МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
Методи прийнято розглядати як частину соцiальної роботи, що вiдповiдає на питання, "як це робиться?". Здебiльшого концепцiю методiв розумiють як основний каркас чи рамки, вiдповiдно до яких соцiальнi працiвники i соцiальнi педагоги повиннi застосовувати свої знання i навички в дiї, визначати вiдповiднi критерiї ефективностi своєї роботи. Методи включають систематизований звiд правил, що дозволяють здiйснювати соцiальну роботу, розумно дiяти на "робочих полях".
Будучи органiчної частину соцiальної роботи, методи розвивалися й удосконалювалися разом зi становленням i розвитком самої професiї соцiального працiвника i соцiального педагога. Тому, щоб простежити розвиток 'методiв, необхiдний хоча б невеликий iсторичний екскурс в iсторiю професiї.
У рiзних країнах цi шляхи розвитку не були iдентичними. Хоча соцiальна робота i система пiдготовки кадрiв для її проведення в Нiмеччинi, як i в iнших країнах, перетерпiли вiдомий вплив США, але все-таки розвиток їх безумовний носило в нашiй країнi самобутнiй характер i мало нацiональнi коренi.
Але разом з тим соцiальна робота i соцiальна педагогiка - це не синонiми в повному розумiннi слова.
У Федеративнiй Республiцi Нiмеччини дiстали права громадянства обоє поняття - "соцiальна робота" i "соцiальна педагогiка", у той час як у бiльшостi iнших країн використовується лише одне поняття "соцiальна робота" для позначення професiї.
Соцiальна робота як спадкоємиця первiсних форм добродiйностi й опiки - бiльш широке поняття, але включающее також педагогiчнi впливи i дiяльнiсть по захисту людини, по наданню йому допомоги.
Соцiальна ж педагогiка позначає лише сфери дiяльностi з педагогiчними цiлями, включаючи роботу з дорослими, тому що виховання й утворення - процеси, що супроводжують усе життя людини.
Таким чином, соцiальна робота спрямована на практичне рiшення соцiальних проблем, на допомогу соцiально незахищеним чи малозащищенным групам населення. А соцiальна педагогiка має на увазi скорiше профiлактику i позашкiльне утворення. Загальне ж у них те, що i соцiальна робота, i соцiальна педагогiка орiєнтованi на змiну соцiального поводження людини i соцiальних вiдносин.
Розвиток соцiальної роботи i соцiальної педагогiки як професiї почалося в Нiмеччинi на початку XX сторiччя зi створення соцiальних шкiл, насамперед жiночих. По указi знову утвореного прусского мiнiстерства народного забезпечення в 1920 роцi було введено державне регулювання пiдготовки кадрiв соцiальних працiвникiв. Цей законодавчий акт з'явився основою подальшого розвитку всiєї системи навчання i пiдготовки фахiвцiв до соцiальної дiяльностi в Нiмеччинi аж до другої свiтової вiйни.
Спочатку соцiальну роботу пiдтримували i фiнансували переважно вiльнi благодiйнi союзи i суспiльства. Тiльки пiсля першої свiтової вiйни виникла державна служба соцiальної допомоги населенню, що iснує i донинi у видi вiдомств соцiального забезпечення, охорони здоров'я i допомоги молодi.
Першi десятилiття домiнуючим методом соцiальної роботи як у США, iнших країнах, так i в Нiмеччинi була головним чином iндивiдуальна допомога клiєнтам. Потiм стали використовувати соцiальну групову терапiю, трохи пiзнiше ввiйшла в практику i соцiальну роботу в громадi. Цi три форми соцiальної роботи стали власне кажучи класичними методами, що зробили вирiшальне вплив на професiоналiзацiю соцiальної роботи у всiх країнах.
У Нiмеччинi в роки панування нацiонал-соцiалiстiв послiдовний розвиток соцiальної роботи був перерваний. Захист, турбота про населення перетворилися в расову гiгiєну. А соцiальна робота в цiлому знайшла полiтичну функцiю як iнструмент iнтеграцiї i контролю за населенням.
Пiсля другої свiтової вiйни розвиток соцiальної роботи i системи пiдготовки професiйних кадрiв одержало серйозний iмпульс i пройшло кiлька етапiв.
Основним змiстом соцiальної роботи в першi пiслявоєннi роки в Нiмеччинi було надання матерiальної допомоги населенню, перенесшему найтяжкi негоди в перiод вiйни. У теоретичнiй пiдготовцi (дворiчної) у цi роки студентам показувалися джерела тяжкого положення людей у таких соцiальних сферах, як охорона здоров'я, захист молодi i матерiальна допомога населенню. Методичнi дослiдження в областi соцiальної роботи країни, щоправда, були ще в цей час не вiдомi. Нiчого не говорилося й у системi пiдготовки в спецiальних школах соцiальної роботи про те, якими методами варто переборювати тяжкий стан людей. Теорiя взагалi була ще дуже слабко зв'язана з практикою i мало пiдкрiплювала її. Практична пiдготовка складалася головним чином з допрофесiйної, промiжної i професiйної практики, причому навчання соцiальної дiяльностi проводилося тiльки на моделях.
емоцiйний аспект, що зв'язаний iз взаимоотношением, турботою i повагою. По-друге, iнструментальний аспект, у якому особлива увага придiляється iнформацiї, радi, юридичної, фiнансової i матерiальної допомоги.
Соцiальна пiдтримка може бути зроблена з боку родини, родичiв, друзiв, колег по чи роботi сусiдiв, iншими словами, соцiальна пiдтримка може надходити з так називаного "природного" соцiального оточення людини.
Ця професiйна соцiальна пiдтримка органiзовано виявляється, з одного боку, у молодiжних центрах iнформацiї i рiзних консультативних служб, з iншого боку - у рамках молодiжних робочих органiзацiй, молодiжних клубiв, шкiл i т. д. Типово для цiєї, останньої форми професiйної соцiальної пiдтримки те, що вона не має потребу в спецiально створенiй структурi, вона може бути зроблена у вiльний час, у рiзних суспiльних i державних установах.
У цiй статтi особлива увага придiляється службам, спецiально створеним для надання професiйної соцiальної пiдтримки засобами iнформацiї i консультацiй по рiзних питаннях. В основi статтi лежать документи бюро iнформацiї i консультативних молодiжних служб у Європi, а також результати дослiдницької роботи автора, що займався цiєю проблемою бiльш двадцяти рокiв.
Крiм того, на початку 1988 року в усi iнформацiйнi молодiжнi органiзацiї i консультативнi службы Європи була розiслана анкета з метою одержати додаткову iнформацiю про служби даного профiлю, установити визначену модель органiзацiї служб iнформацiї про молодь i консультативних служб, з'ясувати рiзнi точки зору, зв'язанi з цим питанням. Потiм пiдсумковий матерiал був обговорений у "Комiтетi соцiалiстiв по iнформацiйних молодiжних службах у Європi".
Незважаючи на той факт, що ми живемо в еру iнформацiї i нам доступно величезна кiлькiсть цiєї iнформацiї, дуже часто приходиться зiштовхуватися з тим, що в молодих людей, що вступають у суспiльство, виникають труднощ у розумiннi багатьох речей. Тому в складному, що динамiчно розвивається суспiльствi, що пропонує молодi величезнi можливостi, необхiдно повсюдне розширення мережi iнформацiйних i консультативних служб. У такiм суспiльствi молодим людям потрiбно не тiльки iнформацiя, але i допомога, щоб зрозумiти, що дiйсно корисно для них i як вони можуть використовувати можливостi служб даного напрямку. Без такої допомоги багато людей не можуть жити повноцiнним життям i вносити свiй внесок на благо суспiльства.
їхньої самостiйностi, але дуже часте прагнення до незалежностi видаляє молодих людей i вiд пiдтримки на цьому важливому етапi появи i розвитку незалежностi. Тому рiзнi iнформацiйнi i консультативнi служби i покликанi допомогти молодi в пошуках своєї незалежностi.
Звичайно, iснує величезна iнформацiя з самоосвiтi. Це такий вид iнформацiї, що у доступнiй формi дає можливiсть тим, хто в цьому зацiкавлений, вирiшити свої проблеми. До цiєї категорiї iнформацiї вiдносяться буклети, системи карток, банк комп'ютерних даних. У своїй бiльшостi, щоправда, таких iнформацiйних матерiалiв не може бути використаний молодими людьми, тому що вiн припускає дуже високий рiвень утворення молодих людей, здатних вибрати потрiбну для себе iнформацiю. Цей iнформацiйний матерiал бiльше пiдходить для консультанта, що може допомогти людинi у виборi потрiбної iнформацiї.
Прикладом iнформацiйного матерiалу, що допомагає вирiшити конкретнi життєвi проблеми, служать буклети про проблеми молодi, такi, як: "1б, чи... усе, що ви хочете знати" (Нiдерланди), "Молода Шотландiя" (Единбург). Крiм таких всеосяжних iнформацiйних буклетiв, iснують брошури, присвяченi визначеної категорiї проблем (робота студентiв, запобiгання вiд вагiтностi i т. д. ).
Хоча iнформацiя такого роду переконливо демонструє молодим людям необхiднiсть самостiйностi, це не завжди найбiльш адекватний її вид. Інодi iнформацiя, отримана молодою людиною по чи телефонi в розмовi наодинцi з фахiвцем може бути бiльш ефективної.
для вiдновлення iнформацiйного матерiалу в буклетах.
У кожнiй країнi iснують рiзнi види iнформацiйних i консультативних служб, створенi для одержання людьми iнформацiї i рад. Це, наприклад, цивiльне консультативне бюро, бюро молодiжної iнформацiї, центри юридичних консультацiй, консультативнi центри для вступающих у шлюб i т. д. Усi вони вiдрiзняються друг вiд друга своєю спецiалiзацiєю.
Як правило, служби, що спецiалiзуються у своїй роботi на визначенiй тематицi, обслуговують усi групи населення без всяких обмежень. Такi служби зосереджують увага на конкретних питаннях (сексуальнi питання, питання утворення, юридична консультацiя, iнформацiя з житлового питання, ради по матерiальних витратах i т. д. ).
За останнi двадцять рокiв цiлком змiнилася спецiалiзацiя питань вiдповiдно до дослiджуваних груп, тому що цi групи рiзнi по своєму складi: молодь, люди похилого вiку, що мiгрує населення i т. д. Тому iнформацiйнi молодiжнi i консультативнi служби є прикладом разнопла-новых служб, призначених для спецiальних груп населення. Молодiжнi служби носять, як правило, комплексний характер. Їхня задача - дати вичерпний обсяг iнформацiї з визначеного питання кожному, хто має потребу в цьому. Такi служби завжди будуть необхiдна як перша чи остання надiя для людини, коли у важкiй життєвiй ситуацiї вiн не знає, куди звернутися, де одержати потрiбну iнформацiю, раду, допомогу.
В усiх країнах Захiдної Європи iснують довiдковi i консультативнi молодiжнi служби. Ученi розумiють цiннiсть таких служб для молодi i пiклуються про подальший їхнiй розвиток. У деяких країнах спочатку на необхiднiсть iснування таких служб було зазначено нацiональними молодiжними полiтичними установами.
Довiдковi молодiжнi бюро в основному характернi для Францiї, Грецiї i Португалiї. В iнших країнах частiше зустрiчаються консультативнi служби для чи молодi центри, що сполучають i iнформацiйнi бюро, i консультативнi. Прийнято розрiзняти види допомоги.
людиною, що звернулася в бюро за iнформацiєю. В обов'язку працiвника такого iнформацiйного бюро входить лише видача цiкавлячої клiєнта iнформацiї, необхiдних чи брошур роз'яснення про призначення рiзних соцiальних служб.
iнформацiю вiдповiдно до конкретної ситуацiї, але i пояснити перевага даного рiшення питання в порiвняннi з iншими.
Вибiр i рiшення також залишається за клiєнтом, що звернувся за радою. Службовець такої установи лише акцентує увагу молодої людини на визначеному колi питань, зв'язаних з цiкавлячої клiєнта проблемою i допомагає знайти вiрне рiшення.
Консультацiя. У консультативних службах бiльше уваги придiляється не стiльки проблемi, що цiкавить молодої людини, скiльки самої його особистостi. Увага в однаковiй мiрi придiляється як змiсту проблеми, так i процесу взаємодiї рiзних аспектiв, що викликали дану проблему. Радник допомагає клiєнту розiбратися в його думках, почуттях, поводженнi, зрозумiти свiй стан i потiм знайти сили для бiльш ефективного рiшення даної проблеми.
Для того щоб дати серйозну i глибоку консультацiю, раднику потрiбен час. Тому цiль таких консультацiй - дати можливiсть самим молодим людям зрозумiти навколишню їхнє життя, самостiйно планувати i робити свої вчинки. Працiвники консультативних служб дотримують думки, що право вибору й ухвалення рiшення тут також залишається за клiєнтом.
задача - виховати в молодi самостiйне розумiння навколишнiх проблем i допомогти молодим людям змiнити i розвити себе. У цьому i є суть, що вiдрiзняє цю форму роботи вiд iнших. Консультативнi ж служби намагаються дати клiєнтам можливiсть побачити складнi аспекти їхнього життя i навчити бути вiдповiдальними за свої вчинки.
Важливе значення має соцiальна пiдтримка в дружнiй атмосферi. Це означає надання практичної i моральної пiдтримки в процесi довiрчих, вiдвертих взаємин. Іншими словами, спiврозмовник повинний мати здатнiсть вiдзиватися на той настрiй, у якому знаходиться людина, що звернулася за допомогою. Такий вид допомоги можна назвати "схованим", тому що допомога виявляється в невимушенiй дружнiй бесiдi. У цьому видi пiдтримки право вибору рiшення вiддається спiврозмовнику, хоча i самому клiєнтi, що бiдує в допомозi, може взяти справа у свої руки. Без сумнiву, вiдвертi взаємини дуже важливi, тому що вони розкривають ясно суть проблеми молодої людини, що обратились за допомогою. Цей вид пiдтримки дає можливiсть спiврозмовникам ближче познайомитися один з одним, виявити свої емоцiї в бесiдi з товаришем.
Таким чином, у процесi довiрчої, вiдвертої розмови в молодої людини з'являється можливiсть зрозумiти свої проблеми, визначити їхню причину без утручання керiвництва з або сторони, навiть, можна сказати, без безпосередньої ради спiврозмовника.
можуть неї одержати на спецiальних iнформацiйних чи стендах у банку даних. Деякi консультативнi служби прагнуть об'єднати у своїй роботi обидвi форми пiдтримки (консультативну й iнформацiйну).
Необхiднiсть об'єднання консультативних i iнформацiйних служб в одну органiзацiю аргументується часто тим, що прохання про iнформацiю непредвиденно приводить до ситуацiї, у якiй необхiдна консультацiя фахiвця. Однак уряди, що надають субсидiї службам даного профiлю, зобов'язують їхнiй займатися тiльки одним видом дiяльностi, наприклад, тiльки iнформуванням, без проведення консультацiй. Порозумiвається це тим, що iнформування вимагає найменших витрат працi i при цьому здатне обслужити бiльше число обращающихся за iнформацiєю при незначному числi працiвникiв. Отже, можливiсть об'єднання iнформацiйних i консультативних молодiжних служб в одну органiзацiю залежить вiд багатьох умов, у тому числi i вiд бажання спiвробiтникiв цих служб чи поєднуватися залишатися автономними.
Як iнформацiйнi, так i консультативнi молодiжнi служби мають свої, особливi принципи. Варто пiдкреслити, що всi молодiжнi служби без винятку надають величезного значення принципу таємностi i дотримують цього принципу у всiх сферах своєї дiяльностi.
Далi, важливий принцип усiх молодiжних служб - приступнiсть iнформацiї для всiх молодих людей, без усякої дискримiнацiї. Цей принцип iнформацiйних молодiжних i консультативних служб означає, що кожна молода людина має право на одержання iнформацiї i консультацiю, незалежно вiд його расової, релiгiйної приналежностi, фiнансових засобiв, мiсця роботи i проживання. Створенi служби строго дотримують такого принципу.
При цьому iнформацiї повинна бути надiйної. А це означає, що вона повинна бути заздалегiдь пiдготовленої, вичерпної i повний. Цей принцип заснований також на тiм, що iнформацiйнi центри повиннi мати у своєму розпорядженнi сучаснi документальнi матерiали, легкодоступнi для працiвникiв цих служб.
Кожен громадянин має право на одержання професiйної соцiальної пiдтримки. Але молодi люди не завжди в станi оплатити зробленi їм послуги. Тому їм повинна бути надана можливiсть оплати в борг.
Кожний, хто звертається в служби даного профiлю за допомогою, прагне до автономiї i самоповаги. І працiвники даних служб повиннi вмiти спокiйно, з повагою вести бесiду, намагатися нi чим не скривдити клiєнта, не приймати рiшення за нього.
Повна особиста незалежнiсть - необхiдна умова для молодих людей, що звертаються в данi служби за чи радою консультацiєю. Незалежнiсть необхiдна i самим службам, оскiльки вона означає велику волю дiй у рiшеннi проблем i дозволяє зосереджувати головну увагу на бажаннях i чеканнях молодих людей, що бiдують у допомозi.
Практика показує, що одним з основних принципiв роботи iнформацiйних i консультативних молодiжних груп повинний бути принцип своєчасного надання допомоги в особливо потрiбний момент. На жаль, цей принцип виконується лише в деяких молодiжних службах.
В основi органiзацiї iнформацiйних i консультативних служб лежать три моделi, по яких будується робота даних установ.
клiєнту ефективну допомогу. Але часто, зiштовхуючись з величезною кiлькiстю проблемних ситуацiй, працiвник дiйде висновку, що його знань недостатньо, щоб надати квалiфiковану допомогу клiєнту. Наприклад, можуть виникнути труднощ у рiшеннi проблем, що стосуються знання сучасних законодавств, медицини, психологiї й iнших спецiальних знань.
Третя модель. Якщо працiвник почуває себе нездатним надати ефективну допомогу клiєнту, вiн може направити його на консультацiю до бiльш досвiдченого фахiвця, працiвнику того ж самого чи агентства iншого, що знаходиться за межами даної фiрми. Найчастiше подiбнi проблеми виникають у зв'язку з консультацiями з питань медицини, психологiї, уживання наркотикiв i т. д..
Для того щоб як можна рiдше направляти своїх клiєнтiв до iнших фахiвцiв, молодiжнi консультативнi й iнформацiйнi служби запрошують до себе на роботу фахiвцiв рiзних областей знання (лiкарiв, юристiв, фахiвцiв в областi утворення й iнших).
У молодiжних службах процес напрямку клiєнтiв за допомогою до фахiвцiв iнших служб має свої особливi риси. По-перше, сучаснi молодiжнi служби нiколи не направляють клiєнта в невизначене бюро, а тiльки лише до конкретного фахiвця. По-друге, працiвник, що направляє свого клiєнта до фахiвця iншої служби, несе вiдповiдальнiсть за нього. Якщо консультацiя фахiвця не приносить очiкуваного результату, клiєнт може повернутися в первiсну молодiжну службу, де службовцi спробують удруге знайти потрiбне рiшення проблеми. У данiй ситуацiї клiєнту можуть бути повернутi витрати, витраченi на консультацiю фахiвця.
недолiками суспiльства, що виявляються так чи iнакше в життi молодих людей, наприклад, на роботi, у школi, у вiльний час, у домашнiй обстановцi. При це багато роблем, що приходиться вирiшувати молодим людям рiзних країн, схожi мiж собою. Однак роль i функцiї цих загальних проблем рiзнi.
На перший погляд, в обов'язку працiвникiв молодiжних служб входить тiльки надання допомоги молодим людям, але, крiм цього, працiвник повинний пояснити своєму клiєнту соцiальнi коренi його особистих проблем, щоб вiн усвiдомив свої права й обов'язки.
Нерiдко за допомогою в молодiжнi i консультативнi служби звертаються представники рiзних шарiв суспiльства. Зокрема , працiвники молодiжних клубiв, учителя, зiштовхуючись часто з молодiжними проблемами, не мають чи майстернiсть достатньою iнформацiєю, щоб допомогти молодим людям. У цьому випадку вони обов'язково повиннi звернутися по допомогу в молодiжнi iнформацiйнi i консультативнi служби й одержати консультацiю по потрiбному їм питанню.
Проведення консультацiй - найбiльш слабка ланка в роботi з молоддю. У деяких країнах молодiжнi консультативнi й iнформацiйнi служби випускають спецiальний документальний матерiал для - вчителiв i працiвникiв молодiжних служб, що допомагає їм у роботi.
По обслуговуючому персоналi молодiжнi консультативнi й iнформацiйнi служби також можна диференцiювати. По-перше, у роботi молодiжних консультативних i iнформацiйних служб можуть брати участь добровольцi, що працюють один чи два рази в тиждень. По-друге, бiльш заможнi агентства користаються послугами персоналу, зайнятого на службi цiлий чи день частина дня. По-третє, маються цiлi групи спiвробiтникiв, що займаються навчанням добровольцiв i постiйних спiвробiтникiв служб.
Інформацiйнi центри (Париж) переважнiше вiдносяться до що служить, пiдготовленим в областi iнформатики, що знає законодавства, що вмiє складати картотеки i працювати з комп'ютерами.
Пiдготовка працiвникiв i перевiрка їхньої дiяльностi також вiдрiзняється в рiзних службах. Деякi служби навчають i перевiряють своїх працiвникiв у своїй же органiзацiї. Іншi служби звертаються по допомогу до iнших агентств, здатним пiдготувати спецiальних працiвникiв i перевiрити якiсть їхньої роботи.
Службовцi молодiжних служб користаються у своїй роботi рiзним набором засобiв. Комп'ютер у даний час ще не став важливим засобом забезпечення роботи молодiжних служб. Це i зрозумiло. Адже свiт являє собою дуже складну, заплутану, живу систему. Іншими словами, людськi характери, з якими ми зiштовхуємося щодня , дуже рiзноманiтнi, заплутанi, непередбаченi. Дуже складно тому систематизувати всi типи людського характеру, що склався пiд тиском життєвих обставин, комп'ютерними засобами. Не можна сьогоднi сказати, що використання засобiв комп'ютерної технiки буде плiдно в данiй областi роботи. Фактично використання комп'ютера корисно в тому випадку, якщо перед нами коштує задача створити спрощений варiант рiшення якої-небудь проблеми. Але в даний час наука, що займається комп'ютерною технiкою, знаходиться ще не на тiм рiвнi, щоб вирiшувати питання, зв'язанi зi складним людським характером.
А чи зможе комп'ютер усе-таки бути важливим засобом роботи в областi соцiальних служб у майбутньому? Комп'ютери, звичайно, засiб рiшення деяких проблем. Зокрема , вони зможуть допомогти в упорядкуваннi матерiалу i методiв роботи соцiальних служб, що часом важко пiддаються контролю через складнiсть i великий обсяг iнформацiї.
Деякi молодiжнi iнформацiйнi i консультативнi служби Нiдерландiв, Бельгiї, Англiї, Італiї, Францiї, Грецiї вже почали використовувати комп'ютерну технiку у своїй роботi.
Але що можуть зробити комп'ютери в пiдтримку роботи молодiжних iнформацiйних i консультативних служб у цiлому, це ще питання, що вимагає глибокої розробки i нових дослiджень.
по всiй Європi i проведення форуму, зв'язаного з проблемами комп'ютеризацiї iнформацiйних i консультативних молодiжних служб.
Багато учених вважають, що рiст популярностi iнформацiйних служб серед молодi - це показник їхньої успiшної роботи. Проте для працiвникiв молодiжних служб дуже важливо знати, чи стала робота їхнiх установ досить ефективної. Дуже важко планувати подальшу роботу молодiжних служб без знання того, наскiльки дiюча допомога, зроблена ними юнакам i дiвчинам. До того ж важко переконати мiсцевi уряди в необхiдностi розширення мережi молодiжних консультативних i iнформацiйних служб, якщо немає достатнього обсягу iнформацiї про користь даних служб.
Для досягнення високоякiсного обслуговування клiєнтiв має бути ще багато чого зробити. Необхiдно насамперед об'єднання зусиль усiх зацiкавлених в ефективнiй роботi цих служб. Потрiбно вирiшити чимало органiзацiйних питань, розробити методологiю створення i розвитку такого роду служб з урахуванням сучасної динамiки життя i т. п..
| 
