ГМО користь чи шкода
"генетично модифiкованими органiзмами" (ГМО), у США цей показник досягає 60%. Що ж мається на увазi пiд цим термiном? ГМО - будь-який живий органiзм, що володiє новою комбiнацiєю генетичного матерiалу, отриманої завдяки сучаснiй бiотехнологiї. Генна iнженерiя з'явилася в 1972 р. як новий напрямок у молекулярнiй бiологiї. Тодi в лабораторiї американського професора Стенфордского унiверситету Пола Берга була отримана гiбридна молекула ДНК, що складається iз фрагментiв фаговой, бактерiальної й вiрусної ДНК. В 1996 р. уперше було розпочатопочато комерцiйне використання генетично модифiкованих рослин. З того часу, за даними дослiдницької органiзацiї Worldwatch Institute, площа посiву трансгенних культур тiльки в Америцi збiльшилася (за перiод 1996-2000 рр.) в 25 разiв i досяглася 44. 2 млн. га. Посiви трансгенних рослин iснують в 13 країнах свiту, найбiльшi поля цiєї продукцiї знаходяться у США, Канадi й Аргентинi. До початку третього тисячолiття рiчна вартiсть продукцiї, що випускається в США на основi генно-iнженерних методiв, досяглася бiльше 50 млрд. доларiв.
Багато вчених бачать у геннiй iнженерiї спосiб розв'язання глобальної продовольчої проблеми, особливо в країнах, що розвиваються. За допомогою нових бiотехнологiй можна також одержувати дешевi лiки. Зi зростанням генетичної рiзноманiтностi, можливо, збiльшиться й стiйкiсть нових видiв до рiзних шкiдникiв, хвороб, до змiн середовища проживання, клiмату. У багатьох країнах створюють спецiальнi так званi "банки рослин", де намагаються зберегти кожну травинку, насiнину, - не виключено, що генетичний фонд зiграє в майбутньому ще бiльшу роль у розв'язаннi продовольчої проблеми.
І все-таки широке застосування генетично модифiкованих продуктiв небезпечно для здоров'я людини, оскiльки ще не з'ясовано їх вплив на здоров'я теперiшнього i майбутнiх поколiнь людей, а також i на навколишнє природне середовище. З'явилися вiдомостi про забруднення аборигенної кукурудзи в Мексицi трансгенними продуктами внаслiдок завезення генномодифiкованої кукурудзи iз США. Генетично модифiкованi продукти можуть викликати появу нових видiв шкiдникiв, вiрусiв. Інтенсифiкацiя сiльськогосподарського виробництва за рахунок впровадження й розширення угiдь, зайнятих ГМ - рослинами, може призвести до втрати iснуючого природнього бiорозмаїття.
документ з регулювання ринку ГМО у свiтi - Картахенский протокол по бiологiчнiй безпецi.
Прихильники застосування генної iнженерiї в сiльському господарствi впевненi: харчуючись трансгенной їжею, людина зазнає небезпеки не бiльшої, нiж уживаючи звичайнi продукти. Основнi їхнi аргументи такi:
- рослини можна модифiкувати так, щоб вони мiстили бiльше поживних речовин i вiтамiнiв (так, вжививши вiтамiн А в рис, можна його потiм вирощувати в регiонах, де люди страждають вiд нестачi цього вiтамiну в органiзмi);
- генетично модифiкованi рослини можна пристосовувати до екстремальних умов (посуха, холод i т. д.);
- використання генетично модифiкованих культур, стiйких до шкiдникiв, дозволить менш iнтенсивно обробляти поля хiмiкатами;
виробляє вакцину проти гепатиту Б).
Альтернативою бiотехнологiчному землеробству, на думку прихильникiв ГМ - продуктiв, могло б стати органiчне (бiологiчне, бiодинамiчне), але воно не одержало широкого поширення.
"золотий рис" з пiдвищеним вмiстом провiтамiну А. Для цього знадобилося вживити в нього особливi бактерiальнi гени й гени нарциса. Але його вживання ризиковано для здоров'я, оскiльки безпека ГМ - продуктiв для людей i навколишнього середовища ще не доведена. Населення бiльшостi країн свiту не схвалює продукцiю, виготовлену iз застосуванням генної iнженерiї. Бiльша частина iнформацiї про проведенi дослiди на тваринах, що споживали ГМ - продукти, приховується вiд громадськостi. З останнiх фактiв: у липнi 2005 р. лише за рiшенням суду м. Кельна (Нiмеччина) були оприлюдненi данi випробувань трансгенної кукурудзи, що проводилися на пацюках на замовлення фiрми "Монсанто", у яких показанi негативнi змiни в кровоноснiй i iмунної системах тварин, що харчувалися генно- модифiкованим кормом. На думку президента Загальнонацiональної Асоцiацiї Генетичної Безпеки Олександра Баранова, вбудовування гена в незнайоме для нього генетичне оточення приводить до того, що в результатi його роботи синтезуються речовини, що виявляються незнайомими для внутрiшньоклiтинних систем. Тому неможливо точно визначити, чи виникнуть в ГМ-органiзмах новi токсичнi, алергеннi, мутагеннi й канцерогеннi речовини. У груднi 2004 р. у Москвi вiдбувся Мiжнародний симпозiум "Трансгеннi рослини i бiобезпека". Уперше за 8 рокiв широкої дискусiї в Росiї навколо проблеми впровадження трансгенiв представники науки й громадськостi разом обговорювали питання бiобезпеки. Захiд був органiзований Інститутом фiзiологiї рослин РАН разом з рядом наукових i громадських органiзацiй Росiї й СНД. У симпозiумi взяли участь представники бiльшостi Європейських країн. У заключнiй промовi директор Інституту фiзiологiї РАН Володимир Кузнєцов пiдкреслив, що технологiя одержання трансгенних органiзмiв сьогоднi недосконала, адже мало що вiдомо про геном рослини. На його думку, повиннi бути проведенi тривалi дослiдження, що доводять бiологiчну безпеку ГМ - рослин, i лише пiсля цього можна говорити про їхнє використання. На симпозiумi особливо вiдзначалося, що проблема бiобезпеки й ГМО давно вже вийшла за рамки чисто наукової. Трансгени вирощуються в багатьох країнах свiту, харчовi продукти, що мiстять ГМО, стали частиною щоденного рацiону мiльйонiв людей.
Деякi вченi, якi є прихильниками генної iнженерiї й ГМО продуктiв у цiлому стверджують, що , так звана проблема ГМО - це спосiб вiдволiкти увага вiд продуктiв, що мiстять у собi Е-елементи i засобiв захисту рослин. Існує кiлька груп осiб зацiкавлених у розкручуваннi й перебiльшеннi потенцiйної небезпеки генномодифiкованих органiзмiв. У першу чергу, це самi молекулярнi генетики, що пiдтримують страшилку можливих проблем ГМО, з метою одержання госфiнансування й грантiв на свої фундаментальнi науковi дослiдження, якi, насправдi , приводять до розвитку теми ГМО. Цiлком зрозумiлi й прийнятнi релiгiйнi мотиви несприйняття продуктiв, створених з модифiкованих органiзмiв, значною частиною населення планети, оскiльки трансплантованi гени деяких тварин, наприклад генiв свинi перенесених в овочi, можуть порушити природний процес формування того або iншого органiзму всупереч законам Божим.
якщо трансгеннi рослини її вже не потребують.
Але в першу чергу, у цьому зацiкавленi виробники й iмпортери харчових добавок i продуктiв iз синтетичними добавками, яких як не найкраще влаштовує, що через роздуту проблему ГМО в харчовiй iндустрiї не до них.
Що ж стосується власне ГМО, як такого, то, на думку послiдовникiв генної iнженерiї, будь-яка генетична iнформацiя, модифiкована й не модифiкована, закодована у виглядi послiдовностi нуклеотидiв, що складаються iз азотистої основи, цукру пентози й фосфорної кислоти, якi є абсолютною нормою для всього живого. Сама генна модифiкацiя - це змiни в порядку цiєї послiдовностi. Однак, у процесi готування такого продукту в їжу, як i в процесi самого травлення, ця послiдовнiсть гiдролiзується, тобто розпадається на складовi частини - нуклеотиди, якi природнiм шляхом засвоюються органiзмом. При цьому iнформацiя модифiкованого генома не становить нiякої небезпеки, оскiльки вона зникає в каструлi й шлунку в буквальному значеннi цього слова. Це те ж саме , що приготувати й з'їсти страву з аркуша паперу з якимось текстом, боятися що, ця iнформацiя у виглядi певної послiдовностi букв алфавiту, може мати шкiдливi наслiдки.
Спецiальнi, экстремально активнi ферменти, мiльйони рокiв стоять на сторожi своїх геномiв i знищують усю екзогенну ДНК. Навiть успiшне проникнення модифiкованих генiв у клiтину ще не означає, що вони будуть транскрибуватися й тим бiльше транслюватися в рибосомах.
Якби системи захисту вiд чужих генiв не були ефективними, то й саме життя було б не можливим. Інакше всi види на планетi Земля давно б схрестилися й перетворилися в один вид, який пожер би сам себе. Оскiльки цього не вiдбулося, то саме цей прабатькiвський генетично наслiдуваний механiзм надiйно захищає нас при споживаннi генномодифiкованих продуктiв i робить їх безпечними.
будь-яких iнших живих органiзмiв.
Метою одержання генетично змiнених органiзмiв є полiпшення корисних характеристик вихiдного органiзму- донора (стiйкiсть до шкiдникiв, морозостiйкiсть, урожайнiсть, калорiйнiсть i iншi) для зниження собiвартостi продуктiв. У результатi зараз iснує картопля, яка мiстить гени земляної бактерiї, що вбиває колорадського жука, стiйка до посух пшениця, у яку вживили ген скорпiона, помiдори з генами морської камбали, соя й полуниця з генами бактерiй.
ГМ рослин), уже бiльше 1 млн. га полiв засiянi генетично модифiкованою соєю, картоплею, кукурудзою. За неофiцiйною iнформацiєю, в Українi в 2005 роцi 45% усiх посiвiв сої були генетично модифiкованими. Звичайно, "хiмiї" у нашому життi вистачає й без ГМО. Починаючи вiд пестицидiв i хiмiкатiв для рослин, антибiотикiв або примексiв для тварин, закiнчуючи рiзними харчовими добавками, консервантами й їншим. Але ще жоднiй iз цих речовин не приписували можливостi змiнювати генотип людини. Тобто невiдомо, якими будуть онуки й правнуки тих, хто сьогоднi перебуває в репродуктивному вiцi й харчується трансгенами. Висновки вчених далекi вiд оптимiстичних: благi намiри нагодувати величезну кiлькiсть людей не виправдовують засобiв, якими це робиться. А саме: пропонується їжа, що впливає на генотип людини i його здоров'я. У свiй час вождь усiх народiв Йосип Сталiн поставив жирну крапку на розвитку генетики в СРСР. Робилося це, звичайно, з полiтичних i iдеологiчних мотивiв. Але хто знає, що б почало тодiшнє радянське керiвництво, знаючи про сьогоднiшнi "семимильнi кроки" цiєї науки. Заборонило б її розвиток ще раз або застосувало досягнення в якостi бiологiчної зброї? Сьогоднi ж до генетичних ноу-хау в суспiльствi ставляться по-рiзному.
ГМО - справжнiй прорив у справi забезпечення продуктами харчування зростаюче з невблаганною силою населення планети. І це головний аргумент прихильникiв поширення трансгенiв. Крiм того, на можливостi природи впливає й змiна клiмату, пов'язана iз глобальним потеплiнням, а ГМ - продукти малочутливi до природних витiвок i шкiдникiв.
На мiжнароднiй конференцiї, присвяченiй темi ГМО, експерти Всеукраїнської екологiчної лiги виразили думку, що несанкцiоноване поширення таких продуктiв - небезпечний експеримент над населенням i ґрунтами України. На зазначенiй конференцiї серед iнших учасникiв виступала росiйський учений Ірина Єрмакова. Вона розповiла, що 2 роки тому провела експеримент: годувала самок пацюкiв генетично модифiкованою соєю. З першого поколiння потомства вижила тiльки половина. Нажаль, усi вони були безплiдними. Пiсля цього дослiдниця стала активним противником усього, що пов'язане iз ГМО. Вона переконана, що годувати людей такими продуктами поки що рано.
яке пiдписали 828 учених з 84 країн свiту. І З грудня 2004 року в Євросоюзi був заборонений продаж ГМО з використанням генiв, стiйких до антибiотикiв, а Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) рекомендувала виробникам утриматися вiд використання цих генiв. Втiм, навiть великi корпорацiї не повною мiрою додержуються рекомендацiй ВООЗ.
Вважається, що найчастiше трансгени можна знайти в продукцiї, при виробництвi якої використовуються соя й кукурудза. Багато аграрних фахiвцiв стверджують, що на сьогоднi майже двi третини загального обсягу сої, що вирощуєтьсяї в рiзних регiонах України, мають у своїй основi iмпортоване трансгенне насiння. Вiтчизнянi компанiї, зайнятi виробництвом продуктiв харчування, найчастiше про це навiть i не здогадуються. У деяких країнах генетичнi дослiдження й експерименти iз сiльгоспкультурами йдуть повним ходом. Готовi ГМ - продукти, незважаючи на те, що останнiм часом все частiше з’являються попередження багатьох учених про прихований для людини ризик, усе бiльш активно вирощуються й потрапляють на свiтовий ринок без яких-небудь помiтних перешкод.
Висновок
Існує безлiч наукових i журналiстських робiт, присвячених питанню генно- модифiкованих органiзмiв, але жодна з них не вiдповiдає прямо на запитання шкiдливi вони чи кориснi. Та й не вiдповiдять. У найближчому майбутньому навряд чи вченi дадуть конкретну вiдповiдь на питання що несуть у собi результати експериментiв в областi генної iнженерiї, i в першу чергу це тому, що перед ними не ставилася така цiль. Адже як завжди iснує двi сторони медалi, тобто, є як противники так i прихильники ГМО i кожен з них буде намагатися довести свою правоту й лобiювати свої iнтереси, використовуючи при цьому всi можливi й доступнi для них засоби. Можливо генно- модифiкованi органiзми дiйсно несуть у собi шкоду за допомогою комбiнацiї генiв, якi самi по собi в природi ранiше нiколи не сполучалися, а можливо що ГМО є черговим великим вiдкриттям, яке, як i бiльшiсть сенсацiйних проривiв у науцi, буде невизнаним протягом багатьох десятилiть, поки людство не усвiдомить його користi й не зможе обходитися без нього. Але поки ця проблема досконально не вивчена, на думку автора, кожна людина має право сам визначати чи вживати йому їжу, яка мiстить ГМО чи нi, а для цього держава зобов'язано надати кожному можливiсть бути обiзнаним про наявнiсть ГМО в тiй або iншiй продукцiї.
|
