Інновацiї в туризмi
РЕФЕРАТ
Курсова робота 35 сторiнок, 16 джерел.
Актуальнiсть теми – полягає в тому, щоб дослiдити поняття iнновацiї, класифiкацiю, значення iнновацiї в туризмi та влив iнновацiй на туризм.
Об'єкт дослiдження - iнновацiї в туризмi.
Цiль роботи - вивчити поняття iнновацiї в туризмi й вплив iнновацiй на туризм.
"iнновацiя" (вiд анг. innovation- нововведення) характеризує якiснi зрушення в процесi виробництва.
Сфера iнновацiй всеосяжна, вона не тiльки охоплює практичне використання науково-технiчних розробок i винаходiв, але й включає змiни в продуктi, процесах, маркетингу, органiзацiї. Інновацiя виступає як явний фактор змiни, як результат дiяльностi, втiлений у новий або вдосконалений продукт, технологiчнi процеси, новi послуги й новi пiдходи до задоволення соцiальних потреб.
Туризм постiйно розвивається, незважаючи на рiзнi перешкоди полiтичного, економiчного й соцiального характеру. Туристський бiзнес у багатьох випадках є iнiцiатором i експериментатором в освоєннi й впровадженнi сучасних передових технологiй, безупинно змiнює форми й способи пропозицiї й надання послуг, вiдкриває й освоює новi можливостi.
ІННОВАЦІЯ, , ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ШННОВАЦІЇ
ІНФОРМАЦІЙНІ ІННОВАЦІЇ, ПРИНЦИПИ ІННОВАЦІЇ
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ІННОВАЦІЇ В ТУРИЗМІ
1. 1 Поняття "iнновацiя", функцiї iнновацiй, класифiкацiя iнновацiй
1. 2 Суть i основнi принципи iнновацiй у туризмi
1. 5 Ринок iнновацiйної продукцiї
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ІННОВАЦІЙ НА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ
2. 2 Способи поширення iнновацiйних продуктiв
РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ТУРИЗМІ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Курсова робота присвячена вивченню поняття iнновацiй в туризмi.
Задачi курсової роботи :
1. Розкрити поняття iнновацiї.
2. Виявити основнi принципи iнновацiї в туризмi.
4. Розкрити вплив iнновацiй на туризм
У лiтературi "iнновацiя" iнтерпретується як перетворення потенцiйного науково-технiчного прогресу в реальнiсть, що втiлюється в нових продуктах i технологiях.
або вдосконаленого технологiчного процесу, використовуваного в практичнiй дiяльностi, або в новому пiдходi до соцiальних послуг. Інновацiя може бути розглянута як у динамiчному, так i в статичному аспектi. В останньому випадку iнновацiя представляється як кiнцевий результат науково-виробничого циклу.
Інновацiї в туризмi слiд розглядати як системнi заходи, що мають якiсну новизну, що й приводять до позитивних зрушень, що забезпечують стiйке функцiонування й розвиток галузi в регiонi
Пiд iнновацiями в широкому змiстi розумiється прибуткове використання нововведень у виглядi нових технологiй, видiв продукцiї й послуг, органiзацiйно-технiчних i соцiально-економiчних розв'язкiв виробничого, фiнансового, комерцiйного, адмiнiстративного або iншого характеру. Перiод часу вiд зародження iдеї, створення й поширення нововведення й до його використання прийнято називати життєвим циклом iнновацiї. З урахуванням послiдовностi проведення робiт життєвий цикл iнновацiї розглядається як iнновацiйний процес
"iнновацiя" став активно використовуватися як самостiйно, так i для позначення ряду родинних понять: "iнновацiйна дiяльнiсть", "iнновацiйний процес", "iнновацiйний розв'язок" i т. п. У лiтературi налiчується безлiч визначень. Наприклад, за ознакою змiсту або внутрiшньої структури видiляють iнновацiї технiчнi, економiчнi, органiзацiйнi, управлiнськi й iн. Видiляються такi ознаки, як масштаб iнновацiй (глобальнi й локальнi); параметри життєвого циклу (видiлення й аналiз усiх стадiй i подстадий), закономiрностi процесу впровадження й т. п.
Будь-якi винаходи, новi явища, види послуг або методи тiльки тодi одержують суспiльне визнання, коли будуть прийнятi до поширення, i вже в новiй якостi вони виступають як нововведення, тобто iнновацiї.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТА ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ІННОВАЦІЇ В ТУРИЗМІ
1. 1 Поняття "iнновацiя", функцiї iнновацiй, класифiкацiя iнновацiй.
Інновацiї й iнновацiйна дiяльнiсть традицiйно представляються як напрямок науково-технiчного прогресу (високотехнологiчної його складовiй) i як процес, пов'язаний iз впровадженням результатiв наукових дослiджень i розробок у практику. Однак змiст поняття "iнновацiя" бiльш широкий. Сфера iнновацiй всеосяжна, вона не тiльки охоплює практичне використання науково-технiчних розробок i винаходiв, але й включає змiни в продуктi, процесах, маркетингу, органiзацiї. Інновацiя виступає як явний фактор змiни, як результат дiяльностi, втiлений у новий або вдосконалений продукт, технологiчнi процеси, новi послуги й новi пiдходи до задоволення соцiальних потреб. [2, стор. 28].
Термiн "iнновацiя" (вiд анг. innovation- нововведення) характеризує якiснi зрушення в процесi виробництва. Незважаючи на те, що поняття "iнновацiя" є широко вживаним, дотепер не iснує загальноприйнятого його визначення. Рiзнi автор, в основному закордоннi (П. Друкер, Н. Мончев, Є. Мэнсфилд, І. Перлаки, М. Портер, Й. Шумпетер i iн.), трактують його залежно вiд об'єкта й предмета дослiдження - як результат i як процес.
Так, у сучасному словнику iноземних слiв iнновацiя - це кiнцевий результат iнновацiйної дiяльностi, що одержав втiлення у виглядi нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологiчного процесу, використовуваного в практичнiй дiяльностi або в новому пiдходi до соцiальних послуг.
В оксфордском тлумачному словнику поняття "iнновацiя" роз'ясняється в такий спосiб: "Будь-який новий пiдхiд до конструювання, виробництва або збуту товару, у результатi чого новатор або його компанiя одержують перевагу перед конкурентами". [2,стор 12]
Термiн "iнновацiя", у сучаснiм його розумiннi, першим став застосовувати Й. Шумпетер, який пiдкреслював, що iнновацiя - це iстотна змiна функцiї вироблення, полягає в новiм з'єднаннi й комерцiалiзацiї всiх нових комбiнацiй, заснованих на використаннi нових матерiалiв i компонентiв, впровадженнi нових процесiв, вiдкриттi нових ринкiв, впровадженнi нових органiзацiйних форм.
Нововведення (iнновацiї) можливi у всiх сферах дiяльностi людину. Виходячи з рiзноманiтних можливостей, iнновацiї рiзняться по сферi додатка, масштабам поширення й по характеру. По сферi додатка iнновацiї пiдроздiляються на науково-технiчнi, органiзацiйно-економiчнi, соцiально-культурнi й державно-правовi. По масштабах поширення розрiзняють глобальнi, нацiональнi, регiональнi, галузевi й локальнi (на пiдприємствi, компанiї) iнновацiї. По характеру вони можуть бути еволюцiйними й радикальними. [2, стор. 30].
- вони втягують у виробництво новi продуктивнi сили, сприяють пiдвищенню продуктивностi працi й ефективностi виробництва, скорочують рiзного роду витрати;
- пiдвищують рiвень життя кожної людину й суспiльства в цiлому за рахунок рiзноманiтностi i якостi виробленої продукцiї й послуг, задоволення потреб населення;
- є результатом застосування творчих можливостей i знань конкретної особистостi, людського iнтелекту, що, у свою чергу, стимулює подальший рiст творчої дiяльностi [2, стор. 37].
Для успiшного керування iнновацiйною дiяльнiстю необхiдно ретельне вивчення iнновацiй. Насамперед , необхiдно вмiти вiдрiзняти iнновацiї вiд несуттєвих видозмiн у продуктах i технологiчних процесах (наприклад, естетичнi змiни - кольору, форми й т. п. ); незначних технiчних або зовнiшнiх змiн у продуктах, що залишають незмiнними конструктивне виконання, що й не виявляють достатнє помiтного впливу на параметри, властивостi, вартiсть виробу, а також вхiдних у нього матерiалiв i компонентiв; вiд розширення номенклатури продукцiї за рахунок освоєння виробництва, що не випускалися колись на данiм пiдприємствi, але вже вiдомих на ринку продуктiв, з метою задоволення поточного попиту й збiльшення доходiв пiдприємства. Новизна iнновацiй оцiнюється по технологiчних параметрах, а також з ринкових позицiй. З облiком цього будується класифiкацiя iнновацiй.
По типу новизни для ринку iнновацiї дiляться на:
· новi для галузi в країнi;
· новi для даного пiдприємства (групи пiдприємств).
По мiсцi в системi (на пiдприємствi, у фiрмi) можна видiлити:
· iнновацiї на входi пiдприємства
· iнновацiї системної структури пiдприємства (управлiнської, виробничої, технологiчної).
Залежно вiд глибини внесених змiн видiляють iнновацiї:
· радикальнi(базовi);
· модифiкацiйнi(частки).
У Науково-дослiдному iнститутi системних дослiджень (РНИИСИ) розроблена розширена класифiкацiя iнновацiй з урахуванням сфер дiяльностi пiдприємства. За цiєю ознакою видiляються iнновацiї:
· технологiчнi;
· виробничi;
· економiчнi;
· торгiвельнi;
· соцiальнi;
· в областi керування.
1. 2 Суть i основнi принципи iнновацiй у туризмi
нововведень. У якостi значимих для визначення сутi iнновацiй у туризмi видiляють наступнi класифiкацiйнi ознаки:
- джерело iдеї (потреби туристiв, вiдкриття, винаходу);
- вид iнновацiї ( iнфраструктура туризму, турпродукт, способи й засобу розподiлу турпродукта/послуги, керування, фактори виробництва);
- ступiнь новизни
- широта впливу, масштабнiсть, связность (локальнi, глобальнi, системнi);
- iнвестицiйне наповнення (некапiталомiсткi, капiталомiсткi) [3, стор. 121].
Інновацiї в туризмi слiд розглядати як системнi заходи, що мають якiсну новизну, що й приводять до позитивних зрушень, що забезпечують стiйке функцiонування й розвиток галузi в регiонi. Так, iдея створення й реалiзацiя туристських проектiв, що навiть не приносять спочатку iстотному прибутку, може дати поштовх розвитку туризму й тим самим активно сприяти створенню додаткових робочих мiсць i зростання доходiв населення.
Інновацiйний процес у туризмi досить специфiчний. Вiн одержує, як правило, своє визнання, з одного боку, через туристський ринок i ступiнь задоволеностi клiєнта, а з iншої сторони, в основному завдяки прийняттю спiльних розв'язкiв туристськими органiзацiями, органами керування галуззю в регiонi, органами мiсцевого самоврядування й громадськими органiзацiями, дiяльнiсть яких пов'язана з туризмом, а також завдяки оцiнцi галузi мiсцевим населенням. Тiльки така взаємодiя всiх елементiв (суб'єктiв i об'єктiв) iнновацiйного процесу може привести до появи iстотного синергетичного ефекту, вираженого в якостi росту (розвитку) сфери туризму. Комплекснiсть i трансформируемiсть вiдкриттiв, коли впровадження нового в однiй областi дає ефект (i можливо, бiльш сильний) в iнш, що становить їхню сутнiсть у галузi, тому потребують науково обґрунтованої органiзацiї й керуваннi[3, стор. 122].
До основних принципам iнновацiй у туризмi вiдносять:
1. Принцип науковостi, що полягає у використаннi наукових знань i методiв для реалiзацiї iнновацiй, вiдповiдних до потреб туристiв.
2. Принцип системностi. Розроблювальна стратегiя iнновацiйного розвитку сфери туризму в регiонi повинна враховувати фактори й умови, необхiднi для задоволення потреб людей у вiдпочинку; ресурснi можливостi регiону (економiчнi, фiнансовi, кадровi й iншi); соцiальний вплив на суспiльство; фактори зовнiшнього середовища.
пiдприємства; по-третє, для бiосфери й суспiльства в цiлому.
5. Принцип iманентностi iнвестицiйним процесам. Для проведення необхiдних дослiджень, розробки й матерiалiзацiї iнновацiй використовуються iнвестицiйнi ресурси, ефективнiсть яких визначається ступенем значимостi й масштабнiстю нововведень.
6. Вiдповiднiсть iнновацiйної дiяльностi i її результатiв (нововведень) рiвню розвитку суспiльства.
7. Принцип зв’язности. Процес нововведення закiнчується появою на ринку продукту, який повинен на певному етапi свого життєвого циклу викликати потреби (стимулювати iдею) створення наступного нововведення й забезпечувати фiнансову пiдтримку цього процесу.
8. Принцип безпеки. Будь-яке нововведення повинне гарантувати вiдсутнiсть шкоди для людини й навколишнього його середовища [3, стор. 124].
1. 3 Інновацiйний процес
фiнансового, комерцiйного, адмiнiстративного або iншого характеру. Перiод часу вiд зародження iдеї, створення й поширення нововведення й до його використання прийнято називати життєвим циклом iнновацiї. З урахуванням послiдовностi проведення робiт життєвий цикл iнновацiї розглядається як iнновацiйний процес.
Термiни "iнновацiя" i "iнновацiйний процес" близькi, але не однозначнi. Інновацiйний процес пов'язаний зi створенням, освоєнням i поширенням iнновацiй. Творцi iнновацiї керуються такими критерiями, як життєвий цикл виробу й економiчна ефективнiсть. Їхня стратегiя спрямована на те, щоб перевершити конкурентiв, створивши нововведення, яке буде визнано унiкальним у певнiй областi. Науково-технiчнi розробки й нововведення виступають як промiжний результат науково-виробничого циклу й у мiру практичного застосування перетворюються в науково-технiчнi iнновацiї - кiнцевий результат. Науково-технiчнi розробки й винаходу є додатком нового знання з метою його практичного застосування, а науково-технiчнi iнновацiї - це матерiалiзацiя нових iдей i знань, вiдкриттiв, винаходiв i науково-технiчних розробок у процесi виробництва з метою їх комерцiйної реалiзацiї для задоволення певних запитiв споживачiв. Неодмiнними властивостями iнновацiї є науково-технiчна новизна й виробнича застосовнiсть. [2,стор 85]
· задовольняти ринковому попиту;
Поширення нововведень, як i їх створення, є складовою частиною iнновацiйного процесу.
Розрiзняють три логiчнi форми iнновацiйного процесу: простий внутрiшньорганiзацiйний, простий межорганизацiйний i розширений. Простий внутрiшньорганiзацiйний iнновацiйний процес припускає створення й використання нововведення усерединi однiєї й тiєї ж органiзацiї, нововведення в цьому випадку не ухвалює безпосередньо товарної форми. При простому межорганизацiйному iнновацiйному процесi нововведення виступає як предмет купiвлi-продажу. Така форма iнновацiйного процесу означає вiддiлення функцiї творця й виробника нововведення вiд функцiї його споживача. Розширений iнновацiйний процес проявляється в створеннi нових виробникiв нововведення, у порушеннi монополiї виробника - пiонера, що сприяє через взаємну конкуренцiю вдосконалюванню споживчих властивостей товару, що випускається. В умовах товарного iнновацiйного процесу дiють як мiнiмум два господарюючi суб'єкти: виробник i споживач нововведення. Якщо нововведення - технологiчний процес, його виробник i споживач можуть сполучатися в одному господарюючому суб'єктовi.
Простий iнновацiйний процес переходить у товарний за двi фази:
1) створення нововведення i його поширення;
Перша фаза - це послiдовнi етапи наукових дослiджень, дослiдно-конструкторських робiт, органiзацiя досвiдченого виробництва й збуту, органiзацiя комерцiйного виробництва. На першiй фазi ще не реалiзується корисний ефект нововведення, а тiльки створюються передумови такої реалiзацiї. На другiй фазi громадсько-корисний ефект перерозподiляється мiж виробниками нововведення, а також мiж виробниками й споживачами.
1. 4 Інновацiйна дiяльнiсть у туризмi
Інновацiйна дiяльнiсть - комплекс наукових, технологiчних, органiзацiйних, фiнансових, комерцiйних заходiв, якi приводять до iнновацiй. Дiяльнiсть є iнновацiйної, якщо в неї приносяться новi знання, технологiї, приймання, пiдходи для одержання результату, який широко затребуваний у суспiльствi. Інновацiйну дiяльнiсть пiдприємства можна визначити як спiльну роботу всiх працiвникiв, спрямовану на створення й впровадження нововведення. Інновацiйна дiяльнiсть носить системний характер, систему утворюють суспiльство й суб'єкти iнновацiйної дiяльностi.[8,стор 31]
Основнi напрямки iнновацiйної дiяльностi в сферi туризму й гостинностi:
- використання нової технiки й технологiї у виробництвi традицiйних продуктiв;
- використання нових туристських ресурсiв, що ранiше не використовувалися. Унiкальний приклад - подорожi туристiв на космiчних кораблях;
- змiни в органiзацiї виробництва й споживання традицiйного туристського, ресторанного продукту, готельних послуг i т. д.; новий маркетинг, новий менеджмент;
- виявлення й використання нових ринкiв збуту продукцiї (готельнi й рестораннi ланцюги).
Основу iнновацiйної дiяльностi у всiх секторах економiки становить реалiзацiя досягнень науково-технiчного прогресу. Сказане повною мiрою ставиться й до сфери соцiально-культурного сервiсу й туризму. .[8,стор 56]
Науково-технiчна революцiя не тiльки стала матерiальною основою формування масового туризму. Вона вплинула на iнновацiйну дiяльнiсть у соцiально-культурний сервiс i туризм через високi технологiї, до яких належать новi матерiали, мiкропроцесорна технiка, засоби iнформацiї й зв'язки, бiотехнологiї.
основою екстремального туризму, сприяли розвитку водного, гiрського й ряду iнших видiв туризму.
Поява сучасних засобiв iнформацiї й зв'язку вплинула на суспiльне виробництво й побут людей. Сучасну туристську дiяльнiсть i роботу туристських фiрм не можна представити без Internet. Сучасна аудио-вiдео- технiка суттєво змiнила технологiю менеджменту. Керування переводиться в режим реального часу i т. д.
Таким чином, iнновацiйна дiяльнiсть у сферi туризму спрямована на створення нового або змiна iснуючого продукту, на вдосконалювання транспортних, готельних i iнших послуг, освоєння нових ринкiв, впровадження передових iнформацiйних i телекомунiкацiйних технологiй i сучасних форм органiзацiйно-управлiнської дiяльностi.
1. 5 Ринок iнновацiйної продукцiї
Суб'єкти iнновацiйного ринку - це держава, пiдприємства, органiзацiї, установи, унiверситети, фонди, фiзичнi особи (ученi й фахiвцi).
в упредметненiй формi (у виглядi встаткування, агрегатiв, досвiдчених установок, iнструментiв, технологiчних лiнiй i т. д.);
у неупредметненiй формi (данi науково-дослiдних, проектно-конструкторських робiт у виглядi аналiтичного звiту опису, що узагальнює, способу, конструкторської й технiчної документацiї);
у виглядi знань, досвiду, консультування в сферi консалтингу, маркетингу, проектного керування, iнжинiрингу й iнших науково-практичних послуг, пов'язаних iз супроводом i обслуговуванням iнновацiйної дiяльностi. .[1,стор178]
Загальноприйнятим у свiтовiй практицi є узагальнення всього спектра економiчних вiдносин iз приводу купiвлi i- продажу результатiв наукової, iнновацiйної дiяльностi й надання послуг у цiй сферi в поняттi "технологiчний обмiн" або "передача (трансфер) технологiй". В основi такого пiдходу лежить сучасне розумiння сутностi технологiї, яка мiстить у собi як технiчнi засоби, систему вiдповiдних навичок i знань, так i фiнансовi, матерiально-технiчнi, кадровi й iнформацiйнi ресурси, виробничу культуру, систему адекватного керування, соцiальне й природне середовище, у якому реалiзується технологiчний процес, а так само систему соцiально-економiчних наслiдкiв (насамперед , екологiчних).
Ринок iнновацiй характеризується рядом вiдмiтних особливостей:
вiн традицiйно є новим для вихiдної на ринок органiзацiї (у силу новизни розробленого продукту доводиться мати справу з незнайомими споживачами);
вiн є нееластичним, внаслiдок обмеженого впливу цiнової полiтики на обсяг збуту;
Попит на iнновацiйну продукцiю може виходити iз властиво наукового спiвтовариства, промисловостi або вiд суспiльства в широкiм його розумiннi.
У багатьох випадках створення нової технологiї не спричиняє попиту, оскiльки характерною рисою для неї є високий ступiнь ринкової й технологiчної невизначеностi.
Ринкова невизначенiсть полягає у вiдсутностi iнформацiї щодо характеру й ступеня задоволення тiєї або iншої потреби ринку за допомогою нової наукомiсткої продукцiї. У випадку появи на ринку принципово нової продукцiї важко передбачити реакцiю споживача через його непроiнформованiсть про свої запити.
поведiнка споживача пiддається впливу багатьох факторiв i не може бути передбачуване навiть у випадку покупки нової продукцiї;
Технологiчна невизначенiсть полягає у вiдсутностi у виробника впевненостi в тому, чи зможе продукцiя задовольнити усвiдомленi запити потенцiйних споживачiв.
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ІННОВАЦІЙ НА РОЗВИТОК ТУРИЗМУ
Цiннiсть iнформацiйних технологiй обумовлена створюваними ними можливостями збору, аналiзу й передачi iнформацiї: куди завгодно, миттєво й з мiнiмальними витратами. Цi технологiї доповнюють iнтелектуальнi можливостi людини точно так само, як технологiї промислової революцiї доповнювали мускульну енергiю. Електричне висвiтлення допомогло подовжити робочий день, залiзницi й авiацiя дозволили людям i товарам значно легше й швидше перемiщатися з однiєї територiї на iншу. Впровадження Інтернету дозволило одержувати найбiльшi економiчнi вигоди у всiх сферах економiки.
Активний розвиток сфери iнформацiйних технологiй почалося пiсля поширення наприкiнцi 1960- х рр. унiверсальних обчислювальних машин ("мейнфреймов") i винаходу в 1971 р. мiкропроцесора. За останнi 40 рокiв глобальнi обчислювальнi потужностi збiльшилися в мiльярд раз. ДО 2010 р. процессинговая потужнiсть звичайного комп'ютера буде в 10 млн раз перевищувати потужнiсть комп'ютера 1975 р., однак коштувати в реальних цiнах вiн буде набагато менше.
Інтернет став належним чином функцiонувати тiльки пiсля винаходу Всесвiтньої павутини в 1990 р. i браузера в 1993 р. Число користувачiв Інтернету перевищило 1 млрд 20 млн i продовжує активно рости. В Інтернету є багато загального з телеграфом, винайденим в 30- е рр. XIX в. Телеграф теж привiв до рiзкого падiння витрат на зв'язок i збiльшенню iнформацiйних потокiв в економiцi. Але впровадження телеграфного зв'язку не привело до змiни традицiйного економiчного мислення, як це вiдбувається в епоху розвитку Інтернету. [10 стор 122]
Інформацiйнi технологiї - це тiльки одна з галузей, що вiдбуваються нинi науково-технiчних революцiй, якi можуть забезпечити набагато могутнiшу "довгу хвилю", нiж їх попередники. Неминуче перетинання телекомунiкацiйних i iнформацiйних проблем i засобiв їх розв'язку. Найбiльшою мiрою це ставиться до Інтернету як найбiльш масштабному iнформацiйно-телекомунiкацiйному засобу.
У сучасному свiтi учасниками телекомунiкацiйних систем є: 1) оператори зв'язку, якi фактично забезпечують iнфраструктурнi можливостi з повним набором унiверсальних послуг; суверенiтет над нацiональним сегментом iнтернета належить тiй країнi, на територiї якої вiн розмiщається; 2) постачальники послуг доступу до Інтернету, глобальних розподiльних систем; це провайдери - власники певної частини передавальних технологiй, що й розподiляють їх серед споживачiв i постачальникiв iнформацiї; 3) постачальники iнформацiї - власники iнформацiйно-торговельних порталiв, серверiв; 4) користувачi.
Сучаснi телекомунiкацiйнi системи й комп'ютери скорочують час i витрати на зв'язок, границi держав не впливають на їхнє застосування, вони сприяють прискоренню поширення знань у свiтовому масштабi.
Новi технологiї в областi телекомунiкацiй з'являються безупинно, i кожна з них розширює ринок послуг. Переважна бiльшiсть цих нововведень можна охарактеризувати двома властивостями - мобiльнiсть i висока швидкiсть передачi даних. В 2000 р. до стандартної абревiатури в Інтернет- адресах www (world wide web) додалася нова - wap (wireless application protocol) - протокол бездротового зв'язку, що дозволяє переглядати iнтернет-сайти на екранi мобiльного телефону. Однак одним з iстотних недолiкiв цього протоколу є те, що телефон на час доступу в мережу займає лiнiю, змушуючи користувача платити за дорогий стiльниковий час. На сьогоднiшнiй день з'явилася телекомунiкацiйна технологiя GPRS (General Packet Radio Service) - пакетна передача даних у стiльникових мережах. По одному каналу може працювати велика кiлькiсть абонентiв, користувач же платить тiльки за переданi данi. Одним з найважливiших застосувань GPRS стане так званий технологiчний монiторинг. Вбудованi у всiлякi комунальнi лiчильники, банкомати, автомобiльнi сигналiзацiї, автомати роздрiбної торгiвлi та iншi обладнання Gprs- Термiнали будуть не тiльки миттєво збирати телеметричну iнформацiю, але й генерувати стiльниковим операторам величезний трафiк.[12 стор 68]
Інформацiйнi технологiї мають чотири характернi риси:
мають всепроникаючий характер;
сприяють бiльш ефективнiй роботi ринкiв шляхом спрощення й розширення доступу до iнформацiї, лiквiдацiї бар'єрiв для нових учасникiв, тим самим допускаючи на ринок безлiч покупцiв i продавцiв, знижуючи операцiйнi витрати до нульової оцiнки;
мають глобальне поширення, завдяки чому величезна кiлькiсть знань може зберiгатися, пересилатися й ставати надбанням людей у будь-якiй крапцi земної кулi;
прискорюють iнновацiйний процес, дозволяючи простiше й дешевше обробляти величезнi обсяги iнформацiї й скорочуючи час, необхiдне для розробки нової продукцiї.
У свiтi зараз три постачальники стандартiв iнформацiйних технологiй - США, Європа i Японiя. Верховенство США в цiй областi зрозумiло - у цiй країнi перебувають майже всi провiднi iнформацiйно-технологiчнi компанiї миру. Їхньої угоди один з одним i норми Федеральної комiсiї з комунiкацiй (FCC) визначають тенденцiї розвитку Іт - Галузi на кiлька рокiв уперед. Японiя застосовує й удосконалює переважно американськi стандарти, а Європа прагне до самостiйностi. Їй це вдалося в областi стiльникового зв'язку й програм для бiзнесу. Останнiм часом на роль експортера стандартiв в областi iнформацiйних технологiй почав претендувати Китай.
Україна поки не може запропонувати миру новий Іт- Стандарт або перспективну технологiю, яка могла б вiдразу захопити значну частину ринку, хоча в областi розробок iнформацiйних технологiй є конкретнi успiхи. Що являє собою "електронний уряд"? Громадяни будь-якої країни змушено спiлкуватися з державними службами по рiзних питаннях. Будь-який уряд має кiлька десяткiв рiзного роду вiдомств. Навiть при найпростiших операцiях (одержання лiцензiї, продаж нерухомостi, оформлення спадщини й iн.) доводиться звертатися в кiлька вiдомств, кожне з яких вимагає заповнення рiзних форм i особистої присутностi громадянина. Завдяки iнформацiйним технологiям стає можливим корiнна перебудова державних служб. Шлях до "електронного уряду" можна пiдроздiлити на чотири етапи. На першому державнi вiдомства створюють сайти з однобiчним зв'язком, що передбачають розмiщення iнформацiї про себе. На другому етапi цi сайти стають iнструментами двостороннього спiлкування iз громадянами, практично, крiм телефонних дзвiнкiв i напрямок листiв по питаннях, що цiкавлять. На третьому етапi сайти нададуть можливiсть здiйснення офiцiйного, що й пiддається кiлькiсному вимiру вартiсного обмiну (продовження термiну дiї лiцензiї, сплату штрафу або запис на курси навчання). Такi сайти за допомогою елементiв онлайнового самообслуговування забезпечують замiну тiєї роботи, яку колись виконували державнi службовцi. Останнiй, четвертий етап припускає наявнiсть порталу, що iнтегрує весь комплекс послуг уряду, що й забезпечує доступ, до них виходячи з потреб i функцiональних аспектiв, а не з iснуючої структури департаментiв i вiдомств. Просте iм'я для входу в систему й пароль дозволять користувачевi спiлкуватися з будь-яким пiдроздiлом уряду.
Прийнята "Стратегiя спiвробiтництва країн СНД у сферi iнформатизацiї" припускає створення автоматизованої системи мiждержавного iнформацiйного обмiну. Україна цiлком може не тiльки експортувати свої iнформацiйнi технологiї в країни СНД, але й стати лiдером свiтового ринку iнформацiйних технологiй. Обсяги експорту програмного забезпечення з України будуть рости швидкими темпами й у перспективi можуть перевищити 1 млрд дол. США в рiк.
Комп'ютери й Інтернет сприяють повнiй реорганiзацiї бiзнесу - вiд закупiвлi засобiв виробництва й продажу продукту до децентралiзацiї керування й аутсорсинга (передачi ряду функцiй стороннiм органiзацiям). Інформацiйнi технологiї дають можливiсть торгувати деякими, що ранiше не перебували в торговельному оборотi послугами точно так само, як матерiальними товарами.
обсягу виробництва в XXI в. Робити вимiри завжди було сутужнiше всього в сферi послуг, а iнформацiйнi технологiї й Інтернет тiльки збiльшили цю проблему, оскiльки бiльша частина вигiд вiд їхнього застосування ухвалює форму бiльш високої якостi продуктiв, зручностей i бiльш досконалого обслуговування споживачiв. Інформацiйнi технологiї дозволяють простiше й з меншими витратами пропонувати персонiфiкованi товари й послуги. Однак офiцiйна статистика не може врахувати вигоди, пов'язанi з бiльш широким вибором, який є в споживачiв у цей час. Показники ВВП не контролюють i нематерiальний виграш вiд росту задоволеностi споживачiв.
Усi технологiчнi революцiї сполученi не тiльки з вигодами, але й з ризиками. Будь-який технологiчний прогрес приводить до скорочення робочих мiсць i професiй, але на змiну їм з'являється ще бiльше нових. Впровадження iнформацiйних технологiй збiльшує попит на спецiальностi, що вимагають певної квалiфiкацiї й гарного утвору. Економiка усе бiльше стає залежною вiд знань.
Усi викладенi тенденцiї розвитку iнформацiйних технологiй будуть безпосередньо впливати на органiзацiю туристського бiзнесу й на впровадження iнновацiй у сферi туризму.
Для того щоб iнновацiйнi продукти знаходили широке застосування, їх передають зацiкавленим особам i органiзацiям. Передача iнновацiйних технологiй являє собою перемiщення науково-технiчних досягнень усерединi країни або за її межi. Як правило, у технологiчний обмiн бувають залученi чотири сфери людської дiяльностi - наука, технiка, виробництво й керування. Здiйснюється передача як на комерцiйнiй, так i на безоплатнiй основi.
У сферi туризму є численнi випадки придбання й продажу технологiчних процесiв, прав на використання розроблених туристськими компанiями нововведень економiчного, технологiчного й фiнансового характеру, тому працiвникам туристського бiзнесу необхiдно мати виставу про те, як вiдбувається передача iнновацiйних технологiй.
Комерцiйна передача. Основними формами передачi технологiй на комерцiйнiй основi є:
• патентнi угоди - торговельна угода, по якiй власник патенту уступає свої права на використання винаходу покупцевi патенту;
• лiцензiйнi угоди - торговельна угода, по якiй власник винаходу або технiчних знань надає iншiй сторонi дозвiл на використання в певних межах прав на iнтелектуальну власнiсть;
• ноу-хау - надання технiчного досвiду й безпатентних секретiв виробництва, що мають комерцiйну цiннiсть, що й включають вiдомостi технологiчного, економiчного, адмiнiстративного, фiнансового характеру;
• iнжинiринг - надання технологiчних знань, що включають широкий комплекс заходiв щодо пiдготовки технiко-економiчного обґрунтування проектiв, консультування, нагляд, проектування, випробування й обслуговування. [13 стор 156]
(проста, виняткова, повна), виробничу сферу, територiальнi границi й строк використання предмета лiцензiї, а також порядок оплати.
2. 3 Застосування iнформацiйних iнновацiй у туризмi
своїй дiяльностi.
Інтернет дозволяє туристським органiзацiям, без бiльших витрат одержати доступ до бiльших груп споживачiв з метою передачi конкретної iнформацiї про пропонованi продукти й про органiзацiю їх продажiв; надiйно поширювати повну й докладну iнформацiю про свою дiяльнiсть; швидко й ефективно ухвалювати заявки клiєнтiв i робити бронювання необхiдних послуг; скоротити витрати на виробництво й поширення друкованої продукцiї;
прискорити й спростити взаємодiя з партнерами на ринку.
У момент продажу туристська послуга - не бiльш нiж iнформацiйний продукт про послуги, якi будуть наданi клiєнтовi. Зараз конкурентна боротьба серед учасникiв туристського ринку крiм цiни i якостi обслуговування розвертається навколо довiри клiєнта до надаваної його iнформацiї.
мережi бронювання. Сьогоднi з'явилися вiртуальнi посередники - сайти готелiв, авiакомпанiй, туристських фiрм. Це дозволяє туристовi безпосередньо, без участi туристських фiрм, одержувати iнформацiю й замовляти послуги в будь-якiй комбiнацiї виробникiв i посередникiв.
Із загальної маси послуг, що здобуваються через Інтернет, три чвертi припадає на Сполученi Штати, де понад 60 % туристiв використовують Інтернет для пошуку пiдходящих турiв. Результати проведених дослiджень пiдтверджують, що в туристськiй галузi попит сильно залежить вiд вартостi й оперативний пошук необхiдної iнформацiї часто вiдiграє вирiшальну роль, тому усе бiльше споживачiв вiддають перевагу пошуку й замовлення квиткiв i готелiв саме в мережi Інтернет будь-якому iншому джерелу iнформацiї. В 2004 р. обсяг продажiв туристських послуг у США з використанням онлайновых технологiй значно зрiс i склав 54 млрд дол. США, або 23 % усiх угод. Найбiльший дохiд принесла онлайновая продаж авiаквиткiв - 23,3 млрд дол. США, на другому мiсцi - бронювання мiсць у готелях (11,6 млрд дол. США). Обсяг мережних послуг росте як у великих вiртуальних турагентствах, так i на сайтах туроператорiв. Згiдно з дослiдженнями, розробка й впровадження нових онлайновых технологiй приведе до подальшого збiльшення кiлькостi бронювань туристських послуг в Інтернетi, а обсяг продажiв через веб-сайти туроператорiв до 2010 р. може скласти 60 % (в 2006 р. 56 %).
Якщо на європейському ринку в 2002 р. обсяг продажiв туристських послуг в онлайновом режимi склав 7,6 млн євро (3,4 % у загальному обсязi продажiв), то в 2006 р. - 10 % цього обсягу. На першiм мiсцi перебуває Великобританiя - 38 % вiд загальних туристських операцiй; за нею iдуть Нiмеччина - 22 %; Францiя - 12 %; Фiнляндiя, Ісландiя й Скандинавськi країни - по 11 %. В iнших країнах Європи обсяг онлайновых операцiй становив 8 -9 %.[12 стор 86]
Використання онлайновых операцiй дозволяє туристськiй фiрмi придбати нову аудиторiю й охопити послугами значно бiльшi територiї, а також одержати значну економiю часу при роботi iз клiєнтами. Однак у Українi продажу турiв поки здiйснюються при особистому вiзитi покупця в туристську фiрму. Повний переклад українського турбизнеса на онлайновые технологiї зараз нереальний у зв'язку з вiдсутнiстю чiткого законодавства в цiй сферi, низьким рiвнем розвитку ринку, недостатньою досвiдченiстю споживачiв, неможливiстю оплатити послуги кредитною картою й вiдгородити клiєнта вiд рiзного роду шахрайств.
вiртуальним агентствам; не знають надiйних туристських сайтiв i не вмiють ними користуватися.
Розвиток передових технологiй поступово починає витiсняти друкованi видання, замiняючи їх публiкацiєю iнформацiї й реклами в Інтернетi або iншими формами.
Бiльш ефективнi можливостi пошуку потрiбної iнформацiї в Інтернетi, новi портативнi бездротовi обладнання, що дають вихiд у мережу, розширення кiлькостi i якостi iнформацiї про туристськi центри й усiх послугах, що мають вiдношення до подорожей, передвiщають величезнi змiни в туристському бiзнесi й електронної комерцiї. Кiлькiсть користувачiв Інтернету буде стрiмко зростати, тому що використання телекомунiкацiйних систем дозволяє туристовi самостiйно планувати поїздку: скласти маршрут, замовити й оплатити готель, екскурсiї, квитки на лiтак, поїзд або круїз i iн. Для того щоб полегшити одержання iнформацiї про подорожi й туризм користувачами Інтернету, Internet Corporation for Assigned Names and Numbers (ICANN) розв'язала видiлити новий домен спецiально для туристського бiзнесу ". travel", який впроваджується в цей час.
Особливою формою використання iнформацiйних технологiй у туризмi є електроннi системи бронювання.
РОЗДІЛ 3. ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ТУРИЗМІ
3. 1 Глобалiзацiя економiки i її вплив на розвиток туризму
У туристському бiзнесi активно використовуються можливостi Інтернету, розвивається торгiвля послугами в онлайновом режимi.
Однак у процесi глобалiзацiї туристської дiяльностi з'являються й серйознi проблеми. Надмiрна стандартизацiя характеристик споживання й моделей пропозицiї послуг у цiлому рядi країн впливає на мiсцеву культуру. Тому тенденцiям до iнтернацiоналiзацiї й унiфiкацiї протистоять тенденцiї збереження унiкальностi й нацiональної самобутностi.
У багатьох країнах ведеться розробка й реалiзацiя цiльової стратегiї маркетингу по освоєнню й збереженню екологiчної системи й специфiчних особливостей навколишнього середовища, пам'ятникiв культури.
Процеси глобалiзацiї супроводжуються рiзким загостренням конкурентної боротьби, ростом числа злиттiв i поглинань туристських компанiй. У сферу туризму впроваджуються промисловi компанiї, банки, асоцiацiї й об'єднання. Багато учасникiв ринку скорочують дiяльнiсть у традицiйнi для себе областях i зосереджують зусилля в сферi туризму й подорожей, що вважається бiльш прибуткової. На туристських ринках з'явилися конгломерати.
21 (у середньому щохвилини продається або купується один об'єкт), є власником корпорацiї по орендi машин Avis (парк нараховує бiльш 700 тис. машин, кожнi двi секунди орендується машина) i свiтовим лiдером готельної франшизы й тайм-шера. В 2001 р. компанiя придбала глобальну розподiльну систему Galileo i п'яте по величинi вiртуальне агентство Chep Tickets, що забезпечило їй доступ до авiацiйних перевезень i надало можливiсть активно використовувати новi перспективнi можливостi туристської iндустрiї.
В 2004 р. компанiя стала власником найбiльшого у свiтi консолидатора по бронюванню готелiв в Інтернетi - Flairview Travel. Іншими великими придбаннями стали вiртуальнi турагентства Orbitz i E-bookers, що дозволило Cendant посiсти друге мiсце у свiтi за обсягом онлайновых бронювань. В 2005 р. завершилося придбання великого консолидатора по бронюванню готелiв Gullivers Travel Associates (GTA), у базi якого презентовано понад 20 тис. готелiв у бiльш нiж 100 країнах миру.
Керiвництво туристською дiяльнiстю зосереджене в спецiальному пiдроздiлi компанiї - Cendant Travel Distribution Services Division. У цьому пiдроздiлi зiбранi рiзноманiтнi бренди туристського бiзнесу й розподiльних систем:
• розподiльний i обслуговуючий бiзнес готелiв (Neat Group, Thor, Trust and Wizcom);
• керiвництво мiжнародним провайдером далеких повiтряних подорожей i консолидатор туристського продукту (Travel 2, Travel 4);
• глобальне онлайновое керування корпоративними поїздками (Orbiz for Business, Travelport);
Інший приклад. У цей час нiмецький конгломерат Preussag здiйснює три види дiяльностi: постачання й морськi перевезення; промисловiсть (енергетика, будiвництво, металургiя) i туризм. Preussag поєднує бiльш 500 компанiй, включаючи TUI Group, Thomson Travel Group i Nouvelles Frontieres.
TUI Group скупила в Туреччинi значна кiлькiсть готелiв, придбала 75 % компанiї Gulet Tourism. У серединi 1990- х рр. TUI Group стала виходити на ринки країн Схiдної Європи, у тому числi країн СНД.
В 1998 р. почалося "вторгнення" у Польщу - компанiя пропонувала якiсне наземне обслуговування в багатьох регiонах миру. У зв'язку iз загостренням конкуренцiї багато польських туроператорiв змушенi були переквалiфiкуватися в турагентов.
Глобалiзацiя проявляється не тiльки в iнтенсифiкацiї фiнансових i товарних потокiв, але й у змiнi самих суб'єктiв, що оперують на ринках. У результатi централiзацiї капiталiв цi суб'єкти стають могутнiше й крупнiше, починають перебудовувати схеми керування: створюють органiзацiйнi, телекомунiкацiйнi, транспортнi, фiнансовi мережi, якi пiдсилюють взаємозалежнiсть учасникiв бiзнесу.
Глобальний характер економiки виражається в тому, що в останнi десятилiття нацiональна приналежнiсть економiки втрачає колишню чiткiсть. Тепер iнтелектуальний i фiнансовий капiтал може надходити з будь-якого джерела, продукцiя може проводитися в будь-якiй крапцi миру, а кiнцевий продукт з'являтися й реалiзовуватися на будь-яких ринках.
структуру, стандарти й технологiї керування, розмежовувати основнi й другоряднi функцiї.
Проявляється тенденцiя перетворення наукових знань в iнновацiю - одержання результату, придатного для прикладної реалiзацiї. Тому однiєї з основних статей витрат компанiї, багато в чому визначальної її конкурентнi переваги, стають iнвестицiї в розробки й дослiдження. Усе iнше - маркетинг, логiстику, виробництво, постачання й навiть фiнанси - компанiї починають передавати спецiалiзованим фiрмам i одержувати на ринку у виглядi послуг.
становлять невловимi для виробництва витрати - витрати, пов'язанi iз взаємодiєю з iншими органiзацiями (пошук iнформацiї, обмiн нею з партнерами, регулярний монiторинг дiй конкурентiв i iн.). Тому в компанiях традицiйної економiки головною дiючою особою став "людей зi зв'язками", що вмiє завдяки особистим контактам взаємодiяти з найменшими витратами часу й засобiв. Оскiльки витрати на взаємодiю усерединi компанiї значно нижче, чим при роботi зi стороннiми постачальниками, компанiї намагаються поєднуватися зi своїми контрагентами, створюючи вертикально-iнтегрованi холдинги. Для захисту вiд конкурентiв компанiї прагнуть створити рiзнi бар'єри, що утрудняють вихiд конкурентам на новий ринковий простiр, пiдвищити їхнi витрати на взаємодiю.
У зв'язку з розвитком нових технологiй такi бар'єри стали руйнуватися. Цьому сприяють стандартизацiя продукцiї, дiлових процесiв, форматiв спiлкування й передача даних i поширення iнформацiї через Інтернет. У результатi сократились витрати на координацiю дiй компанiй i на взаємодiю мiж ними. Почався процес революцiйних змiн у взаєминах мiж усiма суб'єктами економiки.
бренда; вiд виховання слухняних виконавцiв - до пошуку талантiв.
Фактори, що визначають успiх компанiї:
• Експертиза
• Інтелектуальна власнiсть
• Репутацiя
• Гарнi виконавцi
• Гнучкi альянси
Сьогоднi туристськi послуги пропонують близько 150 країн миру, кожна з яких має свiй характерний образ i може позитивно впливати на усе бiльш рiзноманiтний попит i мотивацiю поїздок туристiв. Ефективному розвитку туризму сприяє формування рiзноманiтних сегментiв i нiш мiжнародного ринку. Індустрiя вiдпочинку перетворюється в лiдируючу галузь свiтової економiки.
Характерною рисою процесу глобалiзацiї в туристськiй галузi є застосування новiтнiх iнформацiйних i телекомунiкацiйних технологiй, якi сприяють пiдвищенню ефективностi й удосконалюванню роботи компанiй, полiпшенню обслуговування клiєнтiв, прискоренню всiх оперативних процедур, створенню нових маркетингових методик i розподiльних каналiв.[16]
3. 2 Дiлове партнерство
в сферi продажiв i маркетингу, 25 % - у сферi виробництва продукцiї, 17 % - в областi дослiджень i розвитку.
до спiльного пiдприємства. Партнерство здiйснюється шляхом узгодження ефективних стратегiчних напрямкiв дiяльностi, обмiну, що представляють взаємний iнтерес ресурсами (технологiї, професiйнi навички й iн.) i iнформацiєю.
в одну або бiльш сфер стратегiчної дiяльностi (технологiї або продукти).
Такi альянси не є застиглими конструкцiями - вони змiнюються залежно вiд ситуацiї на ринку: часто спостерiгаються випадки виходу учасникiв iз цих альянсiв, переходу з одного об'єднання в iнше й створення нових альянсiв.
Процеси дiлового партнерства торкаються й сфери туризму. Задовольнити, потреби клiєнтiв, можна лише використовуючи ресурси багатьох компанiй. Жоден виробник туристських послуг (засобу розмiщення, транспортнi компанiї, iндустрiя розваг, туристськi фiрми) не в змозi поодинцi надавати все рiзноманiття послуг, а також забезпечити комплексний розвиток центрiв, вiдвiдуваних туристами.
• для боротьби з конкурентами;
• об'єднання з учасниками бiзнесу з iнших сфер дiяльностi;
• створення "клубiв" для спiльної роботи з реалiзацiї специфiчного туристського продукту на ринках iнших країн;
• для спiльного перевезення туристiв;
• створення франчайзiнгових мереж;
• впровадження iнновацiй.
У зв'язку зi специфiкою роботи на туристських ринках стали з'являтися альянси, що добре знають специфiку окремих регiонiв. В 2001 р. був заснований "Унiверсальний туристський альянс" (Universal Tourism Alliance - UTA), членами якого на сьогоднiшнiй день є вiсiм туристських компанiй з Болгарiї, Чехiї, Єгипту, Фiнляндiї, Грецiї, Італiї, Мальти й Словаччини. Завдяки багаторiчному досвiду спiвробiтництва на росiйському ринку, усi члени UTA знають специфiку роботи й гарантують високий рiвень обслуговування. Усi члени альянсу пiдтримуються нацiональними урядовими органiзацiями.[ 15 ]
ВИСНОВКИ
Термiн "iнновацiя" (вiд анг. innovation- нововведення) характеризує якiснi зрушення в процесi виробництва
Пiд iнновацiями в широкому змiстi розумiється прибуткове використання нововведень у виглядi нових технологiй, видiв продукцiї й послуг, органiзацiйно-технiчних i соцiально-економiчних розв'язкiв виробничого, фiнансового, комерцiйного, адмiнiстративного або iншого характеру. Перiод часу вiд зародження iдеї, створення й поширення нововведення й до його використання прийнято називати життєвим циклом iнновацiї. З урахуванням послiдовностi проведення робiт життєвий цикл iнновацiї розглядається як iнновацiйний процес
Інновацiї в туризмi слiд розглядати як системнi заходи, що мають якiсну новизну, що й приводять до позитивних зрушень, що забезпечують стiйке функцiонування й розвиток галузi в регiонi
У якостi значимих для визначення сутi iнновацiй у туризмi видiляють наступнi класифiкацiйнi ознаки:
- джерело iдеї (потреби туристiв, вiдкриття, винаходу);
- вид iнновацiї ( iнфраструктура туризму, турпродукт, способи й засобу розподiлу турпродукта/послуги, керування, фактори виробництва);
- широта впливу, масштабнiсть, связность (локальнi, глобальнi, системнi);
- iнвестицiйне наповнення (малокапиталоемкие, капiталомiсткi)
До основних принципiв iнновацiй у туризмi вiдносять:
1. Принцип науковостi, що полягає у використаннi наукових знань i методiв для реалiзацiї iнновацiй, вiдповiдних до потреб туристiв.
2. Принцип системностi. Розроблювальна стратегiя iнновацiйного розвитку сфери туризму в регiонi повинна враховувати фактори й умови, необхiднi для задоволення потреб людей у вiдпочинку; ресурснi можливостi регiону (економiчнi, фiнансовi, кадровi й iншi); соцiальний вплив на суспiльство; фактори зовнiшнього середовища.
3. Принцип вiдповiдностi iнновацiї потребам туристiв. Пропонуються тiльки тi нововведення, якi дiйсно потрiбнi клiєнтовi, а не тi, якi може зробити й впровадити туристська органiзацiя.
4. Принцип позитивностi результатiв, що полягає в попередженнi нерозумного, не продуманого створення й впровадження нововведення, яке може бути небезпечно, по-перше, для туриста; по-друге, для конкретного пiдприємства; по-третє, для бiосфери й суспiльства в цiлому.
5. Принцип iманентностi iнвестицiйним процесам. Для проведення необхiдних дослiджень, розробки й матерiалiзацiї iнновацiй використовуються iнвестицiйнi ресурси, ефективнiсть яких визначається ступенем значимостi й масштабнiстю нововведень.
6. Вiдповiднiсть iнновацiйної дiяльностi i її результатiв (нововведень) рiвню розвитку суспiльства.
й забезпечувати фiнансову пiдтримку цього процесу.
8. Принцип безпеки. Будь-яке нововведення повинне гарантувати вiдсутнiсть шкоди для людини й навколишнього його середовища.
Інновацiї мають великий вплив на туризм. По – перше новi туринськi продукти, наприклад космiчний туризм, який почав розвивається у Америцi. По - друге, у туристському бiзнесi активно використовуються можливостi Інтернету, розвивається торгiвля послугами в онлайновом режимi. Інтернет дозволяє туристським органiзацiям, без бiльших витрат одержати доступ до бiльших груп споживачiв з метою передачi конкретної iнформацiї про пропонованi продукти й про органiзацiю їх продажiв; надiйно поширювати повну й докладну iнформацiю про свою дiяльнiсть; швидко й ефективно ухвалювати заявки клiєнтiв i робити бронювання необхiдних послуг; скоротити витрати на виробництво й поширення друкованої продукцiї; прискорити й спростити взаємодiя з партнерами на ринку.
Кiлькiсть користувачiв Інтернету буде стрiмко зростати, тому що використання телекомунiкацiйних систем дозволяє туристовi самостiйно планувати поїздку: скласти маршрут, замовити й оплатити готель, екскурсiї, квитки на лiтак, поїзд або круїз i iн. Для того щоб полегшити одержання iнформацiї про подорожi й туризм користувачами Інтернету, Internet Corporation for Assigned Names and Numbers (ICANN) розв'язала видiлити новий домен спецiально для туристського бiзнесу ". travel", який впроваджується в цей час.
Особливою формою використання iнформацiйних технологiй у туризмi є електроннi системи бронювання.
Таким чином, iнновацiї у сферi туризму спрямованi на створення нового або змiна iснуючого продукту, на вдосконалювання транспортних, готельних i iнших послуг, освоєння нових ринкiв, впровадження передових iнформацiйних i телекомунiкацiйних технологiй i сучасних форм органiзацiйно-управлiнської дiяльностi.
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Малахова Н. Н., Ушаков Д. С. Інновацiї в туризмi й сервiсi. - М.: ИКЦ "МАРТ", Ростов н/Д: Видавничий центр "МАРТ", 2008. -224с. ("Туризм i сервiс");
2. Новиков В. С. Інновацiї в туризмi: учеб. Посiбник для студ. высш. учеб. закладiв/ В. С. Новиков. - М.: Видавничий центр "Академiя", 2007. - 208 с.;
3. Севастьянова С. А. Регiональне планування розвитку туризму й готельного господарства: навчальний посiбник / С. А. Севастьянова. - М.: КНОРУС, 2007. - 250
4. Федченко Л. А. Інновацiї в туризмi. К.:2005 220 с
5. Ильенкова С. Д., Гохберг Л. М., Ягудин С. Ю.. Інновацiйний менеджмент М.: Юнити, 2007.
6. Усе про туризм, туристична бiблiотека сайт-http:// tourlib. net/ stattitourism/milinchuk.htm
7. Ильенкова С. Д. Інновацiйний менеджмент. М.:- Банки й бiржi, 1997.
8. Донцова Л. В. Інновацiйна дiяльнiсть М.: 2006 320 с.
9. Молчанов Н. Н. Інновацiйний процес: органiзацiя й маркетинг. Санкт-Петербург. 1995, 287 с.
10. Івченко Л. М. Інновацiї в туризмi. К.: 2007 268 с.
12. Романенко І. Ф. Інновацiї в туризмi. К.: 2005 235 с.
13. Игнатьева Д. А. Инновационнй процес. М.: 2002 340 с.
14. Реферат iнновацiї в туризмi http://revolution./sport/00067145.html
15. Стаття iнновацiї в туризмi автор admin http://restinrussia.com/rest/innovaciivturizme.html
16. . Стаття iнновацiї в туризмi автор admin http://onli.info/2010/07/16/innovacii-v-turizme/
| 
