Загальна соцiологiя
ПЛАН
1. Вступ.
А) iсторичний розвиток наркоманiї як соцiального явища;
Б) чинники, якi призвели до наркоманiї.
А) наслiдки вживання наркотикiв – розвиток злочинностi;
В) наркотики як засiб «легких» грошей;
Г) наркотики, якi використовують для виготовлення лiкувальних препаратiв.
3. Висновок.
4. Список використаної лiтератури.
ВСТУП
Наркоманiя як явище iснувала в Українi упродовж усього XX ст., а останнiми роками її кiлькiснi та якiснi показники набагато пiдвищились. Проблема наркоманiї нагальна для людства загалом.
Глобальний масштаб XX столiття ознаменований як час небачених ранiше потрясiнь i катаклiзмiв у соцiальнiй сферi.
Двi Свiтовi вiйни, що не мали аналогiв у попереднiй iсторiї людства, кровопролитнi революцiї, вiдчайдушна боротьба класiв i партiй, мiльйони закатованих — один бiк проблеми. Другий — це психiчний повсякденний тиск наявностi зброї масового знищення, поширення невилiковних хвороб, органiзованої злочинностi, що охопила всi країни i континенти.
Цi та багато iнших чинникiв призвели до того, що значна частина людства втратила психологiчну стiйкiсть, шукає можливостi вiдiйти вiд жахаючої дiйсностi, очiкує на кiнець життя на планетi й тому знаходить порятунок у саморуйнiвнiй поведiнцi: алкоголi, наркотиках тощо.
Чинникiв, що призводять до поширення наркоманiї в сучасних умовах, безлiч: i тих, що були ранiше, i тих, що виявляються нинi.
здебiльшого вiдсутнi далекогляднi життєвi орiєнтацiї та iдеали соцiально значущого плану. Невизначенiсть у багатьох питаннях близького i далекого майбутнього так само властива частинi населення. І все це вiдбувається на тлi рiзкого зниження життєвого рiвня значної частини громадян. Тому певна кiлькiсть людей рiзного вiку i соцiального становища бажає часом “скинути напруження”, вiдiйти на певний час вiд дiйсностi.
Звiдси — споживацьке ставлення до культури, незацiкавленiсть у духовному зростаннi, потяг до так званої маскультури, що пропонує iгнорування гiдностi, моралi, насаджує порнографiю, насильство, духовне зубожiння. Саморуйнiвна поведiнка людини (у тому числi вживання наркотикiв) є невiддiльним чинником такої культури. Внаслiдок цього частинi молодi притаманнi високий рiвень конформiзму, невмiння опиратися референтнiй групi, до якої виявляється потяг i де вживають наркотики, вiдсутнiсть сили волi, щоб протистояти втягуванню в наркотичну залежнiсть, легковажнiсть в оцiнюваннi ситуацiї стосовно себе сьогоднi й у майбутньому, прагнення до миттєвих розваг, бажання “бути дорослим” i “все випробувати в життi”.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Ранiше в Українi домiнував погляд, що наркоманiя можлива лише за кордоном, тому й не було вироблено дiєвих засобiв i методiв антинаркотичної пропаганди, прищеплення населенню, особливо молодi, розумiння страшної небезпеки через вживання наркотикiв. Саме тому нинi у країнах СНД немає антинаркотичного громадського руху, не створено громадської думки, яка б одностайно засуджувала вживання наркотикiв i тих, хто їх розповсюджує. Мало того, пiдвищення порогу терпимостi до антисоцiальних явищ у суспiльствi стосується й проявiв наркоманiї.
Саме з огляду на викладене у вiтчизняних мiнiстерствах охорони здоров’я i внутрiшнiх справ недостатньо сил i засобiв для боротьби з наркоманiєю. Насамперед замало висококвалiфiкованих лiкарiв-наркологiв i психiатрiв, спецiалiстiв для боротьби з наркобiзнесом в органах мiлiцiї, спецiалiзованих державних медичних закладiв, а також достатньої кiлькостi лiкiв, препаратiв, технiки.
Антинаркотичне кримiнальне i адмiнiстративне законодавство було значною мiрою недосконале, а головне — не застосовувалося, що певною мiрою характерно й нинi.
Істотний негативний чинник поширення наркоманiї виявляється в тому, що Україна має велику сировинну наркотичну базу: олiйний мак i конопля. А погiршення матерiального становища частини населення i можливiсть збiльшити власнi прибутки штовхає частину сiльського населення до незаконних дiй, пов’язаних з культивуванням снотворного маку.
Виключно великою у сферi наркобiзнесу є активнiсть злочинностi. Адже жодну iншу злочинну дiяльнiсть не можна порiвняти з наркобiзнесом за рiвнем прибуткiв (за рiзними оцiнками щорiчно у свiтi вони становлять 500-1500 млрд дол. США). Ось чому злочинний свiт невпинно активiзується i в Українi. Зi стабiльнiстю гривнi в Українi активiзувалось завезення “важких” наркотикiв. Важливо й те, що “вiдмити” заробленi на наркобiзнесi “бруднi грошi” в Українi легко, адже в нашiй державi тiльки зароджується система вiдслiдковування джерел накопичення капiталу. Значна кiлькiсть наркодiлкiв так само є наркоманами, а щодо “дрiбних споживачiв”, то вони з рiзних причин (через бажання бачити родичiв i друзiв “такими як самi”, “заробити” на придбання наркотикiв тощо) дуже активно втягують у вживання наркотикiв своє оточення. Дослiдження свiдчать, що за один рiк один наркоман втягує у вживання наркотикiв у середньому сiм осiб.
Проте, як засвiдчує свiтовий досвiд, частина транзитного товару залишається у країнах, через якi вiн прямує, i ця частина тим бiльша, чим бiльший потiк.
Хоч у бiльшостi країн ухваленi досить суворi закони щодо контролю над виробництвом i споживанням наркотичних засобiв, однак в обхiд цих законiв виробництво i торгiвля ними ведуться в широких масштабах. Торгiвцi наркотиками заради власного збагачення прагнуть до постiйного збiльшення своєї клiєнтури, залучають до наркотичної трясовини дедалi новi й новi жертви, котрi рекрутуються в основному з молодi. Це призводить до постiйного зростання наркоманiї. Наприклад, у великих мiстах Нiмеччини вживання наркотичних засобiв щороку збiльшується приблизно на 20%. А згiдно з даними, опублiкованими Мiнiстерством внутрiшнiх справ землi Пiвнiчна Рейн-Вестфалiя, середнiй споживач наркотикiв вимушений витрачати на придбання наркотичних засобiв щодня вiд 300 до 500 марок, якi надходять у кишеню торговцiв «бiлою смертю». Тому торгiвля наркотиками перетворилася у найвигiднiший i процвiтаючий бiзнес. Нечуванi баришi торговцiв вiд реалiзацiї наркотикiв є однiєю з головних причин їх поширення, бо якщо є товар, знайдеться i покупець.
У сучасному свiтi iснує органiзована система мiжнародної контрабандної торгiвлi рiзними наркотиками — гiгантська iмперiя наркомафiї. Опiй, вирощений у країнах Ближнього i Середнього Сходу, нелегальними шляхами переправляють до Захiдної Європи i Пiвнiчної Америки, де його перероблюють в нелегальних лабораторiях Францiї, Італiї, Швейцарiї.
Інший шлях поширення наркотикiв пролягає через Пiвденно-Схiдну Азiю. Всiм вiдомий горезвiсний «золотий трикутник» — мiсце на стику кордонiв М'янми, Таїланду i Лаосу.
у дiйсну полiтичну боротьбу i майже немає серед них активних членiв серйозних опозицiйних партiй.
Додатковою причиною наркоманiї є вiдсутнiсть розумних розваг, якi iнодi замiнюються «нездоровою» лiтературою, те¬лепередачами, специфiчними кiнофiльмами, в яких смакують¬ся переживання наркоманiв, їх життя i пригоди. Тут доречно ще раз пригадати англiйського письменника Томаса Де Квiнсi, який своєю книгою «Сповiдь англiйського опiофага» дав поштовх розвитковi опiумної наркоманiї в Захiднiй Європi, став¬ши, можна сказати, «батьком» європейських наркоманiв.
Сучаснi американськi письменники i поети, такi як Роберт Крiлл, Аллен Гiнзберг, Уїльям Берроуз та iншi, у своїх тво¬рах описують героїв-наркоманiв, iнтригуючi подробицi їх життя i вiдчуттiв. Часто нi твори лiтератори створювали у промiжках мiж наркотичним одурманенням. Навiть деякi вченi, наприклад професор престижного Гарвардського унiверситету Т. Лiрi своїми двома публiкацiями про наркотики, фактично сприяли їх поширенню. Англiйський письменник О. Хакслi книгою «Брама сприйняття» лише пiдштовхнув розвиток наркоманiї в Європi.
Нарештi, треба врахувати ту обстановку, в якiй проживає молодь, ту досить велику групу юнакiв i дiвчат, для яких споживання наркотикiв є новим вiянням сучасної, цивiлiзацiї. Однiєю з соцiальних причин стало також потурання уряду деяких країн, зокрема вiдсутнiсть належного контролю за поширенням наркотичних засобiв, легка їх доступнiсть. Як вiдзначають деякi журналiсти, досить прогулятися протягом пiвгодини, наприклад Амстердамом, щоб придбати наркотик. І це не єдине мiсто, де це можливо. Наркотичнi засоби за ба¬жанням можна придбати навiть у школах, лiцеях, вузах. Тому не дивно, що, згiдно з даними деяких американських дослiдникiв, тiльки марихуану курять близько 50% школярiв 8-10-х класiв. Дiти приносять сигарети з наркотиком до школи, на вечiрки i пригощають ними один одного.
веде до поширення наркоманiї. Тому i кажуть про необхiднiсть соцiального стабiлiзатора. Прикладом причини розвитку наркоманiї за вiдсутностi належного соцiального контролю може служити поширення наркоманiї в армiї США. Ще в 1980 р. на вживання наркотикiв в армiї командири дивилися крiзь пальцi. Старослужбовi наркомани втягували молодих солдат у цю ваду для того, щоб перетворити їх у «своїх» i убезпечити себе вiд доносу командирам. Недостатнiй контроль за цими випадками призводив до розвитку наркоманiї в армiї, а пiсля повернення вiйськово-службовцiв додому — i в їх новому мiкросоцiальному оточеннi. Тiльки пiсля вживання вiдповiдних заходiв наркоманiя в армiї значно знизилася. Заданими 1988 p., кiлькiсть американських вiйськовослужбовцiв, якi вживають наркотики, порiвняно з 1980 р. зменшилася у 9 раз i становило вже 3%.
Ранiше чинники розвинення наркоманiї пов'язували в основному з буржуазною iдеологiєю. Однак це одностороннiй i примiтивний погляд на проблему.
Останнiм часом в американськiй пресi часто вживано назву «чорна смола» — це також наркотик, виготовлений на основi конопель. В європейськiй лiтературi частiше вживано термiн арабського походження «гашиш», що у перекладi означає «трава». На американському континентi частiше використовується термiн «марихуана» i канабiс. Усi препарати з конопель мають досить рiзкий специфiчний запах i гiркий смак.
Однак вiдмiнностi серед цiєї безлiчi назв можна порiвняти з вiдмiннiстю рiзних сортiв вiскi. Незначнi особливостi, що iснують, можна пояснити наявнiстю кiлькох видiв конопель, їх властивостями, що швидко змiняються пiд впливом умов зростання, клiмату, температури, особливостей навколишнього середовища, висоти над рiвнем моря, географiчної широти, агротехнiчного складу ґрунту, кiлькостi вологи, а також часу збору І умов зберiгання. Тому вмiст психотоксичних речовин у кожному препаратi з конопель неоднаковий.
зеленуватої смоли, що видiляється на верхiвцi стебел, гiлок i жiночих квiток, соку квiтучих верхiвок. Прикладом цього може служити отримання рiзних видiв наркотику в Індiї з iндiйських конопель.
За iндiйською термiнологiєю, там роздiляють три основ¬них види, схожих один на одного, але все ж рiзної сили дiї. Найдешевший i менш цiнний бханг, який отримують з дрiбного листя. Дехто вважає, що популярна в Америцi марихуана належить до цього рiзновиду наркотику. Форма постачання її у виглядi зелених кульок.
оберiгаються вiд заплiднення, i якi розцiнюються на Заходi як типовий представник гашишу.
Гашиш надходить на чорний ринок здебiльшого у виглядi порошку, пластин або спресованих стержнiв, їх колiр може бути зеленим, червоним, чорним i коричневим.
До однiєї з них можна вiднести одержання такої форми марихуани, як АМФ, або «хiмка». Це розмочена у формальдегiдi марихуана, яку висушують перед палiнням. Уперше таку методику описав американський дослiдник Іван Спектор у 1985 р. Особливо багато технологiй виготовлення препаратiв з конопель iснує у країнах Сходу. Препарати з конопель, змiшанi з рiзними ароматичними олiями i зiллям, утворюють так званий давамеск — рiд варення, який їдять на Сходi перед прийняттям їжi. Існує ще водний екстракт «графiум», який набагато сильнiший за iншi екстракти, одна його частина прирiвнюється до чотирьох частин давамеску. Екстракти i витяжки з ко-нопель часто додають в їжу, каву, змiшують з прянощами, медом, рiдше — з блекотою або дурманом. Інодi препарати з конопель жують окремо або змiшують з листям напiвкуща бетеля. Але всi цi способи застосування регiональнi.
Найчастiше препарати з конопель використовують пiд час палiння, вживаючи їх як у чистому виглядi у водних трубках — кальянах, килимах, наргiле, джоза, рiдше — змiшуючи з опiєм, так i в сумiшi з тютюном у трубках, сигаретах.
Лише в 1964 p. американськi дослiдники отримали i описали дiючий початок препаратiв з конопель, що викликає наркотичний ефект. Вiн отримав хiмiчну назву трапс-тетра-гiдро-канабiоїд, скорочено 9-ТТГК. Ароматичний альдегiд канабiол — основний дiючий початок усiх препаратiв з конопель, що справляє психоактивний вплив. Це безазотний токсин, являє собою жовтувату смолисту речовину, входить до складу так званої «червоної олiї».
Олiя гашишу — сильнодiюча витяжка з марихуани i гашишу. Це концентрований рiдкий екстракт, одержуваний за допомогою розчинникiв. Сила дiї його набагато вища, нiж у листя конопель або гашишу.
Препарати з конопель певного дозування не мають, бо їхня наркотична властивiсть залежить вiд кiлькостi канабiолу, який мiститься у всiх частинах рослини, хоч i в рiзнiй кiлькостi. У жiночих особинах його трохи бiльше. Кiлькiсть його також залежить вiд сорту (в американських коноплях менше, нiж в iндiйських) i вiд мiсця зростання одного i того самого сорту. У разi вживання препаратiв з конопель має також значення установка на очiкуваний ефект, бо якщо людина, викуривши сигарету з наркотиком, не знає, що вiн в нiй мiститься, може не отримати тих вiдчуттiв, до яких прагнуть наркомани. Фармакологiчна дiя препаратiв конопель нагадує дiю опiю, тому ранiше iндiйськi коноплi зараховували до рослин, якi мають болезаспокiйливу властивiсть, їх препарати у формi пiлюль, свiчок, порошку, емульсiй, крапель на початку XX ст. застосовували в медицинi як снотворнi, знеболювальнi, заспокiйливi засоби пiд час мiгренi, невралгiї та iнших захворювань. Нинi препарати з iндiйських конопель у медицинi забороненi. Вирощування конопель також заборонене законодавством усiх країн, якщо їх використовують для одержання наркотичних препаратiв, якi є продуктами незаконного поширення. У нашiй країнi кримiнальну вiдповiдальнiсть передбачено за незаконний посiв або вирощування снотворного маку чи конопель, за скоєнi повторно протягом року пiсля накладення ад-мiнiстративного стягнення такi самi дiяння. Це карається позбавленням волi на строк вiд 5 рокiв або штрафом вiд 100 до 300 мiнiмальних розмiрiв заробiтної плати. Те саме порушення, але з метою збуту карається позбавленням волi на строк вiд 5 до 12 рокiв з конфiскацiєю майна згiдно зi статтею 229-3 Кримiнального кодексу України.
Традицiйним наркотиком є рослина еритроксилон кока, що зростає в Пiвденнiй Америцi i культивується також в Індiї та на островах Ява i Цейлон. Дiючим початком коки є алкалоїд кока (кокаїн). У молодому листi цiєї рослини мiститься близько 2% кокаїну, в старому — до 1%. Кокаїн є найцiннi¬шим мiсцевоанастезуючим засобом, вiн має здатнiсть знижу-вати або притупляти чутливiсть нервових закiнчень i сповiльнювати проведення збудження нервовими волокнами. Враховуючи легку всмоктуванiсть кокаїну, його використовують у медицинi для мiсцевої анестезiї в очнiй практицi, отоларингологiї, а також пiд час так званих малих операцiй.
i морфiнiзму, використовували в рiзних формах — мазях, свiчках, розчинах для змазування слизових оболонок. Але потрiбно знати, що навiть невеликi дози кокаїну в разi швидкого всмоктування можуть спричинити смертельне отруєння. Тому внаслiдок легкої всмоктуваностi й токсичностi, особливо з урахуванням наркотичного ефекту, застосування кокаїну нинi в медицинi обмежене. Крiм мiсцевоанестезуючої властивостi, вiн значно впливає на центральну нервову систему, спричинюючи ейфорiю (почуття блаженства).
наркоманiя злочиннiсть соцiальний явище
Отже, з усього вище сказанного можна зробити висновок. Наркотики – це речовини, якi людина дiстає за допомогою навколишнього середовища (рослини, певнi секрети епiтелiальних тканин тварин). У людини, яка вживає наркотики розвиваються рiзнi хронiчнi хвороби, блокування головного мозку, перестають функцiонувати органи рiвноваги, також при iнтенсивному вживаннi наркотикiв, вони можуть подiяти летально.
Людина, вiдчуваючи запах легких грошей, починає займатися вирощуванням рослин, з яких дiстають наркотичнi речовини, тому зростає рiвень злочинностi.
Стаючи дорослими, ми мусимо вирiшувати для себе, як вчинити i як розпiзнати добро i зло. За цими орiєнтирами можна творити себе. Кожна людина повинна триматися в певних межах, i не має значення, в яких саме. Головне те, щоб вони iснували i щоб усе життя зазнавало їхнього впливу. Ми повиннi аналiзувати себе i робити висновки. Тому треба памьятити , що найголовнiше в життi – зберегти свою цiльнiсть. Людина має бути живою внутрiшньо, має не загубити себе в будь-яких життєвих обставинах- ось у чому полягає визначальний життєвий принцип кожного.
Список використаної лiтератури:
3. Трифонова, О. Мертвi душi — наркомани // Столиця. — 2003. - 14-20 лют. (№ 7). — С. 23.
4. Стасевич, І. Хiмiчний спрут // Хрещатик. — 2004. - 24 груд.(№ 192). — С. 10.
|
