiзiологiчна диспропорцiя може мати мiсце i в розвитку самого серця. У пiдлiткiв не рiдко наголошується невiдповiдностi в мiрi диференцiйованої нервової i м'язової тканини серця. До цього перiоду нервовий апарат серця сформований досить, але посилене зростання м'язової тканини наводить до рiзкого збiльшення сталих ранiше спiввiдношень мiж мiокардом i провiдною системою серця. Так створюються анатомо-фiзiологiчнi передумови для виникнення порушень рiзних функцiй серця, чому неабиякою мiрою сприяють ще i характерна для пiдлiткiв лабiльнiсть i неадекватнiсть вегетативно-ендокринних реакцiй. Це одна з причин досить частої реєстрацiї у пiдлiткiв порушень функцiй серця: синусовiй аритмiї, екстразистiл, уповiльнення арти-вентикулярної i внутрiшньо-шлункової провiдностi. кровi з 0,179 л*л-1 в 11-рiчному вiцi до 0,192 л»л-1 в 15-рiчних, вмiст кисню в артерiальнiй кровi пiдвищується за цей перiод з 0,174 до 0,188 л*л-1, тобто у пiдлiткiв дихальнi можливостi кровi помiтно пiдвищуються у порiвняннi з молодшими школярами, але рiвня дорослих не досягають. На початок перiоду статевого дозрiвання об'єм легенiв в порiвняннi з новонародженими збiльшується в 10 разiв, а до кiнця пубертатного перiоду — в 20 разiв. Виразно пiдвищується ЖЄЛ i найбiльш виражено з 13 до 16 рокiв. У 14 рокiв у хлопчикiв ЖЄЛ, в середньому, рiвна 3100 мл, у дiвчаток середнi величини ЖЄЛ в 14 рокiв, складають 2680 мл У 15 рокiв у хлопчикiв ЖЄЛ, в середньому, рiвна 3290 мл, у дiвчаток — 2900 мл У пiдлiткiв 14-15 рокiв, що займаються футболом, ЖЄЛ за рiк збiльшується на 27,6%. При середнiх даних рiвних 3043 мл (найбiльшi величини — 4000 мл) на початку пiдготовчого перiоду до кiнця року ЖЄЛ, в середньому, досягає 3883,0 мл при найбiльших значеннях — 4200 мл Оскiльки в процесi статевого дозрiвання здiйснюється перебудова нервової i гуморальної регуляцiї дихання, режим дихання у пiдлiткiв вiдрiзняється великою варiативнiстю його параметрiв. У пiдлiтковому вiцi рiвень обмiну енергiї залишається вищим, нiж у дорослих, знижуючись у мiру вiку при збереженнi статевих вiдмiнностей. Висока витрата енергiї у спокої пов'язана з посиленими пластичними процесами, гормональними особливостями цього вiку. аналiзатора, який набуває структури, близької до такої у дорослих. Завдяки досконалому розвиток руховою i вестибулярною сенсорних систем до цього часу досягає, приблизно, рiвня дорослих здiбнiсть до сприйняття простору при ходьбi iз закритими i вiдкритими очима, вiдчуття темпу рухiв, точнiсть просторової оцiнки рухiв при стрибках в довжину з мiсця i з розгону, максимальний темп рухiв, статична рiвновага, рухова координацiя. У зв'язку iз змiною загальних розмiрiв тiла, розвитком скелета, м'язової маси i сили, розвитком, що продовжується, i вдосконаленням центральної нервової системи, рухового, вестибулярного i iнших аналiзаторiв, з полiпшенням здатностi кори головного мозку до аналiзу i синтезу рухова функцiя пiдлiткiв досягає високої мiри розвитку. збiльшується як iнтенсивнiсть виконуваних короткочасних навантажень, так i здатнiсть виконання тривалої роботи великої iнтенсивностi. Морфо-функцiональнi особливостi органiзму пiдлiткiв передбачають подальший розвиток основних рухових якостей. У зв'язку iз значним збiльшенням маси м'язiв цей вiк у хлопчикiв сприятливий для розвитку вiдносної сили. Силовi показники рiвномiрно збiльшується в 12-14 рокiв, а в 14-17 рокiв наголошується їх стрибкоподiбне наростання. Висока рухливiсть нервових процесiв, пластичнiсть органiзму передбачає успiшний розвиток як швидкiсних, так i швидкiсно-силових якостей, що виявляються в стрибкових рухах. Для розвитку швидкiсно-силової якостi пiдлiтковий вiк є сенситивним. Своєрiднiсть цього вiку, що полягає у вiдноснiй слабкостi клiток кори головного мозку, в недосконалостi нервової i гуморальної регуляцiї, лабiльностi i нестiйкостi вегетативної нервової системи, в дисгармонiї i темпах зростання серця, судин i маси тiла, обумовлює пiдвищену чутливiсть їх органiзму до рiзних дiй, у тому числi i фiзичних навантажень. Тому в цьому вiцi необхiдний строгий лiкарський контроль за об'ємами i iнтенсивнiстю фiзичних навантажень, аби не допустити перевтоми i перенапруження. Таблиця 1. 11 Динамiка рухових якостей у футболiстiв 14-15 рокiв в рiчному циклi тренування (за Л. Евгеньевою) Дослiджуванi показники Час обстеження Початок пiдготовчого перiоду Кiнець пiдготовчого перiоду Кiнець перiоду змагання У вимiрюваних одиницях %% до початковим даному У вимiрюваних одиницях Бiг 10 м, з 1,6 1,52 95,0 1,52 95,0 4,55 4,39 96,5 4,28 94,0 Бiг 30 м з веденням м'яча, з 5,08 4,74 93,3 4,58 90,15 Бiг 5x30 м, з 30,0 27,6 92,0 27,3 91,0 Бiг 400 м, з 65,9 65,2 98,9 62,5 94,8 Стрибок вгору, см 49,0 51,4 104,9 53,5 109,2 Стрибок в довжину, см 227,0 245 107,9 246 108,3 Удар по м'ячу на дальнiсть, м 32,9 35,2 106,9 41,5 126,1 Тест упера, м 2004 2504 124,9 2565 127,9 Як видно з таблицi 10, в цьому вiцi при заняттях футболом удосконалюються всi руховi якостi, проте рiзною мiрою. Найбiльшi темпи розвитку характернi для загальної витривалостi (за даними тесту Купера). Прирiст показника загальної витривалостi складає 27,9%. Такий же високий темп розвитку вiдмiчений в змiнах швидкiсно-силової якостi з використанням технiчних прийомiв, про що свiдчать данi тесту "удар по м'ячу на дальнiсть". Результати цього тесту за рiк пiдвищилися на 26,1%. По iнших "прижкових" тестах також видно прирiст показникiв швидкiсно-силових якостей. На 9% покращали показники швидкiсної витривалостi за даними тесту "бiг 5x30 м". даних. ВИСНОВОК Фiзичне тренування людини — це спецiально органiзований процес цiлеспрямованої стимуляцiї розвитку i вдосконалення його рухової функцiї. В результатi тренування завдяки загально-бiологiчнiй властивостi адаптацiї вiдбувається перехiд органiзму людини з одного стану в iнше, що i складає єство тренованостi. людини, через що вони повиннi стати одним з центральних ланок органiзацiї тренувального процесу. Основна закономiрнiсть еволюцiйного розвитку органiзму зводиться до нерiвномiрного поступального розвитку всiх ланок апарату руху i iнших органiв i систем органiзму, що забезпечують його життєдiяльнiсть. Це загальна властивiсть розвитку людини дозволяє сформулювати основнi правила органiзацiї тренувального процесу, а саме: параметри тренувальних навантажень (їх об'єм, спрямованiсть, характер) повиннi вiдповiдати не лише цiлям тренування, але i бути адекватними вiковому стану органiзму тих, що займаються. Список використаної лiтератури 1. Бальсевiч В. К., Запорожанов В. А. Фiзична активнiсть людини, - До: Здоров'я. - 1987. - 226 с. 2. Верхошанський Ю. В. Програмування i реалiзацiя тренувального процесу. - М.: Фiзкультура i спорт. - 1988. - 331 с. 3. Волков Л. В. Спортивна пiдготовка дiтей i пiдлiткiв. -К.; Вежа - 1998. - 190 с. 4. Гужаловський А. А. Проблема критичних перiодiв онтогенезу i її значення для теорiї i практики фiзичного виховання. - М.: Фiзкультура i спорт. - 1989, - С. 211-226. 5. Кузнецова З.І. Критичнi перiоди розвитку рухових якостей школярiв // Фiзкультура в школi. - 1975. - № 1. - С. 7-9. 6. Платонов В. Н. Загальна теорiя пiдготовки спортсменiв в олiмпiйському спорте. - К.: Олiмпiйська лiтература, 1997. - 583 с. 7. Мороз Е. В. Физкультура и спорт Коми АССР. – Сыктывкар: Коми книжное издательство,1967. 8. Радуга свершений. Очерки, зарисовки, стихи. – Сыктывкар: Коми книжное издательство, 1974. 9. Футбол: Справочник / Авт. – сост. Чумаков Е. М. – М.: Физкультура и спорт, 1985. 10. Все о спорте. Справочник, 2-е изд., в 3-х т. – М.: Физкультура и спорт, 11. Мягченков Н. И. Мини футбол: Справочник – М.: Физкультура и спорт, 1984 12. Арестов Ю. М., Годик М. А. Подготовка футболистов высших разрядов. - М.: ГЦОЛИФК, 1980. 13. Аркин Е. А. Особенности школьного возраста. - Ростов-на-Дону: "Феникс", 2001. 14. Ашмарин Б. А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании. - М.: ФиС, 1978. 16. Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина, 1996. 17. Букреева Д. П. Возрастные изменения максимального темпа движений у детей 7-16 лет. - М.: МГУ, 1995. 19. Годик М. А. Командные, групповые и индивидуальные футбольные упражнения и их соотношение в тренировках юных футболистов / Годик М. А., Шамардин А. И., Халиль И. // Теория и практика физ. культуры. -1995. 5-6. 21. Годик М. А., Черепанов П. П. Интегральная оценка атакующих действий / Футбол: Ежегодник. - 1994. - М.:Физкультураиспорт,1994. 22. Голиус С. Т. Значимость параметров двигательной функции для проявления специальной работоспособности юных спортсменов 10-11 лет // Физическое воспитание студентов творческих специальностей / ХГАДИ (ХХПИ). - Харьков, 2008. - 3. - С. 66-74. 23. Голомазов С. В. Теория и методика футбола: Техника игры: Т. 1. - М.: Спорт-Академ-Пресс, 2002. 24. Дементьев Е. М. Развитие мышечной силы человека в связи с его общим физическим развитием. - М.: МГУ,1999. 25. Ефремов В. В. Возрастная физиология. - М.: Наука, 2000.