Вплив морфологічних показників дівчаток 11-12 років, що займаються художньою гімнастикою, на техніку виконання змагальних вправ

Вплив морфологiчних показникiв дiвчаток 11-12 рокiв, що займаються художньою гiмнастикою, на технiку виконання змагальних вправ Днiпропетровський Державний Інститут Фiзичної Культури та Спорту Кафедра: гiмнастики Тема: Вплив морфологiчних показникiв дiвчаток 11-12 рокiв, що займаються художньою гiмнастикою, на технiку виконання змагальних вправ Змiст Вступ 1. 1 Вплив занять фiзичними вправами на функцiональний стан органiзму дiтей 11-12 рокiв 1. 1. 2 Серцево-судинна система 1. 1. 3 Дихальна система 1. 1. 4 ЦНС 1. 1. 5 М'язова система 1. 2 Фiзичний розвиток дiвчат 11-12 рокiв 1. 2. 1 Довжина тiла, довжина верхнiх i нижнiх кiнцiвок 1. 2. 2 Маса тiла 1. 2. 4 Кiстяк 1. 2. 5 Склад тiла 1. 3 Технiчна пiдготовка гiмнасток на етапi поглибленої спецiалiзацiї 1. 3. 1 Задачi хореографiчної пiдготовки 1. 3. 2 Пiдготовка без предметiв 1. 3. 3 Пiдготовка з предметами 1. 4 Спецiальна рухова пiдготовка 1. 4. 2 Просторова точнiсть i вiдчуття тривалостi руху 1. 4. 3 Поворотнi вправи 1. 5 Фiзична пiдготовка гiмнасток 11-12 рокiв 1. 5. 1 Гнучкiсть 1. 5. 2 Швидкiсть 1. 5. 3 Сила 1. 5. 4 Витривалiсть 1. 5. 5 Спритнiсть 1. 6 Етап початкової спецiалiзованої пiдготовки Глава ІІ. Задачi, методи й органiзацiя дослiджень 2. 1 Мета дослiдження 2. 2 Задачi дослiдження 2. 3 Методи дослiдження 2. 3. 1 Аналiз лiтературних джерел 2. 3. 2 Педагогiчне спостереження 2. 3. 3 Метод контрольних iспитiв 2. 4 Органiзацiя дослiдження Глава ІІІ. Результати дослiджень та їх обговорення 3. 1 Визначення рiвня фiзичного розвитку гiмнасток 11-12 рокiв 3. 2 Визначення рiвня фiзичної та технiчної пiдготовленостi гiмнасток на етапi початкової спецiалiзованої пiдготовки 3. 2. 1 Фiзична пiдготовленiсть 3. 2. 2 Технiчна пiдготовленiсть 3. 3 Виявлення взаємозв’язку мiж морфологiчними показниками гiмнасток 11-12 рокiв та технiкою виконання змагальних вправ Висновки Вступ Актуальнiсть. Фiзична пiдготовка спортсменiв є однiєю з актуальних проблем сучасної теорiї та практики. У кожному видi спорту, в тому числi i в художнiй гiмнастицi, особливе мiсце займає рiвень фiзичного розвитку, фiзична та технiчна пiдготовленiсть, тому що вони є гарантом гарного виступу на змаганнях. Рання спецiалiзацiя i постiйне удосконалення змагальних програм, привели к тому, що у боротьбу за звання чемпiона країни вступають 13-15 рiчнi спортсменки. Враховуючи те, що процес оволодiння спортивною майстернiстю займає 6-8 рокiв, за цi роки спортсменки повиннi освоїть велике кол-во змагальних вправ. Найбiльш характерною стороною цього перiоду становлення спортивної майстерностi, є iнтенсивна робота по фiзичнiй та технiчнiй пiдготовцi у 11-12 рокiв[20,3]. Сучасний рiвень спортивних досягнень, а також несущi задачi спорту: вибiр спецiалiзацiї, керування тренувальним процесом, доборi у збiрнi команди i т. д. диктують необхiднiсть вивчення й оцiнки стану всiх систем органiзму спортсмена в їх взаємозв'язку, а також iндивiдуальних особливостей i їх впливу на спортивнi досягнення. У цьому зв'язку серед безлiчi показникiв iндивiдуальних можливостей органiзму спортсмена великий iнтерес представляють антропометричнi ознаки. Експериментально доведено, що вони значно впливають на прояв сили, швидкостi, гнучкостi[16]. Усе вищевикладене обумовлює актуальнiсть даної теми дослiджень. Мета роботи. Визначити взаємозв'язок мiж морфологiчними показниками i технiкою виконання змагальних вправ. Робоча гiпотеза. Передбачається, що визначення взаємозв'язку мiж фiзичним розвитком i фiзичною та технiчною пiдготовленiстю пiдтвердить необхiднiсть облiку морфологiчних показникiв при доборi i заняттях художньою гiмнастикою. Об’єкт дослiдження. Взаємозв’язок мiж морфологiчними показниками та технiкою виконання змагальних вправ. Наукова новизна. У результатi дослiдження ми виявили взаємозв’язок мiж фiзичним розвитком гiмнасток 11-12 рокiв та технiкою виконання змагальних вправ. Практична значимiсть. Результати дослiджень розширюють розумiння взаємозв’язку мiж фiзичним розвитком та фiзичною i технiчною пiдготовленiстю гiмнасток 11-12 рокiв на етапi поглибленої спецiалiзацiї. Глава І. Стан питання 1. 1 Вплив занять фiзичними вправами на функцiональний стан систем органiзму дiтей 1. 1. 1 Опорно-руховий апарат У дiтей в вiцi 11-12 рокiв закiнчується перший перiод «утягування» i починається перiод «округлення» тiла, збiльшується його вага. Інтенсивно вiдбувається прирiст кiсткової системи. Закiнчується формування кривизни хребта. Щорiчне збiльшення ваги у юних гiмнасток приблизно 1,5-3,5 кг, довжина тiла i периметр грудної клiтини збiльшується у середньому на 2-3см. Довжина тiла дiтей 11-12 рокiв, що займаються художньою гiмнастикою, складає 135-140см. при вазi 27-30 кг. З 6-7 рокiв починається швидкий розвиток м'язiв кистей рук. Бiльш iнтенсивно розвиваються м'язи, що забезпечують ходьбу. Середня сила м'язiв двох рук у дiвчинок до 11-ти рокiв близько 13 кг.. Вiдрiзняється велика рухова активнiсть. Рухи носять суспiльний характер. Тонус згиначiв перевершує над тонусом розгиначiв[6]. Розвиток ССС у дiтей 11 – 12 рокiв проходить вiдносно рiвномiрно. Лiнiйнi розмiри серця до 12-ти рокiв збiльшуються в 2 рази. Меншими темпами збiльшується обсяг серця в порiвняннi з дiаметром судин. У цьому вiцi абсолютнi розмiри серця i його маса збiльшується, а щодо маси тiла зменшується. Продовжується рiст кровоносних судин. Змiни в дiяльностi ССС дiтей при виконаннi гiмнастичних вправ залежить вiд їх складностi i тривалостi[8,21]. шкiльного вiку вiдносна вага кровi бiльше, нiж у дорослих. Число еритроцитiв у кровi дiтей збiльшується вiд 4,8 до 4,9 млн. на 1мм. кубiчний. М'язова робота, що виконується, дiтьми 11-12 рокiв не тривале фiзичне навантаження в цьому вiцi можуть привести до зменшення в кровi гемоглобiну й еритроцитiв[5]. 1. 1. 3 Дихальна система До 6-7 рокiв закiнчується формування легеневої тканини, зростає глибина подиху i зменшується його частота. Життєвий обсяг легень зростає з вiку 11-12 рокiв досягає 1460-1905 мол.. У дiтей молодшого шкiльного вiку спостерiгається пiдвищений показник хвилинного обсягу подиху на 1кг. ваги тiла у станi спокою. Вона складає 160 - 170 мл/кг. Функцiї дихальної системи при виконаннi гiмнастичних вправ не досягає максимальних значень. Це пов’язано з тим, що сам дихальний акт впорядкований структурi рухiв i не може бути виконаний з максимальною ефективнiстю[2,7]. знижується насичення кровi киснем, а подих пiсля затримки вiдновляється при ще високому змiстi кисню в кровi. Отже, дiти i пiдлiтки уступають дорослим у здатностi переборювати недолiк кисню. Це зв'язують з тим, що вони володiють меншою, нiж дорослi, здатнiстю загальмовувати дихальнi рухи, а також переборювати гiпоксичнi та гiперканичнi зрушення в кровi. Спортсмени характеризуються кращою адаптацiєю до цих зрушень. Систематичнi заняття спортом сприяють максимальнiй легеневiй вентиляцiї[14]. Данi експериментальних дослiджень указують на тiсний взаємозв'язок мiж показниками фiзичного розвитку i зовнiшнього подиху. Морфологiчнi перебудування органiзму, що вiдбуваються при систематичних заняттях фiзичними вправами, сприятливо впливають на дихальну функцiю. Показниками зовнiшнього подиху можна якоюсь мiрою керувати при доборi для спецiалiзованих занять спортом. У показникiв функцiй внутрiшнього подиху, також як i зовнiшнього, у дiтей спостерiгається ряд особливостей, що обмежують їх можливостi при виконаннi м'язової роботи. 1. 1. 4 Центральна нервова система У молодшому шкiльному вiцi, дiти легко опановують простi форми рухiв. У цей перiод закiнчується зростання i структурне диференцiювання клiток. Пiдлiтковий вiк збiгається з пубертатним стрибком росту i фiзичного розвитку. Початок цього процесу приходиться на 11-12 рокiв у дiвчинок. Розрiзняють три фази, пов’язанi з процесом полового дозрiвання: 2-я фаза – власне - пубертатна, котра виражається в посиленому половому розвитку i зовнiшньому проявi його ознак; Пiдлiтковий вiк характеризується рядом вiдмiнних рис. У пiдлiткiв переважають процеси гальмування, помiтно погiршується диференцiйоване гальмування, умовно-рефлекторнi реакцiї стають менш адекватними роздратуванню i носять бiльш виражений, «бурхливий» характер. Пiд цим розумiється той факт, що руховi дiї пiдлiтка нерiдко вiдрiзняються великим числом додаткових рухiв, скороченням непотрiбних м'язiв. У дiтей цього вiку можуть спостерiгатися тимчасовi труднощi в утвореннi умовних рефлексiв i диференцiювань. Пiдлiтка вiдрiзняє рiзко пiдвищена емоцiйнiсть поводження, що супроводжується часом психiчною нестiйкiстю - швидким переходом вiд гноблення до радостi i навпаки. Подiбнi змiни носять тимчасовий характер i є наслiдком нейрон-гормональних зрушень, властивому даному вiковому перiоду. Як перiод полового дозрiвання, пiдлiтковий вiк примiтний активiзацiєю гормональної функцiєю полових залоз. Пiд час включення полових залоз у взаємодiю з гiпофiзом i щитовидною залозою змiнюються нейрон-ендокриннi i нейрогуморальнi спiввiдношення в органiзмi, характернi для попереднього перiоду. зростає роль словесних сигналiв, зменшується латентний перiод на словесний подразник. Пiдсилюється внутрiшнє гальмування, нервовi процеси стають бiльш урiвноваженими[10]. 1. 1. 5 М'язова система За назвою м'язовий тонус у даний час поєднується багато явищ, що не дивно, до якого ступеня це поняття стало важко визначити. Пiд тонусом розумiється полi кiнетичний модуль роботи поперечносмугастого м'яза, тобто та, котра бере на себе не тiльки порушення механiчних параметрiв, але й iншi порушення, що нерозривно зв’язанi з цими порушеннями. З цього погляду тонус м'язiв є у в'язкостi м'язової тканини i змiнi цього стану, але i сукупнiсть явищ гнучкого i пластичного реагування на порушення м'язових груп в умовах роботи всього органiзму. Тонусом є стан пiдготовленостi нервово – м'язової периферiї до виборчого прийняття ефективного процесу i його реакцiї[9,12]. роботи напруга м'язiв менше, а розслаблення бiльше, нiж при динамiчнiй роботi. Пружнi - грузлi особливостi кiстякових м'язiв вiдновлюються швидше пiсля динамiчної роботи. Змiни функцiонального стану м'язiв обумовленi, як правило, злиттям багатьох факторiв, якi можна пiдроздiлити на 2 групи: 2. фiзичнi - м'яза як складнi утворення, володiють специфiчними механiчними можливостями. гiпертрофiя м'язiв вiдбувається за рахунок збiльшення обсягу окремих м'язових волокон. При цьому товще стає їх сарколемма, збiльшується обхват сарколеммы, число мiофiбрил та iн. структурних внутрiшньоклiтинних елементiв. Наступаючi в процесi тренування бiохiмiчнi i морфологiчнi змiни кiстякових м'язах ведуть до функцiональних порушень. У не тренованих людей пiдвищена збудливiсть i мобiльнiсть м'язiв антагонiстiв, як правило, однаковi. У тренованих спортсменiв пiдвищена збудливiсть i мобiльнiсть м’язiв[15,23]. в процесi тренування виникає гiпертрофiя м'язових волокон i збiльшення можливостей одночасно включати в роботу максимальне число рухових одиниць. Здатнiсть м'язiв до максимально довiльних напруг i розслаблень вiдзначають за допомогою спецiального приладу – мiотонометра. Вiн допомагає оцiнити твердiсть м'язiв. У тренованих спортсменiв твердiсть м'язiв при довiльнiй напрузi бiльше, а при розслабленнi менше, у вiдмiнностi вiд не тренованих. Рiзниця мiж цими показниками зростає при збiльшеннi тренованостi. Для дiтей пiдлiткового вiку характерна мала стiйкiсть до стомлення пiд час роботи м'язiв[22,25]. 1. 2 Фiзичний розвиток дiвчат 11-12 рокiв Фiзичний розвиток – закономiрний процес змiни морфологiчних i функцiональних особливостей органiзму, тiсно зв'язаний з вiком i статтю людини, станом його здоров'я, спадкоємними факторами, умовами життя i специфiчних впливiв занять визначеним видом спорту. Регулярне дослiдження фiзичного розвитку юних спортсменiв допомагає у вирiшеннi практичних питань планування тренувального процесу, етапного добору, заглибленої спецiалiзацiї i прогнозування росту спортивних результатiв[17]. Серед морфологiчних параметрiв, що визначають фiзичний розвиток, основними є: подовжнi розмiри тiла (довжина тiла, довжина верхнiх i нижнiх кiнцiвок), маса тiла, широтнi розмiри (обхват грудної клiтки), а також iнтегральнi показники розвитку розмiрiв тiла (поверхня тiла, пропорцiї тiла). 1. 2. 1 Довжина тiла, довжина верхнiх i нижнiх кiнцiвок Довжина тiла в перiод з 4 до 20 рокiв збiльшується нерiвномiрно: вiдзначаються перiоди мiнiмального i максимального росту. Мiнiмальний прирiст довжини тiла спостерiгається у вiцi з 7 до 8 рокiв у дiвчинок i з 8 до 9 рокiв у хлопчикiв. Майже до 10 рокiв дiвчинки трохи уступають у довжинi тiла хлопчикам. Потiм дiвчинки протягом бiльш 3 рокiв випереджають хлопчикiв у довжинi тiла (перший перехрест). Перiод прискореного росту тiла у хлопчикiв приходиться на 13 рокiв, i вони знову переганяють у довжинi тiла дiвчинок (другий перехрест). У перiод першого перехреста кривих, довжина тiла дiвчинок i хлопчикiв досягає 141см., а в момент другого перехреста-155см[19]. Максимальна iнтенсивнiсть збiльшення довжини тiла у дiвчинок спостерiгається в перiод вiд 4 до 6,5 рокiв i з 8,5 до 12 рокiв. Максимальне збiльшення довжини тiла за рiк приходиться на вiк 11,5 рокiв (бiльш 7см.). Пiсля 12 рокiв абсолютний зрiст тiла за рiк значно зменшується, а пiсля 16 рокiв - практично припиняється. рiк ранiш, нiж прирiст довжини тiла при цьому iнтенсивнiсть росту в них зберiгається на 1,5 року довше, нiж у дiвчинок. У результатi, в цьому вiцi, у хлопчикiв спостерiгається вiдносна довгорукiсть[16]. Збiльшення довжини нижнiх кiнцiвок вiдповiдає характеру збiльшення довжини тiла, однак зниження темпу їхнього приросту вiдбувається бiльш рiвномiрно, нiж зниження темпу приросту довжини тiла i довжини верхнiх кiнцiвок. До 10 рокiв довжина нiг у хлопчикiв, а з 10 до 14,5 рокiв – бiльше в дiвчинок у середньому на 2см., потiм довжина нiг у хлопчикiв випереджає довжину нiг у дiвчинок. До 17 рокiв це розходження досягає в середньому 6,5см. Але оскiльки значне зниження iнтенсивностi приросту довжини нижнiх кiнцiвок у хлопчикiв починається з 11 рокiв, а дiвчинок на рiк пiзнiше, це приводить до вiдноснiй довгоногостi дiвчинок у пiдлiтковому вiцi. У вiдмiнностi вiд довжини тiла й обхвату грудної клiтки маса тiла – дуже лабiльний показник, що порiвняно швидко змiнюється пiд впливом рiзних екзо- i ендогенних факторiв. Збiльшення з вiком маси тiла, так само як i довжини тiла, вiдбувається нерiвномiрно. Найбiльш iнтенсивний прирiст маси таля вiдзначається в дiвчинок у перiод мiж 4-5 i 12-15 роками. Значний прирiст маси тiла у дiвчинок i у хлопчикiв спостерiгається в перiод полового дозрiвання. У цей перiод маса тiла у дiвчинок бiльше, нiж у хлопчикiв. Для практики великий iнтерес представляють взаємозв'язок довжини i маси тiла. Виявляється, що мiж цими величинами є прямий, але кореляцiйний зв'язок, що змiнюється з вiком. В усiх вiкових групах збiльшення маси тiла трохи перевищує збiльшення довжини тiла; найбiльша рiзниця мiж цими вiдносними величинами в дiвчинок приходиться на вiк 13-15 рокiв[24]. Форма грудної клiтини у дiтей, довжина тiла й обхват грудей iстотно позначається на особливостях їхньої статури. Форма грудної клiтини залежить вiд розвитку кiстяка (зокрема, вiд розташування i конфiгурацiї ключиць, ребер, грудини, величини пiдгрудинного кута, спiввiдношення поперечного i переднезаднього дiаметрiв, характеру кривизни хребта), м'язiв i внутрiшнiх органiв. Розмiри i форма грудної клiтини в процесi природного росту i розвитку дiтей пiддаються значним змiнам обумовленим, насамперед збiльшенням i змiною топографiї внутрiшнiх органiв i специфiкою роботи м'язiв плечового пояса. грудної клiтини у дiвчинок приходиться на вiк 13 рокiв. Збiльшення поперечного i переднезаднього дiаметрiв грудної клiтини вiдбувається нерiвномiрно. Найбiльш iнтенсивне збiльшення цих розмiрiв вiдзначається у перiод полового дозрiвання, причому у дiвчинок цей перiод настає ранiш, нiж у хлопчикiв: переднезаднього дiаметра грудної клiтини - на 1 рiк, а поперечного – на 4 роки. У результатi форма грудної клiтини у хлопчикiв i дiвчинок у цьому вiцi значно розрiзнюються. Остаточних розмiрiв обидва дiаметри досягають у дiвчинок на 1,5 рокiв ранiш, нiж у хлопчикiв[13]. 1. 2. 4 Кiстяк i можуть служити надiйним показником бiологiчного вiку. Окостенiння кiстяка у дiтей вiдбувається нерiвномiрно: до 9-11 рокiв закiнчується окостенiння фаланг пальцiв рук, трохи пiзнiше, до 12-13 рокiв,- зап'ястя i п’ястi. Костi таза iнтенсивно розвиваються в дiвчинок з 8 до 10 рокiв. З 10 до 12 рокiв формування їх у хлопчикiв i дiвчинок йде рiвномiрно. До початку полового дозрiвання темпи розвитку тазового пояса у дiвчинок збiльшується. Зрощення трьох частин безiменної костi, фаланг пальцiв нiг, костей плюснi i предплюснi вiдбувається значно пiзнiше i закiнчуються iнодi, коли пiдлiтки вже стають дорослими[15]. Кiстяк дiтей вiдрiзняється значною кiлькiстю хрящової тканини, надмiрно рухливими суглобами, зв'язковим апаратом, що легко растягується. Унаслiдок змiни в будiвлi зв'язкового апарата, хрящових i кiсткових елементiв хребта поступово формуються вигини хребта: до 7 рокiв установлюється шийна i грудна кривизна, до 12- поперекового, хребет найбiльш рухливий до 8-9 рокiв[4]. У пiдлiтковому вiцi кiсткова система знаходиться в станi посиленого росту. Особливо швидко зростають довгi трубчастi костi верхнiх i нижнiх кiнцiвок, прискорюється рiст у висоту хребцiв. У ширину же прирiст костей незначний. Процес окостенiння кiстяка продовжується. Пiсля окостенiння зап'ястя i п’ястi в эпiфiзарных хрящах i меж хребтових дисках лише з'являються зони окостенiння. Мiкроструктура основних елементiв опорно-рухового апарата ще не досягла рiвня дорослих людей. У цьому перiодi хребет як i ранiше дуже рухливий i податливий. Тому, у зв'язку з вiдставанням розвитку м'язової тканини вiд росту кiсткового кiстяка, при несприятливих умовах у цьому вiцi можуть виникнути рiзнi порушення постави чи деформацiї хребта. Застосування надмiрних м'язових навантажень прискорює процес окостенiння i може викликати уповiльнений рiст трубчастих костей у довжину[21]. 1. 2. 5 Склад тiла в рiзних вiкових групах пiддається значним змiнам, що обумовленi варiабельнiстю iнтенсивностi росту всього органiзму й енергетичних витрат. Починаючи з самого раннього вiку, у складi маси тiла спостерiгаються половi розходження, що багато в чому залежать вiд харчування i рухової активностi. У дiтей в першi 5 рокiв вiдбувається абсолютне зменшення пiдшкiрно-жирового шару. З 5 до 10 рокiв у дiвчинок жирова складка зменшується бiльш чiтко, нiж у хлопчикiв. Пiсля 10 рокiв вiдзначається iнтенсивне збiльшення пiдшкiрного жиру, що починається ранiш у дiвчинок i протiкає бiльш енергiйно[19]. Мiж загальним i пiдшкiрним жиром в органiзмi iснує статистично достовiрний взаємозв'язок. Тому товщина шкiрно-жирових складок може служити кiлькiсним критерiєм жирового компонента маси тiла. Вiдомо, що кiлькiсть активної маси в людини тiсно корелює з його аеробними можливостями. Це визначає великий iнтерес до дослiдження жирової i худої фракцiй маси тiла. Поверхня тiла залежить вiд морфологiчних i функцiональних властивостей iндивiда i є одним з iнформативних параметрiв його фiзичного розвитку. Аналiзувати слiд не абсолютнi, а вiдноснi величини поверхнi тiла. Так, спiввiдношення маси i поверхнi тiла дає представлення про масивнiсть чи мiцность статури. Мiж цими спiввiдношеннями i фiзичним розвитком установлений прямий зв'язок. 1. 3 Технiчна пiдготовка гiмнасток на етапi поглибленої спецiалiзацiї На даному етапi охоплює всi органiзацiйно-методичнi моменти, пов’язанi з навчанням вправ без предмета i з предметами та досягненням запланованого рiвня спортивної майстерностi. На технiчну пiдготовку в кожному заняттi вiдводиться 20-30% тренувальних годин. Основними завданнями технiчної пiдготовки є удосконалення технiки, досягнення високої надiйностi у володiннi предметами та високого рiвня хореографiчної пiдготовленостi й досконалої технiки вправ без предмету, забезпечення високої надiйностi технiки виконання змагальних комбiнацiй та їх адекватностi функцiональним можливостям органiзму спортсменок, а також стiйкостi технiки до дiї збиваючих чинникiв в умовах змагальної дiяльностi[11]. 1. 3. 1 Завдання хореографiчної пiдготовки рухами. Окремi елементи класичного танцю бiля опори та на серединi залу виконуються в комбiнацiях. Окрiм класичного танцю, використовуються народнi танцi у виглядi екзерсису бiля опори та етюдiв на серединi залу. 1. 3. 2 Пiдготовка без предмета Пiдготовка без предмета буває спрямована на удосконалення стрибкiв, рiвноваги та обертання. Удосконалюючи стрибки, застосовують вправи, що дають змогу набути умiння вiдштовхуватися за рiзних умiв( з двох нiг, з однiєї, з мiсця, з розгону тощо),виконувати дiї у без опорному положеннi та приземлятися. Пiд час пiдготовки з метою удосконалення рiвноваги та обертання вправи виконуються навколо вертикальної осi: власне повороти треба виконувати на ногах, а також обертальним рухом тiла з послiдовним торканням опори( акробатичнi та напiвакробатичнi рухи). Пiдготовка без предмету спирається на практику балету. 1. 3. 3 Пiдготовка з предметами Пiдготовка з предметами ґрунтується на оволодiннi базовими елементами на безпредметнiй основi, а також класифiкацiйними, службовими та модельними елементами. є ключовими для опанування близьких до них за структурою рухiв. Класифiкацiйнi елементи –вправи, що входять до обов’язкової програми та для набирання складностi в довiльнiй комбiнацiї. – сполучнi(рiзнi танцювальнi рухи, стрибки), а також елементи, що несуть енергоутворюючу функцiю(розгiн перед стрибком). -показники технiчної оснащеностi вправ(потрiйний перекид, серiя кидкiв з ловлею за спиною)[11]. 1. 4 Спецiально-рухова пiдготовка Спецiально-рухова пiдготовка здiйснюється за допомогою вправ, спрямованих на виховання координацiйних здiбностей, умiння оцiнювати рухи в просторi, часi, по ступенях м'язових зусиль, а також функцiональний розвиток вестибулярного аналiзатора. 1. 4. 1 Розвиток координацiйних здiбностей Для розвитку координацiйних здiбностей рекомендується добрi засвоїти: послiдовнi та одночаснi рухи двома руками i ногою, якi виконуються в рiзних напрямках; рухи, що виконуються в рiзному ритмi; переключення з одних рухiв на iншi. Для розвитку просторової точностi та сприйняття тривалостi руху треба застосовувати вправи на точнiсть у рiзних площинах, повiльнi та швидкi вправи в певних градусах-45, 65, 85, 105, 125, 145, 165, а також вправи на оцiнювання тривалостi рухових актiв[17]. 1. 4. 3 Розвиток вестибулярного апарату ˚ в один та iнший боки, перекиди. Заняття iз ЗФП та СФП проводяться за допомогою групового методу, з iндивiдуалiзацiєю завдань та урахуванням можливостей кожної гiмнастки. 1. 5 Фiзична пiдготовка в художнiй гiмнастицi Фiзична пiдготовка в художнiй гiмнастицi вирiшує завдання розвитку i пiдтримання високого рiвня рухових якостей - гнучкостi, координацiйних здiбностей, швидкостi, сили, швидкiсно-силових якостей, їх сполученого удосконалення з технiкою вправ i здiбностi до проявлення цих фiзичних якостей в умовах змагальної дiяльностi. Фiзична пiдготовка подiляється на: · Спецiальну фiзичну пiдготовку, спрямовану на розвиток спецiальних фiзичних якостей (СФП) · Загальну фiзичну пiдготовку (ЗФП), скеровану на гармонiйний розвиток фiзичних якостей, якi позитивно впливають на досягнення спортсменок та ефективнiсть тренувального процесу. ЗФП має сприяти змiцненню здоров'я, яке залежить вiд стану серцево-судинної системи, дихальної системи, стiйкостi захисних функцiй. витривалiсть гiмнастки. СФП спрямована на посилене розвинення i пiдтримання досягнутого рiвня тих фiзичних якостей, якi забезпечують успiшне володiння вправами художньої гiмнастики. Розвиток м'язiв у гiмнасток може вiдбуватися в трьох напрямках-розвиток сили, швидкостi, витривалостi. Найбiльший вплив на рiвень спортивних досягнень у художнiй гiмнастицi справляють такi фiзичнi якостi: швидкiсна сила i силова витривалiсть; активна i пасивна гнучкiсть; швидкiсть поодинокого руху, частота рухiв i прискорень, швидкiсть дiй у поєднаннях i комбiнацiях елементiв, швидкiсна витривалiсть; анаеробна та аеробна витривалiсть; координацiйнi можливостi-вестибулярна стiйкiсть, здiбностi до диференцiювання просторових, часових, силових параметрiв рухiв та їх комплексного проявлення, здiбностi до просторово-часового орiєнтування, ритмiчнi здiбностi, здiбностi до корекцiї програм на випадок рухових помилок. Основнi методи фiзичної пiдготовки: безперервний, iнтервальний, iгровий, змагальний[20]. 1. 5. 1 Гнучкiсть Пiд час розвитку органiзму гнучкiсть змiнюється не рiвномiрно. Так, рухливiсть хребетного стовпа при розгинаннi помiтно пiдвищується в хлопчикiв з 7 до 14 рокiв, а в дiвчинок з 7 до 12. У старшому вiцi прирiст її знижується. Рухливiсть хребетного стовпа при згинаннi в хлопчикiв 7-10 рокiв значно зростає, а в 11-13- зменшується. Високi показники гнучкостi у хлопчикiв вiдзначається в 15 рокiв, а у дiвчинок - в 14 рокiв. Гнучкiсть є одним з найважливiших фiзичних якостей у художнiй гiмнастицi. Гнучкiсть – здатнiсть виконувати вправи з максимальною амплiтудою. Без цiєї якостi неможливо виховувати виразнiсть рухiв, пластичнiсть, удосконалювати їх технiку, оскiльки при недостатнiй рухливостi в суглобах рухи обмеженi та скованi. Особливе значення придается розвитку гнучкостi хребетного стовпа не тiльки в поперековому вiддiлi, але й у грудному, шийному вiддiлах, що важливо для освоєння хвиль, змахiв, рухiв кiльцем. Технiка гiмнастичних вправ вимагає великої амплiтуди рухiв у тазостегновому суглобi, високої рухливостi в гомiлковостопному суглобi. Не менш важливе значення, зокрема, для освоєння технiки володiння предметами має рухливiсть у плечових суглобах, лiктьових, лучезап’ясних суглобах у всiх площинах. Розрiзняють активну i пасивну гнучкiсть. Пiд активною гнучкiстю розумiють максимально можливу рухливiсть у суглобi, що спортсмен може виявити самостiйно, використовуючи тiльки силу своїх м'язiв. Пасивна гнучкiсть визначається найвищою амплiтудою, якої можна досягти за рахунок зовнiшнiх сил, створюваних партнером, снарядом, обтяженням. У художнiй гiмнастицi велике значення має активна гнучкiсть, що забезпечує необхiдну волю рухiв, а також дозволяє опановувати рацiональною спортивною технiкою. Однак досягти оптимальної рухливостi в суглобах можна лише при одночасному розвитку активної i пасивної гнучкостi[14]. 1. 5. 2 Швидкiсть При виконаннi спортивних вправ, як правило, вiдмiчається комплексне проявлення швидкостi. Змiни з вiком рухової реакцiї вiдбувається нерiвно - важно. До 9-11 рокiв, час її зменшується швидко, а в послiдовнi роки особливо пiсля 11-14 рокiв - повiльно. Тренування сприяють полiпшенню швидкостi рухової реакцiї. Найбiльшi зменшення часу реакцiї пiд впливом систематичного тренування вiдмiчено у дiтей 9-12 рокiв. Якщо у цей час не розвивати швидкiсть, то в послiдовнi роки вiдставання яке виникло, тяжко лiквiдувати. У процесi розвитку органiзму пiдвищується швидкiсть одиночних рухiв. У спортсменiв швидкiсть одиночних рухiв розвинена краще. Найважливiшим компонентом швидкостi є частота(темп) рухiв. Взаємозв'язок розвитку сили та швидкостi проявляється у швидкiсно-силових вправах. Найбiльшi результати в стрибках помiченi у вiцi 12-13 рокiв. Таким чином, по даним швидкiсно-силових вправ вiдмiчається не рiвноважний прирiст результатiв у рiзнi вiковi перiоди. Швидкiсть може бути загальної i спецiальною. Спецiальна швидкiсть-це здатнiсть виконувати з дуже великою швидкiстю змагальнi вправи, їх елементи та частини. регулювати швидкiсть рухiв, рiзну для окремих ланок тiла, вiдповiдно до темпу i ритму музичного добутку. Швидкiсть виявляється в трьох основних формах: 1)в латентному часi рухової реакцiї; 2)в швидкостi одиночного руху; 3)в частотi рухiв. Сполучення цих трьох форм i визначає усi випадки прояву швидкостi[9]. 1. 5. 3 Сила М'язова сила в художнiй гiмнастицi виявляється при виконаннi будь-якої фiзичної вправи. Вона в значнiй мiрi впливає на швидкiсть рухiв i на витривалiсть при виконаннi великого обсягу роботи. 1)фiзiологiчного поперечника м'язiв 2)ступеня впливу нервових центрiв, що вiдають скороченнями даного м'яза 3)хiмiчною активнiстю м'язової тканини 4)технiки виконання руху. У методицi тренування затвердилися визначенi поняття для рiзних форм м'язової дiяльностi - максимальна сила, швидкiсна сила, силова витривалiсть. Максимальна сила залежить вiд здатностi до довiльного максимального м'язового скорочення. Швидкiсна сила - вiд здатностi до подолання зовнiшнього опору з високою швидкiстю м'язового скорочення. Силова витривалiсть визначається здатнiстю органiзму протистояти стомленню при тривалiй силовiй роботi. i силової витривалостi м'язiв нiг[17]. Засобами виховання сили є силовi вправи, тобто вправи, виконання яких зв'язане з подоланням пiдвищених опорiв. Як опiр у силових вправах можуть бути використанi зовнiшнi навантаження, опори пружних i нерухомих предметiв, вага власного тiла, самоопiр i опiр партнера. Основними методами розвитку сили є: 1)метод повторних зусиль 2)метод максимальних зусиль У художнiй гiмнастицi виключається метод максимальних зусиль. Недоцiльно також застосування вправ з великими i середнiми обтяженнями. 1. 5. 4 Витривалiсть Пiд витривалiстю розумiється здатнiсть виконувати роботу заданої iнтенсивностi протягом можливо бiльш тривалого часу. Витривалiсть може бути загальною i спецiальною. Загальна витривалiсть визначається, як здатнiсть тривало виконувати роботу, що утягує в дiю багато груп м'язiв i представляючи досить високi вимоги до серцево-судинної системи, дихальної, центральної нервової системам Загальна витривалiсть дозволяє спортсменам успiшно справлятися з великим обсягом вправ. Пiд спецiальною витривалiстю в художнiй гiмнастицi варто розумiти здатнiсть до виконання дуже iнтенсивної, але нетривалої м'язової роботи. Це сприяє вiльному, красивому й емоцiйному виконанню змагальних комбiнацiй, насичених ефектними, складними й оригiнальними елементами. Витривалiсть у рiзнi вiковi перiоди пiдвищується нерiвномiрно. Так, установлено, що у вправах аеробної потужностi найбiльший прирiст витривалостi спостерiгається у юнакiв вiд15-16 до 17-18 рокiв. У вправах анаэробной потужностi значне збiльшення тривалої роботи вiдзначається вiд 10-12 до 13-14 рокiв. Юнi спортсмени характеризуються не тiльки бiльшою витривалiстю, але i бiльш значним вiковим приростом[25]. 1. 5. 5 Спритнiсть Спритнiсть визначають, по-перше, як здатнiсть швидко опановувати новi рухи i, по-друге, як здатнiсть швидко перебудовувати рухову дiяльнiсть вiдповiдно до вимог раптово мiнливої обстановки. Серед фiзичних якостей спритнiсть займає особливе положення. Вона має самi рiзноманiтнi зв'язки з iншими якостями i носить найбiльш комплексний характер. Розрiзняють загальну i спецiальну спритнiсть. Загальна спритнiсть - здатнiсть доцiльно координувати свої рухи i рацiонально вирiшувати будь-якi руховi задачi. Спецiальна спритнiсть-здатнiсть доцiльно вiдповiдно до ситуацiї застосовувати технiку виду спорту. Основа спритностi – рухливiсть рухової навички, високорозвинене м'язове почуття i пластичнiсть нервових процесiв. Чим вище в гiмнастки сприйняття власних рухiв i точнiсть вiдчуттiв, тим швидше вона опановує новими вправами. Велика роль тут належить попередньому руховому досвiду гiмнастки, тому що, володiючи великим запасом рухових навичок, значно швидше освоюються новi рухи. Вправи, спрямованi на виховання спритностi, застосовуються за принципом пiдвищення координацiйних труднощiв, з якими повиннi справлятися спортсмени. Цi труднощi складаються, в основному, з вимог до точностi рухiв, до їхньої взаємної погодженостi, до раптовостi змiни обстановки. Необхiдно пам'ятати, що вправи для виховання спритностi досить швидко ведуть до стомлення. У той же час їхнє виконання вимагає бiльшої чiткостi м'язових вiдчуттiв. По цьому при вихованнi спритностi використовують iнтервали вiдпочинку, достатнi для вiдновлення[17]. 1. 6 Етап початкової спецiалiзованої пiдготовки Етап початкової спецiалiзованої пiдготовки охоплює перiод з 9 до 12 рокiв. У цей час основна увага придiляється освоєнню базових стрибкiв, поворотiв, рiвноваги, хвиль, змахiв. Хореографiя сприяє удосконалюванню культури рухiв, пластики, чiткостi лiнiй, завершеностi при виконаннi окремих елементiв i комбiнацiй. Не менш важливе мiсце придiляється «предметнiй» пiдготовцi, у змiст якої входить освоєння базових елементiв. Так само як i на попереднiх етапах пiдготовки, придiляється багато уваги виконанню рухiв з рiзних нiг, оволодiнню предметами в однаковiй мiрi правою i лiвою рукою. Однак у вiдмiнностi вiд попереднього етапу, де акцент робиться на оволодiннi основними рухами без предмета, етап початкової спецiалiзованої пiдготовки характеризується формуванням навичок володiння предметом на основi освоєних безпредметних рухiв. Тому що даний перiод охоплює вiк з 9 до 12 рокiв, тренерам необхiдно враховувати природний фактор розвитку фiзичних якостей, сенситивнi перiоди й особливу увагу треба звернути на розвиток таких якостей, як гнучкiсть i спритнiсть. Перспективнi, обдарованi дiвчинки до 11-12 рокiв освоюють об'ємний матерiал у межах програми кандидатiв у майстра спорту[10]. Глава ІІ. Завдання, методи та органiзацiя дослiдження 2. 1 Мета дослiдження – вивчення впливу морфологiчних показникiв на технiку виконання змагальних вправ 2. 2 Завдання дослiдження 1. Визначення морфологiчних характеристик дiвчат, що займаються художньою гiмнастикою. 2. Визначити рiвень фiзичної та технiчної пiдготовленостi гiмнасток 11-12 рокiв. 2. 3 Для вирiшення завдань дослiдження ми користувалися наступними методами 2. 3. 1 аналiз лiтературних джерел 2. 3. 3 метод контрольних вправ 2. 3. 4 антропометрiя 2. 3. 5 математична статистика 2. 3. 1 Аналiз лiтературних джерел Аналiзуючи лiтературнi джерела, ми прийшли до висновку, що у навчально-методичнiй лiтературi питання, яке вiдображається у нашiй роботi, виглядає недосконале. Нами було проаналiзовано 25 лiтературних джерел, що стосуються нашого питання. 2. 3. 2 Педагогiчнi спостереження Спостереження за навчально-тренувальними заняттями гiмнасток 11-12 рокiв дали можливiсть визначити основнi засоби та методи, якi використовуються для виховання фiзичних якостей на даному етапi. 2. 3. 3 Метод контрольних вправ Для оцiнки фiзичного стану гiмнасток були використанi наступнi контрольнi вправи: Гнучкiсть: 3) мiст Стрибучiсть: 1) стрибки в гору зi скакалкою - два подвiйних, два в „рознiжку” уперед (6 р.). 1) пiдняти ногу вперед, убiк без опори, тримати 5 с., 2) згинання, розгинання рук в упорi лежачi(за15с.) 3) пiднiмання нiг у висi на гiмнастичнiй стiнцi(за15с.) 4) прогинання назад лежачи на животi(за15 с.) 2. 3. 4 Антропометрiя Цей метод використовується з метою визначення конституцiйних особливостей тiла гiмнасток 11 – 12 рокiв. Для цього були проведенi наступнi визначання: · Маса тiла · Індекс Ерiсмана ОГК- 0. 5 зрiст стоячи (см) · Індекс Кетлє м тiла(г) рiст стоячи(см) · ОГК · Індекс довжини нiг рiст сидячи(см) рiст стоячи(см) · Життєвий iндекс ЖЕЛ м тiла · Плечовий iндекс шир. плiч Х=Е х , де N- кол-во пiддослiдних N Е-сума варiантiв · Середнє квадратичне вiдхилення δ= де V max- найвища K оцiнка V min-найменша оцiнка К- табличний коефiцiєнт · Помилка середнього арифметичного m=δ √n Дослiдження проводилося на базi ДЮСШ „Шинник” м. Днiпропетровська. Пiд дослiдженням знаходилось 12 юних гiмнасток. На першому етапi дослiдження носили попереднiй характер. Цей етап був присвячений теоретичному аналiзу та узагальненню даних науково-теоретичної лiтератури. Здобута у результатi вивчення лiтератури iнформацiя На другому етапi проводилися педагогiчнi спостереження, контрольнi вправи. У перiод дослiджень заняття проводилися за загальноприйнятою методикою та засобами тренування. Третiй етап був присвячений математичнiй обробцi результатiв, аналiзу отриманих даних, а також оформленню роботи. Глава ІІІ. Результати дослiдження та їх обговорення 3. 1 Визначення рiвня фiзичного розвитку гiмнасток 11-12 рокiв на етапi початкової спецiалiзованої пiдготовки Вивчення морфологiчних характеристик гiмнасток 11-12 рокiв на етапi початкової спецiалiзованої пiдготовки показало, що їх рiвень фiзичного розвиту вiдрiзняється вiд середньостатистичних даних, описаних у науково-методичнiй лiтературi. Вага гiмнасток а також об’єм грудної клiтини не спiвпадає з нормами, адже цi норми встановлюють для дiтей якi не займаються художньою гiмнастикою. Навпаки зрiст дiвчат перевищує норми i досягає 150,6см. Показники ЖЕЛ говорять про достатньо великий об’єм легень у дiвчат, порiвняно з дiтьми що не займаються спортом. Результати визначення рiвня фiзичного розвитку гiмнасток 11-12 рокiв знаходяться у таблицi №1. Таблиця1. Показники фiзичного розвитку Рiст сидячи Рiст стоячи Вага ОГК Ширина плеч Плеч. дуга ЖЕЛ Спок. Вдох Видох Екс. X 71,75 150,6 31,5 70,5 74,8 66,2 8,6 35,1 38,5 1558,3 δ 1,5 6,7 3,7 5,5 5,5 5,5 1,2 2,8 3,07 245,4 m 2,09 4,45 1,38 7,8 7,4 8,3 13,9 7,9 7,97 15,7 На основi показникiв фiзичного розвитку ми обґрунтували iндекси фiзичного розвитку. Так, по результатам таблицi №2 можна сказати,що у дiвчинок за iндексом Кетле низький рiвень фiзичного розвитку(це обумовлюється специфiкою обраного виду спорту), але оцiнка життєвого iндексу показує високий рiвень. Завдяки оцiнки iндексу Ерiсмана ми бачимо,що у дiвчат вузкогрудiсть (негативнi значення ширини грудної клiтини), але оцiнка плечового iндексу каже про нормальну поставу(вiд 90 до 100%). У той час,коли належна окружнiсть грудної клiтини не спiвпадає з ОГК,показники ЖЕЛ досить високi. Треба сказати, завдяки iндексу довжини нiг, ми визначили, що гiмнастки всi без виключення довгоногi (показники вище за 50) Таблиця 2. Індекси фiзичного розвитку Індекс длiни нiг Індекс Ерiсмана Плечовий индекс НОГК X 208. 3 76 49. 7 -4. 1 91. 05 δ 16. 9 3. 8 6. 9 -1. 8 3. 5 1. 07 m 8. 1 5. 2 14. 0 43. 9 3. 8 1. 25 Таблиця 3. Оцiнка рiвня фiзичного розвитку за iндексом Кетле ‹220,0 низький рiвень 220,1-265,0 ниже середнього 265,1-315,0 315,1-360 вище середнього ›360,0 високий Таблиця 4. Оцiнка життєвого iндексу Вiк, рокiв Стать, жiноча 11-13 42-46 3. 2 Визначення рiвня фiзичної та технiчної пiдготовленостi гiмнасток 11-12 рокiв 3. 2. 1 10-ти бальна система оцiнки Для спiвставлення результатiв фiзичної пiдготовленостi ми доцiльно використовували єдину 10-ти бальну систему оцiнки для всiх видiв пiдготовки i для кожного конкретного нормативу. Мiнiмальна оцiнка для гiмнасток 11-12 рокiв складає 8,4-8,8 балiв. Зменшення балiв: · Незначне порушення кожної вимоги-0,5 · Значнi порушення-1,0 · Недотримання одного рахунку-1,0 · Шпагати: вiдсутнiсть торкання-1,0 за кожнi 5см. · Рiвновага: положення ноги нижче потрiбного рiвня-1,0 за кожнi 10см. · Вiджимання: за 15сек. - 12р. -за кожний недовиконаний раз-1,0 · Пiднiмання нiг на стiнцi:за 15сек. -12р. · Прогинання назад: за 15сек. -12р. Завдяки отриманим даним (таб.№6), ми зробили висновок, що у гiмнасток 11-12 рокiв рiвень фiзичної пiдготовленостi спiвпадає з нормативними вимогами цього вiку. А в деяких вправах, навiть перевищує цi норми. Так, наприклад, пiднiмання нiг та тулуба у всiх дiвчат виконано на найвищу оцiнку. Тяжким випробовуванням для гiмнасток опинилась рiвновага. Найменшi оцiнки саме за цi вправи. Помiтно,що ноги у гiмнасток розвинутi досить рiзно( права та лiва ноги рiзниця мiж оцiнками складає 1,0-0,4 бала) За оцiнку рiвня технiчної пiдготовленостi ми взяли оцiнки змагальних вправ. Результати по 6 видам змагання представленнi у таблицi №7. Вправи оцiнювались трьома бригадами: А-1; А-2; B. Сума оцiнок цих бригад - i є оцiнка рiвня технiчної пiдготовленостi. Помiтно вiдрiзняється оцiнка за вправу без предметiв, це найвища оцiнка з усiх. Ця вправа гiмнасткам до вподоби, бо рухи не сковуються предметами. Завдяки цьому, технiка виконання змагальної вправи не порушується. Останнi вправи виконувались гiмнастками стабiльно, але оцiнки не перевищують 10,7 балiв. Таблиця 7. Показники технiчної пiдготовленостi Б\В Скакалка Обруч М’яч Булави Стрiчка X 11,15 10,7 10,63 10,43 10,56 10,5 δ 0,4 0,46 0,28 0,43 0,58 0,24 m 3,8 4,3 2,6 4,1 5,5 2,3 Завдяки коефiцiєнту кореляцiї ми визначили взаємозв’язок мiж iндексами фiзичного розвитку та технiкою виконання змагальних вправ; мiж показниками фiзичної пiдготовленостi та технiкою виконання змагальних вправ. тим, що при оцiнюваннi безпредметної вправи перш за все звертають увагу на зовнiшнiй вигляд гiмнастки, на довжину її нiг, на ваго-ротовi показники i т. д. 2. Існує тiсний взаємозв’язок мiж показниками iндексу Ерiсмана та вправою зi скакалкою. Індекси Кетле, довжини нiг, життєвий, та плечовий майже не впливають на виконання вправи зi скакалкою. 4. На технiку виконання вправи з м’ячем впливає показник iндексу Кетле, iншi показники iндексiв майже не впливають на технiку виконання вправи з м’ячем. 5. Тiсний взаємозв’язок виявлено мiж показниками iндексiв Кетле, Ерiсмана та вправою з булавами. Взаємозв’язок мiж iншими показниками iндексiв та вправою з булавами майже не iснує. Тобто при доборi гiмнасток необхiдно враховувати показники iндексiв Кетле, Ерiсмана, довжини нiг, плечовий iндекс. Цi показники пов’язанi з зовнiшнiм виглядом гiмнастки, що дуже важливо в художнiй гiмнастицi. Показники об’єму грудної клiтини та ЖЕЛ майже не впливають на технiку виконання змагальних вправ, отже цi показники можна не враховувати при доборi. Результати розрахункiв взаємозв’язку мiж показниками iндексiв та технiкою виконання змагальних вправ представленi у таблицi №8. Життєвий iндекс Індекс Ерiсмана Плечовий iндекс Б/п 0,6 0,7 -0,07 0,7 0,5 Скакалка 0,4 0,4 -0,12 0,9 0,4 Обруч 0,4 0,7 -0,52 0,1 0,4 М яч 0,5 0,3 0,3 0,2 0,2 0,4 Булави 0,6 0,2 -0,09 0,6 0,3 Стрiчка 0,6 0,7 -0,2 0,5 0,6 Аналiзуючи коефiцiєнт кореляцiї мiж показниками фiзичної пiдготовленостi та технiкою виконання змагальних вправ, ми прийшли до таких висновкiв: 1. На технiку виконання безпредметної вправи впливають рiвноваги на праву та лiву ноги, пiднiмання нiг у висi, прогинання назад лежачи на животi. Подвiйнi стрибки, шпагати згинання розгинання рук в упорi майже не впливають на виконання безпредметної вправи. 2. На технiку виконання вправи зi скакалкою впливають рiвновага, пiднiмання нiг у висi,прогинання назад лежачi на животi, останнi показники впливають на виконання вправи значно менше. 4. На технiку виконання вправи з м’ячем впливає такий показник, як пiднiмання нiг у висi. Останнi показники майже не впливають на технiку виконання вправи з м’ячем. 6. На технiку виконання вправи зi стрiчкою впливають шпагати, пiднiмання нiг у висi, рiвноваги, прогинання назад лежачи на животi пiднiмання тулуба. Взагалi можна зробити такий висновок: подвiйнi стрибки; згинання, розгинання рiк у упорi майже не впливають на технiку виконання змагальних вправ. Вправи на гнучкiсть, статичну силу(рiвноваги), динамiчну силу тулуба вливають на виконання змагальних вправ. Результати розрахункiв взаємозв’язку мiж показниками фiзичної пiдготовленостi та технiкою виконання змагальних вправ знаходяться у таблицi №9. Таблиця 9. Коефiцiєнт кореляцiї мiж показниками фiзичної пiдготовленостi та технiкою виконання змагальних вправ Згин. розгин. рук в упорi Рiвновага Подвiйнi стрибки Пiднiмання тулуба Пр. Лiв. Б/п -0,04 0,21 -0,5 0,6 0,6 0,31 0,3 0,6 0,14 0,22 -0,5 0,8 0,9 0,42 0,33 0,6 Обруч -0,04 -0,043 -0,13 0,2 0,07 0,33 0,4 0,5 М’яч 0,4 0,44 -0,6 0,3 0,3 -0,034 0 0,18 Булави 0,5 0,35 -0,6 0,5 0,4 0,35 0 0,4 -0,5 0,26 -0,5 0,6 0,6 0,36 0,5 0,6 Висновки - аналiз лiтературних джерел показав, що питання пов’язанi iз взаємозв’язком фiзичного розвитку та технiкою виконання змагальних вправ, вiдображенi у не доскональному виглядi. Це позначається головним чином на фiзичнiй та технiчнiй пiдготовленостi гiмнасток 11-12 рокiв. та довгоногi; також можна сказати про нормальну поставу; показники ОГК помiтно вiдрiзняються вiд показникiв НОГК; ЖЕЛ великий порiвняно iз цим показником у дiтей що не займаються спортом. - завдяки виявленню рiвня фiзичної та технiчної пiдготовленостi ми змогли визначити взаємозв’язок мiж цими показниками та показниками рiвня фiзичного розвитку; фiзична пiдготовленiсть гiмнасток 11-12 рокiв спiвпадає з нормами; технiчна пiдготовленiсть дiвчат визначалась за оцiнками, якi вони здобули на змаганнях, безпредметна вправа була виконана на високому професiйному рiвнi, вправи зi скакалкою, обручем, м’ячем, булавами та стрiчкою виконувались стабiльно, але оцiнки не дуже великi. - виявлення взаємозв’язку мiж технiкою виконання змагальних вправ та iндексами фiзичного розвитку, показниками фiзичної пiдготовленостi дали змогу конкретизувати тi вимiри, якi треба робити при вiдборi гiмнасток. Так, необхiдно звертати увагу на такi показники, як iндекс Кетле, Ерiсмана, довжини нiг, плечовий. Мiж цими показниками та технiкою виконання змагальних вправ ми виявили тiсний взаємозв’язок. Показники ЖЕЛ, об’єму грудної клiтини можна не враховувати, так як взаємозв’язок дуже слабкий. Лiтературнi джерела 2. Апанасенко Г. Л. Физическое развитие детей и подростков. – К.: Здоровья, 1985. -52с. 3. Апанасенко Г. Л., Попова Н. Г. Медицинская валеология. – К.: Здоровья, 1998. -С. 24-36. 4. Бальсевич В. К., Запорожанов В. А. Физическая активность человека. – К.: Здоровья, 1987. –224 с., ил. -с. 5. Бережнов Л. Ф., Рязанова Л. Л. Гормональные критерии в оценке состояния детей и подростков. // Актуальные аспекты биохимических и цитохимических исследований в гигиене детей и подростков: Сб. науч. трудов. – М.: МГУ, 1983. – С. 5-11. 6. Борисенко А. М., Доврев К. М., Цонева М. Н. Значение двигательной активности в повышении функциональных возможностей организма детей. // Профилактика заболеваний и формирование здорового образа жизни. – Запорожье, 1983. – с. 207-209. 7. Булатова М. М. Теоретико-методические основы реализации функциональных резервов спортсменов с тренировочной и с соревновательной деятельности: Автореферат дис. … д-ра пед. наук. – К., 1996. – 50с. 8. Волков Л. В. Возрастные особенности физической подготовки детей и подростков: Учеб. - метод. пособ. – Переяслов – Хмельницкий, 1990. – 25с. 9. Волков Л. В. Спортивная подготовка детей и подростков. - К.: Вежа, 1998. – 190с. 10. Волков Л. В. Физические способности детей и подростков. – К.: Здоровья, 1981. – 116с. 13. Зотов В. П. Восстановление работоспособности в спорте. – К.: Здоров’я, 1990. – 197с. 14. Иванов В. С. Основы математической статистики. – М.: Физкультура и спорт, 1990г. 16. Пирогова Е. А., Иващенко Л. Я., Страпко Н. П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. – К.: Здоровья, 1986. – 146с. 17. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 583с. 18. Сахановский К. П. Начальная подготовка спортсменов. Наука в Олимпийском спотре. – 1995. - №2 – с. 17-23. 19. Сухарев А. Г. Здоровье и физическое воспитание детей и подростков. – М.: Медицина, 1991. – 270с. 20. Фарбер Д. А., Корниенко И. А., Сонькин В. Д. Физиология школьников. – М.: Педагогика, 1990. – 168с. 22. Холодов Ж. К., Кузнецов В. С. Теории и методика физического воспитания и спорта. – М.: Acodema, 2000. 23. Хрипкова А. Г., Антропова М. В. Адаптация организма учащихся к учебной и физической нагрузкам. 1982. 25. Яковлева Н. Н. Биохимия: Учебник для института физической культуры – М.: Физкультура и спорт, 1974. – 333с.