Дослiдження динамiки розвитку силових показникiв
Вступ
Роздiл 1. Сила як фiзична якостi людини
1. 1 Загальна характеристика сили
1. 2 Фактори, що зумовлюють силовi можливостi людини
1. 3 Засоби розвитку та вдосконалення сили
Роздiл 2. Вiкова динамiка природного розвитку та контроль сили
Роздiл 3. Динамiка розвитку швидкiсно-силових якостей у школярiв рiзного вiку, що виявляються в рухах, якi iмiтують метання списа, диска i штовхання ядра
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
то тепер першими в списках найсильнiших спортсменiв свiту стоять iмена Юрiя Власова, Леонiда Жаботинського, Валерiя Брумеля й iнших спортсменiв. Успiх спортсменiв не випадковий. Основою їх видатних результатiв є високий розвиток фiзичних, морально-вольових якостей i технiки спортивних рухiв. Загальновiдомо, що розвиток цих якостей необхiдно починати з дитячого вiку.
процесу навчання є спрямованiсть даного процесу на розвиток вмiнь та навичок силових дiй рiзхних груп м`язiв. Весь процес навчання передбачає використання рiзних пiдходiв, засобiв та методiв.
Предмет дослiдження: особливостi методики розвитку силових якостей.
Проблема: полягає в тому, щоб правильно цiлеспрямовано органiзувати процес освоєння вмiнь та навичок розвитку сили у дiтей.
Робоча гiпотеза: можна вважати, що важливим етапом методики розвитку силових якостей дiтей є використання рiзних вправ розрахованих на дiтей певного вiку.
аналiз динамiки змiн силових показникiв рiзних груп м`язiв у дiтей рiзного вiку.
Задачi дослiдження:
1. Охарактеризувати силу як фiзичну якiсть.
2. З`ясувати, якi фактори впливають на розвиток сили.
4. Проаналiзувати динамiку змiни силових показникiв у дiтей рiзного вiку.
Методи i органiзацiя дослiдження:
2. Аналiз i синтез.
На основi одержаних даних дослiдження були проаналiзованi:
- досвiд провiдних спецiалiстiв в данiй областi;
- аналiз особливостей та змiни органiзму дитини з вiком.
Наукова новизна:
узагальненi сучаснi данi про основи методики розвитку силових якостей дають можливiсть вибору найбiльш рацiонального пiдходу для розвитку цих якостей дитини в рiзному вiцi.
Практична значимiсть:для органiзацiї спрямованого процесу навчання силових якостей дiтей рiзного вiку необхiдно керуватися особливостями методики формування рухових якостей, доступнiстю та вiдповiднiстю використання рiзних вправ для розвитку певних фiзичних якостей.
Роздiл
1. Сила як фiзична якостi людини
1
. 1 Загальна характеристика сили
В теорiї фiзичного виховання поняття "сила" застосовується для якiсної характеристики довiльних рухiв людини, якi спрямованi на вирiшення конкретних рухових завдань.
При виконаннi рухових дiй м'язи людини виконують чотири основнi рiзновиди роботи:
• утримуючу, яка виконується за рахунок напруження м'язiв без змiни їх довжини (iзометричний режим (статична сила). Вона застосовується для пiдтримання статичних поз тiла, утримання предметiв (штанга) тощо;
• долаючу, яка виконується за рахунок зменшення довжини м'язiв. Вона застосовується найчастiше при виконаннi рухових дiй;
• поступливу, яка виконується за рахунок збiльшення довжини м'язiв. Завдяки поступливiй роботi м'язiв вiдбувається амортизацiя в момент приземлення у стрибках, бiгу тощо. Зауважимо, що в цьому режимi м'язи можуть проявити на 50-100 % бiльшу силу, нiж у долаючому та утримуючому;
• комбiновану, яка складається з почергової змiни названих вище режимiв. Отже, сила як рухова якiсть — це здатнiсть людини долати опiр або протидiяти йому за рахунок м'язових напружень. Опором можуть виступати сили земного тяжiння; реакцiя опори при взаємодiї з нею; опiр навколишнього середовища; маса власного тiла; маса спортивного знаряддя; сили iнерцiї власного тiла або його частин та iнших тiл; опiр партнера тощо.
Чим бiльший опiр здатна долати людини, тим вона сильнiша. У процесi фiзичного виховання розрiзняють:
людина може проявити у м'язових напруженнях, що не супроводжуються зовнiшнiм проявом руху (статичнi зусилля), або в повiльних рухах. Абсолютна сила має вирiшальне значення при необхiдностi долати великий опiр;
• вiдносну силу, як кiлькiсть абсолютної сили людини, що припадає на кiлограм маса її тiла. Вона має вирiшальне значення у рухових дiях, що пов'язанi з перемiщенням власного тiла у просторi. Так, наприклад, утримання упору руки в сторони на гiмнастичних кiльцях ("хрест") можливе лише тодi, якщо сила утримуючих м'язiв буде рiвною масi тiла гiмнаста;
• швидку силу як здатнiсть людини якнайшвидше долати помiрний опiр. Швидка сила пов'язана iз здатнiстю людини якнайшвидше долати зовнiшнiй опiр у дiапазонi вiд 15-20 % до 70 % вiд її максимальної сили у конкретнiй руховiй дiї. Вона є домiнуючою у забезпеченнi ефективної рухової дiяльностi на спринтерських дистанцiях та подiбних до них рухових дiях;
тощо).
ефективностi метання.
1. 2 Фактори, що зумовлюють силовi можливостi людини
Сила, яку здатна проявити людина у руховiй дiяльностi, залежить вiд зовнiшнiх (величина опору, довжина важелiв, по годно-клiматичнi умови, добова та рiчна перiодика) та внутрiшнiх факторiв. До внутрiшнiх факторiв належать:
1. Структура м'язiв. За структурою i метаболiчними якостями розрiзняють два основнi типи м'язових волокон: червонi та бiлi. Червонi здатнi до тривалої, повiльної роботи. Сила i швидкiсть скорочення бiлих волокон значно вищi, нiж червоних.
Процентне спiввiдношення рiзних типiв м'язових волокон у кожної людини генетичне обумовлене i не змiнюється у процесi силового тренування. Проте внаслiдок тривалої силової пiдготовки збiльшується вiдношення площi бiлих до площi червоних волокон, що свiдчить про робочу гiпертрофiю бiлих м'язових волокон.
При малому напруженнi в роботу включаються переважно повiльнi волокна. Швидкi мають бiльш високий порiг збудження i включаються при значних напруженнях. Цiкаво, що навiть при дуже великих напруженнях одночасно включається в роботу всього 40-50 % кiлькостi рухових одиниць. Навiть найсильнiшi добре тренованi штангiсти пiд час рекордних пiдходiв можуть мобiлiзувати не бiльш як 60-65 % рухових одиниць. Найбiльшу кiлькiсть рухових одиниць органiзм включає в роботу в екстремальних умовах пiд впливом дуже сильних емоцiй1
.
2. М'язова маса. Збiльшення м'язової маси супроводжується зростанням абсолютної сили. Проте, позитивна залежнiсть "маса тiла — абсолютна сила" тим бiльша, чим краще тренована людина, У мало тренованих осiб вона може зовсiм не проявлятись. Поряд з тим, зi збiльшенням м'язової маси вiдносна сила, як правило, зменшується.
У зв'язку з цим розвиток силових можливостей тiльки за рахунок збiльшення м'язової маси буде мало перспективним щодо тих рухових дiй, де провiдне мiсце займає вiдносна сила.
У процесi спецiального силового тренування м'язову масу можна значно збiльшити. Так, у фiзично середньо розвинутих чоловiкiв м'язова маса складає 40% вiд загальної маси тiла. У видатних штангiстiв — 50-55 %, а в культуристiв — до 60-70 %.
3. Внутрiшньом'язова координацiя. Як вiдомо, кожний руховий нерв складається з окремих мотоиейронiв. Кожний окремий мотонейрон з його розгалуженням i м'язовими волокнами, якi вiн iнервує, називають руховою одиницею (РО).
М'язи, якi забезпечують виконання рухових дiй з тонкою координацiєю їх у просторi, часi i за величиною зусиль, складаються переважно з великої кiлькостi (до 3 тис.) РО i малої кiлькостi м'язових волокон в них (вiд 5-10 до 40-50). М'язи, якi здiйснюють вiдносно грубу координацiю рухiв, складаються з меншої кiлькостi РО (500-1500), а кожна з них включає велику кiлькiсть м'язових волокон (2 тис.). Це i пояснює великi розбiжностi у силових можливостях рiзних РО.
Процес м'язового скорочення характеризується певним порядком активiзацiї РО. Коли долається незначний опiр, акти вiзуються повiльнi РО. Якщо опiр зростає, до роботи залучається все бiльша кiлькiсть швидких РО. Таким чином, внутрiшньо м'язова координацiя полягає у синхронiзацiї збудження рухових одиниць з метою залучення якомога бiльшої їх.
кiлькостi i до подолання опору.
Кiлькiсть РО, що залучаються до роботи при довiльному напруженнi м'язiв, залежить вiд рiвня тренованостi. Так, у нетренованих людей при максимальних силових напруженнях залучається до роботи бiля 30-50 % РО, а у тренованих — до 80-90 %. Найвищого рiвня синхронiзацiї збудження РО можна досягти при подоланнi субмаксимального (80-95 %) i максимального опору.
4. Мiжм'язова координацiя. Її суть полягає у синхронiзацiї збудження оптимальної для певної рухової дiї кiлькостi м'язiв синергiстiв; гальмуваннi активностi м'язiв-антагонiстiв; рацiональнiй послiдовностi залучення до роботи м'язiв; забезпеченнi фiксацiї в суглобах, у яких не повинно бути рухiв, доборi оптимальної амплiтуди робочої фази i тої її частини, де доцiльно акцентувати зусилля.
Для вдосконалення мiжм'язової координацiї найефективнiшi вправи з обтяженнями величиною 30-80 % вiд максимальної сили у вiдповiднiй вправi. Участь у роботi великої кiлькостi дрiбних РО при невисоких проявах сили, дозволяє забезпечувати ефективну регуляцiю м'язової дiяльностi i виконувати руховi дiї на високому рiвнi координацiї. При використаннi обтяжень понад 80 % вiд максимальних до роботи залучаються великi РО, що суттєво знижує ефективнiсть регуляцiї рухiв, їх координацiю.
5. Реактивнiсть м'язiв. ЇЇ суть полягає у здатностi м'язiв накопичувати енергiю розтягування з наступним її використанням як силового додатку, що пiдвищує потужнiсть їх скорочення. Чим активнiше (в оптимальних межах — 15-25%) розтягуються м'язи у фазi амортизацiї i чим швидше вони переключаються з поступливої до долаючої роботи, тим вища потужнiсть їх скорочення1
.
Реактивнiсть м'язiв найбiльше впливає на прояв вибухової та швидкої сили i добре розвивається при виконаннi вправ з обтяженнями, якi дозволяють повторно їх долати в одному пiдходi вiд 4 до 10 разiв з високою швидкiстю.
6. Потужнiсть енергоджерел. Короткочасна напружена силова i щвидкiсно-силова робота забезпечується фосфатними енергоджерелами (АТФ, КрФ), а тривалiша виконується за рахунок анаеробного та аеробного розщеплення глiкогену. Якiсне силове тренування сприяє накопиченню у м'язах запасiв енергоречовин. Так, нетренований м'яз вмiщує до 0,5 % креатинфосфату вiд його загальної маси, а добре тренований — 1,5 % вiд загальної маси конкретного м'яза. Інтенсивна силова робота сприяє також збiльшенню запасiв глiкогену в м'язах на 80-100 %.
1. 3 Засоби розвитку та вдосконалення сили
Вправи i обтяженнями масою власного тiла не вимагають спецiального устаткування, не викликають ризику травм та перенавантажень i тому широко використовуються у практицi фiзичного виховання учнiв на початковому етапi їх силової пiдготовки.
Вправи з обтяженням масою предметiв дозволяють дозувати величину зусиль вiдповiдно до iндивiдуальних можливостей учнiв. Велика рiзноманiтнiсть вправ дозволяє ефективно впливати на розвиток рiзних м'язових груп І всiх видiв силових здiбностей.
Вправи з обтяженням опором зовнiшнього середовища. До них належать руховi дiї, в яких величина обтяження не лiмiтована точно визначеними межами (бiг вгору, по пiску, снiгу, водi).
Вправи у подоланнi опору еластичних предметiв ефективнi для розвитку м'язової маси, а отже i максимальної сили, але менш ефективнi для розвитку швидкої сили i непридатнi для розвитку вибухової сили та негативно впливають на мiжм'язову координацiю.
Вправи у подоланнi опору партнера. Їх особлива цiннiсть полягає у тому, Що, виконуючи їх, учнi змушенi проявляти значнi вольовi зусилля, змагатись У вмiннi застосовувати силу для вирiшення конкретних рухових завдань.
Вправи у самоопорi. Їх суть полягає в одночасному напруженнi м'язiв синергiстiв та антагонiстiв певного суглоба. Вони можуть виконуватись в режимi статичного напруження або у напруженому повiльному русi по всiй його амплiтудi, коли одна група м'язiв працює у долаючому, а протилежна — у поступливому режимах. Цi вправи сприяють зростанню м'язової сили та вдосконаленню внутрiшньом'язової координацiї1
.
Вправи з комбiнованим обтяженням. Дана груп а засобiв дозволяє досягти варiативностi впливу i цим пiдвищити емоцiйнiсть та пiдвищити ефективнiсть тренувань. За їх допомогою можна вирiшувати завдання спецiальної силової пiдготовки. Наприклад, стрибки з обтяженням сприяють розвитку вибухової сили у вiдштовхуваннi.
з
точно дозованим опором як для окремих груп м'язiв, так i загального впливу та вибiрково впливати на розвиток певної силової здiбностi. Застосування тренажерiв пiдвищує емоцiйне тло занять.
Ізометричнi вправи набули широкої популярностi у 60-тi роки. Пiзнiше iнтерес до них дещо зничився. В iзометричних напруженнях можна досягти тренувального ефекту при менших, нiж у динамiчних вправах, витратах енергiї. Це дозволяє використати невичерпану енергiю на вирi шсння iнших педагогiчних завдань, або виконати бiльшу кiлькiсть силових вправ.
серцево-судинної системи, оскiльки вимагають тривалої затримки дихання i натужування. При використаннi iзометричних вправ найбiльший прирiст сили м'язiв спостерiгається лише у тих положеннях ланок тiла, у яких виконувались iзометричнi напруження.
Роздiл 2
. Вiкова динамiка природного розвитку та контроль сили
виховання. Незначний загальний розвиток сили м'язiв спостерiгається до 9-рiчного вiку у дiвчат i 10-рiчного вiку у хлопчикiв. Вiковий перiод вiд 9-10 до 16-17 рокiв характеризується найвищими темпами приросту абсолютної сили м'язiв. У подальшому темпи зростання сили поступово уповiльнюються, але сила продовжує зростати, i максимальних показникiв абсолютної сили люди досягають в середньому у 25-30 рокiв.
До 10-11 рiчного вiку величини рiчного приросту абсолютної сили у дiвчаток i хлопчикiв майже не вiдрiзняються. Починаючи з 12 рокiв, м'язова сила у дiвчат зростає повiльнiше, нiж у хлопцiв. При цьому достовiрних розбiжностей у показниках сили м'язiв нiг у дiвчаток i хлопчикiв одного вiку немає, а сила м'язiв рук i тулуба у всiх вiкових перiодах (пiсля 6 рокiв) у хлопцiв бiльша.
або навiть знижується внаслiдок бурхливого розвитку тотальних розмiрiв i маси тiла. Повторне зростання темпiв розвитку вiдносної сили припадає на перiод вiд 15 до 17 рокiв.
Найвищi темпи приросту швидкiсно-силових можливостей спостерiгаються у дiвчат вiд 10 до 11, а у хлопцiв вiд 10 до 11 та вiд 13 до 15 рокiв.
Величезний вплив на динамiку та рiвень розвитку силових показникiв у дiтей та пiдлiткiв має руховий режим i спецiально спрямована робота з виховання фiзичних якостей i, насамперед, сили. Такi заняття суттєво впливають на бiохiмiчнi, морфологiчнi та фiзiологiчнi процеси в органiзмi, забезпечуючи умови Для його якiсного розвитку. Перш нiж здiйснювати силову пiдготовку учнiв, потрiбно вимiряти рiвень розвитку сили. Коли визначено вихiдний рiвень, тодi можна правильно поставити завдання, пiдiбрати вiдповiднi засоби та методи.
Рекомендованi тести:
1. Для молодших школярiв: кистьова динамометрiя; кидок набивного м'яча (1кг) двома руками з-за голови з положення сидячи; згинання та розгинання рук в упорi, лежачи на гiмнастичнiй лавi; пiдтягування стоячи пiд кутом 45° на низькiй перекладинi; стрибок у довжину з мiсця; пiдйом тулуба з положення лежачи.
2. У середньому шкiльному вiцi до вищевказаних тестiв можна внести доповнення та ускладнення: пiдтягування у висi на високiй перекладинi; лазiння по канату; станова динамометрiя.
3. Для старшокласникiв тестування може бути пов'язане з орiєнтуванням на майбутню професiю. При цьому деякi вправи можуть бути ускладненi: лазiння по канату за допомогою лише рук у положеннi "кут"; пiдйом нiг в положеннi лежачи на кiлькiсть повторень за 1-2 хвилини.
Якщо результати тестування будуть усвiдомленi учнями, то воно може вiдiграти неабияку роль в активному виконаннi домашнiх завдань та виробленi звички до самостiйних занять фiзичними вправами.
Основними засобами виховання сили у дiтей шкiльного вiку є фiзичнi вправи: без предметiв; i предметами, використовуючи їх вагу або пружнi властивостi; з подоланням власної вага; з подоланням опору партнера.
Для молодших школярiв найхарактернiшi вправи з основної гiмнастики, елементи акробатики, вправи з набивними м'ячами.
Для пiдлiткiв (середнiй шкiльний вiк) до вищезгаданого арсеналу потрiбно додати вправи з подоланням власної ваги, вправи в парах з елементами боротьби, лазiння по канату тощо.
У старших класах загальноосвiтньої та професiйної школи, окрiм названих вправ, можливе застосування вправ з гирями, гантелями, штангою, елементи боротьби. Засоби виховання сили у старшокласникiв мають бути бiльш диференцiйованi. Потрiбно врахувати стать, фiзичний розвиток, майбутню професiю та iндивiдуальнi захоплення юнакiв.
Основою методичного пiдходу до силової пiдготовки молодших школярiв є комплексне виховання фiзичних якостей. Така рекомендацiя випливає з концепцiї, то в цьому вiцi в найбiльшiй мiрi виражено позитивний вплив розвитку однiєї якостi на розвиток iнших фiзичних якостей1
.
При використаннi будь-яких методiв силової пiдготовки дiтей середнього та старшого шкiльного вiку варто починати з формування у них мотивацiї. Надбання сили супроводжується достатньо великими навантаженнями, що викликає втому, бiль у м'язах. Для подолання цих негативних вiдчуттiв потрiбен сильний поштовх, мотив, потреба.
В наш час пiдлiтки та юнаки часто захоплюються атлетичною гiмнастикою. Їх захоплення цiлком можна використати для формування iнтересу до занять фiзичними вправами взагалi та справи виховання сили м'язiв зокрема. Для всiх вiкових груп школярiв (у планi силової пiдготовки) потрiбно передбачити змiцнення якомога бiльшої кiлькостi м'язових груп. Особливої уваги заслуговують тi групи, що формують поставу.
У фiзичному вихованнi дiтей шкiльного вiку при виборi методiв силової пiдготовки перевагу необхiдно надавати методу повторних зусиль, що супроводжується збiльшенням м'язової маси. Крiм урокiв фiзичної культури, силовi вправи повиннi включатися в заняття спортивних секцiй, груп загальної фiзичної пiдготовки, атлетичної гiмнастики, а також пiд час самостiйних занять, особливо при виконаннi домашнiх завдань, що розробляються вчителями. На уроках фiзичної культури спецiальнi вправи на силу повиннi розумно поєднуватись з програмовим матерiалом, що вивчається в даний час. Так, в бiльшостi шкiл в першiй чвертi навчального року вивчається переважно програмовий матерiал зi спортивних iгор та легкої атлетики. За допомогою цих вправ впливають на розвиток сили м'язiв нiг, тому допомiжнi вправи повиннi бути спрямованi на розвиток сили рук, черевного пресу, спини та iн. Це доцiльнiше ще й тому, що дiтей потрiбно готувати заздалегiдь до оволодiння матерiалом, передбаченим планом у наступнiй чвертi. Там переважають гiмнастика та елементи акробатики, де якраз навантаження припадає на м'язи рук, плечового пояса, спини тощо.
У другiй чвертi навчального року пiд час урокiв фiзичної культури допомiжнi вправи на розвиток сили повиннi бути на м'язи нiг. По-перше, це дозволить пiдтримати рiвень сили, що був досягнутий у першiй чвертi. По-друге, це дасть можливiсть пiдготувати учнiв до успiшного оволодiння програмовим матерiалом третьої чвертi — технiки лижних ходiв.
При правильно органiзованих заняттях уроки лижної пiдготовки дають рiвномiрне навантаження на всi основнi групи м'язiв i сприяють силовiй пiдготовцi учнiв. У заключнiй чвертi силовi вправи (з арсеналу допомiжних, на "розвиток якостi") повиннi доповнювати матерiал шкiльної програми та служити засобом активного вiдпочинку i пiдготовки до державного тестування. Такий принцип планування силових вправ протягом року дозволяє вирiшувати завдання гармонiйного розвитку, рiвномiрно розподiляти навантаження на всi групи м'язiв, забезпечити активний вiдпочинок та зробити доступнiшими для учнiв вправи шкiльної програми.
В домашнiх завданнях з фiзичної культури силовим вправам належить одне i провiдних мiсць. По-перше, тому, що сила лежить в основi фiзичної пiдготовки, по-друге, вправи на силу можуть виконуватись у будь-яких умовах (кiмната, коридор, двiр, парк) та, по-третє, вимiрювання силових показникiв — справа зовсiм нескладна, i перевiрка якостi виконання домашнiх завдань з боку вчителя цiлком ймовiрна.
Роздiл 3.
Динамiка розвитку швидкiсно-силових якостей у школярiв рiзного вiку, що виявляються в рухах, якi iмiтують метання списа, диска i штовхання ядра
Вивчення динамiки розвитку фiзичних якостей у дiтей шкiльного вiку має велике значення для викладачiв, тренерiв, фiзiологiв i лiкарiв. Вивчити динамiковi розвитку швидкiсно-силових якостей, що виявляються в рухах, якi iмiтують метання списа, диска i штовхання ядра можна за допомогою iнерцiйного динамографа. Таких дослiджень за допомогою iнерцiйного динамографа довгий час не проводилося. Нами було проведено опрацювання та систематизацiя даних дослiдження, якi були проведенi та зафiксованi в спортивнiй школi1
. В дослiдженнi кожної вiкової групи приймали участь 10 учнiв. Перед дослiдженням постають такi задачi:
1. Визначити рiвень розвитку силових якостей у школярiв рiзного вiку (7-17 рокiв), що визначаються при легкоатлетичних метаннях.
2. Визначити вiк, у якому мають мiсце найбiльшi темпи розвитку цих якостей.
Для рiшення зазначених задач ми використовували наступнi методи дослiдження:
3. Аналiз даних хронорефлексометрии.
4. Дослiдження сили м'язiв спини за допомогою станового динамометра.
5. Дослiдження стрибучостi по методу В. М. Абалакова.
6. Дослiдження швидкостi руху за допомогою "теппiнг-теста".
7. Дослiдження швидкостi бiгу (бiг на 10 м з ходу, застосовуючи фотоелемент у взаємодiї з електросекундомiром).
8. Аналiз результатiв метання i штовхання бадмiнтонового м'яча (волана).
Використаний iнерцiйний динамограф протиставляє рушiйнiй силi м'язiв iнерцiю обертових мас. Сила, що виявляють пiддослiднi при виконаннi рухiв (метання диска, списи i штовхання ядра), передається через капроновий шнур на вал, що пiд дiєю цiєї сили починає обертатися. Запис ведеться на паперовiй стрiчцi, що проходить через стрiчкопротягувальний механiзм iз постiйною швидкiстю 3,5 см у секунду. Дослiдження якостей за допомогою iнерцiйного динамографа проводилося в положеннi сидячи i стоячи (iмiтацiя метання з мiсця). При дослiдженнi якостей у положеннi сидячи ми виключали роботу м'язiв нiг. Метання i штовхання волана виконували стоячи (з мiсця). Заняття проходили завжди в першiй половинi дня, пiсля звичайної розминки.
Дослiдження швидкiсно-силових якостей, що виявляються при метаннi списа.
У 7-лiтнiх детей був i зафiксований максимальний показник сили, рiвний 6 кг. На виконання руху було витрачено 1,4 сек. Мiнiмальний показник сили при виконаннi руху був 3,2 кг. Середньовiковий показник сили виявився рiвним 4,58 кг, часу-1,69 сек. „Імпульс сили” у середньому в цiй вiковiйгрупi був вiдзначений на рiвнi 7,9 кг/сек. В метаннi волана средневозрастной показник був 5,58 м (табл. 1).
Таблиця 1 Динамiка розвитку швидкiсно-силових якостей у школярiврiзного вiку, що виявляються в рухах, що iмiтуютьметання списа
|
Сила (в кг) |
Час руху
(в сек.)
|
|
Результат в метаннi (в м) |
| 7 |
4,58 |
1,69 |
7,9 |
5,58 |
| 8 |
5,88 |
1,56 |
9,35 |
5,76 |
| 9 |
6,79 |
1,49 |
10,4 |
5,94 |
| 10 |
6,86 |
1,47 |
10,51 |
6,00 |
| 11 |
7,75 |
1,49 |
10,95 |
6,41 |
| 12 |
9,55 |
1,23 |
11,8 |
6,67 |
| 13 |
9,75 |
1,08 |
11,95 |
6,94 |
| 14 |
11,55 |
1,12 |
12,80 |
7,55 |
| 15 |
11,91 |
1,11 |
13,50 |
7,70 |
| 16 |
13,10 |
1,07 |
14,40 |
8,10 |
| 17 |
13,87 |
1,04 |
14,52 |
8,51 |
показник часу - 1,85 сек. Результат "iмпульсу сили" був дорiвнює 9,35 кг/сек, у метаннi волана - 5,76 м.
У вiцi 9 рокiв кращий показник сили дорiвнював 9,3 кг, часу - 1,35 сек. Гiрший силовий показник - 4,1 кг, показник часу-1,73 сек. Результат "iмпульсу сили" виявився рiвним 10,4 кг/сек, у метаннi волана - 5,94 м.
У вiцi вiд 9 до 10 рокiв темпи зростання швидкiсно-силових показникiв зменшуються. Це видно з даних табл. 1. Максимальна величина сили виявилася рiвною9,5 кг, кращий час-1,35 сек., мiнiмальна сила –4,6 кг при часi руху 1,7 сек. Показник "iмпульсу сили" - 10,51 кг/сек, результат у метаннi волана - 6 м1
.
З 10 рокiв темпи росту силових i тимчасових показникiв полiпшуються. Так, у 11 рокiв кращий по-казатель сили був дорiвнює 10,1 кг при часi руху 1, 25 сек. Гiрший показник сили -6,5 кг, часу - 1,6 сек. Показник "iмпульсу сили" вирiс до 10,95 кг/сек. Зростання силових показникiв i помiтне зрушення тимчасових сприяли значному збiльшенню результатiв у метаннi волана - 6,41 м.
У вiцi 12 рокiв значно збiльшилися показники м'язової сили i часу. Максимальний показник сили досяг 11,3 кг. Кращий час руху- 1,15 сек. Мiнiмальний показник сили дорiвнював 8,6 кг, гiрший час -1,4 сек. Результат "iмпульсу сили" досяг 11,8 кг/сек, у метаннi волана - 6,67 м.
У вiцi з 12 до 13 рокiв спостерiгалося зменшення темпiв зростання показникiв швидкiсно-силових якостей. Максимальний показник сили м'язового скорочення був дорiвнює 11,5 кг, кращий показник часу- 1,12 сек. Мiнiмальний показник сили - 8,7 кг, гiрший час - 1,38 сек. Результат "iмпульсу сили"-11,95 кг/сек, у метаннi волана - 6,94 м.
сили дорiвнює 11,5 кг, часу- 1,125 сек. Помiтно збiльшився "iмпульс, сили" - 12,8 кг/сек i результат у метаннi волана - 7,55 м.
У 15-рiчному вiцi вiдзначене порiвняно невелике полiпшення результатiв сили м'язового скорочення i показникiв часу. Максимальний показник сили становить 14 кг, кращий показник часу - 1 сек. Мiнiмальний показник сили - 9,8 кг при часi руху 1,32 сек. Показник "iмпульсу сили" зрiс до 13,5 кг/сек, результат у метаннi волана - до 7,7 м.
З 15 рокiв темпи зростання швидкiсно-силових показникiв знову помiтно збiльшилися. У 16 рокiв максимальна величина сили дорiвнює 16,5 кг, кращий показник часу - 0,95 сек. Мiнiмальний показник сили- 11,5 кг, гiрший час - 1,3 сек. Величина "iмпульсу сили" досягла 14,4 кг/сек, результат у метаннi волана -8,1 м. У 17 рокiв спостерiгався спад кривої росту силових i тимчасових характеристик. Кращий показник сили становить 17 кг, часу - 0,85 сек., гiрший показник сили - 12,1 кг, часу - 1,2 сек. Величина "iмпульсу сили" збiльшилася незначно– 14,52 кг/сек, результат у метаннi волана дорiвнює 8,51 м. Виходячи з результатiв силових i тимчасових показникiв у вiцi 7-17 рокiв, можна вiдзначити наступне:
1. Рiст силових i тимчасових показникiв м'язового скорочення вiд вiку до вiку вiдбувається нерiвномiрно. Перiоди бурхливого росту змiнюються незначними зрушеннями в показниках.
2. До 13-14-лiтнього вiку вiдзначається переважний розвиток тимчасових показникiв. Далi настає уповiльнення темпiв росту цих показникiв, а силовi показники помiтно збiльшуються.
3. Значнi темпи приросту силових показникiв настають у вiцi 11-12, 13-14 i 15-16 рокiв, досягаючи кращих зрушень у вiцi 13-14 рокiв.
4. Тимчасовi показники значно полiпшуються у вiцi 10-12 рокiв, досягаючи кращих величин у вiцi 11 -12 рокiв.
5. Значне зрушення показникiв "iмпульсу сили" вiдзначається у вiцi 10-12 i 13-15 рокiв, найбiльший прирiст них - у 13-15-лiтнiх.
Дослiдження швидкiсно-силових якостей, що виявляються в русi, який iмiтує штовхання ядра.
При штовханнi ядра у вiцi 7 рокiв кращий показник сили дорiвнює 9,1 кг, часу руху-1,15 сек. Гiрший показник сили - 4,5 кг, часу руху-1,5 сек. Величина "iмпульсу сили" - 8,7 кг/сек; середнiй показник у метаннi волана виявився рiвним 3,04 м (табл. 2).
Таблиця 2Динамiка розвитку швидкiсно-силових якостей у школярiв рiзного вiку( виявляються в русi, що iмiтує штовхання ядра
| Вiк (рокiв) |
Сила (в кг) |
Час руху
(в сек.)
|
„Імпульс сили”
(в кг/сек.)
|
Результат в метаннi (в м) |
| 7 |
6,84 |
1,25 |
8,7 |
3,04 |
| 8 |
8,38 |
1,20 |
9,8 |
3,13 |
| 9 |
9,10 |
1,19 |
11,0 |
3,40 |
| 10 |
9,80 |
1,17 |
11,5 |
3,50 |
| 11 |
11,66 |
1,12 |
12,8 |
3,79 |
| 12 |
13,61 |
1,07 |
14,3 |
4,16 |
| 13 |
15,41 |
1,05 |
15,6 |
4,36 |
| 14 |
19,22 |
0,97 |
18,3 |
4,53 |
| 15 |
20,17 |
0,96 |
19,1 |
4,69 |
| 16 |
21,34 |
0,96 |
20,6 |
4,96 |
| 17 |
23,20 |
0,91 |
21,1 |
5,30 |
сек., величина "iмпульсу сили" - 9,8 кг/сек. Середнiй результат у метаннi волана складав 3,13 м.
У вiцi 9 рокiв кращий показник сили був дорiвнює 12 кг, часу - 0,95 сек. Гiрший показник сили - 5 кг, часу - 1,3 сек. Середньовiковий показник сили дорiвнював 9,1 кг, часу- 1,19 сек. Величина "iмпульсу сили" зросла до 11 кг/сек. Результат у метаннi волана - 3,4 м1
.
У вiцi з 9 до 10 рокiв темпи зростання силових показникiв трохи збiльшилися. Так, кращий показник сили дорiвнював 13,5 кг, часу - 0,93 сек. Гiрший показник сили - 6,3 кг, часу рухiв- 1,34 сек. Середнiй показник сили м'язового скорочення був дорiвнює 9,8 кг, часу-1,17 сек., величина "iмпульсу сили"- 11,5 кг/сек, результат у штовханнi волана збiльшився порiвняно мало - 3,5 м.
З 10 рокiв вiдзначалося значне зростання показникiв сили i часу м'язового скорочення. Максимальна величина сили досягла 15 кг, часу - 0,91 сек. Гiрший показник сили був дорiвнює 7,8 кг, часу руху- 1,31 сек. Середньовiковий показник сили м'язового скорочення дорiвнював 11,66 кг, часу руху- 1,12 сек. Значно збiльшився показник "iмпульсу сили" - 12,8 кг/сек. Результат у штовханнi волана був 3,79 м.
У вiцi 12 рокiв темпи росту силових i тимчасових показникiв продовжували збiльшуватися. Кращий показник сили був дорiвнює 17,5 кг, часу-0,9 сек. Гiрший показник сили - 8,6 кг, часу- 1,3 сек. Середнiй показник сили виявився рiвним 13,61 кг; час руху- 1,071 сек. Величина "iмпульсу сили" дорiвнювала 14,3 кг/сек, результат у штовханнi волана - 4,16 м.
У 13 рокiв кращий результат сили м'язового скорочення вiдзначений на рiвнi 19,5 кг, часу-0,9 сек. Гiрший результат сили - 11 кг, часу - 1,3 сек. Середньовiковий показник сили досяг 15,41 кг, часу - 1,059 сек. Величина "iмпульсу сили" була дорiвнює 15,6 кг/сек, результат у штовханнi волана - 4,36 м. 14-лiтнiй вiк характеризується великими зрушеннями в показниках сили i часу. Кращий результат сили був дорiвнює 23,3 кг, часу руху - 0,9 сек. Гiрший показник сили- 13,6 кг, часу- 12 сек. Середнiй показник сили дорiвнював 19,22 кг, часу - 0,979 сек.; величина "iмпульсу сили" - 18,3 кг/сек, результат у штовханнi волана - 4,53 м.
У вiцi 15 рокiв вiдзначалося деяке уповiльнення темпiв зростання показникiв, хоча крива показникiв i продовжувала поступово рости. Кращий результат сили був дорiвнює 24 кг, часу - 0,88 сек. Гiрший показник сили- 14,3 кг, часу- 1,15 сек. Середнi показники сили досягли 20,17 кг; тимчасовi показники виявилися рiвними 0,964 сек. Величина "iмпульсу сили" зросла до 19,1 кг/сек, результат у метаннi волана - до 4,69 м.
Вiк 16 рокiв характеризується знову збiльшуються темпами зростання показникiв. Максимальна величина сили досягла 26 кг при часi руху 0,87 сек. Гiрший показник сили був дорiвнює 14,3 кг, часу руху - 1,15 сек. Середнiй показник сили дорiвнював 21,34 кг, часу - 0,964 сек., величина "iмпульсу сили"- 20,6 кг/сек, результат у штовханнi волана - 4,96 м.
У вiцi 17 рокiв швидкiсно-силовi показники продовжували збiльшуватися. Кращий показник сили досяг 30 кг, часу - 0,85 сек. Гiрший показник сили був дорiвнює 16,5 кг, часу руху- 1,1 сек. Середньовiковий показник сили м'язового скорочення дорiвнював 23,2 кг, часу - 0,916 сек.; величина "iмпульсу сили" - 21,1 кг, результат у метаннi волана - 5,13 м.
Розглянувши результати дослiдження силових якостей при штовханнi ядра, можна вiдзначити наступне:
1. Найбiльшi зрушення силових показникiв вiдбуваються у вiцi 11 -12 i 13-14 рокiв, досягаючи кращих величин у вiцi 13-14 рокiв.
2. Тимчасовi показники значно збiльшуються у вiцi 10-12 i 13-14 рокiв, пiсля чого темпи росту помiтно слабшають.
3. Показники "iмпульсу сили" досягають кращих зрушень у вiцi 13-14 рокiв.
Дослiдження швидкiсно-силових якостей, що виявляються в русi,
який
iмiтує метання диска.
У вiцi 7 рокiв кращий показник сили м'язового скорочення був зафiксований на рiвнi 5,5 кг при часi руху 1,6 сек. Гiрший показник сильг був дорiвнює 3 кг, часу - 2,3 сек. Середньовiковий показник сили дорiвнював 4,07 кг, часу-1,916 сек.; величина "iмпульсу сили" - 7,95 кг/сек, результат у метаннi волана - 4,6 м (табл. 3).
Таблиця 3 Динамiкарозвиткушвидкiсно-силовихякостейушколярiврiзноговiку, щовиявляютьсяврусi, щоiмiтуєметаннядиска
|
Сила (в кг) |
Час руху
(в сек.)
|
"
(в кг/сек.)
|
Результат в метаннi (в м) |
| 7 |
4,07 |
1,91 |
7,95 |
4,60 |
| 8 |
4,82 |
1,89 |
8,50 |
4,82 |
| 9 |
5,81 |
1,77 |
9,90 |
4,98 |
| 10 |
6,30 |
1,66 |
10,45 |
5,33 |
| 11 |
6,85 |
1,62 |
11,22 |
5,55 |
| 12 |
7,74 |
1,51 |
11,85 |
6,11 |
| 13 |
8,86 |
1,42 |
12,6 |
6,63 |
| 14 |
10,46 |
1,40 |
14,54 |
6,76 |
| 15 |
11,67 |
1,38 |
15,90 |
6,91 |
| 16 |
13,6 |
1,31 |
17,92 |
7,46 |
| 17 |
14,25 |
1,25 |
17,95 |
8,1 |
У вiцi 8 рокiв кращий показник сили дорiвнює 8,5 кг, часу - 1,55 сек. Гiрший силовий показник- 3 кг, тимчасовий- 1,85 сек. Середньовiковий показник сили був дорiвнює 4,82 кг, часу - 1,89 сек., величинаiмпульсу сили" - 8,5 кг/сек, результат у метаннi волана - 4,82 м.
У вiцi 9 рокiв кращий результат сили м'язiв був 8,9 кг, часу - 1,45 сек. Гiрший показник сили рав-иялся 3,6 кг, часу- 1,8 сек. Величина "iмпульсу сили" досягла 9,9 кг/сек, результат у метаннi волана - 4,98 м1
.
показник сили м'язового скорочення був поранений 6,3 кг, часу- 1,66 сек., величина "iмпульсу сили" - 10,45 кг/сек, результат у метаннi волана - 5,33 м.
У вiцi 10-11 рокiв спостерiгалося порiвняно невелике зменшення темпiв розвитку показникiв. Кращий силовий показник дорiвнював 10 кг, часу - 1,35 сек., гiрший показник сили - 6,5 кг, часу - 1,73 сек. Середнiй результат сили був дорiвнює 6,85 кг, часу-1,62 сек. Величина "iмпульсу сили" досягла 11,22 кг/сек, результат у метаннi волана - 5,65 м.
У 12-лiтньому вiцi вiдзначалися помiтнi змiни в силових i тимчасових показниках. Максимальна величина сили м'язового скорочення досягла 10,5 кг, кращий час- 1,28 сек. Мiнiмальний показник сили був дорiвнює 6 кг, гiрший час- 1,66 сек. Середнiй показник сили дорiвнював 7,74 кг, часу- 1,51 сек. Величина "iмпульсу сили" у метаннi диска була дорiвнює 11,85 кг/сек, результат у метаннi волана - 6,11 м.
У вiцi 12-13 рокiв вiдбулося помiтне збiльшення темпiв зростання силових показникiв. Тимчасовi показники хоча i покращилися, однак темп їхнього росту значно знизився. Подiбна картина спостерiгалася i при дослiдженнi швидкiсно-силових якостей при виконаннi метання списа i штовхання ядра. Кращий показник сили був дорiвнює 11,3 кг, часу- 1,20 сек.; гiрший показник сили - 6,5 кг, часу-1,62 сек. Середньовiковий показник сили виявився рiвним 8,86 кг, часу- 1,42 сек. Величина "iмпульсу сили" значно зросла - 12,6 кг/сек, результат у метаннi волана дорiвнював 6,33 м. У 14 рокiв змiни показникiв продовжували збiльшуватися. Прирiст тимчасових показникiв трохи знизився. Кращий показник сили м'язiв дорiвнював 13,5 кг, часу - 1,3 сек.; гiрший результат сили - 7 кг, часу- 1,5 сек. Середнiй показник сили досяг 10,45 кг при часi 1,409 сек. Помiтно виросла величина "iмпульсу сили"- 14,5 кг/сек, результат у метаннi волана дорiвнює 6,76 м.
показник сили вирiс до 13,6 кг, часу руху- до 1,31 сек. Величина "iмпульсу сили" дорiвнювала 17,6 кг/сек, результат у метаннi волана - 7,46 м.
Абсолютно кращих показникiв сили м'язiв i часу рухiв досягли юнака у вiцi 17 рокiв. Кращий показник сили був дорiвнює 18 кг, часу- 1,15 сек. Гiрший результат сили-10,3 кг, часу-1,4 сек. Средневозрастной показник сили виявився на рiвнi 14,25 кг, часу - 1,25 сек. Величина "iмпульсу сили" досягла 17,9 кг/сек, результат у метаннi волана був дорiвнює 8,1 м.
1. У вiцi 7-13 рокiв вiдбувається переважне полiпшення тимчасових показникiв. Рiвень улучше-. ния показникiв сили трохи нижче, нiж рiвень полiпшення показникiв часу.
2. Найбiльших зрушень силовi показники досягають у 11 -12, 13-14 i 15-16-лiтнiх, краща їхня величина вiдзначається в 15-16-лiтнiх.
3. Показники часу рухи значно полiпшуються до 13 рокiв, досягаючи найбiльшої величини в 11-12 рокiв.
Сила як рухова якiсть — це здатнiсть людини долати опiр або протидiяти йому за рахунок м'язових напружень. Розвиток силових якостей людини, як i iнших якостей, носить гетерохронний характер. Незначний загальний розвиток сили м'язiв спостерiгається до 9-рiчного вiку у дiвчат i 10-рiчного вiку у хлопчикiв. Вiковий перiод вiд 9-10 до 16-17 рокiв характеризується найвищими темпами приросту абсолютної сили м'язiв.
Пiдводячи пiдсумок проведеного дослiдження, необхiдно вiдзначитинаступне:
1. Зростання швидкiсно-силових показникiв м`язового скорочення вiд вiку до вiку вiдбувається нерiвномiрно.
4. Значнi зрушення тимчасових показникiв вiдбуваються у вiцi 10-12 рокiв.
5. Показники "iмпульсу сили" досягають значних зрушень у вiцi 13-14 рокiв.
Список використаних джерел
1. Боберський І. Рухливi забави та iгри. — Львiв: НТШ, 1994. — 64 с.
2. Болобан В. Н. Анализ техники акробатических упражнений: Метод. рекомендации. — К.; УГУФВС, 1994. — С. 31.
3. Болобан В. Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости; Автореф. дис. докт. пед. наук. — К,, 1990. — 45 с.
4. Верхошанский Ю-В. Основы специальной силовой подготовки в спорте / Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: "ФиС", 1977. — 215 с.
"ФиС", 1970. — 200 с.
6. Воячецкий Э. Развивая силу // Физическая культура в пiколе,2000. — №2. — С. 46-48.
7. Демчишин А. П. та iн. Рухливi та спортивнi iгри в школi / Посiбник для вчителiв. — К.: Освiта, 1992. — 175 с.
8. Жадочко Р. В., Соболев Ю. Л., Соболев Л. М. Розвиток гнучкостi спортсмена. — К.: Здоров'я, 1980. — 104 с.
10. Короп Ю. О. Розвиток гнучкостi в школярiв // Фiзичне виховання в школi. — 1997. — №3. — С. 40-45;
— №4. — С. 28-35,
"Штабор", 1997. — 204 с.
12. Липець М. М., Андрiєнко Г. М. Витривалiсть, здоров'я, працездатнiсть... —Львiв, 1993. — 131 с.
13. Лях В. И. Выносливость: основы измерения и методики развития // Физическая культура в школе, 1998. — №1. — С. 7-14.
14. Лях В. И. Гибкость: основы измерения и методики развития // Физическая культура в школе, 1999. — №1. — С. 4-10.
16. Лях В. И. Координационные способности школьников // Физическая культура в школе, 2000. -- №4. — С. 6-13; №5. — С. 3-10
"ФиС", 1991, — 543 с.
20. Платонов В. М., Булатова М. М. Фiзична пiдготовка спортсменiв. -К.; Олiмпiйська лiтература, 1995. — 319 с.
22. Тренировка юных спортсменов. / Плд общ. ред. В. П. Филина. – М.: Изд-во "Физкультура и спорт", 1965. – 353 с.
23. Фарфель В. С. Управление движениями в спорте. - М.: Физкультура и спорт, 1975,—208 с.
25. Шиян Б. М. Теорiя i методика фiзичного виховання школярiв. Ч. 1. – Тернопiль: Навчальна книга. – Богдан, 2001. – 248 с.
26. Шиян Б. М. Теорiя i методика фiзичного виховання школярiв. Ч. 2. – Тернопiль: Навчальна книга. – Богдан, 2001. – 328 с.
27. Шульга М. Методика застосування бiгу на витривалiсть на уроках фiзичної культури в школi // Фiзичне виховання в школi. — 1999. —№1. — С. 33 - 40.
1
Верхошанский Ю-В. Основы специальной силовой подготовки в спорте / Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: "ФиС", 1977. — 215 с.
"ФиС", 1977. — 215 с.
"ФиС", 1991, — 543 с.
1
Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для ин-тов физ. культуры. — М.: "ФиС", 1991, — 543 с.
1
Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для ин-тов физ. культуры. — М.: "ФиС", 1991, — 543 с.
1
Тренировка юных спортсменов. / Под общ. ред. В. П. Филина. – М.: Изд-во «Физкультура и спорт», 1965. – 353 с.
1
Тренировка юных спортсменов. / Под общ. ред. В. П. Филина. – М.: Изд-во «Физкультура и спорт», 1965. – 353 с.
1
Тренировка юных спортсменов. / Под общ. ред. В. П. Филина. – М.: Изд-во «Физкультура и спорт», 1965. – 353 с.
|
